ПЕРЕБІГ РОДІВ ТА ПІСЛЯРОДОВОГО ПЕРІОДУ У КОРІВ-ПЕРВІСТОК : ТЕЧЕНИЕ РОДОВ И послеродового периода у КОРОВ-ПЕРВЕНЦОВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЗАХАРІН В’ячеслав Васильович

УДК 619:618.4:636.2

Перебіг родів та післяродового періоду
у корів-первісток

Спеціальність 16.00.07- ветеринарне акушерство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник −
Калиновський Григорій Миколайович
доктор ветеринарних наук,
професор

Житомир − 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...........

3

ВСТУП................

4

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .......................

11

1.1.

Фізіологічна характеристика відтворювальної системи великої рогатої худоби.......

11

1.2.

Вплив умов утримання на перебіг тільності і родів у корів-первісток............

16

1.3.

Особливості перебігу родів і післяродового періоду у корів-первісток....

18

1.4.

Вплив біологічно активних і мінеральних речовин на перебіг родів та післяродовий період у корів-первісток..

24

1.5.

Узагальнення та обґрунтування доцільності проведення даних досліджень.

30

РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ВИКОНАННЯ РОБОТИ...................

33

2.1.

Матеріал і методи досліджень.................

33

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ..............

38

3.1.

Характеристика умов утримання та годівлі нетелей.............................

38

3.2.

Вплив перебігу родів і післяродового періоду на цитологічний та біохімічний склад крові ...........

42

3.3.

Динаміка ендокринних та імунологічних показників крові до і після родів при застосуванні фетоплацентату, сапоніту та сірки..

61

3.4.

Перебіг родів і післяродового періоду та стан новонароджених телят після застосування нетелям фетоплацентату, сапоніту та сірки

75

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ........................

87

ВИСНОВКИ............

113

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ...........

116

ДОДАТКИ.......

117

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................

131

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЛГ лютеїнізуючий гормон
ФСГ фолікулостимулюючий гормон
СЖК сироватка жеребних кобил
АЛТ аланінамінотрасфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ДГ Рихальське” дослідне господарство Рихальське”
ПСП Україна” − приватне сільськогосподарське підприємство Україна”
Індекс Тх/Тс індекс Т-лімфоцитів хелперів і супресорів
К контрольна група
1 перша дослідна група
2 друга дослідна група
РАЗ радіоактивне забруднення

ВСТУП

Велике значення мають біологічно активні речовини, які можна призначати великій рогатій худобі у будь-який період репродуктивного циклу після їх застосування у тварин прискорюється відновлення і нормалізація перебігу статевого циклу, підвищується заплідненість і зменшується кількість випадків смертності ембріонів. У матці створюються оптимальні умови для повноцінного бластогенезу, імплантації та плацентації ембріонів. Стимулююча дія тканино-вітамінних препаратів на організм вагітних тварин триває 23 місяці (Філатов В.І., 1953; Ломакін М.С., 1991; Харенко М.І., 2005).
Тривалий час для поповнення організму тварин мікроелементами, що недоставало рекомендувалося виготовляти і застосовувати як добавки до раціону складні мінеральні суміші. В останні роки, особливо після аварії на ЧАЕС, у практиці тваринництва набули широкого використання природні мінеральні адсорбенти імпрегнована глина, фероцин, сапоніт та ін. (АтаманюкН.П.,1997).
Найширшого застосування набув сапоніт, що має властивість адсорбувати радіонукліди в організмі тварин, які виводяться із нього разом із каловими масами. Стало відомо, що сапоніт не тільки адсорбує радіонукліди, але й негативно впливає на мікрофлору передшлунків жуйних тварин. Проте оскільки до складу сапоніту входить понад 20 різних мікроелементів, він також є джерелом мікроелементів (Гирін В.М., 1997; Харенко М.І., 2005).
Розробка і пошук нових мінеральних добавок до раціону тварин, які б поєднували у собі адсорбційні властивості і були джерелом мікроелементів для організму привертають увагу багатьох дослідників (ГирінВ.М., КуликМ.Ф., 1997; Кліценко Г.Т., 2001; Харенко М.І., 2005).
Мікроелементи беруть активну участь у процесах дихального і гліколітичного фосфорелювання і мають важливу роль у розвитку і підтриманні нормальної родової діяльності. Велике значення для розвитку і підтримання вагітності та родів належить Fe, Cu, Co і Zn (Ходак А.А., 1967; Артамонов В.С., 1975).
Аналіз отриманих нами результатів буде основою для проведення практичних заходів щодо корекції виявлених порушень фізіологічного статусу та перебігу родів шляхом застосування біологічно активних речовин і кормових добавок до раціону нетелям.
Актуальність теми. Перебіг родів у нетелей обумовлюється багатьма факторами, серед яких найважливішими є стан фізіологічної зрілості організму, кісткової основи родових шляхів, величини плоду, що залежить від їх годівлі, умов утримання та відповідної підготовки. Перетворення звичайного таза на родовий один із передвісників родів, що дає можливість прогнозувати перебіг стадії виведення плоду. Роди основний критерій, за яким можна передбачити перебіг післяродового періоду та інволюцію статевих органів корів-первісток (Стоянов С.С., 1980; Оннуфрієв В.А., Варганов В.С., 1985; ШипіловВ.С., 1987; Бєлобороденко А.М., 1989; Краєвський А.Й., 1992; КалиновськийГ.М., 1998).
Житомирщина належить до північно-східної біогеохімічної зони, у грунтах і кормах якої виявлено недостачу рухомих форм мікроелементів Zn, Со, Мn, Сu і J, що негативно впливає на фізіологічний стан організму і функцію статевих органів (Малиновський А С., 2001).
В останні роки на організм тварин чинить негативний вплив дефіцит мікроелементів у ланцюгу грунткормтварина, що посилюється забрудненням території радіонуклідами. За таких умов на ріст і розвиток молодняку великої рогатої худоби, який використовується для поповнення маточного поголів’я, поєднано діє комплекс різноманітних екологічних факторів, що зумовлюють виникнення певних адаптаційно-пристосувальних змін як на рівні всього організму, так і в окремих органах (КриштофороваБ.В.,1999).
Виявлення і дослідження цих зрушень фізіологічного статусу в організмі нетелей є основним вихідним матеріалом для пошуку обґрунтування і впровадження в практику ветеринарної медицини методів і засобів корекції перебігу тільності, родів і післяродового періоду та отримання здорового приплоду.
Перспективними можуть бути як відомі і застосовувані різні кормові добавки в поєднанні з лікувальними засобами та біологічно активними речовинами, так і нові, рекомендовані для використання у ветеринарній медицині препарати. За всіх умов впроваджувані у виробництво препарати мають бути екологічно чистими та економічно обґрунтованими і застосовуватися з урахуванням сучасних умов ведення тваринництва (ГирінВ.М., Кулик М.Ф., 1997; Кліценко Г.Т., 2001; Харенко М.І., 2005).
З урахуванням наведеного вважаємо, що дослідження перебігу родів нетелей і післяродового періоду у корів-первісток та виявлення змін у їх організмі є актуальним питанням ветеринарного акушерства і дасть можливість запропонувати засоби профілактики їх неплідності.
Проведення наукових досліджень у четвертій зоні, забрудненій радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, спрямоване на виявлення змін в організмі нетелей протягом остатнього місяця плодоношення, а після їх родів і на стан новонароджених телят.
Зважаючи на те, що в цих умовах функціонує багато тваринницьких господарств, такі дослідження мають важливе теоретичне та практичне значення, оскільки дадуть можливість оцінити віддалені наслідки впливу радіонуклідів на організм.
Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства і хірургії Житомирського національного агроекологічного університету (ЖНАЕУ) за темою Акушерсько-гінекологічний прогноз і заходи щодо відтворення великої рогатої худоби в господарствах зони радіаційного забруднення”, що входить до розділу загальної наукової тематики факультету ветеринарної медицини ЖНАЕУ: Стан і оцінка природної резистентності і відтворювальної здатності свійських тварин та розробка методів їх корекції в умовах довготривалого впливу на організм іонізуючого випромінювання”, номер держреєстрації ‑ 0106U002998.
Мета і завдання дослідження. Дослідити перебіг родів і післяродового періоду, клініко-гематологічний та імунний статус у корів-певісток, життєздатність новонароджених телят і можливість використання суміші сапоніту і сірки та тканинного препарату фетоплацентату для їх корекції і оптимізації.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
з’ясувати поживність кормів раціону;
− визначити клінічний статус нетелей на 9-му місяці вагітності і в першу добу після родів за показниками цитологічного, біохімічного гормонального та імунологічного досліджень крові;
− дослідити перебіг родів і післяродового періоду у корів-первісток;
− встановити вплив згодовування нетелям у складі кормової добавки суміші сапоніту і сірки за 45‑60 діб до родів та уведення тканинного препарату фетоплацентату за 30 діб до родів на прояв передвісників родів, перебіг стадій родів і післяродового періоду та на стан новонароджених телят;
− запропонувати, обґрунтувати і впровадити в практику засоби профілактики патології родів і перебігу післяродового періоду у корів-первісток.
Об'єкт дослідження роди, післяродовий період у корів-первісток та стан організму новонароджених телят у зв’язку з дією різних чинників на організм нетелей.
Предмет дослідження перебіг родів і післяродового періоду у корів-первісток, цитологічний, біохімічний, гормональний і імунологічний склад крові нетелей, морфофункціональний статус новонароджених телят.
Методи дослідження клінічні, цитологічні, біохімічні, гормональні, імунологічні, радіологічні і статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше використано тканинний препарат фетоплацентат, виготовлений із матки та її вмістимого, взятої від клінічно здорових корів до п’ятого місяця тільності, досліджено і обгрунтованойого вплив на гормональний, цитологічний, біохімічний склад крові та показники клітинного імунітету і доведено нешкідливість його введення нетелям в останні місяці плодоношення та після родів.
Вперше застосована для корекції обміну речовин у нетелей добавка до раціону мінеральної суміші в складі сапоніту і сірки. Доведено, що застосування нетелям протягом 45‑60 діб до родів суміші 150 г сапоніту і 15 г сірки позитивно впливає на морфологічний і біохімічний склад крові, вміст в ній естрадіолу і прогестерону та основні показники неспецифічної резистентності організму.
Доведено, що згодовування коровам-первісткам мінеральної добавки у складі суміші сапоніту і сірки та підшкірне введення тканинного препарату фетоплацентату корегує обмін речовин в організмі і проявляється у зменшенні тривалості третьої стадії родів, скороченні терміну від родів до першого осіменіння, а також супроводжується підвищенням вмісту Т-лімфоцитів та поліпшенням морфофункціонального стану новонароджених телят.
Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовано та запропоновано засоби і методи корекції мінерального живлення у нетелей, перебігу родів і післяродового періоду та профілактики неплідності корів-первісток. Доведено, що уведення коровам-первісткам тканинного препарату фетоплацентату з розрахунку 40 мл на тварину за 30 діб до родів один раз і після родів два рази з проміжком 78 діб та згодовування протягом 45‑60-ти діб до родів суміші мінеральної добавки у складі 150 г сапоніту та 15 г сірки обумовлює скорочення терміну перебігу всіх стадій родів і інтервалу від родів до виникнення першої стадії збудження статевого циклу.
Результати досліджень використовуються під час проведення занять зі студентами при вивченні ветеринарного акушерства на кафедрах акушерства і хірургії Житомирського національного агроекологічного університету, акушерства та хірургії Сумського національного аграрного університету, акушерства і штучного осіменіння Білоцерківського національного аграрного університету, акушерства і анатомії Луганського національного аграрного університету, акушерства та штучного осіменіння Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Ґжицького. За матеріалами досліджень розроблені і затверджені технічні умови ТУУ 24.41398810356001:2008 від 31.07.2008р., отримано патент на корисну модель № 36569 від 27.10.2008 р. (тканинний препарат Фетоплацентат”), а також методичні рекомендації Перебіг родів та післяродового періоду у нетелей, вирощених в умовах Житомирщини”, затверджені управлінням ветеринарної медицини в Житомирській області.
Особистий внесок здобувача полягає у формуванні дослідних груп тварин, проведенні експериментальних досліджень за темою дисертації, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів досліджень, аналізі і узагальненні отриманих результатів, написанні наукових статей та впровадженні наукових розробок у виробництво. Аналіз результатів досліджень проведено разом з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені, обговорені і схвалені на Міжнародних наукових конференціях: Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м. Суми, 2005), Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006), Організація ветеринарного обслуговування в сучасних умовах” (м.Полтава,2007), Регіональні проблеми екології ветеринарної медицини” (м.Житомир,2007) та на щорічних наукових конференціях факультету ветеринарної медицини Житомирського національного агроекологічного університету (2004‑2008рр.).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 7 наукових працях, у тому числі 3-х одноосібних у фахових виданнях згідно з переліком ВАК України: Вісник Сумського національного аграрного університету” (2), Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (1), Вісник Полтавської державної аграрної академії” (1), Вісник Державного агроекологічного університету” (1), Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету (1) та патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках комп’ютерного тексту, складається з таких розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів власних досліджень, висновку, пропозицій виробництву, додатків, списку використаних джерел. Дисертаційна робота ілюстрована 19 таблицями, 10 рисунками. Список використаних джерел включає 270 джерел, у тому числі 55 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене науково-практичне узагальнення вирішення наукового завдання, що полягало у виявленні особливостей клініко-гематологічного та імунного статусу нетелей в останній місяць плодоношення в умовах Житомирщини та засобів їх корекції з метою оптимізації перебігу родів і післяродового періоду та підвищення життєздатності новонароджених телят.
1. При дефіциті за 30 діб до родів у складі раціону нетелей сірки, цинку, фосфору, міді, кобальту, марганцю та йоду у крові встановили коливання у фізіологічних межах вмісту глутатіону, каротину, загального білка і його фракцій, загального кальцію і неорганічного фосфору, активності аланінамінотрасферази. Виявлене збільшення кількості лейкоцитів у всіх нетелей є фізіологічним явищем, властивим великій рогатій худобі в останні місяці плодоношення.
2. Введення за 30 діб до родів нетелям першої дослідної групи 40 мл фетоплацентату, нетелям другої ‑ згодовування протягом 45‑60 діб мінеральної добавки в складі суміші 150 г сапоніту і 15 г сірки та введення за 30 діб 40мл фетоплацентату сприяло корекції у бік зростання у фізіологічних межах еритропоезу, лейкопоезу, антиоксидантної активності крові, глюкогенезу, вмісту каротину та концентрації загального кальцію і неорганічного фосфору.
3. Встановлено, що у корів-первісток із ДГ Рихальське” вміст загального білка підвищився у дослідних групах на 12,9 % (р<0,001) та 13,6% (р<0,001); альбумінів на 12,0 та 10,1% відповідно; знизилась концентрація альфа-глобулінів у першій дослідній групі на 10,3 %, другій на 1,1 %; концентрація бета-глобулінів на 30,3 та 30,9 % відповідно; концентрація гамма-глобулінів збільшилась на 17,6 (р<0,05) та 13,9 %;
у корів-первісток із ПСП Україна” вміст загального білка зріс на 5,7% та 5,7 % відповідно; альбумінів у першій групі на 4,7 %, знизився у другій на 3,9 %; концентрація альфа-глобулінів збільшилась на 3,8 % та 4,9%; знизився вміст бета-глобулінів у першій дослідній групі на 3,7 %, у другій зріс на 21,1 %; уміст гамма-глобулінів знизився на 7,5 % та 14,2 % відповідно.
Виявлені зміни в крові корів-первісток дослідних груп вмісту загального білка і його фракцій в першу добу після родів свідчать про вищу, ніж у тварин контрольної групи пристосувальну здатність організму до нових умов існування і підтримані постійності гомеостазу крові.
4. Підвищену активність індикаторного ферменту аспартатамінотрансферази у крові за 30 діб до родів можна розглядати як ознаку субклінічного токсикозу вагітності, а її зниження у корів-первісток як результат корегуючого впливу застосованих лікарських засобів.
