Полісученко Анна Юріївна. Інтерактивність у телевізійному мовленні України: теорія і практика : Полисученко Анна Юрьевна. Интерактивность в телевизионном вещании Украины: теория и практика

Краткое описание

Полісученко Анна Юріївна. Інтерактивність у телевізійному мовленні України: теорія і практика.- Дис. канд. наук із соц. наук: 27.00.01, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. - Київ, 2014.- 231 с.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут журналістики

ПОЛІСУЧЕНКО АННА ЮРІЇВНА

На правах рукопису

УДК 007:304:070

ІНТЕРАКТИВНІСТЬ У
ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ МОВЛЕННІ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

спеціальність 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук із соціальних комунікацій

Науковий керівник
кандидат педагогічних наук
доцент Єлісовенко Ю. П.

Київ – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ ІНТЕРАКТИВНОСТІ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО МОВЛЕННЯ В СТРУКТУРІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ 13
1.1. Історія виникнення й використання інтерактивності телевізійного
мовлення 14
1.2. Теоретичні засади інтерактивності телевізійного мовлення 36
Висновки до Розділу 1 85
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОСТІ
ТЕЛЕВІЗІЙНОГО МОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ І СВІТІ 87
2.1. Світовий досвід застосування інтерактивності телевізійного мовлення 88
2.2. Вітчизняний досвід використання інтерактивності телевізійного мовлення 102
Висновки до Розділу 2 147
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ ПРАКТИКИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОСТІ В ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ МОВЛЕННІ УКРАЇНИ 149
3.1. Кількісний і якісний аналіз використання інтерактивності в передачах загальнонаціональних телемовників 150
3.2. Тенденції використання інтерактивності в сучасному телевізійному
мовленні України 165
Висновки до Розділу 3 179
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
жж – живий журнал (блог, з англ. Livejournal)
ЗМІ – засоби масової інформації
ЗМК – засоби масової комунікації
КВК – клуб веселих та кмітливих
ККЗ – кіноконцертна зала
КНУ – Київський національний університет
м. – місто
МДУ – Московський державний університет
міс. – місяць
млн. – мільйон
НІЦ – науково-інформаційний центр
НТКУ – Національна телекомпанія України
ОП – оператори платформ
пол. – половина
поч. – початок
ПТС – пересувна телевізійна станція
р. – рік
рр. – роки
СМС – з англ. SMS, short message service
СНХ – синхрони
ст. – століття
ТБ – телебачення
ТРК – телерадіокомпанія
хв. – хвилини
ЦГД – Центр гуманітарних досліджень
ЦТ – Центральне телебачення
IPTV – з англ., internet protocol television
ОТТ – з англ., over the top

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена бурхливим розвитком інформаційних технологій на початку XXI ст., який вплинув на усі галузі людського життя. Із розповсюдженням інтернету інтерактивність стала однією з головних тенденцій в інформаційному просторі. Якщо раніше масова комунікація будувалась у формі одностороннього донесення інформації до комуніката, то нині можливість аудиторії висловити свою думку, зробити вибір і вплинути на події відіграють ключову роль.
Сучасна соціальна теорія визнає, що розвиток інтернету і технологій зв’язку стали основною причиною переходу людства від індустріального до інформаційного суспільства. Через активне застосування інтернету і засобів зв’язку процес виробництва і поширення інтерактивного ТБ зазнав значних змін, як і суспільний інститут мас-медіа в цілому.
Інтерактивність характеризує систему або режим роботи, яким властивий відгук, взаємодія. Односторонній вплив ЗМІ на маси змінився на взаємодію ЗМІ з масами, зворотний зв’язок, певну взаємозалежність. Інтерактивність є важливим компонентом мультимедіа, базовою складовою інтернету, інформаційних служб, набуває домінуючого значення в усіх видах телекомунікацій, засобах інформаційного обслуговування. Розвиток інтернету, супутникового зв’язку, кабельних мереж відкрили нові можливості для розширення аудиторії, інтерактивного спілкування з глядачами. З’явилися нові програми (реаліті-шоу) і форми мовлення (інтернет-ТБ).
Телебачення як в Україні, так і в цілому світі, зазнало великих змін за останні роки. Сучасна дійсність завдяки активному поширенню інформаційних технологій і мультимедійних засобів комунікації ставить перед ТБ нові задачі. Для того, щоб зберегти глядача і залучити молоде покоління до перегляду телепродукту, все активніше використовуються інтерактивні технології. Це обумовлено широким розповсюдженням інтернету, де молодь, окрім отримання інформації, активно спілкується, висловлює свою думку, впливає на прийняття рішень.
До прийомів телевізійної інтерактивності належать дзвінки глядачів до студій прямого ефіру, телемости, прямі включення в новинах, телетрансляції в інтернеті (де одночасно з трансляцією, або після – глядачі можуть голосувати, лишати коментарі, спілкуватись одне з одним або авторами, учасниками і ведучими програми), спілкування з глядачами у прямому ефірі, СМС-голосування та ін. На сьогоднішній день існує багато телепрограм, де рішення про подальше розгортання подій приймають глядачі, наприклад, розважальні телешоу: «Дом 2», «Танці з зірками», «Фабрика зірок», «Народний артист» і безліч їхніх зарубіжних прототипів; політичні ток-шоу «Велика політика», «Шустер live», «Свобода слова»; телеконкурси, телевікторини, телемагазини, спортивні прогнози. Ці проекти мають високий рейтинг перегляду, що свідчить про їхню популярність, а відповідно – про актуальність наукового дослідження цієї теми.
Використання прийомів інтерактивності існує не один десяток років, але грунтовних і розгорнутих наукових досліджень щодо її теорії і практики досі існує не багато. Є певні згадки і напрацювання, дослідження окремих частин, але таких, які б досліджували тему, взяту за основу дисертаційного дослідження, нам не відомо.
Тема цього дисертаційного дослідження становить великий інтерес для науки, оскільки пропонує нове осмислення поняття про телевізійну інтерактивність, а з огляду на тенденції розвитку інформаційного суспільства, має важливе значення для розвитку телемовлення України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження безпосередньо пов’язаний з фундаментальною науково-дослідною темою №11БФ045-01 «Український медійний контент у соціальному вимірі» Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та з темою кафедри телебачення та радіомовлення «Опис контенту сучасних теле- та радіопрограм», на яких виконуються наукові кваліфікаційні роботи. Текст дисертаційного дослідження може бути використаний для створення навчального посібника для підготовки журналістів.
Мета дослідження – виявити і описати тенденції застосування інтерактивних прийомів в українському телевізійному мовленні.
Задля досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
1. Визначити соцільно-історичні та науково-теоретичні засади телевізійної інтерактивності.
2. Розглянути практику використання інтерактивності на світовому та вітчизняному ТБ.
3. Проаналізувати сучасну практику та виявити найбільш характерні тенденції використання інтерактивності в телевізійному мовленні України.
4. Довести неухильне зростання інтерактивності українського телевізійного контенту, визначити вплив інтерактивності програми на її популярність, окреслити сфери найактивнішого використання інтерактивних прийомів, класифікувати поширені у сучасному телебаченні інтерактивні формати та оцінити результативність кожного з них.
5. Виробити рекомендації щодо застосування інтерактивності на ТБ та для внесення доповнень у програми фахової підготовки майбутніх журналістів у виші.
Часові рамки дослідження визначаються періодом 1999 – 2013 рр., простежується розвиток інтерактивності на українському телебаченні з початку розвитку цифрових технологій, мобільного зв’язку, інтернету в Україні, що дозволило залучати глядачів не лише в якості спостерігачів, але і прямих учасників процесу створення програм.
Об’єкт дослідження – телевізійне мовлення України.
Предмет дослідження – інтерактивність у телевізійному мовленні України.
Методи дослідження. На різних етапах роботи використовувались різні методи, зокрема: аналіз документів, синтез, контент-аналіз, анкетування, інтерв’ювання, метод експертних оцінок, прогнозування, спостереження, описовий метод, абстрагування, індукція, традукція, дедукція, джерелознавчий пошук, метод математичної статистики, метод класифікації.
Історіографія теми. У дисертаційній роботі «Інтерактивність телевізійного мовлення України: теорія і практика» досліджено, описано і узагальнено досвід, на основі якого створювались телепрограми з використанням інтерактивності. У роботі над дисертаційним дослідженням використані праці Арістотеля [11], Аль-Фарабі [7], Т. Парсонса [260], Е. Гідденса [97], Д. Рітцера [303], В. Танчера [342], М. Вебера [66], Д. Міда [230], Е. Гуссерля [111], А. Шюца [408], Ж. Бодрійяра [41], Ж. Атталі [16], Т. Лукмана [30], Ю. Хабермаса [383] та ін. Проблеми розвитку інтерактивності в сучасному телебаченні розглядаються у наукових працях сучасних українських вчених, серед яких В. Гоян [107], Ю. Єлісовенко [130], В. Іванов [158], С. Квіт [167], Г. Почепцов [286], В. Різун [301], А. Ручка [307].
Інтеграція новітніх медіа із телебаченням є практичною проблемою в усьому світі, що потребує всебічного дослідження з боку фахівців різних галузей знань, у тому числі й соціальних комунікацій. Інтеграційні процеси в новітніх ЗМІ вперше помітили зарубіжні вчені: П. Кребс, Д. Хаммерквіст, Ч. Кіндші [455], М. Гавлінскі [442], Д. Лекакос, К. Чоріанопоулос, Г. Дукідіс [457], М. Пагані [474], Г. Бенуа [423] та ін. Одні з них досліджували цифрове телебачення: супутникове, кабельне, мобільне, інтернет, а інші розробляли побудову інтерактивного і комерційного контенту. За будь-яких умов їхні праці сприяли подальшій еволюції телебачення. В кінці минулого століття (1998 р.) Р. Борецький [50] означив перехідний етап розвитку телебачення та місце його («на перепутті») в системі сучасних ЗМК. О. Поберезнікова [274] на початку ХХІ ст. присвятила свою працю інтерактивному полю спілкування, назвавши телевізійні медіа «телебаченням взаємодії».
Проблему інтеграції новітніх ЗМІ та їхній взаєморозвиток в умовах глобалізації медіа досліджував В. Різун [302], який визначає глобалізацію системи ЗМК як «процес трансформації комунікаційної системи, такої трансформації, яка пов’язана з утворенням більш широкої мережі комунікаторів, що обслуговуються й покриваються на великому інформаційному просторі єдиною, але розгалуженою системою ЗМК та контролюються більш організованою спілкою їх виробників». Ю. Єлісовенко у 2008 р. зазначав, що «посилення соціологічного компоненту та поширення інтерактиву сприяє налагодженню в суспільстві непростого діалогу між громадянами на вулиці, майдані чи своїй домівці з політиками, представниками різних гілок влади, науковцями в телевізійній студії» [130].
У російській науці проблеми соціальної комунікації, включаючи інтерактивність, досліджували О. Бодальов [38], Т. Дрідзе [127], В. Панфьоров [39], Е. Багіров [20], Г. Кузнєцов [194], С. Муратов [240] тощо. В Україні проводились дослідження на дотичні теми: М. Бурмака «Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення» (2004 р.) [60], Т. Шальман «Жанрові діалогічні форми сучасного українського телебачення» (2007 р.) [397]. В Росії на цю тему було захищено кілька дисертацій, серед яких роботи В. Лівшіца «Телебачення в інформаційному суспільстві: проектування і особливості розвитку» [205], С. Уразової «Реаліті-шоу в контексті сучасного телебачення» [372], також вона висвітлювалась у наукових статтях Т. Адамьянц [2], О. Шевелєва [399] та ін.
Окрім погляду журналістів і дослідників щодо телевізійної інтерактивності, існує точка зору соціологів і психологів, які займаються дослідженням особливостей функціонування телебачення. Соціологи термін «інтерактивність» замінюють поняттям «зворотний зв’язок», тим самим маючи на увазі «перегляд; прийом повідомлення». Фактично, відбувається спрощення поняття, але це спрощення дозволяє соціологам зрозуміти та врахувати деякі загальні закономірності всередині аудиторії. Шляхом встановлення залежності виникнення контакту від ряду чинників – віку, освіти, сімейного стану, статі конкретного глядача – є можливість уточнити адресат телеповідомлення, оцінити якість передачі, її популярність. Саме телевізійна інтерактивність виявляє свій зв’язок не лише з технічними можливостями ТБ, але і з оцінкою їхньої практичної реалізації. Встановлення контакту, його продовження або відмова від нього розглядаються як реакція глядачів на телепрограму, як зворотний зв’язок в елементарному його прояві [60]. У трактуванні Е. Єфимова контакт виступає не як акт короткочасного зв’язку, а як активний процес [138]. Ці висновки підтверджуються в ряді праць. Так, В. Бойко свого часу констатував: сприйняття поліпшується, якщо телевізійне повідомлення побудоване за принципом участі аудиторії [44].
У теорії української журналістики, нажаль, мало місця відводиться тематиці телевізійного діалогу, технології журналістського спілкування. Теоретики дають різні визначення: бесіда, розмова, діалогічне спілкування [5]. Аудиторія є пусковим механізмом функціонування журналістики. Вона започатковує низку тем і проблем, які висвітлюють журналісти. Залежно від мети і творчих здібностей, автори вдаються до різних комунікативних технологій побудови телевізійного діалогу.
Запровадження цифрових носіїв, комп’ютерів, ноутбуків, комунікаторів значним чином вплинуло на зміст професійної діяльності і спосіб життя журналіста. Тепер для того, щоб описати подію, у журналіста відпала необхідність їхати в офіс, як це було раніше. За допомогою e-mail з ноутбуку чи мобільного телефону він може легко передати інформацію у будь-який куточок світу. Про це явище детально розповіли у своїх працях Ц. Макімото і Д. Меннерс [462], Е. Гоур [446], кілька статей опублікував М. Елган [433], згадувалось у роботі російського вченого С. Бондаренка [46], який говорить про те, що стрімке розповсюдження мобільних телефонів і переносних комп’ютерів дає змогу журналістам готувати матеріали практично звідусіль. Мобільні артефакти мають не лише забезпечувати процес комунікації, але і надавати користувачам необхідну контекстну інформацію.
Проблема телевізійної інтерактивності не залишилася непоміченою і зарубіжними, і українськими вченими. Утім було б помилкою вважати тему цілком дослідженою, тим більше, що інтенсивний розвиток техніки зумовлює потребу в пошуку нових технологій, нових форм спілкування, нових засобів привернення уваги реципієнтів.
Джерельна база. Дисертаційне дослідження написано на основі документальних і архівних матеріалів, наукових робіт, досліджень, публікацій у наукових журналах та інтернеті, записів телепередач.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні теоретико-методологічних і практичних засад використання інтерактивності в сучасному телебаченні України.
Вперше:
– узагальнено практичний досвід світових і українських виробників телепродукції;
– підсумовано теоретичні наукові напрацювання в царині телевізійної інтерактивності сучасного телебачення;
– визначено соціально-історичні засади телевізійної інтерактивності;
– здійснено теоретико-методичне обґрунтування відповідності технологічного забезпечення українських телеканалів і студій із виробництва телепродукту, рівня професіоналізму фахівців та ступенем застосування інтерактивності;
– виявлено найбільш характерні тенденції використання інтерактивності в телевізійному мовленні України;
– визначено неухильне зростання інтерактивності українського телевізійного контенту;
– окреслено сфери найактивнішого використання інтерактивних прийомів на українському телебаченні;
– класифіковано поширені у сучасному телебаченні інтерактивні формати і оцінено результативність кожного із них;
– визначено особливості телевізійної інтерактивності, взаємодію і взаємовплив з іншими засобами масової комунікації та споживачем;
– розроблено рекомендації щодо впровадження інтерактивності на українському телебаченні;
удосконалено:
– уявлення про особливості інтерактивних комунікацій в сучасних телепрограмах;
набуло подальшого розвитку:
– вивчення телевізійного мовлення з позицій інтерактивності, застосування нових методів при підготовці телевізійних програм;
– поняття про телевізійну інтерактивність.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження, автореферат та 11 наукових публікацій, в яких викладені основні положення наукової роботи, виконано дисертантом самостійно, 2 наукові статті виконано у співавторстві з науковим керівником – кандидатом педагогічних наук, доцентом Ю. П. Єлісовенко. У статті загальним обсягом 0,4 друкованих аркуші дисертанту належить: постановка проблеми і завдання дослідження, логічна схема розв’язання завдання, висновки і перспективи дослідження. У статті загальним обсягом 0,5 друкованих аркуші дисертанткою проаналізовано основні ознаки новітнього явища digital nomads, виділено основні критерії визначення поняття, виявлено тенденції розвитку і використання на сучасному телебаченні із використанням телевізійної інтерактивності.
Практичне значення. Основні висновки дисертації доповнять і поглиблять наукові знання про телевізійну інтерактивність і сучасне українське телебачення в контексті світового, які застосовуються у виробництві телевізійного продукту, а також дадуть змогу практично застосовувати отримані знання для підготовки сучасного телеефіру. Матеріали та висновки дисертації можна буде внести до університетських курсів з тележурналістики, а рекомендації застосовувати для поліпшення ефективності в роботі телевізійників-практиків. Це дослідження має велике значення для наукового осмислення питань і проблем, пов’язаних із використанням інтерактивності на телебаченні, узагальнення понять, термінів, видів, жанрів тощо. На основі отриманих висновків можна буде розробити методичні і навчальні посібники з телевізійної інтерактивності.
Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження оприлюднено на 8 наукових конференціях, серед яких 5 міжнародних і 3 всеукраїнських: Міжнародна науково-практична конференція «Журналістика в 2010 році. ЗМІ в публічній сфері» (Москва, 2011 р.), VI Міжнародна наукова конференція, присвячена проблемам суспільних наук (Москва, 2013 р.), Міжнародна конференція «Наука та сучасність: виклики глобалізації» (Київ, 2013 р.), Міжнародна конференція «Формування сучасного вигляду науки» (Донецьк, 2013 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Журналістика-2013: стан, проблеми і перспективи» (Білорусь, Мінськ, 2013 р.), Всеукраїнська конференція «Українська журналістика в контексті світових інформаційних процесів» (Київ, 2011 р.), Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Прикладні аспекти дослідження медійного контенту» (Київ, 2013 р.), Всеукраїнська наукова конференція «Сучасний інформаційний простір: журналістика та медіаосвіта» (Алушта, 2013 р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено у тринадцяти публікаціях, п’ять з яких розміщено у виданнях, зареєстрованих ВАК України як фахові (з них дві у співавторстві), одну статтю розміщено у міжнародному науковому журналі (Грузія, Тбілісі), шість – у тезах і матеріалах доповідей, уміщених у збірниках наукових конференцій, в тому числі трьох міжнародних (Росія, Білорусь).
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (493 позиції). Загальний обсяг дисертації 230 сторінок, основний зміст викладено на 185 сторінках, список літератури поданий на 45 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У процесі проведеного дослідження, реалізації його мети і розв’язання поставлених завдань, ми дійшли таких висновків:
1. Аналіз наукової літератури з проблем телевізійної інтерактивності показав, що її соціально-історичні засади сягають давнини та праджерел, пов’язаних з античними діалогічними формами спілкування, зокрема й у процесі народних свят. А перші суто телевізійні форми з’явились на початку 50-х рр. ХХ ст. Науково-теоретичні засади телевізійної інтерактивності мають соціально-комунікаційну, філософську, культурологічну, психологічну, педагогічну, кібернетичну, соціологічну та суто технічну складові.
2. Ознайомлення з сучасним світовим і вітчизняним досвідом використання телевізійної інтерактивності, спостереження за ним ззовні та зсередини, безпосередня участь у ній дисертанта довели, що при всій процесуальній схожості вітчизняної та світової практики використання інтерактивності, зокрема в США та країнах Західної Європи, остання значно випереджає вітчизняне й загалом пострадянське ТБ за обсягами та якісними параметрами інноваційних форматів.
Якщо на початку дослідження, у 2009 р., можна було говорити лише про появу певних ознак інтерактивності на українському телебаченні, то з часом його позиції дедалі посилюються, присутність збільшується. У 2013 р. вже можна сміливо говорити про інтерактивність як невід’ємну частину практики українського ТБ.
3. Аналіз сучасної практики дав змогу виявити найбільш характерні тенденції використання інтерактивності в телевізійному мовленні України, зокрема: 1) зростання телевізійної інтерактивності, зумовлене закупівлею та адаптацією до вітчизняних реалій інноваційних західноєвропейських форматів («Голос країни», «Міняю жінку», «X-фактор», «Україна має талант» та ін.). Ще одним чинником збільшення обсягів телевізійної інтерактивності є інтеграція ТБ, інтернету й соціальних мереж та нових можливостей;
2) збільшення активності глядачів, пов’язане зі зміною парадигми ставлення до них як до співтворців телевидовища та новими можливостями, що відкриваються від поєднання ТБ, інтернету та соціальних мереж;
3) поляризація і розшарування телевізійної інтерактивності за шкалою плюс (позитивна) і мінус (негативна), пов’язані з неоднозначністю її використання; 4) сприяння телевізійної інтерактивності точнішому відображенню реальної дійсності в телевізійному контенті, розвиткові громадянського суспільства, його подальшої демократизації.
4. Виявлено сфери найактивнішого використання прийомів телевізійної інтерактивності на українському телебаченні (зокрема, у розважальних та інформаційних форматах), визначено взаємозв’язок між рівнем популярності телепередач та кількістю проявів телевізійної інтерактивності у них, класифіковані поширені у сучасному ТБ інтерактивні формати та оцінена результативність кожного з них.
5. У ході дослідження сформульовано такі рекомендації щодо застосування інтерактивності на ТБ: 1) ширше використовувати телевізійну інтерактивність у передачах не тільки розважального формату;
2) використання телевізійної інтерактивності повинно мати насамперед соціальну спрямованість, а не лише комерційну; 3) особливу увагу слід приділити використанню телевізійної інтерактивності у телепередачах на регіональних каналах ТБ; 4) внести доповнення у програми фахової підготовки майбутніх журналістів у вишах в частині вивчення прийомів телевізійної інтерактивності; 5) запровадити спецкурс «Телевізійна інтерактивність» для студентів 3-го курсу спеціальності «Журналістика».
Результати проведеного дослідження доводять актуальність висновку стосовно значення телебачення для сучасних людей та здійснення ним надзвичайного впливу на їхню свідомість. Попри те, що телебачення досі є домінуючим ЗМК, світові тенденції свідчать, що молодь поступово відмовляється від ТБ на користь альтернативних джерел інформації, зокрема інтернету.
У ході дослідження можна дійти висновку про кількісне збільшення проявів інтерактивності в телевізійному мовленні України. Проаналізувавши контент передач за даний період, очевидно, що всі вони неухильно рухаються в бік розвитку телевізійної інтерактивності, взаємодії з глядачами, діалогічної форми мовлення, активного застосування інфотейнменту. Чим більший відсоток прямого ефіру у передачах, тим більше прийомів інтерактивності в них.
Позитивним чинником телевізійної інтерактивності є демократизація телепрограм, можливість кожного глядача висловити свою думку, взяти участь у створенні передачі, обрати героїв. Негативною тенденцією є зниження якості відеозображення (часто використовується побутове відео, зняте непрофесійною технікою) та власне контенту: майже повністю відсутнє редагування сюжетів і текстів ведучих, часто трапляються граматичні помилки і в титрах, і у висловлюваннях ведучих і гостей (що раніше було неможливим, цензура і контроль якості були пріоритетними напрямами на всіх етапах телевиробництва).
Через комерційний аспект традиційне ТБ відкидає багато ідейно цікавих, але нерентабельних проектів. У таких умовах вузькоспеціалізовані, освітні, просвітницькі канали приречені на зникнення, адже широка аудиторія вимагає розваг, гумору і масштабних видовищ. Інтерактивне телебачення, зокрема інтернет-ТБ, не потребує значних витрат на виробництво і надає можливість для тестування найсміливіших і найсвіжіших ідей.
Серед негативних аспектів організації та просування інтерактивних передач, що можуть стати на заваді їхньому розвитку, використання непрофесійної техніки, що позначається на якості зображення та викликає перебої трансляції. Інколи через неофіційність зйомок виникають труднощі при запрошенні поважних персон. Також відсутність фінансування з боку телеканалів та фінансових груп ускладнює процес створення передач. Хоча, як показувала практика, зокрема в кіно: головне – це ідея, адже навіть із найдосконалішою технікою можна зняти неталановито, а примітивною – створити шедевр.
І хоча традиційне телемовлення має все ще міцні позиції, глядачі все частіше обирають свободу і гнучкі можливості керованого перегляду, не бажаючи погоджуватись із обмеженням свободи вибору та рамками сітки мовлення, зокрема розкладу телепередач.
Провідною тенденцією стає те, що інтернет і мобільний зв’язок привнесли нові прояви інтерактивності для традиційних ЗМІ і сучасний глядач вже не обмежується роллю пасивного споживача контенту. На сьогоднішній день споживач інформації активно включається в процес виробництва-доставки-споживання інформації і знань, отримуючи технічні можливості обирати те, що його цікавить, оперативно реагувати на інформацію і бути включеним у маркетингові комунікації, електронну комерцію у процесі телеперегляду.
Великою перевагою інтерактивного інтернет-ТБ є простота розміщення контенту, на відміну від традиційних телеканалів, яким для виходу в ефір нової програми необхідно коригувати сітку мовлення, виділяти ефірний час і технічні потужності, для сайту достатньо розмістити гіперпосилання на відео на сайті. Прямоефірні інтерактивні програми можуть виходити одночасно на кількох сайтах, що збільшує аудиторію.
Завдяки проведеному у межах цього дослідження моніторингу ми дійшли висновку про те, що телебачення в цілому, і українське зокрема, рухається у напрямі до інтеграції з інтернетом, що безсумнівно надасть йому значно ширші можливості для взаємодії глядачів з виробниками контенту та його репрезентерами, а також створить значно більше варіантів для поширення і подальшого розвитку.
Інтеграція новітніх ЗМІ сьогодні є ще помітною тенденцією, яка завтра може постати закономірним і самостійним явищем. Якщо сьогодні вона характерна переважно для Заходу, то вже завтра може бути поширена в усьому світі. Інтеграція новітніх ЗМІ відкриває пряму дорогу до їх глобалізації та появи нових форм масового спілкування, про які раніше людство могло лише мріяти. Активізація процесів глобалізації у галузі ЗМІ відкриває нові можливості, які необхідно вчасно виявляти й досліджувати в усіх проявах і вимірах, насамперед у соціальних.
Усе описане вище лише початок глобального інтеграційного процесу, в який вже вступили сучасні ТБ та інтернет. Світ звужується, люди отримали можливість спілкуватись як будучи поруч, так і на відстані за допомогою пристроїв. Електронні симулятори стали замінниками реального спілкування, спостерігання за подіями в ефірі телеканалів чи інтернеті замінює відвідування цих подій, віртуальні друзі замінюють реальних: їхнє фото і відео тепер від нас на відстані листа чи дзвінка.
Конвергенційні та інтеграційні процеси, зокрема зближення новітніх ЗМІ, передусім телебачення, інтернету і мобільного зв’язку, про які писали чимало науковців, дійшли свого логічного результату – отримання нових властивостей від інтеграції телебачення із всесвітньою мережею та мобільними технологіями. Це відкриває нові можливості для задоволення різних комунікативних потреб реципієнтів. В контексті формування нового інформаційного простору важливим стає процес конвергенції ЗМК, інтернету і мобільної телефонії.
На сьогоднішній день існує чимало форм обміну інформацією, які дають змогу створювати контент разом з глядачами, телевізійна інтерактивність є однією з найефективніших, найдієвіших і найдемократичніших. У результаті її реалізації виникає синергетичний ефект медіатворчості, модифікується парадигма корелювання суб’єктів інформаційного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменко А. Жанр реалити и его особенности на российском телевидении / А. Абраменко // Acta Diurna. Вестник Пермского государственного университета. — 2005. — № 1. — С. 34—37.
2. Адамьянц Т. К диалогической телекоммуникации: от влияния – к взаимодействию / Т. Адамьянц. — М. : : Институт социологии РАН, 1999. — 136 с.
3. Адамьянц Т. Телекоммуникация в социальном проектировании информационной среды : автореф. дис. … д-ра социол. наук : 22.00.08 / Адамьянц Т. ; РАГС. — М., 1998. — 48 с.
4. Адвокаты Тимошенко попытались вернуть суд в прямой эфир [Электронный ресурс] / Обозреватель. — Режим доступа : http://obozrevatel.com/politics/advokatyi-timoshenko-popyitalis-vernut-sud-v-pryamoj-efir.htm (2011).
5. Алешин Ю. Что такое межличностное общение? / Ю. Алешин, Л. Петровская. — М. : М. П. А., 1994. — 222 с.
6. Альошина В. Співвідношення інформації та замовних матеріалів у сучасній українській журналістиці / В. Альошина // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Журналістика — 2003. — Вип. 11. — С. 35—38.
7. Аль-Фарабі А. Книга релігії / А. Аль-Фарабі, М. Якубович // Українське релігієзнаство. — 2008. — № 47. — С. 236—252.
8. Андреева М. Психологический анализ профессионально важных качеств творческих работников телевидения / М. Андреева, Л. Матвеева, Н. Шкопоров. — М. : ВИПК работников ТВ и РВ, 1991. — 76 с.
9. Андрющенко М. Телеведучий у системі телебачення / М. Андрющенко // Наукові записки Інституту журналістики. — 2007. — Т. 29. — С. 57—62.
10. Анисимов С. Интерактивное ТВ: заметки к истории идеи [Электронный ресурс] / С. Анисимов. — Режим доступа : http://www.diletant.ru/articles/7672680/ (2012).
11. Арістотель. Про мистецтво (фрагменти) / Арістотель // Всесвіт. — 1978. — № 12. — С. 126—138.
12. Артамонова І. Інтернет-журналістика в Україні: еволюція, соціоінформаційний контекст, системні характеристики : автореф. дис. ... д-ра наук із соц. комунікацій : 27.00.01 / Артамонова І. ; КНУТШ, Ін-т журналістики. — К., 2009. — 31 с.
13. Артамонова І. Конвергенція засобів масової інформації на сучасному етапі / І. Артамонова // Збірник наукових праць Науково-дослідного центру періодики / заг. ред. М. Романюк. — Львів : Науково-дослідний центр періодики, 2008. — С. 156—170.
14. Арутюнова Н. Дискурс / Н. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Ярцева — М. : Сов. Энциклопедия, 1990. — С. 136—137.
15. Арутюнян Р. Контент інтернет-каналу Студент-TV [Електронний ресурс] / Р. Арутюнян. — Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua /portal/soc_gum/nzizh/2012_46/Arutyuny.pdf (2012).
16. Аттали Ж. На пороге нового тысячелетия / Ж. Аттали. — М. : Международные отношения, 1993. — 70 с.
17. Бабаева Ю. Интернет: воздействие на личность / Ю. Бабаева, А. Войскунский, О. Смыслова // Гуманитарные исследования в Интернете / под общ. ред. А. Войскунского. — М. : Можайск-Терра, 2000. — С. 11—39.
18. Бабенко В. Телевізійний образ та його компоненти як семіотична категорія / В. Бабенко // Телевізійна й радіожурналістика. — 2005. — Вип. 6. — С. 16—26.
19. Багиров Э. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды / Э. Багиров. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1976. — 119 с.
20. Багиров Э. Основы телевизионной журналистики / Э. Багиров. — М. : Искусство, 1987. — 240 с.
21. Багиров Э. Очерки теории телевидения / Э. Багиров. — М. : Искусство, 1978. — 151 с.
22. Балита В. На телеканалі новин «24» стартують «Теледебати-2012» [Електронний ресурс] / В. Балита. — Режим доступу : http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?na_telekanali_novin_24_startuyut_teledebati2012&objectId=1267461 (2012).
23. Бандура А. Теория социального научения / А. Бандура. — СПб. : Евразия, 2000. — 320 с.
24. Бахтєєв Б. Епоха Великої Дискредитації [Електронний ресурс] / Б. Бахтєєв // Телекритика. — 2010. — 18 січня — Режим доступу : http://ad.telekritika.ua/spec_tk/vibor2009/2010–01–18/50495.
25. Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса / М. Бахтин. — М. : Худ. лит., 1965. — 527 с.
26. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. Бацевич. — К. : Видавничий центр «Академія», 2004. — 344 с.
27. Бгажноков Б. Психолингвистические проблемы речевого общения (личностно и социально ориентированное общение) : автореф. дис. … канд. филолог. наук : 19.00.07 / Бгажноков Б. ; Академия наук СССР; Институт языкознания. — М., 1973. — 26 с.
28. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства / Д. Белл // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія / упоряд. В. Лях. — К. : Либідь, 1996. — С. 194—250.
29. Березюк С. Увага: ворожки! Проходячи повз, … проходьте [Електронний ресурс] / С. Березюк. — Режим доступу : http://medvisnyk.org.ua/content/view/1067/32/ (2009).
30. Бергер П. Социальное конструирование реальности : трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. — М. : «Медиум», 1995. — 323 с.
31. Бережная М. Телевизионный ведущий в контактной передаче : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.01.10 / Бережная М. ; Ленингр. гос. ун-т. — Л., 1989. — 17 с.
32. Березин В. Массовая коммуникация: сущность, каналы, действия / В. Березин. — М. : РИП-Холдинг, 2003. — 174 с.
33. Бідзіля Ю. Журналістика і проблема насилля над масовою свідомістю / Ю. Бідзіля // Науковий вісник. — 2002. — Вип. 6. — С. 130—134.
34. Бизнес. Толковый словарь / под ред. Г. Бетс, Б. Брайндли, С. Уильямс, И. Осадчая. — М. : Инфра-М, 1998. — 3500 с.
35. Билякова-Бельская А. Чем собирается впечатлять 1+1 [Электронный ресурс] / А. Билякова-Бельская. — Режим доступа : http://dusia.telekritika.ua/kuhnia/20349/chem_sobiraetsia_vpechatliat__1_1___foto (2013).
36. Білик Б. Культурологія / Б. Білик. — К. : КНИГА, 2004. — 408 с.
37. Богословский В. Общая психология / В. Богословский, А. Ковалев, А. Степанов. — М. : Просвещение, 1981. — 383 с.
38. Бодалев А. Психология общения : избранные психологические труды / А. Бодалев. — М., 2002. — 256 с.
39. Бодалев А. Понятия и виды социальных отношений, их взаимосвязь с общением: основы социально-психологической теории / А. Бодалев, В. Панферов. — М. : МПА, 1995. — С. 99—110.
40. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры / Ж. Бодрийяр. — М. : Республика, 2006. — 269 с.
41. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Ж. Бодріяр. — К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. — 232 с.
42. Богомолова Н. Социальная психология печати, радио и телевидения / Н. Богомолова. — М. : Изд-во МГУ, 1991. — 125 с.
43. Бойд Е. Ефірна журналістика. Технології виробництва ефірних новин / Е. Бойд, О. Колот. — К. : Ін-т журналістики, 2007. — 429 с.
44. Бойко В. Социально-психологическое изучение некоторых проблем информационного телевидения : автореф. дис. … канд. психолог. наук : 19.00.05 / Бойко В. ; Ленингр. гос. ун-т. — Л., 1969. — 18 с.
45. Больше всего звонков Януковичу поступает из восточных и южных областей [Электронный ресурс] // Корреспондент.net. — Режим доступа : http://korrespondent.net/ukraine/politics/1509596-bolshe-vsego-zvonkov-yanukovichu-postupaet-iz-vostochnyh-i-yuzhnyh-oblastej (2013).
46. Бондаренко С. Тенденции изменения форм производства и потребления новых видов медийного контента (на примере мобильного телевидения) / С. Бондаренко // СМИ и общество : материалы Всероссийской конференции, Москва, 10−11 апреля 2006 года. Кн. 5 / Фонд развития информационной политики. — М. : Хроникер, 2006. — С. 280—286.
47. Борецкий Р. Информационные жанры телевидения / Р. Борецкий. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1961. — 75 с.
48. Борецкий Р. Осторожно, телевидение : научно-публицистические заметки / Р. Борецкий, Я. Засурский. — Москва : ИКАР, 2002. — 260 с.
49. Борецкий Р. Телевидение на распутьи / Р. Борецкий. — М. : НИАНО Институт истории и социальных проблем телевидения, 1998. — 105 с.
50. Борецкий Р. Телевизионная программа / Р. Борецкий. — М. : МГУ, 1967. — 45 с.
51. Бояджиев Г. От Софокла до Брехта за сорок театральных вечеров / Г. Бояджиев. — М. : Просвещение, 1969. — 350 с.
52. Брайант Д. Основы воздействия СМИ / Д. Брайант, С. Томпсон. — М. : ИД «Вильямс», 2004. — 395 с.
53. Брацыло С. Особенности развития тележурналистики как процесс синтеза социальных потребностей и технических возможностей / С. Брацыло. — М. : МАКС Пресс, 2000. — 50 с.
54. Бредбери Р. 451 градус по Фаренгейту / Р. Бредбери. — М. : Римис, 2011. — 304 с.
55. Брехт Б. Различные принципы построения пьес / Б. Брехт, Е. Эткинд // Театр : Пьесы. Статьи. Высказывания : в 5 т. / Б. Брехт, И. Фрадкина. — М. : Искусство, 1965. — Т. 1. — 1965. — 527 с.
56. Бугрим В. Телебачення прямого ефіру / В. Бугрим, І. Мащенко. — К. : Либідь, 1991. — 200 с.
57. Бугрим А. Форми виходу рекламного матеріалу на телебаченні / А. Бугрим // Наук. зап. Ін-ту журналістики. — К. : КНУ, 2003. — Т. 11. — 2003. — С. 93—100.
58. Буданцев Ю. Экранный образ: системные особенности / Ю. Буданцев. — М. : МГИМО МИД РФ, 1993. — 120 с.
59. Бурдье П. О телевидении и журналистике / П. Бурдье, Т. Анисимова, Ю. Маркова, Н. Шматко. — М. : Фонд «Прагматика культуры», 2002. — 159 с.
60. Бурмака М. Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення : дис. ... канд. філолог. наук : 10.01.08 / Бурмака М. ; КНУТШ. Ін-тут журналістики. — К., 2004. — 244 с.
61. В Україні заборонили рекламу ворожок [Електронний ресурс] // ТСН. — Режим доступу : http://tsn.ua/groshi/v-ukrayini-zaboronili-reklamu-vorozhok-po-tb-ta-v-presi.html (2012).
62. В число лучших блогов в мире вошли три русскоязычных дневника [Электронный ресурс] // Лента.Ру. — Режим доступа : http://lenta.ru/news/2010/04/16/bobs/ (2010).
63. Вакурова Н. Типология жанров современной экранной продукции / Н. Вакурова, Л. Московкин. — М. : Ин-т современного искусства, 1997. — 280 с.
64. Вартанов А. Актуальные проблемы телевизионного творчества. На телевизионных подмостках / А. Вартанов. — М., 2003. — 320 с.
65. Вартанова Е. Современная медиаструктура / Е. Вартанова // Средства массовой информации постсоветской России / под ред. Я. Засурского. — М. : Аспект Пресс, 2002. — 303 с.
66. Вебер М. Соціологія: загальноісторичні аналізи / М. Вебер. — К. : Основи, 1998. — 534 с.
67. Веремчук Т. Новий сезон на СТБ: ще складніше, ще дорожче [Електронний ресурс] / Т. Веремчук. — Режим доступу : http://www.telekritika.ua/telebachennya/2011-08-20/65147 (2011).
68. Веремчук Т. Олександр Ткаченко: «Світом рухають диваки» [Електронний ресурс] / Т. Веремчук. — Режим доступу : www.telekritika.ua/media-corp/media-osvita/profesiya/2011-11-07/67008 (2011).
69. Веремчук Т. Осінь телебачення в Інтернеті [Електронний ресурс] / Т. Веремчук. — Режим доступу : http://www.telekritika.ua/internet/2011-07-07/64134 (2011).
70. Вертов Д. Статьи, дневники, замыслы / Д. Вертов. — М. : Искусство, 1966. — 327 с.
71. Вершинин М. Политическая коммуникация в информационном обществе / М. Вершинин. — СПб. : Изд-во В. Михайлова, 2001. — 253 с.
72. Вершковский Э. Режиссура массовых клубных представлений / Э. Вершковский. — Л. : Изд-во ЛГИК, 1981. — 72 с.
73. Вигдорчик П. Цифровое цунами и будущее книги: дискуссия на книжной ярмарке в Иерусалиме [Электронный ресурс] / П. Вигдорчик. — Режим доступа : http://www.newsru.co.il/rest/13feb2013/books_a201.html (2013).
74. Видеоблог Дмитрия Медведева [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://blog.kremlin.ru (2011).
75. Вильчек В. Искусство и аудитория / В. М. Вильчек. — М. : Знание, 1978. — 47 с.
76. Вильчек В. Контуры: наблюдения о природе телеискусства / В. Вильчек. — Ташкент : Фан, 1967. — 212 с.
77. Вильчек В. Под знаком ТВ / В. Вильчек. — М. : Искусство, 1987. — 240 с.
78. ВІА Телепорт [Электронний ресурс]. — Режим доступу : http://intertext.com.ua (2010).
79. Вікна-Новини [Електронний ресурс] // Телеканал СТБ. — Режим доступу : http://vikna.stb.ua/ (2012).
80. Владимиров В. Теорія і методика журналістської творчості / В. Владимиров. — К. : Міжнар. ун-т, 2006. — 105 c.
81. Владимиров В. Хаос-розуміння – масова комунікація / В. Владимиров. — К. : КиМУ, 2006. — 365 с.
82. Водоватова О. Відеоблоги як розважальна форма онлайн-телебачення / О. Водоватова // Новітні технології телерадіомовлення: світовий досвід : матеріали наукового колоквіуму / В. Різун, В. Гоян. — Прилуки : Прилуцька міська друкарня, 2012. — С. 118—122.
83. Войскунский А. Психологические аспекты деятельности человека в Интернет-среде / А. Войскунский // 2-я Российская конференция по экологической психологии. Материалы / под ред. В. Панова. — М. : Экопсицентр РОСС, 2000. — С. 240—245.
84. Волков Е. Заключение социально-психологической экспертизы программ ток-шоу «Окна», транслировавшихся ТК СТС и ТК ТНТ в августе-декабре 2002 г. [Электронный ресурс] / Е. Волков. — Режим доступа : http://evolkov.net/expertise/media/Volkov.E.expertise.Okna.2004.04.html (2004).
85. Волохонский В. Психологические механизмы и основания классификации блогов. Личность и межличностное взаимодействие в сети Internet / В. Волохонский. — СПб. : СПбГУ, 2007. — 265 с.
86. Воля выходит на рынок интернет-телевидения [Электронный ресурс] / ЛІГАБізнесІнформ. — Режим доступа : http://biz.liga.net/all/it/novosti/2450800-volya-vykhodit-na-rynok-internet-televideniya.htm# (2013).
87. Ворошилов В. Журналистика. Базовый курс / В. Ворошилов. — СПб. : Михайлов, 2004. — 700 с.
88. Вуличне телебачення – це один з шансів припинення інформаційної блокади з обох сторін : звернення І. Пелиха до колег [Електронний ресурс] // Телекритика. — Режим доступу : http://www.telekritika.ua/news/2004-11-29/21829 (2004).
89. Вулф Т. Новая журналистика и Антология новой журналистики / Т. Вулф, Э. Джонсон. — СПб. : Амфора, 2008. — 574 с.
90. Вышлинский Г. Количество и структура пользователей интернета в Украине [Электронный ресурс] / Г. Вышлинский. — Режим доступа : http://www.gfk.ua/imperia/md/content/gfkukraine/presentations/20120517_imu_vyshlinsky.pdf (2012).
91. Гаймакова Б. Мастерство эфирного выступления / Б. Гаймакова, С. Макарова, В. Новикова, М. Оссовская. — М. : Аспект Пресс, 2004. — 283 с.
92. Гегель Г. Лекции по эстетике. Книга первая / Г. Гегель, Б. Столпнер. — М. : Полиграфкнига, 1938. — 494 с.
93. Генкин Д. Массовые праздники / Д. Генкин. — М. : Просвещение, 1975. — 138 с.
94. Герои снежного времени. Киевляне, которые помогли ближним справиться со стихией [Электронный ресурс] // Корреспондент.net. — Режим доступа : http://korrespondent.net/ukraine/1534068-geroi-snezhnogo-vremeni-kievlyane-kotorye-pomogli-blizhnim-spravitsya-so-stihiej (2013)
95. Гетьманець М. Сучасний словник літератури і журналістики / М. Гетьманець, І. Михайлин. — Х. : Прапор, 2009. — 384 с.
96. Гід журналіста : збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / А. Лазарєва. — К. : Ін-т масової інформації, 1999. — 96 с.
97. Гидденс Э. Социология / Э. Гидденс, В. Ядов, Л. Гурьева, Л. Посилевич. — М. : Эдиториал УРСС, 1999. — 703 с.
98. Гиенко В. Коммуникативные средства Уличного Телевидения для развития Интернет-технологии «форум» / В. Гиенко // Социальные коммуникации в новой информационной среде / ред. В. Тищенко. — М. : КомКнига, 2006. — С. 242—269.
99. Гладуэлл М. Переломный момент. Как незначительные изменения приводят к глобальным переменам / М. Гладуэлл. — М. : Альпина Паблишер, 2010. — 256 с.
100. Головня В. История античного театра / В. Головня. — М. : Искусство, 1972. — 400 с.
101. Голодникова Ю. Политическое ток-шоу: к вопросу о методологии анализа содержания / Ю. Голодникова // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Серія : Філологічні науки. — 2008. — Вип. 17. — C. 140—145.
102. Голубцова Л. Сучасна режисерська діяльність як складова частина культуротворчого процесу : автореф. дис. ... канд. мистецтв : 17.00.01 / Голубцова Л. ; Держ. академ. керівн. кадрів культ. і мистецтв. — К., 2001. — 17 с.
103. Голядкин Н. ТВ-информация в США / Н. Голядкин. — М. : Институт повышения квалификации работников телевидения и радиовещания, 1994. — 228 с.
104. Городников А. СМИ В XXI веке: от интерактивности к мобильной культуре [Электронный ресурс] /
А. Городников. — Режим доступа : http://kgu-journalist.ucoz.ru/publ/smi_v_xxi_veke_ot_interaktivnosti_k_mobilnoj_kulture_avtor_a_gorodnikov/4-1-0-88 (2006).
105. Горпенко В. Монтаж: кіно, телебачення / В. Горпенко. — К. : КиМУ, 2004. — 272 с.
106. Гоян В. Інформаційна телевізійна програма типологічна характеристика, параметри діяльності журналістів : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.08 / Гоян В. ; КУ ім. Шевченка. — К., 1999. — 210 с.
107. Гоян В. Телебачення як вид журналістської творчості: візуально-вербальні компоненти екранної комунікації : дис. … д-ра наук із соціальних комунікацій : 27.00.01 / Гоян В. ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; КНУТШ, Ін-т журналістики. — К., 2011. — 411 с.
108. Григораш Д. Журналістика у термінах і виразах / Д. Григораш. — Львів : Вища школа, 1974. — 295 с.
109. Гриндстафф Л. «Реальное телевидение» и политика социального контроля [Электронный ресурс] / Л. Гриндстафф. — Режим доступа : http://culturca.narod.ru/Grin.htm
110. Гриценко О. Основи теорії журналістської діяльності / О. Гриценко, Г. Кривошея, В. Шкляр. — К. : МІЛП, 2000. — 204 с.
111. Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії / Е. Гуссерль // Філософська думка. — 2002. — № 3. — С. 134—149.
112. Гуцал Е. Телевизионное реалити-шоу: некоторые аспекты типологии / Е. Гуцал // Известия Уральского государственного университета. Серия : Проблемы образования, науки и культуры. — 2009. — № 62. — С. 196—204.
113. Дайзард У. Наступление информационного века / У. Дайзард // Новая технократическая волна на Западе / под ред. С. Гуревича. — М. : Прогресс, 1986. — С. 343—354.
114. Данькова H. Журналістській освіті допоможуть почути запити медіа ринку [Електронний ресурс] / Н. Данькова. — Режим доступу : http://www.telekritika.ua/media-osvita/2007-04-11/8699 (2007).
115. Данькова Н. Сезон незчисленних реаліті та клонів
[Електронний ресурс] / Н. Данькова. — Режим доступу : http://www.telekritika.ua/telebachennya/2011-08-10/64899 (2011).
116. Дацишин Х. Пейоративна лексика в політичних ток-шоу / Х. Дацишин // Теле- та радіожурналістика. — 2011. — Вип. 10. — С. 227—230.
117. Дацюк С. Коммуникативные стратегии модерируемых коммуникаций [Электронный ресурс] / С. Дацюк. — Режим доступа : http://www.uis.kiev.ua/~_xyz/moderation.html (2013)
118. Дебаты [Электронный ресурс] // Центральный выборный комитет. — Режим доступа : http://cvk2012.org/debaty/ (2012).
119. Дебати [Електронний ресурс] // Вільна енциклопедія «Вікіпедія». — Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Дебати (2012).
120. Дедов А. Форматы телевизионных новостей
[Электронный ресурс] / А. Дедов. — Режим доступа : http://dedovkgu.narod.ru/rep/rep04.htm (2012).
121. Делова И. Погадай, гадалка, на любовь…
[Электронный ресурс] / И. Делова. — Режим доступа : http://digest.subscribe.ru/style/mystery/n279858527.html (2010).
122. Державний заклад «Київський коледж зв’язку». Мобільний зв’язок та телебачення [Електронний ресурс] // Державний заклад «Київський коледж зв’язку». — Режим доступу : http://kkz.net.ua/index.php?option= com_content&view=article&id=72&Itemid=66&lang=uk (2013).
123. Джоджуа Т. Компьютерная программа телепередач: аудитория интернет-телевидения растет взрывными темпами / Т. Джоджуа // Коммерсантъ. — 2007. — № 194. — С. 20.
124. Дмитровський З. Телевізійна журналістика : матеріали для вивчення основ тележурналістики / З. Дмитровський. — Л. : ПАІС, 2006. — 206 с.
125. Доступ к Интернету имеют 30 % взрослого населения Украины [Электронный ресурс] // Бизнес. — Режим доступа : http://www.business.ua/articles/companies/Dostup_k_Internetu_imeyut__vzroslogo_naseleniya_Ukrainy-14037/ (2011).
126. Дракер П. Посткапиталистическое общество / П. Дракер // Новая постиндустриальная волна на Западе : антология / под. ред. В. Иноземцева. — М. : Academia, 1999. — С. 70—100.
127. Дридзе Т. Социальное управление и социальная коммуникация на рубеже XXI: к преодолению парадигмального кризиса в социологии / Т. Дридзе // В контексте конфликтологии: проблема коммуникации и управленческого консультирования / отв. ред. Т. Дридзе, Л. Цой. — М. : Изд-во Ин-та социол. РАН, 1999. — Вып. 2. — С. 8—17.
128. Дункевич С. Видовищність масової культури: візуальна природа сучасної української хореографії / С. Дункевич // Гілея : науковий вісник / гол. ред. В. Вашкевич. — К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. — Вип. 56. — С. 445—449.
129. Дуцик Д. Політична журналістика: свобода слова / Д. Дуцик. — К. : Видавничий дім Києво-Могилянська акад, 2005. — 136 с.
130. Єлісовенко Ю. Діалогічні жанри в українському телевізійному мовленні / Ю. Єлісовенко // Ораторське мистецтво: постановка голосу й мовлення / під ред. В. Різуна. — К. : Атіка, 2008. — С. 170—176.
131. Єлісовенко Ю. Інтеграція новітніх ЗМІ та пошук форм спілкування / Ю. Єлісовенко, А. Полісученко // Теле- та радіожурналістика. — 2011. — Вип. 10. — С. 160—162.
132. Єлісовенко Ю. Політична культура української тележурналістики / Ю. Єлісовенко, О. Туній // Політика і публіцистика. — 2008. — Вип. 1. — С. 139—156.
133. Єлісовенко Ю. Digital nomads: сутність, функції, перспективи у світі медіа / Ю. Єлісовенко, А. Полісученко // Наукові записки інституту журналістики. — К. : КНУ, 2011. — Т. 43. — 2011. — С. 26—30.
134. Єрмоленко А. Комунікативна практична філософія / А. Єрмоленко. — К. : Лібра, 1999. — 488 с.
135. Евдокимов В. Интерактивность как качество публичной политики / В. Евдокимов // Политические исследования. ПОЛИС : научный и культурно-просветительский журнал. — 2011. — № 5. — С. 21—25.
136. Еволюція пристроїв споживання відеоконтенту [Електронний ресурс] // ЗАТ «СІНЕТ». — Режим доступу : http://www.cn.ua/news/smart-tv/498-evoluciia-pristroiv-spojivannia-videokontenty.html (2013).
137. Електронна сторінка онлайн-каналу «Студент TV» у мережі Facebook [Електронний ресурс] // Студент TV. — Режим доступу : http://www.facebook.com/pages/Студент-TV/219688201434359 (2011).
138. Ефимов Э. Два телевидения – две культуры / Э. Ефимов // Телевидение вчера, сегодня, завтра. — 1981. — Вып. 1. — С. 60.
139. Ефремова Т. Современный толковый словарь русского языка : в 3 т. / Т. Ефремова. — М. : Харвест, 2006. — Т. 1. — 2006. — 1168 с.
140. Живой журнал запускает онлайн-
телевидение [Электронный ресурс] / Корреспондент.net. — Режим доступа : http://korrespondent.net/business/web/1531617-zhivoj-zhurnal-zapuskaet-onlajn-televidenie (2012).
141. Жизнь замечательных людей [Электронный ресурс] // Время.TV. — Режим доступа : http://www.vremya.tv/announce/10457/11933 (2013).
142. Загнітко А. Основи мовленнєвої діяльності / А. Загнітко. І. Домрачева // Донецьк : Український культурологічний центр, 2001. — 56 с.
143. Замість GfK телеаудиторію в Україні з 2014 року вимірюватиме Nielsen [Электронный ресурс] / Телекритика. — Режим доступа : http://www.telekritika.ua/news/2013-03-04/79668 (2013).
144. Засаднюк А. Інтерактивні прямоефірні телепрограми в мережі Інтернет як новий канал політичних та соціальних комунікацій / А. Засаднюк // Новітні технології телерадіомовлення: світовий досвід / за заг. ред. В. Різуна, В. Гоян. — Прилуки : Прилуцька міська друкарня, 2012. — С. 57—61.
145. Засурский Я. Интернет и новые средства массовой информации / Я. Засурский // Информационное общество. — 2001. — № 2. — С. 24—27.
146. Захарченко А. Виникнення та розвиток медіа-мистецтв у системі масової комунікації : дис. ... канд. із соціальних комунікацій : 27.00.01 / Захарченко А. ; КНУТШ. — К., 2008. — 234 c.
147. Звєрєва В. Історії, розказані для всіх / В. Звєрєва // Kinoart. — 2005. — № 10. — C. 12—15.
148. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості / В. Здоровега. — Львів : ПАІС, 2008. — 276 с.
149. Землянова Л. Конвергенция / Л. Землянова // Зарубежная коммуникативистика в предверии информационного общества : толковый словарь терминов и концепций / Л. Землянова. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1999. — C. 97.
150. Зернецька О. Нові засоби масової комунікації: соціокультурний аспект / О. Зернецька. — К. : Наукова думка, 1993. — 130 с.
151. Зубенко О. Телебачення + інтернет: симбіоз не складається [Електронний ресурс] / О. Зубенко. — Режим доступу : http://www.telekritika.ua/internet/2009-02-12/43754 (2009).
152. Зуділіна Н. Особливості проявів інтерактивності різних типів Інтернет-співтовариств / Н. Зуділіна // Вчені записки Таврійського національного університету ім. Вернадського. Серія : Філософія. Культурологія. Політологія. Соціологія. — Сімферополь, 2011. — Т. 24. — 2011. — №3—4. — С. 143—151.
153. Зырянов С. Интерактивное ТВ – это реальность
[Электронный ресурс] / С. Зырянов. — Режим доступа : http://www.vlad.aif.ru/society/article/31635 (2013).
154. Иноземцев В. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспектива / В. Иноземцев. — М. : Логос, 2000. — 304 с.
155. Интер: Диалог со страной собрал наибольшую аудиторию на телеканале [Электронный ресурс] // Корреспондент.net. — Режим доступа : http://korrespondent.net/business/mmedia_and_adv/1510067-inter-dialog-so-stranoj-sobral-naibolshuyu-auditoriyu-na-telekanale (2013).
156. Интерактивный маркетинг [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://interactive-marketing.com.ua (2011).
157. Исследование TNS : доверие к онлайновым новостям по всему миру возрастает [Электронный ресурс] // Центр Гуманитарных Технологий. — Режим доступа : http://gtmarket.ru/news/media-advertising-marketing/2009/01/11/1897 (2009).
158. Іванов В. Комп’ютер для журналіста / В. Іванов, О. Мелещенко. — К. : КНУ, 1998. — 160 с.
159. Іванов В. Соціологія масової комунікації / В. Іванов. — К. : ВПЦ Київський ун-т, 2000. — 210 с.
160. Іванов В. Сьогодення українських медіа / В. Іванов // Наукові записки інституту журналістики. — К. : КНУ, 2002. — Т. 7. — 2002. — C. 45—51.
161. Іздрик А. Подкастинг на службі освіти [Електронний ресурс] / А. Іздрик, М. Калина // Каменяр. — 2010. — №5. — Режим доступу : http://kameniar.franko.lviv.ua/cms/?Kamenyar_No5%2C_travenmz_2010_r._Podkastin%B4_na_sluzhbi_osviti (2010)
162. Інформаційний простір України: що ми як суспільство здатні зробити [Електронний ресурс] // Незалежний інтернет-канал «beTV». — Режим доступу: http://betv.com.ua/online/pershe-grudnja_knu/ (2013).
163. Канал «1+1». Офіційний сайт [Електронний ресурс] / Канал «1+1». — Режим доступу : http://www.1plus1.ua/ (2011).
164. Кара-Мурза С. Манипуляции сознанием / С. Кара-Мурза. — М. : Алгоритм, 2000. — 464 с.
165. Кастельс М. Информационная епоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс, О. Шкаратан. — М. : Высшая школа экономики, 2000. — 606 с.
166. Квинси М. Вещание без помех / М. Квинси. — М., 2000. — 282 с.
167. Квіт С. Масові комунікації / С. Квіт. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — 206 с.
168. Ким М. Технология создания журналистского произведения / М. Ким. — СПб. : Изд-во В. Михайлова, 2001. — 320 с.
169. Клакёр [Электронный ресурс] // Свободная энциклопедия «Википедия». — Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/Клакёр (2012).
170. Клер Р. Размышления о киноискусстве. / Р. Клер. — М. : Искусство, 1958. — 232 с.
171. Клименко Ю. Театр как практическая психология / Ю. Клименко // Катарсис : научно-художественный альманах / под общ. ред. И. Силантьевой. — М. : Сфера, 1998. — C. 84—116.
172. Кобзар Я. Онлайн-трансляції та відеолекції: перспективи розвитку / Я. Кобзар // Новітні технології телерадіомовлення: світовий досвід / за заг. ред. В. Різуна, В. Гоян. — Прилуки : Прилуцька міська друкарня, 2012. — С. 151—152.
173. Коваленко Н. Украинские телеМавроди: почувствуй себя лохом, позвони на телевикторину! [Электронный ресурс] / Н. Коваленко. — Режим доступа : http://cripo.com.ua/index.php?sect_id=1&aid=41608 (2007).
174. Коваленко О. Розвиток IP-технологій та нові можливості (громадянської) журналістики [Електронний ресурс] / О. Коваленко. — Режим доступу : http://issuu.com/ukmajournalist/docs/kovalenko-diplom-2006 (2006).
175. Ковальова Н. Українці все частіше стають жертвами ворожок-шахраїв [Електронний ресурс] / Н. Ковальова, Н. Неділько,
В. Мельник, С. Килимник. — Режим доступу : http://podrobnosti.ua/ podrobnosti/2009/04/26/598653.html (2012).
176. Количество абонентов Интернет в Украине составило 14,3 млн. человек [Электронный ресурс] // Бизнес. — Режим доступу : http://www.business.ua/articles/companies/Kolichestvo_abonentov_Internet_v_Ukraine_sostavilo__mln_chelovek_%E2%80%93_InAU-21229/ (2011).
177. Колісник О. Інтернет-журналістика у світлі медіа-досліджень / О. Колісник // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. — 2010. — № 21. — С. 122—124.
178. Коммерческая торговля // Словарь бизнес-терминов [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://dic.academic.ru/contents.nsf/business/ (2012).
179. Конец эры бесплатного контента наступит в ближайшие три года – прогноз [Электронный ресурс] // Корреспондент.net. — Режим доступа : http://korrespondent.net/business/mmedia_and_adv/1542452-konec-ery-besplatnogo-kontenta-nastupit-v-blizhajshie-tri-goda-prognoz (2013).
180. Копылова Р. Контакт. Заметки о феномене телевизионности / Р. Копылова. — М. : Искусство, 1974. — 135 с.
181. Корнєв М. Психологія масової поведінки / М. Корнєв, В. Фомічова. — К. : ІППО КУ ім. Б.ГРІНЧЕНКА, 2000. — 124 с.
182. Корнієнко К. Інтернет-телебачення у форматі Web-TV (на прикладі ресурсу FotoTV.com) / К. Корнієнко // Новітні технології телерадіомовлення: світовий досвід / за заг. ред. В. Різуна, В. Гоян. — Прилуки : Прилуцька міська друкарня, 2012. — С. 125—129.
183. Коробій О. Персональне інтерактивне супутникове телебачення / О. Коробій // Новітні технології телерадіомовлення: світовий досвід / за заг. ред. В. Різуна, В. Гоян. — Прилуки, 2012. — С. 47—50.
184. Король говорит! [Электронный ресурс] // Энциклопедия «Википедия». — Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/Король_говорит (2011).
185. Косюк О. Розважальна функція електронних засобів масової комунікації: світовий контекст та національні особливості : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.08 / Косюк О. ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2005. — 214 с.
186. Котельников С. Реорганизация региональной с