ГОСТРИЙ КАТАРАЛЬНИЙ МАСТИТ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ (ПОШИРЕННЯ, ЕТІОПАТОГЕНЕЗ ТА ЛІКУВАННЯ) : Острый катаральный мастит у высокопродуктивных коров (РАСПРОСТРАНЕНИЕ, ЭТИОПАТОГЕНЕЗ И ЛЕЧЕНИЕ)

Краткое описание

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Вальчук Олександр Анатолійович
УДК 619:618.19-002:636.2

ГОСТРИЙ КАТАРАЛЬНИЙ МАСТИТ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ (ПОШИРЕННЯ, ЕТІОПАТОГЕНЕЗ ТА ЛІКУВАННЯ)

16.00.07 ветеринарне акушерство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
доктор ветеринарних наук,
професор В.Й. Любецький

Київ 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ_ 4
ВСТУП_ 5
РОЗДІЛ 1_ 11
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ_ 11
1.1. Поширення маститу, перебіг і економічні збитки_ 11
1.2. Етіологія маститу_ 17
1.3. Патогенез та клінічний прояв маститу_ 25
1.4. Резистентність організму і мастит 30
1.5. Гормонально-біохімічний статус корів у нормі та за умови патології 33
1.6. Діагностика та диференціальна діагностика маститу у корів 39
1.7. Методи лікування та профілактики маститу у корів 41
РОЗДІЛ 2_ 47
ВИБІР НАПРЯМКІВ ВИКОНАННЯ РОБОТИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ_ 47
РОЗДІЛ 3_ 53
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ_ 53
3.1. Поширення, причини, і клінічні ознаки маститу у корів ПП АФ „Данилівська” 53
3.2. Видова і сезонна динаміка мікрофлори, виділеної із секрету молочної залози при маститі 63
3.3. Чутливість мікроорганізмів, виділених від хворих на гострий катаральний мастит корів, до антимікробних препаратів 70
3.4. Морфологічні показники крові корів, хворих на гострий катаральний мастит до та після лікування 75
3.5. Біохімічні та імунологічні показники крові клінічно здорових і хворих на гострий катаральний мастит корів 80
3.6. Показники імунокомпетентних клітин крові корів, хворих на гострий катаральний мастит, до та після лікування 85
3.7. Гормональний статус клінічно здорових і хворих на гострий катаральний мастит корів 88
РОЗДІЛ 4_ 92
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ_ 92
ВИСНОВКИ_ 103
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ_ 106
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ_ 107

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БАСК бактерицидна активність сироватки крові
ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові
ІРІ імунорегуляторний індекс
ТФР-лімфоцити теофілінрезистентні Т-лімфоцити
ТФЧ-лімфоцити теофілінчутливі Т-лімфоцити
ФА фагоцитарна активність
ФІ фагоцитарний індекс
ВООЗ всесвітня організація охорони здоров’я
Т4 тироксин
Т3 трийодтиронін
СТГ соматотропний гормон
АКТГ адренокортикотропний гормон
ТТГ тиреотропний гормон
ФСГ фолікулостимулюючий гормон
ЛГ лютеїнізуючий гормон
МСГ меланоцистостимулюючий гормон (меланотропін)
РНК рибонуклеїнова кислота
ЛП ліва передня
ЛЗ ліва задня
ПП права передня
ПЗ права задня

ВСТУП
Актуальність теми. Впродовж останніх десятиліть в Україні спостерігається помітний прогрес у підвищенні молочної продуктивності корів. Однак цей процес у багатьох випадках не супроводжується підвищенням якості отриманої продукції та термінів використання тварин. До стримуючих факторів, у першу чергу, належать хвороби молочної залози, провідна роль серед яких належить маститу. Відомо, що мастит у корів завдає більше збитків, ніж усі незаразні захворювання цих тварин, разом узяті [63, 90, 304].
Поряд з підвищенням рівня молочної продуктивності, відмічається зниження природної стійкості тварин, викликане різними факторами. На цьому тлі виникають різноманітні захворювання, найпоширенішим із яких у молочному скотарстві є мастит корів. Значні економічні збитки від маститу вимагають розробки ефективної і водночас екологічно безпечної та науково обґрунтованої системи його профілактики. Нині ця проблема залишається однією із актуальних у ветеринарній медицині, а тому поглиблене вивчення етіопатогенезу цього запального процесу є необхідною передумовою його терапії та профілактики.
Нині на ринку ветеринарних препаратів є значна кількість засобів для лікування корів хворих на мастит, переважно, це антибіотики, сульфаніламідні препарати або їх комбінації. Однак як свідчать літературні дані, проявляючи лікувальний ефект, вони не вирішують повною мірою поставленої задачі. Відомо, що застосування окремих антибактеріальних препаратів сприяє розвитку алергічних реакцій як у тварин, так і у споживачів молочної продукції. Поряд з цим, необґрунтоване та неконтрольоване застосування антибіотиків сприяє появі нових антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, зниженню адаптаційних можливостей організму, що значно ускладнює лікування та профілактику маститу [102, 127].
Тому науковці та практичні лікарі ветеринарної медицини постійно продовжують пошук ефективних, екологічно чистих лікувальних та профілактичних засобів, які б проявляли мінімальний негативний вплив на макроорганізм, мали максимальний лікувальний ефект і водночас були спрямовані на підвищення активності природних захисних сил організму [40, 59, 65, 74, 155, 164, 229, 245]. Базовими вимогами до таких препаратів є профілактична та лікувальна ефективність, не токсичність, екологічна чистота, низька вартість тощо.
Механізми позитивної дії препаратів такого плану, зокрема, біомасту та комбіферону поки що недостатньо з’ясовані. Тому наші дослідження були спрямовані на вивчення деяких факторів природної резистентності клінічно здорових і хворих на мастит корів до та після лікування препаратами, до складу яких входять антибіотики, і препаратами, які не містять антибіотиків, з одночасним застосуванням імуностимулятоів. Ці питання недостатньо чи зовсім не вивчені ні науковцями, ні практиками ветеринарної медицини. Враховуючи сучасний стан молочного скотарства із затяжним періодом занепаду, проблема лікування та профілактики маститу у корів набуває першочергового значення і потребує комплексного вирішення.
Проблема розробки ефективних методів терапії та комплексного підходу до діагностики, лікування й профілактики маститу корів не нова і вивчалася у нашій країні і раніше. Але, всі напрацювання з цього питання не знайшли широкого застосування внаслідок високої їх вартості, слабкої матеріальної бази господарств і недостатньої організації ветеринарно-профілактичної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової тематики кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин ННІ ВМЯБПТ НАУ, держбюджетної теми № 110/118 п.р.: Розробити методи терапії і стимуляції відтворної функції високопродуктивних корів” (державний реєстраційний № 0104 U 003857).
Мета і завдання дослідження полягали у аналізі поширення маститу, сезонності його прояву, взаємозв’язку морфологічних, біохімічних, імунологічних та ендокринних показників крові з фізіологічним станом молочної залози і визначенні ефективності різних методів лікування корів, хворих на гострий катаральний мастит.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:
- провести моніторинг захворювання корів на субклінічний і клінічні форми маститу впродовж року в ПП АФ «Данилівська» Васильківського району Київської області;
- виділити та ідентифікувати культури бактерій з секрету вим’я корів, хворих на субклінічний та клінічні форми маститу;
- вивчити чутливість виділеної мікрофлори до антимікробних препаратів та препаратів Біомаст” та Мастисан-А-форте”;
- дослідити морфологічні та біохімічні показники крові у здорових і хворих на катаральний мастит корів до і після лікування;
- вивчити динаміку показників резистентності клінічно здорових і хворих на катаральний мастит корів до та після лікування;
- дослідити вміст гормонів організму здорових корів та хворих на гострий катаральний мастит після проведеного лікування;
- вивчити терапевтичну ефективність імуномодулятора комбіферону при лікуванні корів, хворих на мастит.
Об’єкт дослідження: етіопатогенез різних форм маститу та імунний статус високопродуктивних корів, хворих на гострий катаральний мастит та клінічно здорових тварин.
Предмет дослідження: поширеність маститу; морфологічний, біохімічний, імунологічний та гормональний статус корів, хворих на гострий катаральний мастит до і після лікування.
Матеріал дослідження: проби крові, секрет з часток вим’я здорових та хворих на мастит корів, видовий склад мікроорганізмів.
Методи дослідження: у процесі виконання роботи користувалися клінічними, бактеріологічними, морфологічними (кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкограма крові), біохімічними (гемоглобін, загальний білок та білкові фракції), імунологічними (ФА, ФІ, Т-, Такт.-, ТФР-, ТФЧ-, В-, 0-лімфоцити, ІРІ), гормональними та статистичними методами.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено вміст гормонів, біохімічні, імунологічні і морфологічні показники крові високопродуктивних корів, хворих на гострий катаральний мастит до та після застосування препаратів Біомаст” і Мастисан-А-форте”, що суттєво доповнює теоретичні і практичні знання щодо поширення, патогенезу і лікування маститу. Вивчено видовий спектр та чутливість мікрофлори секрету вим’я до різних антимікробних препаратів. Підтверджено провідну роль мікроорганізмів у етіології маститу.
Вперше доведено ефективність застосування імуномодулятора комбіферону при лікуванні корів, хворих на мастит. Встановлено, що використання комбіферону паралельно з етіотропною терапією сприяє підвищенню імунобіологічної реактивності організму тварин.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретично обґрунтовано та практично доведено доцільність і ефективність застосування імуномодулятора комбіферону у комбінації з біомастом для лікування корів, хворих на мастит.
Для підвищення ефективності лікування хворих корів необхідно проводити бактеріологічне дослід

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, щодо вивчення окремих питань поширення, етіопатогенезу і лікування катарального маститу у високопродуктивних корів та обґрунтовано етіотропну терапію із застосуванням засобів імуностимулюючої дії.
2. Моніторингові дослідження захворюваності високопродуктивних корів на субклінічну і клінічні форми маститу засвідчують розвиток запалення упродовж року: восени субклінічний мастит діагностували у 42,0 %, а клінічні форми у 30,2 % випадків; взимку субклінічний 43,5 %, клінічні 20,6 %; навесні субклінічний 48,8 %, клінічні 24,4 %; влітку субклінічний 43,6 %, клінічні 12,7 % випадків.
3. У високопродуктивних корів, хворих на мастит, секрет уражених часток контамінований мікрофлорою, яка належала до трьох родин. Родина Micrococaceaе була представлена стафілококами шести видів Staph. aureus, Staph. xylosus, Staph. cochnii, Staph. intermedius, Staph. sciurii, Staph. simulans. Родина Streptococaceaе Str. pyogenes, Str. agalactiae. Родина Enterobacteriaceaе E. coli, Pr. vulgaris і Cytr. freundii, які висівалися як в асоціаціях, так і поодинці.
4. При клінічному маститі у секреті уражених часток вим’я переважали патогенні види мікроорганізмів Staph. aureus 2028 %, Staph. intermedius 31 %, Str. agalactiae 1225 %, Str. pyogenes 18 %, тоді як умовно-патогенні мікроорганізми виявлялися приблизно однаковою мірою при субклінічному та клінічному маститі.
5. Встановлено, що мікроорганізми, виділені з секрету вим’я корів, хворих на гострий катаральний мастит (Str. agalactiae, Staph. xylosus і Staph. capitis), проявляють різну чутливість до антимікробних препаратів. Чиста культура Str. agalactiae була нечутливою до 28-и, Staph. xylosus до 10-и і Staph. capitis до 15-и антимікробних препаратів з 28-и тестованих. В асоціації ці мікроорганізми проявляли виражену чутливість до 17-и препаратів
6. Гострий катаральний мастит обумовлює суттєві зміни морфологічного та біохімічного складу крові. У хворих корів спостерігається достовірне зменшення кількості еритроцитів на 2,462,84 % і вмісту гемоглобіну на 6,696,10 %. У лейкоформулі встановлено помітну нейтрофілію з простим зрушенням ядра ліворуч. Рівень загального білка знижувався на 2,967,41 %, що обумовлено зниженням рівня альбумінів на 79 % і γ-глобулінів на 3,24,2 %, за рахунок вмісту фракцій α- і β-глобулінів на 7,48,2 і 3,44,8 %, відповідно. При цьому альбуміно-глобуліновий коефіцієнт зменшувався на 0,180,23.
7. Захворювання корів на гострий катаральний мастит супроводжується зменшенням у їх крові загальної кількості лімфоцитів на 14,8517,63 %, в тому числі Т-лімфоцитів на 2,203,60 % і В-лімфоцитів на 1,0 1,8 %, Т-хелперів на 4,25,4 %, імунорегуляторний індекс при цьому зменшувався на 0,741,04, що свідчить про зменшення в організмі числа антитілоутворюючих плазматичних клітин і ослаблення його гуморального імунітету.
8. Імунокорегуюча дія комбіферону на фактори імунітету проявлялася у збільшенні Т-хелперів на 8,6 %, Т-активних лімфоцитів на 2,2 %, зменшенні Т-супресорів на 3,6 % та зростанні імунорегуляторного індексу на 1,9.
9. У хворих високопродуктивних корів встановлено достовірне зменшення концентрації в їх крові пролактину на 42,150,8 % та збільшення вмісту естрадіолу і кортизолу на 43,746,5 і 112,5130,5 % відповідно, що свідчить про активацію адаптаційних процесів у їх організмі за умов впливу токсичних продуктів запалення молочної залози та обумовлює підвищення захисних факторів організму тварини і забезпечення його життєвонеобхідних процесів.
10. Застосуванням біомасту і комбіферону порівняно з іншими схемами терапії, є ефективним лікувальним засобом, що позитивно впливає на морфологічні, біохімічні і імунологічні показники крові хворих на гострий катаральний мастит корів, і обумовлює достовірне збільшення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лімфоцитів, останніх за рахунок Т-, і В-лімфоцитів, ІРІ, загального білка, фракцій альбумінів і γ-глобулінів, концентрації імуноглобулінів класу А, G і М, титру природних антитіл та зменшення кількості лейкоцитів, моноцитів, α- і β-глобулінових фракцій, що вказує на високий стимулюючий вплив цих препаратів на імунну систему корів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. „Рекомендації з діагностики, лікування та профілактики маститу у корів”, які розглянуті, схвалені та затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України від 2223 грудня 2004 року (протокол № 3).
2. З метою стимуляції неспецифічної резистентності організму тварин та лікування хворих на гострий катаральний мастит корів рекомендуємо застосовувати комбіферон, внутрішньом’язово в дозі 2 мл з інтервалом 12 год упродовж трьох діб захворювання у комбінації з біомастом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абзалова А.Г., Погребняк М.П. Распространение и причины возникновения субклинических маститов у коров при промышленном производстве молока // Сб. науч. работ Сиб.НИВИ. Омск, 1977. Вып. 30. С. 124129.
2. Адо А.Ф. Современное состояние учения о фагоцитозе: Обзор // Иммунология. 1983. №1. С. 2021.
3. Азаренюк Л.С., Генералов И.И. Новые функции антител: Обзор // Терап. архив. 1990. №5. С. 149153.
4. Акатов А.К., Зуева В.С. Стафилококки. М.: Медицина, 1983. С. 7598.
5. Алиев М.Г. Гипоталамические механизмы стимуляции образования пролактина и секреции молока в норме и при экспериментальной гипогалактии / Современные достижения физиологии и биохимии лактации. Л.׃ Наука, 1981. С. 98103.
6. Андреев Г.М., Смышляев И.В. Этиология маститов у коров в совхозе Федоровское” и мероприятия по их профилактике // Сб. науч. трудов ЛВИ, 1978. Вып. 51. С.7880.
7. Антонов Б.Н., Яковлева Т.Ф., Дерябина В.И. и др. Лабораторные исследования в ветеринарии: Биохимические и микологические / Справочник М.: Агропромиздат, 1991. С. 210236.
8. Антонов Б.Н., Борисова В.В., Волкова П.М. и др. Лабораторные исследования в ветеринарии / Бактериальные инфекции. Справочник М.: Агропромиздат, 1986. С. 150285.
9. Антонова В.Я., Блинова П.Н. Лабораторные исследования в ветеринарии / Справочник М.: Колос, 1971. С. 389391.
10. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. 128 с.
11. Апатенко В.М. Иммунологические аспекты инфекционной патологии // Актуальні проблеми ветеринарної патології: Матеріали Першої Всеукраїнської науково-виробничої конференції ветеринарних патологів. Київ, 1996. Ч. 1. С. 4546.
12. Артемов Б.Т., Ефанова Л.И., Соловьева Т.С. Иммунокорекция глубокостельных коров в осенний и зимний периоды года // Сб.науч. тр. Воронежского ГАУ. Воронеж, 1994. С. 2224.
13. Арцимович Н.Г., Настоящая Н.Н. Антибиотики как регуляторы иммунитета // Гематология и трансфузиология. 1994. Т. 39. №6. С. 4244.
14. Асонов Н.Р. Микробиология. М.: Агропромиздат, 1989. 360 с.
15. Ахмадеев Р.Н., Набиев Ф.Г. Лекарственные формы прополиса для лечения и профилактики эндометритов и маститов коров // Науковий вісник НАУ Київ, 2002. № 55. С. 19 21.
16. Балковой И.И. Профилактика и борьба с маститами коров в сельском хозяйстве за рубежом // Ветеринария. 1976. №12. С. 4042.
17. Барабанщиков Н.В. Молочное дело. М.: Агропромиздат, 1990. 351 с.
18. Баранников В.Д., Семенов В.Г. Иммунный статус и стрессовое состояние телят при разных технологиях содержания // Сб. науч. тр. Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и экологии, 1998. Т. 104. С. 97105.
19. Бацанов Н.П. Организация лечебно-профилактических мероприятий при маститах у коров и их влияние на качество молочной продукции // Профилактика и лечение болезней сельскохозяйственных животных и птиц. Л., 1979. С. 8391.
20. Безум В., Івченко В. Бактеріостатична активність молозива корів і клінічний статус новонароджених телят // Ветеринарна медицина України. 1996. № 1. С. 28 29.
21. Беляев В.И. Профилактика мастита путем отбора наследственно устойчивых коров. // Ветеринария. 1990. № 12. С.4546.
22. Бережная Н.М. Нейтрофилы и иммунологический гомеостаз. К.: Наук. думка, 1988. 192 с.
23. Бокун А.А. Изменения белкового состава молока у коров при маститах // Проблемы ветеринарии Северного Кавказа / Сб. науч. работ СКЗНИВИ, 1975 (1976). Вып. 17. С.139141.
24. Бортнічук В.А., Ібатулліна Ф.Ж., Сорокіна Н.Г. Міжвидова диференціація ентеробактерій // Вет. медицина України. 1999. № 6. С. 28 29.
25. Брыль В.С., Пошкурлат И.Г. Гигиена получения молока и профилактика маститов у коров. К.׃ Урожай, 1984. 35 с.
26. Бриль В.С., Слепченко В.М., Лакатош В.М., Підопригора Г.І. Експрес-методи лабораторної діагностики субклінічних маститів у корів. Київ, 1993. 20 с.
27. Брыль В.С., Полищук В.П. Экспресс-методы лабораторной диагностики субклинических маститов у коров Киев, 1981. 14 с.
28. Валюшкин К.Д., Ковальчук С.Н., Петров В.В. Препарат «УБЕРОСАН» для лечения коров, больных маститами // Науковий Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. Львів, 2002. Том 4 (№ 5). С. 2730.
29. Васильев В.Г. Прогнозирование мастита у коров с учетом размера сосков вымени // Ветеринария. 1996. №4. С.4344.
30. Васильев В.Г. Машинное доение и мастит // Ветеринария.1998. №12. С.3637.
31. Васильев В.Г. Факторы, обуславливающие возникновение мастита у коров // Ветеринария. 1996. №6. С.3637.
32. Вельбри С.К., Лилеорг А.Л., Линдстрем С.К. Одновременная оценка уровня иммунного комплекса (ИК) и иммуноглобулинов для характеристики патологического процесса // Лабораторное дело. 1988. №5. С. 711.
33. Виолин Б.В., Абрамов В.Е., Ковалев В.Ф. Химиотерапия при бактериальных и паразитарных болезнях // Ветеринария 2001. № 1. С. 4246.
34. Воролова Л.И. Проблемы иммунологии в ветеринарии и медицине // Проблемы с.-х. производства на современном этапе и пути их решения. Белгород, 1997. С. 128129.
35. Галактионов В.Г. Иммунология: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1998. 480 с.
36. Гейдрих Г., Ренк В. Маститы сельскохозяйственных животных и борьба с ними / Пер. с нем. А.В.Бесхлебнова и В.А.Бесхлебнова. М.: Колос, 1968. 376 с.
37. Германов В.Т., Андрушенко О.Н., Батарчуков А.В., Руденко И.В. Клиническая иммунология. Луганськ: ЛГМУ, 2000. 132 с.
