Діагностика, прогнозування та профілактика післяродової патології у свиноматок : Диагностика, прогнозирование и профилактика послеродовой патологии у свиноматок

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

ЧЕКАН Олександр Миколайович

УДК 619:618.7:636.4:616-07:616-084:616-039.3

Діагностика, прогнозування та профілактика післяродової патології у свиноматок

16.00.07.- ветеринарне акушерство

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Харенко Микола Іванович
доктор ветеринарних наук, професор

Суми - 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................... 5
ВСТУП.................................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................12
1.1. Характеристика родового процесу у свиноматок....................................12
1.2. Клінічна оцінка статевої системи свиноматок у післяродовому періоді..........................................................................................................16
1.3. Відтворна здатність свиноматок...............................................................18
1.4. Причини виникнення післяродової патології у свиноматок..................21
1.4.1. Поширеність................................................................................................21
1.4.2. Класифікація післяродової патології........................................................22
1.4.3. Діагностика запальних процесів в органах статевої системи.................23
1.4.3.1. Симптоматика........................................................................................23
1.4.3.2. Лабораторна діагностика запальних процесів....................................26
1.5. Основні методики лікування самок при запальних процесах в органах статевої системи..........................................................................................33
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.......................39
2.1. Природно-кліматичні та господарські умови проведення досліджень....40
2.2. Схема проведення досліджень......................................................................42
2.3. Методи вирішення завдання.........................................................................46
2.3.1. Методики клінічного дослідження свиноматок.......................................46
2.3.2. Методики морфологічних досліджень крові............................................48
2.3.3. Методики біохімічних і гормональних досліджень крові......................48
2.3.4. Методи гістологічних досліджень матки..................................................50
2.3.5. Методики дослідження по вивченню впливу біологічно активних препаратів на організм свиноматок.....................................................................51
2.3.6. Методика апробації методу профілактики пуерперальної патології органів статевої системи свиноматок.................................................................52
2.3.7. Методики визначення економічної ефективності....................................53
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Основні показники відтворення свиноматок після відлучення поросят ТОВ „Ряснянське” Краснопільського району Сумської області........56
3.2. Динаміка основної післяродової патології свиноматок...................66
3.3. Параметри співпадання основних метаболічних, морфологічних і клінічних показників свиноматок при фізіологічному і патологічному перебігу пуерперального періоду........................................................................74
3.3.1. Характеристика прояву передвісників родів..................................74
3.3.2. Характеристика стадій родів............................................................78
3.3.3. Характеристика утерограми та цитологія вагінальних мазків-відбитків.................................................................................................................85
3.3.4. Біохімічні і морфологічні показники та вміст прогестерону і естрадіолу в крові..................................................................................................89
3.3.5. Характеристика гістологічних структурних змін у матці...........100
3.3.6. Ректальне дослідження свиноматок..............................................105
3.3.7. Показники співпадання діагностично-прогностичних тестів.....106
3.4. Параметри основних метаболічних, морфологічних і клінічних показників свиноматок після застосування біологічно активних препаратів............................................................................................................109
3.4.1. Характеристика прояву передвісників родів................................111
3.4.2. Характеристика стадій родів..........................................................112
3.4.3. Характеристика утерограми та цитологія вагінальних мазків-відбитків...............................................................................................................112
3.4.4. Біохімічні і морфологічні показники та вміст прогестерону і естрадіолу в крові................................................................................................119
3.4.5. Характеристика гістологічних структурних змін у матці..........128
3.4.6. Показники відтворення та післяродової патології свиноматок після застосування біологічно активних препаратів.......................................129
3.4.7. Апробація методу профілактики післяродової патології у свиноматок із застосуванням препарату „Кобактан”......................................131
3.5. Розрахунок економічної і терапевтичної ефективності застосування біологічно активних препаратів........................................................................133
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.138
ВИСНОВКИ.........................................................................................................158
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ........................................................................161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................162
ДОДАТКИ............................................................................................................182

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПДЕ плацента денатурована емульгована
Е - естрадіол
П прогестерон
П:Е прогестероно естрадіолове співвідношення
ФСГ фолікулостимулюючий гормон
СЖК сироватка жеребних кобил
ЦНС центральна нервова система
ПГ2-a простагландин F2-альфа
ЕОМ електронна обчислювальна машина
n- кількість тварин у групі

СРБ С-реактивний білок

CAP- С-реактивний амілоїд

СРБ-г рецептор С-реактивного білка

Ig імуноглобулін

ПЛР-діагностика діагностика за полімеразно-ланцюговою реакцією

ЛП ліпопротеїди

ПОЛ - процеси перекисного окислювання ліпідів

ММА метрит-мастит-агалактія

ВСТУП

На сучасному етапі економічного розвитку України покращення стану сільського господарства в цілому та стану відтворення стада є надзвичайно важливим завданням, поставленим перед спеціалістами ветеринарної медицини. Виробництво свинини в достатньому обсязі для забезпечення населення України є завданням актуальним, особливо під час реформування аграрного сектора.
Надзвичайно великих збитків завдають галузі свинарства післяродова та гінекологічна патологія, які є основними причинами вибракування значної кількості як основних, так і перевірюваних свиноматок внаслідок їх неплідності.
Раціональне ведення галузі свинарства базується на отриманні максимальної кількості приплоду від кожної свиноматки, що забезпечує зниження собівартості молодняку при народженні та підвищення резерву виробництва свинини [1-12].
Сучасні дані, отримані багатьма дослідниками, дають можливість підняти рівень відтворення у свинарстві на новий, більш високий рівень і створити передумови для швидкого зростання виробництва свинини в господарствах [13-16].
Надзвичайно важливим показником, який визначає інтенсивність використання свиноматок, є проміжок часу від відлучення поросят до виявлення охоти [17-18]. Патологія, яка виникає в післяродовому періоді, значно подовжує період від опоросу до результативного осіменіння [19] і реєструється у 70% перевірюваних свиноматок, які стають непридатними для відтворення вже після першого опоросу [20].
Актуальність теми. Зростання поголів’я свиней і їх продуктивності знаходиться у тісному зв’язку з плодючістю і фізіологічним станом репродуктивної системи та станом здоров’я маточного поголів’я в цілому.
Серед різноманітних патологій, які найчастіше зустрічаються в свиноматок, найбільша питома вага припадає на патологію органів статевої системи та молочної залози, яка коливається в межах 21-26% (А.В.Черкасова, 1978), але перебіг їх часто залишається субклінічним.
Питання діагностики, прогнозування та профілактики патології репродуктивної системи свиноматок, особливо у післяродовому періоді висвітлено у літературі недостатньо і багато з них залишаються не з’ясованими.
Зокрема прижиттєвий діагноз таких захворювань у свиней складний з причин малої доступності статевих органів для дослідження. В однаковій мірі це стосується і питань прогнозування виникнення та перебігу патології репродуктивної системи свиноматок, особливо післяродових ускладнень. Однак, і в цього виду тварин у повній мірі можна застосовувати такі методи діагностики як ректальне та вагінальне дослідження (І.Г. Мороз 1972).
Відсутність досконалих методів діагностики, прогнозування та профілактики даної патології наносить господарствам значні економічні збитки. Вони складаються з тривалого строку утримання неплідних свиноматок, нерентабельного використання кормів, недоодержання приплоду та забою високоцінних свиноматок із причин патології репродуктивної системи і маститу. А тому виникає загибель свиноматок і молодняку. Проведення досліджень саме в такому плані є актуальним і має велике значення для науки та практики ветеринарної медицини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною і розділом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії з питань діагностики, прогнозування та профілактики післяродової патології у сільськогосподарських тварин і є одним із розділів тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету (реєстр № 41/1).
Мета і задачі досліджень. Враховуючи те, що прижиттєвий діагноз післяродової патології у свиноматок в умовах господарств складний, а відсутність у доступній літературі прогностичних тестів, на яких могла б ґрунтуватися діагностуватика ранньої патології органів статевої системи в перші дні післяродового періоду і, особливо запальних процесів у статевих органах та молочній залозі, та враховуючи наявність наукових повідомлень про першочергове значення в розвитку запальних процесів в органах статевої системи тварин інших видів, і в першу чергу у корів, такої патології, як атонія або субінволюція матки, практичну відсутність аналогічних даних у свиноматок і з урахуванням актуальності цієї проблеми у свинарстві були поставлені такі задачі
- проаналізувати динаміку основної післяродової патології з урахуванням пори року (туру) та віку свиноматок в умовах спецгоспу з виробництва свинини;
- встановити і вивчити параметри співпадання основних метаболічних, морфологічних і клінічних показників у свиноматок до родів, під час родів і в перші дні після родів при фізіологічному і патологічному перебігу пуерперального періоду з метою ранньої діагностики, прогнозування та ефективної профілактики захворювань за даними уретограми і вагінальних мазків-відбитків, ректального дослідження, враховуючи біохімічні, морфологічні і гормональні показники крові та характер змін гістоструктури матки;
- вивчити в порівняльному аспекті вплив біологічно активних препаратів на відтворювальну здатність свиноматок із метою профілактики та терапії післяродової патології при різних схемах їх введення;
- провести апробацію методу профілактики післяродової патології у свиноматок із застосуванням препарату „Кобактан”;
- визначити економічну ефективність застосування свиноматкам біологічно активних препаратів з метою профілактики і терапії післяродової патології та розробити конкретні пропозиції для виробництва з метою її ранньої діагностики і прогнозування;
Об’єктом дослідження: були - клінічні, гематологічні та морфологічні зміни органів статевої системи, що слугували прогностичним тестом встановлення післяродової патології у свиноматок.
Предмет дослідження: слиз із вагіни, кров, тканини матки здорових та з післяродовою патологією свиноматок.
Методи дослідження: клінічні, патоморфологічні, біохімічні, гематологічні, цитологічні, математичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вдосконалено діагностику післяродових захворювань у свиноматок, запропонований та апробований новий ефективний засіб профілактики післяродової патології з допомогою препарату ПДЕ (плацента денатурована емульгована), виготовленого з тканин плаценти людини та комплексне його застосування з аналогом простагландину F2α-естрофаном. Апробований метод профілактики післяродової патології у свиноматок із застосування препарату Кобактан”.
Вивчено зміну біохімічних показників, естрадіолу і прогестерону в крові свиноматок перед родами та в післяродовому періоді, зміну показників її морфологічного складу до та при використанні біостимулятора ПДЕ, аналогу простагландину F2α - естрофану та препарату Кобактан” з метою профілактики їх післяродової патології.
Встановлені і вивчені параметри співпадання основних метаболічних та клінічних показників у свиноматок до родів, під час родів і в перші дні післяродового періоду при фізіологічному і патологічному перебігу пуерперального періоду з метою ранньої діагностики і прогнозування післяродової патології та ефективного застосування профілактичних заходів.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та запропоновані методи профілактики післяродової патології у свиноматок із використанням тканинного препарату ПДЕ, комплексного його застосування з естрофаном та Кобактану”.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто розроблені, апробовані й упроваджені методики щодо застосування тканинного препарату ПДЕ, а також комплексного його застосування з простагландином F2α-естрофаном для профілактики післяродових захворювань у свиноматок в умовах господарств Сумської області з виробництва свинини.
Біохімічні, патоморфологічні та гормональні дослідження за темою дисертації виконані при безпосередній участі здобувача, а узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву зроблені здобувачем особисто.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені, обговорені і схвалені на:
- ІІ Міжвузівській науково-практичній міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів Молоді вчені майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини”. Вересень 24-27, 2002 р. (м.Суми);
- Міжнародній науково-практичній конференції Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства”. Вересень 24-25, 2002 р. (м.Львів);
- Науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. Квітень 2-18, 2002 р (м.Суми);
- VI Міжнародній науково-виробничній конференція Підвищення конкурентноздатності тваринництва і завдання кадрового забезпечення”. Червень 5-7, 2003 р (смт.Биково);
- Міжвузівській науково-практичній конференції „Діагностика, лікування та профілактика хвороб тварин”. Травень 14-15, 2003 р. (м.Львів);
- обласних, міських, районних засіданнях і семінарах керівників ветеринарної медицини Сумської області;
- дані дисертаційної роботи введені до навчального посібника (підручника) „Фізіологія і патологія розмноження свиней” (м.Суми.-2003.-Вид. „Козацький вал”)
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 10 наукових працях, з яких особистих 3, у співавторстві 7, видано у фахових виданнях 9 праць.

Список литературы

Висновки

1. Рання діагностика, прогнозування і застосування ефективних методів профілактики післяродової патології у свиноматок необхідно розглядати як основу підвищення інтенсивності використання маткового поголів’я свиней, підвищення рентабельності галузі свинарства в цілому. Післяродова патологія свиноматок є надзвичайно поширеною у спецгоспах з виробництва свинини і реєструється у 20% свиноматок після опоросу, з якої на вульвовагініт припадає 7,6%, ендометрит 9,1%, рани вульви - 2,7%, цервіцит 2,9%, сальпінгіт 3,9% , атрофію яєчників 1,6% та мастит 4,9%.
2. Найчастіше різноманітна післяродова патологія у свиноматок виникає навесні 38% та восени 34,8% і дещо менше вона спостерігається влітку 31,2% та взимку 26,8%. У свиноматок після 1-го та 5-го опоросів післяродова патологія проявляється частіше 53,5% та 37,5% відповідно, тоді як серед свиноматок після 3-го опоросу реєструється у 23% від загальної кількості тварин.
3. Внаслідок післяродової патології в середньому за рік вибраковують свиноматок з 1-м опоросом - 40,5±5,1%, з 2-м 27±0,96%, з 3-м 28±2,16%, з 4-м 26±2,83% та з 5-м 44±2,4%.
4. Підвищення у крові α-глобулінів до 20%, серомукоїду до 0,23 оп.од., сіалових кислот до 230 ум. од., поява С-реактивного білку в розмірі 3 мм преципітату, нейтрофільного лейкоцитозу із зрушенням ядра вліво, наявність юних нейтрофілів у вагінальних мазках-відбитках свідчить про початок розвитку запальних процесів у органах статевої системи.
5. Збільшення показнику С-реактивного білку за 1-2 доби до родів більше, ніж 2 мм преципітату, високий рівень прогестерону 62,3±0,64 н моль/л, низький рівень естрадіолу-17β 90,2±0,52 pg/мл та поява юних нейтрофілів в крові і вагінальному екскреті є прогностичними тестами розвитку запальних процесів в органах статевої системи свиноматок.
6. Коливання інтервалів між виведенням плодів та короткі і слабкі перейми під час родів можна вважати прогностичними тестами виникнення гіпо-, атонії матки та затримки посліду у свиноматок.
7. Показники співпадання ознак передвісників родів, перебігу родів, морфологічних, біохімічних показників крові, вмісту естродіалу-17-β та прогестерону в плазмі крові, характеру утерограми, цитологічного складу мазків-відбитків є симптомокомплексом для діагностики та прогнозування пуерперальної патології у свиноматок.
8. Дворазове застосування тканинного препарату ПДЕ в дозі 10 мл підшкірно за 7-10 днів до родів та в день родів, а також застосування комплексного дворазового введення ПДЕ та аналогу простагландину F2α естрофану в дозі 1 мл внутрішньом’язово на 112 добу вагітності попереджують розвиток післяродових захворювань запального характеру, скорочують строки виділення лохій з 7±0,2 днів до 3,2±0,1 дня, підвищують запліднення свиноматок після відлучення порося від 1-го осіменіння з 65,3±1,2 до 91,3±0,3%, знижує показник відходу поросят до відлучення з 43±0,3% до 11,3±0,12%.
9. Введення препарату „Кобактан” в дозі 4 мл на 50 кг живої маси в перші 2 години після родів можна рекомендувати для профілактики запальних процесів в органах статевої системи свиноматок.
10. Найбільша економічна ефективність від профілактичних заходів виявилася в групі тварин, яким застосовували комплексне дворазове введення тканинного препарату ПДЕ в дозі 10 мл підшкірно за 7-10 днів до родів та в день родів з естрофаном внутрішньом’язово в дозі 1 мл на 112 добу вагітності і склала 8,78 грн. на 1 гривню затрат.

Пропозиції ВИРОБНИЦТВУ

1. Для ранньої діагностики і прогнозування запальних процесів в органах статевої системи свиноматок в післяродовому періоді пропонуємо враховувати показники тривалості передвісників родів, перебігу родів, клінічних ознак загального стану свиноматок після опоросу, цитологічного складу вагінальних мазків-відбитків.
2. Для профілактики післяродової патології застосовувати тканинний препарат ПДЕ дворазово: за 7-10 днів до опоросу та в день опоросу внутрішньом’язово в дозі 10 мл у поєднанні з естрофаном внутрішньом’язово в дозі 1 мл на 112 добу вагітності, а також новий препарат кобактан в перші 2 години після опоросу в дозі 4 мл на 50 кг маси свиноматки одноразово.
3. Отримані дані рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання ветеринарного акушерства, гінекології, фармакології для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю ІІІ і IV рівнів акредитації. Деякі положення увійшли до навчального посібника (підручника) „Фізіологія і патологія розмноження свиней”(Суми, 2004.- Вид. Козацький Вал).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сердюк С.И. Основные вопросы теории и профилактики искусственного осеменения свиней: Автореф.дис.д-ра вет.наук: 16.807.-Харьков,1980.-34 с.
2. Родин И.И. Совершенствование методов и техники искусственного осеменения сельскохозяйственных животных. //С.-Х.биология,1970.- Т.5.-№ 4.-С.495-500.
3. Трубчанинов В.Н. Экономическая эффективность искусственного осеменения сельскохозяйственных животных. //Сб.науч.трудов Каменец-Подольского с.-х.ин-та,1970.- Т . 18.- С.88-93.
4. Богомолов Ю.Г.,Чумаченко Г.Ф., Мозгов Г.Н.. Бабичева Л.Я. Организация искусственного осеменения// Свиноводство,1970. -№ 9. - С. 27-28.
5. Милованов В.К. Биология воспроизведения и искусственого осеменения животных.-М.:Сельхозиз, 1962.- 696 с.
6. Быхун Н.В. Экономическая эффективность искусственного осеменения свиней: Автореф. дис. канд. экон. наук. Киев,-1966.-18 с.
7. Высоцкий Н.И., Винников М.Н. Выбор маток в охоте без пробников// Свиноводство,1970.-№1 .-С. 16-17.
8. Крячко В.Т. Оплодотворяемость свиноматок в зависимости от времени их осеменения// В кн.: Материалы научно-производственной конферен-ции по профилактике и лечению болезней птиц и с.-х. животных.-Псков, 1970. - С.256-259.
9. Методические рекомендации по организации и технике искусственного осеменения свиней в крупных специализированных свиноводческих хозяйствах. - Харьков,1971. 24 с. (Всесоюзной академии с.-х. наук им. В.И.Ленина. Южное отд. НИИ животноводства Лесостепи и Полесья)- Сост. С.И.Сердюк,В.М.Трубаев.
10. Трубаев В. Снижаются затраты. //Свиноводство,1971.-№5. - С.25-26.
11. Титанов Н.Д..Шихалев А.К. Искусственное осеменение свиней в совхозе им. X лет Октября Московской об ласти.-М.: "Моск. рабочий", 1971 .-11с.
12. Krider I., Conrad F., Corroll W. Swine production.-1982.-512 p.
13. Быхун Н.В. Технологические разработки промышленного производства свинины в спецхозах //Сб. "Свиноводство". - Вып.27. - К.:-Урожай.-1977.- С.103-105.
14. Коваленко В.Ф., Кисельов Є.П. Відтворення поголів'я у промисловому свинарстві.-К. :Урожай, 1979.- 136 с.
15. Походня Г.С., Нарижный А.Г. Искусственное осеменение свиней при промышленном скрещивании // Животноводство. - 1982.- N7. - С.50-51.
16. Macintosh G.B. The role of aiin the pig undustry // Queensland agr. J.- 1990. - 115.-3.- P. 142-146.
17. Левин К.Л. Искусственное осеменение свиней,- М.: Россельхоз-издат.1980. - 128 с
18. Прокопцев В.М. Технология искусственного осеменения свиней. - М.: „Колос”, 1981.- 160 с.
19. Кениг И., ЧинкельИ., Шеллер X. Хенц А. Конрад Ф. Искусственное осеменение свиней.- М.:Колос,1980.-176с. (Перев.с нем.)
20. Коваленко В. Пункты искусственного осеменения на свиноводческих комплексах // Свиноводство,1972.- N 11.-С.14-17. 21.
21. М.Ю. Проценко, Д.Т. Віннічук Відтворення сільськогосподарських тварин. К.: „Вища школа”, 1994.- С. 329-368.
22. И.С.Миронов Первая помощ при отеле, ягнении и опоросе.-М.: «Колос»,- 1968.
23. Рибалко В.П., М.Д. Березовський Як відгодувати свиню і використати продукти забою.-Кю: "Урожай".- 1972.
24. Голубев Г.В., Нетеса А.И. Как повысить продуктивность свиноматок.-М.:Россельхозиздат, 1978.-183 с.
25. Михайлов Н.Н. Профилактика бесплодия и малоплодия свиней.-М.:Колос,1973.-С. 190-192.
26. Пучковский А.И. Роды и послеродовый период у свиньи: Автореф.дис.канд.вет.наук: 16.807.- Казань.- 1951.- 16 с.
27. Левин К.Л. Физиология и патология воспроизводства свиней.- М.: Росагропромиздат, 1990.- 255 с.
28. Тимошенко Н.Н. Течение родов и меры профилактики внутриутробной гибели и мертворождаемости поросят у свиней уржумской породы: Автореф.дис.канд.вет.наук: 16.00.07.- Ставрополь,- 1980.- 25с.
29. Мороз И.Г. Бесплодие свиней и его профилактика. Автореф.дис. д-ра вет.наук: 16.807, - Воронеж, 1970.- 38с.
30. Анюлис Э., Барткус В., Раудис А. Диагностика, профилактика и лечение синдрома ММА у свиней //Государственый агропромышленный комитет Литовской ССР,- Вильнюс.- 1987, - 20с.
31. Д.С. Гришко. Лекції з ветеринарного акушерства,- Харків: «Прапор», 2003.
32. Маркушин А.П. Сроки использования сельскохозяйственных животных,- М. : „Колос”.-1974.-160 с.
33. Студенцов А.П. К учению о половом цикле у сельскохозяйственных животных //Совет.зоотехния, 1953. - № 4. - С.69-78.
34. Кононский А.И. Биохимия животных. - К.: „Вища школа”,1980. - 415с.
35. Чернуха В.К. Гиповитаминозы и авитаминозы сельскохозяйственных животных.К.: „Урожай”. - 1977. - 87 с.
36. Витамины в кормлении сельскохозяйственных животных / О.Е.Привадо, С.М.Паенок, Я.С.Гусак и др. Под.ред. О.Е.Привало.- К.: „Урожай”,1983.-160 с.
37. Безруков Н.И. О роли витаминного и минерального питания в нейрогуморальной регуляции репродуктивной функции животных // Тез.докл. Всесоюзной конф. "Проблемы эндокринологии с.-х. животных и применение гормональных препаратов".- Ленинград-Пушкин.- 1975.- С.230-231.
38. Рось И.Ф. Витамины в кормлении свиней. - К.: „Урожай”, 1964. - 151с.
39. Городецкий А. А. Витаминное питание свиней // Справочное пособие. - М. : „Колос”, 1983.-77с.
40. Паєнок С.М., Гусак Я.С. Вітаміни в тваринництві.- Львів.: „Каменяр”, 1988.- 158с.
41. Витамины в питании животных: (метаболизм и потребность)/ А.Р.Вальдман, П.Ф.Сурай, И.А.Ионов, Н.И.Сахацкий,- X.. РИП "Оригинал", 1993.-423с.
42. Яновский И.И. Воспроизводительная функция самок некоторых сельскохозяйственных животных и ее регуляция.: Автореф.дис.д-ра вет.наук: 16.807.- Л.,1970.- С.4-17.
43. Голышев Н.А., Походня Г.С. Влияние моциона и витаминно-минеральной подкормки на воспроизводительные способности свиноматок // Животноводство,- 1976.- № 3.- С.66-68.
44. Полянцев Н.И., Тарыченко И.И. Воспроизводство и выращивание поросят.-М.: „Колос”.- 1969. - С. 46-49.
45. Методические рекомендации по организации и технике искусственного осеменения свиней в крупных специализированных свиноводческих хозяйствах. - Харьков,1971. - 24с. (Всесоюзн.акад. с.-х. наук им. В.И.Ленина. Южное отд. НИИ животноводства Лесостепи и Полесья)- Сост. С.И.Сердюк,В.М.Трубаев.
46. Квасницкий А.В. Новое в физиологии размножения животных. - М.: Сельхозиздат, 1950. - С. 18-37.
47. Квасницький О.В. Мільйони додаткових поросят. - К.: „Урожай”. - 1972. - С.44-45.
48. Гомелевская Р.В.,Баранов Ф.А. Эффективность искусственного осеменения свиней в разные сроки подсосного периода// Животноводство, 1971.-№ 6.-С.85-87.
49. Ткачук М.Н. Изучение оплодотворяемости свиней при искусственном осеменении разными дозами спермы: Автореф.дис.канд.биол.наук: 03.602.-Харьков, 1972. - 18с.
50. Генес С.Г. Нервная система и внутренняя секреция. - М.:Медгиз.-1955.-264 с.
51. Савченков Ю.И., Лобынцев К.С. Очерки физиологии и морфологии функциональной системы мать-плод. М.: „Медицина”, 1980.- 254с.
52. Мандельштам А.Э. Вопросы нейрогуморальной регуляции физиоло-гических и патологических процесов женской половой сферы.- М.:Медгиз, 1956. - С. 112-123.
53. Алешин Б.В. Гистофизиология гипоталамо-гипофизарной системы. М.:"Медицина", 1971. - 440 с.
54. Zondeck В. Гормоны яичника и передней доли гипофиза. М.:1938.- 276с.
55. Благосклонная Я.В. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии.- 1957.- № 3. - С.88.
56. Дыбан А.П. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. - 1959.- №2.-103 с.
57. Baggett В. et ol. Endocrinology, 1959.- v-.64.-№ 4. - P. 600.
58. Хаван И.Б. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1959.- Т.5.- № 6. - С.38.
59. Малинкин Н.П. Возрастная и сезонная характеристика полового цикла и гистохимический анализ овогенеза у свиней: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.807.- Казань.- 1970.- 31с.
60. Ельчанинов В.В. Регуляция репродуктивной функции у коров и телок: Автореф.дис.д-ра биол.наук: 03.102.- Дубровицы Московск.обл., 1972.- 45с.
61. Поленов А.Л. Взаимодействие пептидных и моноаминовых нейрогормонов - основной принцип двойной нейроэндокринной регуляции висцеральных органов, в том числе и эндокринных желез // Тез.докл. Всесоюзн.конф. „Проблемы эндокринологии с/х животных и применение гормональных препаратов”.- Ленинград-Пушкин, 1975.-С.12-13.
62. Черемисинов Г.А. Морфофункциональная характеристика и гормональная регуляция яичников животных // Тез.докл. Всесоюзн.конф. „Проблемы эндокринологии с/х животных и применение гормональных препаратов”,- Ленинград-Пушкин, 1975. - С.27-28.
63. Воробьев Н.Н. Динамика биохимических показателей в воспроизводительных органах свиней в зависимости от функционального состояния: Автореф.дис.канд.биол.наук. 03.00.13.- Харьков, 1978.- 27 с.
64. Смирнова Е.И. Взаимосвязь функции яичника з гипоталамо-гипофизарной системой // Ветеринария.- 1981. - № 4.- С.55-56.
65. Прокофьев М.И. Регуляция размножения сельскохозяйственных животных // Л.: „Наука”, Ленингр.отд., 1983.- 264с.
66. Турков В.Г. Гипофизарно-гонадные эндокринные взаимоотношения у коров с кистами яичников и разработка метода гормональной терапии: Автореф.дис.канд.вет.наук.- Воронеж, 1984.- 22с.
67. Weitze K.F. Kunstliche Besamung beim Schwein // Tirzuchter,- 1985.- T.37.- № 11.- S.478-481.
68. Школина Г.В. Некоторые физиологические аспекты оплодотворения свиней // Сб.науч.тр. Харьковский СХИ,- 1985.- Т.315.- С.48-53.
69. Буянов А.А. Эндокринные механизмы патогенеза и совершенствования гормональной терапии при дисфункциях яичников у коров: Автореф.дис.д-ра вет.наук: 16.00.07.- Л., 1986.- 46 с.
70. Павлов В.А. Физиология воспроизводства крупного рогатого скота.- М.: Россельхозиздат, 1986.- 208 с.
71. Микитась П.М.,Червяков Л.Н. Роль акушерско-гинекологической диспансеризации при воспроизводстве стада // Проблемы промышленного животноводства в Алтайском крае: Сб.науч.тр. Сиб.отд. ВАСХНИЛ. - Новосибирск, 1983.- С.81-88.
72. Янович Л.В. Показатели обмена веществ в организме свинок, функция органов размножения и качества приплода при разных сроках осеменения: Автореф.дис.канд.биол.наук: 03.00.04.- Львов, 1988.- 19 с.
73. В.А. Акатов. Г.А. Кононов, А.И.Поспелов, И.В. Смирнов Ветеринарное акушерство и гинекология.-Л.: „Колос” Ленинградское отделение, 1977.
74. Нежданов А.Г. Физиология и патология родов и послеродового периода у с.х. животных. - Воронеж, 1999 .- 60 с.
75. Нежданов А.Г., Коняев Н.Г. Лечение коров при эндометрите и субинволюции матки // Ветеринария.- 1982.- № 1.- С. 45.
76. Ветеринарное акушерство и гинекология / А.П.Студенцов, В.С.Шипилов, Л.Г. Суботына, О.Н. Преображенский; Под ред. В.С.Шипилова.- М.: Агропромиздат, 1986.- 480 с.
77. Акушерство, гинекология и искусственное осеменение с.х. животных / Н.Н.Михайлов, Г.В.Паршутин, Н.Е. Козлов и др.; Под ред. Н.Н. Михайлова.-М.: Агропромиздат, 1990. - 527 с.
78. Валгошкин К.Д., Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. - Минск.: „Ураджай”, 1997.-600 с.
79. Студенцов А.П. Ветеринарное акушерство и генекология.-М.: Агропромиздат, 1970. - 520с.
80. Рекомендации по профилактике бесплодия сельскохозяйственных животных на Северном Кавказе. / Н.И.Полянцев, В.Ф.Шаталов, Е.В.Ильинский, В.Я.Никитин, В.А.Яблонский, М.И.Лопатко. Под ред. В.Ф.Шаталова. - Новочеркасск, 1973.- 15с.
81. Терешенков А.С. Профилактика и лечение акушерско-гинекологических заболеваний коров.2-е изд.- Минск.: „Ураджай”, 1990.- 216с.
82. Муртазин Б.Ф., Пулатов Г.С. К этиологии эндометритов у коров //Ветеринария. 1995. С. 41-44.
83. Жаров А.В., Гончаров В.П.. Суаре Мамади. Морфологические изменения в матке коров при послеродовом эндометрите //Ветеринария.-1995.- № 9. - С. 44-47.
84. Гончаров В.П., Карпов В.А. Профилактика и лечение гинекологических заболеваний коров.-М.:Россельхозиздат. 1981.-190с.
85. Справочник по ветеринарному акушерству / Г.В. Зверева, В.Н. Олексин, С.П. Хомин и др.; Под ред. Г.В.Зверевой.-К.: „Урожай”, 1985. -280 с.
86. Черемисинов Г.А., Ткаченко Ю.Г. Комплексное лечение коров, больных эндометритом // Ветеринария.- 1991.- № 9.-С. 44-48.
87. Ахмадеев А.Н., Преображенский О.Н. Профилактика бесплодия сель-скохозяйственных животных.- Казань: Тат.кн.изд., 1986.- 87 с.
88. Раудис А.З. Симптоматическое бесплодие свиней, причины, лечение и профилактика // Инф.листок. МСХ Литовской ССР.- 1989.- № 43.- 4с.
89. Leiding С. Aktuells Probleme der Schweinebesamung // Scrrweinesucht Schweinemast.- 1987.- 35.- 1.- P.20-22.
90. Раудис А.З. Лечение послеродового эндометрита у свиноматок // Ветеринария.- 1987.- № 10.- С.45.
91. Раудис А.З. Функциональная и патогенетическая связь между маткой и яичниками при патологии этих органов у свиноматок: Автореф.дис.канд.вет.наук: 16.00.07.- Львов, 1990.- 16с.
92. Мисайлов В.Д., Нежданов А.Г.. Черемисинов А.Г. Морфофункциональное состояние яичников и половые стероиды в крови свиней // В кн. Возможности и перспективы радиоиммунологического анализа в животноводстве и ветеринарии // Тез. докл. науч. координ.совещ.- Иваново, 1985. - С.76-77.
93. Коваленко В.Ф.. Терещенко І.В. Виживання та фізіологічна зрілість народжених поросят залежно від тривалості періоду ембріогенезу // Респ.міжвід. темат.наук. зб. "Свинарство".- № 38.- К.: „Урожай”.- 1983.-С.64-68
94. Коцарев В.Н..Мисайлов В.Д.. Нежданов А.Г. Первичная слабость родов и послеродовые болезни свиней // Тез.докл. Всесоюзн. науч. конф. „Научные основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции с/х животных”,- Воронеж.- 1988.- С. 158-159.
95. Бахирева Л.А., Бажов Г.М., Смирнова В.Н. Активность дегидрогеназ в клетках крови ремонтных свинок в первом эстральном цикле и ее взаимосвязь с физиологической скороспелостью и многоплодием // С-х. биология.Сер. Биология животных.- 1996.- № 2.- С.72-79.
96. Ф.И. Крутыпорох Мертворожденность и ранняя гибель поросят у свиноматок украинской степной белой породы / Автореф. на соиск. Учен. степени док. сельскохоз. каук.- К.: 1971.
97. Баранов Ф.А..Высоцкий Н.И. Влияние числа живчиков и объема семени на оплодотворяемость и плодовитость свиноматок // Животноводство, 1971,- № 9.- С.83-85.
98. Терешников А.С. Профилактика и лечение акушерско-гинекологических заболеваний коров.-2-е изд.- Минск.: „Уроджай”, 1990. - 216с.
99. Ветеринарное акушерство, гинекология. - 7-е изд./А.П.Студенцов, В.С.Шипилов, В.Я. Никитин, и др.; Под ред В.Я. Микинина. М.Г. Миролюбова.-М.: «Колос». 2000.-495 с.
100. Емельянова М.В.,Дзените А.Я. Срытые эндометриты и воспроизводительная способность у коров // Профилактика и лечение молодняка в промышленом животноводстве.-1989.- С.58-64.
101. Стравский Я.С. Лазерная диагностика хронического и скрытого эндометрита у коров //Ветеринария.- 2000. -№ 3. - С. 36-38,
102. Клабукова Л., Хаданович И., Ниязов Н., Сорокина Н.Баева Р. Витамин С в рационах маток // Свиноводство.- 1983.- № 6.- С.19-20.
103. Скрипицин Ю.А. Цитологическая характеристика смывов с эндометрия у коров, больных скрытым эндометритом // Профилактика болезней и повышение резистентности организма животных в хозяйствах промышленого типа.-Воронеж, 1981 .-Т. 114. - С.65-67.
104. Курбанов Ш.Ю., Маджидов Ф.Х.. Данилин Г.В. Диагностика скрытых метритов у коров //Научные основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции с.х. животных.-Воронеж, 1988. - С.9-10.
105. Гавриш В.Г. Диагностика эндометрита у коров // Ветеринария.-1988.-№ 4. - С. 48-49.
106. Опыт лабораторной диагностики субклинического эндометрита у коров / Гавриш В.Г., Кесов Я.П.: Информационный листок Саратовского ЦНТИ № 577-82. - Саратов, 1982. - 4 с.
107. Зажарський В.В. Ранняя диагностика и лазерная терапия послеродовых эндометритов у коров // Збірник. наукових праць ЛДАУ.-Луганск: Елтон-2, 1999. - С. 14-16.
108. Калиновский Г.Н. Серосодержащие аминокислоты в тканях матки //Ветеринария.- 1984. - № 12. - С. 44-46.
109. Цимбал A.M., Конаржевский К.Е., Тертышник В.И. Динамика количественных и функциональных показателей Т- и В-лимфоцитов у крупного рогатого скота // Ветеринария. - 1984. - Вып.59. - С.65-689.
110. Ерюхин И.А., Белый В.Я., Вагнер В.К. Воспаление как общебиологическая реакция.Л.: „Наука”, 1989. - 262с.
111. Гуков Ф.Д. Динамика Т-лимфоцитов и макрофагов в эндометрии коров разного возраста и при иммунологически обусловленом бесплодии // Патоморфология, патогенез и диагностика болезней с.-х. животных.-М.: „Колос”, 1986. - С.58-59.
112. Ильинский Е.В., Крохин А.Я.. Агафонычев В.А. Фармако-профилактика симптоматического бесплодия коров // Эффективность ветеринарных мероприятий в промышленном животноводстве Кубани. - Краснодар, 1989. - С.5-12.
113. Hillier S.L., Krohn M.A., Rabe L.K., Klebanoff S.L., Eschenbach D.A. The normal vaginal flora, H2O2-producing lactobacilli and bacterial vaginosis in pregnant women // Clin. Infect. Dis. 1993, 16(Suppl). Р. 273-281.
114. Акопян Т.Э. Бактериальный вагиноз и беременность // Акуш. и гинек. -1996. -№ 6. С. 3-5.
115. Bartlett J. G.. Moon N. Е.. Goldstein P. R. at al. Cervical and vaginal bacterial flora: ecologic niches in the female tower genital tract // Am. J. Obstet. Gonecol. - 1987. Р.130, 658-661.
116. Oleen-Burkey M. A., Hillier S.L. Pregnancv comprycations associated with bacterial vaginosis and their estimated costs // Infect. Dis. Obsted. Gynecol. 1995, 3,149 157.
117. Brown W. J. Variations in the vaginal bacterial flora: a preliminary report // Ann. Intern. Med. 1982,96:6:2,931-934.
118. Galask R. P., Larsen В., Ohm M. S. Vaginal flora and it is role in disease entities. // Clin. Obstet. Ginecol. 1976, 19:1, 61-81.
119. Moberg P., Eneroth P., Harlin J. et al. Cervical bacterial flora in infertile and pregnant women // Med. Microbiol. Immunol. 1978, 165, 139- 142. C
120. Ross J.M.. Needhem J.R. Genital flora during pregnancy and colonization of the newborn // J. Roy. Souc. Med. 1980, 73:2, 105-110.
121. Муравьева В. В. Микробиологическая диагностика бактериального вагиноза у женщин репродуктивного возраста // Дисс. Канд. мед. наук., Москва, -1997.
122. Eschenbach D.A. Bacterial vaginosis: emphasis on upper genital tract complications // Obstet. Gynecol. Clin. North. Am. 1989, 16, 593- 610.
123. Eschenbach D.A. Hystory and review of bacterial vaginosis//Am. J. Obstet. Gynecol. 1993,169:2,441-445.
124. Кира Е. Ф. Бактериальный вагиноз (клиника, диагностика, лечение). Автореф. дис. докт. мед. наук. Санкт-Петербург, 1995. 40с.
125. Кубанова А.А., Аковбян В.А.. Федоров С.М., Бакалова Л.А., Халатов А.О. Состояние проблемы бактериального вагиноза. Вып. ІІ. Вестник дерматологии и венерологии. 1996.- № 3. - С. 22-26.
126. Анкирская А. Е. Бактериальный вагиноз // Акуш. и гинек. - 1995. -№ 6. - С. 13-16.
127. Nath К, Sarosy JW. Stylianou SP. Suitability of a unique 16S rRNA gene PCR product as an indicator of Gardnerella vaginalis. Biotechmques. 2000 Feb;28(2):222-4,226.
128. Teng K. Li M. Yu W, Li H, Shen D, Liu D. Comparison of PCR with culture for detection of Ureapiasma urealyticum in clinical samples from patients with urogenital infections // J Clin Microbiol. 1994 Sep;32(9): 2232-4.
129. Razin S., Yogev D.. Naot Y. "Molecular biology and pathogenicity of mycoplasmas" // Microbiology and Molecular Biology Reviews, 1998,1094-1156.
130. Taylor-Robinson D, Furr PM. Genital mycoplasma infections. Wien Klin Wochenschr. 1997 Aug 8;109(14-15):578-83. Review.
131. Arzese AR, Tomasetig L, Botta GA. Detection of tetQ and ermF antibiotic resistance genes in prevotella and porphyromonas isolates from clinical specimens and resident microbiota of humans // J Antimicrob Chemother. 2000 May;45(5). Р.57-82.
132. Roberts M.C., Hillier S.L., Schoenknecht F.D., Hoteies K.K. Com-parison of Gram stain, DNA probe, and culture for the identification of species of Mobiluncus in female genital specimens // J. Infect. Dis. 1985,152. 74-77.
133. Сорока А. E., Акопиан Т. А., Тараскина A. M., Савичева A. M., Говорун В.M. Аллельный полиморфизм tetM детерминанты в клини-ческих изолятах M. hominis, устойчивых к тетрациклину // Тезисы Мевдународной конференции „Антибиотики и антибиотикорезис-тентность на пороге XXI века”. - Москва, 2000. С. 110-113.
134. Hurlimann J., Thorbecke G. J.. Hochwald G. M. // Ibid. - 1966. - Vol. 123. - P. 365-378.