Давидова Людмила Вікторівна. Організаційно - структурна і функціональна специфіка університетського видавництва : Давыдова Людмила Викторовна. Организационно - структурная и функциональная специфика университетского издательства

Краткое описание

Давидова Людмила Вікторівна. Назва дисертаційної роботи: "Організаційно - структурна і функціональна специфіка університетського видавництва "

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ДАВИДОВА ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА
УДК 007:[378.4:655.59](477)(043.3) ДИСЕРТАЦІЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-СТРУКТУРНА І ФУНКЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА
Спеціальність 27.00.05 - теорія та історія видавничої справи
та редагування
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Науковий керівник ТЕРЕМКО Василь Іванович, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент
Київ - 2017
АНОТАЦІЯ
Давидова Л. В. Організаційно-структурна і функціональна специфіка університетського видавництва. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій (доктора філософії) за спеціальністю 27.00.05 «Теорія та історія видавничої справи та редагування». - Інститут журналістики, Київ, 2017.
У дисертації здійснено комплексний аналіз статусної, організаційно- структурної, функціональної специфіки університетського видавництва в сучасних умовах.
У контексті пропонованого дослідження університетське видавництво - заснована університетом або виокремлена в його структурі функціональна одиниця, змістом і цілями діяльності якої є підготовка, випуск і позавидавничий супровід видавничої продукції. Споріднене з поняттям «університетське видавництво» узагальнене поняття «університетська книга» - книжкове видання наукового, навчального, навчально-методичного, довідкового характеру, зорієнтоване на задоволення потреб університетських викладачів і студентів.
Досліджено започаткування європейської й української університетської видавничої традиції та її організаційно-структурних форм; узагальнено організаційно-структурну і функціональну специфіку університетських видавництв України в порівняльному контексті із організаційними моделями європейських і американських університетів; інноваційну активність сучасних університетських видавництв; розкрито типологічні структурно-функціональні ознаки університетського видавництва на сучасному етапі та чинники стримування їхньої ділової мобільності; комплексно проаналізовано статус, організаційну структуру і показники діяльності видавництв вищих навчальних закладів України у 2012-2016 рр.; розроблено статусно-функціональний профіль університетського видавництва, обґрунтовано оптимальну структурно- функціональну модель сучасного університетського видавництва.
У дисертації сформовано критерії аналізу діяльності університетських видавництв: організаційний статус; організаційна структура; напрями
діяльності (продукти, зміст); масштаби діяльності (кількість назв, наклади, аркуші-відбитки, фінансовий оборот); масштаб ринкової діяльності; ефективність діяльності (прибуток, рентабельність); чинники конкурентоспроможності; актуальні інновації; персонал (добір, розстановка, навчання); комунікації, робота над іміджем, брендинг; оцінки діяльності партнерів, клієнтів, незалежних експертів.
Університетське видавництво є соціально-господарським формуванням (організацією). Його організаційний статус та організаційна структура, місія, мета і завдання, місце у структурі університету, рівень організаційної свободи віддзеркалюють позицію керівництва стосовно ролі навчальної, наукової книги і періодики, а також стиль управління видавничою діяльністю. У функціонуванні університетського видавництва поєднані статусна залежність і відносна автономність у нормативно-організаційному, нормативно- господарському, управлінсько-організаційному аспектах.
Університетські видавництва за рубежем є важливими операторами ринку інтелектуальної книги і періодики, суб’єктами видавничої інноватики. В умовах конкуренції і трансформації вимог до вищої школи вони шукають нові моделі, форми діяльності й організаційні структури, залучають послуги аутсорсерів, розвивають електронні продукти і сервіси, дбають про свій маркетинговий образ. У зарубіжній практиці поширені інтегровані видавництва і видавництва відкритого доступу.
В Україні видавництво вищого навчального закладу діє як квазіорганізація і квазіпідприємство (за незначними винятками), структурно, організаційно й фінансово-економічно несамодостатнє: не є виокремленою структурною одиницею, не функціонує в режимі самоуправління й економічного ризику, не в повному масштабі відповідає за свою діяльність. Така специфіка - усічена, зв’язана статусність (суб’єктність) є причиною структурно-компетентнісної (відсутність важливих для повноцінного функціонування елементів структури - маркетингових, комерційних служб) функціональної (відсутність для роботи в конкурентному просторі вмінь і навичок) несамодостатності: скованості ділової ініціативи, дефіциту ринкового мислення і спроможності працювати в режимі комерційного ризику, інноваційної спаралізованості, невстигання за попитом та ін. Конкурентну перевагу мають видавництва із гнучкою організаційною структурою, укомплектовані працівниками з ринковим мисленням. Видавництва як структурні підрозділи вищих навчальних закладів мобільніші й зацікавленіші у використанні маркетингових інструментів та інновацій.
Більшість українських університетських видавництв функціонує за традиційними організаційними моделями: а) структурний підрозділ вищого навчального закладу; б) самостійне підприємство. Функціонування у замкненому (неконкурентному) просторі консервує структуру видавництва, можливість працювати поза межами предметної конкуренції (конкуренції видань), стримує розвиток університетської книги, не стимулює економічну культуру, віддаляє від важливих критеріїв роботи. Із цих причин університетські видавництва й університетська книга є малопомітними у видавничому просторі.
Подолання відставання діяльності і продукції університетських видавництв України від тенденцій, що домінують в університетському книговиданні, і від загальної культури національного видавничого простору можливе за умови зняття контрпродуктивних обмежень на законодавчому рівні, актуалізації університетської книги в освітньому просторі. Перспективи університетського видавництва полягають у зорієнтованості на майбутнє в науці, ключові потреби викладачів і студентів. Гнучкою має бути лінія поведінки засновника - вищого навчального закладу: він формує органи управління, стратегічну політику, координує перспективні плани, контролює економічну ефективність, є замовником видавничих послуг і покупцем продукції, віддавши всі тактичні й оперативні питання у відання видавництва.
Рівноправне партнерство утвердить видавництво як автономну силу в науці та освіті, помітного оператора видавничого середовища.
Для сучасного університетського видавництва оптимальна організаційна структура, основні параметри якої: максимальна ініціатива в генеруванні рішень; самоінтегрування працівників у виробничий та управлінський процеси; витіснення статусу «підлеглий» статусом «партнер»; налаштованість на інновації; систематизовані зв’язки з центром і динамічне реагування на процеси у зовнішньому середовищі - на ринку, в цільових аудиторіях.
Практичне значення одержаних результатів полягає в їх адаптивності для розроблення організаційно-структурної моделі університетського видавництва в умовах трансформаційних викликів. Корисними можуть бути вони для оптимізування стратегії організаційного розвитку університетського книговидання, розроблення нормативно-правових документів, подальших досліджень із теорії та історії видавничої справи та редагування. Можуть прислужитися у вивченні курсів: «Основи видавничої справи», «Видавничий маркетинг», «Видавничий менеджмент», «Видавничі стратегії», «Видавничі інновації», «Наукове і навчальне книговидання» та ін.
Ключові слова: організаційна структура, організаційно-структурна модель видавництва, університетське видавництво, видавничо-поліграфічний центр, видавнича стратегія, видавничі інновації, друк на вимогу, маркетинговий образ, аутсорсинг, хмарні технології в книговиданні.

ЗМІСТ
ВСТУП 15
Розділ 1. ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК УНІВЕРСИТЕТСЬКА ТРАДИЦІЯ 24
1.1. Університетське видавництво в контексті досліджень видавничої проблематики 24
1.1.1. Видавництво вищого навчального закладу
в історичному аспекті 25
1.1.2. Організаційна культура університетського видавництва в науковому дискурсі. Принципи
і методологія дослідження 29
1.2. Становлення видавничої діяльності у вищій школі 42
1.2.1. Зародження університетської книги
й університетського книговидання 42
1.2.2. Чинники становлення університетської книги
та видавничої діяльності у вищій школі Європи 46
1.3. Початки видавничих традицій у вищих навчальних
закладах України 48
1.3.1. Видавничі практики в перших культурно-освітніх
центрах України 49
1.3.2. Видавнича діяльність перших університетів в Україні 56
1.3.3. Університетські видавництва України у ХХ -
на початку ХХІ ст 67
Висновки до розділу 1 71
Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-СТРУКТУРНА І ФУНКЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 74
2.1. Організаційна структура як чинник ефективності університетського видавництва 74
2.1.1. Вплив управлінських ідей на функціональність
суб ’ єкта видавничої діяльності 80
2.1.2. Університетське видавництво як соціосистема
і виробничо-господарська організація 84
2.1.3. Роль маркетингових ідей у діяльності університетського видавництва 86
2.2. Організаційно-структурні форми видавничої діяльності сучасних університетів України 91
2.2.1. Типологія організаційних структур і можливості застосування її університетськими видавництвами 94
2.2.2. Організаційні моделі сучасних університетських видавництв 102
2.2.3. Організаційні і технологічні інновації у практиці
сучасних університетських видавництв 107
2.3. Ділова мобільність університетських видавництв 113
2.3.1. Чинники стримування в діяльності видавництв
вищих навчальних закладів 113
2.3.2. Маркетингові комунікації й маркетинговий образ університетського видавництва 115
Висновки до розділу 2 117
Розділ 3. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ
СУЧАСНИХ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ВИДАВНИЦТВ 120
3.1. Організаційні структури і діяльність видавництв
провідних університетів світу 120
3.1.1. Видавнича діяльність університетів США 120 
3.1.2. Організаційні аспекти функціонування університетських видавництв Європи 127
3.2. Організаційно-структурні і функціональні параметри університетських видавництв сучасної України 134
3.2.1. Діяльність видавництв-структурних підрозділів університетів 136
3.2.2. Видавництво вищого навчального закладу
як самостійне підприємство 160
3.3. Позиціонування університетського видавництва
стосовно суб’єктів зовнішнього середовища 167
3.3.1. Вплив зовнішніх умов
на видавництво вищого навчального закладу 167
3.3.2. Методики контролювання чинників впливу
зовнішнього середовища 170
3.3.3. Трансформації чинників зовнішнього середовища 174
університетського видавництва
Висновки до розділу 3 180
ВИСНОВКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
220
ДОДАТКИ 
ВСТУП
Актуальність дослідження. Університетське видавництво є особливим феноменом видавничої сфери і важливим чинником вищої освіти й університетської науки, утвердження та поширення в соціумі наукових і світоглядних ідей. Відчутну роль воно відіграло в розвитку книги, читання, видавничої діяльності і світської ідеології. У контексті пропонованого дослідження університетське видавництво - заснована університетом або виокремлена в його структурі функціональна одиниця, змістом і цілями діяльності якої є підготовка, випуск і позавидавничий супровід видавничої продукції. Певною мірою це поняття є узагальнювальним.
Багатоаспектний матеріал, що містять дослідження з історії книговидання, виокремлює в загальній картині досвід вкорінення в інтелектуальному, освітньому і культурному просторі особливої книги - університетської, яка завжди виконувала евристичну, інтерпретаційну, світоглядно-формувальну місію, мала чітко окреслену предметно- функціональну специфіку. Контекст дослідження спонукає трактувати поняття «університетська книга» як книжкове видання, створене університетськими видавництвами для потреб вищої школи. Сусідить із ним поняття «університетська періодика» - сукупність випущених у світ університетським видавництвом наукових, науково-методичних періодичних видань. Їх синтез репрезентує поняття «університетське видання» - сукупність наукових, навчальних, навчально-методичних періодичних і неперіодичних видань, випущених у світ університетським видавництвом для потреб вищої школи, науки та освіти.
Видавнича діяльність закладів вищої освіти неодноразово перебувала у полі наукових інтересів українських і зарубіжних дослідників, однак із багатьох причин вони рідко зосереджувалися на особливостях організаційної структури університетських видавництв, а також на залежності різноманітних параметрів їх функціонування від статусної та організаційної специфіки, трансформування їхніх ключових структурно-функціональних параметрів як чинників збереження традицій та інноваційного розвитку.
Об’єктивна неспівмірність якісно-кількісних показників функціонування університетських видавництв їхнім потенційним можливостям, малопомітність університетської книги в національному книжковому просторі, статусна та організаційно-функціональна застиглість університетських видавництв, що стримує необхідну динаміку якісних показників, недостатня увага до цих явищ у науковому дискурсі увиразнюють зміст наукової проблеми, яка концептуально акцентує й організовує заявлене дослідження.
Вибір ефективних форм організаційної структури університетського видавництва на сучасному етапі передбачає осмислення видавничого досвіду університетів в історичній перспективі, розуміння реалій кожного етапу становлення університетської книги в зарубіжних і в українських реаліях. У цьому сенсі мають цінність вивчення загальних тенденцій діяльності європейських та українських університетських видавництв, осмислення спільних ознак і специфічних особливостей розвитку та функціонування провідних центрів університетської освіти в Україні минулого і на сучасному етапі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проблематика дисертації пов’язана з науковою темою № 16БФ045- 01 «Психофізіологічні механізми сприйняття новинного контенту аудіовізуальних мас-медій» Інституту журналістики. Робота відповідає навчальній і науковій проблематиці кафедри видавничої справи та редагування.
Мета дослідження - комплексне розкриття статусної, організаційно- структурної, функціональної специфіки, джерел ефективності і стримувальних чинників розвитку університетського видавництва в сучасних умовах.
Для досягнення поставленої мети у дисертації визначені такі завдання:
- дослідити започаткування європейської й української університетської видавничої традиції в аспекті її організаційно-структурних форм;
- уточнити семантику понять «університетська книга», «університетська періодика», «університетське видання», «університетське видавництво»;
- дослідити організаційно-структурну і функціональну специфіку
університетського видавництва і тенденції їх розвитку в Україні і світі;
- розкрити типологічні структурно-функціональні ознаки університетського видавництва на сучасному етапі;
- розробити статусно-функціональний профіль і критерії аналізу діяльності університетського видавництва;
- з’ясувати чинники стримування ділової мобільності видавництв вищих навчальних закладів в Україні;
- обґрунтувати оптимальну структурно-функціональну модель сучасного університетського видавництва.
Об’ єкт дослідження - організаційно-структурна і функціональна система університетського видавництва.
Предмет дослідження - чинники, що зумовлюють статус, організаційно- структурну, функціональну специфіку, ефективність діяльності університетського видавництва, його місце і роль у розвитку вищої освіти і видавничої справи.
Джерельна база дослідження. За теоретичну основу дисертації прислужилися дослідницькі напрацювання, в яких розкрито:
ідею та місію університету (В. Бакіров, Ю. Габермас, Г.-Г. Гадамер, Т. Жижко, Дж. Г. Ньюмен, Х. Ортега-і-Гассет, Я. Пелікан, К. Ясперс та ін.);
історію книги і книговидання у вищій школі (Д. Багалій, Н. Зелінська, Я. Ісаєвич, Л. Кочубей, Г. Лоза, М. Максимович, А. Мангуель, Ю. Мелентьєва, В. Овчінніков, І. Огієнко, М. Тимошик та ін.);
основні засади видавничої діяльності (В. Базилюк, Б. Дурняк, К. Костюк, В. Лукін, З. Партико, В. Теремко, М. Тимошик, В. Шпак та ін.);
різноманітні передумови й аспекти трансформації видавничої галузі (А. Бужбецька, Я. Влодарчик, С. Водолазька, Б. Дурняк, К. Костюк, В. Теремко,
В. Шпак та ін.);
роль стратегічного підходу в організації діяльності (А. Гальчинський, П. Друкер, Ф. Котлер, Г.-М. Мак-Люен, А.-Дж. Стрікленд, В. Теремко,
А.-А. Томпсон, Дж. Траут та ін.);
особливості видавничої діяльності в сегменті наукового і навчального книговидання у вищій школі (В. Агєєв, Т. Беккер-Нільсен, С. Водолазька, Л. Гітіс,
О. Гречихін, Ю. Древс, Н. Зелінська, Є. Комаров, Ю. Маковєєв, Є. Смірнова, З. Федотова та ін.);
специфіку видавничої діяльності університетів (С. Водолазька, Г. Грет, Г. Лоза, Р. Самотий, О. Сеник, Дж. Б. Томпсон та ін.).
Емпіричну базу дослідження становлять: документація видавництв/
видавничих підрозділів вищих навчальних закладів України - Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Української академії друкарства, Українського католицького університету, Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, Міжрегіональної Академії управління персоналом, Дніпровського університету імені Альфреда Нобеля; сайти видавництв українських та провідних американських і європейських вищих навчальних закладів - Мічиганського, Каліфорнійського, Гарвардського, Чиказького (Іллінойського), Оксфордського, Кембриджського, Голдсмітського, Вестмінстерського, Ягеллонського, Варшавського університетів, Університету імені Марії Склодовської-Кюрі; сайти асоціацій видавців; видавнича продукція; статистичні дані Книжкової палати України імені Івана Федорова та ін.
Хронологічні межі дослідження охоплюють видавничу практику вітчизняних і зарубіжних університетів у період з 2012 по 2016 рр. Такий вибір зумовлений трансформаційними реаліями видавничої галузі, тенденціями в розвитку видавництв вищої школи й університетської книги, в чому суттєво проявилася статусна і структурно-функціональна специфіка видавництв вищих навчальних закладів. У досягненні поставлених завдань прислужилося осмислення становлення університетської видавничої традиції та її сьогоденних реалій у світі.
Територіальні межі дослідження. Дослідження ґрунтується на аналізі організаційно-структурних моделей університетських видавництв України із застосуванням досвіду видавничих практик провідних університетів США, Великої Британії, Польщі.
Методологічну основу дисертації складають наукові принципи історизму, розвитку, діалектики, об’єктивності, комплексності, достовірності, системного підходу.
Методи дослідження. Мета і завдання дисертації зумовили комплексне застосування загальнонаукових, емпіричних і теоретичних методів дослідження.
Джерелознавчий аналіз застосований у дисертації для вивчення реалій започаткування й утвердження видавничих практик в університетських видавництвах, окреслення їхніх організаційних форм і специфічної ролі у сфері освіти, науки і видавничій справі.
У роботі з емпіричними фактами було застосовано статистичний, вимірювальний, класифікаційний, порівняльний, кореляційний методи. Результати їх застосування були піддані опрацюванню методами з аналітичними можливостями - кореляційного, факторного аналізу, що дало змогу побачити залежності і закономірності функціонування університетського книговидання в різних його аспектах.
Виявленню загальних закономірностей функціонування організаційних структур видавництв вищої школи сприяли аналіз і синтез, а також дедуктивний та індуктивний методи.
Метод класифікації дав змогу вирізнити й охарактеризувати організаційні моделі й особливості функціонування видавництв вищих навчальних закладів.
Системний метод сприяв встановленню структурних зв’язків в організаційно-функціональних моделях університетських видавництв і показників їхньої діяльності.
Метод наукового прогнозування підтвердив свою цінність в окресленні перспектив адаптивності і розвитку організаційної структури видавництв вищої школи в умовах трансформацій медіасфери, медіаспоживання, вищої школи та вищої освіти.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні умов та особливостей становлення організаційно-структурних моделей університетських видавництв, їх функціональної мобільності, залежності від організаційно-структурної специфіки функціональних показників, репутації в науково-освітньому середовищі.
Уперше:
- розкрито ключові аспекти розвитку університетського книговидання й університетського видавництва в контексті його організаційного статусу та функціональної специфіки;
- узагальнено організаційно-структурну і функціональну специфіку університетських видавництв України в порівняльному контексті із організаційними моделями університетських видавництв Європи і США;
- здійснено комплексний аналіз взаємозалежності організаційного статусу, структури і показників діяльності університетських видавництв України у 2012-2016 рр.;
- розроблено модель статусно-функціонального профілю університетського видавництва і критерії (матрицю) його аналізу;
- з’ясовано чинники організаційно-структурних трансформацій видавничої діяльності університетів України на сучасному етапі.
Удосконалено:
- класифікацію організаційно-структурних моделей університетських видавництв;
- обґрунтування ролі університетського видавництва як соціокультурної інституції.
Набули подальшого розвитку:
- теоретичні та практичні підходи у розкритті впливу джерел ефективності університетського видавництва;
- обґрунтування впливу організаційно-структурних інновацій на якісні та кількісні показники функціонування університетського видавництва.
Практичне значення одержаних результатів полягає в їх адаптивності для розроблення ефективної організаційно-структурної моделі університетського видавництва в умовах трансформаційних викликів. Корисними можуть бути вони для оптимізування стратегії організаційного розвитку університетського книговидання, розроблення нормативно-правових документів, подальших досліджень із теорії та історії видавничої справи та редагування. Отримані узагальнення можуть прислужитися у вивченні курсів: «Основи видавничої справи», «Видавничий маркетинг», «Видавничий менеджмент», «Видавничі стратегії», «Видавничі інновації», «Наукове і навчальне книговидання» та ін.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, результати здобуті авторкою одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження обговорено на засіданнях кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Окремі положення і висновки були виголошені на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях:
Міжнародні наукові та науково-практичні конференції:
ІІ Міжнародна наукова конференція «Польща-Україна: спільні шляхи до свободи» (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 24 квітня 2015 р.); W Міжнародна науково-теоретична конференція «Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності» (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 1-2 жовтня 2015 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми медіаосвіти в Україні та світі» (Запорізький національний університет, 3-4 березня 2016 р.); ІІІ Міжнародна науково- практична конференція «Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук» (м. Київ, 28-29 жовтня 2016 р.); ІІІ Міжнародна наукова конференція «Польща-Україна: спільні шляхи до свободи. Співпраця польсько-українська в переломних моментах історії та сучасності» (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 4 листопада 2016 р.); W Міжнародна науково- практична конференція «Перспективи розвитку сучасної науки» (м. Львів, 2-3 грудня 2016 р.); Actual Problems of Science and Education APSE-2017 (Budapest, 29 January 2017).
Всеукраїнські наукові та науково-практичні конференції:
Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Модернізація соціогуманітарного простору: історичний досвід, виклики та перспективи» (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 14-15 травня 2015 р.); W Всеукраїнська науково-практична інтернет- конференція «Гуманітарний всесвіт: люди, ідеї, події» (м. Львів, 30 вересня- 3 жовтня 2015 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку» (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 12-13 жовтня 2016 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціальні комунікації і нові комунікативні технології» (Класичний приватний університет
(м. Запоріжжя), 16-17 грудня 2016 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Медіаконтент: види, форми подачі та особливості сприйняття» (Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 4 квітня 2017 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні видавництва вищих навчальних закладів» (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 25-27 травня 2017 р.).
Публікації. Основні результати дисертації викладені у 1 5 одноосібних публікаціях: 6 статей надруковані у наукових фахових виданнях, 1 стаття - у зарубіжному виданні, 8 - у матеріалах і тезах конференцій.
Структура й обсяг дисертації зумовлені її метою і завданнями, логікою пізнання наукових і прикладних реалій. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи - 260 сторінок, з них основного тексту - 178 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Історія людства від утвердження писемності до сьогодення пов’язана з ідеєю університету як системотвірним чинником культури, розвитку людини й суспільства. Університет концентрує у своєму етосі культ знань, значущість освіти і науки, цінність книги як явища культури. В його стінах виформовувалася книга в усіх аспектах її феноменології й визрівали видавничі професії. Перші організаційно (статусно, структурно) оформлені видавництва, функціональні практики, їх розрізнення, розподіл і групування пов’язані з життєдіяльністю університетів.
1. Університетське видавництво синтезувало і трансформувало досвід усного поширення знань (оприлюднення-опублікування), ранньої писемності, монастирської книги і бібліотек, долаючи шлях від створення усної (перші академії), рукописної, друкованої книг, аудіокниги до книги електронної, від індивідуального, колективного навчання до масового і персонального маркетингу наукової та освітньої справ.
Завдяки книзі, спеціалізованій періодиці, видавничій діяльності університет є культурним маркером і чинником прогресу, забезпечує розвиток і транслювання наукових знань, формування людини для майбутнього.
Друк індустріалізував генерування й поширення університетами знань і результатів наукових досліджень, сприяв формуванню національних наукових, освітніх, книжних і видавничих традицій, розвитку європейських мов, націй, капіталістичних відносин, гуманізму і модерних доктрин. На ранніх етапах їх центрами були міста, які мали авторитетні заклади освіти. Організаційно і фінансово тодішні книжні осередки були цілковито підпорядковані керівництву вищих навчальних закладів, які опікування книгою вважали провідним завданням. Часто університети для задоволення потреб у книзі зверталися до послуг сторонніх структур, які мали більше ресурсних можливостей та організаційної свободи. Таким був початок університетської книжної справи.
2. В Україні традицію університетської книжності започаткували Острозька та Києво-Могилянська академії, її розвинули Харківський університет, Київський університет Святого Володимира, інші вищі навчальні заклади, які сформували домінанти сучасної університетської книги і діяльності університетських видавництв.
Університетська книжна і видавнича культура забезпечила організаційне становлення видавництв (трансформація друкарень), типологічне урізноманітнення видавничої продукції.
З урахуванням дефінітивних передумов у дисертації обгрунтовано поняття «університетське видавництво», «університетська книга», «університетська періодика», «університетське видання» як специфічні феномени (суб’єкти, артефакти) видавничої діяльності й багатоаспектного університетського життя.
3. Університетське видавництво є соціально-господарським формуванням (організацією). Його організаційний статус та організаційна структура, місія, мета і завдання, місце у структурі університету, рівень організаційної свободи віддзеркалюють позицію органів керівництва стосовно ролі навчальної, наукової книги і періодики, а також стиль управління видавничою діяльністю.
4. В Україні університетське видавництво діє як квазіорганізація, квазіпідприємство; структурно, організаційно й фінансово-економічно несамодостатнє: не є виокремленою структурною одиницею, не функціонує в режимі самоуправління, не в повному масштабі відповідає за свою діяльність. З цих причин воно не є бізнес-одиницею, що позначається на організаційно- управлінських аспектах діяльності. Така його специфіка - усічена, зв’язана статусність (суб’єктність) є причиною структурно-компетентнісної (відсутність важливих для повноцінного функціонування елементів структури - маркетингових, комерційних служб) функціональної (відсутність для роботи в конкурентному просторі вмінь і навичок) несамодостатності: скованості ділової ініціативи, дефіциту ринкового мислення і спроможності працювати в режимі комерційного ризику, інноваційної спаралізованості, невстигання за науковою, навчальною діяльністю і життям студентів.
Статусна залежність і відносна автономність університетського видавництва зумовлені законодавчими, адміністративними нормативами і рудиментарною традицією. Конкурентну перевагу мають видавництва з гнучкою організаційною структурою, укомплектовані працівниками з ринковим мисленням.
5. Для систематизації інформації про діяльність університетського видавництва важливе застосування його статусно-функціонального профілю, змодельованого за різновимірними критеріями: організаційний статус; організаційна структура; напрями діяльності (продукти, зміст); масштаби діяльності (кількість назв, наклади, аркуші-відбитки, фінансовий оборот); масштаб ринкової діяльності; ефективність діяльності (прибуток, рентабельність); чинники конкурентоспроможності; актуальні інновації; персонал (добір, розстановка, навчання); комунікації, робота над іміджем, брендинг; оцінки діяльності партнерів, клієнтів, незалежних експертів.
Використання профілю університетського видавництва суттєво полегшить якісний аналіз статистичних показників, окреслить проблеми і потреби, сприятиме виробленню нових і коригуванню традиційних організаційно- функціональних моделей.
6. У діяльності українських університетських видавництв неподолані стереотипи адміністративної системи на статусному й організаційно- функціональному рівнях. Стримувальні чинники мають нормативно- організаційний, нормативно-господарський, управлінсько-організаційний характер.
Функціонування у замкненому (неконкурентному) просторі консервує структуру, можливість працювати поза межами предметної конкуренції (конкуренції видань), стримує розвиток університетської книги, а неприбутковість не стимулює економічну культуру, віддаляє від важливих критеріїв роботи. Із цих причин університетські видавництва й університетська книга є малопомітними у видавничому просторі.
Більшість університетських видавництв функціонує за традиційними організаційними моделями: а) структурний підрозділ вищого навчального закладу; б) самостійне підприємство. Застиглість організаційних структур і несформованість маркетингових моделей діяльності стримують розвиток університетського книговидання.
7. Подолання відставання діяльності і продукції університетських видавництв від сучасних тенденцій, що домінують в університетському книговиданні, і від загальної культури національного видавничого простору можливе за умови зняття контрпродуктивних обмежень на законодавчому рівні, актуалізації університетської книги в національному освітньому просторі.
Перспективним є університетське видавництво, зорієнтоване на майбутнє в науці, ключові потреби викладачів і студентів, небайдуже і до інших граней їхнього життя. Засновник його - вищий навчальний заклад - формує органи управління, стратегічну політику, координує перспективні плани, контролює економічну ефективність, є замовником видавничих послуг і покупцем продукції, віддавши всі тактичні й оперативні питання у відання видавництва. Рівноправне партнерство (модель В) утвердить його як автономну силу в науці та освіті, помітного оператора національного видавничого середовища.
Для сучасного університетського видавництва оптимальна компактна організаційна структура: директор; бухгалтерія; головний редактор (редакція - редагування, коректура, відділ дизайну і художнього оформлення, служба маркетингових комунікацій); заступник директора - дистрибуційно- комерційний (друкованих видань і цифрового контенту); логістична служба (складування, обслуговування клієнтів) та інші доцільні функціональні одиниці. Конфігурація і підпорядкування структурних компонентів, чисельність працівників - похідні від масштабу, ефективності діяльності і горизонтів розвитку. Основні параметри такої структури: максимальна
ініціатива в генеруванні рішень; самоінтегрування працівників у виробничий та
управлінський процеси; витіснення статусу «підлеглий» статусом «партнер»; налаштованість на інновації. Адаптивність організаційної структури
зберігатиме зв’язки з центром й динамічне реагування на процеси у зовнішньому середовищі - на ринку, в цільових аудиторіях, - забезпечуючи вихід видавництва у простір відповідальної ініціативи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агеев В. Н. Электронные издания учебного назначения : концепции, создание, использование [Текст] : учеб. пособ. [в помощь авт. и ред.] / В. Н. Агеев, Ю. Г. Древс ; под ред. Ю. Г. Древса. - Москва : Моск. гос. ун-т печати, 2003. - 236 с.
2. Александр I. Утвердительная грамота Императорского Харьковского университета [Электронный ресурс] / Александр Первый // Периодическое сочинение об успехах народного просвещения. - Санкт-Петербург : Имп. Акад. наук, 1805. - № 10. - С. 215-224. - Режим доступа: http://escriptorium. univer.kharkov.ua/bitstream/1237075002/1254/2/Utverdit_gramota.pdf (дата обращения: 12.06.2016). - Название с экрана.
3. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія і європейський світ [Текст] / Л. Алексієвець. - Тернопіль : [б. в.], 1999. - 68 с.
4. Алексієвець Л. М. Нові підходи у визначенні ролі Києво-Могилянської академії в суспільному житті України (ХУІІ-ХУІІІ століття) [Текст] // Наукові записки. Т. 18. Ювілейний випуск, присвячений 385-річчю КМА. - Київ : КМ «Асаdemia», 2000. - С. 19-23.
5. Американские университеты запускают проект по изданию монографий в открытом доступе [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://noosphere.ru/news/amerikanskie-universitety-zapuskayut-proekt-po- izdaniyu-monografiy-v-otkrytom-dostupe-58ff24c78b8a877b4eaff4d8 (дата обращения: 30.04.2017). - Название с экрана.
6. Амосов О. Ю. Фінансова безпека підприємства в сучасних економічних умовах : теоретичний аспект [Текст] // Проблеми економіки. - 2011. - № 4. - С. 76-80.
7. Антонов В. Г. Эволюция организационных структур [Текст] // Менеджмент в России и за рубежом. - 2000.- № 1. - С. 25-31.
8. Атаманенко В. Акт поділу володінь князя В.-К. Острозького між його синами Янушем і Олександром 1603 року [Текст] // Острозька академія ХУІ-ХУІІ століття : енциклопедія. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2011. - С. 10-11.
9. Атаманенко А. Максимович Михайло [Текст] // Острозька академія ХУІ- ХУІІ століття : енциклопедія. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2011. - С. 216-218.
10. Атаманенко В. Наливайко Дем’ян (Даміан) [Текст] // Острозька академія ХУІ-ХУІІ століття : енциклопедія. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2011. - С. 254-257.
11. Атаманенко В. «Хронологія» А. Римші (Острог, 1581) [Текст] // Острозька академія ХУІ-ХУІІ століття : енциклопедія. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2011. - С. 451-452.
12. Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материалам). Т. 1 (1802-1815 гг.) [Электронный ресурс]. - Харьков : Паровая Типография и Литография Зильберберг, 1893-1898. - 1204 с. - Режим доступа: http://escriptorium.univer.kharkov.ua/ handle/1237075002/93 (дата обращения: 30.04.2017). - Название с экрана.
13. Базилюк В. Б. Особливості ресурсного забезпечення підприємств видавничо-поліграфічної галузі [Текст] / В. Б. Базилюк, Д. В. Обертан // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Економіка. - 2016. - Вип. 1. - С. 321-323.
14. Бакіров В. С. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна : віхи історії [Текст] // Краєзнавство. - 2006. - № 1-4. - С. 121-125.