38. Гизатуллина Х.Г., Хазинова Н.З. Иммунопрофилактика болезней животных / Пер. с нем. М.: Колос, 1981. 415 с.
39. Головач П.І., Буцяк В.І., Макух Є.М., Салата В.З., Сенечин В.В. Вплив інсуліну на молочну продуктивність, хімічний склад та ветеринарно-санітарний стан молока корів різного віку Української чорно-рябої молочної породи // Вісник НАУ. Київ, 2004. №78 С. 5154.
40. Головко А., Вечтомов В., Гужвинська С., Макєєв В., Короваєва І., Мучкіна Н. Етіопатогенез маститів та засоби їх терапії у корів // Вет. медицина України. 2001. № 11. С. 2021.
41. Головко А.Н., Вечтомов В.Я, Гужвинськая С.А, Макеев В.Ф., Короваева И.В., Мучкина Н.Ю Етиопатогенез и терапия мастита у коров // Ветеринария. 2001. № 11. С. 3538.
42. Головко А., Кузьмін А., Бровко А, Мараховський С., Кузьміна Н. Ефективність препарату біомаст при серозно-катаральних маститах у корів // Вет. медицина України. 2002. № 11. С. 28 29.
43. Голынец В.Г. Санитарное качество молока и меры профилактики при скрытом мастите коров: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Минск, 2001. 18 с.
44. Голубева И.В., Кимсо В.А., Киселева Б.С. и др.; Под ред. В.И. Покровского. Энтеробактерии М.: Медицина, 1985. 321 с.
45. Гордеева И.В., Ботникова Н.М., Кузнецов А.В., Кузминых А.Л., Тебекин А.Б. Микрофлора молока при остром течении мастита у коров // Ветеринарный консультант. 2006. № 10. С. 1417.
46. Гриневич Ю.А., Ельчиц Т.В. Современные представления о взаимодействии эндокринной и иммунной системы // Физиологический журнал. 1981. Т. XXVII. №2. С. 228236.
47. Гудимова Т.Е. Болезни гениталий и маститы // Ветеринария. 1986. № 8. С. 62.
48. Гудимова Т.Е. Анализ заболеваемости органов размножения и молочной железы у коров в хозяйствах Челябинской области // Тез. докл. науч. произв. конф. молодых ученых «Молодые ученые Продовольственной программе». Львов, 1985. С.2223.
49. Гюллинг Э.В., Никольский И.С. Гормоны тимуса и иммунитет // Успехи современной биологии. 1977. Т. 83. №1. С. 97111.
50. Давидов Р.Б. Молоко. М.: Колос, 1969. 327 с.
51. Демидова Л.Д., Юрков В.М. Применение лазерного ветеринарного аппарата Вега-МВ” при мастите коров // Ветеринария. 1996. №5. С. 912.
52. Диланян З.Х. Молочное дело. М.: Колос, 1979. 368 с.
53. Дмитрів О.Я. Субклінічний мастит корів (етіологія, патогенез, методи діагностики і профілактики): Автореф. дис... канд. вет. наук. Львів, 2002. 17 с.
54. Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дидык Г.М. Иммунотропные препараты. К.: Здоровье, 1994. 287 с.
55. Дьяконов Л.П. и др. Методические рекомендации по изготовлению и использованию питательных сред и растворов для микробиологических целей, культивирование клеток и вирусов // ВАСХНИЛ. Отделение ветеринарии. РИЭВ. М., 1986. 69 с.
56. Еременко В.И. Динамика тироксина и трийодтиронина в крови телок черно-пестрой, швицкой и лебединской пород. // Тез. докл. Актуальные проблемы ветеринарной науки”. М., 1999. С. 194195.
57. Жаров А.В., Брсинян С.Г. Роль метаболических и эндокринных механизмов в послеродовой патологии у коров // Реактивность и адаптация животных . М., 1989. С.3135.
58. Журенко А.М. Гормоны и продуктивность животных. К.: Урожай, 1983. С. 945.
59. Зажарська Н.М. Етіопатогенез, симптоматична і патогенетична терапія маститу у корів: Автореф. дис. канд. вет. наук. Харків, 2001. 18 с.
60. 3ажарська Н.М. Морфологічні показники крові корів, хворих на мастит, при лікуванні різними методами // Зб. наук. пр. Луганського НАУ. Луганськ, 2002. С. 1520.
61. Зажарська Н.М. Резистентність корів, хворих маститом, при лікуванні лазером і мастилексом // Науковий вісник НАУ. Київ, 2000. № 22. С. 251253.
62. Зайко Н.Н., Быць Ю.В., Атаман А.В. и др. Патологическая физиология 3-е изд. М.: МЕДпресс-информ, 2002 644 с.
63. Заянчковский Й. Ф. Профилактика и лечение акушерско-гинекологических заболеваний у коров. Уфа: Башкир, кн. изд-во, 1982. 229 с.
64. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров К.׃ Урожай, 1976 152 с.
65. Зверева Г.В., Олескив В.Н., Качур Д.Е., Пинчук В.Ф. Некоторые аспекты профилактики мастита у высокопродуктивных коров // Тез. докладов на Всесоюзной науч. конф., посвященной 140летию Харьковского зооветеринарного института им. Н.М. Борисенко. 1991. С. 86.
66. Земсков А.М., Земсков В.М. Дополнительные методы оценки иммунного статуса // Клиническая лабораторная диагностика. 1994. №3. С. 3435.
67. Земсков В.М. 100-летие фагоцитарной теории И.И. Мечникова и ее влияние на развитие современной иммунологии // Иммунология. 1983. №1. С. 511.
68. Змушко Е.И., Белозеров Е.С., Митин Ю.А. Клиническая иммунология. Питер, СП.б, 2001. 516 с.
69. Зотова О.А. Радиоиммунологические показатели эстрадиола-17β, эстрдиола и ПГФ 2α у коров с субинволюцией матки, эндометритом и дисфункцией яичников: Автореф. дис канд. биол. наук М., 1989. 16 с.
70. Зудилин В.А., Петрякин Ф.П. Проницаемость плацентарного барьера для синегнойной палочки // Ветеринария. 1978. № 3. С. 8283.
71. Ивашура А.И. Маститы коров. М.: Колос, 1972. 191 с.
72. Ивашура А.И. Молоко и жизнь. М.: Колос, 1976. С. 189.
73. Ивашура А.И. Гигиена производства молока. М.: Росагропромиздат, 1989. С. 237.
74. Ивашура А.И. Система мероприятий по борьбе с маститами коров. М.: Росагропромиздат, 1991. С. 238.
75. Ивашура А.И., Шмайлов В.О. Диагностика наследственной устойчивсти коров к заболеванию маститом // Молочное и мясное скотоводство. 1989. №2. С.2324.
76. Ивашура А.И. Рекомендации по индикации и идентификации стафилококков и стрептококков. Новочеркасск, 1976. 24 с.
77. Ивченко В.М. Эпизоотология и этиология маститов у коров: Автореф. дис. ... докт. вет. наук. Л., 1991. 48с.
78. Ивченко В., Малинина Т., Решетник Р. Субклинические маститы коров в условиях промышленных комплексов Молдавской ССР // Труды Кишеневского СХИ. 1976. Т.156. С. 2631.
79. Игнатьев С.В. Метод выделения микоплазм из молока и изучение их роли в этиологии мастита у коров: Автореф. дис. ... канд. вет. наук // М., 1985. 19 с.
80. Иноземцев В.П., Балковой И.И., Нежданов А.Г. Квантовая терапия у коров при метритах и маститах // Ветеринария. 2000. № 10. С. 912.
81. Иноземцев В.П., Нежданов А.Г. Физиотерапия коров при воспалительных заболеваниях матки и молочной железы //Науковий вісник НАУ. К., 2000. С. 6769.
82. Івченко В.М. Імунобіологічні показники крові і сироватки молока корів, хворих маститом // Матеріали науково-практичної конференції, Б. Церква, 1995. С. 39 40.
83. Івченко В.М., Павленко М.С., Мілько Л.С. Методичні рекомендації щодо мікробіологічної діагностики збудників стафілококових інфекцій. Б. Церква, 1999. 18 с.
84. Калашников А.П., Клейменов Н.И., Баканов В.Н. и др. Нормы и рационы кормления с.-х. животных: Справочное пособие М.: Агропромиздат, 1985. 352 с.
85. Калина Г.П., Чистович Г.Н. Санитарная микробиология М.: Медицина, 1969. 456 с.
86. Калиновський Г.М., Хомин С.П., Ревунець А.С., Грищук Г.П., Драгальчук А.І., Гайченя І.В. Ензоотія маститу у корів // Науковий Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. Львів, 2002. Т. 4 (№ 5) С. 4042.
87. Калиновський Б.П., Крижанівський Я.Й., Кравчук Є.П., Електропунктура при лікуванні та профілактиці маститів у корів. // Матеріали науково-практичної конференції Б. Церква, 1995. Ч. 2. С. 4042.
88. Караулов А.В., Земсков А.М., Земсков В.М. Клиническая иммунология и алергологія / Под ред. Караулова А.В. М.׃ Медицинское информационное агенство, 2002. 651 с.
89. Каримова Л.Г., Касымова Э.М. Лазеропунктура при маститах коров // Соврем.науч. и практ. пробл. животноводства, вет. медицины и перспективы их решения. Уфа, 1999. С. 7981.
90. Карташова В.М., Ивашура А.И. Маститы коров. М.:Агропромиздат, 1988. 256 с.
91. Карташова В.М. Индикация патогенних бактерій в молоке и молочних продуктах. М.: Колос, 1973 С. 224.
92. Карташова В.М. Гигиена получения молока. Л.: Колос, Ленинградское отделение, 1980. С. 181.
93. Карташова В.М. Получение молока высокого качества // Ветеринария. 1985. № 7. С. 1215.
94. Карташова В.М., Иванова О.Р. Метод контроля молочних стад на заболеваемость маститом // Ветеринария. 1993. № 8. С. 3941.
95. Карташова В.М., Забелен Ю.А. Профилактика мастита в період сухостоя // Ветеринария. 1988. № 9. С. 4849.
96. Касимов З.Н. Новые представления о причинноследственной связи факторов торможения секреции молока при неадекватном доении / Тез. докл. Всесоюз. симпоз. по машинному доению с.-х. животних. М., 1983. С. 3839.
97. Касимов З.Н. Влияние недостаточности инсулина на секрецию молока и некоторые вегетативные функции организма лактирующих коз / Тезисы докл. симпоз. по проблеме синтеза органических веществ молока. Фрунзе: Илим, 1971. С. 5556.
98. Касянчук В.В., Саєнко А.М. Оцінка небезпечних факторів та визначення критичних контрольних точок при виробництві молока // Вісник Білоцерківського держ. аграрн. ун-ту. 2002. С. 100105.
99. Касянчук В., Бергілевич О., Крижанівський Я., Кухтин М. Організація ветеринарно-санітарного контролю виробництва молока коров’ячого на фермі відповідно до вимог СОТ // Вет. медицина України. 2006. № 7. С. 3840.
100. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г. и др. М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.
101. Клинский Ю.Д. Исследования по эндокринологии животных // Зоотехнія. 1999, №8 С. 2628.
102. Ковалев В.Ф., Волков И.Б., Виолин Б.В. и др. Антибиотики, сульфаниламиды и нитрофураны в ветеринарии: Справочник. М.:Агропромиздат, 1988. 223 с.
103. Ковальчук С.Н., Валюшкин К.Д., Петров В.В. Лечение маститов с применением уберосанов и мази бронтол. // Вет. Консультант. №1. 2005. С. 2021.
104. Коковим М.Я., Корчак.М.І., Бабкіна С.І. Імуностимулююча терапія при пневмонії у телят // Проблеми зоотехнії і ветеринарії та шляхи їх вирішення в сучасних умовах: Матеріали звіт. наук, конференцій ХЗВІ. Харків, 1996. С. 2930.
105. Кокорина Э.П. Высшая нервная деятельность и лактация. / Физиология и биохимия лактации. Л.׃ Наука, 1972. С. 3858.
106. Кокорина Э.П., Туманова Э.Б., Попова А.А., Кавешникова К.И. Связь типа нервной деятельности с продуктивностью и устойчивостью коров к маститам // Зоотехния. 1988. № 9. С. 2830.
107. Коляков Я. Е. Ветеринарная иммунология. М.: Агропромиздат, 1986. 272 с.
108. Кононенко В.К., Ібатуллін І.І., В.С. Патров. Практикум з основ наукових досліджень у тваринництві. К.: Інтас, 2003. 133 с.
109.&nb