ЗООГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ОДЕРЖАННЯ ВИСОКОЯКІСНОГО МОЛОКА ЗА ВМІСТОМ НІТРАТІВ : Зоогигиенические Требования к получению высококачественного молока По содержанию нитратов

Краткое описание

ІНСТИТУТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
УААН

На правах рукопису

МУСІЄНКО МИКОЛА ТИМОФІЙОВИЧ

УДК: 619:614:637.1:619:615.9

ЗООГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ОДЕРЖАННЯ ВИСОКОЯКІСНОГО МОЛОКА
ЗА ВМІСТОМ НІТРАТІВ

16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Гуфрій Дмитро Федорович,
доктор ветеринарних наук,
професор

Київ 2002 р.

ЗМІСТ
ВСТУП ... 5
РОЗДІЛ 1.. 12
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ 12
1.1. Загальні передумови ... 12
1.2. Поширення нітратів у довкіллі .. 14
1.2.1. Азот у природі . 14
1.2.2. Нітрати в рослинних кормах .. 15
1.2.3. Нітрати питної води та її гігієнічна якість 16
1.3. Нітратні інтоксикації корів 17
1.3.1. Гострі нітратні інтоксикації 17
1.3.2. Хронічні нітратні токсикози та їх вплив на якість молока ..18
1.3.3. Роль мікрофлори рубця жуйних у метаболізмі нітратів .. 22
1.3.4. Проблема профілактики хронічних нітратних токсикозів
корів .. 23
1.4 . Реакція організму корів на токсичний вплив нітратів малої
інтенсивності та проблема їх нормування в молоці 30
РОЗДІЛ 2 . 34
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
ВИКОНАННЯ РОБІТ .. 34
РОЗДІЛ 3.. 38
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 38
3.1. Зоогігієнічна оцінка води Подільського краю України на вміст
нітратів 38
3.2. Зоогігієнічна оцінка вмісту нітратів у кормових культурах 44
3.3. Зоогігієнічна оцінка молока за вмістом нітратів .. 53
3.4. Зоогігієнічні умови одержання молока з мінімальним
(≤ 5 мг/кг) вмістом нітратів у період зимового стійлового
утримання корів .. 66

3.5. Розробка концепції створення комплексної системи зоогігієнічного
моніторингу нітратів у кормах, воді та молоці (КСМН) 84
3.5.1. Загальні передумови 84
3.5.2. Основні концептуальні принципи створення комплексної системи
зоогігіенічного моніторингу нітратів у кормах, воді та молоці 86
3.5.3. Екологічна політика 87
3.5.4. Впровадження та функціонування КСМН 88
РОЗДІЛ 4 .91
ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ...91
ВИСНОВКИ 113
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ...115
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..116
ДОДАТКИ ...153

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВАС вуглеамонійні солі
КСМН комплексна система моніторингу нітратів
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
МДА малоновий диальдегід
ЄС Європейське економічне співтовариство
NADP нікотинамідаденіннуклеотидфосфат
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров'я

ВСТУП
Актуальність теми. Останнім часом в Україні склалася складна екологічна ситуація [139]. Комплекс несприятливих факторів привів до небувалого поширення інфекційних хвороб, зокрема туберкульозу [243, 297]. Найбільш незахищеною верствою населення виявилися діти. За дослідженнями інституту педіатрії АМН України лише 7-10% немовлят народжуються здоровими [135]. Такий стан спричинений не тільки екологічними факторами. Для організму дитини потрібна повноцінна білкова їжа, нестача якої уповільнює ріст і навіть спричиняє розумову відсталість. У той же час більше половини дітей не доодержують необхідних їм за якістю продуктів харчування [256].
У справі профілактики згубного впливу довкілля, як і в попередженні інфекційних хвороб, важливе місце займає повноцінне харчування людей високоякісними безпечними продуктами. Мова йде в першу чергу про молоко та молочні продукти, які є незамінними в харчуванні дітей.
Отже, все це свідчить про виняткову актуальність наукового розв'язання проблеми одержання високоякісного молока.
Одним з розповсюджених факторів несприятливого впливу на стан здоров'я людей є токсиканти різного походження, які надходять у організм разом з продуктами харчування [198, 343, 412]. Ксенобіотики несприятливо впливають на перетравлення та засвоєння нутрієнтів, зменшують імунозахисні сили, проявляють загальнотоксичну дію, спричиняють гонадотоксичні, ембріотоксичні, тератогенні, мутагенні та канцерогенні ефекти, а в інтегральному аспекті прискорюють процеси старіння, порушують функцію відтворення [176, 229, 366, 381, 423, 426].
Серед великої маси ксенобіотиків особливу роль відіграють нітрати [62, 69, 78, 79, 84, 194, 212, 315, 345, 353, 354, 375, 378, 384, 415, 416]. Процес метаболізму нітратів у великої рогатої худоби має свої особливості. Під впливом ферментів мікрофлори рубця нітрати відновлюються до аміаку [132, 165, 397, 430, 437, 443]. При нестачі енергії в раціонах, несприятливому білково-цукровому співвідношенні життєдіяльність мікрофлори рубця пригнічується, нітрати не повністю відновлюються до аміаку, а утворюються нітрити, які надходять у кров. Нітрити спричиняють утворення метгемоглобіну, в результаті виникає явище гіпоксії [15, 47, 65, 174, 309, 395, 417, 431].
В умовах виробництва, в основному, спостерігаються хронічні нітратні токсикози [2, 55, 212, 306, 338, 353, 359, 367, 368, 390, 393, 409, 410, 424, 433]. Кількість нітратів у молоці за цих умов збільшується до 20-30 мг/кг [164, 264, 267, 374], що значно перевищує норматив - 10 мг/кг. Якість молока, одержаного від корів, що знаходяться в стадії хронічного нітратного токсикозу, значно погіршується, особливо його біологічні та технологічні властивості [333, 428, 440].
Заходи з профілактики нітратних токсикозів великої рогатої худоби загальновідомі. Це збалансованість раціонів за вмістом обмінної енергії, перетравного протеїну за умов оптимального білково-цукрового співвідношення [59, 74, 128, 131, 205, 227, 255, 301, 411], використання інгібіторів нітритного окиснення гемоглобіну: аскорбінова кислота, глютатіон [142, 216, 224], препарати вітаміну А [30, 261]. Рекомендується денітрифікація кормів оксалатами, гідроперитом, аргілінами [28]. В раціони включають колоїдну сірку та сірковмісні препарати, мікроелементи [26, 27, 28, 148, 178, 191, 197, 211, 212, 446]. Використовуючи вуглеамонійні солі (ВАС) для удобрення землі, а також при силосуванні зеленої маси кормових культур, досягають значного зменшення вмісту нітратів у кормах [19, 39, 40, 100, 196].
В той же час окремі питання, пов'язані з проблемами профілактики хронічних нітратних токсикозів та зоогігієни одержання безнітратного молока залишаються не вирішеними:
не визначено норматив вмісту нітратів у добовому раціоні корів;
не вирішеною є проблема нормування вмісту нітратів у молоці;
не визначені ветеринарні та зоогігієнічні умови одержання молока, придатного за вмістом нітратів для виробництва продуктів харчування, зокрема для дітей;
не розробленою є концепція моніторингу нітратів у кормах, воді та молоці.
Отже, дослідження, спрямовані на розробку заходів з одержання молока з мінімальним вмістом нітратів, мають теоретичне і прикладне значення.
Зв'язок робіт з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту ветеринарної медицини УААН, у тому числі:
03.01, розділ: "Провести пошукову роботу по створенню нових засобів і методів профілактики та терапії маститів у корів, удосконалити протимаститні заходи з метою одержання молока, придатного для виробництва твердих сирів та продуктів дитячого харчування" (1998-2000р.р.), номер держ. реєстрації 0197 UО 12756;
05.06. "Розробити систему санітарно-гігієнічних та протимаститних заходів, які забезпечать одержання молока високої якості" (2001-2005р.р.), номер держ. реєстрації 0101 UO 02305.
Здобувач самостійно виконував завдання планів науководослідних робіт, що стосувалися проблеми зоогігієнічних вимог до одержання високоякісного молока за вмістом нітратів, а також складав відповідні звіти за виконану роботу.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було розробити зоогігієнічні вимоги щодо одержання молока від корів, придатного за вмістом нітратів для виробництва екологічно чистих молочних продуктів, зокрема для харчування дітей.
Для досягнення мети були поставленні наступні завдання, щоб вивчити:
у тривалому досліді ( не менше трьох років) закономірності виникнення зимових хронічних нітратних токсикозів корів під час лактації у виробничих умовах, характерних для Подільського краю України;
залежність накопичення нітратів у молоці від добової дози їх надходження в організм корів - у різні пори року (зима, весна, літо, осінь). На цій основі визначити їх гранично допустиму концентрацію і норму добового споживання;
вміст нітратів у воді різних джерел водопостачання молочних ферм, а також у основних кормових культурах. Визначити основні реальні для виробничих умов методи вирощування кормових культур із мінімально можливим умістом нітратів, а також їх денітрифікації за умов проведення силосування;
розробити методичні підходи та визначити науково обгрунтований норматив вмісту нітратів у молоці корів;
виходячи з патогенезу і динаміки розвитку захворювання розробити і випробувати у виробничому досліді комплексний сірковмісний премікс, як засіб профілактики хронічних нітратних токсикозів корів із метою одержання високоякісного молока в умовах зимово-стійлового утримання;
розробити концепцію створення системи моніторингу нітратів у кормах, воді, молоці і організмі з метою попередження нітратних отруєнь корів.
Об'єкт дослідження хронічний субклінічний нітратний токсикоз корів.
Предмет дослідження зоогігієнічні вимоги до одержання високоякісного молока за вмістом нітратів при хронічних нітратних токсикозах, заходи з їх профілактики.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, гематологічні, хімічні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі ветеринарно-санітарних та зоогігієнічних досліджень експериментально доведено, що в господарствах із низьким рівнем годівлі корів при зимово-стійловому утриманні внаслідок порушення процесу метаболізму нітратів мікрофлорою рубця настає зимовий хронічний нітратний токсикоз. Результатом цього є підвищення рівня нітратів у молоці від 10 до 20 мг/кг і більше. Науково обгрунтовано величину вмісту нітратів у молоці клінічно здорових корів (до 2 мг/кг ). Експериментально виявлено, що наявність певної кількості нітратів у молоці є найбільш чутливим показником хронічного нітратного токсикозу: до 5 мг/кг стадія фізіологічної адаптації, від 5 до 10 мг/кг стадія компенсації патологічного процесу (привикання), більше 10 мг/кг стадія декомпенсованої патології. До того ж установлення нормативу вмісту нітратів у добовому раціоні корів за принципом "доза - ефект", при допомозі якого можна було б попереджувати наднормативне надходження нітратів у молоко, практично неможливе. Перевірено, що найбільш ефективним методом попередження хронічних нітратних токсикозів корів є забезпечення їх раціонами, збалансованими за вмістом обмінної енергії, перетравного протеїну, оптимального білково-цукрового співвідношення. Згодовування коровам комплексних преміксів, спрямованих на унормування процесу метаболізму нітратів, можна розглядати як підвищення ефективності їх раціонів і основу профілактики нітратного токсикозу.
Запропоновано науково обгрунтовану концепцію створення комплексної системи зоогігієнічного моніторингу нітратів у кормах, воді і молоці, покликану ефективно профілактувати нітратні токсикози корів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості на основі науково обгрунтованих санітарно-гігієнічних заходів одержувати молоко з вмістом нітратів ≤5 мг/кг, своєчасно і ефективно профілактувати хронічні нітратні токсикози корів. Корекція діючого нормативу нітратів у молоці 10 мг/кг (ДСТУ 366297) на запропонований норматив 5 мг/кг і дасть можливість привести наші вимоги щодо якості молока у відповідність з вимогами ЄС, що буде сприяти реалізації молочної продукції України на європейському ринку.
Особистий внесок здобувача у виконану роботу полягає в самостійному проведенні методичної та аналітичної роботи, організації та проведенні лабораторних і виробничих досліджень. У співпраці з кандидатом сільськогосподарських наук І.П.Омельяненком визначено вплив вуглеамонійних солей на денітрифікацію зеленої маси кормових культур (кукурудзи, гички цукрових і кормових буряків) при їх, силосуванні.
Здобувач самостійно розробив концептуальні підходи визначення нормативів умісту нітратів у молоці та їх діагностичне значення, а також принципи створення комплексної системи моніторингу нітратів у кормах, воді і молоці, що є сучасним підходом до проблеми профілактики токсикозів. Окремі дослідження проводились з кандидатом ветеринарних наук І.П.Даниленком, за що автор складає йому слова щирої подяки. Дисертант брав участь у розробці проектів нормативно методичних документів, які покликані створити правове поле ефективного функціонування ДСТУ 3662-97:
Ветеринарно-санітарні вимоги до селянських присадибних господарств - виробників товарного молока;
Ветеринарно-санітарні вимоги до сільських пунктів заготівлі молока;
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались, обговорювались і дістали схвалення на засіданнях ученої ради та методичної комісії Інституту ветеринарної медицини УААН (19972001р.р.); на науково-практичній конференції "Діагностика, профілактика та лікування хвороб продуктивних тварин" присвяченій 80річчю факультету ветеринарної медицини НАУ (м. Київ, 1620 жовтня 2000р.); на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми неінфекційної патології тварин" (м. Біла Церква, 34 листопада 2000р.); на міжнародній науковопрактичній конференції, присвяченій 85річчю з дня народження академіка І.М. Гладенка "Ветеринарна наука на порозі ХХІ століття" (м. Харків, 1415 листопада 2000 р.); на науковопрактичній конференції, присвяченій 150річчю від дня заснування Харківського зооветеринарного інституту (м. Харків, 2001 р.); на міжнародній науковій конференції, присвяченій 120річчю від часу заснування ветеринарної школи у Львові (м. Львів, 2001р.); на Всеукраїнському семінарі бактеріологів державних лабораторій ветеринарної медицини (м. Тернопіль, 2728 березня 2001 р.); на міжнародному науковопрактичному семінарі "Перспективність екологічних (органічних) технологій виробництва продукції землеробства і тваринництва для аграрних підприємств західного регіону України" (м. Львів, 2002р.); на міжнародній науковопрактичній конференції молодих учених та спеціалістів "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (м. Львів, 2002р.).
Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць: 1 у фаховому журналі, 6 у збірниках наукових праць, які затверджені ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації відповідно до поставленої мети та завдань уперше розроблено зоогігієнічні вимоги щодо одержання молока, придатного за вмістом нітратів для виробництва продуктів харчування для дітей, виділено субклінічну форму нітратної інтоксикації корів зимовостійлового періоду як різновид хронічних нітратних токсикозів, спричиненої порушенням денітрифікуючої функції мікрофлори рубця внаслідок неповноцінної годівлі корів, вивчено вплив такої інтоксикації на санітарну якість молока, що підтверджується зробленими висновками.
1. При переведенні корів на зимово-стійлове утримання на молочних фермах із низьким рівнем годівлі (дефіцит обмінної енергії та перетравного протеїну, несприятливе білково-цукрове співвідношення, гіповітамінози, дисбаланс макро та мікроелементів) різко знижується функціональна активність мікрофлори рубця і порушується процес метаболізму нітратів. Унаслідок цього виникає зимова хронічна субклінічна нітратна інтоксикація організму корів, яка продовжується від настання зимового періоду до пізньої весни і початку згодовування зеленої маси ранніх кормових культур.
2. Рівень нітратів у молоці є чутливим і інформативним показником характеру їх метаболізму в організмі корів під час лактації. Молоко клінічно здорових корів містило до 2 мг/кг нітратів, корів у стадії фізіологічної адаптації - до 5 мг/кг, у стадії компенсації патологічного процесу - до 10 мг/кг, у стадії декомпенсованої патології - більше 10 мг/кг. Гігієнічною нормою вмісту нітратів у молоці необхідно вважати 5 мг/кг, у молоці для виробництва продуктів харчування для дітей 2 мг/кг.
3. Визначення нормативу вмісту нітратів у добовому раціоні корів за принципом "доза - ефект", за дотримання якого можна було б оперативно попереджати наднормативне надходження їх у молоко, неможливе. Ефективним методом попередження зимових хронічних нітратних токсикозів корів є забезпечення їх, повноцінними раціонами. Застосування комплексних преміксів, спрямованих на унормування процесу метаболізму нітратів в організмі корів, необхідно розглядати як важливий метод, що доповнює повноцінність раціону.
4. При вивченні стану здоров'я дійного гурту корів у період зимово-стійлового утримання (захворювання печінки, затримка посліду, ендометрити, масові гастроентерити новонароджених телят) необхідно враховувати можливість хронічного нітратного токсикозу корів. Крім визначення вмісту нітратів у молоці рекомендуються дослідження крові на вміст метгемоглобіну. Наявність його у крові до 6-7% буде свідчити про стан компенсованого нітратного токсикозу, 10% і більше - про стан декомпенсованого нітратного токсикозу.
5. Враховуючи наявність у сільській місцевості до 12% криниць присадибних господарств, у воді яких міститься більше 45 мг/кг нітратів, і ті з них, які мають воду з наднормативним умістом нітратів, виключати з використання.
6. Серед поширених на Поділлі кормових культур найбільшу здатність до акумуляції нітратів у зеленій масі мають хрестоцвіті (до 2900 мг/кг), кукурудза (до 720 мг/кг), а також гичка цукрових і кормових буряків (до 12800 мг/кг).
7. Застосування деяких агрохімічних заходів, зокрема підживлення полів вуглеамонійними солями, дало можливість одержати зелену масу кормових культур із умістом нітратів у 3,96,9 рази меншим, ніж при підживленні полів амонійною селітрою.
8. Застосування консервантів (кислот оцтової та бензойної) при силосуванні різко гальмувало процес денітрифікації силосної маси, вміст нітратів у силосі зменшився на 28%. Додавання до зеленої маси перед її силосуванням вуглеамонійних солей сприяло процесу денітрифікації, вміст нітратів у силосі зменшився на 80100%.
9. Розроблено науково обгрунтовану концепцію комплексної системи зоогігієнічного моніторингу нітратів у кормах, воді і молоці (КСМН), яка визначає мету й основні завдання системи і базується на принципах стандартів системи управління навколишнім середовищем ІSО серії 14000.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Пропонуємо внести відповідну зміну в ДСТУ 3662-97, тобто, норму ≤ 10 мг/кг замінити на норму ≤ 5 мг/кг. Зміна нормативу нітратів у молоці з 10 мг/кг на 5 мг/кг дасть можливість синхронізувати українські вимоги до якості молока з вимогами країн ЄС. Тільки за цієї умови європейський ринок буде відкрито для українських молочних продуктів, виготовлених із молока з умістом нітратів не більше 5 мг/кг.
2. Основним заходом у профілактиці зимових хронічних нітратних токсикозів корів є організація повноцінної їх годівлі у відповідності до зоотехнічних норм щодо вмісту в раціоні кормових одиниць, обмінної енергії, білковоцукрового співвідношення. Цю рекомендацію належить покласти в основу технологій одержання високоякісного молока за вимогами ДСТУ 3662-97.
3. Дотримання запропонованої комплексної системи моніторингу нітратів у молочному скотарстві робить реальним розробку і впровадження конкретних ДСТУ. Реалізація її у більшості районів приведе до оздоровлення довкілля і дасть можливість не тільки вирішити проблему одержання молока з мінімальним умістом нітратів (не більше 5 мг/кг), але й забезпечити його біологічну повноцінність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулина Р.М. Нитраты и нитриты в молоке коров при использовании культурных пастбищ / Канцерогенные Nнитрозосоединения действие, образование, определение. Матер. 3 симпоз. Таллин, 1978. С. 172173.

2. Ажипа Я.И., Реутов В.П., Калошин Л.П. Экологические и медикобиологические аспекты проблемы загрязнения окружающей среды нитратами и нитритами // Физиология человека. 1990. Т.16 №3. С.131149.

3. Азимов Г.Й., Криніцин Д.Я., Попов М.Ф. Фізіологія сільськогосподарських тварин. К.: Держ. видавн. с.-г. літ., 1961.548с.

4. Айвазян Л.К. Морфологические исследования в токсикологигиенической оценке нитратов // Гигиена и санитария.1986.№11. С. 7273.

5. Андрющенко В.К. Содержание нитратов в овощах // Вопросы питания.1981.№5. С. 5759.

6. Антипін С.Л., Цьопко В.В., Ючай К.Д., Бобрицька О.М. Вплив мінеральних добавок до раціону на перетравність поживних речовин в шлунково-кишковому тракті бугайців / Зб. наук. праць Харківського зоовет. ін-ту. Вип. 9 (33). ч.2. Харків, 2001. С.2732.

7. Ануш З. Гигиена воды в животноводстве. / Перевод с польского Г.Н. Мирошнеченко, под ред. С.А. Мичко.М.:Колос, 1979.192с.

8. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. 128с.

9. Аргунов м.н. Экологические аспекты использования отходов сахарной и химической промышленности в животноводстве / Науч.технич. конференция 78 апреля 1993 г. Тез. докл. Часть 2. «Экологические проблемы ветеринарной санитарии». М.: ВНИИВСГЭ, 1993. С. 5051.

10. Арсов Р. Содержание на нитрати и нитрити в млечните продукти // Ветеринарна сбирка.1988.№3. С. 4950.

11. Аудерс А.К. Влияние азотсодержащих минеральных удобрений на биологическую ценность некоторых пищевых продуктов / 4й съезд гиг. и сан. врач. Азербайджана. Баку, 1981. С. 5253.

12. Ашмарин Н.А., Воробьёв А.А. Статистические методы в микробиологических иследованиях. Л.: Медгіз, 1962. 180с.

13. Безух В.М. Клінічний стан телят, одержаних від здорових і хворих корів / Вісник Білоцерківського держ. аграгн. унів. Вип.14. Біла Церква, 2000. С.150154.

14. Без них не может быть будущего. Открытое письмо руководителям страны и республик / А. Федулова, А. Лиханов, В. Покровский и др. / Правда.1991. 22 июля

15. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. / Под ред. С.С. Добова. М.: Медицина, 1983. 750с.

16. Белятеева Е.У. Белковый обмен у дойных коров при скармливании им силоса, приготовленного с консервантом комбинированного действия: Автореф. дис. канд. с.х. наук: 06.02.02./ ВИЖ., Дубровицы, 1990. 26 с.

17. Бенцаровський Д. Обережно: нітрати // Вільне життя. 1988. 10 жовтня.

18. Бертокс П., Радд Д. Стратегия защиты окружающей среды от загрязнений. М.: Мир, 1980. 606 с.

19. Биохимические показатели силосов, обработанных различными химическими препаратами / Н.Н. Сторчак, О.Е. Давыдова, И.А. Соколова и др. / Использ. аммиакосодержащих соед. в с.х. производстве. К.: Наук. думка, 1992. С. 3543.

20. Бова В.Н., Шинкаренко И.С. Влияние нитратов корма на воспроизводительную способность овец / Проблема нитратов жив. и вет. Респ. конф., Киев, 1720 сент. 1990 г.К.: Изво УСХА, 1990. С. 67

21. Богданов Г.А., Привало О.Е. Сенаж и силос. М.: Колос, 1983. 319 с.

22. Боговский П.А., Канцерогенные соединения и химизация сельского хозяйства // Экология и земледелие. М.: 1980. С. 164174.

23. Боговский П.А., Роома М.Я. О веществах, влияющих на образование канцерогенных Nнитрозосоединений // Эксперим. и клин. онкология.1984.№6. С. 311.

24. Бодиев Р.Д., Чиркина Т.Ф. Об иммунологической общности канцерогенных нитрозаминов и нитробелков, образующихся при поступлении в организм нитритов / Респ. конференция 1720 сентября 1990 г. К.: 1990. С.4344.

25. Бръчкова С. Проблемът за нитросъединенията в хранительни продукти от животински произход // Ветеринарна сбирка. 1988. №4. С. 5859.

26. Буряков Н.П., Маслов В.В. Биохимические показатели крови коров, получавших рационы с тиосульфатом натрия и нитратом калия / Пробл. нитратов в жив. и вет. Респ. конф. 1720 сент. 1990, г. Киев. Тез. докл. К.: Укр. с/х акад., 1990. С. 4445.

27. Буряков Н.П., Ярошкевич А.П. Влияние нитратов на качество коровьего молока // Зоотехния. 1994. №4. С.1214.

28. Буряков Н.П., Бурякова М.А. Отравление животных нитратами (профилактика, лечение) // Ветеринария. 1995. №11. С. 4850.

29. Бурякова М. Содержание нитратов в молоке // Животноводство. 1981. №2. С. 6061.

30. Быкорез А.И., Рубенчик Б.Л. Причины рака : факты и гипотезы. К.: Наукова думка, 1987. 119 с.

31. Васів Р.О. Порівняльна характеристика впливу піридоксину та кислоти аскорбінової на розвиток нітратнонітратного токсикозу в початковій стадії у щурів / Вет. мед. міжвідом. темат. наук. зб. К.: Аграрна наука, 2000. ; 77. С.3539.

32. Васів Р.О. Особливості функціонування організму тварин при нітратному навантаженні / Наук. вісн. Льв. дарж. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького. Львів, 1999. в.3 (ч1). С.1417.

33. Васів Р.О. Вплив аскорбінової кислоти на показники крові у бичків за нітратного навантаження // Сільський господар. 2001. №34. С. 23.

34. Васів Р.О., Гунчак В.М., Гуфрій Д.Ф., Мусієнко М.Т. Нітратнонітритний токсикоз у тварин і птиці, шляхи його усунення та отримання якісної продукції від них. Інформ. листок. Львівський центр науковотехн. і економ. інф. Серія 33. Тваринн. і ветер. 2001. 6 с.

35. Васів Р.О., Гуфрій Д.Ф. Порівняльна характеристика впливу піридоксину та кислоти аскорбінової на розвиток нітратнонітритного токсикозу в початковій стадії. / Вет. мед. міжвід. темат. наук. збірн. Харків. 2000. №77. С.4650.

36. Васів Р.О., Гуфрій Д.Ф. Вивчення обміну речовин у щурів за нітратнонітритного навантаження та корекція його піридоксином / Наук. техн. бюл. інту землеробства і біол. тварин (серія "Фізіологія і біохімія"). Вип.1(3). Львів. 1999. С.166169.

37. Васильева Е.А. Клиническая биохимия сельскохозяйственных животных. М.: Россельхозиздат, 1974. 192с.

38. Верхогляд И.Н., Цудзевич Б.А. Активность ферментов АОС и содержание продуктов ПОЛ в печени и тимусе крыс на ранних этапах лучевого воздействия // Радиобоология. 1992. Т.32. Вып.3. С.412417.

39. Вилесов Г.И., Давыдова О.Е., Сторчак Н.Н. Влияние химических консервантов на содержание нитратов в кукурузном силосе / Пробл. нитратов в жив. и вет. Респ. конф. 1720 сент. 1990 г., г. Киев. Тез. докл. К.: Укр. с/х акад., 1990. С.78.

40. Вилесов Г.И. Результаты научных исследований по снижению содержания нитратов в кормах и растительной продукции / Использование аммиакосодержащих соединений в сельскохозяйственном производстве. Ст. научн. тр. инта физиол. растений и генетики. К.: Наукова думка, 1992. С. 512.

41. Вилкинсон Д. Принципы и методы диагностической энзимологии / Перев. с англ. М.: Медицина, 1981. 624 с.

42. Висонос М.П., Федючка М.І. А-вітамінізація організму сухостійних корів запорука підвищення відтворної здатності і отримання життєздатності приплоду / Зб. наук. праць Харківського зоовет. інту. Вип.9 (33). ч.2. Харків, 2001. С.2024.

43. Вітаміни і нітрати / А. Лисенко, І. Немченко, А. Кучко та інші // апк наука, техніка, практика. 1989. №8. С. 4244.

44. Владимиров Ю.А. Биологические мембраны и патология клетки // Природа. 1987. №3. С. 3647.

45. Влияние нитратов питьевой воды на содержание метгемоглобина в крови телят / Н.М. Ливчак, Д.Ф. Гуфрий, Л.Т. Кметь, Л.В. Богославская / Молодые уч. продовольственной программе (Львов, 1985): Тез. докл. научн.произв. конф. Львовского зоовет. инта, Львов, 1985. С. 24.

46. Влияние азотистых удобрений, способа заготовки, хранения и использования кормов на содержание нитратов и нитритов / И.Г. Аристов, Н.Г. Золотова, Н.Г. Токач и др. / Тез. докл. Респ. конф. «Проблема нитратов в животноводстве и ветеринарии», Киев: Изд. УСХА, 1990. С. 3.

47. Вовк Д.М. Изучение токсического влияния нитратов на организм крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.04 / Казан. вет. инт. Казань, 1977. 25 с.

48. Вовк Д.М. Изменения железосодержащих пигментов и окислительных ферментов в организме жвачных и их роль в патогенезе нитратных токсмикозов // Сб. науч. тр. к., 1983. с. 4550

49. Вовк Д.М., Панько Н.Ф., Духницкий В.Б. Патогенетическая регуляция обменных процессов в организме жвачных при нагрузке рационов нитратами // Проблемы нитратов в жив. и ветеринарии. Респ. конф., Киев, 1720 сент. 1990 г. К.: изво УСХА, 1990. С. 4547.

50. Волощенко В.В. Влияние нитратов на организм сельскохозяйственной птицы: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.04 / Инт эксп. и клин. вет. мед. Харьков, 1992. 16 с.

51. Волкова Т. Чья беда и чья вина? // Правда. 1991. №136. 7 июня.

52. Волпянский П., Головачев В. Зона особого контроля // Труд. 20.10.89.

53. Воронина М.В. Токсикобиологическая оценка продуктов животноводства, содержащих нитраты и нитриты, и фармакологические аспекты их действия: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.04 / С.Петербург. вет. инт. СанктПетербург, 1993. 19 с.

54. Вороняк В.В. Зоогигиеническая оценка качества воды основных типов источников водоснабжения ферм и ее влияние на организм молодняка крупного рогатого скота: Автореф. дисс. канд. вет. наук: 16.00.08 / Белорусс. НИИ животн. Жодино, 1992. 16 с.

55. Воробьев Е.С., Марутян Г.Ш. Нитраты в рационах жвачных // Ветеринария. 1992. №4. С. 4446.

56. Воробьев Е.С., Фицев А.М., Марутян Г.Ш. Уровень нитратов в рационах и метаболизм у жвачных // Ветеринария. 1994. №2. С. 4244.

57. Вплив окремих вітамінних препаратів на нагромадження нітратних сполук у крові та сечі бичків / Р.О. Васів, В.М. Гунчак, Д.Ф. Гуфрій та ін. / Наук. вісн. Льв. держ. акад. вет.мед. ім. С.З.Гжицького. Львів 2000. Т.2 (№2). ч.1. С.4751.

58. Вракин В.Ф., Никитин Е.М. Влияние нитратов и нитритов на процессы рубцового метаболизма / Докл. Моск. с.х. акад. М., 1971. Вып. 167. С. 148153.

59. Всасывание нитратов в кишечнике молодняка крупного рогатого скота в зависимости от сахаропротеинового соотношения рациона / В.М. Гунчак, Д.Ф. Гуфрий, М.Д. Ганин, М.Н. Кущак / Тез. докл. Молдавского НИИЖиВ, Кишинев, 1987. С. 108109.

60. Вудмаска В.Ю. Раработка способов консервирования влажного зернофуража, раскисления и обогащения азотом силосованных кормов углеаммонийными солями: Автореф. дис. дра с.х. наук: 06.02.02 / УСХА. Киев, 1992. 50 с.

61. Выявление групп повышенного риска развития иммунопатологии при массовых обследованиях населения / В.Н. Федосеева, Б.В. Пинегин, И.В. Орадовская и др. // Гиг. и сан. 1989. №3. С. 1719.

62. Габович Р.Д., Припутина Л.С. Гигиенические основы охраны питания от вредных химических веществ. К.: Здоров’я, 1987. 248 с.

63. Габович Р.Д., Гончарук Е.И. Актуальные проблемы развития пищевой токсикологии в связи с реализацией продовольственной программы СССР // Гиг. и сан. 1985. №10. С. 48.

64. Гамзинов Г.П., Кострик Г.И., Емельянова В.Н. Баланс и превращения азота удобрений. Новосибирск: Наука, 1985. 160 с.

65. Гемодинамічні зміни при надгострому отруєнні тварин нітритом натрію / О.І. Канюка, В.М. Гунчак, П.П. Коваленко та ін. / Суч. проблеми вет. мед., зооінж. та технологій прод. тваринництва. Зб. мат. міжнар. н. п. конф. Львів, 911 жовтня, 1997). Львів, 1997. С.5355.

66. Георгиевский В.И., Анненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных. М.: Колос, 1979.741 с.

67. Гончарук Е.И., Голубчиков М.В., Гайдук В.Ф. Влияние пестицидов на общую заболеваемость и смертность детей различных возрастных групп // Гиг. населенных мест. 1983. Вып. 2. С. 79.

68. Грант Х.Я., Яворковський Л.И., Блумберг І.Я. Сравнительная оценка некоторых методов количественного определения лизоцима в сыроватке крови // Лаб. дело. 1973. №5. С.300303.

69. Гривул Т.Н., Пупин И.Г. Нитратнитритный азот в кормах рациона и молоке коров / Пробл. нитратов в жив. и вет. Респ. конф. 1720 сент. 1990 г., г. Киев. Тез. докл. К.: Укр. с/х акад., 1990. С. 89.

70. Григорьева Т.Е., Иванов Г.И. Профилактика алиментарного бесплодия коров // Ветеринария. 1996. №3. С.4145.

71. Гриневич Ю.А., Алферов А.Н. Оприделение иммунных комплексов в крови онкологических больных // Лаб. дело. 1981. №8. С.493495.

72. Гуменюк Г.Д., Сушко Л.А., Ворошилова Н.М. Динаміка вмісту нітратів, нітритів і денітрифікуючих бактерій у кормах при зберіганні // Вісн. с.г. науки. К., 1986. №12. С. 4449.

73. Гунар Е.В., Студеникина Л.Г. Снижение содержания нитратов в овощах // Достижения науки и техники. 1989. №4. С. 2224.

74. Гунчак В.М. Всасывание нитратов и нитритов в тонком кишечнике молодняка крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. биол. наук: 03.00.13 / Львовский зоовет инт. Львов, 1989. 16 с.

75. Гуфрий Д.Ф. Распределение нитратов в отдельных органах пищеварительного тракта после введения нитрата натрия в двенадцатиперстную кишку / Пробл. Нитратов в жив. и вет. Респ. конф. 1720 сент. 1990 г., Киев. Тез. докл. К.: Укр. с/х акад., 1990. С. 2728.

76. Гуфрий Д.Ф. Нитраты и активность ферментов / Тез. докл. науч. конф. Казанского вет. инта «Экологические проблемы фармакологии и токсикологии». Казань, 1990. С. 25.

77. Гуфрий Д.Ф. Накопление нитратов в органах желудочнокишечного тракта бычков после длительного скармливания нитрата натрия / Мат. докл. Всес. научн. конф. «Повышение продукт. с.х. жив. и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенс. ведения жив. и создания фермерских хоз.». Харьков, 1991. С. 187.

78. Гуфрий Д.Ф., Коцюмбас Г.И. Морфологические изменения печени и почек при нитратнонитритном токсикозе бычков / Тез. науч.произ. конф. запад. регион. отния ВАСХНИЛ, Минск, 1991. С. 9697.

79. Гуфрий Д.Ф. Зміни функції шлунково-кишкового тракту у бугайців під впливом нітратів і нітритів / Матер. доп. Міжнарод. конф. присв. роковинам заснування Львівського зоовет. ін-ту Львів, 1991. С.1314.

80. Гуфрий Д.Ф. Влияние нитрата натрия в разных дозах на активность ферментов содержимого подвздошной кишки / Тез. докл. 4й Межгос. науч.практ. конф. «Новые фармакологические средства в ветеринарии. СанктПетербург, 1992. С. 6970.

81. Гуфрий Д.Ф. Коррекция нитратно-нитритных отравлений у молодняка крупного рогатого скота фармакологическими препаратами / Тез. докл. 4-й Межгосуд. науч.-практ. конф. "Новые фармакологические средства в ветеринарии", Санкт-Петербург, 1992.С.6970.

82. Гуфрий Д.Ф. Нитратнонитритный токсикоз у бычков и изменения активности дыхательных ферментов в их крови / Тез. докл. 4й Межгос. н.п. конф. «Новые фармакологические средства в ветеринарии», С.Петербург, 1992. С. 6970.

83. Гуфрий Д.Ф. Роль желудочнокишечного тракта бычков в моделировании нитратнонитритного токсикоза / Тез. Междун. Сем. «Проблемы моделирования патологических процессов у человека и животных и испытание биологически активных препаратов», С.Петербург, 1992. С. 910.

84. Гуфрий Д.Ф. Нитратно-нитритный токсикоз у бычков и изменения активности дыхательных ферментов в их крови / Тез. докл. 4-й Межгосуд. науч.-практ. конф. "Новые фармакологические средства в ветеринарии", Санкт-Петербург, 1992.С.6970.

85. Гуфрий Д.Ф. Активность ферментов желудочнокишечного тракта у бычков при отравлении нитратами // Ветеринария. 1993. №1. С. 4750.

86. Гуфрій Д.Ф. Роль шлунковокишкового тракту молодняка великої рогатої худоби у патогенезі нітратнонітритного токсикозу: Автореф. дис. доктора вет. наук: 16.00.10 та 16.00.04 / Львівська АВМ. Львів, 1997. 41 с.

87. Давайте накормим наших детей. За круглым столом «Правды» // Правда. 1991. №132. 3 июня.

88. Давыдова О.Е., Верещак А.В., Аксиленко М.Д., Соколова И.А. Влияние углеаммонийных солей и углеаммофосфатаС на биохимические показатели измельченных початков кукурузы / Консерв. и обогащение азотом продуктов растениеводства аммонийнокарбонатными препаратами. К.: Наукова думка, 1988. С. 1621.

89. Дашковський О.О. Молочна продуктивність корів і ветеринарносанітарна експертиза молока, виробленого в зонах техногенного забруднення свинцем, за корекції раціону метіонами заліза, міді та вітаміну Е: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.06 вет. сан. та гіг. Львівська держ. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького. Львів, 2001. 16с.

90. Дегтярёв Н.А., Тарасов Н.А. О производстве качественного и безопасного молока / Зб. наук. праць Харківського зоовет. інту. Вип.9(33). ч.2. Харків, 2001. С.122124.

91. Диланян З.Х. Сыроделие. М.: Легкая и пищ. пром., 1984. 280 с.

92. Димитров С., Джуров А., Антонов С. Диагностика отравлений животных. М.: Агропромиздат, 1986. 282 с.

93. Директива Ради 92/46 ЄЕС від 16 червня 1992 р. / Молоко та молочні продукти. Довідник у 3 томах. Том 3. Львів, Леонорм. 2000. С. 190224.

94. Дискаленко А.П., Пименова В.В., Жукова и др. Содержание канцерогенных нитрозаминов в пищевых продуктах Молдавской ССР // Вопросы питания. 1985. №2. С.5862.

95. Дискаленко А.П. Метгемоглобинемия воднонитратного происхождения в Молдавской ССР // Гигиена и санитария. 1968. №7. С. 3034.

96. Дискаленко А.П. Водно нитратная метгемоглобинемия и ее профилактика. Кишинев: Катря Молдовеняскэ, 1969.105с.

97. Дискаленко А.П., Добрянская Е.В., Трофименко Ю.Н. Влияние нитратов питьевой воды на функциональное состояние печени и центральной нервной системы // Здравоохраниние. 1977. №6. С. 1319.

98. Довідник по годівлі сільськогосподарських тварин / Г.О. Богданов, В.Ф. Коравашенко, О.І. Зверєв та ін. / За ред. Г.О. Богданова. Вид. друге, перероблене і доповнене. К.: Урожай, 1986. 488с.

99. Допустимые уровни содержания нитратов в продуктах растительного происхождения. (Утв. гл. гос. сан. врачом СССР А.И. Кондрусевым 30 мая 1989 г. № 461988.)

100. Дорожко В.П., Сиверс В.С. Влияние углеаммонийных солей на сроки созревания силоса из кукурузы / Использ. аммиакосодержащих соединений в с.х. производстве. К.: Наукова думка, 1992. С. 6164.

101. ДСТУ ІSО 1400197 "Системи управлыння навколишным середовищем". Чинний выд 01.01.1998.

102. Духницкий В.Б. Способы диагностик, терапии и профилактики отравлений крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.04 / С. Петербургский вет. инт. Л., 1991. 24 с.

103. Дэвис Дж. Г. Словарьсправочник по молочному хозяйству. М., 1961. С. 445446.

104. Дюкарев В.В., Ключковский А.Г., Дюкар И.В. Кормовые добавки в рационах животных (теория и практика).М.: Агропромиздат, 1985. 279 с.

105. Жиліна В.М. Біогеохімічні зони та їх значення в профілактиці ендемічних хвороб тварин / Зб. наук. праць Харківського зоовет. інту. Вип.9(33). ч.2. Харків, 2001. С.158161.

106. Епізоотологічний моніторинг / В.Бусол, В.Постой, І.Коваленко, М. Мандрига // Вет. мед. України. 2002. №2. С.1013.

107. Журавлев В.Ф., Цапков М.М. Токсичность нитратов и нитритов // Гигиена и санитария. 1983. №1. С. 6266.

108. Загрязнение вод нитратами и нитритами, профилактика интоксикации у с.х. животных / М.В. Демчук, Д.Ф. Гуфрий, В.В. Вороняк, И.М. Угрын / Инф. листок ЛвМТЦНТИиП, Львов. 1991. №01291. 4 с.

109. Задорожная Г.П. Пути снижения содержания нитратов и нитритов в продуктах животноводства. К.: УкрНИИНТИ Госплана УССР. 1991. 44 с.

110. Запорожец Н.Ф. Обмен макроэлементов (Ca, P, Mg, K, Na, Cl) у лактирующих коров при выпасе их на пастбищах с высокими дозами внесения минеральных удобрений: Автореф. дис. канд. биол. наук: 03.00.04 / ВНИИ ФбиП с.х. жив. Боровск, 1981. 22 с.

111. Запорожец Н.Ф. Влияние нитратов и нитритов на гемопоэз у животных // Ветеринария. 1986. №4. С. 6770.

112. Запорожець Н.Ф. Знешкодження нітратів і нітритів за допомогою сірчанокислого заліза // Тваринництво України. 1987. №3. С. 1819.

113. Запорожец Н.Ф. Разрушение нитратов в кормах эффективный способ повышения продуктивности крупного рогатого скота / Пробл. нитратов в жив. и вет. Респ. конф., Киев, 1720 сент. 1990 г. К.: Изд. УСХА, 1990. С. 910.

114. Запорожец Н.Ф. Научное обоснование и разработка практических способов разрушения нитратов и нитритов в кормах: Автореф. дис. дра биол. наук: 06.02.02; 03.00.04 / ВНИИФБиП с.х. живот.Боровск. 1992.54с.

115. Зарубин Г.П., Дмитриев М.Т., Приходько Е.И., Мищихин В.А. Гигиеническая оценка нитратов в пищевых продуктах // Гигиена и санитария. 1984. №7. С. 4951.

116. Засєкін А. До питання надходження важких металів в організм тварин // Вісник агр. наук. 1999. №12. С. 5961.

117. Заугольников С.Д., Лебедев Г.П., Мусийчук Ю.И. Особенности развития и диагностики реакций организма на хроническое воздействие химических факторов слабой интенсивности / Научные основы соврем. методов гиг. нормирования хим. вв в окруж. среде. Мат. Всесоюз. конф. 2122 октября 1970 г. М.: Инт гиг. труда и профзабол. М., 1971. С. 102104.

118. Захаренко Н.А. Влияние повышенного уровня аммонийного азота и нитратов в рационе на биохимическое состояние новорожденных телят / Проблема нитратов в жив. и вет. Респ. конф. Киев, 1720 сент. 1990 г. К.: Изд. УСХА, 1990. С. 2930.

119. Здоровье коров и их приплода при содержании на культурных пастбищах / Бурделев Т.Е., Конорина Е.К., Иванова Ч.Я. и др. // Ветеринария. 1981. №2. С.5860.

120. Ивченко Л. Чем помочь малышу? // Известия. 1990. 6 февраля.

121. Изучение закономерностей превращения азотистых соединений в пищеварительном тракте жвачных животных в зависимости от состава рациона / М.В. Белорус, В.В. Цюпко, Г.С. Шевченко и др. / Тез. докл. Всес. совещ., 2830 мая 1986 г. Калуга. С. 910.

122. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. Л.: Гидрометеоиздат, 1979.

123. Иммунный статус детей, проживающих в районе с повышенным содержанием нитратов в пищевой воде / А.С. Козлюк, Т.В. Кушнир, Л.А. Анисимова и др. // Гиг. и сан.1989. №3. С. 1316.

124. Імуноферментна діагностика хвороб птиці / Б.Стегній, І.Безрукова, Д.Шомін та ін. // Вет. мед. України. 2000. №2. С.1617.

125. Исаев И.И. Некоторые методы и формы обеспечения качества продукции в СССР // Стандарты и качество. 1988. №5. С. 1619.

126. Использование углеаммонийных солей при консервировании кормов / М.Г. Чабаев, Т.И. Беличенко, Б.И. Шевченко и др. / Косервир. и обогащ. азотом прод. растениеводства аммонийнокарбонатными препаратами. К.: Наукова думка, 1988. С.