5. Зниження в крові всіх корів-первісток концентрації прогестерону на 75,1‑79,9 % наступило в результаті випадання функції плаценти і часткового розсмоктування жовтого тіла вагітності, а підвищення концентрації естрадіолу свідчить про фолікулогенез, що інтенсивніше відбувається у тварин із ПСПУкраїна”(95,7‑134,6 %), ніж в ДГ Рихальське” (30,1‑75,6 %).
6. Збільшення у крові корів-первісток контрольної групи із ДГРихальське” вмісту Т-лімфоцитів супресорів на 7,4 % і зменшення Т-лімфоцитів хелперів на 19,7 % і в ПСПУкраїна” 11,0 % свідчить про пригнічення імунної відповіді організму та зниження продукції антитіл; а збільшення у крові корів-первісток першої групи із ДГРихальське” вмісту Т-лімфоцитів хелперів 12,6 % і зменшення Т-лімфоцитів супресорів 13,0 %, а із ПСПУкраїна” на 21,8 % та 3,7 % відповідно вказує, що під впливом фетоплацентату підвищилася активність клітинних факторів захисту організму.
7. Встановлено, що введення фетоплацентату і згодовування мінеральної добавки стимулювало зростання в крові концентрації глюкози, як енергетичного матеріалу для скорочення матки, і обумовило зменшення всіх стадій родів у корів-первісток першої дослідної групи із ДГРихальське”: підготовчої ‑ на 24,1 % (р<0,001), виведення плода на 34,2% (р<0,01), послідової стадії на 26,1 % (р<0,01)., у ПСПУкраїна” на 19,2 % (р<0,01); 45,2 % (р<0,001); 34,6 % (р<0,001) відповідно; а у первісток другої групи із ДГРихальське” скороченням підготовчої стадії родів на 28,1 % (р<0,001), виведення плода на 47,9 % (р<0,001), послідової стадії на 52,2 % (р<0,001)., у ПСПУкраїна” на 27,5 % (р<0,001); на 47,9 % (р<0,001); на 36,9% (р<0,001) відповідно, збільшення концентрації каротину сприяло кращому перебігу інволюційних процесів в матці і скороченням сервіс періоду в обох господарствах на 19‑23 доби.
8. Поєднане застосування фетоплацентату та мінеральної добавки мало вищий вплив на обмін речовин в організмі нетелей, і позитивно відобразилося на стані новонароджений телят: у ДГРихальське” і ПСПУкраїна” з оцінкою відмінно народилося по 9 телят та із задовільною оцінкою по одному відповідно, а при введені лише фетоплацентату у ДГРихальське” 7 телят з оцінкою відмінно і 3 із задовільною, у ПСПУкраїна” 8 і 2 відповідно.
9. Новонароджені телята з оцінкою морфофункціонального статусу відмінно (від 90 до 100 балів) мали високу життєздатність і не хворіли, а хворіли із задовільною оцінкою (від 67 до 89 балів): у ДГ Рихальське” − п’ять на диспепсію і п’ять на бронхопневмонію; в ПСПУкраїна” − чотири на диспепсію та двоє на бронхопневмонію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Студенцов А.П. К учению о половом цикле у сельскохозяйственных животных / А.П. Студенцов // Советская зоотехния. 1953. № 4. С. 69 78.
2. Харута Г.Г. Прогнозування відтворної функції корів / Г.Г. Харута. Біла Церква.: Білоцерківський державний аграрний університет, 1999. 94 с.
3. Маркушин А.П. Сроки использования сельскохозяйственных животных / А.П. Маркушин. М.: Колос, 1974. 160 с.
4. Газарян. К.Г. Биология индивидуального развития животных / К.Г.Газарян, Л.В. Белоусов. М.: Высш. шк., 1983. 287 с.
5. Пучковский А.И. Нарушение воспроизводительной функции у коров и телок / А.И. Пучковский // Патологическая физиология сердечно-сосудистой системы Тбилиси, 1964. ‑ Т.2. С. 351352.
6. Шипилов В.С. Интенсификация воспроизводства животных / В.С.Шипилов // Ветеринария 1974. № 9. С. 76.
7. Шипилов В.С. Физиологические основы профилактики бесплодия коров / В.С. Шипилов. М.: Колос, 1977. 336 с.
8. Ухтомский А.А. Доминанта / А.А. Ухтомский // Л.: Наука, 1966. С. 525.
9. Аршавский И.А. Роль гистационной доминанты в качестве фактора, определяющего нормальное или уклоняющееся от нормы развитие зародыша / И.А. Аршавский // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. М.: Колос, 1957. С. 320323.
10. Анохин П.К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональной системы / П.К. Анохин. М.: Наука, 1978. 167 с.
11. Алешин А.Б. О путях и способах осуществления регуляторных влияний гипоталамуса на переднюю долю гипофиза / А.Б. Алешин // Успехи современной биологии 1960. Т.50, №2. С.211213.
12. Теппермен Дж. Физиология обмена веществ и эндокринной системы / Дж. Теппермен, Х. Теппермен. М.: Мир, 1989. 634 с.
13. Черемисинов Г.А. Совершенствование биотехнологии интенсивного воспроизводства животных / Г.А. Черемисинов. МОХ Ур ОРАН // Уфа, 1992. 276 с.
14. Черемисинов Г.А. Закономерности в генеративной функции яичников и гормональные методы повышения плодовитости животных / Г.А.Черемисинов // Вестник сельскохозяйственной науки 1984. № 6. С. 102114.
15. Власов С.А. Фетоплацентарная недостаточность у коров / С.А. Власов // Воронежский государственный аграрный университет им. К.Д. Глинки. Воронеж. 2000. С. 525.
16. Шамаров А.В. Эндокринные механизмы регуляции полового цикла и методы нормализации воспроизводительной функции у коров: Автореф. дис. канд. вет. наук / А.В.Шамаров. Воронеж, 1992. 20 с.
17. Киршенблат Я.Д. Сравнительная эндокринология яичников / Я.Д.Киршенблат. М.: Наука, 1973. 175 с.
18. Юдчев Н.А. Биохимия гормонов и гормональной регуляции / Н.А.Юдчев. М.: Наука, 1976. 379 с.
19. Савченко О.Н. Гормоны яичника и гонадотропные гормоны / О.Н.Савченко. Л.: Медицина, 1967. 98 с.
20. Михайленко Е.Г. Диффеенциальная диагностика и терапия плацентарной недостаточности при акушерской и экстрагенитальной патологии у беременных / Е.Г. Михайленко, В.Е. Шашкевич, Т.Д.Задорожна // Методические рекомендации. К., 1985. С. 15.
21. Лабодин А.С. Гормональная регуляция полового цикла у коров / А.С.Лабодин // Актуальные проблемы ветеринарии в борьбе с незаразными болезнями животных. Воронеж, 1990. С. 7074.
22. Кононов Г.А. К механизму функциональной активности биологической системы матьплацентаплод у коров / Г.А. Кононов, Н.Х. Федосова, В.И. Лавушев // Проблемы сельскохозяйственного производства в изменяющихся экономических и экологических условиях: Международная научно-практическая конференция посвященная 25-летию Смоленского сельскохозяйственного института. Смоленск. 1999. Ч.4. С. 248250.
23. Железнов Б.М. Структурные и гистохимические изменения плаценты при позднем токсикозе беременных / Б.М. Железнов, Т.И. Авдеев, Л.С.Ежова // Акушерство и гинекология. 1981. № 3. С. 1315.
24. Бакшеев Н.С. Сократительная функция матки / Н.С. Бакшеев, Р.С.Орлов. К.: Здоровья, 1976. 183 с.
25. Хомин С.П. Гормонально-витаминная терапия нарушений функции яичников у коров и телек: Автореф. дис. канд. вет. наук / С.П. Хомин. Львов: СВИ, 1965 19 с.
26. Швец Г.И. Регуляция репродуктивной функции у коров и телок с использованием натуральных половых феромонов быка: Автореф. дис. канд. биол. наук / Курск., 1999. 19 с.
27. Савина З.И. Нарушение регуляции воспроизводительной функции у коров и их фармакокоррекция / З.И. Савина // Методические рекомендации. М.: Российская академия кадрового обеспечения агропромышленного комплекса, 1991. 71 с.
28. Ярмоненко С.П. Чернобыль вчера, сегодня, завтра / С.П. Ярмоненко, И.В. Филюшкин; Под ред. С.П. Ярмоненко. М.: Энергоатомиздат, 1994. 242с.
29. Асташева Н.П. Гистологические изменения в семенниках быков, длительно содержащихся на территории, загрязненной радионуклидами / Н.П. Асташева, Н.М. Лазарев, Л.В. Яцута // Проблемы сельскохозяйственной радиологии. К.: Агропромиздат, 1992. Вып. 2. С. 165168.
30. Величко М.Г. Влияние спонтанно инкорпорированных радионуклидов на биологическую полноценность спермиев хряков / М.Г. Величко, В.М.Борисов, Н.П. Новик // 3-й радіобіологічний з’їзд. К., 1993. Т.1. С. 177.
31. Банецкая Н.В. Влияние внешнего хронического облучения на яичники животных / Н.В. Банецкая, В.П. Амвросьев // 3-й радіобіологічний з’їзд. К., 1993. Т. 1. С. 71.
32. Бегма Н.А. Воспроизводительная способность самок в условиях радиоактивного загрязнения / Н.А. Бегма, И.А. Семенченко, Э.М. Сенчак // 3-й радіобіологічний з’їзд. К., 1993. Т. 1. С. 88.
33. Ahs P.J. Non-stochastic effects of ionising radiations on gonads / P.J. Ahs // J. Soc. Radiol. Prot. 1986. Vol.6, №2. P. 5562.
34. Калиновський Г.М. Акушерсько-гінекологічний прогноз відтворення великої рогатої худоби в господарствах зони радіоактивного забруднення / Г.М. Калиновський, А.С. Ревунець, Л.В. Корейба // Ветеринарна медицина України. 1998. №1. С.1617.
35. Gattavecchia E. Radiation hormesis / E. Gattavecchia, S. Ghini, D. Tonelli // J. Obstet. Gynecol. Surv. 1989. Vol.44. №2. P. 798799.
36. Емельяненко П.А. Иммунология животных в период внутриутробного развития / П.А. Емельяненко. М.: Агропромиздат, 1987. 215 с.
37. Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок чорнобильської катастрофи; Під ред. О.М.Лук’янової К.: Чорнобильінтерінформ, 1997. 122 с.
38. Мартинюк М.В. Особливості радіологічної ситуації на Житомирщині та перспективи реабілітації територій, забруднених радіонуклідами чорнобильського походження / М.В. Мартинюк, І.В. Чала, Г.М.Калиновський, Г.М. Мартенюк // Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини: Наукові статті Міжнародної науково-виробничої конференції 1011 листопада 2005 р. Житомир: Полісся, ‑ 2005. С. 2328.
39. Ротавирусная инфекция: Методические рекомендации / Ин-т полиомиелита и вирусных энцефалитов АМН СССР. М., 1989. 32 с.
40. Moskalev Т.М. Carcinogenic effects in rat progeny exposed perinatally to radionuclides / Т.М. Moskalev., A.M. Lyaginckaya, G.A. Zalikin // Prenatal and Multigeneration Cartionogesis. IARC. 1989. P.421427.
41. Кондрашова В.Г. Состояние здоровья и развитие детей, облученных внутриутробно / В.Г. Кондратова, Е.И. Степанова // Тезисы докладов научно-практич. конф. Чернобыль и здоровье населения”. К., 1994. ‑ Том 1 С. 8486.
42. Ковальський О.В. Радіаційна медицина / О.В. Ковальський, А.П. Лазар, Ю.С. Людвинський та ін.; Під ред. А.П.Лазаря. К.: Здоров’я, 1993. 222 с.
43. Лягинская А.М. Биологическое действие на гонады и потомство радиационных и сочетанных с ними факторов не радиационной природы / А.М. Лягинская, Н.М. Карелова // Мед. радиол. 1988. Т. 33, №9. С.1618.
44. Федорова М.В. Репродуктивное здоровье женщин и потомство в регионах с радиоактивным загрязнением (последствия аварии на ЧАЭС); / Под ред. М.В.Федоровой, В.И.Краснопольского, А.М.Лягинской. М.: Издательский дом Парад”, 1997. 400 с.
45. Miller R.W. Effects of prenatal exposure to ionizing radiation / R.W. Miller // Health Physics. 1990. Vol.59, №1. P. 57‑61.
46. Руднев М.И. Влияние малых доз радиации на здоровье населения / М.И.Руднев. К.: Знание, 1991. 20 с.
47. Kelly J.J. Prenatal radioaktivity in exposure policy : a labor arbitrate / J.J. Kelly // Health Physics. 1990. Vol.59, №1. P. 103107.
48. Blot W.J. Mental radiation following in uteri exposure to the bombs of Hiroshima and Nagasaki / W.J. Blot, R.W. Miller // Radiology. 1973. Vol. 106. P. 617 619.
49. Caulden M.E. Medical radiation and possible adverse effects on the human embroys / M.E. Caulden, R.C. Murry // Radiation Biologi in Cancer Recearch. New York : Raven Press, 1980. 277 p.
50. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности / В.Ф. Козлов. М.: Энергоатомиздат, 1991. 352 с.
51. Гутман Л.Б. Динамика заболеваемости беременных женщин и новорожденных в контролируемых районах Житомирской области в послеаварийном периоде / Л.Б. Гутман, В.Е. Шашкевич, Н.В. Штученко // Тезисы докладов научно-практич. конф. Чернобыль и здоровье населения”. К., 1994. Том 1. С. 3436.
52. Знаменська Т.К. Особливості перебігу раннього неонатального періоду, принципи ведення новонароджених / Т.К. Знаменська, Л.І. Нікуліна, О.І.Жданович; Під ред. О.М. Лук’янової // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок чорнобильської катастрофи. К.: Чорнобильінтерінформ, 1997. С. 3237.
53. Буянова С.Н. Медицинские аспекты влияния малых доз радиации на организм детей и подростков / С.Н. Буянова, Н.А. Щукина, И.С.Савельєва. М., 1992. С. 116119.
54. Хантер Р.Х.В. Физиология и технология воспроизводства домашних животных / М.: Изд-во сельскохозяйственной литературы, 1959. С. 5 14.
55. Звєрєва Г.В. Профілактика неплідності корів і телиць / Г.В. Звєрєва, О.І.Сергіенко, Б.М. Чухрій. К.: Урожай, 1981. С.1025.
56. Araki S. Arrest of follicular development in a patient with a lack of estrogen synthesis in the ovaries / S. Araki, K. Chikazawa, I. Sekiguchi, H. Yamauchi, M. Motoyama, T. Tamada // Fertil Steril. ‑ 1997. № 47. P. 169172.
57. Boars S. Vitamin E und Sellen Mandell vermindern die Abwehrkrafte / S. Boars // Kinder welt. 1996. №3. P. 1415.
58. Randt A. Der Einfluss eines beta-Adrenozeptoren-Antagonisten auf den Abgang der Nacngeburt beim Rind / A. Randt, D. Ahlers // Tierarztl.Umsch, 1995. ‑ Jg.50. ‑ № 2. ‑ Р. 7580.
59. Шилов И.А. Физиологическая экология животных / И.А. Шилов. М.: Высш. Шк. 1985. 327 с.
60. Слоним Д.А. Экологическая физиология животных / Д.А Слоним. М.: Высшая школа, 1971. 450 с.
61. Горев Э.Л. Восстановление репродуктивной функции и аспекты ее регуляции у коров после родов / Э.Л. Горев. Душанбе, 1981. 339 с.
62. Шипилов В.С. Интенсификация воспроизводства и профилактика бесплодия животных / В.С. Шипилов // Ветеринария. 1974. ‑ № 9. С. 76.
63. Шипилов В.С. Интенсификация воспроизводства сельскохозяйственных животных / В.С. Шипилов // Интенсификация воспроизводства и профилактика бесплодия сельскохозяйственных животных. Межвузовский сборник научных трудов. Казань, 1989. С. 412.
64. Нежданов А.Г. Моцион и бык-пробник в профилактике бесплодия коров / А.Г. Нежданов // Ветеринария. 1985. ‑ № 7. С. 49
65. Нежданов А.Г. Контроль за воспроизводительной функцией животных с использованием методов радиоиммунологии / А.Г. Нежданов // Тр. Всесоюз. науч. конф. Научные основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции сельскохозяйственных животных”. Воронеж, 1978. С. 7980
66. Нежданов А.Г. Физиологические основы профилактики симптоматического бесплодия коров : Автореф. дис. ... д-ра. вет. наук / А.Г. Нежданов. Воронеж, 1987. С. 17.
67. Зверева Г.В. Гинекологические болезни коров / Г.В.Зверева, С.П.Хомин. К.: Урожай, 1978. 151 с.
68. Зверева Г.В. Некоторые особенности проявления половой функции и организация воспроизводства высокопродуктивных коров молочных комплексов / Г.В. Зверева, В.Н. Олескив, С.П. Хомин // Тр. Всесоюз. науч. конф. Научные основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции сельскохозяйственных животных”. Воронеж, 1986. ‑ Ч.2. С. 17.
69. Логвинов Д.Д. Беременность и роды у коров / Д.Д. Логвинов. К.: Урожай. 1975. 240 с.
70. Шипилов В.С. О времени наступления отела у коров / В.С. Шипилов, В.В. Храмцов, А.И. Филоненко // Ветеринария. 1986. №3. С. 4243.
71. Мухлынин В.С. Течение родов и послеродового периода у коров герефордской породы / В.С. Мухлынин // Акушерство, гинекология, искусственное осеменение и болезни молочной железы с.-х. животных. Л., 1976. С. 150151.
72. Яблонський В.А. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології / Яблонський В.А., ХоминС.П., Калиновський Г.М. та ін.; Під ред. В.А. Яблонського та С.П.Хомина: Підручник. Вінниця: Нова Книга, 2006. 592 с.
73. Зверева Г.В. Справочник по ветеринарному акушерству / Г.В.Зверева, В.Н.Олескив, С.П. Хомин и др. К.: Урожай, 1985. С. 50.
74. Павлов В.А. Физиология воспроизводства крупного рогатого скота / В.А.Павлов. М.: Россельхозиздат, 1984. 208 с.
75. Шарапа Г.С. Неплідність корів і телиць та боротьба з нею / Г.С Шарапа. К.: Урожай, 1988. 136 с.
76. Алексеев И.А. Течение послеродового периода и оплодотворяемость коров черно-пестрой породы / И.А. Алексеев // Акушерство, гинекология, искусственное осеменение и болезни молочной железы с.-х. животных. Л., 1976. С. 111118.
77. Махди Хасан Мухмуд Расплавление слизистой пробки беременности у коров до родов / Махди Хасан Мухмуд // Повышение продуктивности с.-х. животных Полесья и Лесостепи УССР. Киев, 1981. С. 23.
78. Хилькевич Н.М. Отеки вымени как причина маститов и бесплодия у коров / Н.М. Хилькевич // Акушерство, гинекология, искусственное осеменение и болезни молочной железы с.-х. животных. Л., 1976. С.172174.
79. Белобороденко А.М. Морфофункциональное состояние яичников и слизистой половых путей коров-первотелок при различных условиях содержания / А.М. Белобороденко // Сб.науч.тр. НИИСХ Сев. Зауралья. Новосибирск, 1989. С. 4752.
80. Richter I. Tiergbutshilfe, Berlin-Hamburg / I. Richter, R. Gotze // Paren 1960. XIX. 904p
81. Преображенский О.Н. Физиология и патология родов и послеродового периода у коров / О.Н. Преображенский, С.Н. Преображенский // Сельское хоз-во за рубежом. 1984. №10. С. 5560.
82. Краевский А.Й. Роды и послеродовой период у коров-первотёлок в условиях крупномолочной товарной фермы: Дисканд.вет.наук / А.Й. Краевский. МСХА им. К.А. Тимирязева М. 1992. 158 с.
83. Полянцев Н.И. Практические советы по борьбе с яловостью коров / Н.И.Полянцев. М.: Россельхозиздат, 1986. С. 174176.
84. Шипилов В.С. Роды у коров / В.С. Шипилов, А.И. Лобикова // Ветеринария. 1969. №11. С.9296.
85. Визнер Э. Болезни крупного рогатого скота: пер. с нем. / Э. Визнер. М.: Колос, 1970. 392 с.
86. Стоянов С.С. Роды и послеродовой период у коров-первотелок: Автореф. дис. канд. вет. наук / С.С. Стоянов. Львов, 1980. 18 с.
87. Russe M. Der Geburtsablauf beim Rind. Eine Betrachtung des funktionellen Geschehens bei der Normalgeburt / M. Russe // Arch. fur. kreis fur kuh und Kalb aus tierarztlicher Sicht // Zuchtungs Kunde 1981. Bd. 53, №6. ‑ S. 481486.
88. Russe M. Geburt als Problem / M. Russe // Experimentelle Veterinarmedicin 1965. ‑ Bd. 19. ‑ Heft 3 ‑ 4. S. 763805; 9631026.
89. Карташов І.І. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин / І.І. Карташов, Г.С. Шарапа. К., Вища шк., 1991. 320 с.
90. Вечтомов В.Я. Родовой акт и профилактика его осложнений у коров красной степной породы в молочных комплексах: Автореф. дис. канд. вет. наук / В.Я. Вечтомов. Львов, 1979. 20 с.
91. Калиновський Г.М. Вплив комплексних вітамінних препаратів на амінокислотний гомеостаз кров корів у запуску та на перебіг родів / Г.М.Калиновський, Л.Г. Омеляненко // Ветеринарна медицина України. 1998. №6. С. 28.
92. Лакатош В.М. Особливості репродуктивної функції корів, фетального і постнатального стану телят при різних умовах годівлі та утримання: Автореф. дис. канд. вет. наук / В.М. Лакатош. Львів, 1994. 11 с.
93. Авдеенко В.С. Сроки завершения инволюционных процессов воспроизводительных органов у коров разного возраста / В.С. Авдеенко // Тр. Сиб. НИПТИЖ. 1978. Вып. 27. С. 6364.
94. Стефкин Е.Г. Некоторые данные о сократительной деятельности матки коров при самопроизвольном отеледнии последа и его задержании / Е.Г.Стефкин // Сб. работ. Ленинград. Вет. ин-та. 1958. Вып. ХХІ. С. 6971.
95. Мартынов В.Г. Этиология и терапия бесплодия коров и коз, связаного с некоторыми послеродовыми гинекологическими заболеваниями в условиях Челябинской области: Автореф. дис. канд. вет. наук / В.Г.Мартынов. Л., 1966. 16 с.
96. Гришко Д.С. Колостропрофілактика та комплексна патогенетична терапія післяпологової субінволюції матки у корів: Автореф. дис. канд. вет. наук / Д.С. Гришко. Харків, 1995. 24 с.
97. Заянчковский И.Ф. Задержание последа и послеродовые заболевания у коров / И.Ф. Заянчковский. М.: Колос, 1964. 252 с.
98. Нежданов А.Г. Половые стероиды крови и морфологическая характеристика последа у коров в норме и при акушерской патологии / А.Г. Нежданов, С.А. Власов, А.С. Лободин // Межвуз.сб.науч.тр. Интенсификация воспроизводства и профилактика басплодия с.-х. животных. Казань, 1989. С. 2734.
99. Середряков Ю.М. Клинико-экспериментальное исследование по задержанию последа у коров: Автореф. дис. канд. вет. наук / Ю.М.Серебряков. Воронеж, 1990. 16 с.
100. Тарасевич А.Ю. Бесплодие сельскохозяйственных животных / А.Ю.Та