СУЧАСНА ЕКЗОМОРФОДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФЛІШОВИХ КАРПАТ : СОВРЕМЕННАЯ ЕКЗОМОРФОДИНАМИКА УКРАИНСКИХ флишовЫх КАРПАТ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • СУЧАСНА ЕКЗОМОРФОДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФЛІШОВИХ КАРПАТ
  • Альтернативное название:
  • СОВРЕМЕННАЯ ЕКЗОМОРФОДИНАМИКА УКРАИНСКИХ флишовЫх КАРПАТ
  • Кол-во страниц:
  • 240
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА





    На правах рукопису
    УДК 551.4.(47.74)


    ШУШНЯК Володимир Миколайович




    СУЧАСНА ЕКЗОМОРФОДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФЛІШОВИХ КАРПАТ



    11.00.04 геоморфологія і палеогеографія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук





    Науковий керівник:
    доктор географічних наук,
    професор І.П. КОВАЛЬЧУК






    ЛЬВІВ 2007












    ЗМІСТ




    Вступ........................................................................................................................


    4




    Розділ 1. Науково-методологічні засади дослідження екзоморфодинаміки Карпат......................................................................................................................



    9







    1.1. Термiни та поняття сучасної екзоморфодинамiки....................................


    9







    1.2. Екзоморфодинамічна вивченість Українських Карпат............................


    15







    1.3. Методи дослiдження....................................................................................


    21




    Висновки до розділу 1............................................................................................


    27




    Розділ 2. Особливості рельєфу Українських флішових Карпат........................


    29







    2.1. Характерні риси морфоструктури...........................................................


    29







    2.2. Морфодинамічні властивості карпатського флішу...............................


    36







    2.3. Геоморфологічне районування Українських флішових Карпат..........


    41







    2.4. Геоморфологiчна будова тестових дiлянок...........................................


    53




    Висновки до розділу 2............................................................................................


    63




    Розділ 3. Типологічний аналіз сучасних екзогенних геоморфологічних процесів...................................................................................................................



    66







    3.1. Регіональна класифікація сучасних екзогенних геоморфологічних процесів................................................................................................................



    66







    3.2. Гiдрогеннi процеси......................................................................................


    67







    3.3. Гравiтацiйнi процеси...................................................................................


    88







    3.4. Нівальні і кріогенні процеси.......................................................................


    102







    3.5. Еолові процеси.............................................................................................


    109







    3.6. Хемогенні процеси.......................................................................................


    112







    3.7. Біогенні процеси..........................................................................................


    114







    Висновки до розділу 3........................................................................................


    118




    Розділ 4. Просторова і часова диференціація екзогенних геоморфологічних процесів...................................................................................................................



    122







    4.1. Просторова диференціація..........................................................................


    122







    4.1.1. Квазінівальний пояс холодної екзоморфодинамічної они..................


    125







    4.1.2. Квазінівальний пояс помірної екзоморфодинамічної зони..................


    137







    4.1.3. Плювіальний екзоморфодинамічний пояс.............................................


    140







    4.2. Часова диференціація екзогенних процесів..............................................


    152







    Висновки до розділу 4........................................................................................


    172




    Розділ 5. Екзоморфодинамічний моніторинг: теоретичні та прикладні проблеми і завдання...............................................................................................



    175







    5.1. Організаційна структура моніторингу сучасних екзогенних геоморфологічних процесів...............................................................................



    175







    5.2. Екзоморфодинамічний моніторинг як автоматизована система контролю СЕГП..................................................................................................



    181







    5.3. Оцінка екзоморфодинамічного ризику......................................................


    185




    Висновки до розділу 5............................................................................................


    189




    Висновки................................................................................................................


    190




    Список використаних джерел............................................................................


    194




    Додатки...................................................................................................................


    223






    ВСТУП

    Актуальність теми. Карпати належать до регіонів зі значним геодинамічним ризиком. Тут за останні десятиріччя зросла частота та інтенсивність розвитку небезпечних екзогенних явищ і процесів паводків, зсувів, селів, площинної та руслової ерозії тощо. Активiзацiя сучасних екзогенних геоморфологічних процесів є iндикатором дестабiлiзацiї природних екосистем, вiдхилення траєкторії їх поведінки вiд закономiрностей функціонування, динаміки та розвитку природних процесів у них. Тому, встановлення спектру екзогенних процесів, оцiнка просторових i часових закономiрностей його змiни, iнтенсивностi та рельєфоутворювального ефекту процесів, обґрунтування i реалiзацiя надiйної системи спостережень та контролю за динамiкою процесiв є важливими завданнями покращення стану довкілля та здійснення екологiчного монiторингу в Українських Карпатах. Ці завдання стали особливо актуальними у зв’язку із глобальними кліматичними змінами. Вони визнані ключовими на Форумі, присвяченому Міжнародному Року гір (Рахів, 2002) і відзначені у Карпатській конвенції, прийнятій на П’ятій конференції міністрів Довкілля для Європи” (Київ, 2003).
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень тісно пов’язаний із держбюджетними темами кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка: Геоморфологічні основи і технології планування природоохоронних і рекреаційних територій Карпатського регіону” (державний реєстраційний номер 0100U001457), Розробити природоохоронні інженерно-геоморфологічні інформаційні системи і картографічні моделі для природоохоронних потреб” (державний реєстраційний номер 01051U002215), а також госпдоговірними темами: Вивчення поширення і динаміки ерозійних процесів в долині р. Уж з метою їх прогнозування” (1985 р.), Вивчення поширення і динаміки екзогенних процесів у долині р. Тиса і в басейні р. Теребля” (19861987), Організація і налагодження стаціонарних спостережень за селевими процесами в басейні р. Свидовець” (19881990), Організація і налагодження стаціонарних спостережень у районі озера Синевир” (19911992), Гідроекологічне дослідження території Закарпатської області в масштабі 1:200000 для розробки схеми геоекологічного моніторингу та обґрунтування водоохоронних заходів” (19931994), Апробацiя методики монiторингу кризових ситуацiй, пов’язаних з геодинамiчними процесами i явищами” (1995).
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи виявити закономiрностi поширення та особливостi динаміки сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, проаналiзувати причини їх виникнення, кiлькiсно оцiнити iнтенсивність розвитку процесiв в Українських флiшових Карпатах для забезпечення реалізації програми екзоморфодинамічного моніторингу, прогнозування тенденцій зміни геоекологічної ситуації та оцінки екзоморфодинамічного ризику.
    Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання: 1) розкрити змiст основних підходів, термiнiв i понять теорiї екзоморфодинамiки та узагальнити досвiд вивчення сучасних екзогенних геоморфологічних процесiв в Українських флiшових Карпатах; 2) модифiкувати методику екзоморфодинамiчних дослiджень з урахуванням особливостей рельєфу флiшових гiр помiрного клiматичного поясу; 3) виявити специфiку геоморфологiчної будови Українських флiшових Карпат i провести їх геоморфологiчну регiоналiзацiю; 4) встановити закономiрності просторово-часової диференцiацiї сучасних екзогенних геоморфологічних процесів з урахуванням геолого-геоморфологiчної будови регіону, вертикальної та горизонтальної неоднорiдностi чинників розвитку процесiв та особливостей господарського освоєння територiї; 5) оптимізувати схему екзоморфодинамічного моніторингу в Українських флішових Карпатах.
    Об’єктом дослідження є Українські флішові Карпати як регіон зі своєрiдною геологічною та геоморфологічною будовою, iсторiєю розвитку рельєфу та специфікою сучасної екзоморфодинаміки.
    Предметом дослiджень є рельєфоутворювальнi процеси в межах Українських флішових Карпат, які відбуваються в наш час i виникають у результатi впливу зовнiшніх щодо поверхнi Землi чинників.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у такому:
    • вперше у вітчизняних геоморфологічних дослідженнях Українські флішові Карпати розглянуто як цілісний об’єкт екзоморфодинамічного аналізу. У зв’язку з цим, виявлено нові особливості морфоструктурної організації флішових Карпат, на основі яких удосконалено схему геоморфологічної регіоналізації;
    • удосконалено методи збирання, формалізації та аналізу даних маршрутних і стаціонарних досліджень, які дають змогу визначати спектри процесів та здійснювати просторово-часову екстраполяцію одержаних результатів;
    • уперше розроблено регіональну класифікацію сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, на основі якої проведено їх типізацію і встановлено нові механізми їх розвитку;
    • встановлено нові закономірності просторово-часової диференціації екзогенних процесів з урахуванням результатів стаціонарних спостережень у різних ландшафтно-кліматичних умовах Українських флішових Карпат;
    • запропоновано нові підходи до організації екзоморфодинамічного моніторингу та оцінки екзоморфодинамічного ризику на основі геоінформаційного аналізу екзоморфодинамічних систем.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дослiджень використовують в iнженерно-геологiчному i гiдрогеологiчному наглядi Закарпатською і Львівською геологорозвідувальними експедиціями ДГП Західукргеологія”; під час землевпорядкування заповiдних i рекреацiйних територiй Карпатським i Синевирським нацiональними природними парками, Карпатським бiосферним заповiдником, міжнародним біосферним резерватом Східні Карпати”; при організації моніторингу довкілля державним управлiнням охорони навколишнього середовища у Львiвській області.
