Чжао Дун Підвищення спеціальної роботоздатності спортсменів у веслуванні академічному шляхом вдосконалення силової витривалості : Чжао Дун Повышение специальной работоспособности спортсменов в гребле академической путем совершенствования силовой выносливости Zhao Dong Enhancing the special performance of athletes in rowing academic by improving strength endurance

Краткое описание

Чжао Дун, тимчасово не працює. Назва дисертації: «Підвищення спеціальної роботоздатності спортсменів у веслуванні академічному шляхом вдосконалення силової витривалості». Шифр та назва спеціальності 24.00.01 олімпійський і професійний спорт. Спецрада Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України

Національний університет фізичного виховання і спорту України
Міністерство освіти і науки України
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Міністерство освіти і науки Українира
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЧЖАО ДУН
УДК 796.015.54:797.123.1.071.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ПІДВИЩЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ РОБОТОЗДАТНОСТІ СПОРТСМЕНІВ У
ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ
СИЛОВОЇ ВИТРИВАЛОСТІ
24.00.01. - олімпійський і професійний спорт
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного
виховання і спорту
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Чжао Дун
Науковий керівник
Дяченко Андрій Юрійович, доктор наук з фізичного виховання і спорту
України, професор
Київ - 2020

ЗМІСТ
АНОТАЦІЇ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 25
ВСТУП 26
РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК СИЛОВОЇ ВИТРИВАЛОСТІ У ПРОЦЕСІ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ РОБОТОЗДАТНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ 35
1.1. Силові можливості та фактори їх спрямованого вдосконалення в
системі підготовки кваліфікованих спортсменів 35
1.2. Удосконалення планування тренувальних навантажень,
спрямованих на розвиток компонентів силових можливостей кваліфікованих спортсменів у веслувальному спорті 42
1.3. Характеристика силових можливостей і фактори їх
удосконалення у веслувальному спорті 45
1.4. Удосконалення силової витривалості, як інтегрованого
компоненту фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів 51
Висновки до розділу 1 60
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 64
2.1. Методи дослідження 64
2.1.1. Аналіз і узагальнення даних наукової спеціальної літератури та
матеріалів мережі Інтернет 64
2.1.2. Анкетування і бесіда 65
2.1.3. Педагогічні спостереження і педагогічний експеримент,
проведені у природних умовах підготовки веслярів 67
2.1.4. Моделювання тестових завдань, які відповідають умовам
реалізації силової та спеціальної витривалості веслярів 69
2.1.5. Інструментальні методи з використанням ергометрії,
газоаналізу, пульсометрії, біохімічних методів дослідження 70
2.1.6. Методи математичної статистики 72
2.2. Організація і проведення дослідження 73
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ, СПРЯМОВАНОЇ НА ПІДВИЩЕННЯ СИЛОВОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ВЕСЛЯРІВ КИТАЮ 76
3.1. Емпіричні основи підвищення ефективності спеціальної фізичної підготовки, спрямованої на підвищення силової витривалості
веслярів 76
3.2. Обґрунтування програми фізичної підготовки, спрямованої на
розвиток силової витривалості веслярів 88
Висновки до розділу 3 93
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ СИЛОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ НА СПЕЦІАЛЬНУ РОБОТОЗДАТНІСТЬ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ КИТАЮ У ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ... 95
4.1. Специфічні характеристики силових можливостей веслярів 95
4.1.1. Характеристика роботи на силовому тренажері Concept Dyno ... 95
4.1.2. Взаємозв'язок силової підготовленості та спеціальної
роботоздатності веслярів 100
4.2. Програма фізичної підготовки, спрямована на розвиток силової
витривалості веслярів 107
4.2.1. Зміст програми силової підготовки, спрямованої на розвиток силової витривалості веслярів 107
4.2.2. Результати застосування програми силової підготовки,
спрямованої на розвиток силової витривалості веслярів 141
4.2.3. Вплив програми спеціальної фізичної підготовки на специфічні прояви функціонального забезпечення спеціальної робоздатності
веслярів в умовах розвитку втоми на дистанції 146
Висновки до розділу 5 147
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ 149
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 157
ВИСНОВКИ 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 170
ДОДАТКИ 188
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АнП - анаеробний (гліколітичний) поріг
ЗФП - загальна фізична підготовка
СФП - спеціальна фізична підготовка
ПАНО
(AT) -поріг анаеробного обміну
КРС - кардіореспіраторна система
ЦНС - центральна нервова система
МС - максимальна сила
СВ - силова витривалість
ШСЯ - швидкісно-силові якості
HR - частота серцевих скорочень (heart rate), удхв-1
La - концентрація лактату в крові, ммоль л-1
V'E (ЛВ) - легенева вентиляція - хвилинний об'єм дихання, лхв-1
VO2 - споживання кисню, лхв-1
VO2 max
абс - максимальне споживання кисню, лхв-1
VO2 max - відносне максимальне споживання кисню, млхв-1 кг-1
відн
W - ергометрична потужність роботи, Вт
w - середня ергометрична потужність роботи, Вт
Вт Ватт, характеристика ергометричної потужності
MAOD - максимальний акумульований кисневий дефіцит, млкг-1

ВСТУП
Добре відомо, що високого спортивного результату у веслуванні академічному можуть досягти спортсмени, які мають високий рівень фізичної підготовленості [15, 100, 158].
Реалізація сучасного підходу в цьому напрямку пов’язана не стільки з розробкою нових засобів і методів підготовки, спрямованої на підвищення ефективності системи енергозабезпечення, стійкості нейродинамічних властивостей організму, розвиток спеціальних силових можливостей спортсменів, скільки з формуванням оптимальної структури спеціальної фізичної підготовленості, виділенням її провідних компонентів і формуванням на цій підставі спеціалізованої спрямованості тренувального процесу [16, 21, 23, 74].
Проблеми підвищення спеціальної роботоздатності на підставі зазначених вище систем функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності досить обґрунтовані й знайшли застосування на практиці [11, 22, 34, 104]. Проблема полягає в тому, що, як правило, усі запропоновані методичні підходи орієнтовані на диференційований розвиток тих або інших компонентів функціонального забезпечення спеціальних рухових можливостей спортсменів [4, 48, 63, 114]. Більшість із них не враховують структуру спеціальної витривалості веслярів, тому їх реалізація у процесі змагальної діяльності часто входить у суперечність із вимогами спеціальної роботоздатності. Більшою мірою це стосується розвитку спеціальних силових якостей веслярів, необхідних для підтримки зусилля на гребку протягом усього періоду подолання змагальної дистанції [76, 116, 118].
Результати аналізу науково-методичної літератури із проблем силової підготовки спортсменів свідчать, що підвищення її ефективності та спеціалізованої спрямованості може гуртуватися на комплексній реалізації наступних напрямків [7, 83, 152].
Перше - розвиток базових компонентів силових якостей: максимальної сили, швидкісно-силових якостей і силової витривалості. Останній компонент є провідним у веслуванні академічному й залежить від ступеня розвитку перших двох компонентів [19, 44, 47].
Друге - це підвищення ефективності спеціальної силової підготовки, що ґрунтується на оптимізації режимів роботи м'язових груп, які беруть участь у виконанні гребних локомоцій. Мова йде про застосування спеціальних силових вправ з урахуванням композиції роботи м'язових груп під час веслування [35, 46, 92].
Третє - це підвищення ефективності силових якостей при взаємодії зі спеціалізованими проявами інших складових спеціальної роботоздатності спортсменів, де ключовими елементами є підвищення окисних можливостей м'язів і забезпечення модифікації енергетичних реакції, у першу чергу, модифікації процесів утворення й утилізації лактату у відповідності із вимогами роботоздатності веслярів на дистанції [45, 57, 106, 109].
Реалізація першого напрямку пов'язана з розвитком максимальної сили локальних і великих масивів м'язових груп, а також швидкісно-силових якостей і силової витривалості на підґрунті класичних уявлень про наявні підходи з використанням засобів загальної фізичної підготовки (ЗФП) [46, 47], також і засобів пліометричної підготовки [81, 102, 126]. Деякою мірою проблеми першого напрямку вирішені за рахунок використання сучасних тренажерних обладнань, у першу чергу, пліометричних апаратів, які враховують загальну структуру роботи веслярів і реактивні властивості мускулатури у процесі виконання силових рухів [146, 154, 162].
Реалізація другого напрямку пов'язана з формуванням спеціалізованої спрямованості спеціальної силової підготовки на підставі оптимізації статичних і динамічних (концентричних і ексцентричних) режимів роботи м'язів з урахуванням структури техніки виконання рухових гребних локомоцій. Тут важливе значення має співвідношення опорної й безопорної фази гребка, тривалість захоплення (знаходження опори весла на воді),
координація роботи м'язових груп ніг, рук і тулуба з урахуванням фази переходу від концентричного до ексцентричного скорочення. При цьому необхідно враховувати статичне напруження м'язів спини й преса, які виникають у процесі виконання опорної й безопорної фази гребка [95, 112].
Проблеми другого напрямку вирішуються за рахунок застосування спеціальних силових гребних тренажерів [125, 173]. При цьому у спеціальній літературі мова йде про силову підготовку в загальному підготовчому періоді, мало прив'язаної до сучасної системи підвищення спеціальної роботоздатності веслярів [93, 129, 132].
Підґрунтям реалізації третього напрямку є періодизація засобів силової підготовки на підставі раціональної комбінації режимів тренувальної роботи силової спрямованості й енергетичної спрямованості за умови активної участі реакції кардіореспіраторної системи [7, 116, 148]. Рішення третьої проблеми ускладнене в силу відсутності науково-методичного обґрунтування для розробки й застосування спеціальної фізичної підготовки на підставі раціональної комбінації тренувальних навантажень, спрямованих на розвиток спеціальних силових якостей і інших компонентів функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності спортсменів в академічному веслуванні.
Можна констатувати, що при наявності великої кількості науково- методичної літератури, методичних підходів, які формують системний підхід до реалізації напрямків силової підготовки веслярів, представлено недостатньо. При цьому мало враховуються ключові фактори, які, власне, забезпечують науково-обґрунтовані методи систематизації засобів спеціального силового тренування у загальній структурі тренувального процесу веслярів. До них належать:
- відсутність медотичних підходів щодо раціонального використання засобів силової підготовки, в якості інтегрованого компонента функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності в системі річного циклу підготовки;
- відсутність методичних підходів до забезпечення «переносу» досягнутого силового потенціалу при переході від засобів ЗФП до спеціальної роботи на човні;
- відсутність «наступності» розвитку компонентів силової підготовленості й пов'язаної з нею логічної послідовності реалізації засобів загальної фізичної підготовки, допоміжної та спеціальної силової підготовки;
- надмірне захоплення «традиційними», часто неефективними для формування оптимальної структури силових якостей веслярів засобами силової підготовки, що мало враховують динамічні й кінематичні характеристики роботи веслярів;
- відсутність методичних підходів, що забезпечують інтеграцію засобів спеціальної силової підготовки в систему спеціальної фізичної підготовки для забезпечення інтегрального ефекту підвищення функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності веслярів;
- відсутність характеристики й цільового призначення засобів загальної фізичної й допоміжної силової підготовки в системі підготовчого періоду річного циклу підготовки.
Таким чином, при констатації проблеми у спеціальній літературі, науково-методичних розробок, спрямованих на її рішення, на підставі комплексного урахування компонентів спеціальної витривалості в спеціальній літературі представлено недостатньо.
Рішення проблеми засноване на реалізації певного алгоритму, спеціальної послідовності дій у процесі проведення досліджень у цьому напрямку. Методологічною підґрунтям реалізації досліджень служать загальні основи теорії спорту [7, 51, 85], а також біологічні закономірності формування спеціального силового потенціалу спортсменів у циклічних видах спорту із проявом силового компонента спеціальної витривалості веслярів [54, 112, 129].
Зв’язок досліджень із планами, темами НДР. Дослідження є частиною науково-дослідної роботи, проведеної Національним університетом фізичного виховання і спорту України відповідно до Плану НДР НУФВСУ на 2016-2020 рр. з теми «Побудова тренувального процесу висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються у водних видах спорту, з урахуванням вимог змагальної діяльності», № держреєстрації 0116U001614.
Автор співвиконавець теми. Внесок дисертанта, як співвиконавця теми, полягав у розробці алгоритму та організації дослідження, впровадження результатів дослідження в практику підготовки кваліфікованих веслярів.
Мета. Розробити й експериментально перевірити програму фізичної підготовки, спрямовану на підвищення спеціальної роботоздатності спортсменів у веслуванні академічному шляхом удосконалення силової витривалості.
Завдання:
1. Провести теоретичний аналіз науково-методичної літератури й даних мережі Інтернет з питань розвитку силової витривалості веслярів.
2. Обґрунтувати зміст програми фізичної підготовки веслярів, спрямованої на розвиток силової витривалості, визначити умови її реалізації в підготовчому періоді річного циклу.
3. Систематизувати засоби загальної фізичної, допоміжної та спеціальної силової підготовки веслярів в підготовчому періоді річного циклу.
4. Оцінити вплив спеціальної силової підготовки на спеціальну роботоздатність веслярів.
5. Розробити й експериментально перевірити програму фізичної підготовки, спрямованої на розвиток силової витривалості в підготовчому періоді річного циклу підготовки веслярів.
Об’ єкт дослідження - спеціальна роботоздатність кваліфікованих спортсменів у веслуванні академічному.
Предмет досліджень - програма фізичної підготовки, спрямована на розвиток силової витривалості, як чинника підвищення спеціальної роботоздатності спортсменів у веслуванні академічному.
Методи дослідження:
- теоретичні: аналіз і узагальнення спеціальної літератури, матеріалів мережі Інтернет. Проаналізовані питання силової підготовки, зокрема проблеми фізичної підготовки, націленої на розвиток силової витривалості веслярів. Визначена основна проблема, обґрунтовані шляхи її рішення;
- анкетування і бесіда. Для визначення шляхів вирішення проблеми проведено анкетування. Для оцінки узгодженості думок використовувався коефіцієнт конкордації Кендалла (W). Ступінь вираженості відмінностей думок з кожного питання оцінювали за коефіцієнтом варіацій (CV). У бесіді уточнені кількісні та якісні параметри та особливості тренувального процесу, які можуть бути застосовані в системі кваліфікованих спортсменів в веслуванні академічному, визначені підходи, щодо організації та вдосконалення сучасної фізичної підготовки веслярів з урахуванням значущості розглянутої в роботі проблеми;
- педагогічні спостереження й педагогічний експеримент, проведені у природних умовах підготовки веслярів. Аналізувалися підходи, засоби й методи керування силовою підготовкою веслярів - планування, контроль, тренувальні засоби, які застосовували тренери. Перевірена ефективність застосування комплексного підходу на підставі послідовної реалізації засобів загальної, допоміжної та спеціальної фізичної підготовки;
- інструментальні методи досліджень із використанням ергометрії, газоаналізу, пульсометрії, біохімічних методів дослідження. Підібрано сучасні засоби реєстрації реакції кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення: газоаналізатор «Oxycon mobile» (Jaeger), спорттестер «Роїаг», лабораторний комплекс для визначення лактату крові «Biosen S. line lab+», ергометри «Concept Dyna» і «Concept II»;
- методи математичної статистики. Застосовувалися методи обчислення середнього арифметичного значення, стандартного відхилення - S, а також показників індивідуальних відмінностей - коефіцієнта варіації V. Визначення модельних параметрів показників реакції кардіореспіраторної системи, енергозабезпечення та спеціальної роботоздатності засноване на статистичному методі - правило трьох сигм.
Наукова новизна:
- уперше розроблено програму фізичної підготовки, спрямовану на розвиток силової витривалості веслярів в якості інтегрованого компонента функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності веслярів. Спеціальну роботоздатність удосконалено шляхом підвищення цільової спрямованості й послідовної реалізації засобів загальної, допоміжної та спеціальної фізичної підготовки. Обґрунтовано можливості їх інтегрованого використання в системі тренувального процесу у веслуванні академічному;
- уперше засоби загальної фізичної, допоміжної та спеціальної підготовки інтегровані у тренувальний процес кваліфікованих веслярів з урахуванням періодизації загального та спеціального підготовчого етапів річного циклу спортивної підготовки. На цій підставі розроблено програму фізичної підготовки, яка спрямована на розвиток силової витривалості з використанням ергометрів «Concept Dyna» і «Concept II» та спеціального тренування у човні;
- уперше обґрунтовано умови «конверсії» досягнутого потенціалу силової витривалості при переході від засобів загальної фізичної підготовки до тренувальної роботи в човні;
- уперше тренувальні засоби, спрямовані на розвиток силової витривалості, інтегровано в систему фізичної підготовки веслярів з урахуванням спеціалізованої спрямованості тренувального процесу на формування структури і підвищення ефективності функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності веслярів. Врахований вплив силової
витривалості веслярів на спеціалізовані прояви функціональних можливостей веслярів в умовах зростаючої втоми на другій половині дистанції;
- одержали подальший розвиток наявні теоретичні положення системи підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні академічному про доцільність підвищення спеціалізованої спрямованості тренування, спрямованого на розвиток силової витривалості з урахуванням композиції роботи м'язових груп під час виконання гребних локомоцій і режимів роботи, спрямованих на підвищення функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності;
- доповнено дані щодо структури функціональних можливостей з урахуванням розвитку силового компонента спеціальної роботоздатності веслярів;
- підтверджено провідну роль спеціальної силової підготовленості в системі вдосконалення функціонального забезпечення кваліфікованих спортсменів у веслуванні академічному.
Практична значущість. У результаті досліджень запропонований методичний підхід щодо підвищення ефективності спеціальної фізичної підготовки на підставі програмного застосування засобів тренування, спрямованих на підвищення силової витривалості. Представлені в роботі матеріал і висновки використані у системі підготовки кваліфікованих спортсменів, при викладанні курсу теорії й методики тренування в обраному виді спорту у вищих навчальних закладах спортивного профілю (листопад 2019 р), а також у системі підвищення кваліфікації спортивних працівників (листопад 2019 р). Отримані результати впродовж 2017-2019 років впроваджені в тренувальний процес кваліфікованих спортсменів у веслуванні академічному Китаю, що підтверджено відповідним актом (листопад 2019 р).
Особистий внесок здобувача у спільних наукових працях. У спільних публікаціях здобувачеві належать пріоритети в організації, формуванні
напрямків досліджень, аналізі, описі, обговоренні фактичного матеріалу й теоретичному узагальненні. Внесок співавторів полягав у проведенні спільних досліджень, статистичного аналізу й інтерпретації результатів дослідження.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень висвітлені в наукових доповідях на X і XII Міжнародних наукових конференціях «Молодь і олімпійський рух» (м. Київ, 2017, 2019); «Сучасний рух науки» (Дніпро, 2018); науково-методичних конференціях кафедри водних видів спорту й факультету спорту й менеджменту Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 8 наукових працях, з них 5 опубліковані в спеціалізованих виданнях України, 4 з яких увійшли до міжнародної наукометричної бази, три апробаційного характеру.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 195 сторінках. Вона складається з анотацій, вступу, п’яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, додатків. Усього використано 174 джерела наукової та спеціалізованої літератури, з них 96 англійською мовою. Робота ілюстрована 9 таблицями й 10 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз спеціальної літератури, джерел Інтернет показав, що існує дефіцит науково-обґрунтованих даних, які на системному рівні дозволяють оцінити передумови, можливості розвитку й реалізації у процесі змагальної діяльності індивідуальних можливостей спортсменів з урахуванням спрямованого розвитку силового компонента спеціальної роботоздатності спортсменів у веслуванні академічному. Наведені дані не поєднані в систему підвищення спеціальної роботоздатності веслярів на умовах послідовної реалізації компонентів силових можливостей з урахуванням закономірностей періодизації спортивної підготовки в річному циклі. Відсутні дані про взаємозв'язок проявів силової витривалості з ергометричними та фізіологічними характеристиками спеціальної роботоздатності веслярів. Потребують розробки засоби тренування, спрямовані на розвиток силової витривалості й обґрунтування способів їх інтеграції в систему спеціальної фізичної підготовки веслярів.
Удосконалення спеціальної роботоздатності на підставі збільшення ефективності силової витривалості обумовлене інтенсифікацією тренувального процесу, збільшенням його спеціалізованої спрямованості на інтегральні види підготовленості, впровадженням сучасних технологій і знань теорії та методики спортивної підготовки, підвищенням ефективності керування фізичною підготовкою, удосконаленням засобів і методів спортивного тренування.
2. Обґрунтований системний підхід до розвитку силової витривалості веслярів в якості інтегрованого компонента функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності з урахуванням цільової спрямованості й послідовної реалізації засобів загальної, допоміжної та спеціальної фізичної підготовки передбачає зміст і структуру спеціальної фізичної підготовки, розробку і реалізацію алгоритму, спеціальну послідовність дій, спрямованих
на розвиток силової витривалості в умовах спеціальної фізичної підготовки веслярів:
- розвиток власне силових можливостей (максимальної сили, швидкісно-силових якостей, силової витривалості);
- формування спеціального силового потенціалу (розвиток силової витривалості із застосуванням спеціальних тренажерів);
- конверсія силового потенціалу при переході від переважного використання засобів загальної фізичної підготовки до спеціальної роботи в човні (модифікація силової роботи із застосуванням спеціальних силових тренажерів, веслувальних тренажерів, тренувальної роботи в човні);
- інтеграція в систему спеціальної фізичної підготовки засобів,
спрямованих на розвиток силової витривалості й інших компонентів функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності
(кардіореспіраторна система і енергозабезпечення роботи).
3. Структуру і зміст спеціальної фізичної підготовки спрямовано на розвиток силової витривалості веслярів з урахуванням періодизації спортивного тренування в підготовчому періоді річного циклу. Програма містить 13 ударних і 13 відновних мікроциклів. Програма фізичної підготовки в загальному підготовчому етапі включає 6 мікроциклів, 30 тренувальних занять, спрямованих на підвищення силових якостей веслярів з використанням засобів загальної фізичної підготовки; 3 мікроцикли, 9 занять, спрямованих на підвищення спеціального силового потенціалу з використанням засобів допоміжної фізичної підготовки. Програма фізичної підготовки в спеціальному підготовчому етапі включає 4 мікроцикли, 20 тренувальних занять, спрямованих на підвищення спеціальної силової витривалості з використанням засобів спеціальної фізичної підготовки.
4. Засоби фізичної підготовки, спрямовані на розвиток силової витривалості веслярів, систематизовані в три групи. Перша група містить засоби загальної фізичної підготовки: засоби важкої атлетики, силові тренажери. Друга група складається з засобів допоміжної фізичної підготовки: силовий ергометр Concept Dyna, весловий ергометр Concept ІІ. Робота на ергометрі Concept ІІ здійснювалася за умов закритих закрилок, при максимальному коефіцієнті опору ергометра при гребкових рухах. Третя група включає засоби спеціальної фізичної підготовки: веслування в багатомісних човнах за номерами, веслування на темпі 18,0-20,0 веслових локомоцій в хвилину і ритму опорної, безопорної фази веслування один до двох.
Умовою конверсії силового потенціалу у спеціальні прояви є послідовне застосування спеціальних режимів роботи на силовому тренажері Concept Dyno - веслувальному тренажері Concept ІІ - у човні.
5. Розроблена програма спеціальної силової підготовки спортсменів у веслуванні академічному складається з вправ на гребному силовому ергометрі Concept Dyno. Режими роботи передбачають виконання зусиль рук і ніг у відповідності до структури гребних локомоцій. Показано, що під впливом спеціальних вправ на веслувальному силовому ергометрі Concept Dyno у веслярів збільшилися силові характеристики роботи ніг і рук, відповідно на 6,2% і 2,5% (тяга руками) і 6,0% і 2,7% (жим ногами). Показано вплив спеціальних вправ на веслувальному силовому ергометрі Concept Dyno на прояв спеціальної роботоздатності веслярів. Збільшилися показники подолання стартового розгону 500 м. Показники спеціальної роботоздатності збільшилися на 1,1% (час подолання) і 2,5% (ергометрична потужність). Показники спеціальної роботоздатності при моделюванні подолання дистанції 2000 м збільшилися на 2,9% (час подолання) і 7,1% (ергометрична потужність), що свідчить про вплив інших факторів ефективності спеціальної фізичної підготовки веслярів.
6. Програма є інтегрованою частиною програми спеціальної фізичної підготовки, спрямованої на підвищення спеціальної роботоздатності веслярів, і враховує цільові настанови загального та спеціального підготовчого етапів річного циклу, зокрема забезпечення конверсії потенціалу загальної фізичної підготовленості у високий рівень спеціальної роботоздатності. Реалізація конверсії заснована на раціональній комбінації тренувальних занять силової
спрямованості й роботи в граничних зонах реакції кардіореспіраторної системи й аеробного енергозабезпечення роботи (АТ і VO 2 max).
7. Спеціальні силові можливості корелюють із рівнем спеціальної роботоздатності веслярів, продемонстрованим у процесі моделювання змагальної діяльності. Показана відмінність між значеннями показників (статистична значущість на рівні p<0,05) силової витривалості і роботоздатності веслярів у процесі подолання 500-метрових відрізків змагальної дистанції (г=0,50-65). Зниження кореляційної залежності та підвищення індивідуальних відмінностей показників відзначені на другій половині дистанції в умовах накопичення стомлення.
8. Збільшення спеціальної роботоздатності на відрізку 1000-1500 м на 4,6%, на дистанції 2000 м на 4,7% показане під впливом спеціальної фізичної підготовки із застосуванням засобів спеціальної силової підготовки за показниками ергометричної потужності роботи у процесі моделювання змагальної діяльності веслярів на ергометрі Concept II. Про підвищення компенсації стомлення свідчить підвищення питомих показників легеневої вентиляції і СО2 періоду стійкого стану і розвитку втоми на 9,7%. При цьому характеристики аеробного енергозабезпечення достовірно не змінилися. Відповідні характеристики веслярів контрольної групи змінилися на 0,9%, 0,5%, 0,2%.
Перспективним напрямком подальших досліджень є обґрунтування і практичне впровадження програми спеціальної фізичної підготовки на підставі застосування режимів силової роботи з використанням спеціального силового тренажера Concept Dyno і аеробної підготовки на рівні максимального споживання О2.