Ендометрит і піометра сук (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ) : Эндометрит и пиометра сук (Клинико-экспериментальные данные)

Краткое описание

Кабінет Міністрів УКРАЇНИ

Національний аграрний УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
УДК 619:618.577.861.1

Омеляненко Микола Миколайович

Ендометрит і піометра сук
(КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ)

16.00.07 ветеринарне акушерство

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук, професор
Любецький Віталій Йосипович

Київ 2004

Перелік умовних позначень

ГАГ

- глікозаміноглікани (муцини)

Г/л

- одиниця виміру кількості лейкоцитів, що дорівнює 10 клітин в одному літрі крові

г/л

- одиниця виміру концентрації (рівню) речовини у крові, дорівнює 1 граму речовини в одному літрі крові

мм/год

- одиниця виміру швидкості осідання еритроцитів, дорівнює зниженню стовпчика форменних елементів на 1 міліметр за годину

Т/л

- одиниця виміру кількості еритроцитів крові, дорівнює 10 клітин в одному літрі крові

ШОЕ

- швидкість осідання еритроцитів

in vivo

- в живому організмі

in vitro

- в пробірці

ЗМІСТ

ВСТУП ...................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ............................

11

1.1. Онтогенез статевого апарату .............................................

11

1.2. Анатомо-фізіологічна характеристика матки ..................

12

1.3. Статева і фізіологічна зрілість собак .................................

15

1.4. Причини і розповсюдження прихованого ендометриту у сільськогосподарських тварин ...........................................

18

1.5. Патологія матки свійських тварин ....................................

22

РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ............................

39

2.1. Матеріали і методи виконання роботи.................................

39

2.1.1. Методики досліджень ......................................................

41

РОЗДІЛ 3 Результати власних досліджень ..................

48

3.1. Анатомо-гістологічні особливості матки сук ..................

48

3.2. Розповсюдження акушерських і гінекологічних захворювань у сук............. ....................................................

61

3.3. Загальний стан хворих тварин ...........................................

64

3.4. Зміни крові у хворих на хронічний ендометрит і піометру ...

66

3.5. Лікування хворих на ендометрит сук ...............................

71

3.5.1. Консервативне лікування................................................

71

3.5.2. Порівняльна ефективність існуючих способів завершення гістероектомії при піометрі..................................

75

3.6. Експериментальне відтворення ендометриту ..................

77

3.6.1. Зміни в організмі сук при відтворенні ендометриту шляхом введення у порожнину матки в стадію зрівноваження статевого циклу суміші культур бактерій і скипидару (експеримент перший) ............................................

78

3.6.2. Зміни в організмі сук при відтворенні ендометриту у стадію зрівноваження статевого циклу шляхом введення у порожнину матки суміші культур бактерій (експеримент другий) ........................................................................................

83

3.6.3. Зміни в організмі сук при відтворенні ендометриту в стані статевої охоти шляхом введення в порожнину матки суміші культур гноєрідних бактерій (експеримент третій) ...

93

3.6.4. Зміни в організмі сук при відтворенні ендометриту шляхом введення гнійного ексудату в порожнину матки на 3 добу після родів (експеримент четвертий) ...........................

95

3.6.5. Зміни в крові експериментальних тварин .....................

103

3.7. Патолого-морфологічні зміни в матці при спонтанному хронічному ендометриті і піометрі сук ...................................

105

3.7.1. Патолого-анатомічні зміни в матці при хронічному ендометриті сук ..........................................................................

105

3.7.2. Патолого-анатомічні зміни у матці при піометрі сук ...

109

3.8. Патогістологічні зміни в матці при ендометриті сук ..............

117

3.9. Патогістологічні зміни у матці при піометрі сук ....................

126

3.10. Гістохімічні дослідження загальних ліпідів і нейтральних жирів ендометрію ..............................................................................

137

3.11. Дослідження вмістимого матки ..............................................

139

Розділ 4 Аналіз і узагальнення результатів досліджень .........................................................................................

145

Висновки .............................................................................................

173

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ....................................................

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................

176

ДОДАТКИ ..................................................................................................

194

ВСТУП

У економічно розвинутих країнах світу в житті людей серед свійських тварин особливе місце належить собакам і котам. Зважаючи на різне призначення і використання цих тварин визначається їх роль у суспільному житті.
При тісному контакті з людиною, собаки і коти стають членами сім’ї і вимагають щоденної уваги до себе. Їх здоров’я найперша турбота людини, оскільки багато хвороб є спільними, і тому важливо те, що вони можуть бути не тільки переноcниками, але й безпосереднім джерелом захворювань.
Розведення собак і котів один із перспективних напрямків бізнесової діяльності людини. Серед багатьох причин, що негативно впливають на їх розведення, є захворювання, при яких уражається репродуктивна система. Захворювання матки не тільки негативно впливають на плодючість, але й змінюють поведінку і привабливість тварин.
Ендометрит важке захворювання, при якому в порожнині матки створюється середовище, несприятливе для виживання сперміїв і запліднення, перебігу вагітності і здоров’я новонароджених.
У вітчизняній спеціальній літературі тільки в останні роки з’являються наукові праці, присвячені проблемам захворювання котів і собак, як незаразної, так і заразної етіології.
Основним етіологічним фактором захворювань матки вважається інфекція, яка проникає в матку під час статевого акту і осіменіння, при родах та в післяродовому періоді. Часто причиною запального процесу в статевому апараті може бути проникнення і розповсюдження збудників інфекції гематогенним шляхом.
У багатьох випадках ендометрит є симптомом таких загальних захворювань, як туберкульоз, бруцельоз, лептоспіроз, токсоплазмоз, бабезіоз тощо.
Порушення нейрогуморального статусу теж є важливим фактором, що обумовлює виникнення функціональних розладів і запальних процесів у матці. Дуже часто свідомі пропуски осіменіння тварин є основною причиною таких порушень.
У моноциклічних тварин, до яких належать собаки, особливістю статевого циклу є те, що у них стадія зрівноваження коливається в межах 6 місяців, тобто є відносно тривалою. При відсутності осіменіння у частини сук за таких умов, переважно, виникає несправжня вагітність, що супроводжується симптомокомплексом передвісників родів з наступною мастопатією або тільки однією з цих патологій. У таких тварин, як свідчать власні клінічні спостереження і дані літератури [22, 66], виникає хронічний ендометрит, що може ускладнюватися піометрою або міксометрою.
Клінічні симптоми захворювання, особливо на його початку, проявляються нечітко, власники тварин їх не помічають і у більшості випадків, звертаються за допомогою, коли тварини перебувають у важкому стані. Лабораторні методи діагностики ендометриту на ранній стадії захворювання домашніх м’ясоїдів не розроблені. Ще складнішою є своєчасна діагностика піометри.
Суперечливими є також повідомлення у літературі щодо ефективності консервативного лікування хворих на хронічний ендометрит і піометру тварин. Твердження окремих авторів про виліковування хворих на ендометрит сук [5, 19, 22, 66], заперечуються іншими [66]. Вірогідність таких повідомлень важко довести, бо у більшості випадків власники тварин при полегшенні перебігу захворювання вважають їх здоровими, надалі за допомогою не звертаються і практично контроль за ними припиняється.
Отже, поставлена нами проблема є актуальною і гуманною, а спроби і підходи до її вирішення своєчасними і заслуговують на увагу фахівців ветеринарної медицини.
Актуальність теми. Серед гінекологічних захворювань хронічний ендометрит реєструється у 27 73% у всіх видів свійських тварин [110, 111, 112, 113, 114]. Найбільш глибокі патофізіологічні зрушення в організмі, патоморфологічні зміни в тканинах матки та найважчий перебіг ендометриту спостерігаються у сук і кішок.
Піометра, як ускладнення хронічного ендометриту, залежно від виду тварин, виявляється у 5 9% самиць.
Перебіг захворювання супроводжується загальним важким станом організму і незворотними морфологічними змінами стінки матки.
Комплекс клінічних симптомів, особливо на початку розвитку хронічного ендометриту та піометри при закритій шийці матки, не є характерним і у багатьох випадках своєчасно діагностувати захворювання важко, або взагалі не вдається.
Лабораторні методи діагностики прихованого хронічного ендометриту та піометри, у тому числі й експресні, у сук і кішок не розроблені, а ті, що пропонуються, обгрунтовані недостатньо.
У вітчизняній літературі, за винятком окремих повідомлень, глибоких і всебічних досліджень змін в організмі хворих на ендометрит і піометру, перш за все патоморфологічних, ми не зустрічали. Недостатньо розкриті патогістологічні і патогістохімічні зміни ендометрію і біохімічного складу вмісту матки ускладнюють обгрунтування патогенезу, пошуку методів діагностики, профілактики хвороби та лікування хворих тварин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри хірургії НАУ «Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб в ділянці голови, тулуба, черевної порожнини та опорно-рухового апарату» - номер державної реєстрації 0103U005853.
Мета і задачі дослідження. Основна мета проведених досліджень - клінічно, морфологічно, мікробіологічно, експериментально і теоретично обгрунтувати окремі питання етіології, патогенезу, перебігу, діагностики та лікування піометри сук.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
- визначити окремі морфологічні параметри матки і яєчників клінічно здорових і хворих на ендометрит та піометру сук;
- з’ясувати розповсюдження ендометриту і піометри у сук та ефективність їх хірургічного лікування;
- експериментально відтворити ендометрит;
- порівняти патофізіологічні зрушення в організмі і патоморфологічні зміни у тканинах матки сук при експериментально відтвореному ендометриті та ендометриті і піометрі, що спонтанно виникли;
- визначити окремі показники цитологічного і біохімічного складу та мікробне забруднення вмісту матки;
- встановити основні показники цитологічного і біохімічного складу крові клінічно здорових і хворих на ендометрит та піометру тварин;
- запропонувати, на основі проведених досліджень, експрес-метод діагностики ендометриту у хворих тварин.
Об’єкт дослідження експериментально відтворений ендометрит та ендометрит і піометра сук, що спонтанно виникли.
Предмет дослідження матка, яєчники, вміст матки, кров сук.
Методи дослідження: загального стану тварин клінічні; складу крові фізико-хімічні, біохімічні, цитологічні; вмісту матки біохімічні, цитологічні, бактеріологічні; структури матки анатомічні, гістологічні, гістохімічні, патолого-анатомічні, розповсюдження захворювань статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проведено комплексне вивчення хронічного ендометриту і піометри, що спонтанно виникли, та ендометриту сук, що експериментально викликаний, шляхом введення в порожнину матки суміші культур збудників неспецифічної гнійної інфекції.
З’ясовані морфологічні особливості матки статевозрілих сук і встановлена їх вірогідна відмінність у різних порід.
Виявлена морфологічна особливість шийки матки сук, що полягає в утворенні захисного шару із мукополісахаридів, які вкривають її слизову оболонку і виконують бар’єрну функцію.
Установлено, що в патогенезі прихованого хронічного ендометриту і піометри та вираженості клінічних симптомів цих захворюваннь має місце накопичення в ендометрії загальних ліпідів і нейтральних жирів, як бар’єра на шляху всмоктування продуктів розпаду вмісту матки у кров та лімфу.
Доведено, що при введенні в порожнину матки суміші культур збудників неспецифічної гнійної інфекції, патоморфологічні зміни в ендометрії характеризуються гіперсекрецією залоз із наступним руйнуванням їх епітелію та утворенням кіст.
Припущено, що в патогенезі піометри, при якій матка має форму ампуловидних розширень, була вагітність з наступною смертю ембріонів, внаслідок хронічного прихованого ендометриту.
Практичне значення одержаних результатів. Доведено незворотність змін у стінці матки і недоцільність консервативного лікування хворих на піометру сук.
Перевірена і доведена ефективність експрес-методу діагностики прихованого хронічного ендометриту у сук шляхом лабораторного дослідження ексудату, що взятий з каналу шийки матки, на вміст сірковмісних амінокислот.
Установлена низька терапевтична ефективність використання ендоспорину при лікуванні хворих на ендометрит сук.
Удосконалено завершення операції при екстирпації матки хворих на піометру, що полягає у скарифікації слизової оболонки кукси і закритті її глухим швом.
Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем проведено огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, статистичну обробку отриманих результатів.
Аналіз та обговорення результатів досліджень, підготовку їх до друку та написання дисертації й автореферату здійснено самостійно за допомогою наукового керівника. Бактеріологічне дослідження вмісту матки при піометрі, за нашою участю, проведено в Житомирській облветлабораторії завідуючою відділом Р.Д.Симененко.
Матеріал для патолого-анатомічних і патогістологічних досліджень отриманий особисто при лікуванні хворих тварин, розтині трупів та із клінік дрібних тварин Національного аграрного університету (м. Київ), Державного агроекологічного університету і приватної клініки Багіра” (м.Житомир)
Апробація роботи. Матеріали роботи доповідались на: міжнародних наукових конференціях Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції (м. Житомир, 2000 рік); присвяченій 90-річчю з дня народження доктора ветеринарних наук, професора А.Ф. Бурденюка, (м. Біла Церква, 2000 р.); присвяченій 100-річчю з дня народження професора С.З.Гжицького (м. Львів, 2000 р.); на Першій Всеукраїнській науковій конференції з питань проблем фізіології і патології відтворення тварин (м. Київ 2000 р.); Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м. Полтава, 19 20 вересня 2002 р.), присвяченій 10-річчю заснування факультету ветеринарної медицини Полтавської аграрної академії; Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства”, присвяченій пам’яті проф.Г.В.Звєрєвої (м.Львів, 24 25 жовтня 2002 р.) та наукових конференціях факультету ветеринарної медицини НАУ (1999 2002 рр.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 6 статтях, надрукованих у фахових виданнях, та 1 тезах доповідей. З опублікованих праць: одноосібних 5, у співавторстві 2.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 164 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, 4-х розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, який включає 207 найменувань, з них 67 іноземних; містить 14 таблиць, 83 рисунки, додатки.

Список литературы

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у клінічному, морфологічному, мікробіологічному та експериментальному обґрунтуванні окремих питань етіології і патогенезу, діагностики і лікування піометри у сук.
2. Абсолютна маса матки статевозрілих сук залежить від породи, коливається у значних межах (пудель 2,5±0,31 г; боксер 18,0±0,41 г; дог 18,0±1,0 г; вівчарка 17,8±0,37 г; ротвейлер 18,0±1,15 г) і в середньому становить 1:1712 їх маси.
3. У стадію зрівноваження статевого циклу шийка матки сук вистелена одним пластом циліндричного епітелю, вкритого добре вираженим шаром слизу, що є захисним бар’єром відносно екзогенних факторів і забезпечує асептичність внутрішнього середовища матки. Слизова оболонка рогів матки зібрана у 58 високих складок, вистелена одним пластом кубічних епітеліоцитів, вкритих тонкою смужкою слизу. На одній умовній одиниці площі ендометрію 36 мкм2, міститься від 20 до 32 маткових залоз.
4. За фізіологічних умов у стадію зрівноваження статевого циклу в корі яєчника чітко виражені три шари локалізації фолікулів: верхній, що лежить безпосередньо під білковою оболонкою примордіальні та первинні, середній вторинні, глибокий третинні. Одночасно у яєчнику є жовті тіла, розташовані в глибині кіркової речовини, між третинними фолікулами або глибше від них, що мають круглу форму та сітчасту сполучнотканинну основу, і заповнені недиференційованими клітинами.
5. У структурі незаразних захворювань сук на долю акушерських і гінекологічних припадає 34,3%, у тому числі на ендометрит 20,5%, на піометру 13,8%. Із розрахунку на 100 хворих з акушерською і гінекологічною патологією патологічні роди займають 19%, післяродовий гострий ендометрит 13%, піометра 29%, новоутворення матки, ускладнені піометрою 2%.
6. Піометра це ускладнення хронічного ендометриту, обумовлене збудниками гнійної інфекції стрептококами, стафілококами та еширіхіями, у патогенезі якого в 30% сук є патологія родів, у 70% пропуски парування.
7. У хворих сук діагноз піометра можна обгрунтувати, враховуючи такі клінічні симптоми: суб’єктивні спрага, збільшення об’єму живота, субфібрильна вечірня температура тіла, виділення із статевої щілини, помарніння; об’єктивні збільшення рогів матки і наявність у них рідини та результатів лабораторного дослідження лейкоцитозу зі зрушенням ядра вліво, наявності у виділеннях із матки сірковмісних амінокислот і відсутності муцинів (глікозаміногліканів).
8. Експериментально гнійний ендометрит, як модель вивчення піометри у сук, можна відтворити шляхом введення в порожнину матки в стадію зрівноваження статевого циклу 5 мл скипидару і 5 мл суміші культур гнійних бактерій або на 3-й день після родів 300 мл ексудату, взятого із видаленої при піометрі матки, розведеного у відношенні 7:1 фізіологічним розчином натрію хлориду.
9. При експериментальному ендометриті порожнина матки була заповнена катарально-гнійним, при піометрі гнійно-гнильним, гнійно-геморагічним або гнійно-катаральним ексудатом, у якому відсутні глікозаміноглікани і наявні сірковмісні амінокислоти; у мазках, виготовлених з ексудату, виявляли на різних стадіях руйнування лейкоцити.
10. У всіх клінічно хворих на хронічний ендометрит сук загальна температура тіла тільки ввечері підвищувалася на 0,2 0,4 °С, а у 60% хворих на піометру на 0,1 0,2 °С. При експериментально відтвореному ендометриті в стадію зрівноваження статевого циклу спостерігали підвищення загальної температури тіла з 11 15-го дня на 0,2 0,4 °С, після родів на 15-й день, гіпогалактію на 5-й день, агалактію на 13-й день.
11. З третього дня від початку експерименту у всіх дослідних тварин, за винятком тих, у яких ендометрит відтворювали у фазу тічки, виникав лейкоцитоз та нейтрофілія з регенеративним зрушенням ядра вліво і появою юних форм нейтрофільних гранулоцитів. У крові клінічно хворих на хронічний ендометрит і піометру сук вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів вірогідно зменшувалися, а концентрація загального білка і ШОЕ - зростали.
12. Патолого-морфологічні зміни в матці сук як при відтвореному, так і при спонтанному ендометриті характеризувалися збільшенням загальної маси матки, накопиченням в ній ексудату, гіперплазією і гіпертрофією епітелію, бурою пігментацією гландулоцитів, гіперсекрецією залоз, накопиченням в них секрету і їх кістозною трансформацією, лімфоїдно-гістіоцитарною інфільтрацією, та розростанням сполучнотканинних волокон, вазодилятацією, тромбозом судин, набряком міоцитів. За патолого-морфологічними змінами в стінці матки піометра є залозисто-кістозна і кістозно-гіперпластична.
13. Терапевтична ефективність гістероектомії при піометрі визначалась способом обробки кукси матки: при вшиванні кукси в рану черевної стінки ускладнення полягало в її розгризанні хворими (у 20% випадків); якщо куксу залишали в тазовій порожнині і припікали її спиртовим розчином йоду розвивався перитоніт (у 60% випадків); висікання або скарифікація слизової оболонки кукси з накладанням на неї кисетного шва ускладнень не викликали.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У сук для діагностики хронічного ендометриту і піометри використовувати як експрес-метод реакцію на виявлення у виділеннях із матки сірковмісних амінокислот.
2. Гістероектомію при піометрі завершувати висіканням або скарифікацією слизової оболонки матки і закритям кукси глухим швом без вшивання її в рану черевної стінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авакаянц Б.М. Некоторые патоморфологические изменения яичников бесплодных коров: Сб. науч. тр. ВАСХНИЛ. М.: Колос, 1980. С.6364.
2. Айдник М.Э. Микрофлора матки коров после отела и ее чувствительность к антибиотикам // Теоретические и практические вопросы ветеринарии: Сб. науч. Статей эстонской с-х академии. 1981. №127. С.4951.
3. Аль-Джижакли Джехард. Применение гравогормона коровам с патологией половых органов // Новые методы диагностики незаразных заболеваний сельскохозяйственных животных: Сб. науч. тр. / МВЛ. М., 1980. Т. 117. С. 99100.
4. Аминов С.А., Мухтаров Э.Ф. Комалев А.А. Применение антибиотиков при эндометрите у коров // Ветеринария.1991. №4. С.44-45.
5. Астраханцев В.И. Болезни собак. М.: Колос, 1985. 224 с.
6. Афанасенко С.И. Биохимия животных. К.: Выща шк., 1970. 609 с.
7. Афанасьев И.Н. Биопсия эндометрия у бесплодных коров: Сб. науч. тр. ЛСХА. Елгава, 1972. Вып. 58. С. 101105.
8. Афанасьев И.Н. Микрофлора и патологические изменения в эндометрии бесплодных коров: Сб. науч. тр. ЛСХА. Елгава, 1972. Вып. 58. С. 84100.
9. Афанасьев И.Н. Морфологические и биохимические показатели эндометрия у бесплодных коров бурой латвийской породы: Автореф. дис д-ра вет. наук: 16.00.07 / Львівський зооветінститут. Львів, 1972. 40 с.
10. Бархашов Н.А. Микроэлементы и нормализация воспроизводственной функции свиней // Ветеринария. 1978. №8. С. 7578.
11. Белобородов В.Б. Сепсис : что делать? // Медицина для всех. 1998. №5(11). С. 3740.
12. Бесараб В.В. Етіопатогенетичні механізми та раціональні методи лікування гінекологічного сепсису в собак // Акушерський вісник НАУ. 2000. №22. С. 9194.
13. Беспалов В.А., Аржаков В.Н. Действие сочетаний антибиотиков на микрофлору матки коров при хроническом эндометрите: Сб. науч. тр. Омского СХИ. Омск, 1984. С.3032.
14. Бирюков В.Г. Биотехнологические особенности введения спермиев самкам жвачных с различным типом осеменения. Харьков, 1995. 50 с.
15. Бирюков В.Г. Функциональная анатомия шейки матки жвачных // Морфологические проблемы в животноводстве и ветеринарии / Материалы докл. Респ. науч. конф. морфологов Украины. Киев. 1991. С. 1214.
16. Бирюков В.Г., Логвинов Д.Д. Морфофункциональная основа видовой специфичности естественного осеменения жвачных // Тр. Всесоюзной науч. конф. «Научные основы проф. и лечения патологии воспроизводительной функции с.-х. животных». Воронеж, 1988. С. 2527.
17. Бірюков В.Г. Морфофункціональний взаємозв’язок статевої системи самки і самця у тварин з різним типом осіменіння: Автореф. дис... д-ра вет. наук: 16.00.07 / Харківський зоовет. ін-т. Харків, 1995. 46 с.
18. Болезни собак // Практическое руководство для ветеринарных врачей / Г.Ханс, Ниманд, Ф.Петер, Сутер.: Пер. с нем. К.: Урожай, 1999. 816 с.
19. Болезни собак и кошек / А.Д.Белов, Е.П.Данилов, И.И.Дукур и др. 2-е изд. М.: Колос, 1995. 386 с.
20. Боль К.Г., Боль Б.К. Основы патологической анатомии домашних животных. М.: Колос, 1983. С. 512.
21. Бонифес Эгвел-Огент. Сравнительная оценка методов лечения коров с послеродовыми эндометритами // Теория и практика повышения продуктивности с-х животных: Науч. тр. УСХА. 1980. Вып.25. С. 3035.
22. Борисевич В.Б. Борисевич Б.В. Болезни собак. К.: Урожай, 1997. 280 с.
23. Бородиня В.І. Слепченко В.М. Порівняльна оцінка методів кесарового розтину // Науковий вісник НАУ. 2000. №22. С. 278281.
24. Боярский М., Суханов Н. Оплодотворяемость коров при осеменении спермой с разной бактериальной загрязненностью: Сб. науч. тр. Ульяновского СХИ. Ульяновск, 1976. С. 125127.
25. Валюшин К.Д. Из практики акушерства и гинекологии // Ветеринария. 1998. №5. С. 7677.
26. Варганов А.И. Биопсия эндометрия у коров // Ветеринария. 1983. №1. С. 4445.
27. Варганов А.И., Опекунов К.А. Лечение при эндометрите // Ветеринария. 1983. №5. С. 4546.
28. Величко С.В., Лакатош В.М., Воробченко Л.Е. Діагностика та оперативне лікування піометри у сук // Науковий вісник НАУ. 2000. №28. С. 277281.
29. Величко С.В., Лакатош В.М., Воробченко Л.Е. Практичне використання удосконаленого методу оваріогістероектомії у сук // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних тварин: Зб. Матеріалів. V Міжнар. наук.-практ. конф. 1819 жовтня 2000 р. Київ, 2000. С. 6772.
30. Венкербенц Р. Яловость коров и борьба с ней // Тез. докл. на науч. конф. по сельскому животноводству, 1617 июня 1971 г. Свердловск, 1972. С. 6870.
31. Вертинский К.И., Налётов Н.А. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1975. 438 с.
32. Ветра Я.А. Из практики акушерства // Ветеринария.1983.№3.С.51.
33. Войткевич К.А. Постнатальное развитие яичника золотистого хомячка // Пролиферативные процессы и регенерация. М.: Изд-во Моск. унта, 1976. С. 172183.
34. Волков О.В. Структура и регуляция функции яичников. М.: Медицина, 1970. 87 с.
35. Волосков П.А. Борьба с бесплодием сельскохозяйственных животных // Бюл. Всесоюзного ордена Ленина ин-та экспериментальной ветеринарии. 1974. Вып.19. С. 1218.
36. Воронин В.В., Кувшинова З.Я., Малышко М.М. Профилактика послеродовых осложнений // Ветеринария. 1978. №3. С. 5759.
37. Воскобойников В.М., Спиридонов Б.С. Лечение метилэргометрином послеродовых эндометритов у свиней // Акушерство, гинекология, искусственное осеменение и болезни молочной железы с-х. ж-х. Л., 1976. С. 2122.
38. Воспаление. Руководство для врачей / Под ред. В.В.Серова и Д.С. Саркисова. М., 1995. 225 с.
39. Вундер П.А. Эндокринология пола. М.: Наука, 1980. 252 с.
40. Газюк М.О. Характеристика походження та показників відтворної здатності плідників породи коллі // Вісник академії наук. 2000. №4. С. 7677.
41. Гончаров В.П. Справочник по акушерству и гинекологии животных. М.: Колос, 1991. 285 с.
42. Грибан В.Г. Сагайдак Л.П. Вплив гідрогумату на фізіологічний стан та обмінні процеси в організмі собак // Науковий вісник ЛАВМ. 1999. Вип.3. Ч. 1. С. 115117.
43. Григорьева Т.Е. Леонтьев Л.Б. Обмен веществ у коров, больных эндометритом // Ветеринария. 1987. №2. С. 4951.
44. Григорьева Т.Е. Лечение и профилактика эндометритов у коров. М.: Росагропромиздат, 1998. 63 с.
45. Гуфрій С.Д. Ендометрит у корів та розроблення нового засобу захисту тварин від цієї патології // Науковий вісник НАУ. 2000. №22. С. 5052.
46. Денисов А., Авдеев Е. Лечение субинволюции матки и эндометритов у коров // Ветеринария. 1971. №10. С. 108109.
47. Джурова B. И. Биопсиама на эндометриума при кровитекато диагностиген метод // Вет. Сб. 1972. №2. С. 3436.
48. Джурова В.И. Лекуване на эндометрити при кравите с шифовата база на 5-нитрофурфурол с 2-аминотиазол // Вет. Сб. 1973. №5. С.6365.
49. Дикий О.А. Гепатодистрофія у собак службових порід [етіологія, патогенез, діагностика, лікуванні та профілактика: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.01 / Білоцерківський ДАУ. Біла церква, 2000. 16 с.
50. Дубова О.А. Критерії патоморфологічної діагностики синдрому ДВЗ в патології собак // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин: Зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф. 1819 жовтня 2000 р. Київ, 2000. С. 8287.
51. Дюльгер Г.П. Физиология размножения и репродуктивная патология собак. М.: Колос, 2002. 150 с.
52. Епифанова О.И. Гормоны как индукторы клеточной пролиферации // Пролиферативные процессы и регенерация. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. С. 2844.
53. Ермакова Ф.Б. О проявлении иммунологической перестройки организма при кистозно-железистой гиперплазии эндометрия // Новости медицины. 1953. Вып.35. С. 3742.
54. Железнов Б.И. Хронический неспецифический эндометрит в клинико-морфологическом аспекте // Тр. VII Всесоюзного съезда патанатомов. Ташкент, 1720 июня 1971 г. Ташкент:Медицина, 1983. С. 148149.
55. Журавлева Т.Б. Дисгормональные гиперплазии и опухоли, их видовая специфичность: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.07 / Львовский зооветинститут. Львов, 1966. 18 с.
56. Журавлева Т.Б. Современное состояние экспериментальной иммунологии и её ближайшие задачи. М.: Медгиз, 1956. 283 с.
57. Зажарский В.В. Ранняя диагностика и лазерная терапия эндометритов у коров: Зб. наук. пр. Луганського ДАУ. Луганськ, 1999. С. 1417.
58. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров К.: Урожай, 1976. 152 с.
59. Зюбин И.Н., Зюбина М.Ф. Микрофлора гениталий коров // Ветеринария. 1982. №9. С. 5052.
60. Ибрагимов Э.К. Физиологическая роль шейки матки коров после родов // Ветеринария. 1968. №2. С. 4142.
61. Ильинский Е.В., Яковлев Т.Е. Причины эмбриональной смертности у крупного рогатого скота: Сб. науч. тр. Луганского СХИ. Ставрополь, 1975. Вып.97 (125). С. 3438.
62. Имунологические процессы // Патологическая анатомия / В.К.Благодаров, П.И.Червяк, К.О.Галахин и др.К.: Генеза, 1997. С. 235286.
63. Калиновский Г.Н. Биохимические методы контроля послеродового периода у коров // Акушерство, гинекология, искусственное осеменение и болезни молочной железы животных. Л. 1976. С. 135136.
64. Калиновский Г.Н. Динамика общих липидов и нейтральных жиров в матке коров // Ветеринария. 1983. №7. С. 5354.
65. Карасев А.Ф., Абрамов С.С. Выращивание и болезни собак. Минск: Урожай, 1993. 87 с.
66. Карпов В.А. Акушерство и гинекология домашних животных. М.: Росагропромиздат, 1999. 288 с.
67. Карпов В.А. Акушерство и гинекология. В кн. Лечим собаку. М.: Нива России, 1998. С. 1134.
68. Карпуть И.М. Гематологический атлас сельскохозяйственных животных. Минск: Ураджай, 1986. 183 с.
69. Киршенблат Я.Д. Сравнительная эндокринология пола. М.: Наука, 1973. 172 с.
70. Кладницька Л.В. Фізіологічна відповідь організму собак за різних способів антигенного подразнення: Автореф. дис... канд. вет. наук: 03.00.13 / Львівська академія вет. медицини. Львів. 1998. 16 с.
71. Кононский А.И. Гистохимия. К.: Выща шк., 1976. 277 с.
72. Корчак Г.К. Трихомоноз крупного рогатого скота. К.: Урожай, 1974. 208с.
73. Косорлупова З.Я. Микробиологический контроль при эндометритах у коров // Тез. докл. науч. произв. конф. по актуальным вопросам ветеринарии. Горький, 1983. С. 3536.
74. Криставский А.Т. Репродуктивная система как критерий вида // Общая биология. 1973. Т.3., №4. С. 617619.
75. Кудрявцев В.А., Сафронова Л.А., Осадчая А.И. Антагонистическое действие аэробных спорообразующих бактерий на возбудителей эндометритов крупного рогатого скота // Микробиологический журнал. 1993. №2. С. 7481.
76. Кулитаса Э. Оплодотворяемость коров в зависимости от свойства слизи в стадию возбуждения полового цикла: Сб. науч. тр. ЛСХА. Елгава, 1963. Вып.12. С. 237244.
77. Левина С.Е. Очерки развития пола в раннем онтогенезе высших позвоночных. М.: Наука, 1974. 190 с.
78. Ленец И.А. Диагностика незаразных болезней животных с применением вычислительной техники. М.: Агроиздат, 1989. 354 с.
79. Липшютц А.А. О внутренних физиологических факторах, определяющих гормональную деятельность яичника // Вестник эндокринологии. 1927. Т.11. 1.(7). С. 23.
80. Логвинов Д.Д. Некоторые вопросы интенсификации воспроизводства крупного рогатого скота // Ветеринария. 1981. №8. С. 5152.
81. Логвинов Д.Д., Кошевой В.П. Роль стафілококів у порушенні відтворної функції худоби // Вісник с.-г. науки. 1975. №8. С. 110112.
82. Лукьяненко В.М. Морфологическая картина полового аппарата коров с непостоянным половым циклом: Сб.науч. тр. УСХА. К.,1974. Вып.3. С. 2124.
83. Лукьяненко В.М., Щарба Е.К. Некоторые гистохимические показатели полового аппарата при гипофункции яичников у коров: Сб.науч. тр. УСХА. К.,1974. Вып.3. С. 2528.
84. Лукьяновский В.А., Филиппов Ю.И. Болезни собак. К.: Колос, 1999. 280 с.
85. Любецький В.Й. До етіопатогенезу післяродового ендометриту у корів // Ветеринарна медицина України. 1997. №6. С. 2021.
86. Любецький В.Й., Борисевич Б.В. Мікроструктурні зміни в тканинах матки корів при метриті // Ветеринарна медицина України. 1997. №7. С. 1516.
87. Медведєв К.С. Атопічний дерматит: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.05 / БЦДАУ. Біла Церква, 2000. 16 с.
88. Миляускас Л., Анюлис Э., Малакаускас В. Контаминация микрофлорой и профилактика функциональных расстройств матки после отела у коров: Сб. науч. тр. ЛСХА. Елгава, 1979. Вып.177. С. 6062.
89. Мингев А. Въерху хроничите эндометрити // Вет. мед. науки. 1960. №3. С. 3840.
90. Михайлов Н.Н., Чистяков И.Я., Муртазин Б. Условно-патогенная микрофлора и воспроизводительная функция самок // Ветеринария. 1970. №12. С. 7475.
91. Мірошніков В.А. Діагностика і лікування ендометритів у корів // Соціалістичне тваринництво. 1963. №9. С. 5657.
92. Міщенко І.П. Патогенетична терапія корів при ендометриті: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.07 / Харківський зооветінститут. Харків, 2000. 18 с.
93. Моцкялюнас Р.Ч. Воспаление матки после нормального отела // Тр. ЛВА и Лит. НИИВ. 1987. Т.18. С.127130.
94. Нагорний І.С., Поліщук В.П. Біохімічні та біологічні властивості церві-кального слизу корів // Вісник с.-г. науки. 1965. №5. С. 99101.
95. Нагорный И.С. Пиометра // Болезни собак. К., 1979. С. 225227.
96. Новак В.П., Пилипенко М.Ю., Бичков Ю.П. Цитологія, гістологія, ємбріологія. К: Віра-Р, 2001.
97. Нери М., Венчи Дж.П. Липиды и старение артериальной стенки // Липиды. Структура, биосинтез, превращение и функции. М.: Наука, 1977. С. 339345.
98. Ойвин И.А. Статистическая обработка результатов эксперементальных исследований // Пат. физиол. и экспер. терап. 1960. № 4. С. 7685.
99. Ордін Ю.М., Харута Г.Г., Івасенко Б.П. Причини і розвиток патологій родів і післяродового періоду у корів // Вісник БДАУ: Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С. 6670.
100. Орттинский В.Г. Обмінні процеси в слизовій оболонці матки корів при гострих і хронічних ендометритах // Зб. науч. праць ЛЗВІ. Львів, 1968. Т.16. С. 164169.
101. Осетров А.А., Марчук А.Т., Жадович К.И. Профилактика и лечение симптоматического бесплодия у коров // Ветеринария. 1973. №1. С. 7576.
102. Панков Б.Г., Соколова Н.А. Микробная контаминация у новотельных и бесплодных коров // Тр. Всесоюзной конф. Проблемы диагностики, терапии, и профилактики незаразных болезней с.-х. животных в пром. животноводстве”, 2830 октября 1986 г. Воронеж, 1986. С. 4445.
103. Патологічна анатомія / В.К.Благодаров, П.І.Червяк, К.О.Галахін та ін. К.: Генеза, 1997. 507 с.
104. Петропавловский В.В., Аблязов П.И., Щелянова Р.П. Оценка достоверности физико-химического метода диагностики субклинических эндометритов // Акушерство, гинекология, искуственное осеменение и б-ни молочной железы с.-х. животных. Л., 1976. С. 153154.
105. Петров В.О. Експрес-діагностика маститів та ендометритів у корів // Тваринництво України. 1980. №9. С. 4445.
106. Пигаревский В.Е. Зернистые лейкоциты и их свойства. М.: Наука, 1978. 126 с.
107. Плахотин М.В. Общая ветеринарная хирургия. М.: Колос, 1981. 320с.
108. Подвалюк Д.В. Характеристика сезонної сомальної гіпотрофії яєчників кобил // Науковий вісниик НАУ. 2000. №22. С. 8183.
109. Подмогин И.А., Дектяров М.В. Усиление сократительной деятельности матки у собак с использованием электропунктуры // Вісник БДАУ, Біла Церква, 2000. Вип.13. С. 206207.
110. Подопригора Г.И. Гистологические и гистохимические изменения у коров при скрытом эндометрите // Тез. докл. 2-й респ. науч.-произв. конф. молодых ученых и специалистов. Вклад молодых ученых Украины в интенсификацию с.-х. производства”, 2426 сентября 1986 г. Харьков, 1986. С.128.
111. Подопригора Г.И. Микрофлора половых органов коров при скрытом эндомерите // Тез. докл. респ. науч. конф. молодых ученых, посвященной 70-летию ВЛКСМ, 1416 ноября 1988 г. Харьков, 1988. С. 1718.
112. Подопригора Г.И. Экспрес-метод диагностики скрытого эндометрита у коров // Тез. докл. 2-й респ. науч.-произв. конф. молодых ученых и специалистов. Вклад молодых ученых Украины в интенсификацию с.-х. производства”, 2426 сентября 1986 г. Харьков, 1986. С.127.
113. Полянцев Н.И. Попов Ю.Н. Диагностика и профилактика скрытого эндометрита у коров // Вестник сельскохозяйственной науки. 1972. №1. С. 2226.
114. Проведение сравнительной оценки диагностики скрытого эндометрита у коров путем применения биопсии эндометрия и 5% раствора димастина / Г.Г.Козлов, Халах, Фасан и др.: Сб. научн. тр. МВА. М., 1982. С. 4344.
115. Прудников В.С., Зелютков Ю.Г. Учебно-методическое пособие к проведению лабораторно-практических занятий по болезням пушных зверей, собак и кошек незаразной патологии. Витебск, 1998. 81 с.
116. Анатомія свійських тварин. С.К.Рудик, Б.В.Криштофорова, Ю.О.Павловський. К.: Аграрна освіта, 2001.
117. Рзаев Ч.А. Гистологическая структура матки овец при её воспалении // Материалы междунар. конф. по акушерству, гинекологии, искусственному осеменению и патологии молочной железы с.-х. животных. Ереван, 1971. С. 237-239.
118. Сафронова И.А., Кудрявцев В.А., Осадчая А.И. Характеристика микрофлоры, выделенной при эндометритах крупного рогатого скота // Микробиологический журнал. 1991. Вып.53, №6. С. 7176.
119. Селунская Е.И., Кононенко А.И., Чапеева В.Н. Профилактика гинекологических болезней у коров // Ветеринария. 1980. №1. С.4346.
120. Симонян А.И.,Мамунц Е.С. Причины бесплодия у коров и меры профилактики его // Ветеринария. 1980. №10. С. 4445.
121. Скрипицын Ю.А. Патологические изменения в эндометрии при скрытом эндометрите у коров: Сб. науч. тр. Воронежского СХИ. Воронеж, 1975. Т.70. С. 97100.
122. Скрипицын Ю.А. Роль микробного фактора в возникновении течении субклинического метрита у коров: Сб. науч. тр. Воронежского СХИ. Воронеж, 1979. Т.104. С. 6974.
123. Струков А.И. Серов В.В. Патологическая анатомия. М.: Наука, 1993. 410 с.
124. Студенцов А.П. Ветеринарное акушерство и гинекология. М.: Сельхозиздат, 1961. 523 с.
125. Сысоев А.А. Изучение роли нервной системы в патологии эндометрита и его лечение: Сб. науч. тр. Курской обл. науч. произв. вет. лаб. Курск, 1962. Вып.3. С. 157163.
126. Таракулов А.А. Патологическая терапия в сочетании с антибиотиками при лечении острых послеродовых эндометритов у каракульских овец // Акушерство, гинекология, искусственное осеменение и боле