    Особистий внесок здобувача полягає в удосконаленні методики польових картографічних і стаціонарних досліджень сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, проведенні великомасштабного (1:25000) картографування екзогенних процесів у гірських частинах долини р. Тиса та басейнів річок Уж і Теребля, організації та проведенні стаціонарних спостережень за процесами на екзоморфодинамічних стаціонарах Менчул Квасівський”, Свидовець”, Синевир”, узагальненні результатів маршрутних і стаціонарних спостережень та створенні автоматизованих баз даних, обґрунтуванні структури і змісту екзоморфодинамічних геоінформаційних систем Українських флішових Карпат.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи, основнi положення та висновки доповiдались і обговорювались на конференцiях молодих вчених (Київ, 1985; Ленiнград, 1987; Казань, 1987), картографiчних конференцiях (Iркутськ, 1983; Харкiв, 1988), Щукiнських читаннях (Москва, 1990), конференцiях з проблем iнженерної географiї (Володимир, 1987), iнженерної геологiї (Чернiвцi, 1987), пленумах Геоморфологiчної комiсiї (Казань, 1988; Київ, 1993), регiональних конференцiях з проблем охорони природи (Славськ, 1984; Терскол, 1987; Львiв, 1989; Тернопiль, 1990; Устрiки-Дольнi, 1992; Косiв, 1993; Кракiв, 1993); симпозiумах i конференцiях з дослiджень сучасних рухiв земної кори (Дагомис, 1988; Алушта, 1993; Яремче, 1994), нарадах Мiжвузiвської координацiйної ради з проблем ерозiйних руслових i гирлових процесiв (Москва, 1987; Ташкент, 1991; Iжевськ, 1992; Воронеж, 1993; Львiв, 1994, 2003, 2006).
    Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 23 наукові праці, 5 з яких у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
    Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків, викладених на 148 сторінках. Робота містить 65 рисунків, 12 таблиць та 4 додатки. Список використаних джерел включає 345 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Дослідження сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах дозволять зробити такі висновки:
    1. Флішові гори, які займають 86 відсотків території Українських Карпат, є своєрідним природним регіоном з певними закономірностями поширення і розвитку процесів сучасного рельєфоутворення. Своєрідність умов і чинників сучасної екзоморфодинаміки в Українських Карпатах проявляється у поздовжній морфоструктурній зональності, значному горизонтальному розчленування при порівняно низькій енергії рельєфу й вертикальному розчленуванні, значній вологості клімату та великій лісистості.
    2. Регіональні геоморфологічні одиниці є каркасом просторово-часового екзотморфодинамічного аналізу. Виходячи з принципу дискретності і континуальності геоморфологічних меж в Українських флішових Карпатах виділені перехідні регіони, які характеризуються підвищеною екзоморфодинамічною активністю.
    3. Класифікація сучасних екзогенних геоморфолологічних процесів є першим кроком екзоморфодинамічного аналізу. Регіональну класифікацію процесів слід проводити за такими критеріями: генезисом, місцем прояву, часом прояву, рельєфоутворювальним ефектом, екологічними наслідками, факторами і агентами, механізмом розвитку. За факторами і агентами екзоморфогенезу в Карпатах виділені процеси гідрогенного, гравітаційного, кріогенного, еолового, термогенного, хемогенного і біогенного рядів.
    5. У спектрі процесів гідрогенного ряду в Карпатах переважають ерозійно-акумулятивні процеси схилової та руслової ерозії для яких встановлені такі закономірності:
    а) інтенсивність площинної ерозії прямо залежить від характеру використання схилів. Вона зростає у такому порядку полонинські луки і зрілий листяний ліс, зрілий хвойний ліс, молодий хвойний ліс, сінокісні луки, пасовища, перелоги, зруби, поля із зерновими культурами, поля із просапними культурами;
    б) характер та інтенсивність руслових ерозійно-акумулятивних процесів залежить від типологічних, регіональних і морфодинамічних особливостей русел. Каталізатором активності руслових процесів виступають паводки. Найбільший екзодинамічний ефект мають паводки, викликані зливами з сумою опадів більше 30 мм за добу;
    в) селеві процеси є перехідною ланкою між гідрогенним і гравітаційним екзоморфодинамічними рядами процесів. Рельєфоутворювальний ефект селевих процесів залежить від морфодинамічних властивостей селевих басейнових систем: характеру повздовжніх профілів селевих русел, взаєморозташування зон живлення, транзиту та акумуляції, гранулометричного складу селевих мас, екзоморфодинамічного стану схилових систем .
    6. Гравітаційний екзоморфодинамічний ряд представлений в Українських флішових Карпатах зсувними, тектогравітаційними, обвально-осипними процесами. Дослідженнями встановлено, що:
    а) головною причиною розвитку зсувів є перезволоження схилів, а головною умовою відповідна морфолого-літогенна будова схилів. Механізм розвитку і морфотипологічні характеристики зсувних процесів знаходяться у тісній залежності від морфоструктурних умов;
    б) тектогравітаційні процеси просідання, розсідання вершинних поверхонь і відсідання схилів характеризуються значними масштабами прояву, низькими швидкостями розвитку і порівняно слабкою реакцією на вплив зовнішніх факторів. Вони є важливою причиною активізації зсувів, розвитку кам’яних розсипищ, чинником впливу на руслові процеси;
    в) головною умовою розвитку обвально-осипних процесів є наявність крутих схилів відповідної літології. Форма і параметри осипищ залежать від орієнтації схилів по відношенню до залягання пісковикових пластів, які виконують роль джерел живлення. Активізація осипищ пов’язана із господарським впливом, зокрема, і з підрізанням схилів та зведенням лісової рослинності. Процеси утворення кам’яних розсипищ тільки умовно можна віднести до гравітаційного ряду, оскільки вони мають різний вік і генезис. Кам’яні розсипища Ґорганів тісно пов’язані із розвитком тектоногравітаційних процесів.
    7. Процеси кріогенного і термогенного рядів (лавини, сніжникова ерозія, соліфлюкція, термогенна дисерпція) характеризуються чіткою висотною локалізацією і сезонним проявом. Для них властива висока інтенсивність при незначній тривалості розвитку.
    8. Процеси еолового, хемогенного та біогенного рядів займають підпорядковане положення у спектрі процесів. Еолові процеси (коразія, дефляція, акумуляція еолового матеріалу) присутні в усіх екзоморфодинамічних ярусах Українських флішових Карпат і потребують детальніших досліджень. Хемогенні процеси проявляються у хімічному вивітрюванні флішових порід та розвитку карстових мікроформ. Встановлено, що їхня активність зумовлена мінералогічним складом та хімічними властивостями гірських порід, а також положенням екзоморфодинамічних систем у геохімічних рядах природних комплексів. Серед процесів біогенного ряду (фітогенних, зоогенних) виділяються сальтація і відкореневе вивітрювання. Їхня інтенсивність залежить від видового складу та екологічного стану лісового покриву.
    9. Просторова диференціація сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах відображає специфіку впливу ландшафтно-кліматичних, морфологічних і літоструктурних особливостей морфосистем.
    Аналіз зв’язків поширення СЕГП з ландшафтно-кліматичними особливостями дав змогу виділити в Українських флішових Карпатах холодну та помірну екзоморфодинамічні зони і два екзоморфодинамічні пояси: квазінівальний і плювіальний.
    За морфологічними особливостями в Українських Флішових Карпатах виділено вершинний, давньольодовиковий, середньогірний, низькогірний і долинний екзоморфодинамічні яруси, а за літоструктурними особливостями їхні типи: чорногірський, полонинський, ґорґанський, бескидський, верховинський.
    Екзоморфодинамічна зональність, поясність, ярусність і їх типологічні відміни визначають просторовий розподіл спектрів процесів, поширення екзоморфодинамічних комплексів і розвиток екзоморфодинамічних систем.
    10. Періодичність розвитку морфодинамічних систем підпорядкована загальним просторово-часовим закономірностям планетарно-циклічним, геліоциклічним, геоциклічним (річні цикли та сезонна і добова ритмічність). При виявленні геліоциклічних закономірностей розвитку процесів необхідно враховувати особливості екзоморфодинамічної зональності та поясності, а також геоциклічний характер функціонування екзоморфодинамічних систем.
    В геоциклі екзоморфодинаміки виділено чотири сезонні ритми: зимовий з трьома фазами, весняний з двома фазами, літній та осінній.
    11. Встановлено, що сезоннi ритми екзоморфодинамiки мають нерiвномiрний розподiл як у широтному, так i у висотному дiапазонах. Закономірності екзоморфодинамічної зональності та ярусності з чіткою диференціацією розвитку процесів між холодною і помірною екзоморфодинамічними зонами найбільше виражені в зимовому ритмі.
    12. Виявлені закономірності сучасної екзоморфодинаміки Українських флішових Карпат доцільно використовувати в екзоморфодинамічному моніторингу, який розглядається як окремий модуль регіонального екологічного моніторингу.
    13. В Українських флішових Карпатах вибір репрезентативних моніторингових об’єктів пропонуємо здійснювати у такій послідовності: геоморфологічний регіон (область, підобласть, район, підрайон) екзоморфодинамічна зона екзоморфодинамічний пояс екзоморфодинамічний ярус літоморфоструктурний тип ярусу екзоморфодинамічна система екзоморфодинамічний елемент.
    14. Планування режиму стаціонарних спостережень необхідно здійснювати з врахуванням геліоциклічних і геоциклічних закономірностей екзоморфодинаміки. Стаціонарні спостереження за процесами гравітаційного ряду повинні охоплювати кілька 11-річних або 56-річних циклів. У спостереженнях за процесами флювіального ряду потрібно враховувати особливості сезонної ритміки багаторічної циклічності.
    15. Результуючою складовою моніторингу процесів є оцінка екзоморфодинамічного ризику.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Агафонов Б.П., Выркин В.Б. Стационарное изучение смещения рыхлого материала на склонах в Прибайкалье // Развитие склонов и выравнивание рельефа. Казань, 1974. С. 107114.
    2. Агафонов Б.П. Прогнозно-геодинамические исследования. Климатический фактор рельефообразования // Тез. докл. Всесоюз. cовещания. Казань, 1978. С. 132133.
    3. Агафонов Б.П. Экзодинамика Байкальской рифтовой зоны. Новосибирск: Наука, 1990. 176 с.
    4. Адаменко О.М., Гродецкая Г.Д. Антропоген Закарпатья. Кишинев: Штиинца, 1987. 149 с.
    5. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. К.: Манускрипт, 1995. 164 с.
    6. Адаменко О.М. Періодичність кліматичних змін у Карпатському регіоні в зв’язку з прогнозом катастрофічних явищ // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)”. Рахів, 1999. С. 35.
    7. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія. Івано-Франківськ: Факел, 2000. 580 с.
    8. Айзенберг М.М., Каганер М.С., Ромов А.И. Некоторые вопросы селеобразования на территории Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1961. Вып. 30. С. 7293.
    9. Айзенберг М.М., Гусак А.И. Селевой паводок на р. Прутец Чемеговский (Карпаты) и его характеристики // Тр. УкрНИГМИ. 1967. Вып. 69. С. 146153.
    10. Айзенберг М.М., Вольфцун М.Л., Хлоева Е.В. Классификация селей и районирование бассейнов селеопасных рек Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1969. Вып. 85. С. 118124.
    11. Айзенберг М.М., Хлоева Е.В. Расчет количественных характеристик селей на реках Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1971. Вып. 104. С. 5860.
    12. Айзенберг М.М. О роли природных и антропогенных факторов в селеобразовании в Украинских Карпатах // Тр. УкрНИГМИ. 1972. Вып. 119. С. 8494.
    13. Алексиев Т. Гравитачи блоков и отседания по южния склон на Стара Планины // Проблемы на географята. 3 София, 1987. С. 2537.
    14. Ананьев Г.С. Динамическая геоморфология. Формирование вершинных поверхностей. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 172 с.
    15. Ананьев Г.С. Условия выветривания и формирование обломочного материала в субальпийском поясе Карпат // Рельеф и ландшафты. М.: Изд-во МГУ, 1977. С. 158162.
    16. Ананьев Г.С. О строении вершинных поверхностей междуречий в осевой зоне Карпат в связи с проблемой древних поверхностей выравнивания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. 1979, № 3. С. 6772.
    17. Ананьев Г.С. Процессы современной денудации в Восточных Карпатах // Геоморфология. 1980. № 1. С. 6371.
    18. Ананьев Г.С. Развитие стационарных исследований экзогенных процессов на географическом факультете МГУ // Вестн. Моск. ун-та. Сер. геогр. 1985. № 4.
    19. Ананьев Г.С., Ващалова Т.В. Наблюдения за эоловыми процессами в Карпатах // Вестн. Моск. ун-та. Сер. геогр. 1975. № 5. С 105107.
    20. Ананьев Г.С. Проблемы морфолитогенеза в горных областях // Упорядочность в рельефе и морфогенез. М.: Наука, 1992. 252 с.
    21. Ананьев Г.С. Катастрофические процессы рельефообразования. М.: Изд-во МГУ, 1998. 100 с.
    22. Андрианов М.С. Вертикальная термическая зональность Советских Карпат // Наук. зап. Львов. гос. ун-та им. Ив. Франко. Географ. сб., 1957. Вып. 4. С. 189198.
    23. Барабаш М.Б., Татарчук О.Г., Корж Т.В. Нове про зміни клімату в Західному регіоні України під впливом глобального потепління // Гори і люди (у контексті сталого розвитку). Матеріали Міжнародної конференції, присвяченої Міжнародному року гір (м. Рахів, 1418 жовтня 2002 р.). С. 1014.
    24. Башенина Н.В. Формирование современного рельефа земной поверхности. М.: Высш. шк., 1967. 384 с.
    25. Башенина Н.В., Миронова А.В., Тальская Н.Н. Карта морфоструктурного районирования Советских Карпат // Геоморфологическое картографирование в мелких масштабах. М.: Изд. МГУ, 1976. С. 119130.
    26. Беручашвили Н.Л. От географических стационаров к станциям мониторинга и геоэкспертным обсерваториям // География и природные ресурсы. 1990. № 3. C. 512.
    27. Беэр М.А., Бызова С.Л., Ломидзе М.Г. Тектонический покров горы Петрос (Восточные Карпаты) // Геотектоника. 1965. № 4. C. 8491.
    28. Біланюк П. Фізична географія Закарпатської України. Карпатська Україна. Львів, 1939. 128 с.
    29. Благоволин Н.С., Пшенин Г.Н. Гравитационный фактор в развитии рельефа горных хребтов // Геоморфология. 1995. № 4. С. 315.
    30. Богданов А.А. Основные чеpты тектоники Восточных Каpпат // Советская геология. 1949. № 40. С. 922.
    31. Бондарык Г.К. Общая теория инженерной (физической) геологии. М.: Недра. 1981. 256 с.
    32. Бондаpчук В.Г. Радянськi Каpпати. К.: Рад. шк., 1956. 179 с.
    33. Болюх О.И. Особенности современных физико-географических процессов Полонинского хребта // Географические исследования на Украине. К.: Наук. думка. 1970. С. 1213.
    34. Болюх О.І., Чалик В.І. Особливості прояву шкідливих геоморфологічних процесів в долині р. Тересви // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. геогр. 1970. Вип. 5.
    35. Болысов С.И., Мысливец В.И. Об объеме понятия современные геоморфологические процессы” // Экзогенные процессы и окружающая среда. Казань, 1988. С. 2223.
    36. Борсук О.А., Симонов Ю.Г. Морфосистемы, их устройство и функционирование // Вопросы географии. Системные исследования природы”. Сб. 109. М.: Мысль, 1977. С. 170178.
    37. Бутаков Г.П. Основные задачи изучения современных экзогенных процессов рельефообразования // Географические системы: проблемы моделирования и управления. Казань, 1987. С. 1013.
    38. Бутаков Г.П., Дедков А.П., Мозжерин В.И. Системный анализ современных и древних экзогенных процессов рельефообразования // Моделирование окружающей среды / ГО СССР. Л., 1986. С. 8187.
    39. Буцько С.С. Оползневой процесс и его значение при формировании межгорных Карпатских депрессий // Бюлл. МОИП. Отд. геол. 1972. Вып. 1. 140 с.
    40. Бучинський І.О., Волеваха М.М., Коржов В.О. Клімат Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1971. 172 с.
    41. Важенин Б.П. Литосборные бассейны и их свойства // Основные проблемы теоретической геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1985. С. 6364.
    42. Варнс Д. Дж. Движения склонов, типы и процессы // Оползни. Исследование и укрепление. М.: Мир. 1981. С. 3285.
    43. Выркин В.Б. Классификация экзогенных процессов рельефообразования суши // География и природные ресурсы. 1986. № 4. C. 2024.
    44. Высоцкий Б.П. К геоморфологии бассейна рек Теребли в Закарпатье // Изв. АН СРСР. Сер. геогр. 1961. № 1. С. 110116.
    45. Воскресенский С.С. Динамическая геоморфология. Формирование склонов. М.: Изд-во МГУ, 1971. 228 с.
    46. Временные методические рекомендации по изучению закономерностей развития, прогнозной оценки и защите от оползней предгорных территорий (на примере Предкарпатья) / Состав. Г.И. Рудько. Львов, 1986. 56 с.
    47. Габинет М.П. Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. К.: Наук. думка, 1985. 148 с.
    48. Галицкий В.И. Экзодинамические рельефообразующие процессы и их связь с погребенным рельефом на территории Приднепровской низменной равнины // Современные экзогенные процессы. К., 1968. Ч. 1.


    49. Гарцман И.Н. Типология речных систем и гидрографические индикационные исследования // Водные ресурсы. 1973. № 3. С. 109124.
    50. Геоморфология осевой зоны Восточных Карпат / Ред. Г.С. Ананьева. М.: Изд-во МГУ, 1981. 130 с.
    51. Герасимов И.П. Опыт геоморфологической интерпретации общей схемы геологического строения СССР // Проблемы физич. геогр. Вып. 12. М.Л.: Изд-во АН СССР, 1946.
    52. Гірські автомобільні дороги Українських Карпат: Аналіз пошкоджень паводком 1998 р. автомобільних доріг Закарпаття і рекомендації по попередженню руйнувань гірських автомобільних доріг Українських Карпат / Під ред. В.О. Герасимчука. Ужгород: Закарпаття, 1999. 272 с.
    53. Голояд Б.Я. Еколого-технічні основи захисту грунтів від ерозії в горах: Автореф. дис. ... д-ра техн. наук. Івано Франківськ, 1994. 36 с.
    54. Голояд Б.Я. Небезпечні екзогенні процеси в басейнових екосистемах Українських Карпат, їх прогноз і ліквідація) // Гори і люди (в контексті сталого розвитку): Матеріали Міжнар. конф. Рахів, 2002. С. 3638.
    55. Голояд Я.Б., Бойчук І.І. Екологічні основи захисту гірсько-лісових басейнових екосистем від шкідливих екзогенних процесів в Українських Карпатах. Івано-Франківськ, 2001. 390 с.
    56. Горшенін М., Пешко В. Ерозiя гiрських лiсових грунтiв та боротьба з нею. Львiв, 1972. 148 с.
    57. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий. М.: Недра, 1982. 284 с.
    58. Гофштейн І.Д. Неотектоніка і морфогенез Верхнього Придністров’я. К.: Вид-во АН УРСР, 1962. 131 с.
    59. Гофштейн И.Д. Неотектоника Карпат. Киев: Изд-во АН УССР, 1964. 185 с.
    60. Гофштейн І.Д. Про зв’язок товщини земної кори під Карпатською дугою з міграцією тектонічних процесів // Доп. АН УРСР. Сер. біол. 1967. № 1. С. 3741.



    61. Гофштейн И.Д. Морфостpуктуpа Чеpногоpы (Укpаинские Каpпаты) // Геология и геохимия гоpючих ископаемых. 1984. Вып. 62. С. 8288.
    62. Гофштейн И.Д. Современный этап развития рельефа Карпат // Геоморфология. 1984. № 4.
    63. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. К.: Наук. думка, 1995. 84 с.
    64. Гошовський С.В., Рудько Г.І., Преснер Б.М. Екологічна безпека техноприродних систем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів. К.: Нічлава, 2002. 624 с.
    65. Грищенко В.Ф. О роли снежных лавин в формировании верхней границы леса Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1975. Вып. 135. С. 114116.
    66. Грищенко В.Ф., Боєва О.Г. Сучасний стан селелавинного моніторингу в гірських районах України // Гори і люди (в контексті сталого розвитку). Матеріали Міжнар. конф. Рахів, 2002. С 4951.
    67. Гуцуляк Г., Андріїшин М. Система моніторингу земель Карпатського регіону України. Косів, 1994. 76 с.
    68. Дэвис В.М. Геоморфологические очерки. М.: ИИЛ, 1962. 455 с.
    69. Динамическая геоморфология: Учебное пособие / Под. ред. Г.С. Ананьева, Г.С. Симонова, А.И. Спиридонова. М.: Изд-во МГУ, 1992. 448 с.
    70. Дедков А.П. Системы экзогенного рельефообразования и их типы // Экзогенные процессы и эволюция рельефа. Казань, 1983. С. 614.
    71. Дедков А. Основные этапы развития геоморфологии // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє. Матеріали Міжнар. конф. Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2002. С. 2226.
    72. Демедюк Н.С. Поверхности выравнивания Украинских Карпат и их предгорий // Studia geomorphologica Carpatho-Balcanica. Vol. XVI. Kraków, 1983. C. 414.
    73. Дослідження сучасної геодинаміки Українських Карпат / Максимчук В.Ю., Кузнєцова В.Г., Вербицький Т.З. та ін. К.: Наук. думка, 2005. 256 с.


    74. Дубіс Л.Ф., Хомин Я.Б. Оцінка геолого-геоморфологічної зумовленості ерозійно-денудаційних процесів на південно-західних схилах Українських Карпат // Географічні основи раціонального природокористування. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 1992. Вип. 18 С. 2022.
    75. Дубіс Л.Ф. Структурна організація та функціонування річкових систем гірської частини басейну Тиси: Автореф. дис. канд. геогр. наук. Львів, 1995. 26 с.
    76. Дяков В.Н. Влияние состава насаждений на поверхностный сток в горных условиях // Лесоводственные исследования и производственный опыт в Карпатах. Ужгород: Карпаты. 1972. С. 5157.
    77. Дяков В.Н. Эрозионные процессы на вырубках в горных лесах Карпат // Лесоведение. 1973. № 3. C. 1421.
    78. Дячук В.А., Сусідко М.М. Паводки в Закарпатті та причини їх виникнення // Укр. геогр. журн. 1999. № 1. С. 4851.
    79. Екологія Львівщини 2006. Львів: СПОЛОМ, 2007. 160 с.
    80. Еpмаков Н.П. Схема моpфологического деления и вопpосы геомоpфогенеза Советских Каpпат // Тp. Львов. геолог. об-ва. Сеp. геол. Львов, 1948. Вып. 1. C. 6286.
    81. Еpмоленко Ю.А. Геомоpфология Бескид (Укpаинские Каpпаты): Автоpеф. дисс. канд. геогp. наук. Львов, 1963. 17 с.
    82. Ермолов В.В. Генетически однородные поверхности в геоморфологическом картировании. Новосибирск: Изд-во СО АН СРСР, 1964. 41 с.
    83. Ерозійні процеси на сільськогосподарських угіддях гірської частини Закарпаття / Кравчук Я.С., Ковaльчук I.П., Гнатюк Р.М., Шушняк В.М. // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. К.: Урожай, 1990. Вип. 35. С. 2428.
    84. Эксперементальные исследования дождевого стока в Карпатах / Бeфани А.Н., Бефани Н.Ф., Вишневcкий П.Ф. и др. // Тр. УкрНИГМИ. 1967. Вып. 69. С. 332.
    85. Живаго Н.В., Пиотровский В.В. Геоморфология с основами геологии. М.: Недра, 1971. 288 с.
    86. Изучение гидpологического pежима Синевиpского озеpа и геологогеомоpфологические обстановки бассейна его водосбоpа с целью выдачи pекомендаций по пpедотвpащению его обмеления и сохpанению: Отчет о научно-исследовательской хоздоговоpной pаботе / Кoлодий В.В., Демедюк Н.С., Гавуpа С.П. и дp. // Фонды ИГГГИ АН Укpаины. Львов, 1984. 162 с.
    87. Заcлавский М.Н. Эрозиоведение. Основы противоэрозионного земледелия. М.: Высш. шк., 1987. 376 c.
    88. Золотарев Г.С. Инженерная геодинамика. М., 1983. 326 с.
    89. Ивановский Л.И. Анализ рыхлых отложений при изучении современных экзогенных рельефообразующих процессов // Коррелятные отложения в геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1986.
    90. Ивановский Л.И. Ведущие экзогенные процессы при формировании рельефа // Проблемы методологии геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1989. С. 8590.
    91. Ивановский Л.И. Экзогенная литодинамика горных стран. Новосибирск: Наука, 1993. 160 с.
    92. Инженерная геодинамика. Л.: Недра. 1977. 478 с.
    93. Каганов Я.И. Русловые переформирования при регулировании рек горно-предгорной зоны. Львов: Вища школа, 1981. 119 с.
    94. Кaдетов О.К., Кружалин В.И., Симонов Ю.Г. Влияние структуры речной сети на ход рельефообразующих процессов // Геоморфология. 1981. № 3. С. 3741.
    95. Карта современных геоморфологических процессов СССР масштаба 1:2500000 / Горелов С.К., Граве М.К., Козлова А.Е., Тимофеев Д.А. // Геоморфология. 1990. № 1. С. 414.
    96. Клюкин А.А. Очаги питания селевого стока Украинских Карпат // Основные проблемы изучения и использования производительных сил Украинских Карпат. Материалы к научной конференции. Л.: Каменяр. 1967. С. 328329.
    97. Ковалюх Н.Н., Петренко Л.В., Третяк П.Р. Геохронология нивально-гляциальных отложений среднегорья Украинских Карпат // Бюлл. комисс. по изучению четвертичного периода. № 54. М.: Наука, 1985. С. 113118.
    98. Ковальчук И.П. Динамика эрозионных процессов в Западной Подолии: Автореф. дисс. канд. геогр. наук. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 24 с.
    99. Ковальчук И.П., Шушняк В.Н. Пути картографирования морфодинамических процессов в природоохранных и рекреационных целях (на примере Карпатского национального парка) // Картографическое обеспечение народохозяйственных программ: Тез. картограф. конф. Иркутск, 1983. Вып. 1. С. 3133.
    100.&n
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины