СУЧАСНА ЕКЗОМОРФОДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФЛІШОВИХ КАРПАТ : СОВРЕМЕННАЯ ЕКЗОМОРФОДИНАМИКА УКРАИНСКИХ флишовЫх КАРПАТ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису
УДК 551.4.(47.74)

ШУШНЯК Володимир Миколайович

СУЧАСНА ЕКЗОМОРФОДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФЛІШОВИХ КАРПАТ

11.00.04 геоморфологія і палеогеографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
доктор географічних наук,
професор І.П. КОВАЛЬЧУК

ЛЬВІВ 2007

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................................

4

Розділ 1. Науково-методологічні засади дослідження екзоморфодинаміки Карпат......................................................................................................................

9

1.1. Термiни та поняття сучасної екзоморфодинамiки....................................

9

1.2. Екзоморфодинамічна вивченість Українських Карпат............................

15

1.3. Методи дослiдження....................................................................................

21

Висновки до розділу 1............................................................................................

27

Розділ 2. Особливості рельєфу Українських флішових Карпат........................

29

2.1. Характерні риси морфоструктури...........................................................

29

2.2. Морфодинамічні властивості карпатського флішу...............................

36

2.3. Геоморфологічне районування Українських флішових Карпат..........

41

2.4. Геоморфологiчна будова тестових дiлянок...........................................

53

Висновки до розділу 2............................................................................................

63

Розділ 3. Типологічний аналіз сучасних екзогенних геоморфологічних процесів...................................................................................................................

66

3.1. Регіональна класифікація сучасних екзогенних геоморфологічних процесів................................................................................................................

66

3.2. Гiдрогеннi процеси......................................................................................

67

3.3. Гравiтацiйнi процеси...................................................................................

88

3.4. Нівальні і кріогенні процеси.......................................................................

102

3.5. Еолові процеси.............................................................................................

109

3.6. Хемогенні процеси.......................................................................................

112

3.7. Біогенні процеси..........................................................................................

114

Висновки до розділу 3........................................................................................

118

Розділ 4. Просторова і часова диференціація екзогенних геоморфологічних процесів...................................................................................................................

122

4.1. Просторова диференціація..........................................................................

122

4.1.1. Квазінівальний пояс холодної екзоморфодинамічної они..................

125

4.1.2. Квазінівальний пояс помірної екзоморфодинамічної зони..................

137

4.1.3. Плювіальний екзоморфодинамічний пояс.............................................

140

4.2. Часова диференціація екзогенних процесів..............................................

152

Висновки до розділу 4........................................................................................

172

Розділ 5. Екзоморфодинамічний моніторинг: теоретичні та прикладні проблеми і завдання...............................................................................................

175

5.1. Організаційна структура моніторингу сучасних екзогенних геоморфологічних процесів...............................................................................

175

5.2. Екзоморфодинамічний моніторинг як автоматизована система контролю СЕГП..................................................................................................

181

5.3. Оцінка екзоморфодинамічного ризику......................................................

185

Висновки до розділу 5............................................................................................

189

Висновки................................................................................................................

190

Список використаних джерел............................................................................

194

Додатки...................................................................................................................

223

ВСТУП

Актуальність теми. Карпати належать до регіонів зі значним геодинамічним ризиком. Тут за останні десятиріччя зросла частота та інтенсивність розвитку небезпечних екзогенних явищ і процесів паводків, зсувів, селів, площинної та руслової ерозії тощо. Активiзацiя сучасних екзогенних геоморфологічних процесів є iндикатором дестабiлiзацiї природних екосистем, вiдхилення траєкторії їх поведінки вiд закономiрностей функціонування, динаміки та розвитку природних процесів у них. Тому, встановлення спектру екзогенних процесів, оцiнка просторових i часових закономiрностей його змiни, iнтенсивностi та рельєфоутворювального ефекту процесів, обґрунтування i реалiзацiя надiйної системи спостережень та контролю за динамiкою процесiв є важливими завданнями покращення стану довкілля та здійснення екологiчного монiторингу в Українських Карпатах. Ці завдання стали особливо актуальними у зв’язку із глобальними кліматичними змінами. Вони визнані ключовими на Форумі, присвяченому Міжнародному Року гір (Рахів, 2002) і відзначені у Карпатській конвенції, прийнятій на П’ятій конференції міністрів Довкілля для Європи” (Київ, 2003).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень тісно пов’язаний із держбюджетними темами кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка: Геоморфологічні основи і технології планування природоохоронних і рекреаційних територій Карпатського регіону” (державний реєстраційний номер 0100U001457), Розробити природоохоронні інженерно-геоморфологічні інформаційні системи і картографічні моделі для природоохоронних потреб” (державний реєстраційний номер 01051U002215), а також госпдоговірними темами: Вивчення поширення і динаміки ерозійних процесів в долині р. Уж з метою їх прогнозування” (1985 р.), Вивчення поширення і динаміки екзогенних процесів у долині р. Тиса і в басейні р. Теребля” (19861987), Організація і налагодження стаціонарних спостережень за селевими процесами в басейні р. Свидовець” (19881990), Організація і налагодження стаціонарних спостережень у районі озера Синевир” (19911992), Гідроекологічне дослідження території Закарпатської області в масштабі 1:200000 для розробки схеми геоекологічного моніторингу та обґрунтування водоохоронних заходів” (19931994), Апробацiя методики монiторингу кризових ситуацiй, пов’язаних з геодинамiчними процесами i явищами” (1995).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи виявити закономiрностi поширення та особливостi динаміки сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, проаналiзувати причини їх виникнення, кiлькiсно оцiнити iнтенсивність розвитку процесiв в Українських флiшових Карпатах для забезпечення реалізації програми екзоморфодинамічного моніторингу, прогнозування тенденцій зміни геоекологічної ситуації та оцінки екзоморфодинамічного ризику.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання: 1) розкрити змiст основних підходів, термiнiв i понять теорiї екзоморфодинамiки та узагальнити досвiд вивчення сучасних екзогенних геоморфологічних процесiв в Українських флiшових Карпатах; 2) модифiкувати методику екзоморфодинамiчних дослiджень з урахуванням особливостей рельєфу флiшових гiр помiрного клiматичного поясу; 3) виявити специфiку геоморфологiчної будови Українських флiшових Карпат i провести їх геоморфологiчну регiоналiзацiю; 4) встановити закономiрності просторово-часової диференцiацiї сучасних екзогенних геоморфологічних процесів з урахуванням геолого-геоморфологiчної будови регіону, вертикальної та горизонтальної неоднорiдностi чинників розвитку процесiв та особливостей господарського освоєння територiї; 5) оптимізувати схему екзоморфодинамічного моніторингу в Українських флішових Карпатах.
Об’єктом дослідження є Українські флішові Карпати як регіон зі своєрiдною геологічною та геоморфологічною будовою, iсторiєю розвитку рельєфу та специфікою сучасної екзоморфодинаміки.
Предметом дослiджень є рельєфоутворювальнi процеси в межах Українських флішових Карпат, які відбуваються в наш час i виникають у результатi впливу зовнiшніх щодо поверхнi Землi чинників.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у такому:
• вперше у вітчизняних геоморфологічних дослідженнях Українські флішові Карпати розглянуто як цілісний об’єкт екзоморфодинамічного аналізу. У зв’язку з цим, виявлено нові особливості морфоструктурної організації флішових Карпат, на основі яких удосконалено схему геоморфологічної регіоналізації;
• удосконалено методи збирання, формалізації та аналізу даних маршрутних і стаціонарних досліджень, які дають змогу визначати спектри процесів та здійснювати просторово-часову екстраполяцію одержаних результатів;
• уперше розроблено регіональну класифікацію сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, на основі якої проведено їх типізацію і встановлено нові механізми їх розвитку;
• встановлено нові закономірності просторово-часової диференціації екзогенних процесів з урахуванням результатів стаціонарних спостережень у різних ландшафтно-кліматичних умовах Українських флішових Карпат;
• запропоновано нові підходи до організації екзоморфодинамічного моніторингу та оцінки екзоморфодинамічного ризику на основі геоінформаційного аналізу екзоморфодинамічних систем.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослiджень використовують в iнженерно-геологiчному i гiдрогеологiчному наглядi Закарпатською і Львівською геологорозвідувальними експедиціями ДГП Західукргеологія”; під час землевпорядкування заповiдних i рекреацiйних територiй Карпатським i Синевирським нацiональними природними парками, Карпатським бiосферним заповiдником, міжнародним біосферним резерватом Східні Карпати”; при організації моніторингу довкілля державним управлiнням охорони навколишнього середовища у Львiвській області.
Особистий внесок здобувача полягає в удосконаленні методики польових картографічних і стаціонарних досліджень сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, проведенні великомасштабного (1:25000) картографування екзогенних процесів у гірських частинах долини р. Тиса та басейнів річок Уж і Теребля, організації та проведенні стаціонарних спостережень за процесами на екзоморфодинамічних стаціонарах Менчул Квасівський”, Свидовець”, Синевир”, узагальненні результатів маршрутних і стаціонарних спостережень та створенні автоматизованих баз даних, обґрунтуванні структури і змісту екзоморфодинамічних геоінформаційних систем Українських флішових Карпат.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи, основнi положення та висновки доповiдались і обговорювались на конференцiях молодих вчених (Київ, 1985; Ленiнград, 1987; Казань, 1987), картографiчних конференцiях (Iркутськ, 1983; Харкiв, 1988), Щукiнських читаннях (Москва, 1990), конференцiях з проблем iнженерної географiї (Володимир, 1987), iнженерної геологiї (Чернiвцi, 1987), пленумах Геоморфологiчної комiсiї (Казань, 1988; Київ, 1993), регiональних конференцiях з проблем охорони природи (Славськ, 1984; Терскол, 1987; Львiв, 1989; Тернопiль, 1990; Устрiки-Дольнi, 1992; Косiв, 1993; Кракiв, 1993); симпозiумах i конференцiях з дослiджень сучасних рухiв земної кори (Дагомис, 1988; Алушта, 1993; Яремче, 1994), нарадах Мiжвузiвської координацiйної ради з проблем ерозiйних руслових i гирлових процесiв (Москва, 1987; Ташкент, 1991; Iжевськ, 1992; Воронеж, 1993; Львiв, 1994, 2003, 2006).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 23 наукові праці, 5 з яких у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків, викладених на 148 сторінках. Робота містить 65 рисунків, 12 таблиць та 4 додатки. Список використаних джерел включає 345 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дослідження сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах дозволять зробити такі висновки:
1. Флішові гори, які займають 86 відсотків території Українських Карпат, є своєрідним природним регіоном з певними закономірностями поширення і розвитку процесів сучасного рельєфоутворення. Своєрідність умов і чинників сучасної екзоморфодинаміки в Українських Карпатах проявляється у поздовжній морфоструктурній зональності, значному горизонтальному розчленування при порівняно низькій енергії рельєфу й вертикальному розчленуванні, значній вологості клімату та великій лісистості.
2. Регіональні геоморфологічні одиниці є каркасом просторово-часового екзотморфодинамічного аналізу. Виходячи з принципу дискретності і континуальності геоморфологічних меж в Українських флішових Карпатах виділені перехідні регіони, які характеризуються підвищеною екзоморфодинамічною активністю.
3. Класифікація сучасних екзогенних геоморфолологічних процесів є першим кроком екзоморфодинамічного аналізу. Регіональну класифікацію процесів слід проводити за такими критеріями: генезисом, місцем прояву, часом прояву, рельєфоутворювальним ефектом, екологічними наслідками, факторами і агентами, механізмом розвитку. За факторами і агентами екзоморфогенезу в Карпатах виділені процеси гідрогенного, гравітаційного, кріогенного, еолового, термогенного, хемогенного і біогенного рядів.
5. У спектрі процесів гідрогенного ряду в Карпатах переважають ерозійно-акумулятивні процеси схилової та руслової ерозії для яких встановлені такі закономірності:
а) інтенсивність площинної ерозії прямо залежить від характеру використання схилів. Вона зростає у такому порядку полонинські луки і зрілий листяний ліс, зрілий хвойний ліс, молодий хвойний ліс, сінокісні луки, пасовища, перелоги, зруби, поля із зерновими культурами, поля із просапними культурами;
б) характер та інтенсивність руслових ерозійно-акумулятивних процесів залежить від типологічних, регіональних і морфодинамічних особливостей русел. Каталізатором активності руслових процесів виступають паводки. Найбільший екзодинамічний ефект мають паводки, викликані зливами з сумою опадів більше 30 мм за добу;
в) селеві процеси є перехідною ланкою між гідрогенним і гравітаційним екзоморфодинамічними рядами процесів. Рельєфоутворювальний ефект селевих процесів залежить від морфодинамічних властивостей селевих басейнових систем: характеру повздовжніх профілів селевих русел, взаєморозташування зон живлення, транзиту та акумуляції, гранулометричного складу селевих мас, екзоморфодинамічного стану схилових систем .
6. Гравітаційний екзоморфодинамічний ряд представлений в Українських флішових Карпатах зсувними, тектогравітаційними, обвально-осипними процесами. Дослідженнями встановлено, що:
а) головною причиною розвитку зсувів є перезволоження схилів, а головною умовою відповідна морфолого-літогенна будова схилів. Механізм розвитку і морфотипологічні характеристики зсувних процесів знаходяться у тісній залежності від морфоструктурних умов;
б) тектогравітаційні процеси просідання, розсідання вершинних поверхонь і відсідання схилів характеризуються значними масштабами прояву, низькими швидкостями розвитку і порівняно слабкою реакцією на вплив зовнішніх факторів. Вони є важливою причиною активізації зсувів, розвитку кам’яних розсипищ, чинником впливу на руслові процеси;
в) головною умовою розвитку обвально-осипних процесів є наявність крутих схилів відповідної літології. Форма і параметри осипищ залежать від орієнтації схилів по відношенню до залягання пісковикових пластів, які виконують роль джерел живлення. Активізація осипищ пов’язана із господарським впливом, зокрема, і з підрізанням схилів та зведенням лісової рослинності. Процеси утворення кам’яних розсипищ тільки умовно можна віднести до гравітаційного ряду, оскільки вони мають різний вік і генезис. Кам’яні розсипища Ґорганів тісно пов’язані із розвитком тектоногравітаційних процесів.
7. Процеси кріогенного і термогенного рядів (лавини, сніжникова ерозія, соліфлюкція, термогенна дисерпція) характеризуються чіткою висотною локалізацією і сезонним проявом. Для них властива висока інтенсивність при незначній тривалості розвитку.
8. Процеси еолового, хемогенного та біогенного рядів займають підпорядковане положення у спектрі процесів. Еолові процеси (коразія, дефляція, акумуляція еолового матеріалу) присутні в усіх екзоморфодинамічних ярусах Українських флішових Карпат і потребують детальніших досліджень. Хемогенні процеси проявляються у хімічному вивітрюванні флішових порід та розвитку карстових мікроформ. Встановлено, що їхня активність зумовлена мінералогічним складом та хімічними властивостями гірських порід, а також положенням екзоморфодинамічних систем у геохімічних рядах природних комплексів. Серед процесів біогенного ряду (фітогенних, зоогенних) виділяються сальтація і відкореневе вивітрювання. Їхня інтенсивність залежить від видового складу та екологічного стану лісового покриву.
9. Просторова диференціація сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах відображає специфіку впливу ландшафтно-кліматичних, морфологічних і літоструктурних особливостей морфосистем.
Аналіз зв’язків поширення СЕГП з ландшафтно-кліматичними особливостями дав змогу виділити в Українських флішових Карпатах холодну та помірну екзоморфодинамічні зони і два екзоморфодинамічні пояси: квазінівальний і плювіальний.
За морфологічними особливостями в Українських Флішових Карпатах виділено вершинний, давньольодовиковий, середньогірний, низькогірний і долинний екзоморфодинамічні яруси, а за літоструктурними особливостями їхні типи: чорногірський, полонинський, ґорґанський, бескидський, верховинський.
Екзоморфодинамічна зональність, поясність, ярусність і їх типологічні відміни визначають просторовий розподіл спектрів процесів, поширення екзоморфодинамічних комплексів і розвиток екзоморфодинамічних систем.
10. Періодичність розвитку морфодинамічних систем підпорядкована загальним просторово-часовим закономірностям планетарно-циклічним, геліоциклічним, геоциклічним (річні цикли та сезонна і добова ритмічність). При виявленні геліоциклічних закономірностей розвитку процесів необхідно враховувати особливості екзоморфодинамічної зональності та поясності, а також геоциклічний характер функціонування екзоморфодинамічних систем.
В геоциклі екзоморфодинаміки виділено чотири сезонні ритми: зимовий з трьома фазами, весняний з двома фазами, літній та осінній.
11. Встановлено, що сезоннi ритми екзоморфодинамiки мають нерiвномiрний розподiл як у широтному, так i у висотному дiапазонах. Закономірності екзоморфодинамічної зональності та ярусності з чіткою диференціацією розвитку процесів між холодною і помірною екзоморфодинамічними зонами найбільше виражені в зимовому ритмі.
12. Виявлені закономірності сучасної екзоморфодинаміки Українських флішових Карпат доцільно використовувати в екзоморфодинамічному моніторингу, який розглядається як окремий модуль регіонального екологічного моніторингу.
13. В Українських флішових Карпатах вибір репрезентативних моніторингових об’єктів пропонуємо здійснювати у такій послідовності: геоморфологічний регіон (область, підобласть, район, підрайон) екзоморфодинамічна зона екзоморфодинамічний пояс екзоморфодинамічний ярус літоморфоструктурний тип ярусу екзоморфодинамічна система екзоморфодинамічний елемент.
14. Планування режиму стаціонарних спостережень необхідно здійснювати з врахуванням геліоциклічних і геоциклічних закономірностей екзоморфодинаміки. Стаціонарні спостереження за процесами гравітаційного ряду повинні охоплювати кілька 11-річних або 56-річних циклів. У спостереженнях за процесами флювіального ряду потрібно враховувати особливості сезонної ритміки багаторічної циклічності.
15. Результуючою складовою моніторингу процесів є оцінка екзоморфодинамічного ризику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агафонов Б.П., Выркин В.Б. Стационарное изучение смещения рыхлого материала на склонах в Прибайкалье // Развитие склонов и выравнивание рельефа. Казань, 1974. С. 107114.
2. Агафонов Б.П. Прогнозно-геодинамические исследования. Климатический фактор рельефообразования // Тез. докл. Всесоюз. cовещания. Казань, 1978. С. 132133.
3. Агафонов Б.П. Экзодинамика Байкальской рифтовой зоны. Новосибирск: Наука, 1990. 176 с.
4. Адаменко О.М., Гродецкая Г.Д. Антропоген Закарпатья. Кишинев: Штиинца, 1987. 149 с.
5. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. К.: Манускрипт, 1995. 164 с.
6. Адаменко О.М. Періодичність кліматичних змін у Карпатському регіоні в зв’язку з прогнозом катастрофічних явищ // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у карпатському регіоні (повені, селі, зсуви)”. Рахів, 1999. С. 35.
7. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія. Івано-Франківськ: Факел, 2000. 580 с.
8. Айзенберг М.М., Каганер М.С., Ромов А.И. Некоторые вопросы селеобразования на территории Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1961. Вып. 30. С. 7293.
9. Айзенберг М.М., Гусак А.И. Селевой паводок на р. Прутец Чемеговский (Карпаты) и его характеристики // Тр. УкрНИГМИ. 1967. Вып. 69. С. 146153.
10. Айзенберг М.М., Вольфцун М.Л., Хлоева Е.В. Классификация селей и районирование бассейнов селеопасных рек Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1969. Вып. 85. С. 118124.
11. Айзенберг М.М., Хлоева Е.В. Расчет количественных характеристик селей на реках Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1971. Вып. 104. С. 5860.
12. Айзенберг М.М. О роли природных и антропогенных факторов в селеобразовании в Украинских Карпатах // Тр. УкрНИГМИ. 1972. Вып. 119. С. 8494.
13. Алексиев Т. Гравитачи блоков и отседания по южния склон на Стара Планины // Проблемы на географята. 3 София, 1987. С. 2537.
14. Ананьев Г.С. Динамическая геоморфология. Формирование вершинных поверхностей. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 172 с.
15. Ананьев Г.С. Условия выветривания и формирование обломочного материала в субальпийском поясе Карпат // Рельеф и ландшафты. М.: Изд-во МГУ, 1977. С. 158162.
16. Ананьев Г.С. О строении вершинных поверхностей междуречий в осевой зоне Карпат в связи с проблемой древних поверхностей выравнивания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. 1979, № 3. С. 6772.
17. Ананьев Г.С. Процессы современной денудации в Восточных Карпатах // Геоморфология. 1980. № 1. С. 6371.
18. Ананьев Г.С. Развитие стационарных исследований экзогенных процессов на географическом факультете МГУ // Вестн. Моск. ун-та. Сер. геогр. 1985. № 4.
19. Ананьев Г.С., Ващалова Т.В. Наблюдения за эоловыми процессами в Карпатах // Вестн. Моск. ун-та. Сер. геогр. 1975. № 5. С 105107.
20. Ананьев Г.С. Проблемы морфолитогенеза в горных областях // Упорядочность в рельефе и морфогенез. М.: Наука, 1992. 252 с.
21. Ананьев Г.С. Катастрофические процессы рельефообразования. М.: Изд-во МГУ, 1998. 100 с.
22. Андрианов М.С. Вертикальная термическая зональность Советских Карпат // Наук. зап. Львов. гос. ун-та им. Ив. Франко. Географ. сб., 1957. Вып. 4. С. 189198.
23. Барабаш М.Б., Татарчук О.Г., Корж Т.В. Нове про зміни клімату в Західному регіоні України під впливом глобального потепління // Гори і люди (у контексті сталого розвитку). Матеріали Міжнародної конференції, присвяченої Міжнародному року гір (м. Рахів, 1418 жовтня 2002 р.). С. 1014.
24. Башенина Н.В. Формирование современного рельефа земной поверхности. М.: Высш. шк., 1967. 384 с.
25. Башенина Н.В., Миронова А.В., Тальская Н.Н. Карта морфоструктурного районирования Советских Карпат // Геоморфологическое картографирование в мелких масштабах. М.: Изд. МГУ, 1976. С. 119130.
26. Беручашвили Н.Л. От географических стационаров к станциям мониторинга и геоэкспертным обсерваториям // География и природные ресурсы. 1990. № 3. C. 512.
27. Беэр М.А., Бызова С.Л., Ломидзе М.Г. Тектонический покров горы Петрос (Восточные Карпаты) // Геотектоника. 1965. № 4. C. 8491.
28. Біланюк П. Фізична географія Закарпатської України. Карпатська Україна. Львів, 1939. 128 с.
29. Благоволин Н.С., Пшенин Г.Н. Гравитационный фактор в развитии рельефа горных хребтов // Геоморфология. 1995. № 4. С. 315.
30. Богданов А.А. Основные чеpты тектоники Восточных Каpпат // Советская геология. 1949. № 40. С. 922.
31. Бондарык Г.К. Общая теория инженерной (физической) геологии. М.: Недра. 1981. 256 с.
32. Бондаpчук В.Г. Радянськi Каpпати. К.: Рад. шк., 1956. 179 с.
33. Болюх О.И. Особенности современных физико-географических процессов Полонинского хребта // Географические исследования на Украине. К.: Наук. думка. 1970. С. 1213.
34. Болюх О.І., Чалик В.І. Особливості прояву шкідливих геоморфологічних процесів в долині р. Тересви // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. геогр. 1970. Вип. 5.
35. Болысов С.И., Мысливец В.И. Об объеме понятия современные геоморфологические процессы” // Экзогенные процессы и окружающая среда. Казань, 1988. С. 2223.
36. Борсук О.А., Симонов Ю.Г. Морфосистемы, их устройство и функционирование // Вопросы географии. Системные исследования природы”. Сб. 109. М.: Мысль, 1977. С. 170178.
37. Бутаков Г.П. Основные задачи изучения современных экзогенных процессов рельефообразования // Географические системы: проблемы моделирования и управления. Казань, 1987. С. 1013.
38. Бутаков Г.П., Дедков А.П., Мозжерин В.И. Системный анализ современных и древних экзогенных процессов рельефообразования // Моделирование окружающей среды / ГО СССР. Л., 1986. С. 8187.
39. Буцько С.С. Оползневой процесс и его значение при формировании межгорных Карпатских депрессий // Бюлл. МОИП. Отд. геол. 1972. Вып. 1. 140 с.
40. Бучинський І.О., Волеваха М.М., Коржов В.О. Клімат Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1971. 172 с.
41. Важенин Б.П. Литосборные бассейны и их свойства // Основные проблемы теоретической геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1985. С. 6364.
42. Варнс Д. Дж. Движения склонов, типы и процессы // Оползни. Исследование и укрепление. М.: Мир. 1981. С. 3285.
43. Выркин В.Б. Классификация экзогенных процессов рельефообразования суши // География и природные ресурсы. 1986. № 4. C. 2024.
44. Высоцкий Б.П. К геоморфологии бассейна рек Теребли в Закарпатье // Изв. АН СРСР. Сер. геогр. 1961. № 1. С. 110116.
45. Воскресенский С.С. Динамическая геоморфология. Формирование склонов. М.: Изд-во МГУ, 1971. 228 с.
46. Временные методические рекомендации по изучению закономерностей развития, прогнозной оценки и защите от оползней предгорных территорий (на примере Предкарпатья) / Состав. Г.И. Рудько. Львов, 1986. 56 с.
47. Габинет М.П. Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. К.: Наук. думка, 1985. 148 с.
48. Галицкий В.И. Экзодинамические рельефообразующие процессы и их связь с погребенным рельефом на территории Приднепровской низменной равнины // Современные экзогенные процессы. К., 1968. Ч. 1.

49. Гарцман И.Н. Типология речных систем и гидрографические индикационные исследования // Водные ресурсы. 1973. № 3. С. 109124.
50. Геоморфология осевой зоны Восточных Карпат / Ред. Г.С. Ананьева. М.: Изд-во МГУ, 1981. 130 с.
51. Герасимов И.П. Опыт геоморфологической интерпретации общей схемы геологического строения СССР // Проблемы физич. геогр. Вып. 12. М.Л.: Изд-во АН СССР, 1946.
52. Гірські автомобільні дороги Українських Карпат: Аналіз пошкоджень паводком 1998 р. автомобільних доріг Закарпаття і рекомендації по попередженню руйнувань гірських автомобільних доріг Українських Карпат / Під ред. В.О. Герасимчука. Ужгород: Закарпаття, 1999. 272 с.
53. Голояд Б.Я. Еколого-технічні основи захисту грунтів від ерозії в горах: Автореф. дис. ... д-ра техн. наук. Івано Франківськ, 1994. 36 с.
54. Голояд Б.Я. Небезпечні екзогенні процеси в басейнових екосистемах Українських Карпат, їх прогноз і ліквідація) // Гори і люди (в контексті сталого розвитку): Матеріали Міжнар. конф. Рахів, 2002. С. 3638.
55. Голояд Я.Б., Бойчук І.І. Екологічні основи захисту гірсько-лісових басейнових екосистем від шкідливих екзогенних процесів в Українських Карпатах. Івано-Франківськ, 2001. 390 с.
56. Горшенін М., Пешко В. Ерозiя гiрських лiсових грунтiв та боротьба з нею. Львiв, 1972. 148 с.
57. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий. М.: Недра, 1982. 284 с.
58. Гофштейн І.Д. Неотектоніка і морфогенез Верхнього Придністров’я. К.: Вид-во АН УРСР, 1962. 131 с.
59. Гофштейн И.Д. Неотектоника Карпат. Киев: Изд-во АН УССР, 1964. 185 с.
60. Гофштейн І.Д. Про зв’язок товщини земної кори під Карпатською дугою з міграцією тектонічних процесів // Доп. АН УРСР. Сер. біол. 1967. № 1. С. 3741.

61. Гофштейн И.Д. Морфостpуктуpа Чеpногоpы (Укpаинские Каpпаты) // Геология и геохимия гоpючих ископаемых. 1984. Вып. 62. С. 8288.
62. Гофштейн И.Д. Современный этап развития рельефа Карпат // Геоморфология. 1984. № 4.
63. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. К.: Наук. думка, 1995. 84 с.
64. Гошовський С.В., Рудько Г.І., Преснер Б.М. Екологічна безпека техноприродних систем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів. К.: Нічлава, 2002. 624 с.
65. Грищенко В.Ф. О роли снежных лавин в формировании верхней границы леса Украинских Карпат // Тр. УкрНИГМИ. 1975. Вып. 135. С. 114116.
66. Грищенко В.Ф., Боєва О.Г. Сучасний стан селелавинного моніторингу в гірських районах України // Гори і люди (в контексті сталого розвитку). Матеріали Міжнар. конф. Рахів, 2002. С 4951.
67. Гуцуляк Г., Андріїшин М. Система моніторингу земель Карпатського регіону України. Косів, 1994. 76 с.
68. Дэвис В.М. Геоморфологические очерки. М.: ИИЛ, 1962. 455 с.
69. Динамическая геоморфология: Учебное пособие / Под. ред. Г.С. Ананьева, Г.С. Симонова, А.И. Спиридонова. М.: Изд-во МГУ, 1992. 448 с.
70. Дедков А.П. Системы экзогенного рельефообразования и их типы // Экзогенные процессы и эволюция рельефа. Казань, 1983. С. 614.
71. Дедков А. Основные этапы развития геоморфологии // Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє. Матеріали Міжнар. конф. Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2002. С. 2226.
72. Демедюк Н.С. Поверхности выравнивания Украинских Карпат и их предгорий // Studia geomorphologica Carpatho-Balcanica. Vol. XVI. Kraków, 1983. C. 414.
73. Дослідження сучасної геодинаміки Українських Карпат / Максимчук В.Ю., Кузнєцова В.Г., Вербицький Т.З. та ін. К.: Наук. думка, 2005. 256 с.

74. Дубіс Л.Ф., Хомин Я.Б. Оцінка геолого-геоморфологічної зумовленості ерозійно-денудаційних процесів на південно-західних схилах Українських Карпат // Географічні основи раціонального природокористування. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 1992. Вип. 18 С. 2022.
75. Дубіс Л.Ф. Структурна організація та функціонування річкових систем гірської частини басейну Тиси: Автореф. дис. канд. геогр. наук. Львів, 1995. 26 с.
76. Дяков В.Н. Влияние состава насаждений на поверхностный сток в горных условиях // Лесоводственные исследования и производственный опыт в Карпатах. Ужгород: Карпаты. 1972. С. 5157.
77. Дяков В.Н. Эрозионные процессы на вырубках в горных лесах Карпат // Лесоведение. 1973. № 3. C. 1421.
78. Дячук В.А., Сусідко М.М. Паводки в Закарпатті та причини їх виникнення // Укр. геогр. журн. 1999. № 1. С. 4851.
79. Екологія Львівщини 2006. Львів: СПОЛОМ, 2007. 160 с.
80. Еpмаков Н.П. Схема моpфологического деления и вопpосы геомоpфогенеза Советских Каpпат // Тp. Львов. геолог. об-ва. Сеp. геол. Львов, 1948. Вып. 1. C. 6286.
81. Еpмоленко Ю.А. Геомоpфология Бескид (Укpаинские Каpпаты): Автоpеф. дисс. канд. геогp. наук. Львов, 1963. 17 с.
82. Ермолов В.В. Генетически однородные поверхности в геоморфологическом картировании. Новосибирск: Изд-во СО АН СРСР, 1964. 41 с.
83. Ерозійні процеси на сільськогосподарських угіддях гірської частини Закарпаття / Кравчук Я.С., Ковaльчук I.П., Гнатюк Р.М., Шушняк В.М. // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. К.: Урожай, 1990. Вип. 35. С. 2428.
84. Эксперементальные исследования дождевого стока в Карпатах / Бeфани А.Н., Бефани Н.Ф., Вишневcкий П.Ф. и др. // Тр. УкрНИГМИ. 1967. Вып. 69. С. 332.
85. Живаго Н.В., Пиотровский В.В. Геоморфология с основами геологии. М.: Недра, 1971. 288 с.
86. Изучение гидpологического pежима Синевиpского озеpа и геологогеомоpфологические обстановки бассейна его водосбоpа с целью выдачи pекомендаций по пpедотвpащению его обмеления и сохpанению: Отчет о научно-исследовательской хоздоговоpной pаботе / Кoлодий В.В., Демедюк Н.С., Гавуpа С.П. и дp. // Фонды ИГГГИ АН Укpаины. Львов, 1984. 162 с.
87. Заcлавский М.Н. Эрозиоведение. Основы противоэрозионного земледелия. М.: Высш. шк., 1987. 376 c.
88. Золотарев Г.С. Инженерная геодинамика. М., 1983. 326 с.
89. Ивановский Л.И. Анализ рыхлых отложений при изучении современных экзогенных рельефообразующих процессов // Коррелятные отложения в геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1986.
90. Ивановский Л.И. Ведущие экзогенные процессы при формировании рельефа // Проблемы методологии геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1989. С. 8590.
91. Ивановский Л.И. Экзогенная литодинамика горных стран. Новосибирск: Наука, 1993. 160 с.
92. Инженерная геодинамика. Л.: Недра. 1977. 478 с.
93. Каганов Я.И. Русловые переформирования при регулировании рек горно-предгорной зоны. Львов: Вища школа, 1981. 119 с.
94. Кaдетов О.К., Кружалин В.И., Симонов Ю.Г. Влияние структуры речной сети на ход рельефообразующих процессов // Геоморфология. 1981. № 3. С. 3741.
95. Карта современных геоморфологических процессов СССР масштаба 1:2500000 / Горелов С.К., Граве М.К., Козлова А.Е., Тимофеев Д.А. // Геоморфология. 1990. № 1. С. 414.
96. Клюкин А.А. Очаги питания селевого стока Украинских Карпат // Основные проблемы изучения и использования производительных сил Украинских Карпат. Материалы к научной конференции. Л.: Каменяр. 1967. С. 328329.
97. Ковалюх Н.Н., Петренко Л.В., Третяк П.Р. Геохронология нивально-гляциальных отложений среднегорья Украинских Карпат // Бюлл. комисс. по изучению четвертичного периода. № 54. М.: Наука, 1985. С. 113118.
98. Ковальчук И.П. Динамика эрозионных процессов в Западной Подолии: Автореф. дисс. канд. геогр. наук. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 24 с.
99. Ковальчук И.П., Шушняк В.Н. Пути картографирования морфодинамических процессов в природоохранных и рекреационных целях (на примере Карпатского национального парка) // Картографическое обеспечение народохозяйственных программ: Тез. картограф. конф. Иркутск, 1983. Вып. 1. С. 3133.
100.&n