ІМУНОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІСЛЯРОДОВОГО ГНІЙНО-КАТАРАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРИТУ У КОРІВ : ИММУНОБИОЛОГИЧЕСКИЕ аспекты послеродового гнойно-катарального эндометрита у КОРОВ

Краткое описание

ПОДІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНО-ТЕХНІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ЖЕЛАВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 619:618.7-0.85.37

ІМУНОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІСЛЯРОДОВОГО ГНІЙНО-КАТАРАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРИТУ У КОРІВ

16.00.07 - ветеринарне акушерство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник
Яблонський Валентин Андрійович,
доктор біологічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки
України, член-кореспондент УААН

Кам’янець-Подільський - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП..5

РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.............9

1.1. Питання етіології та поширення післяродового ендометриту у корів............9
1.2. Імунна система тварин та її зв’язок з відтворною функцією організму................12
1.3. Клініко-імунологічні аспекти патогенезу та діагностики післяродових септичних захворювань............19
1.4. Лікування і профілактика післяродового ендометриту у корів..25

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА....................31

2.1. Матеріал та методика досліджень......31
2.2. Показники клітинного і гуморального імунітету та неспецифічної реактивності організму корів при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті....................................................46
2.2.1. Зміни клітинного і гуморального імунітету та неспецифічної реактивності організму в динаміці розвитку та лікування
післяродового ендометриту корів.......46
2.2.2. Вплив антибактерійних та біологічно активних препаратів на
клітинну і гуморальну ланку імунітету в дослідах in vitro.....87
2.3. Антибіотикочутливість мікрофлори, виділеної з матки корів, при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті.........100

РОЗДІЛ 3 ОБГОВОРЕННЯ НАСЛІДКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.....104
ВИСНОВКИ.......113
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.......115
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......116
ДОДАТКИ...........................................................................................146

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

1. АСД ф -2 - антисептик стимулятор Дорогова, друга фракція;
2. БАСК - бактерицидна активність сироватки крові;
3. В/матково - внутрішньоматкове введення;
4. В/м'язово - внутрішньом'язове введення;
5. КА - коефіцієнт активності;
6. ЛАСК - лізоцимна активність сироватки крові;
7. НСТ - нітросиній тетразолій;
8. НСТ+ - НСТ-позитивні нейтрофіли;
9. ЦІК - циркулюючі імунні комплекси (С3 - великомолекулярні,
С4 -середньомолекулярні);
10. ЦЛІ - цитологічний індекс;
11. ІАН - індекс активації нейтрофільних гранулоцитів крові;
12. ФА - фагоцитарна активність крові;
13. ФЧ - фагоцитарне число;
14. Е-РУК - реакція спонтанного розеткоутворення лімфоцитів з еритроцитами барана;
15. ЕАС-РУК - реакція комплементарного розеткоутворення лімфоцитів з еритроцитами барана.

ВСТУП

Актуальність теми. Молочне скотарство є основою тваринництва і тому питання відтворення стада та підвищення його продуктивності є одним з найпріоритетніших у реформуванні агропромислового комплексу.
Здатність до відтворення є однією із фізіологічних функцій ссавців, що на різних етапах онтогенезу, починаючи з гаметогенезу, запліднення, внутрішньоутробного розвитку, родів, постнатального розвитку, статевого дозрівання і впродовж усього репродуктивного життя тварини знаходиться під постійним впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Порушення цього складного фізіологічного взаємозв’язку призводять до виникнення патологічних станів у репродуктивній системі та неплідності тварин.
Проблемам відтворення тварин присвячено чимало робіт вітчизняних та зарубіжних учених, проте неплідність самок ще й досі залишається актуальною проблемою у ветеринарній медицині.
Однією із найрозповсюдженіших форм неплідності в молочному скотарстві є симптоматична (Д.Д. Логвинов, 1975; Г.В. Звєрєва, С.П. Хомин, 1976, 2001; В.А. Яблонський, 1989, 2000; В.П. Гончаров, В.А. Карпов, 1991; В.М. Косенко 1995; В.Й. Любецький, 1997) [1-9,18]. За даними Г.В. Звєрєвої з співавторами (1988,2000,2001) септичні ускладнення післяродового періоду є досить поширеною причиною неплідності. Вони уражають від 10 до 72% усього молочного стада і найчастіше реєструються у формі гострого ендометриту [3,8].
Протягом останніх десятиріч було розроблено і впроваджено у виробництво низку методів лікування корів, хворих на післяродовий ендометрит, які в основному базуються на застосуванні різних антибактерійних засобів. Враховуючи складний патогенез запальних процесів і значні розлади як місцевого, так і загального обміну речовин, нейро-ендокринної регуляції, пригнічення системи імунного захисту організму, актуальним є їх глибше вивчення і розробка таких методів лікування, які б поряд із відновленням репродуктивної функції, забезпечували імунореабілітацію хворого організму.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи тісно пов'язана з державною програмою наукових досліджень у галузі ветеринарної медицини: "Становлення та формування неспецифічного імунітету у великої рогатої худоби по періодах відтворної функції, його змін під впливом факторів середовища, в тому числі екологічних факторів" (Держреєстрація № 0197 UО 13621). Напрямки експериментальних досліджень дисертації були складовою частиною тематичного плану Подільської державної аграрно-технічної академії "Вдосконалення біотехнологічних методів прискореного розмноження тварин, стимуляції їх відтворної функції, оцінки та корекції імунного статусу та запровадження їх у виробництво" (Держреєстрація № 0196 UО 16335).
Мета і завдання досліджень. Метою дослідження було вивчення імунобіологічних аспектів розвитку та перебігу післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів та його динаміки під впливом застосованого лікування.
Для досягнення і реалізації мети нами були поставлені до вирішення наступні завдання:
· вивчити показники неспецифічної резистентності, клітинного та гуморального імунітету у корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду та при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті;
· вивчити чутливість мікрофлори, виділеної з геніталій корів, хворих на післяродовий ендометрит (у господарствах регіону), до застосовуваних сучасних антибактерійних засобів;
· вивчити вплив окремих біологічно активних та антибактерійних препаратів на деякі показники імунного захисту корів у дослідах in vitro та in vivo;
· провести порівняльну оцінку окремих методів лікування корів, хворих на післяродовий ендометрит, на основі чого розробити ефективні методи комплексної терапії даної патології.
Об’єктом дослідження була імунобіологічна реактивність корів симентальської породи з фізіологічним і патологічним перебігом післяродового періоду, фізіологічний стан геніталій та репродуктивна функція корів-породіль.
Предметом дослідження було вдосконалення існуючих і розробка нових методів етіотропної та патогенетичної терапії корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит.
Методи дослідження. У експериментальній частині дисертаційної роботи було використано клінічні, гематологічні, цитохімічні, імунологічні, мікробіологічні та біометричні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше проведено комплексні дослідження ряду імунобіологічних показників організму корів при фізіологічному перебізі післяродового періоду та в динаміці розвитку, перебігу та лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту; вивчено антибіотикорезистентність мікрофлори з геніталій хворих корів до найбільш поширених сучасних антибактерійних засобів; проведено підбір лікарських препаратів на основі попередніх імунобіологічних тестувань у дослідах in vitro та дано імунологічне обґрунтування їх клінічного застосування.
Практичне значення одержаних результатів. Проведеними дослідженнями виявили ряд специфічних змін імунологічного статусу організму корів протягом післяродового періоду та під час розвитку, перебігу і в динаміці лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту, які були покладені в основу розробки комплексних схем лікування даного захворювання.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано весь обсяг експериментальної частини роботи, лабораторних досліджень, проведено статистичну обробку результатів та їх аналіз, підбір та узагальнення інформаційних джерел. За участю наукового керівника та співавторів публікацій проведено обґрунтування та інтерпретацію отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати експериментальної роботи висвітлювались на Міжнародній науковій конференції "С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука", присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького (м. Львів, 4-6 травня 2000 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології і патології відтворення тварин” (м. Київ, 25-26 травня 2000 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин”, присвяченій 90-річчю з дня народження А.Ф. Бурденюка (м. Біла Церква, 12-13 жовтня 2000 р.), VIII Міжнародному конгресі з імунології відтворення (Opatija - Croatia, 2-6 червня 2001 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції ветеринарних патологів (м. Київ, 21-24 листопада 2001 р.), I конференції науково-дослідного інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки сільськогосподарської продукції (м. Київ, НАУ, 14-15 березня 2002 р.), а також повідомлялися на щорічних науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Подільської державної аграрно-технічної академії.
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 робіт у виданнях, що входять до складу фахових. Одноосібно опубліковано одну наукову працю.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дсліджень, експериментальних досліджень, обговорення наслідків досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 150 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 25 таблицями, 3 мікрофотозображеннями і 16 рисунками. Список використаних джерел включає 345 найменувань, у тому числі 97 іноземних.