Кислотно-основна буферність ґрунтів Чорногірського масиву Українських Карпат

Краткое описание

Львівський національний університет імені івана Франка

На правах рукопису

Гамкало Михайло зенонович

Індекс УДК 631.413.1 (477.86/.87:292.452)

Кислотно-основна буферність ґрунтів Чорногірського масиву Українських карпат

Спеціальність 11.00.05. біогеографія і географія ґрунтів

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник:
ПОЗНЯК СТЕПАН ПАВЛОВИЧ
доктор географічних наук, професор,

ЛЬВІВ 2002

стор.

Вступ

4

Розділ 1. фІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА зУМОВЛЕНІСТЬ ГЕНЕЗИ КИСЛОТНО-ОСНОВНОЇ БУФЕРНОСТІ БУРОЗЕМІВ уКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

9

1.1. Геолого-геоморфологічна будова

9

1.2. Клімат

15

1.3. Рослинність

21

Розділ 2. кислотно-основні властивості буроземів Українських Карпат і проблема оцінки кислотної буферності. Методика досліджень

29

2.1. Кислотно-основні властивості буроземів Українських Карпат і проблема оцінки кислотної буферності

29

2.2. Методика досліджень

33

Розділ 3. Характеристика ґрунтів території досліджень

39

3.1. Стан вивченості ґрунтів Українських Карпат

39

3.2. Морфологічні особливості

52

3.3. Гранулометричний склад та фізико-хімічні властивості

58

Розділ 4. Кислотно-основна буферність ґрунтів.

67

4.1. Кислотно-основна рівновага і буферність ґрунтів. Поняття та терміни.

67

4.2. Географо-екологічні дослідження буферності ґрунтів та механізмів її формування.

72

4.3. Потенційна кислотно-основна буферність ґрунтів Чорногірського масиву.

83

ЗМІСТ

4.3.1. Потенційна кислотно-основна буферність ґрунтів північно-східного макросхилу Чорногірського масиву.

83

4.3.2. Потенційна кислотно-основна буферність ґрунтів південно-західного макросхилу Чорногірського масиву.

110

4.4. Диференціальна кислотно-основна буферність буроземів Чорногірського масиву.

121

Розділ 5. Внутрішньогоризонтні і Міжгоризонтні зв’язки потенційної кислотно-основної буферності з фізико-хімічними властивостями Буроземів

134

5.1. Внутрішньогоризонтні зв’язки потенційної кислотно-основної буферності з фізико-хімічними властивостями буроземів.

134

5.2. Міжгоризонтні зв’язки потенційної кислотно-основної буферності і фізико-хімічних властивостей буроземів.

151

Висновки

159

Список використаних джерел

162

Додатки

175

Вступ
Актуальність теми. Прогресуючі катастрофічні стихійні явища (повені, селі, зсуви) у Карпатському регіоні пов’язані з низькою потенційною стійкістю екосистем різного ступеня організації, які інтегровані у Карпатську гірську провінційну екосистему. За цих умов, на розвиток катастрофічних геодинамічних процесів у Карпатах впливають як екологічні чинники (природні передумови, палеогеографічна періодичність та специфічні кліматичні умови), так і техногенні - забруднення атмосфери, скиди відходів у поверхневі водостоки, знищення лісового покриву, ерозія ґрунтів, надмірна експлуатація природних ресурсів, захаращення малих рік і потічків відходами лісопромислового виробництва.
Поряд з названими чинниками екологічної кризи, залишається поза увагою роль педосфери як інтегратора системи рослина-ґрунт-природні води і регулятора біосферних процесів. Для об’єктивної оцінки стану ґрунтів Кар­пат важливо встановити ті процеси, які найбільш загрожують їхній структурно-функціональній цілісності як біокосного тіла. Саме до таких критичних процесів варто віднести інтенсивне підкислення.
Зсув кислотно-основної рівноваги у ґрунтах Карпат зумовлений комплексним впливом екстремальних кліматичних умов, специфіки рельєфу і інтенсивного промивного водного режиму. Температурний дискомфорт сповільнює біогеохімічні процеси та спричиняє нагромадження на поверхні ґрунту і в ґрунті значної кількості органічної речовини кислого характеру. Вимивання з ґрунтового середовища обмінних основ, зокрема Кальцію, підвищує кис­лотність буроземів.
Процес підкислення буроземів помірно-холодного поясу посилюється також значним масоперенесенням катіонів у системі ґрунт рослина, що супроводжується надходженням до ґрунту значної кількості йонів Гідрогену.
У природних екосистемах Карпат кислотний гідроліз мінералів є важливим механізмом забезпечення автотрофів біологічно доступними формами мінеральних речовин, а рівень трофічного підкислення ґрунту пов’язаний з інтенсивністю функціонування системи ґрунт-рослина.
На кислотно-основну рівновагу буроземів субальпійського і альпійського поясів впливають ґрунтоутворюючі породи, які мають різну кислотонейтралізуючу здатність.
За умов високої кислотності ( рН<5,0) змінюється не тільки поживний режим ґрунту, але підвищується токсичний вплив на кореневу систему рослин Алюмінію і Мангану. Особливо актуальною ця проблема є для заповідних територій Карпат, що може спричинити зменшення потенціалу біорізноманіття у цьому регіоні.
Крім впливу природних чинників підкислення, буроземи Карпат зазнають інтенсивного кислотного навантаження внаслідок транскордонного перенесення оксидів Сульфуру і Нітрогену [75]. Враховуючи, що у найближчі 20-30 років емісія в атмосферу оксидів нітрогену буде збільшена на 49 61%, загроза кислотних опадів наземним екосистемам постійно зростатиме.
Інтегральним показником стану кислотно-основної рівноваги буроземів Карпат є величина їхньої кислотно-основної буферності, яка характеризує здатність цих ґрунтів до нейтралізації кислотного чи лужного впливів, а також стан окремих буферних систем. Дослідженням потенційної буферності ґрунтів до кислотних навантажень надається особлива увага у тих країнах, де особливо гостро спостерігається феномен ацидифікації педосфери [135, 126, 127, 151, 152, 153].
Об’єкт і предмет досліджень. Об’єкт дослідження буроземи помірно-холодного, субальпійського і альпійського поясів Чорногірського масиву. Предмет дослідження кислотно-основна буферність і фізичні та фізико-хімічні властивості, які визначають кислотно-основну рівновагу буроземів; внутрішньогоризонтні та міжгоризонтні зв’язки Н+ і ОН- - буферностей, вмісту обмінних катіонів, активної, обмінної і гідролітичної кислотностей ґрунту.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження пов’язані з Національною програмою охорони земель” на 1996-2005 рр., державною науково-технічною програмою Родючість і охорона грунтів” на 2001-2005 рр. та тематикою кафедри географії грунтів географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка ”Проблеми генези, географії і класифікації грунтів Західного регіону України”.
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає у вивченні потенційної кислотно-основної буферності буроземів і впливу на неї чинників системи катіонного обміну (вмісту йонів Гідрогену, рухомого Алюмінію, обмінних форм Кальцію і Магнію, гумусу) та дисперсності твердої фази із застосуванням просторового аналізу міжгоризонтних та внутрішньо­горизонтних кореляційних зв’язків і диференціальної оцінки ємності буферних систем за профілем ґрунту.
Завдання досліджень:
§ охарактеризувати умови ґрунтоутворення в Українських Карпатах;
§ показати стан географо-екологічних досліджень буферності ґрунтів та механізмів її формування;
§ охарактеризувати ґрунти території досліджень з урахуванням їхніх фізико-хімічних властивостей, дисперсності твердої фази ґрунту та морфології;
§ вивчити потенційну та диференціальну кислотно-основні буферності ґрунтів Чорногірського масиву;
§ дати просторову оцінку кислотно-основних властивостей досліджу­ваних буроземів із застосуванням кореляційного і регресійного аналізів;
§ скласти карту потенційної кислотної буферності ґрунтів території дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів:
§ дано оцінку функціональної ролі обмінної кислотності кислих і сильнокислих ґрунтів і показана можливість використання її показників для встановлення їхньої актуальної кислотної буферності;
§ розроблено принципово новий методологічний підхід до оцінки кислотно-основної буферності кислих ґрунтів із врахуванням її актуальної і потенційної форм;
§ вперше дана оцінка потенційної кислотно-основної буферності буроземів трьох кліматичних поясів Чорногірського масиву;
§ на основі показників диференціальної буферності охарактеризовані буферні системи досліджуваних буроземів, а також їхня буферна ємність;
§ встановлено збільшення ступеня консолідації кислотно-основних властивостей буроземів з глибиною;
§ встановлено географічну закономірність змін кислотної буферності із висотною кліматичною поясністю.
Практичне значення одержаних результатів полягає у складанні карти потенційної буферності буроземів досліджуваної території до кислотного навантаження, яка може використовуватися у разі розробки системи заходів по запобіганню розвитку несприятливих процесів та оптимізації заповідних ландшафтів з метою збереження потенціалу біорізноманіття Українських Карпат.
Враховуючи, що головною причиною високої кислотності і, відповідно, низької потенційної кислотної буферності досліджуваних буроземів є інтенсивний процес протолізу, пов’язаний з мінеральним живленням рослин, у разі конструювання продуктивних лісових екосистем Карпат не варто використовувати культури з високою інтенсивністю росту на територіях з аномально низькою і дуже низькою стійкістю до кислотних навантажень.
Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні і розробці методологічного підходу до оцінки кислотної буферності кислих ґрунтів; проведенні польових і лабораторно-аналітичних досліджень, спрямованих на вивчення морфологічних особливостей, фізико-хімічних властивостей та гранулометричного складу буроземів; виконанні комплексної математико-статистичної обробки результатів досліджень для встановлення ступеня консолідації кислотно-основних властивостей буроземів за профілем; складанні карти потенційної кислотної буферності ґрунтів досліджуваної території.
У дисертації також використано і узагальнено матеріали великомасштабних ґрунтових досліджень, які виконувалися під керівництвом проф. С.П.Позняка у 1995 році згідно контракту з науково-впроваджувальною фірмою ЕКОМ” координатором проекту GEF по збереженню біорізноманіття Українських Карпат.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: V з’їзді ґрунтознавців і агрохіміків України (Рівне, 1998); міжнародній науково-практичній конференції Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку” (Рахів, 1998); міжнародній науковій конференції Генеза, географія та екологія ґрунтів” (Львів, 1999); міжнародній науково-практичній конференції Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні” (Рахів, 1999); ІІІ науковій конференції Natural and anthropogenic causes and effects of soil acidification” (Люблін, 2001); міжнародній науково-практичній школі для молодих вчених і спеціалістів Природні екосистеми Карпат в умовах посиленого антропогенного впливу” (Ужгород, 2001); науковій конференції студентів і аспірантів географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2000); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського національного університету імені Івана Франка (1998-2001);

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових статей, з них 4 у рекомендованих ВАК України виданнях, які відображають зміст дисертації.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Для оцінки кислотно-основної буферності кислих ґрунтів, зокрема буроземів, запропоновано новий методологічний підхід, який полягає у переоцінці функціональної ролі обмінної кислотності і трактуванні її як актуальної кислотної буферності (АКБ). Феномен обмінного і необмінного зв’язування катіонів Гідрогену і Алюмінію ґрунтовим вбирним комплексом, на якому ґрунтується АКБ ґрунту, має надзвичайно важливе функціональне значення як ефективний еволюційний механізм захисту ґрунтового середовища від прогресуючого підкислення. Враховуючи значну кількість йонів Н+ і Al3+, зв’язаних ґрунтовим вбирним комплексом, кислі буроземи Українських Карпат необхідно вважати такими, що мають високу АКБ. Кількість йонів Н+, яка ще може бути нейтралізована буферними системами ґрунту, становить потенційну кислотну буферність (ПКБ).
2. ПКБ буроземів Чорногірського масиву є низькою, що зумовлено високим вмістом фульватного гумусу, рухомого Алюмінію і низьким вмістом обмінних основ (Са, Mg). Встановлено географічну особливість, яка полягає у зменшенні ПКБ дерново-гумусового (субальпійський і альпійський пояси) і верхнього гумусового (помірно-холодний пояс) горизонтів із збільшенням абсолютної висоти залягання ґрунту. Зменшення кислотонейтралізуючої здатності верхніх горизонтів буроземів із абсолютною висотою зумовлено наявністю грубодисперсного гумусу кислого характеру, а не ґрунтоутворю­ючими породами.
3. Для оцінки ПКБ буроземів запропоновано шкалу кислотної бу­ферності (од.): низька 20-30, дуже низька 15-20 і аномально низька 10-15, з урахуванням якої складена карта потенційної кислотної буферності ґрунтів досліджуваної території.
4. За результатами диференціальної потенційної кислотної буферності вперше ідентифіковані буферні системи буроземів за участю рухомого Алюмінію, обмінного Кальцію і гумусу, які беруть участь у реакціях кислотно-основної нейтралізації.
5. Дефіцит Кальцію, як головного компонента катіонообмінної буферної системи, призводить до підкислення буроземів, внаслідок чого посилюється процес диспергації алюмосилікатів і нагромадження несилікат­них форм Алюмінію у цих ґрунтах - компонентів алюмінієвої буферної системи. У разі підвищеного вмісту (>20 ммоль(+)/100 г) обмінного Кальцію, інтенсивність потенційної кислотної буферності буроземів збільшується у широкому інтервалі рН і, особливо, в зоні катіонообмінної буферної системи (рН 4,0-5,2 од.).
6. Буферна роль гумусу, як рН-залежного катіонообмінника, кислих буроземів Карпат є низькою щодо нейтралізації кислотного і високою - лужного навантажень. Поєднання високих вмістів гумусу і рухомого Алюмінію у верхніх горизонтах буроземів призводить до адитивного ефекту у їхній підкислюючій дії і різкому збільшенню лужної буферності, можливо внаслідок утворення алюмінійорганічних сполук.
7. Визначаючим чинником кислотності мінеральних горизонтів буроземів, за низького вмісту обмінного Кальцію, є рухомий Алюміній. Порівняно низький вміст обмінного Гідрогену (у 100-3000 разів нижчий за вміст рухомого Алюмінію), враховуючи його можливість необмінного входження у кристалічні гратки алюмосилікатів, не дає підстав для нівелювання його ролі у регулюванні кислотності буроземів, особливо ґрунтових горизонтів, збагачених органічною речовиною.
8. Встановлено функціональну неоднорідність кислотно-основних властивостей ґрунтового профілю: з підкисленням верхніх горизонтів ступінь консолідації хімічних і фізико-хімічних чинників, пов’язаних з регуляцією кислотно-основної рівноваги ґрунту, зменшується. Найсильніші кореляційні зв’язки між компонентами кислотно-основної системи простежуються у перехідному горизонті. У нижньому гумусовому горизонті, порівняно з верхнім гумусовим і дерново-гумусовим, посилюються буферні властивості гумусу та його вплив на гідролітичну кислотність, а також впливи рухомого Алюмінію і обмінного Кальцію на потенційну кислотну буферність.
9. Для характеристики генези кислих буроземів Карпат, виокремлено функціональний ґрунтовий мікропроцес на рівні взаємодії автотрофних організмів з ґрунтом трофічне підкислення, пов’язане з мінеральним живленням рослин шляхом топохімічного вивітрювання мінералів (протолізом) і трансформацією їх у біологічно доступні форми під впливом кореневих виділень кислотної природи. Це дозволяє об’єктивніше оцінити роль і місце у ґрунтоутворенні та еволюції педосфери чинника кислотності.
10. Результати досліджень дадуть змогу оцінити ступінь кислотного ризику території Чорногірського масиву, що особливо важливо для його заповідної частини, і можуть бути використані у процесі розробки системи заходів для запобігання розвитку несприятливих процесів та оптимізації ландшафтів Українських Карпат з метою збереження потенціалу їхнього біорізноманіття. Картосхема потенційної кислотної буферності буроземів може бути використана під час організації і проведення екологічного моніторингу території Карпатського біосферного заповідника та Карпатського природного національного парку.

Список використаних джерел
1. Адаменко О. М. Періодичність кліматичних змін у Карпатському регіоні у зв’язку з прогнозом катастрофічних стихійних явищ // Мат. наук.-практ. конф. Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні”. Рахів.: ВАТ Патент. 1999. С.3-5.
2. Александрова Л. Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. Л., 1980. 249с.
3. Алешин С. Н. Изменение некоторых глинистых минералов под влиянием сорбции протонов // Изв. ТСХА. 1959. - №1. С.19-21.
4. Андрианов М. С. Вертикальная термическая зональность Советских Карпат // Геогр., вып.4, 1957. С.7-10.
5. Андріанов М. С. Природа Українських Карпат. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1968. 266 с.
6. Андрущенко Г. А. Некоторые данные к познанию процесса образования и условий плодородия бурых лесных почв западных и Закарпатской областей УССР. // Научные записки Львовского сельскохозяйственного института. - 1952. - т. 111. С.98-101.
7. Андрущенко Г. А. Почвообразовательный процесс и условия поднятия плодородия почв на полонинах Советских Карпат // Научные записки Львовского сельскохозяйственного института. 1954. - т.ІV. С. 24-28.
8. Андрущенко Г. А. О вертикальной почвенной зональности Советских Карпат // Научные записки Львовского ун-та, т. 40, географ. Сборник. 1957. Вып.4. С.180-188.
9. Андрущенко Г. О. Хімізм грунтів, як основа генетико-виробничої класифікації їх західних областей України, в кн. ”Досягнення ґрунтознавчої науки на Україні”. Київ: Урожай, 1964. - 189с.
10.Андрущенко Г. О. Ґрунти західних областей УРСР. Львів-Дубляни: Вільна Україна, 1970. - 113с.
11.Аринушкина Е. В. Руководство по химическому анализу почв. М.: Изд-во МГУ, 1970. 486с.
12.Бабиченко В. Н. Термический режим// Природа Украинской ССР. Климат. К.: Наук. Думка, 1984.-232с.
13.Барабаш М. Б. Режим увлажнения // Природа Украинской ССР. Климат. К.: Наук. Думка, 1984.-232с.
14.Барбер С. А. Биологическая доступность питательных веществ в почве. Механистический подход: Пер. с англ. Ю. Я. Мазеля. М.: Агропромиздат,1988. 376с.
15.Богатырёв Л. Г., Семенюк О. В. Некоторые аспекты устойчивости лесных почв к химическому загрязнению // Вестн. Моск. ун-та. Сер.17. Почвоведение. №2., 1996.- С.18-28.
16.Богданова М. Д. Сравнительная оценка буферности почв России по отношению к кислотным воздействиям // Почвоведение. 1994. - №5. С.149-156.
17.Бучинський І. О., Волеваха М.М., Коржов В.О. Клімат Українських Карпат. - К.: Наук. Думка, 1971.-171с.
18.Бучинський И. Е. Климат Украины. Л.,1960. - 216с.
19.Бучинський И. Е., Бабиченко В. Н., и др. Опасные явления погоды на Ук­раине. - Л., 1972.- 144с.
20.Васильевская В. Д. Устойчивость почв к антропогенным воздействиям // Почвенно-экологический мониторинг и охрана почв. Учеб. пособие / Под ред. Д. С. Орлова, В. Д. Васильевской. М. 1994. - С.61-80.
21.Вернадский И. В. Избранные сочинения. М.: Изд. АН СССР, 1954. Т.1. 389с.
22.Вернандер Н. Б. О бурых лесных и близких к ним почвах. К.: Труды УкрНИИ Соцземледелия, т. VI, 1951. 34-38с.
23.Вернандер Н. Б., Годлин М. М., Самбур Г. М., Скорина С. А. Почвы УССР. Киев-Харьков, 1951. 191с.
24.Возбуцкая А. Е. Химия почвы. М.: Изд-во Высшая школа, 1968. - 426 с.
25.Воробьева Л. А. Химический анализ почв. М.: Изд-во МГУ, 1998. 272с.
26.Гамкало М. З., Гамкало З. Г. рН-буферність ґрунтів Чорногірського масиву Карпатського біосферного заповідника // Агрохімія і ґрунтознавство. Спец. випуск . Частина 3. Харків. 1998. С.142-143.
27.Гамкало М. З. Особливості кислотно-лужної рівноваги грунтів Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 1998. Вип.23. С.272-276.
28.Гамкало М. З. Буферність грунтів Чорногірського масиву Карпатського біосферного заповідника до кислотного впливу // Матеріали науково-практичної конференції Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку”. Том.2. Рахів.: ВАТ Патент. 1998. С.201-204.
29.Гамкало М. З. Сенсорність грунтів Чорногірського масиву Українських Карпат до кислотних впливів та її зв’язок з їхнім гранулометричним складом // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 1999. Вип.25. С.107-110.
30.Гамкало М. З. Кислотність буроземів Українських Карпат як фактор їх деструкції // Матеріали науково-практичної конференції Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні”. Рахів.: ВАТ Патент. 1999. С.64-69.
31.Гамкало М. З. Кислотно-основна рівновага буроземів Чорногірського масиву Українських Карпат // Наукові записки Вінницького ун-ту. Серія географічна. Вінниця. 2001. Вип.ІІ. С.41-47.
32.Гамкало М. З. Кислотна стійкість буроземів Українських Карпат і чинники її формування. Поняття та проблема оцінки // Вісник Уж. ун-ту. Серія біологія. 2001. № 10. С.97-99.
33.Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. Ч. 1 // под общ. ред. Кульчицкого Я. О., Матковского О. И. Львов: Вища школа, 1977. 220с.
34.Герасимова М. И. Особенности почвенного покрова и почв Восточного склона Карпат и Предкарпатья. М.: Наука, 1961. - 268с.
35.Гелевера О. Ф., Топольний Ф. П. Залежність рослинності природної луки від властивостей ґрунту // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 1998. Вип.23. С.34-38.
36.Гелевера О. Ф. Пустищні луки охоронці гірських грунтів // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 1999. Вип.25. С.54-56.
37.Глазовская М. А. Проблемы и методы оценки эколого-геохимической устойчивости почв и почвенного покрова к техногенным воздействиям // Почвоведение. 1999. - №1. С.114-124.
38.Гоголєв І. М., Проскура З. В., Кобрінь Є. М. До методики дослідження міграції речовин в бурих гірськолісових грунтах Українських Карпат // Геогр. зб., вип.9, 1969. С.57-65.
39.Гоголев И. Н. Путеводитель экскурсии Всесоюзного совещания по генези­су, классификации и сельскохозяйственной типологии почв Советских Кар­пат и прилегающих территорий. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1963. 61с.
40.Гоголев И. Н. Бурые горно-лесные почвы Советских Карпат. Автореф. дис докт. с.-х.. наук М.,1965. 39 с.
41.Гоголев И. Н. Бурые горно-лесные почвы Советских Карпат: Дисд-ра с.-х. наук. Львов, 1965. 484с.
42.Голубец М. А. О Высотной зональности растительного покрова Украинских Карпат // Растительный мир высокогорий СССР и вопросы его использования. Фрунзе: Илим, 1967. С.56-66.
43.Голубець М. А., Крок Б. О., Козловський М. П., Гринчак М. М. Зміни водного балансу верхів’я басейну Пруту внаслідок трансформації рослинного покриву // Матеріали науково-практичної конференції Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні”. Рахів.: ВАТ Патент. 1999. С.95-98.
44.Голубець М. А. Екосистемологія. Львів: Поллі, 2000. 315с.
45.Гофштейн И. Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1995.-84с.
46.Дмитренко Л. В. О распределении суммарной солнечной радиации в Украинских Карпатах // Тр. Укр НИГМИ, вып.157, 1977.- С.9-16.
47.Дмитриев Е. А. Математическая статистика в почвоведении. М.: Изд-во МГУ, 1972. 292с.
48.Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). - М.: Колос, 1968. 336с.
49.Ефимова М. Р., Петрова Е. В., Румянцев В. Н. Общая теория статистики. М.: ИНФРА-М, 1998. 416с.
50.Заиков Г. Е., Маслов С. А., Рубайло В. Л. Кислотные дожди и окружающая среда. М.: Химия, 1991. 144с.
51.Зонн С. В. Горно-лесные почвы северо-западного Кавказа. М.-Л.: Изд-во. АН СССР, 1950. 334с.
52.Зонн С. В. О бурых лесных и бурых псевдоподзолистых почвах Советского Союза // Генезис и география почв. М.: Наука, 1966.- С.17-42
53.Зонн С. В., Травлеев А. П. Географо-генетические аспекты почвообразова­ния, эволюции и охраны почв. Киев: Наук. думка, 1989. 216 с.
54.Иванова С. Е., Соколова Т. А., Лукьянова О. Н. Развитие работ А. А. Роде по изучению лесных подзолистых почв методом потенциометрического титрования в связи с проблемой изменения почв под влиянием кислых осадков // Почвоведение. 1996. - №5. С.620-629.
55.Иванова С. Е., Ладонин Д. В., Соколова Т. А. Экспериментальное изучение кислотно-основных буферных реакций в палево-подзолистой почве // Почвоведение. 2002. - №1. С.61-69.
56.Канивец В. И. Буроземы в горно-луговом поясе Украинских Карпат и вопросы генезиса почв буроземного типа // Почвоведение, 1980, № 8. С.108-117
57.Канивец В. И. Буроземообразование и глеевые процессы в лесных почвах Украинских Карпат. Автореф. дис.д-ра с.-х. наук. Х.: СХИ им. В. В. Докучаева. Харьков, 1989. 38с.
58.Канивец В. И. Буроземообразование в лесных почвах Украинских Карпат // Почвоведение. - № 4. - 1991. С.19-28.
59.Канівець В.І. Життя грунту.- К. Аграрна наука. 2001,-182 с.
60.Карпатська покривно-складчаста споруда // Географічна енциклопедія України. К.: УРЕ ім.. М. П. Бажана, 1990. Т.2. 480с.
61.Карпачевский Л. О. Пестрота почвенного Покрова в лесном биогеоценозе. М.: Изд-во МГУ, 1977. 327 с.
62.Киптенко Е. Н. Распределение осадков в Украинских Карпатах// Тр. Укр НИГМИ, вып.165, 1978. С.31-33.
63.Козлова О. Н., Дронова Т. Я., Соколова Т. А. О буферных реакциях при взаимодействии тонкодисперсных фракций подзолистых почв с кислыми осадками // Почвоведение. 1999. - №6. С.721-726.
64.Копцик Г. Н., Силаева Е. Д. Буферность лесных подстилок к атмосферным кислотным осадкам // Почвоведение. 1995. - № 8. С.954-962.
65.Копцик Г. Н., Копцик С. В., Венн К., Омлид Д., Странд Л., Журавлева М. А. Изменение кислотности и катионообменных свойств лесных почв под воздействием атмосферных кислотных выпадений // Почвоведение. 1999. - №7. С.873-884.
66.Кочерина Е. И. Некоторые химические и физические свойства отдельных механических фракций дерново-подзолистых почв // Почвоведение. 1954. - №12. С.53-71.
67.Лазько Е. М. Основы региональной геологии СССР. Т.1. Европейская часть и Кавказ. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1962. 424с.
68.Логвинов К.Т., Раєвський А.Н., Айзенберг М.М. Опасные гидрометеоро­логические явления в Украинских Карпатах. - Л.: Гидрометиздат, 1973.-198с.
69.Логутов Д. П. Ход роста ельников Карпат // Лесное хозяйство. №5, 1958. 225с.
70.Локоть В. Є. Кислотно-основна буферність основних типів ґрунтів агроценозів Малого Полісся // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. Л., 1999. Вип.25. С.141-144.
71.Лукина Н. В., Никонов В. В. Кислотность подзолистых Al- Fe-гумусовых почв сосновых лесов в условиях аэротехногенного загрязнения // Почвоведение. 1995. - №7. С.879-891.
72.Макаров М. И., Недбаев Н. П., Окунёва Р. М., Чуенкова В. В. Трансформация соединений алюминия и железа в лесных почвах под воздействием кислых осадков // Почвоведение. - 1994. - №4. С.129-136.
73.Малиновський К. А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. - К.: Наук. Думка, 1980.-280с.
74.Марискевич О. Г. Оцінка біотичного потенціалу грунтів Українських Карпат // Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України. Львів, 1996. Т.12. С.46-47.
75.Марискевич О. Г., Шпаківська І. М. Органічний вуглець у грунтах екосистем Чорногори // Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України. Львів, 1996. Т.12. С.48-49.
76.Марискевич О. Г., Шпакивська И. М., Павлюк М. А. Буферные свойства почв в лесных екосистемах Украинских Карпат // Труды межгос. научн. конф. Современные проблемы охраны земель”. К. 1997. С.116-117.
77.Мельник А. В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче досліджен­ня. Львів, 1999. 286с.
78.Мотузова Г. В. Природа буферности почв к внешним химическим воздействиям // Почвоведение. 1994. - №4. С.46-52.
79.Надточий П.П. Определение кислотно-основной буферности почв // Почвоведение. - 1993. - №4. - С. 34-39.
80.Нестеров В. Т. Общее лесоводство. М.-Л. 1949. 235с.
81.Никонова В.В., Копцик Г.Н. Кислые осадки и лесные почвы. Апатиты. - 1999. - 325 с.
82.Опис заповідника. Розробка і подання грунтових карт Карпатського біосферного заповідника (Чорногірський масив): Звіт про НДР / ЛНУ ім. Івана Франка, географ. ф-т. кафедра геогр. ґрунт. Львів, 1995. 61с.
83.Орлов Д.С. Химия почв. М.: Изд-во МГУ, 1985.- 370 с.
84.Паньків З. П., Позняк С. П. Дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти північно-західного Передкарпаття. Львів: Меркатор, 1998. 132 с.
85.Пастернак П. С. Лісові грунти Українських Карпат. Ужгород: Карпати, 1967. 168 с.
86.Пастернак П. С., Скиба В. В. Содержание и состав гумуса бурых лесных почв Карпат // Почвоведение, № 12, 1962. С.74-83
87.Петлін В. М. Закономірності організацій ландшафтних фацій. Одеса: Маяк, 1998. 240с.
88.Позняк С. П., Гамкало М. З. Кислотно-основная буферность буроземов Украинских Карпат // Почвоведение 2001. - №6. С.660-669.
89.Полевой определитель почв // под ред. Н. И. Полупана. - К., 1962 - 389с.
90.Понизовский А. А., Пампура Т. В. Применение метода потенцио­метрического титрования для характеристики буферной способности почв // Почвоведение. 1993. №3. С.106-114.
91.Пономарёва В. В. Роль гумусовых веществ в образовании бурых лесных почв // Почвоведение, № 12, 1962. С.15-23
92.Попадюк Р. В. Співвідношення між фітомасою і підстилкою в угрупованнях льодовикового котла (Карпати) // Укр. ботан. журн. 1985. - №1. С.30-33.
93.Почвоведение. Ч. 1 Почва и почвообразо­вание, ч.1 // под ред. В. А. Ковды, Б. Г. Розанова М.: Высш. школа, 1988. 400 с.
94.Природа Закарпатської області // за ред. К. І. Геренчука. Львів: Вища школа. Вид-во при Львів. ун-ті, 1981. 156 с.
95.Ревут И. Б. Физика почв. Л.: Колос, 1972. 368с.
96.Ремезов Н. П. Химия и генезис почв. М.: Наука, 1989. 272с.
97.Рэуце К., Кырстя С. Борьба с загрязнением почв (под ред. Штефана В.). М.: Агропромиздат. 1986. 221с.
98.Ромушкевич В. М. Атмосферное давление и ветер. Природа Украинской ССР. Климат.- К.: Наук. Думка, 1984.-232 с.
99.Руднева Е. Н. Почвенный покров Закарпатской области. М., 1965 - 246с.
100. Савченко Т. И. Буферность почв и факторы почвенной кислотности // Химизация сельского хозяйства. - 1989. - №2. С.40-43.
101. Соколова Т. А., Пахомов А. П., Терехин В. Г. Изучение кислотно-основной буферности подзолистых почв методом непрерывного потенциометрического титрования // Почвоведение. 1993. - №7. С.97-106.
102. Смирнова К. М. Кругооборот азота и зольных елементов в ельнике сложном // Вестн. Моск. ун-та. 1951. - №10. С.56-59.
103. Стойко С. М., Мілкіна Л. І. та ін. Природа Карпатського національного парку. - К.: Наук. Думка, 1993.-212 с.
104. Стойко С. М., Тасєнкевич Л. О. Мілкіна Л. І. та ін. Флора і рослинність Карпатського заповідника. - К.: Наук. Думка, 1982.-217 с.
105. Стойко С. М., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат.- Л., 1991.- С.144-145.
106. Топольний Ф. Ф. К природе кислотности бурых горно-лесных и горно-луговых почв Карпат // Почвоведение. 1976. - № 9. С.112-116.
107. Топольний Ф. Ф. Кислотность и плодородие буроземов Украинских Карпат // Тез.докл. VIII Всес. съезда почвоведов, кн.2. Новосибирск, 1989. С.146
108. Топольний Ф. Ф. Особенности генезиса и плодородия бурых горно-луговых почв Карпат // Тез.докл. III съезда почвоведов и агрохимиков Украинской ССР. Харьков, 1990. С.228
109. Топольний Ф. Ф. Буроземы Украинских Карпат: особенности генезиса, кислотности и химической мелиорации // Авторефдокт. биол. наук. Харьков, 1991. 29с.
110. Трускавецький Р. С. Концепція стійкості ґрунтів і ґрунтового покриву щодо зовнішніх навантажень // Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 1998. Вип.23. С.23-29.
111. Туренко А. М. Особенности генезиса, классификации и диагностики буроземных почв Карпатской горной провинции // Тез.докл. III съезда почвоведов и агрохимиков Украинской ССР. Харьков, 1990. С.189.
112. Тюрин И. В. К методике анализа азота в гуминах для сравнительного изучения состава почвенного перегноя или гумуса // Труды Ин-та почвоведения им. В. В. Докучаева АН СССР. 1951. Т.38. С.41-43.
113. Урушадзе Т. Ф., Кирвалидзе Р. И. Экологические особенности горных почв // Проблемы почвоведения: Советские почвоведы к XIV Международному конгрессу почвоведов. М.: Наука, 1990. - С.154-159.
114. Филеп Д., Рэдли М. Формы кислотности и кислотно-основная буферность почв // Почвоведение. - 1989. - №12. - С. 48-59.
115. Хан Д. В. Поглощение органического вещества минералами почв // Почвоведение. 1950. - №11. С.59-64.
116. Царик Й. В. Запас підстилки в природних фітоценозах субальпійського і альпійського поясів Чорногори (Українські Карпати) // Укр. ботан. журн. 1975. 32, №5. С.645-650.
117. Царик Й. В. Нагромадження й розклад підстилки як показник стабільності угруповання гірськососнового криволісся // Укр. ботан. журн. 1976. 33, №6. С.610-614.
118. Царик И. В. Накопление и разложение подстилки в біогеоценозах субальпийского пояса Карпат: Автореф. дис. канд. биол. наук. - Днепропетровск, 1977. 30с.
119. Царик Й. В. Опад у смерекових лісах на верхній межі їх поширення в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. 1978. 35, №3. С.291-295
120. Цись П. М. Геоморфологічні райони // Природа Українських Карпат. - Л.,1968.- 218с
121. Цись П. М. Геоморфологія УРСР. Львів: Вид-во ЛДУ, 1962. 221с.
122. Чорнобай Ю. М. Розклад підстилок в біогеоценозах лісового поясу Чорногори // Збірн. наук. праць. Структура високогірних фітоценозів Українських Карпат. Київ: Наукова думка. 1993. С.103-113 .
123. Чорнобай Ю. М. Трансформація рослинного детриту в природних екосистемах. Львів: Вид-во ДПМ НАН України, 2000. 352 с.
124. Шишниашвили Е. М. Каргин В. А. Бацанадзе А. Л. Получение и исследование свойств основных солей алюминия // Журнал физ. химии. 1947. Т.21. Вып.3. С.28-32.
125. Шубер П. М. Ландшафтна обумовленість диференціації ґрунтового покриву Українських Карпат // Дис. канд. геогр. наук. Львів, 1994. 338с.
126. Acidification research in Finland. Review of the results of the Finnish Acidification Research Programme (HAPRO). 1985-1990. Helsinki, 1991.48p.
127. Acidification today and tomorrow // A Swedish study prepared for the 1982 Stockholm conference on the acidification of the environment. 1982. 231p.
128. Bloom P. R., McBride M. B. Metal Ion Binding and Exchange with Hydrogen Ions in Acid-Washed Peat // Soil Sci. Soc. Am.J. 1979. V.43. N.4. P.687-692.
129. Bruggenwert M. G. M., Bolt G. H., Hiemstra T. Acid-Base Systems in soil // Trans. 13 Congr. Int. Soc. Soil Sci. Hamburg, Aug., 1986. Hamburg, 1987. V.5. P.51-58.
130. Bruggenwert M. G. M., Keizer P., Koorevaar P. Adsorption of aluminum ions by montmorillonite // Netherlands J. of Agric. Sci. 1987. V.35. - №1-4. P.259-269.
131. Buysse J., Orshoven J. van, Pieters A. Geographical extrapolation of forest soil acidification using pH (KCl) data: a case study // Water, Air, Soil Pollut. 1996. V.91. P.299-306.
132. Drewnik M. Prochnica i tempo rozkladu materii organicznej w wybranych glebach Bieszczadskiego Parku Narodowego. Roch. Bieszcz. 5. 1996. - S.175-186.
133. Eriksson E., Karltun E., Lundmark J.-E. Acidification of forest soils in Sweden // Ambio. 1992. V.21. P.150-154.
134. Falkengren-Grerup U. Long-term changes in pH of forest soils in southern Sweden // Environ. Pollut. 1987. V.43. - P.79-90.
135. Hallbacken L., Tamm C. O. Changes in soil acidity from 1927 to 1982-1984 in a forest area of south-west Sweden // Scand. J. For. Res. 1986. V.1. P.219-232.
136. Karltun E. Acidification of forest soils on glacial till in Sweden // Swedish Environmental Protection Agency. Rep.4427. Stockholm - 1995. - 76p.
137. Klimo E., Kulhavy J. Acidification of forest soils in the region of the Moravskoslezke Beskydy mountains // Lesmictvi. - 1989. V.29. P.895-906.
138. Koptsik, S. Simulation of acid snow and rain impact on forest soils in the Kola Peninsula, north-western Russia // Proceedings of International Congress of Acid Snow and Rain. - Niigata (Japan). - 1997. - P. 404-409.
139. Nilsson S. I., Tyler G. Acidification-induced chemical changes of forest soils during recent decades a review // Ecol. Bullet. 1995. V.44. P.54-64.
140. Pawlowski B. Einfuhrung in die Pflanzenwelt der Charnohora in den Ostcarpatehen, Wydawnictwo Institutu Botanicznego U.Y., 1937.
141. Poznyak S., Hamkalo M. Soil-ecological aspects of high acidity of brown soils of Ukrainian Carpathians // Natural and anthropogenic causes and effects of soil acidification. III Scientific conference. Lublin (Poland). 2001. P.33
142. Pratt P. F. Effect of pH on the cation-exchange capasity of surface soils // Soil Sci. Soc. Amer. 1961. V.25. P.96-98.
143. Ramann E. Bodenkunde, Berlin, 1911.
144. Schwertmann U., Jackson M. L. Influence of Hydroxy Aluminium Ions on pH Titration Curves of Hydronium-Aluminium Clays // Soil Sci. Soc. Amer. Proc. 1964. V.28. N.2. P.179-183.
145. Skiba S., Drewnik M., Drozd J. Characteristic of the Organic Matter of Ectohumus Horisons in the Soils of Different Mountain Regions in Poland. [in:] J. Drozd, S. Gonet, N. Senesi, J. Weber. (Eds) The Role of Humic Substances in the Ecosystems and Environmental Protection. Proceedings of the 8 th Meeting of IHSS. - 1997. P.497-505.
146. Skiba S., Szmuc R. Pokrywa glebowa Bieszczadow Zachodnich (Historia badan i ich glowne kierunki) // Roczniki Bieszczadzkie. 1999 (7). - S.131-143.
147. Soil changes in forest ecosystems: evidence for and probably causes / Johnson D. W., Cresser M. S., Nilsson S. I., Turner J., Ulrich B., Binkley D., Cole D. W. // Proc. of the Royal Society of Edinburgh. 1991. V.97B. P.81-116.
148. Swederski W. Studja nad glebami gorskiemi w Karpatach Wschodnich. Cz. I. Gleby polnocno-zacodniej czesci pasma Czarnohory. - 1931. S. 1-154.