ТЕРЕЩЕНКО Наталія Миколаївна ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ : Терещенко Наталья Николаевна ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ В университетской библиотеке

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ТЕРЕЩЕНКО Наталія Миколаївна ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ
  • Альтернативное название:
  • Терещенко Наталья Николаевна ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ В университетской библиотеке
  • Кол-во страниц:
  • 220
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ


    На правах рукопису




    ТЕРЕЩЕНКО Наталія Миколаївна


    УДК 024.5:027.7:376.68




    ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
    ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ
    В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ

    07.00.08 книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство



    Д И С Е Р Т А Ц І Я
    На здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук






    Науковий керівник
    доктор педагогічних
    наук, професор
    ЧАЧКО Ада Семенівна





    Київ - 2005










    ЗМІСТ



    Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

    Розділ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення процесу
    інформаційного обслуговування іноземних студентів
    в університетській бібліотеці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
    Розділ 2. Орієнтири університетської бібліотеки як учасника
    процесу модернізації вищої освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
    2.1 Вимоги до вищої освіти у сучасних документах та
    практиці у контексті Болонського процесу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
    2.2 Освітньо-інформаційна діяльність університетської бібліотеки
    на допомогу академічній мобільності студентів як процес
    наукової комунікації та реальна перспектива . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
    2.3 Застосування інноваційних технологій у навчально-виховному
    процесі у пошуку інформації та управлінні процесами
    обслуговування користувачів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
    Розділ 3. Діяльність університетської бібліотеки по формуванню
    освітньо-інформаційного комплексу навчального процесу . . . . . . 106
    3.1 Бібліотечна кооперація на базі комп’ютерно-телекомунікаційних
    технологій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106
    3.2 Вивчення, задоволення та розвиток інформаційно-навчальних
    потреб та інтересів студентів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132
    3.3 Модель бібліотечно-інформаційного обслуговування іноземних
    студентів та наукові рекомендації по використанню . . . . . . . . . . . . 160
    Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186
    Словник понять основного тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 199
    Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205
    Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 220









    ВСТУП




    Актуальність теми: Сучасні теорії соціального розвитку (теорії модернізації, залежності, теорії вивільнення та розвитку людсь­кого потенціалу) першорядного значення надають освіті. Тенденцією розвитку сучасної освіти, стає її безперервність, що передбачає виховання людини як особистості, орієнтованої на навчально-пізнавальну діяльність впродовж життя. Внаслідок утвердження таких критеріїв, а також мобільності студентів і викладачів як читачів істотно змінюються функції багатьох бібліотек, особливо університетських. Вони безпосередньо залучаються до виконання завдань навчального процесу, забезпечуючи інформаційну підтримку та послуги. [204]
    Вивчення і задоволення інформаційних потреб студентів є актуальними завданнями для бібліотекознавства, документалістики, інформатики. Відомо, що інформаційна потреба завжди пов’язана з конкретною проблемою і залежить як від структури цієї проблеми, так і від багатофакторної характеристики споживача інформації, а також від мети її використання. У бібліотекознавстві вивчення інформаційних потреб читачів є однією з умов створення ефективних систем інформаційного обслуговування, бібліографічного забезпечення та надання якісних освітньо-інформаційних послуг.
    Навчання іноземних студентів в Україні є одним із напрямів розвитку системи національної освіти, оскільки сприяє підвищенню іміджу української вищої школи на світовому рівні, а також є додатковим джерелом фінансування економіки держави. В країнах, де іноземні студенти вкладають в економіку понад 2,5 мільярда доларів на рік, створюється понад 20 тисяч робочих місць для викладачів.[86]
    В Україні з’явилися перші захищені дисертації з проблем навчання іноземних студентів. Зокрема: О.Тетьянченко з питань визначення педагогічних умов спілкування з іноземними студентами в процесі навчання [184]; Л.Рибаченко з питань оновлення сучасної системи підготовки іноземних студентів у вищих навчальних закладах України [156]; В.Коломієць з питань на формування професійно-мовленнєвих умінь у іноземних студентів за допомогою комплексних ігор [97].
    Навчанню іноземних студентів присвятили свої публікації В.Антипов [16], Є.Астахова [17], О.Гергель [44], І.Іванова [79], Н.Лавриненко [114], В.Маркова [119], Н.Мельник [124], В.Удод [189], В.Шакалейн [208] та ін.
    Враховуючи позитивні аспекти навчання іноземних студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах, зазначимо, що важливими складовими механізму забезпечення привабливості вітчизняної вищої освіти для іноземців є доступність освіти та її якість, де остання визначається такими критеріями, як матеріально-технічне, методичне та інформаційне забезпечення навчального процесу, кадровий потенціал.
    Завданням підвищення адекватності та якості освіти сприяють впровадження в освітню діяльність нових інформаційних технологій; розширення інформацій-них зв’язків між учасниками процесу; інтенсивність і масштабність міжнародного обміну інформацією. Вони стають каталізаторами інтеграційних процесів в освіті.
    Дослідники сучасної вищої освіти серед різних аспектів технології навчання виділяють такі як: фундаменталізація вищої освіти, розробка нових програм підготовки спеціалістів, організація самостійної роботи студентів, формування індивідуалізації їхніх навчальних занять, післядипломна освіта, розвиток академічної мобільності, розширення співробітництва між країнами, міжнародними та регіональними організаціями, програмами, фондами у здійсненні спільних проектів освіти тощо. [12]
    Країна, яка здатна забезпечити розвиток науки, що продукує нові знання, та освіти - яка забезпечує доступ до цих знань, не лише сприяє індивідуальному розвитку людини, але може бути конкурентоспроможною і претендувати на гідне місце у світовому співтоваристві. [124]
    Українська освіта нині ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. На законодавчому, політичному рівнях проголошені і реалізуються саме такі засади її розвитку та вдосконалення. Освіта в Україні визнана і формально декларована пріоритетною сферою розвитку суспільства. Згідно Конституції України кожен громадянин має право на освіту [1].
    Здійснюючи модернізацію національної освіти, варто зважити на інтеграційні процеси у європейській і світовій освіті, що зумовлені Болонським процесом. У рамках Процесу виконуються пропозиції, що торкаються не лише організаційних, а й змістових завдань. Одним з таких завдань є сприяння мобільності студентів через забезпечення доступу до освіти в різних країнах.[26]
    Потреба кращого ознайомлення із особливостями зарубіжної освіти і узгодження власних кроків з апробованим досвідом, поширеними в межах континенту нормами і стандартами, є нагальним сучасним завданням організації і модернізації освіти.
    Закордонні освітні системи, та їх досвід розглядаються у працях К.Ваиленко [32], Н.Васильєвої [33], К.Корсака [105106,107], Л.Мулька [127], І.Ніколаєвої [129], Л.Одерій [136], Д.Пінка [145], О.Реді [153], І.Реформатського [155], С.Романцева [159], С.Савіцкої-Вільгусяк [160] Ж.Сеген [166] О.Скнаря [172] та ін.
    Державна національна програма "Освіта: Україна XXI століття" своїм головним стратегічним завданням вбачає виведення освіти України на рівень розвинених країн світу шляхом послідовного реформування її концептуальних, структурних, організаційних елементів, подолання монопольного становища держави в освітній сфері через створення на рівноправній основі незалежних альтернативних структур. [55]
    Світові інтеграційні процеси актуалізували питання модернізації і реформу-вання вищої освіти в Україні. Ці питання висвітлюються у працях Є.Богацької [23], О.Гергель [43], Б.Жерукова [70], Л.Одерій [135], А.Попової [150], В.Яблонського [218]. Напрями міжнародної співпраці розглядали В.Бебик [19], О.Дем'янчук [54], А.Джуринський [60], В.Домніч [63], С.Зарецька [75], І.Іванюк [80], С.Корабльов [103], А.Ліферов [115], В.Мясников [128], Н.Рассулов [152], О.Слука [175], Р.Стронген [182] та ін.
    За умов євроінтеграції постає питання про поєднання національного характеру освіти з розвитком міжнародних науково-освітніх зв’язків. Розширення контактів, незалежно від політичних умов має сприяти збагаченню культур, взаєморозумінню народів. Цей процес має враховуватися у державному регулюванні діяльності вищих навчальних закладів.
    Перспективи вищої освіти впливають на міждержавний обмін студентами і вченими. Такі обміни нині характеризуються терміном перебування за кордоном з метою навчання або стажування. Науковцями запропоновано використання міжнародного терміну мобільність” (mobility), і більш влучного словосполу-чення академічна мобільність” (academic mobility).
    Розширення мобільності у вищій освіті загалом є позитивним процесом. Проте, в різних країнах існують певні складності у порівнянні змісту і якості вищої освіти, визнання дипломів та інших документів про закінчення її рівнів. Тому, увага до правил і підходів оцінювання та визнання закордонних дипломів, підвищується. Зацікавленість в об’єктивному визначенні якості національних атестатів і дипломів, а відповідно і освіти, стає все ширшою. [75,103,182]
    У багатьох країнах Європи концепція якості перебуває у центрі уваги дискусій щодо політики в галузі вищої освіти. Цей інтерес зумовлений кількома причинами: занепокоєнням суспільства зростанням загальних витрат на освіту; розширенням системи освіти в Західній Європі (зростання кількості студентів, розширення сфери знань, збільшення мережі навчальних закладів тощо); зростанням відкритості” нинішнього суспільства пов’язаного з новими засобами зв’язку. [134]
    У вищій школі помітна тенденція зростання попиту на знання, хоч вона ще не домінує у студентському середовищі.
    Ефективності навчання передують зовнішні і внутрішні мотиви, які тісно взаємодіють і переплітаються. Порівняно із зовнішніми мотивами, де головний акцент пов’язано з обставинами, що змушують навчатися та стимулюють процес навчання, внутрішні мотиви і стимули є набагато складнішими. Такі стимули мають індивідуальний, особистісний характер і базуються не лише на пізнавальному інтересі, але й усвідомленні необхідності отримання знань, набуття навичок, професії загалом. [45,46]
    Представницька група в складі вчених-аналітиків і представників світу бізнесу (роботодавців) дійшла до висновку, що вищий навчальний заклад не може навчити на все життя”. Специфіка сучасної кваліфікованої роботи потребує від випускника університету максимального бажання до подальшого безперервного навчання, до саморозвитку та самовдосконалення. Нові вимоги до випускників значно знецінюють старі методи оцінки і порівняння університетів та інших вищих шкіл, якості навчання в них, традиційні уявлення про комплекс цілей та задач середньої та вищої школи. [137]
    Українська педагогіка пропонує власні погляди у дослідженні проблем безперервної (дистанційної) освіти, що формується у процесі переходу до інформаційного суспільства (А.Алексюк [12], А.Богомолов [24], В.Ващенко [34], М.Головатий [45,46], В.Гриньов [50], Т.Фiнiков [91], Г.Щокін [215]). Новітні форми та технології надання освітніх послуг знаходять розробку у працях вітчизняних та закордонних науковців: Т.Єременко [66,67], Н.Мельник [123], М.Поплавський [148,149], С.Філоненко [196], Дж. Р. Янг [220] та ін.
    Основні значення поняття освіта” полягають у: надбання знань особою; процес набуття особою певного статусу; соціальний інститут, який допомагає людині здобути знання, набути життєвого досвіду. Усі ці значення існують і працюють у тісному взаємозв’язку. [45]
    Вища освіта, яка б гарантувала кон­курентоспроможність особистості на тлі глобалізації соціальних процесів у світі, яка б на тривалий час забезпечувала її саморозвиток, потребує певних економічних, соціокультурних і політичних умов.
    Їх слід створювати, водночас реформуючи систему освіти у відповідності із світовими вимогами: раціональність, оптимальність з точки зору світових досягнень, безперервність і системний підхід з урахуванням швидкоплинного роз­витку суспільства, міжнародної спільноти, постійної зміни акцентів у суспільних відносинах, розвитку інфор­маційної бази людства, а також інтересів особистості, ефективність - з точки зору реального впливу на соціаль­ні процеси.[91,218]
    Здійснений нами аналіз сучасного стану проблеми свідчить, що динамічний розвиток вищої школи України вимагає глибшого вивчення окремих тенденцій і вирішення таких завдань:
    · підвищення доступності вищої освіти для молоді і дорослого населення, яке бажає отримати нову спеціальність чи вдосконалити вже існуючу;
    · вдосконалення структури системи диверсифікації закладів і освітніх послуг;
    · адаптація номенклатури і змісту програм освіти до вимог ринку праці і нових запитів роботодавців;
    · завершення переходу до багаторівневої вищої освіти і наближення провідних характеристик вищої школи України та дипломів до європейських і світових стандартів;
    · модернізація законодавчої бази вищої школи для вирішення відповідно до сучасних і передбачуваних змін;
    · інтенсифікація взаємодії з міжнародними організаціями і вищими навчальними закладами з урахуванням інтеграції до європейського освітнього простору.[24]
    Більшістю фахівців визнається, що на якість освітніх послуг та динаміку росту мобільності студентів суттєво впливає інформатизація освіти.
    Аналізуючи умови забезпечення відповідного доступу до інформації, змісту інформаційно-освітніх послуг та їх впливу на навчальний процес, можемо стверджувати, що співпраця у галузі освіти та її інформатизації поєднана з новими інформаційними технологіями займатиме провідне місце в організації діяльності університету та бібліотеки, як його структурної складової.
    Метою такої співпраці є забезпечення підготовки сучасних фахівців, відповідним міжнародним вимогам.
    Роль і місце бібліотеки, а зокрема університетської, в процесі інформаційного забезпечення навчання розглянуто у працях В.Ільганаєвої [84], А.Каптерева [83], І.Кожевникової [87], К.Коліна [88], М.Морчелліні [233], Л.Оніксімової [130], Л.Петрової [143,144], Г.Саприкіна [150,151,152], М.Слободя-ника [84,173], Л.Тупчієнко-Кадирової [172] та ін.
    Забезпечуючи підтримку освітніх процесів та зважаючи на зростаючий потік студентів, бібліотечно-інформаційні центри університетів (бібліотеки) мають докладати чимало зусиль для оперативного бібліотечного і інформаційного обслуговування всіх категорій читачів у відповідності з їхніми інформаційними запитами.
    Найбільш цінними для дисертанта у фундаментальному осягненні ролі університетської бібліотеки в сучасному освітньому процесі є монографічні праці професора А.С.Чачко присвячені питанням взаємодії бібліотекознавства з гуманітарними науками, передусім педагогікою, та аналізу сучасної бібліотеки як педагогічної структури тощо. [201,205]
    Питанням надання якісних освітньо-інформаційних послуг в університет-ській бібліотеці присвячені праці Л.Бесклінської [20], Г.Буєвич [28], Ф.Демидюк [53], В. Загуменної [74], І.Карпової [89], Т.Коморовської [99], Т.Новальської [22], Т.Пічушкіної [146], К.Салех [162], А.Соляник [178], В.Щабельник [212], В.Юдіна [217], Т.Ярошенко [221] та ін.
    У процесі переходу до нових технологій бібліотеки вищих навчальних закладів мають враховувати тенденції розвитку вищої освіти модернізуючи свою діяльність згідно вимог цього процесу. Загальний курс розвитку університетських бібліотек будується завдяки використання сучасних технологій, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів, тобто цифрових (електронних) бібліотек.
    Вивчення і врахування міжнародного досвіду, зокрема країн-членів Європейського Союзу, у вирішенні питань інформаційного забезпечення студентів університетськими бібліотеками, сприяє модернізації вітчизняних університетських бібліотек. Перспективні питання впровадження в освітньо-інформаційну діяльність бібліотеки нових електронних технологій опрацьовано С.Аль Тавальбехом [13,14], В.Андреєвим [15], К.Дагдей [52], Т.Єременко [66], Т.Жулід [71,72,73], М.Мєняєвим [125], Ч.Оленгеймом [138], В.Пашковою [141, 142], М.Сенченком [168,169], Д.Смітсоном [138], Н.Соколовою [176], О.Сюнтютенко [183], Г.Феоновим [191], Л.Філіпповою [192, 194] та ін.
    Завдяки використанню електронних мереж бібліотеки здійснюють самостійний (користувацький) пошук необхідної інформації та замовлення потрібних документів.
    Під час підготовки дисертації використано можливості електронних університетських бібліотек, зокрема закордонних, передусім розгорнуто інформацію сайтів про послуги, які надаються користувачам. Це бібліотека Європейського університету ((CEU) Central European University Library) [225], Міжбібліотечний центр Болонського університету (СIB. Centro Intr-Bibliotecario Univer-sita di Bologna: Bibliotechi Cataloghi Archivi) [226], економічна бібліотека Генуезького університету (C.S.B. di Economia Universita di Genova) [229], юридична бібліотека Міланського університету (Facolta di Giurisprudenza Universita degli Studi Milano Bicocca) [232] та бібліотека університету Бокконі в Мілані (Universita Bocconi: Biblioteca) [255], Об’єднаний бібліотечний Центр у Римі (Universita degli Studi Roma tre Sistema Bibliotecario di Ateneo) [256], бібілотека університету Торонто (University of Toronto Libraries. Electronic Resources) [258] тощо.
    На даному етапі розвитку університетської бібліотеки основною задачею є забезпечення розподіленого збереження та сумісного використання електронній інформації.
    Поняття медіа” включає інформацію на будь-яких носіях інформації: паперовий (традиційна бібліотека), магнітний (аудіо- та відеокасети), цифровий (комп’ютери та програмне забезпечення), телекомунікативний (комп’ютерні мережі).[81]
    У ХХІ столітті інформаційний сервіс і створення інформаційних продуктів на базі глибокого вивчення потоку інформації є вже новим традиційним обов’язком університетських бібліотек.
    Щорічне поновлення студентської аудиторії, диференціація форм навчання у ВНЗ, професорсько-викладацький склад, який працює за принципом самовдосконалення і саморозвитку сприяє створенню специфічної читацької аудиторії університетської бібліотеки, де окреме місце займають і іноземці.
    Формування і забезпечення інформаційних потреб іноземних студентів залежать від вимог сучасного освітнього процесу, що здійснюється і вдосконалюється в умовах інформатизації; змін у потребах, зумовлених новими інформаційними можливостями і технологіями; доступу, пошуку і отримання освітньої інформації; особливостей соціально-психологічних процесів у бібліотечному обслуговуванні іноземних студентів.
    Вивченню цих питань присвячено праці Ж.Бабенко [18], С.Гончарук [48], М.Кастеллса [224], М. Лайна [243,244], Л.Ляшенко [117], Д.Ніколаса [130], І. Нілової [131] та ін.
    Соціально-психологічні особливості спілкування у процесі бібліотечного обслуговування користувачів, питання діалогічних стосунків розглянуто О.Гро-зовською [51], О.Калашниковою [85], Т.Соколовою [177], А.Чачко [201] та ін.
    Якісно новою у інформаційному обслуговуванні є розробка демократичної моделі взаємодії персоналу з користувачами у дисертації О.Грозовської. Автор вивчала складність, різнобічність, багаторівневість проявів і функцій такого явища, як суб’єкт-суб’єктна взаємодія між бібліотекарем та читачем у процесі обслуговування.
    Але проблеми вивчення, забезпечення та розвитку інформаційних потреб іноземних студентів в умовах інтеграційних процесів в освіті та впровадження сучасних освітньо-інформаційних технологій у практику університетської бібліотеки досі залишалися поза увагою.
    Актуальність дослідження визначається новими підходами у формуванні освітньої політики, розвитком її міжнародного напряму. Аналізуючи ситуацію з погляду входження в міжнародний освітній простір, слід зважати на наявні стратегічні напрями: соціокультурні зміни у розвитку цивілізації; міжнародне законодавство; інформатизацію освіти, мовні тенденції; освітні можливості України; інформаційні та освітньо-кваліфікаційні потреби і вимоги до освітнього простору; рівень, зміст і якість освітньо-інформаційних послуг тощо.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснено у межах планової теми кафедри бібліотекознавства Трансформація сучасної бібліотеки в умовах інформаційного суспільства”, включеної до плану наукової роботи КНУКіМ. У ньому ми виходили з концептуальних положень сучасної теорії бібліотеки, зокрема стосовно розширення її компетенції (кола повноважень) в інформатизації освіти [206]; паритету базових цінностей і технологічних пропозицій, необхідності врахування людського виміру в діяльності сучасної бібліотеки [198]; суб’єкт-суб’єктної взаємодії у процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування [51]; вивчення, задоволення і розвитку інформаційних потреб як передумови якісного обслуговування. [117]
    Мета дослідження полягає у розробці структурно-функціональної моделі обслуговування іноземних студентів, яка дає змогу сформулювати рекомендації з вдосконалення та підвищення ефективності інформаційного забезпечення та пропозиції щодо організації якісних освітньо-інформаційних послуг на інших структурних рівнях.
    Реалізація поставленої мети потребувала вирішення комплексу завдань, окреслених такими пріоритетними напрямами, як: національні інтереси України у залученні іноземних громадян до навчання; діяльність вищого навчального закладу з надання освітніх послуг; інформаційна діяльність університетської бібліотеки, роль бібліотекарів у обслуговуванні іноземних студентів.
    Зважаючи на аспекти дослідження, основними визначено такі завдання:
    · з’ясувати теоретико-методологічні засади та світові стандарти інформаційного обслуговування іноземних студентів у практиці університетської освіти;
    · узагальнити досвід вітчизняних університетських бібліотек у освітньо-інформаційному обслуговуванні студентів;
    · проаналізувати зміст і особливості інформаційних потреб іноземних студентів та рівень їх задоволення;
    · визначити напрями організації бібліотечно-інформаційного обслуговування іноземних студентів;
    · розробити структурно-функціональну модель обслуговування іноземних студентів та методику її застосування.
    Об'єктом дослідження є процес забезпечення інформаційних потреб іноземних студентів університетською бібліотекою.
    Предмет дослідження - інформаційні потреби іноземних студентів, що навчаються у вищих навчальних закладах України.
    Методи дослідження. Для проведення дослідження і розв’язання поставлених завдань застосовувалися теоретичні, соціологічні, соціально-психологічні, статистичні методи, серед яких: інтерв’ювання, анкетування, спостереження, аналіз, синтез та узагальнення даних. Для отримання загальних даних про кількість і походження іноземних студентів, що навчаються в Україні, аналізувалися статистичні дані Міністерства освіти України за 2001/02 та 2002/03 навчальні роки. Узагальнення отриманих матеріалів здійснено за допомогою статистичного угрупування.
    Первинні дані отримано методами анкетування у поєднанні з інтерв’ю на базі бібліотек НМАУ і МАУП. Аналізувалася соціальна, психолого-педагогічна, бібліотечно-бібліографічна література, інші документальні, дослідницькі матеріали. Використовувались методи синтезу й узагальнення емпіричних даних для характеристики типових технологічних елементів обслуговування іноземців, їх основних напрямів і шляхів удосконалення.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
    · вперше обґрунтовано теоретичні засади та розглянуто досвід університетських бібліотек у забезпеченні освітньо-інформаційних потреб іноземних студентів; комплексно вивчено проблеми інформаційного забезпечення процесу навчання іноземних студентів; визначено шляхи і тенденції удосконалення системи інформаційного обслуговування;
    · узагальнено і доведено дані про значення у діяльності університетської бібліотеки інформаційних технологій з використанням мережі Інтернет, що визначається доступом до електронних каталогів та електронних документів, баз даних, створенням власних інформаційних ресурсів, розвитком міжбібліотечної кооперації тощо;
    · виявлено два основні аспекти діяльності університетської бібліотеки, що впливають на умови та якість надання освітньо-інформаційних послуг іноземним студентам: матеріальний аспект характеризується рівнем організації інформаційного забезпечення та послуг; соціально-психологічний - визначений безпосереднім процесом обслуговування, що базується на спілкуванні і впливає на можливість доступу до тієї чи іншої інформації;
    · розроблено і запропоновано модель освітньо-інформаційного обслуговування іноземних студентів з максимальним врахуванням всіх напрямів і можливостей інформаційного забезпечення діяльності університетської бібліотеки.
    Практичне значення дослідження.
    1. Здійснено систематизацію основних етапів організації інформаційного обслуговування, що є практичною і методичною допомогою викладачам у навчальному процесі.
    2. Виявлено нові моделі освітньо-інформаційних стосунків між викладачами, методистами та бібліотекарями, які спрямовані на вдосконалення освітніх та інформаційних послуг університетської бібліотеки для іноземних студентів і впливають на ефективність навчального процесу в університеті.
    3. На основі результатів дослідження визначено головні критерії ефективного співробітництва між іноземними студентами та університетською бібліотекою.
    Отримані результати можуть сприяти подальшому дослідженню і розробці створення відповідних освітніх програм для іноземців на базі бібліотечно-інформаційних центрів університетів. Вдосконалення вітчизняних освітніх та інформаційних послуг сприятиме якісному навчально-інформаційному обслуговуванню студентів і відповідно підвищенню іміджу української вищої школи у світовому рейтингу.
    Апробація роботи. Матеріали дисертаційного дослідження та його результати висвітлювалися у доповідях Експериментальне дослідження впливу університетської бібліотеки на якість підготовки кадрів (на прикладі МАУП) на конференції Нові інформаційні технології у бібліотеках України для юнацтва” (2003), Якісний аспект освітньо-інформаційних послуг університетських бібліотек Італії” на Міжнародній конференції Бібліотеки вищих навчальних закладів у дзеркалі сьогодення” (2003), Академічна мобільність як фактор розвитку університетської бібліотеки”, Розширення кола повноважень університетської бібліотеки в контексті академічної мобільності студентів” та Роль університетських бібліотек у забезпеченні інформаційного обслуговування іноземних студентів на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та студентів Дні науки КНУКіМ” (2003, 2004, 2005), Орієнтири університетської бібліотеки у процесі модернізації вищої освіти на школі-семінарі Сучасні інформаційні технології для бібліотек та менеджмент науково-освітніх мереж (2005). Дисертаційне дослідження обговорювалося на засіданні кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів Київського національного університету культури і мистецтв.

    Публікації. Основні положення дисертації викладено у 7 статтях, опублікованих у фахових виданнях України, збірниках наукових праць.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    Результатом проведеного дослідження є досягнення мети дисертації і вирішення всіх поставлених завдань, що дає підстави для таких висновків:
    1. Вивчення широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел дало змогу визначити рівень вищої освіти в Україні та з’ясувати роль бібліотечного інформаційного обслуговування у процесі надання якісних освітньо-інформаційних послуг іноземним студентам у закладах вищої освіти.
    Зібраний та узагальнений матеріал розширює інформаційне поле педагогіки та бібліотекознавства. Комплексно вивчено проблеми інформаційного забезпечення, виявлено головні шляхи, тенденції та специфіку формування освітньо-інформаційних послуг для іноземних студентів у ВНЗ та університетських бібліотеках. На основі обґрунтування теоретичних засад розглянуто практичний досвід університетських бібліотек за кордоном, зокрема США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Італії. Необхідність входження у європейський освітній простір актуалізує потребу детальнішого ознайомлення із особливостями зарубіжної освіти, узгодження власних кроків з апробованим світовим досвідом, прийнятими в межах континенту нормами і стандартами, що зумовлені Болонським процесом.
    2. Розвиток співпраці української вищої школи у наданні освітніх послуг іноземним громадянам передбачає всебічний аналіз навчання зазначеної категорії студентів та їхнього освітньо-інформаційного забезпечення, а також розробку концептуальних основ підготовки іноземних спеціалістів в Україні за нових політичних, економічних та соціальних умов. Формування єдиної державної політики і стратегії дій в галузі підготовки вітчизняними навчальними закладами фахівців для іноземних країн має спрямовуватися на пріоритет національних інтересів, системний і взаємовигідний характер міжнародної співпраці, що сприятиме інтеграції національної освітньої системи до Європейського і світового співтовариств.
    Підготовка іноземних громадян у навчальних закладах здійснюється за умови спільних державних інтересів країн: тих, що направляють студентів на навчання, і тих, де навчаються іноземці.
    Широке застосування маркетингового підходу до сфери підготовки іноземних студентів як сегментів національного і міжнародного ринку освіти дасть можливість вищим навчальним закладам України увійти в нього, впливати на стратегію просування своїх освітніх послуг та зайняти свою нішу на ринку освіти.
    Пріоритети на національному рівні
    · Розвиток характерних держаних пріоритетних цілей і інтересів України стосовно надання освітніх послуг іноземним громадянам слід розглядати у трьох площинах:
    Політичній - зміцнення позицій України на міжнародній арені багато в чому залежить від її стосунків і зв’язків із різними групами країн. Підготовка інозе-мних студентів є однією з ефективних форм співробітництва, сприяє зростанню і зміцненню міжнародного престижу України за кордоном, розумінню і підтримці політичного курсу і мирних ініціатив України, створенню атмосфери довіри і взаєморозуміння у відносинах українського народу з народами світу.
    Економічній вирішення завдань економічної реформи значною мірою залежить від характеру зв’язків із зарубіжними країнами. По-перше, - зацікавленість у фінансових прибутках пов’язаних з платою іноземних студентів за навчання, дозволить активніше сприяти академічній мобільності, як фактору розвитку економіки країни. По-друге, - співробітництво не лише з розвиненими країнами дасть можливості створення економічно вигідних угод з країнами третього світу”, враховуючи можливості конкурентноздатності продукції українського виробництва.
    Гуманітарній Україна, прагнучи інтегруватися до світового співтовариства, повинна на рівні з іншими країнами світу брати активну участь у подоланні низького рівня розвиненості країн, що отримали незалежність, допомагаючи у розвитку освіти та формуванні кадрового потенціалу.
    · Взаємний обмін передовим досвідом в галузях освіти та науки через випускників та міжуніверситетські обміни студентами і викладачами, залучення до навчання талановитої молоді з інших країн, підвищення міжнародного впливу України засобами поширення національної культури чому активно сприяє навчання іноземних громадян в українських навчальних закладах.
    · Цілісний підхід у розробці нормативно-правових актів. Законодавча база повинна узгоджуватися з положеннями Універсальної декларації з прав людини, де неприпустимою є будь-яка дискримінація у можливості отримання вищої освіти, на підставі раси, статі, мови, релігії, віку, з економічних, соціальних відмінностей чи фізичних недоліків.
    o Державна національна програма освіта” (Україна ХХІ століття”) одним з пріоритетних напрямів зміцнення і розвитку міжнародних зв’язків у галузі освіти визначає вдосконалення системи навчання студентів із зарубіжних країн.[55]
    · Визнання студентів такими, що мають бути в центрі уваги освітнього процесу. Організація навчання і виховання іноземних студентів у вищих навчальних закладах на основі всебічного аналізу особливостей їхнього контингенту в психологічному, фізіологічному, етнічному, етичному аспектах. Пред’явлення іноземному студенту чітких вимог як до суб’єкта та об’єкта навчання і виховання, в основі яких знаходиться положення, що іноземець як особистість формується в іншому культурному й освітньому середовищі.
    · Інтеграція навчальних закладів України у ринок світових інформаційних послуг і поглиблення міжнародної співпраці. Розробка новаторських форми і методів співпраці між вищими навчальними закладами і різними секторами суспільства. Зміцнення зв’язку вищої освіти з науковими дослідженнями для забезпечення їхнього ефективного внеску у розвиток співпраці на місцевому, регіональному і міжнародному рівнях.
    · Розвиток вищих навчальних закладів у наданні студентам максимальної гнучкості і діапазону у виборі форми навчання, визначення їхніх нових завдань у забезпеченні постійного відкритого доступу до вищої освіти, надання компенсуючих програм, а також атестації і визнання отриманої раніше освіти.
    · Диференційований підхід до використання українського та іноземного позитивного досвіду у справі підготовки фахівців для зарубіжних країн, систематичного обміну інформацією з країнами-партнерами про якість підготовки фахівців в українських навчальних закладах, інтеграції при розробці нового змісту освіти для іноземців, створення надійного зворотного зв’язку з випускниками-іноземцями.
    · Створення єдиного автоматизованого банку даних, який би містив інформацію про системи вищої освіти за кордоном, потреби в фахівцях, контингент іноземних студентів в Україні, іноземних випускниках українських вищих навчальних закладів.
    Пріоритети на рівні системи навчальних закладів.
    · Кожен вищий навчальний заклад має визначати завдання з урахуванням теперішніх і майбутніх потреб суспільства базуючись на ролі освіти для досягнення стійкої екологічної безпеки, економічного і соціального розвитку, творчої діяльності яка збагачується кращими знаннями і розумінням культур-ної спадщини, для зростання життєвого рівня і забезпечення внутрішньої і світової гармонії в на основі прав людини, демократії, взаємоповаги.
    Визначаючи пріоритети власних програм вищі навчальні заклади мають:
    - враховувати необхідність дотримання етичних норм, наукової і інтелект-туальної вимогливості, а також багатодисциплінарного і трансдисциплінар-ного підходу;
    - прагнути до створення системи забезпечення доступу до вищої освіти для тих, хто має необхідні здібності і мотивації;
    - використовувати свою автономію і високий академічний рівень для сприяння стійкого розвитку суспільства;
    - приділяти особливу увагу високій якості освіти і чіткому розумінню її соціального значення та науково обґрунтованих функцій передбачення: розуміння соціальних фундаментальних питань пов’язаних з боротьбою з бідністю, забезпеченням стійкого суспільного розвитку, налагодженням між культурного діалогу і формування культури світу.
    · Забезпечувати високий рівень якості освіти у відповідності з міжнародними вимогами до впровадження автономії та академічних свобод, що діють в якості невід’ємного елементу функціонування освіти.
    · Створювати відповідні структури, механізми, програми, що забезпечують підвищення кваліфікації викладачів, так як безперервна освіта, в більшій мірі, вимагає від професорсько-викладацького складу вдосконалення своєї майстерності і методів навчання.
    · Підтримувати і розвивати дослідження які є необхідним елементом всіх систем вищої освіти з урахування їх актуальності. Необхідними є об’єктивні і сучасні дослідження, що дозволяють рухатися у напрямі вирішення таких задач як забезпечення доступу, якості, адекватності і диверсифікації вищої освіти.
    · Налагоджувати стосунки з роботодавцями на новому підґрунті за допомогою ефективних партнерських зв’язків, взаємної узгодженості в діях у пошуку відповідності між попитом та пропозицією. Такі зв’язки є необхідними для розвитку держав і особливо з низьким економічним рівнем. Шляхом зміцнення закладів вищої/професійної/технічної освіти та міжнародного сприяння слід створювати спільні проекти між вищими закладами освіти та промисловістю. Слід вивчати можливості надання допомоги випускникам у створенні малих та середніх підприємств з досвіду застосування системи мікрокредитування та інших стимулюючих форм. На університетському рівні слід сприяти розвиткові підприємницьких навичок та ініціативності у випускників з метою їх подальшого вдалого працевлаштування, а також самостійного створення робочих місць.
    · Широке використання нових технологій з метою надання підтримки вищим навчальним закладам, розповсюдження та росту знання. Державні і недержавні сектори освіти мають прагнути до повного забезпечення інфраструктур комп’ютерних та комунікаційних мереж обчислювальною технікою та кваліфікованими людськими ресурсами.
    3. Університетська бібліотека є одним з найважливіших компонентів інформаційного освітнього середовища ВНЗ. Основними завданнями роботи бібліотеки вищого навчального закладу є забезпечення навчального і наукового процесів, а також оцінка якості освіти, вирішення яких можливо тільки за умов інтегрованої інформаційної системи ВНЗ, здатної забезпечити: доступність інформації; розмаїтість форм і якості інформаційних послуг; повноту, оперативність і вірогідність одержуваної інформації; комфортність одержання інформації.
    Пріоритетним напрямом діяльності бібліотеки ВНЗ є інформатизації процесу освіти, забезпечення її теорією і практикою використання інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання та виховання. Новітні інформаційні технології принципово розширюють можливості сучасних освітньо-інформаційних установ, урізноманітнюють ринок освітніх послуг, формують нові якості. Застосування інформаційних і телекомунікаційних технологій в організації освітньо-інформаційної підтримки навчального процесу сприяє формуванню інформаційних потреб у студентів, розвитку комунікативних навичок, знань, умінь, розкриттю творчих і наукових здібностей.
    Пріоритети на рівні бібліотек навчальних закладів
    · Організація роботи в галузі інформатизації вищого навчального закладу базується на спільній розробці графіків навчального процесу у відповідності з наявними інформаційними ресурсами, що дасть можливість ефективніше використовувати бібліотечний фонд і сприятиме прагненню бібліотеки стати рівноправним учасником планування навчального процесу. Впровадження і вдосконалення інформаційних систем сприяє освітній ефективності системи, тому що:
    - з'являється система, що структурує різні інформаційні ресурси і керує процесами вдосконалення якості освіти;
    - з'являються управлінські зв'язки нового типу між структурними підрозділами університету, розширюється коло інформаційних послуг;
    - учбово-методична література, яка видається університетом і замовляється в інших видавництвах відповідає навчальним планам і професійним освітнім програмам університету і забезпечує самостійну роботу студентів;
    - забезпечується розвиток інформаційної грамотності всіх учасників освітнього процесу тощо.[20]
    · Вдосконалюючи діяльність підрозділів інформаційної системи університету слід розробити технології бібліотечно-інформаційного обслуговування на базі традиційних і новітніх форм надання інформації, впровадження автоматизації бібліотечних процесів, створення єдиного каталогу та системи баз даних з різних дисциплін в тому числі проблемно-орієнтованих.
    У цих умовах традиційно бібліотеки включені в навчально-виховний процес і наукові дослідження вищої школи. Аналіз процесів інформаційного забезпечення освіти дозволяє виділити найбільш важливі напрямки діяльності бібліотек з цього питання. Це:
    - комплексне інформаційне забезпечення найповнішою і достовірною інфор-мацією відповідно до задач і напрямів роботи, що стоять перед галуззю;
    - створення інформаційного потенціалу галузі, формування розподілених баз даних (у тому числі і повнотекстових) у різних навчальних дисциплін;
    - створення розгалуженого довідково-бібліографічного апарату і систем пошуку інформації;
    - аналітико-синтетична переробка первинної фактографічної, статистичної і бібліографічної інформації відповідно до інформаційних потреб і запитів користувачів;
    - вивчення інформаційних потреб галузі й інформаційно-документальних потоків, які відповідають цим потребам;
    - організація консультаційних послуг з питань пошуку інформації і її отримання;
    - формування інформаційної культури споживача. [139]
    · Координація політики комплектування університетських бібліотек і створення системи взаємного використання фондів здійснюється через вирішення проблем пов’язаних з комплектуванням бібліотечних фондів навчальною літературою.
    Наявність єдиної мережі серед бібліотек вищих навчальних закладів дозволить їм оперативніше обмінюватися інформацією пропонуючи власні продукти, розширювати послуги із залученням зовнішніх інтегрованих інформаційних ресурсів. Створення системи корпоративних каталогів сприятиме взаємному використанню першоджерел, забезпечить сумісність системи каталогізації систематизації літератури, що використовуються у різних ВНЗ.
    · Нові інформаційні технології суттєво розширюють можливості інформаційного забезпечення студентів, оскільки дають можливість користуватися і фондами інших бібліотек, використовуючи різні канали одержання інформації, як безумовно сприяють на формування і розвиток їхніх сучасних умінь, навичок, знань які відкривають нові шляхи для розкриття освітніх можливостей і творчих здібностей.
    Підготовки і поширення електронних версій навчально-методичної літератури вирішить проблеми забезпечення нею студентів і викладачів, так як видається вона навчальними закладами невеликою кількість примірників, яких постійно не вистачає.
    · Доступ до мережі Інтернет збільшує спектр інформаційних ресурсів, але значна їх частина з різних причин все ж лишається недоступною для широкого використання. Створення корпоративних систем на базі Інтернет та електронної пошти забезпечить взаємне використання локальних баз даних. Вони можуть являти великий інтерес як для навчального процесу, так і для проведення різних наукових досліджень.
    Інформаційні можливості мережі Інтернет дозволяють студенту виходити на принципово новий рівень розуміння сучасної освіти та інформаційної підтримки освіти.
    · Основні напрями та форми міжнародного бібліотечного співробітництва мають відбивати пріоритетні напрями розвитку окремих бібліотек і водночас передбачати обов’язкові ділянки взаємодії, такі як: міжнародний книгообмін, спільне ведення єдиного (зведеного) електронного каталогу бібліотек-учасниць та інших зведених електронних баз даних; спільній розвиток бібліотечних фондів; спільне довідкова-бібліографічне обслуговування, зокрема пошук інформації; забезпечення доступу всіх бібліотек-учасниць до міжнародних баз даних і електронних каталогів, до інших електронних продуктів та послуг; спільний обмін професійним досвідом, організація семінарів, дискусій, відеоконференцій на базі сучасних інформаційних технологій, дистанційного навчання та спілкування.
    Функціоналі завдання бібліотеки в умовах міжнародних взаємозв’язків можна поділити за такими традиційними напрямами діяльності: бібліотечне обслуговування, довідково-бібліографічне обслуговування, комплектування фондів, каталогізація, навчання бібліотечних працівників. [13].
    Об’єктивними закономірностями сучасного міжнародного інформаційного розвитку є інтеграція та інтернаціоналізація освітньої діяльності та суміжних з нею сфер, зокрема культура, міжнародне кооперування і міжнародна співпраця в міжнародному обміні науковими знаннями й інформацією.
    Головною тенденцією міжнародного бібліотечно-інформаційного спів-робітництва у сучасному світі є бібліотечна кооперація, яка базується на організаційному принципі корпоративності (об’єднаного і розподіленого електронного бібліотечного ресурсу) та технологічному принципі мережевої інтеграції, що передбачає використання телекомунікаційних технологій і насамперед Інтернет.
    · Впровадження нових інформаційних технологій в систему інформаційного забезпечення потребує налагодження функціонування системи підготовки кадрів та підвищення кваліфікації інформаційних фахівців освітніх та освітньо-інформаційних установ, які працюють у сфері міжнародної співпраці. Особливу увагу тут слід приділити високому освітньому рівню, людським та етичним якостям, знанню рідної та іноземних мов.
    4. Найважливішою умовою розвитку сучасної системи бібліотечно-інформаційного обслуговування, та формування єдиного освітньо-інформаційного простору є постійне вивчення потреб користувачів (зокрема студентів), що сприятиме реалізації національних та регіональних проектів інформатизації освітніх установ.
    Проведений аналіз свідчить про зростання й урізноманітнення спектру інформаційних потреб серед іноземних студентів, наявність характерних особи-востей у процесі їх обслуговування. Сучасні інформаційні потреби студентів-іноземців мають загальні риси, які формуються процесами впровадження новітніх інформаційних технологій у бібліотечну та освітню діяльність ВНЗ. Задовольнити всі аспекти обслуговування іноземців неможливо без комплексного підходу у забезпеченні і здійсненні кооперації, мережевої взаємодії університетських бібліотек з іншими інформаційними та освітніми установами.
    Пріоритети на рівні бібліотекарів
    Інформаційне забезпечення іноземних студентів вимагає особливого підходу, технологічного оснащення, професійного рівня бібліотечних працівників. Ділова взаємодія в сучасній суб’єкт-суб’єктній моделі вимагає від бібліотекаря, крім фахової компетентності, ще й етичної та комунікативної, які пов’язані з соці-ально-психологічними аспектами і є обов’язковим елементом професіоналізму.
    · Компетенція бібліотекарів базується на кваліфікаційних і якісних нормах персоналу, що полягає у організації процесу інформаційного забезпечення і наданні фахових послуг іноземним студентам.
    Основою сучасного професіоналізму бібліотекарів є: володіння комп’ютер-ними технологіями; навчання на курсах та участь у різного рівня заходах щодо підвищення кваліфікації; проведення в бібліотеці занять з іноземних мов і фахової термінології; постійна самоосвіта співробітників тощо.
    У процесі обслуговування іноземних студентів бібліотекарі мають надавати не лише всі фахові послуги, але й кваліфіковано готувати їх до роботи з інформацією, допомагати в отриманні даних з віддалених джерел, знаходити інформацію не маючи чіткого запиту, сприяти ефективній роботі користувачів в бібліотеці.
    Вони могли б взяти на себе функції обміну інформацією, своєчасного адресного повідомлення читачів не лише про свої надходження, але й про появу корисного в інших інформаційних центрах.
    · Соціально-психологічні якості бібліотекарів - спрямовані на подолання комунікативних бар’єрів (мовних, психологічних, емоційних) у процесі обслуго-вування та формування культурно-етичних норм бібліотечних працівників у роботі з іноземним контингентом.
    В процесі обслуговування іноземних студентів організації спілкування є першочерговою умовою фахової діяльності бібліотекарів. Цей підхід далі аргу-ментується такими аспектами: проблема розуміння і взаєморозуміння; проблема культурно-психологічних норм у спілкуванні; стан та завдання щодо розробки і популяризації сучасної моделі освітньо-інформаційного обслуговування тощо.
    Діалогічні стосунки характерні для всіх аспектів бібліотечно-інформаційної діяльності, оскільки бібліотекар працює для читача, сприяє його саморозкриттю та самореалізації, зокрема шляхом виявлення, розвитку і задоволення інформаційних та культурних потреб.
    Соціально-психологічний погляд на комунікацію в бібліотечному обслугову-ванні дозволяє повніше виявляти індивідуальні і групові обставини, які впливають на зміст і форму взаємодії бібліотекаря і читача, що значною мірою визначає результати спілкування і якості обслуговування.
    · Науково-дослідна діяльність бібліотекарів базується на безперервному вивченню розвитку інформаційних потреб користувачів, що визначається постійним поглибленням і розширенням знань з метою кращого їх задоволення.
    Диференціація потреб має важливе значення для підготовки і розповсюд-ження освітніх інформаційних продуктів та надання цих послуг студентам. За допомогою системного вивчення стану та динаміки розвитку інформаційного забезпечення слід аналізувати об’єктивні потреби загалом, запити студентів-іноземців за змістом і видами. Їх задоволення можливе за умови комплексного підходу у забезпеченні здійснення кооперації, координації, мережевої взаємодії бібліотек вищих навчальних закладів з іншими інформаційними установами.
    5. Розроблено структурно-функціональну модель системи інформаційного обслуговування іноземних студентів в університетській бібліотеці. Вона складається з двох взаємозалежних напрямів діяльності: організаційного системи інформаційного забезпечення (наявність чи невідповідність інформацій-но-ресурсного забезпечення університетських бібліотек інформаційним потребам іноземних студентів) та виконавчого система інформаційного обслуговування (можливість доступу до інформаційних ресурсів). Це дозволить максимально врахувати інформаційні потреби та індивідуальні особливості студентів, що поліпшують освітньо-інформаційне забезпечення іноземців та ефективність їхнього освітнього процесу. Така модель створює базу для формування відповідної системи бібліотечного обслуговування, яка задовольнятиме потреби іноземних студентів у освітньо-інформаційних послугах. Вона сприятиме:
    ü формуванню інформаційно-освітнього середовища шляхом розробки та впровадження навчальних програм, дистанційних курсів, тестових систем перевірки знань, створення тематичних рубрик з корисної інформації до курсів, підготовку електронних навчальних матеріалів;
    ü розвитку системи поточної бібліографічної інформації, яка включатиме єдину бібліографічну базу даних з усіх галузей знань, що вивчаються у ВНЗ, а також спільними зусиллями університетських бібліотек створювати цілісний інформаційний продукт на базі зведеного каталогу. Сюди можуть входити і електронні каталоги нових надходжень, іноземні періодичні видання та зарубіжні бази даних;
    ü організації єдиної системи довідкової та фактографічної інформації створюючи інформаційно-методичні бази даних для підтримки освітнього процесу, корпоративну діяльність у формуванні електронних галузевих інформаційних ресурсів між університетськими бібліотеками, провідними бібліотеками країни та зарубіжжя;
    ü наданню повнотекстову галузеву інформацію, що включає електронні версії видань з предметів, бази даних видані і окремих статей викладачів університету та провідних вітчизняних і закордонних фахівців;
    ü створенню і розвитку зв’язки з іншими бібліотечно-інформаційними установами як в межах країни, так і за кордоном, з метою спільного використання інформаційних ресурсів та вдосконалення системи бібліотечно-інформаційних послуг у забезпеченні інформаційних потреб користувачів;
    ü створенню і урізноманітненню бібліотечно-інформаційні послуги: МБА, мовні курси, електронна доставка документів, електронні бібліографічні довідки, робота з електронними документами в режимі Word, оголошення, університетські та бібліотечні новини тощо;
    ü використанню інформаційних ресурсів мережі Інтернет (закордонні періодичні видання та інші документи вільного доступу, каталоги, тематичні добірки, студентські сайти тощо);
    ü вдосконаленню професійного рівня обслуговуючого персоналу бібліотеки який працює з міжнародним контингентом користувачів, базуючись на фахових знаннях, знаннях іноземної мови, етичних та культурних нормах.






    СЛОВНИК НАУКОВИХ ТЕРМІНІВ


    Академічна мобільність (academic mobility) поняття для визначення такого явища, як переміщення людей за межами власної країни в пошуках знань чи кваліфікованої роботи. (Мобільність (mobility) в перекладі з англійської означає рухливість, здатність до переміщення.)
    Аплікант (від англ. applicant заявник, прохач, кандидат) особа яка є претендентом на навчання у вищому навчальному закладі іншої країни.[174]
    Бар’єри психологічні психічний стан, що проявляється у неадекватній пасивності суб’єкту, що перешкоджає виконувати йому ті чи інші дії.
    Бар’єри соціальні (від фран. barriere sociale перешкода, перепона) різноманітні фактори соціальної організації в умовах соціальної неоднорідності, що перешкоджають мобільності та обмежують різного роду стосункам, суспільну близькість між людьми різних соціальних верств та груп, що впливає на взаємонепорозуміння між цими людьми.[180]
    Бібліотечна послуга це результат бібліотечно-бібліографічної діяльності (позитивний наслідок бібліотечної праці) по задоволенню інформаційних потреб користувачів бібліотеки.
    Бібліотечно-бібліографічне обслуговування це система взаємозалежних між собою бібліотечних послуг.
    Вербальний (від лат. verbalis словесний) - у педагогічній діяльності та бібліотечному обслуговуванні цей термін визначає форми спілкування в процесі освітньо-інформаційної діяльності.
    Глобалізація освіти - явище, що об’єднує педагогічні зусилля і ресурси різних краї у формуванні єдиної освітньої системи, єдиних вимог і стандартів у забезпечення відповідності суб’єктів вищої освіти на міжнародному ринку праці.
    Грант безоплатна цільова субсидія, надана за підсумками конкурсу для реалізації проекту в тій чи іншій сфері діяльності.
    Диверсифікація (від англ. diversification”, від лат. divirsificatio” різний, різноманітний) надання чому-небудь різнобічного, комбінованого, багатогалу-зевого характеру. Поширення певного роду діяльності на нові сфери (розширення номенклатури продукції і видів наданих послуг тощо).
    Диференціація (від лат.”differentia ”,від англ..”differentiation”- різність) процес розвитку пов'язаний з розподілом, відокремленням на різні частини, ступені, рівні. [180]
    Еквівалентність (від лат.”aequivalens” рівноправний рівноцінний, рівнозначний) це співвідношення на зразок рівності; здатність повністю замінити щось у будь-якому аспекті, бути його еквівалентом. [174]
    Електрона бібліотека (Цифрова бібліотека) це розподілена інформаційна система, що дозволяє надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстових, образотворчих, звукових, відео тощо), які можна отримати в зручному для користувача вигляді через глобальні мережі передачі даних.
    Електронне видання самостійний закінчений продукт, що містить інформацію, представлену у електронній формі й призначену для тривалого збереження та багаторазового використання невизначеним колом користувачів, усі копії (примірники) якого відповідають оригіналу.
    Євродиплом документ, який підтверджує чиюсь кваліфікацію і визнається всіма державами Європи.
    Інновація (від англ. innovation”- новина, нововведення) це нові технології, продукти, методи, послуги, що відрізняються від традиційних і спрямовані на зміну і поліпшення або ро
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины