СУЧАСНА ЕКЗОМОРФОДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФЛІШОВИХ КАРПАТ : СОВРЕМЕННАЯ ЕКЗОМОРФОДИНАМИКА УКРАИНСКИХ флишовЫх КАРПАТ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • СУЧАСНА ЕКЗОМОРФОДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФЛІШОВИХ КАРПАТ
  • Альтернативное название:
  • СОВРЕМЕННАЯ ЕКЗОМОРФОДИНАМИКА УКРАИНСКИХ флишовЫх КАРПАТ
  • Кол-во страниц:
  • 240
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА





    На правах рукопису
    УДК 551.4.(47.74)


    ШУШНЯК Володимир Миколайович




    СУЧАСНА ЕКЗОМОРФОДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФЛІШОВИХ КАРПАТ



    11.00.04 геоморфологія і палеогеографія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук





    Науковий керівник:
    доктор географічних наук,
    професор І.П. КОВАЛЬЧУК






    ЛЬВІВ 2007












    ЗМІСТ




    Вступ........................................................................................................................


    4




    Розділ 1. Науково-методологічні засади дослідження екзоморфодинаміки Карпат......................................................................................................................



    9







    1.1. Термiни та поняття сучасної екзоморфодинамiки....................................


    9







    1.2. Екзоморфодинамічна вивченість Українських Карпат............................


    15







    1.3. Методи дослiдження....................................................................................


    21




    Висновки до розділу 1............................................................................................


    27




    Розділ 2. Особливості рельєфу Українських флішових Карпат........................


    29







    2.1. Характерні риси морфоструктури...........................................................


    29







    2.2. Морфодинамічні властивості карпатського флішу...............................


    36







    2.3. Геоморфологічне районування Українських флішових Карпат..........


    41







    2.4. Геоморфологiчна будова тестових дiлянок...........................................


    53




    Висновки до розділу 2............................................................................................


    63




    Розділ 3. Типологічний аналіз сучасних екзогенних геоморфологічних процесів...................................................................................................................



    66







    3.1. Регіональна класифікація сучасних екзогенних геоморфологічних процесів................................................................................................................



    66







    3.2. Гiдрогеннi процеси......................................................................................


    67







    3.3. Гравiтацiйнi процеси...................................................................................


    88







    3.4. Нівальні і кріогенні процеси.......................................................................


    102







    3.5. Еолові процеси.............................................................................................


    109







    3.6. Хемогенні процеси.......................................................................................


    112







    3.7. Біогенні процеси..........................................................................................


    114







    Висновки до розділу 3........................................................................................


    118




    Розділ 4. Просторова і часова диференціація екзогенних геоморфологічних процесів...................................................................................................................



    122







    4.1. Просторова диференціація..........................................................................


    122







    4.1.1. Квазінівальний пояс холодної екзоморфодинамічної они..................


    125







    4.1.2. Квазінівальний пояс помірної екзоморфодинамічної зони..................


    137







    4.1.3. Плювіальний екзоморфодинамічний пояс.............................................


    140







    4.2. Часова диференціація екзогенних процесів..............................................


    152







    Висновки до розділу 4........................................................................................


    172




    Розділ 5. Екзоморфодинамічний моніторинг: теоретичні та прикладні проблеми і завдання...............................................................................................



    175







    5.1. Організаційна структура моніторингу сучасних екзогенних геоморфологічних процесів...............................................................................



    175







    5.2. Екзоморфодинамічний моніторинг як автоматизована система контролю СЕГП..................................................................................................



    181







    5.3. Оцінка екзоморфодинамічного ризику......................................................


    185




    Висновки до розділу 5............................................................................................


    189




    Висновки................................................................................................................


    190




    Список використаних джерел............................................................................


    194




    Додатки...................................................................................................................


    223






    ВСТУП

    Актуальність теми. Карпати належать до регіонів зі значним геодинамічним ризиком. Тут за останні десятиріччя зросла частота та інтенсивність розвитку небезпечних екзогенних явищ і процесів паводків, зсувів, селів, площинної та руслової ерозії тощо. Активiзацiя сучасних екзогенних геоморфологічних процесів є iндикатором дестабiлiзацiї природних екосистем, вiдхилення траєкторії їх поведінки вiд закономiрностей функціонування, динаміки та розвитку природних процесів у них. Тому, встановлення спектру екзогенних процесів, оцiнка просторових i часових закономiрностей його змiни, iнтенсивностi та рельєфоутворювального ефекту процесів, обґрунтування i реалiзацiя надiйної системи спостережень та контролю за динамiкою процесiв є важливими завданнями покращення стану довкілля та здійснення екологiчного монiторингу в Українських Карпатах. Ці завдання стали особливо актуальними у зв’язку із глобальними кліматичними змінами. Вони визнані ключовими на Форумі, присвяченому Міжнародному Року гір (Рахів, 2002) і відзначені у Карпатській конвенції, прийнятій на П’ятій конференції міністрів Довкілля для Європи” (Київ, 2003).
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень тісно пов’язаний із держбюджетними темами кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка: Геоморфологічні основи і технології планування природоохоронних і рекреаційних територій Карпатського регіону” (державний реєстраційний номер 0100U001457), Розробити природоохоронні інженерно-геоморфологічні інформаційні системи і картографічні моделі для природоохоронних потреб” (державний реєстраційний номер 01051U002215), а також госпдоговірними темами: Вивчення поширення і динаміки ерозійних процесів в долині р. Уж з метою їх прогнозування” (1985 р.), Вивчення поширення і динаміки екзогенних процесів у долині р. Тиса і в басейні р. Теребля” (19861987), Організація і налагодження стаціонарних спостережень за селевими процесами в басейні р. Свидовець” (19881990), Організація і налагодження стаціонарних спостережень у районі озера Синевир” (19911992), Гідроекологічне дослідження території Закарпатської області в масштабі 1:200000 для розробки схеми геоекологічного моніторингу та обґрунтування водоохоронних заходів” (19931994), Апробацiя методики монiторингу кризових ситуацiй, пов’язаних з геодинамiчними процесами i явищами” (1995).
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи виявити закономiрностi поширення та особливостi динаміки сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, проаналiзувати причини їх виникнення, кiлькiсно оцiнити iнтенсивність розвитку процесiв в Українських флiшових Карпатах для забезпечення реалізації програми екзоморфодинамічного моніторингу, прогнозування тенденцій зміни геоекологічної ситуації та оцінки екзоморфодинамічного ризику.
    Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання: 1) розкрити змiст основних підходів, термiнiв i понять теорiї екзоморфодинамiки та узагальнити досвiд вивчення сучасних екзогенних геоморфологічних процесiв в Українських флiшових Карпатах; 2) модифiкувати методику екзоморфодинамiчних дослiджень з урахуванням особливостей рельєфу флiшових гiр помiрного клiматичного поясу; 3) виявити специфiку геоморфологiчної будови Українських флiшових Карпат i провести їх геоморфологiчну регiоналiзацiю; 4) встановити закономiрності просторово-часової диференцiацiї сучасних екзогенних геоморфологічних процесів з урахуванням геолого-геоморфологiчної будови регіону, вертикальної та горизонтальної неоднорiдностi чинників розвитку процесiв та особливостей господарського освоєння територiї; 5) оптимізувати схему екзоморфодинамічного моніторингу в Українських флішових Карпатах.
    Об’єктом дослідження є Українські флішові Карпати як регіон зі своєрiдною геологічною та геоморфологічною будовою, iсторiєю розвитку рельєфу та специфікою сучасної екзоморфодинаміки.
    Предметом дослiджень є рельєфоутворювальнi процеси в межах Українських флішових Карпат, які відбуваються в наш час i виникають у результатi впливу зовнiшніх щодо поверхнi Землi чинників.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у такому:
    • вперше у вітчизняних геоморфологічних дослідженнях Українські флішові Карпати розглянуто як цілісний об’єкт екзоморфодинамічного аналізу. У зв’язку з цим, виявлено нові особливості морфоструктурної організації флішових Карпат, на основі яких удосконалено схему геоморфологічної регіоналізації;
    • удосконалено методи збирання, формалізації та аналізу даних маршрутних і стаціонарних досліджень, які дають змогу визначати спектри процесів та здійснювати просторово-часову екстраполяцію одержаних результатів;
    • уперше розроблено регіональну класифікацію сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, на основі якої проведено їх типізацію і встановлено нові механізми їх розвитку;
    • встановлено нові закономірності просторово-часової диференціації екзогенних процесів з урахуванням результатів стаціонарних спостережень у різних ландшафтно-кліматичних умовах Українських флішових Карпат;
    • запропоновано нові підходи до організації екзоморфодинамічного моніторингу та оцінки екзоморфодинамічного ризику на основі геоінформаційного аналізу екзоморфодинамічних систем.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дослiджень використовують в iнженерно-геологiчному i гiдрогеологiчному наглядi Закарпатською і Львівською геологорозвідувальними експедиціями ДГП Західукргеологія”; під час землевпорядкування заповiдних i рекреацiйних територiй Карпатським i Синевирським нацiональними природними парками, Карпатським бiосферним заповiдником, міжнародним біосферним резерватом Східні Карпати”; при організації моніторингу довкілля державним управлiнням охорони навколишнього середовища у Львiвській області.
    Особистий внесок здобувача полягає в удосконаленні методики польових картографічних і стаціонарних досліджень сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, проведенні великомасштабного (1:25000) картографування екзогенних процесів у гірських частинах долини р. Тиса та басейнів річок Уж і Теребля, організації та проведенні стаціонарних спостережень за процесами на екзоморфодинамічних стаціонарах Менчул Квасівський”, Свидовець”, Синевир”, узагальненні результатів маршрутних і стаціонарних спостережень та створенні автоматизованих баз даних, обґрунтуванні структури і змісту екзоморфодинамічних геоінформаційних систем Українських флішових Карпат.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи, основнi положення та висновки доповiдались і обговорювались на конференцiях молодих вчених (Київ, 1985; Ленiнград, 1987; Казань, 1987), картографiчних конференцiях (Iркутськ, 1983; Харкiв, 1988), Щукiнських читаннях (Москва, 1990), конференцiях з проблем iнженерної географiї (Володимир, 1987), iнженерної геологiї (Чернiвцi, 1987), пленумах Геоморфологiчної комiсiї (Казань, 1988; Київ, 1993), регiональних конференцiях з проблем охорони природи (Славськ, 1984; Терскол, 1987; Львiв, 1989; Тернопiль, 1990; Устрiки-Дольнi, 1992; Косiв, 1993; Кракiв, 1993); симпозiумах i конференцiях з дослiджень сучасних рухiв земної кори (Дагомис, 1988; Алушта, 1993; Яремче, 1994), нарадах Мiжвузiвської координацiйної ради з проблем ерозiйних руслових i гирлових процесiв (Москва, 1987; Ташкент, 1991; Iжевськ, 1992; Воронеж, 1993; Львiв, 1994, 2003, 2006).
    Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 23 наукові праці, 5 з яких у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
    Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків, викладених на 148 сторінках. Робота містить 65 рисунків, 12 таблиць та 4 додатки. Список використаних джерел включає 345 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Дослідження сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах дозволять зробити такі висновки:
    1. Флішові гори, які займають 86 відсотків території Українських Карпат, є своєрідним природним регіоном з певними закономірностями поширення і розвитку процесів сучасного рельєфоутворення. Своєрідність умов і чинників сучасної екзоморфодинаміки в Українських Карпатах проявляється у поздовжній морфоструктурній зональності, значному горизонтальному розчленування при порівняно низькій енергії рельєфу й вертикальному розчленуванні, значній вологості клімату та великій лісистості.
    2. Регіональні геоморфологічні одиниці є каркасом просторово-часового екзотморфодинамічного аналізу. Виходячи з принципу дискретності і континуальності геоморфологічних меж в Українських флішових Карпатах виділені перехідні регіони, які характеризуються підвищеною екзоморфодинамічною активністю.
    3. Класифікація сучасних екзогенних геоморфолологічних процесів є першим кроком екзоморфодинамічного аналізу. Регіональну класифікацію процесів слід проводити за такими критеріями: генезисом, місцем прояву, часом прояву, рельєфоутворювальним ефектом, екологічними наслідками, факторами і агентами, механізмом розвитку. За факторами і агентами екзоморфогенезу в Карпатах виділені процеси гідрогенного, гравітаційного, кріогенного, еолового, термогенного, хемогенного і біогенного рядів.
    5. У спектрі процесів гідрогенного ряду в Карпатах переважають ерозійно-акумулятивні процеси схилової та руслової ерозії для яких встановлені такі закономірності:
    а) інтенсивність площинної ерозії прямо залежить від характеру використання схилів. Вона зростає у такому порядку полонинські луки і зрілий листяний ліс, зрілий хвойний ліс, молодий хвойний ліс, сінокісні луки, пасовища, перелоги, зруби, поля із зерновими культурами, поля із просапними культурами;
    б) характер та інтенсивність руслових ерозійно-акумулятивних процесів залежить від типологічних, регіональних і морфодинамічних особливостей русел. Каталізатором активності руслових процесів виступають паводки. Найбільший екзодинамічний ефект мають паводки, викликані зливами з сумою опадів більше 30 мм за добу;
    в) селеві процеси є перехідною ланкою між гідрогенним і гравітаційним екзоморфодинамічними рядами процесів. Рельєфоутворювальний ефект селевих процесів залежить від морфодинамічних властивостей селевих басейнових систем: характеру повздовжніх профілів селевих русел, взаєморозташування зон живлення, транзиту та акумуляції, гранулометричного складу селевих мас, екзоморфодинамічного стану схилових систем .
    6. Гравітаційний екзоморфодинамічний ряд представлений в Українських флішових Карпатах зсувними, тектогравітаційними, обвально-осипними процесами. Дослідженнями встановлено, що:
    а) головною причиною розвитку зсувів є перезволоження схилів, а головною умовою відповідна морфолого-літогенна будова схилів. Механізм розвитку і морфотипологічні характеристики зсувних процесів знаходяться у тісній залежності від морфоструктурних умов;
    б) тектогравітаційні процеси просідання, розсідання вершинних поверхонь і відсідання схилів характеризуються значними масштабами прояву, низькими швидкостями розвитку і порівняно слабкою реакцією на вплив зовнішніх факторів. Вони є важливою причиною активізації зсувів, розвитку кам’яних розсипищ, чинником впливу на руслові процеси;
    в) головною умовою розвитку обвально-осипних процесів є наявність крутих схилів відповідної літології. Форма і параметри осипищ залежать від орієнтації схилів по відношенню до залягання пісковикових пластів, які виконують роль джерел живлення. Активізація осипищ пов’язана із господарським впливом, зокрема, і з підрізанням схилів та зведенням лісової рослинності. Процеси утворення кам’яних розсипищ тільки умовно можна віднести до гравітаційного ряду, оскільки вони мають різний вік і генезис. Кам’яні розсипища Ґорганів тісно пов’язані із розвитком тектоногравітаційних процесів.
    7. Процеси кріогенного і термогенного рядів (лавини, сніжникова ерозія, соліфлюкція, термогенна дисерпція) характеризуються чіткою висотною локалізацією і сезонним проявом. Для них властива висока інтенсивність при незначній тривалості розвитку.
    8. Процеси еолового, хемогенного та біогенного рядів займають підпорядковане положення у спектрі процесів. Еолові процеси (коразія, дефляція, акумуляція еолового матеріалу) присутні в усіх екзоморфодинамічних ярусах Українських флішових Карпат і потребують детальніших досліджень. Хемогенні процеси проявляються у хімічному вивітрюванні флішових порід та розвитку карстових мікроформ. Встановлено, що їхня активність зумовлена мінералогічним складом та хімічними властивостями гірських порід, а також положенням екзоморфодинамічних систем у геохімічних рядах природних комплексів. Серед процесів біогенного ряду (фітогенних, зоогенних) виділяються сальтація і відкореневе вивітрювання. Їхня інтенсивність залежить від видового складу та екологічного стану лісового покриву.
    9. Просторова диференціація сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах відображає специфіку впливу ландшафтно-кліматичних, морфологічних і літоструктурних особливостей морфосистем.
    Аналіз зв’язків поширення СЕГП з ландшафтно-кліматичними особливостями дав змогу виділити в Українських флішових Карпатах холодну та помірну екзоморфодинамічні зони і два екзоморфодинамічні пояси: квазінівальний і плювіальний.
    За морфологічними особливостями в Українських Флішових Карпатах виділено вершинний, давньольодовиковий, середньогірний, низькогірний і долинний екзоморфодинамічні яруси, а за літоструктурними особливостями їхні типи: чорногірський, полонинський, ґорґанський, бескидський, верховинський.
    Екзоморфодинамічна зональність, поясність, ярусність і їх типологічні відміни визначають просторовий розподіл спектрів процесів, поширення екзоморфодинамічних комплексів і розвиток екзоморфодинамічних систем.
    10. Періодичність розвитку морфодинамічних систем підпорядкована загальним просторово-часовим закономірностям планетарно-циклічним, геліоциклічним, геоциклічним (річні цикли та сезонна і добова ритмічність). При виявленні геліоциклічних закономірностей розвитку процесів необхідно враховувати особливості екзоморфодинамічної зональності та поясності, а також геоциклічний характер функціонування екзоморфодинамічних систем.
    В геоциклі екзоморфодинаміки виділено чотири сезонні ритми: зимовий з трьома фазами, весняний з двома фазами, літній та осінній.
    11. Встановлено, що сезоннi ритми екзоморфодинамiки мають нерiвномiрний розподiл як у широтному, так i у висотному дiапазонах. Закономірності екзоморфодинамічної зональності та ярусності з чіткою диференціацією розвитку процесів між холодною і помірною екзоморфодинамічними зонами найбільше виражені в зимовому ритмі.
    12. Виявлені закономірності сучасної екзоморфодинаміки Українських флішових Карпат доцільно використовувати в екзоморфодинамічному моніторингу, який розглядається як окремий модуль регіонального екологічного моніторингу.
    13. В Українських флішових Карпатах вибір репрезентативних моніторингових об’єктів пропонуємо здійснювати у такій послідовності: геоморфологічний регіон (область, підобласть, район, підрайон) екзоморфодинамічна зона екзоморфодинамічний пояс екзоморфодинамічний ярус літоморфоструктурний тип ярусу екзоморфодинамічна система екзоморфодинамічний елемент.
    14. Планування режиму стаціонарних спостережень необхідно здійснювати з врахуванням геліоциклічних і геоциклічних закономірностей екзоморфодинаміки. Стаціонарні спостереження за процесами гравітаційного ряду повинні охоплювати кілька 11-річних або 56-річних циклів. У спостереженнях за процесами флювіального ряду потрібно враховувати особливості сезонної ритміки багаторічної циклічності.
    15. Результуючою складовою моніторингу процесів є оцінка екзоморфодинамічного ризику.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Агафонов Б.П., Выркин В.Б. Стационарное изучение смещения рыхлого материала на склонах в Прибайкалье // Развитие склонов и выравнивание рельефа. Казань, 1974. С. 107114.
    2. Агафонов Б.П. Прогнозно-геодинамические исследования. Климатический фактор рельефообразования // Тез. докл. Всесоюз. cовещания. Казань, 1978. С. 132133.
    3. Агафонов Б.П. Экзодинамика Байкальской рифтовой зоны. Новосибирск: Наука, 1990. 176 с.
    4. Адаменко О.М., Гродецкая Г.Д. Антропоген Закарпатья. Кишинев: Штиинца, 1987. 149 с.
    5. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. К.: Манускрипт, 1995. 164 с.
    6. Адаменко О.М. Періодичність кліматичних змін у Карпатському регіоні в зв’язку з прогнозом катастрофічних явищ // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)”. Рахів, 1999. С. 35.
    7. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія. Івано-Франківськ: Факел, 2000. 580 с.
    8. Айзенберг М.М., Каганер М.С., Ромов А.И. Некоторые вопросы селеобразования на территории Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1961. Вып. 30. С. 7293.
    9. Айзенберг М.М., Гусак А.И. Селевой паводок на р. Прутец Чемеговский (Карпаты) и его характеристики // Тр. УкрНИГМИ. 1967. Вып. 69. С. 146153.
    10. Айзенберг М.М., Вольфцун М.Л., Хлоева Е.В. Классификация селей и районирование бассейнов селеопасных рек Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1969. Вып. 85. С. 118124.
    11. Айзенберг М.М., Хлоева Е.В. Расчет количественных характеристик селей на реках Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1971. Вып. 104. С. 5860.
    12. Айзенберг М.М. О роли природных и антропогенных факторов в селеобразовании в Украинских Карпатах // Тр. УкрНИГМИ. 1972. Вып. 119. С. 8494.
    13. Алексиев Т. Гравитачи блоков и отседания по южния склон на Стара Планины // Проблемы на географята. 3 София, 1987. С. 2537.
    14. Ананьев Г.С. Динамическая геоморфология. Формирование вершинных поверхностей. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 172 с.
    15. Ананьев Г.С. Условия выветривания и формирование обломочного материала в субальпийском поясе Карпат // Рельеф и ландшафты. М.: Изд-во МГУ, 1977. С. 158162.
    16. Ананьев Г.С. О строении вершинных поверхностей междуречий в осевой зоне Карпат в связи с проблемой древних поверхностей выравнивания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. 1979, № 3. С. 6772.
    17. Ананьев Г.С. Процессы современной денудации в Восточных Карпатах // Геоморфология. 1980. № 1. С. 6371.
    18. Ананьев Г.С. Развитие стационарных исследований экзогенных процессов на географическом факультете МГУ // Вестн. Моск. ун-та. Сер. геогр. 1985. № 4.
    19. Ананьев Г.С., Ващалова Т.В. Наблюдения за эоловыми процессами в Карпатах // Вестн. Моск. ун-та. Сер. геогр. 1975. № 5. С 105107.
    20. Ананьев Г.С. Проблемы морфолитогенеза в горных областях // Упорядочность в рельефе и морфогенез. М.: Наука, 1992. 252 с.
    21. Ананьев Г.С. Катастрофические процессы рельефообразования. М.: Изд-во МГУ, 1998. 100 с.
    22. Андрианов М.С. Вертикальная термическая зональность Советских Карпат // Наук. зап. Львов. гос. ун-та им. Ив. Франко. Географ. сб., 1957. Вып. 4. С. 189198.
    23. Барабаш М.Б., Татарчук О.Г., Корж Т.В. Нове про зміни клімату в Західному регіоні України під впливом глобального потепління // Гори і люди (у контексті сталого розвитку). Матеріали Міжнародної конференції, присвяченої Міжнародному року гір (м. Рахів, 1418 жовтня 2002 р.). С. 1014.
    24. Башенина Н.В. Формирование современного рельефа земной поверхности. М.: Высш. шк., 1967. 384 с.
    25. Башенина Н.В., Миронова А.В., Тальская Н.Н. Карта морфоструктурного районирования Советских Карпат // Геоморфологическое картографирование в мелких масштабах. М.: Изд. МГУ, 1976. С. 119130.
    26. Беручашвили Н.Л. От географических стационаров к станциям мониторинга и геоэкспертным обсерваториям // География и природные ресурсы. 1990. № 3. C. 512.
    27. Беэр М.А., Бызова С.Л., Ломидзе М.Г. Тектонический покров горы Петрос (Восточные Карпаты) // Геотектоника. 1965. № 4. C. 8491.
    28. Біланюк П. Фізична географія Закарпатської України. Карпатська Україна. Львів, 1939. 128 с.
    29. Благоволин Н.С., Пшенин Г.Н. Гравитационный фактор в развитии рельефа горных хребтов // Геоморфология. 1995. № 4. С. 315.
    30. Богданов А.А. Основные чеpты тектоники Восточных Каpпат // Советская геология. 1949. № 40. С. 922.
    31. Бондарык Г.К. Общая теория инженерной (физической) геологии. М.: Недра. 1981. 256 с.
    32. Бондаpчук В.Г. Радянськi Каpпати. К.: Рад. шк., 1956. 179 с.
    33. Болюх О.И. Особенности современных физико-географических процессов Полонинского хребта // Географические исследования на Украине. К.: Наук. думка. 1970. С. 1213.
    34. Болюх О.І., Чалик В.І. Особливості прояву шкідливих геоморфологічних процесів в долині р. Тересви // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. геогр. 1970. Вип. 5.
    35. Болысов С.И., Мысливец В.И. Об объеме понятия современные геоморфологические процессы” // Экзогенные процессы и окружающая среда. Казань, 1988. С. 2223.
    36. Борсук О.А., Симонов Ю.Г. Морфосистемы, их устройство и функционирование // Вопросы географии. Системные исследования природы”. Сб. 109. М.: Мысль, 1977. С. 170178.
    37. Бутаков Г.П. Основные задачи изучения современных экзогенных процессов рельефообразования // Географические системы: проблемы моделирования и управления. Казань, 1987. С. 1013.
    38. Бутаков Г.П., Дедков А.П., Мозжерин В.И. Системный анализ современных и древних экзогенных процессов рельефообразования // Моделирование окружающей среды / ГО СССР. Л., 1986. С. 8187.
    39. Буцько С.С. Оползневой процесс и его значение при формировании межгорных Карпатских депрессий // Бюлл. МОИП. Отд. геол. 1972. Вып. 1. 140 с.
    40. Бучинський І.О., Волеваха М.М., Коржов В.О. Клімат Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1971. 172 с.
    41. Важенин Б.П. Литосборные бассейны и их свойства // Основные проблемы теоретической геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1985. С. 6364.
    42. Варнс Д. Дж. Движения склонов, типы и процессы // Оползни. Исследование и укрепление. М.: Мир. 1981. С. 3285.
    43. Выркин В.Б. Классификация экзогенных процессов рельефообразования суши // География и природные ресурсы. 1986. № 4. C. 2024.
    44. Высоцкий Б.П. К геоморфологии бассейна рек Теребли в Закарпатье // Изв. АН СРСР. Сер. геогр. 1961. № 1. С. 110116.
    45. Воскресенский С.С. Динамическая геоморфология. Формирование склонов. М.: Изд-во МГУ, 1971. 228 с.
    46. Временные методические рекомендации по изучению закономерностей развития, прогнозной оценки и защите от оползней предгорных территорий (на примере Предкарпатья) / Состав. Г.И. Рудько. Львов, 1986. 56 с.
    47. Габинет М.П. Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. К.: Наук. думка, 1985. 148 с.
    48. Галицкий В.И. Экзодинамические рельефообразующие процессы и их связь с погребенным рельефом на территории Приднепровской низменной равнины // Современные экзогенные процессы. К., 1968. Ч. 1.


    49. Гарцман И.Н. Типология речных систем и гидрографические индикационные исследования // Водные ресурсы. 1973. № 3. С. 109124.
    50. Геоморфология осевой зоны Восточных Карпат / Ред. Г.С. Ананьева. М.: Изд-во МГУ, 1981. 130 с.
    51. Герасимов И.П. Опыт геоморфологической интерпретации общей схемы геологического строения СССР // Проблемы физич. геогр. Вып. 12. М.Л.: Изд-во АН СССР, 1946.
    52. Гірські автомобільні дороги Українських Карпат: Аналіз пошкоджень паводком 1998 р. автомобільних доріг Закарпаття і рекомендації по попередженню руйнувань гірських автомобільних доріг Українських Карпат / Під ред. В.О. Герасимчука. Ужгород: Закарпаття, 1999. 272 с.
    53. Голояд Б.Я. Еколого-технічні основи захисту грунтів від ерозії в горах: Автореф. дис. ... д-ра техн. наук. Івано Франківськ, 1994. 36 с.
    54. Голояд Б.Я. Небезпечні екзогенні процеси в басейнових екосистемах Українських Карпат, їх прогноз і ліквідація) // Гори і люди (в контексті сталого розвитку): Матеріали Міжнар. конф. Рахів, 2002. С. 3638.
    55. Голояд Я.Б., Бойчук І.І. Екологічні основи захисту гірсько-лісових басейнових екосистем від шкідливих екзогенних процесів в Українських Карпатах. Івано-Франківськ, 2001. 390 с.
    56. Горшенін М., Пешко В. Ерозiя гiрських лiсових грунтiв та боротьба з нею. Львiв, 1972. 148 с.
    57. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий. М.: Недра, 1982. 284 с.
    58. Гофштейн І.Д. Неотектоніка і морфогенез Верхнього Придністров’я. К.: Вид-во АН УРСР, 1962. 131 с.
    59. Гофштейн И.Д. Неотектоника Карпат. Киев: Изд-во АН УССР, 1964. 185 с.
    60. Гофштейн І.Д. Про зв’язок товщини земної кори під Карпатською дугою з міграцією тектонічних процесів // Доп. АН УРСР. Сер. біол. 1967. № 1. С. 3741.



    61. Гофштейн И.Д. Морфостpуктуpа Чеpногоpы (Укpаинские Каpпаты) // Геология и геохимия гоpючих ископаемых. 1984. Вып. 62. С. 8288.
    62. Гофштейн И.Д. Современный этап развития рельефа Карпат // Геоморфология. 1984. № 4.
    63. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. К.: Наук. думка, 1995. 84 с.
    64. Гошовський С.В., Рудько Г.І., Преснер Б.М. Екологічна безпека техноприродних систем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів. К.: Нічлава, 2002. 624 с.
    65. Грищенко В.Ф. О роли снежных лавин в формировании верхней границы леса Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1975. Вып. 135. С. 114116.
    66. Грищенко В.Ф., Боєва О.Г. Сучасний стан селелавинного моніторингу в гірських районах України // Гори і люди (в контексті сталого розвитку). Матеріали Міжнар. конф. Рахів, 2002. С 4951.
    67. Гуцуляк Г., Андріїшин М. Система моніторингу земель Карпатського регіону України. Косів, 1994. 76 с.
    68. Дэвис В.М. Геоморфологические очерки. М.: ИИЛ, 1962. 455 с.
    69. Динамическая геоморфология: Учебное пособие / Под. ред. Г.С. Ананьева, Г.С. Симонова, А.И. Спиридонова. М.: Изд-во МГУ, 1992. 448 с.
    70. Дедков А.П. Системы экзогенного рельефообразования и их типы // Экзогенные процессы и эволюция рельефа. Казань, 1983. С. 614.
    71. Дедков А. Основные этапы развития геоморфологии // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє. Матеріали Міжнар. конф. Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2002. С. 2226.
    72. Демедюк Н.С. Поверхности выравнивания Украинских Карпат и их предгорий // Studia geomorphologica Carpatho-Balcanica. Vol. XVI. Kraków, 1983. C. 414.
    73. Дослідження сучасної геодинаміки Українських Карпат / Максимчук В.Ю., Кузнєцова В.Г., Вербицький Т.З. та ін. К.: Наук. думка, 2005. 256 с.


    74. Дубіс Л.Ф., Хомин Я.Б. Оцінка геолого-геоморфологічної зумовленості ерозійно-денудаційних процесів на південно-західних схилах Українських Карпат // Географічні основи раціонального природокористування. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 1992. Вип. 18 С. 2022.
    75. Дубіс Л.Ф. Структурна організація та функціонування річкових систем гірської частини басейну Тиси: Автореф. дис. канд. геогр. наук. Львів, 1995. 26 с.
    76. Дяков В.Н. Влияние состава насаждений на поверхностный сток в горных условиях // Лесоводственные исследования и производственный опыт в Карпатах. Ужгород: Карпаты. 1972. С. 5157.
    77. Дяков В.Н. Эрозионные процессы на вырубках в горных лесах Карпат // Лесоведение. 1973. № 3. C. 1421.
    78. Дячук В.А., Сусідко М.М. Паводки в Закарпатті та причини їх виникнення // Укр. геогр. журн. 1999. № 1. С. 4851.
    79. Екологія Львівщини 2006. Львів: СПОЛОМ, 2007. 160 с.
    80. Еpмаков Н.П. Схема моpфологического деления и вопpосы геомоpфогенеза Советских Каpпат // Тp. Львов. геолог. об-ва. Сеp. геол. Львов, 1948. Вып. 1. C. 6286.
    81. Еpмоленко Ю.А. Геомоpфология Бескид (Укpаинские Каpпаты): Автоpеф. дисс. канд. геогp. наук. Львов, 1963. 17 с.
    82. Ермолов В.В. Генетически однородные поверхности в геоморфологическом картировании. Новосибирск: Изд-во СО АН СРСР, 1964. 41 с.
    83. Ерозійні процеси на сільськогосподарських угіддях гірської частини Закарпаття / Кравчук Я.С., Ковaльчук I.П., Гнатюк Р.М., Шушняк В.М. // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. К.: Урожай, 1990. Вип. 35. С. 2428.
    84. Эксперементальные исследования дождевого стока в Карпатах / Бeфани А.Н., Бефани Н.Ф., Вишневcкий П.Ф. и др. // Тр. УкрНИГМИ. 1967. Вып. 69. С. 332.
    85. Живаго Н.В., Пиотровский В.В. Геоморфология с основами геологии. М.: Недра, 1971. 288 с.
    86. Изучение гидpологического pежима Синевиpского озеpа и геологогеомоpфологические обстановки бассейна его водосбоpа с целью выдачи pекомендаций по пpедотвpащению его обмеления и сохpанению: Отчет о научно-исследовательской хоздоговоpной pаботе / Кoлодий В.В., Демедюк Н.С., Гавуpа С.П. и дp. // Фонды ИГГГИ АН Укpаины. Львов, 1984. 162 с.
    87. Заcлавский М.Н. Эрозиоведение. Основы противоэрозионного земледелия. М.: Высш. шк., 1987. 376 c.
    88. Золотарев Г.С. Инженерная геодинамика. М., 1983. 326 с.
    89. Ивановский Л.И. Анализ рыхлых отложений при изучении современных экзогенных рельефообразующих процессов // Коррелятные отложения в геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1986.
    90. Ивановский Л.И. Ведущие экзогенные процессы при формировании рельефа // Проблемы методологии геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1989. С. 8590.
    91. Ивановский Л.И. Экзогенная литодинамика горных стран. Новосибирск: Наука, 1993. 160 с.
    92. Инженерная геодинамика. Л.: Недра. 1977. 478 с.
    93. Каганов Я.И. Русловые переформирования при регулировании рек горно-предгорной зоны. Львов: Вища школа, 1981. 119 с.
    94. Кaдетов О.К., Кружалин В.И., Симонов Ю.Г. Влияние структуры речной сети на ход рельефообразующих процессов // Геоморфология. 1981. № 3. С. 3741.
    95. Карта современных геоморфологических процессов СССР масштаба 1:2500000 / Горелов С.К., Граве М.К., Козлова А.Е., Тимофеев Д.А. // Геоморфология. 1990. № 1. С. 414.
    96. Клюкин А.А. Очаги питания селевого стока Украинских Карпат // Основные проблемы изучения и использования производительных сил Украинских Карпат. Материалы к научной конференции. Л.: Каменяр. 1967. С. 328329.
    97. Ковалюх Н.Н., Петренко Л.В., Третяк П.Р. Геохронология нивально-гляциальных отложений среднегорья Украинских Карпат // Бюлл. комисс. по изучению четвертичного периода. № 54. М.: Наука, 1985. С. 113118.
    98. Ковальчук И.П. Динамика эрозионных процессов в Западной Подолии: Автореф. дисс. канд. геогр. наук. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 24 с.
    99. Ковальчук И.П., Шушняк В.Н. Пути картографирования морфодинамических процессов в природоохранных и рекреационных целях (на примере Карпатского национального парка) // Картографическое обеспечение народохозяйственных программ: Тез. картограф. конф. Иркутск, 1983. Вып. 1. С. 3133.
    100.&n
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины