ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА НОРМУВАННЯ ЇХ ЯКОСТІ : ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ПОВЕРХНОСТНЫХ ВОД Волынской и Нормирование ИХ КАЧЕСТВА



  • Название:
  • ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА НОРМУВАННЯ ЇХ ЯКОСТІ
  • Альтернативное название:
  • ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ПОВЕРХНОСТНЫХ ВОД Волынской и Нормирование ИХ КАЧЕСТВА
  • Кол-во страниц:
  • 378
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
    На правах рукопису
    ГОПЧАК ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
    УДК 556.531.504.453 (477.82)
    ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА НОРМУВАННЯ ЇХ ЯКОСТІ

    11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія
    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук

    Науковий керівник
    доктор технічних наук,
    професор,
    Яцик Анатолій Васильович




    Рівне 2007












    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 5
    ВСТУП 6
    РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА КЛАСИФІКАЦІЙ І НОРМАТИВІВ
    ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД
    1.1. Існуючі підходи до оцінки екологічного стану поверхневих вод 12
    1.2. Екологічні класифікації і нормативи оцінки якості поверхневих вод 16
    1.3. Санітарно-гігієнічні класифікації і нормативи оцінки якості
    поверхневих вод 20
    1.4. Народногосподарські класифікації і нормативи якості води 22
    1.4.1. Рибогосподарські класифікації і нормативи оцінки якості
    поверхневих вод 22
    1.4.2. Класифікація і нормативи оцінки якості поверхневих вод для господарського та промислового водопостачання 26
    1.4.3. Класифікації і нормативи оцінки якості поверхневих вод для сільськогосподарського водопостачання 27
    Висновки 28
    РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
    2.1. Фізико-географічна характеристика області 30
    2.2. Методика дослідження 42
    2.2.1. Об’єкт та предмет дослідження 42
    2.2.2. Послідовність напрямків досліджень 42
    2.2.3. Методика екологічної оцінки якості води 44
    2.2.4. Аналітичні дослідження 45
    2.2.5. Математична обробка матеріалів 46
    Висновки 48

    РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ
    РІЧОК ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В СУЧАСНИЙ ПЕРІОД
    3.1. Екологічна оцінка якості поверхневих вод Волинської області 49
    3.1.1. Водні об’єкти, пункти спостереження 50
    3.1.2. Характеристика вихідної інформації 51
    3.1.3. Оцінка якості води за показниками сольового складу 62
    3.1.4. Оцінка якості води за трофо-сапробіологічними
    (санітарно-гігієнічними) показниками 70
    3.1.5. Оцінка якості води за показниками специфічних речовин токсичної дії 73
    3.1.6. Об’єднана екологічна оцінка якості води річок області 91
    3.2. Картографічне зображення отриманих результатів 95
    Висновки 98
    РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ НОРМАТИВИ ЯКОСТІ ВОДИ
    РІЧОК ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
    4.1. Досвід країн Європи і світу щодо екологічного нормування якості води 100
    4.1.1. Використання цільових показників якості води і контроль за ними 103
    4.1.2. Впровадження цільових завдань покращення якості поверхневих вод в
    директивних матеріалах ЄС з водної політики 104
    4.2. Методика встановлення і використання значень екологічних нормативів
    для річок Волинської області 105
    4.2.1. Систематизація і обробка вихідних даних 109
    4.2.2. Екологічна оцінка якості річкових вод в різні роки спостережень 114
    4.2.3. Порівняльна характеристика якості води річок Волині за
    інтегральними показниками в різні роки спостережень 115
    4.2.4. Динаміка змін якості води за течією річок Волині в межах
    досліджуваного періоду 124
    4.3. Встановлення значень екологічних нормативів якості води річок області 152
    4.3.1. Встановлення величин інтегральних показників якості води, які відображають природний стан річкових вод Волинської області 152
    4.3.2. Блок сольового складу 154
    4.3.3. Блок трофо-сапробіологічних показників 155
    4.3.4. Блок специфічних речовин токсичної дії 158
    4.4. Встановлення категорій і абсолютних значень екологічних нормативів
    якості води річок Волинської області 159
    4.4.1. Екологічні нормативи якості води за показниками сольового складу 161
    4.4.2. Екологічні нормативи якості води за трофо-сапробіологічними
    показниками 164
    4.4.3. Екологічні нормативи якості води за показниками специфічних
    речовин токсичної дії 176
    4.5. Порівняння результатів екологічної оцінки сучасного стану якості води
    з екологічними нормативами та пропозиції по покращенню екологічного стану якості води річок Волинської області 178
    Висновки 198
    ВИСНОВКИ 200
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 205
    ДОДАТОК А табл. А.1.1; А.1.2 222
    ДОДАТОК Б табл. Б.1.1; Б1.2; Б.1.3; Б.1.4, Б.2.1, Б.2.2, Б.2.3, Б.2.4 229
    ДОДАТОК В табл. В.1, В.2, В.3, В.4 316
    ДОДАТОК Г табл. Г.1, Г.2, Г.3 326
    ДОДАТОК Д табл. Д.1, Д.2, Д.3, Д4, Д.5, Д.6, Д7, Д.8 Д.9 344






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    БО біхроматна окисніть;
    БПК біологічна потреба в кисні;
    БСК біологічне споживання кисню;
    ВАТ відкрите акціонерне товариство;
    ВБН відомчі будівельні норми;
    ГДК гранично допустима концентрація;
    ГОСТ (рус.) государственный стандарт;
    ДБН державні будівельні норми;
    Держкомгідромет Державний комітет гідрометеорологічної служби України;
    ДСТУ державний стандарт України;
    ЕН екологічні нормативи;
    ЄС європейська співдружність;
    з-д завод;
    ІГБ НАН інститут гідробіології національної академії наук;
    ІЗВ індекс забруднення води;
    Мінекоресурсів Міністерство екології та природних ресурсів;
    Мінрибгосп Міністерство рибного господарства;
    МОЗ Міністерство охорони здоров’я;
    Облводгосп обласне управління водного господарства;
    ПДК (рус.) предельно допустимые концентрации;
    РЕВ рада економічної взаємодопомоги;
    СанПиН (рус.) санитарные нормы и правила;
    С-г сільське господарство;
    СПАР синтетичні поверхнево-активні речовини;
    УкрНДІЕП Український науково-дослідний інститут екологічних проблем;
    УНДІВЕП Український науково-дослідний інститут водогосподарсько-екологічних проблем;
    pH показник концентрації водневих іонів;










    ВСТУП
    Екстенсивний характер природокористування в Україні за останні 50 років призвів до значного виснаження природних ресурсів, погіршення екологічного стану окремих компонентів природи. Серед них важливе місце посідають поверхневі води. Водний кодекс України” [19], схвалений Верховною Радою України 6 червня 1995 року, передбачає забезпечення екологічного благополуччя поверхневих вод, зокрема, екологічне нормування їх якості. Це вимагає встановлення науково обґрунтованих значень основних показників якості поверхневих вод, властивих їх природному стану.
    Екологічна оцінка якості вод дає інформацію про воду як складову водної екосистеми, життєве середовище гідробіонтів і важливу частину природного середовища людини. Характеристика якості поверхневих вод дається на основі екологічної класифікації. Класифікація включає широкий набір гідрофізичних, гідрохімічних, гідробіологічних, бактеріологічних, та інших показників, котрі відображають особливості абіотичної та біотичної складових водних екосистем. Екологічна оцінка якості поверхневих вод є базою для встановлення екологічних нормативів якості води щодо окремих водних об’єктів чи їх частин, груп водних об’єктів та басейнів річок. Впровадження екологічних нормативів якості поверхневих вод не суперечить використанню галузевих нормативів екологічної безпеки водокористування, зокрема гранично допустимих концентрацій звичайних і радіоактивних речовин у водних об’єктах, вода яких споживається для задоволення питних, господарчо-побутових та інших потреб населення, а також узгоджується з використанням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин для поетапного досягнення екологічних нормативів якості води в поверхневих водних об’єктах.
    Встановлення та використання конкретних кількісних значень екологічних нормативів якості води щодо окремих водних об’єктів створює передумови для управління їх екологічним станом, оскільки природоохоронні організації повинні будуть складати і здійснювати науково-обгрунтовані водоохоронні програми з чітко визначеними кінцевими цілями поліпшення якості води, отже й стану водних екосистем.
    Сучасні способи оцінки якості поверхневих вод основані на порівнянні результатів досліджень їх хімічного складу і фізичних властивостей в окремих контрольних пунктах з гранично-допустимими концентраціями (ГДК), що є недостатнім для об’єктивної оцінки якості води досліджуваних водних об’єктів.
    Реальна оцінка екологічної обстановки, процесів, що відбуваються у навколишньому середовищі, неможлива без застосування максимально достовірних критеріїв, тобто якісних чи кількісних ознак, взятих за основу екологічної класифікації стану природних водних екосистем. В зв’язку з цим, як в Україні, так і за кордоном, давно вже ведуться пошуки нових методичних підходів до оцінки якості води, розробляються нові наукові основи розробки комплексних оцінок. Особливо розширилися роботи в цьому напрямку за останні роки, що пояснюється посиленням державного контролю в області водоохорони.
    Вступ України до Ради Європи потребує проведення такої екологічної політики, яка буде спрямована згідно з Конституцією України на „гарантування екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги”. Для цього необхідне вдосконалення нормативного забезпечення водоохоронної діяльності в державі. Одним із шляхів вдосконалення нормативного забезпечення водоохорони та водокористування є розробка екологічних нормативів якості води водних об’єктів. Стаття 37 „Водного Кодексу України” передбачає розробку і впровадження нового природоохоронного регламенту екологічного нормативу якості поверхневих вод [19].
    В липні 2000 року, як офіційний документ стосовно водної політики була затверджена Директива Європейського парламенту і Ради європейської співдружності (ЄС) [51], що чинна до 2020 року і основним завданням якої є недопущення подальшого погіршення стану водних екосистем.
    Інтегральним показником стану водних екосистем є якість води, яка оцінюється за кількісними і якісними характеристиками.
    Узагальнених для країн-членів ЄС екологічної класифікації якості поверхневих вод, яка грунтується на кількісних критеріях, досі не існує.
    Питання комплексної оцінки якості води розроблялись багатьма вченими не тільки в Україні (Коненко А.Д., Альокін О.А., Оксіюк О.П., Жукінський В.С., Романенко В.Д., Яцик А.В., Хільчевський В.К., Масенко О.Г., Денисова О.І.), а і за кордоном (Хартон, Труітт, Гарсіа, Браун). Незважаючи на те, що кількість запропонованих методів комплексних оцінок якості води досить велика, це питання є до цього часу проблемним і потребує одночасного вивчення різних властивостей водного об’єкта. Про масштаби труднощів [154] свідчить той факт, що на початок третього тисячоліття в Україні немає ні одного юридичного документа, який законодавчо затверджує той чи інший спосіб оцінки якості води і рекомендує його до загального використання в роботі.
    Актуальність теми зумовлена трансграничним розташуванням басейнів річок Західного Бугу та Прип’яті з високим антропогенним (промислово-аграрним) навантаженням на їх екосистеми та погіршенням якості поверхневих вод [156, 169]. Починаючи з середини ХХ століття, річки Волині під впливом широкомасштабних меліорацій, хімізації сільського господарства, розорювання заплав, осушення земель, розвитку промисловості та розбудови міст зазнали значних змін. В басейнах річок знизилась стійкість природних ландшафтів. В значної частини річок якість води трансформована з І в ІІІ клас [21, 159]. Сучасна нормативна база не спроможна зупинити ці процеси; крім того, вона мало інтегрується з нормативною базою передових Європейських країн. У зв'язку з цим, виникла необхідність в обґрунтуванні і розробці нової нормативної бази та, насамперед, у проведенні екологічної оцінки та встановленні екологічних нормативів якості води річок Волинської області. На вирішення цих питань і направленні дослідження з зазначеної теми. Їх виконання сприятиме концентрації зусиль всіх суб’єктів управління і господарювання на розробку і реалізацію природоохоронних заходів з покращання екологічного стану річок в області.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження проводилися за тематикою кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) та у відповідності з планами держбюджетних і госпдоговірних науково-дослідних робіт Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем (УНДІВЕП), які формувались відповідно державних і галузевих програм на виконання положень „Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (1997 р.)”, за безпосередньою участю автора як виконавця теми „Екологічна оцінка і встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод Волинської області” (договір №11-В (2002-2003 рр.), № державної реєстрації 0102U005904).
    Мета і завдання досліджень. Основною метою дисертаційної роботи є екологічна оцінка стану поверхневих вод та встановлення екологічних нормативів якості води річок Волинської області.
    Об’єкт дослідження поверхневі води річок Західний Буг з притоками Луга, Студянка, Гапа, Ягодинка, Копаївка та Прип’ять з притоками Вижівка, Турія, Цир, Стохід, Стир (в межах Волинської області).
    Предмет дослідження екологічна оцінка та встановлення екологічних нормативів якості вод річок Волинської області.
    Методика дослідження включає:
    - широкий спектр прийомів, способів і методів, орієнтованих на екологічну оцінку якості поверхневих вод;
    - моніторингові дослідження гідрохімічного стану річок області;
    - збір та систематизацію наявної вихідної гідрохімічної, гідробіологічної і токсикологічної інформації необхідної для визначення якості води в річках Волинської області;
    - проведення екологічної оцінки якості води в басейнах річок Західний Буг та Прип’ять;
    - дослідження природних та антропогенних факторів, що зумовлюють забруднення річкових вод області;
    - обґрунтування та встановлення значень екологічних нормативів якості води річок Волинської області;
    - обґрунтування пропозицій з покращання екологічного стану річок Волинської області.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі аналітичних досліджень та фондових матеріалів проведена екологічна оцінка поверхневих вод річок Волинської області за трьома блоками показників: сольового складу, трофо-сапробіологічних та специфічних речовин токсичної і радіаційної дії; на основі аналізу результатів екологічної оцінки якості води встановлені природні та антропогенні чинники, що визначають її якість в річках області; вивчена динаміка та встановлені тенденції накопичення забруднюючих речовин у поверхневих водах області; вперше на основі ґрунтовного аналізу встановлені оптимальні та допустимі екологічні нормативи якості води річок Волинської області; визначений перелік специфічних речовин токсичної дії, який зумовлений особливостями природно-кліматичних умов та специфікою підприємств Волинської області; обґрунтована і доведена доцільність використання показників трофо-сапробіологічного блоку та блоку специфічних речовин токсичної дії як пріоритетних при оцінюванні якості води; вперше використані і проаналізовані моніторингові дані служб Мінекоресурсів, Держкомгідромету та Держводгоспу України в сучасний та ретроспективний періоди і на їх основі здійснена екологічна оцінки річок Волинської області.
    Практичне значення одержаних результатів. Виконані дослідження дозволили проаналізувати та оцінити екологічний стан водних об’єктів, визначити основні проблеми природокористування у басейнах річок, розробити карти якості річкових вод Волинської області та обґрунтувати систему рекомендацій спрямованих на покращання екологічного стану досліджуваних річок. Результати досліджень впроваджені у Державному управлінні екології та природних ресурсів у Волинській області.
    Особистий внесок здобувача полягає у виконанні впродовж 2002-2005 років наукових досліджень, проведенні теоретичного аналізу отриманих результатів, вивченні і систематизації фондових матеріалів, здійсненні екологічної оцінки поверхневих вод в сучасний та ретроспективний період та в обґрунтуванні і встановленні екологічних нормативів якості води річок Волинської області, розробленні карти екологічного стану поверхневих вод області в сучасний період.
    Теоретичні положення та висновки належать автору. Підготовлені наукові статті як особисто так і в співавторстві. У статтях, опублікованих у співавторстві, внесок автора полягає у зборі та обробці вихідної інформації і проведенні розрахунків.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на:
    - Вчених радах УНДІВЕП (м. Київ, 2002, 2003).
    - Другій Всеукраїнській науковій конференції „Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія” (м. Київ, 2003);
    - Міжнародному водному форумі „Сучасний стан, проблеми і перспективи використання трансграничних водних об’єктів” (м. Мінськ, Республіка Білорусь, 2006);
    - 7-му Міжнародному конгресі „Вода: екологія і технологія” ЕКВАТЕК-2006 (м. Москва, Росія, 2006);
    - Міжнародній науковій конференції „Гідроекологія річкових русел” (м.Київ, 2006);
    - Науково-практичній конференції „Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку” (м. Березне, 2007).
    Публікації. Основні наукові положення і результати за темою дисертаційної роботи опубліковано в 15 працях: 8 статей (у тому числі 5 у фахових виданнях ВАК України), з них 5 є самостійним доробком дисертанта; 2 науково-дослідні роботи (у співавторстві); 5 публікацій у тезах і матеріалах конференцій.

    Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (180 найменувань, з них 13 латиницею) і додатків (5 найменувань на 157 сторінках). Загальний обсяг дисертації 378 сторінок, в тому числі 160 сторінки основного тексту, 14 таблиць, 12 рисунків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Апробація ефективності та несуперечливості застосування існуючої в Україні системи класифікацій і нормативів для оцінки якості поверхневих вод показала, що для виконання екологічної оцінки і встановлення екологічних нормативів якості річкових вод Волинської області, враховуючи всю наявну вихідну інформацію, найбільш повною і достовірною є „Методика...” [99, 100], яка включає всі три блоки показників: блок сольового складу, блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників та блок специфічних речовин токсичної дії.
    Ця методика вважається основою для складання програм спостережень, аналізу даних, характеристики поверхневих вод суходолу з екологічних позицій і одержання інформацій про стан водних об’єктів. А також забезпечує гармонізацію українського природоохоронного законодавства із природоохоронним законодавством Європейського Союзу, з міжнародними та європейськими стандартами стосовно водної політики і поліпшення якості поверхневих вод [152].
    Для оцінки якості води річок Волині використані дані гідроекологічних і санітарно-гігієнічних спостережень за 2001 та 2004 роки, які одержані лабораторіями аналітичного контролю Мінекоресурсів, Мінздоров’я, Гідрометслужби, Держводгоспу України. В результаті була одержана інформація з 76 пунктів гідроекологічних і санітарно-гігієнічних спостережень, яка дозволила виконати екологічну оцінку якості поверхневих вод річки Західного Бугу і 7 його приток (Луга, Луга-Свинорийка, Стрипа, Студянка, Гапа, Ягодинка, Копаївка) та річки Прип’ять і 13 її приток (Вижівка, Турія, Цир, Стохід, Стир, Конопелька, Липа, Прудник, Серна, Чорногузка, Сапалаївка, Горинь, Путилівка).
    Екологічна оцінка якості води річок Волинської області виконана за трьома блоками показників: блок сольового складу, блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників і блок вмісту специфічних речовин токсичної дії.
    Результати екологічної оцінки в даній роботі подаються у вигляді об’єднаної оцінки, яка грунтується на заключних висновках по трьох блоках.
    1. Дослідження якості поверхневих вод сучасного періоду в Волинській області за показниками сольового блоку засвідчує, що всі води досліджуваних річок відносяться до І і ІІ класу якості та оцінюються як „відмінні” і „добрі” за станом, „дуже чисті” і „чисті” за ступенем їх чистоти (забрудненості). Головною особливістю територіального розподілу показників сольового складу є чітка гідрохімічна зональність з півночі на південь, яка визначається фізико-географічними умовами.
    2. Підсумкові дані стосовно якості води в Волинській області свідчать про те, що майже на всіх пунктах спостережень якість води за трофо-сапробіологічними критеріями належала до ІІІ класу: „задовільні”, „забруднені” води, як за найгіршими, так і за середніми величинами наявних показників, виняток становить незначне покращення в 2004 р. якості води в басейні р. Прип’ять за середніми величинами до класу ІІ-ІІІ „добрі-задовільні”, „чисті-забруднені” води.
    3. Оцінити якість води річок Волинської області за вмістом специфічних речовин токсичної дії дуже важко, оскільки дані, що представлені відділами аналітичного контролю відомчих лабораторій, мають великі розбіжності. Таку розбіжність, вочевидь, можна пояснити недосконалістю методик визначення специфічних речовин токсичної дії, зокрема міді, цинку, нафтопродуктів, фенолів, в яких наявні дані мають найбільші протиріччя.
    На нашу думку в цій непростій ситуації доречніше орієнтуватися на дані Держуправління екоресурсів і Гідрометслужби у Волинській області в 2001 р.
    Обмежена аналітична інформація в 2004 році дала можливість розробити тільки орієнтовну оцінку якості води, тому за показниками блоку специфічних речовин токсичної дії води річок басейну Західного Бугу і Прип’яті в цілому можуть бути охарактеризовані за найгіршими значеннями І3 як „задовільні”, „забруднені” (ІІІ клас, 4-5 категорія).
    4. Розрахунки показника об’єднаної екологічної оцінки якості поверхневих вод області показали, що величини інтегральних індексів (ІЕ), розрахованих за середніми і найгіршими значеннями блокових індексів в 2001 та 2004 роках відповідно складають: по річках Західного Бугу 3,4/4,3 і 3,1/3,9; Луги 3,0/3,6 і 2,7/3,3; Прип’яті 3,0/3,7 і 2,3/2,5; Турії 3,2/3,8 і 2,9/3,5; Циру 3,3/3,9 і 2,5/3,0; Стоходу 2,8/3,6 і 2,7/3,4; Стиру 3,3/3,8 і 2,4/3,0; Горині 2,7/3,3 і 2,5/3,0 тобто в 2001 р. середні величини не виходять за межі 2,73,4, а найгірші 3,34,3, що класифікує води зазначених річок як проміжні між категорією 3 і 4 „досить чисті” і „слабко забруднені”, а в 2004 р. якість води дещо покращується, середні величини не виходять за межі 2,33,1, а найгірші 2,53,9, що класифікує води як проміжні між категоріями 2 і 4 „чисті”, „слабко забруднені”. Таким чином стан водних об’єктів за період 2001 та 2004 років в басейні Західного Бугу залишається незмінним з незначним покращенням інтегрального індексу на 0,3 категорії, а якість води в басейні р. Прип’ять покращилася за найгіршими показниками з класу ІІІ „задовільна”, „забруднена” до класу ІІ вода „добра”, „чиста”. Що свідчить про нерівномірне забруднення поверхневих вод річок Волині.
    5. Результати екологічної оцінки якості поверхневих вод Волинської області представлені на карті, яка складена за сучасними комп’ютерними технологіями, кольорово оформлена і виразно передає багатоплановість її побудови: від оцінки за окремими показниками якості води до їх синтезованого інтегрального значення. Така структура карти дає змогу оперативно визначити не тільки водні об’єкти з найбільш несприятливим гідроекологічним станом, а і дозволяє встановити, які зміни окремих показників якості обумовили цей стан. Крім того, карти надають просторову інформацію для порівняння і визначення пріоритетності інвестицій на водоохоронні заходи.
    Проведена екологічна оцінка ретроспективного періоду показала, що якість води в річках басейнів Західний Буг і Прип’ять в межах Волинської області в період 1964-1995 рр. відповідає:
    - за середніми і найгіршими величинами сольового блоку, в основному, 1-2 категорії, І-ІІІ класу, „відмінні”, „дуже чисті” „дуже добрі”, „чисті” води, окрім р. Західний Буг де якість віднесена до 3-4 категорії, ІІІ класу і оцінюється як „добра”, „досить чиста”, „задовільна”, „слабко забруднена” вода;
    - за трофо-сапробіологічними показниками в басейні Західного Бугу за три розрахункові періоди 1964, 1973, 1995рр. 4-5 категоріям, ІІІ класу „задовільні”, „забруднені”, в 1984р. 5-6 категорії, ІІІ-ІV класу якості „задовільні”, „забруднені” „погані”, „брудні”, а в басейні Прип’яті в 1964-1995 рр. 3-4 категорії, ІІ-ІІІ класу „добрі”, „задовільні”, „досить чисті”, „слабко забруднені” води, окрім 1995 р. 5 категорія, ІІІ класу, за найгіршими величинами ;
    - за специфічними речовинами токсичної дії 4-5 категоріям, ІІІ класу „задовільні-посередні” „слабко-помірно забруднені” води; виключення складають води річок басейну Прип’яті: Турія, Стохід і Стир у 1984 і 1995 рр. і власне Прип'ять і Західний Буг у 1984 році, які належать відповідно до 3 категорії, ІІ класу „добрі”, „чисті” за середніми величинами інтегральних показників і до 6 категорії ІV класу за найгіршими їх значеннями та по залізу загальному в 1964 р. води р. Стир є „поганими”, „брудними”;
    - інтегральний індекс якості води (ІЕ) середніх і найгірших значень для води всіх річок області знаходиться у межах 4,1-2,4 та 4,9-2,7 відповідно, що характеризує їх ІІ-ІІІ класом якості води.
    Дослідженням динаміки інтегральних показників якості води виявлено два періоди в режимі забруднення річок: І період наростання забруднення води з 1964 по 1984 роки. Інтегральні показники якості води річок змінилися з 1,0-2,0 до 1,3-3,0 за середніми та з 1,0-2,0 до 1,3-3,7 за найгіршими значеннями.
    ІІ період зниження забруднення води з 1984 р. до 1995 р. Якість води покращилась до 1,0-1,7 за середніми та 1,3-2,7.
    Розрахунками екологічної оцінки якості поверхневих вод в межах Волинської області встановлено, що категорії фонових ділянок річок в період віддаленої ретроспективи за середніми та найгіршими значеннями показників знаходяться в межах: сольовий блок 1-2 категорії, трофо-сапробіологічний блок 3-4 категорії, блок специфічних речовин токсичної дії 2-3 категорії якості води.
    На основі розрахованих категорій якості поверхневих вод встановлено, що для річок басейну Західного Бугу оптимальний екологічний норматив (ЕН(о)) по сумі іонів слід прийняти відповідним категорії 1, з абсолютною величиною ≤500 мг/дм3, допустимий екологічний норматив (ЕН(д)) в межах категорії 2, але не вище 600 мг/дм3; для річок басейну Прип’яті ЕН(о) і ЕН(д) по сумі іонів відповідає категорії 1, з абсолютною величиною від 250 до 500 мг/дм3;
    Оптимальні і допустимі величини ЕН для конкретних трофо-сапробіологічних показників обох басейнів прийняті відповідними величинам категорій, які за блоковим значенням ЕН(о) характеризуються 3 категорією, а за блоковим значенням ЕН(д) 4 категорією;
    В обох басейнах ЕН якості води для окремих специфічних речовин токсичної дії прийняті в межах категорії 2 (ЕН(о)) і категорії 3 (ЕН(д)). Виняток становлять лише залізо і марганець, підвищені концентрації яких властиві поверхневим водам цього регіону;
    Порівняння між сучасними та нормативними значеннями показників якості води свідчать про те, що вміст компонентів сольового складу, в основному відповідає ЕН. Виключення складають найгірші і середні концентрації хлоридів і сульфатів на деяких ділянках річок Західний Буг, Прип’ять, Стохід, Стир і Турія. За більшістю трофо-сапробіологічних і специфічних показників якість води в водних об’єктах Волині гірші за нормативні. Причому різниця між сучасними і нормативними значеннями окремих показників двох блоків в кількісному відношенні складає від 0,5 до 5 категорій;
    Відмічена невідповідність якості річкових вод встановленим оптимальним і допустимим ЕН свідчать про необхідність здійснення цілеспрямованих заходів по покращенню екологічної ситуації і захисту екосистем річок Волині. В першу чергу ці заходи повинні бути направлені на зниження антропогенного евтрофування і забруднення водних об’єктів області специфічними речовинами токсичної дії.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абакумов В.А. О наблюдениях и сравнительных оценках состояния экологических систем // Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. Л., 1978. Т.1. С. 64-69.
    2. Алёкин О.А. Основы гидрохимии. Л.: Гидрометеоиздат, 1970. 444 с.
    3. Алёкин О.А. Химический анализ вод суши. Л.: Гимиз, 1954. 199 с.
    4. Атлас Волынской области. Ред. Зузука Ф.В. - М.: Комитет геодезии и картографии СССР, 1991. с. 14,19,31,34..
    5. Бабич М.Я., Стрілець Б.І. Водні ресурси України і проблеми їх використання та збереження. К., 1996. 15 с.
    6. Бонашевская Т.И. Задачи медико-биологических исследований в гигиене окружающей среды // Гигиена и санитария. 1993. №4. С. 4-7.
    7. Брагинский Л.П. Некоторые принципы классификации пресноводных экосистем по уровню токсической загрязненности // Гидробиологический журнал. 1985. Т.21, №6. С. 65-74.
    8. Былинкина А.А., Драчев С.М., Ицкова Л.И. О приемах графического изображения аналитических данных о состоянии водоема // Материалы XVI гидрохимического совещания. Новочеркасск, 1962. С. 8-18.
    9. Васенко О.Г. Оцінка динаміки якості поверхневих вод басейну р. Дніпро // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. К., 2001. С. 389-398.
    10. ВБН 46/33-2,5-5-96. Сільськогосподарське водопостачання. Зовнішні мережі і споруди. Норми проектування. К., 1996. 130 с.
    11. Вельнер Х.А, Гурарий В.И., Шайн А.С. Определение критериев качества воды водотоков для решения задач управления водоохранными компле-ксами // Материалы советско-американского симпозиума «Использование математических моделей для оптимизации управления качеством воды». Харьков Ростов-на-Дону, 1975. С. 21.
    12. Веремчук Б.А., Мольчак Я.О. Підземні води // Географія Волинської області - Луцьк: ЛДПІ.,1991. - с.66-68.
    13. Верниченко А.А. Классификации поверхностных вод, основывающаяся на оценке их качественного состояния. Комплексные оценки качества поверхностных вод. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. c. 14-24.
    14. Верниченко А.А., Подашкин А.В. Экологическая классификация водотоков Украины // Проблемы охраны вод: Сборник научных трудов УкрНЦОВ. Х., 1993. С.3-12.
    15. Верниченко А.А. Анализ экологических оценок качества поверхностных вод с водоохранных позиций // Тезисы сообщений Всесоюзной конференции «Оценки и классификация качества поверхностных вод для водопользования»- 1979. С. 11-17.
    16. Вміст і динаміка нафтопродуктів, фенолів і синтетичних поверхнево-активних речовин в річкових водах басейну Горині / В.І. Пелешенко, В.М. Савицький, І.О. Шевчук, Н.В. Приймаченко // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. К., 2001. С. 575-578.
    17. Водна рамкова директива ЄС 2000/60/ЕС. Основні терміни та їх визначення: Пер. з англ. Київ, 2006. 240 с.
    18. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. К.: Генеза, 2000. 456 с.: іл., карти.
    19. Водний кодекс України // Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х кн. / Відповід. ред. В.І. Андрейцев. К.: Юрінком Інтер, 1997, - Кн. 1. С. 411-453.
    20. Волков В.И. Стандарты качества в США // Право и охрана природы. М.: ИГПАН, 1979. С. 127-139.
    21. Встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод Волинської області: Звіт про НДР (заключний) / УНДІВЕП. К., 2003. 238с.
    22. Вудивисс Ф. Биотический индекс р. Трент. Макробезпозвоночные и биологические обследования. Научные основы контроля качества поверхностных вод по биологическим показателям // Труды советско-английского семинара. Валдай., СССР, 12-14 июля 1976 г. Л.: Гидрометеоиздат, 1977. С. 131-132.
    23. Географічна енциклопедія України / Під ред. Маринича О.М. ТІ К.: УРЕ, 1989. с. 210-214.
    24. Геренчук К.І. Природа Волинської області. - Львів: Каменяр, 1975 - с 26 124.
    25. Гідробіологія і гідрохімія річок правобережного Придніпров’я / В.В. Поліщук, В.С. Трав’янко, А.Д. Коненко, І.Г. Гарасевич. К.: Наукова думка, 1978. С.259.
    26. Гидрологический ежегодник. Бассейн Чорного и Азовского морей (без Кавказа). Река Днепр и её бассейн ниже устья реки Припять. Л.: Гидрометеоиздат, 1957-1964 гг.
    27. Гидрологический ежегодник. Бассейн Чорного и Азовского морей (без Кавказа). Река Днепр и её бассейн ниже устья реки Припять. Л.: Гидрометеоиздат, 1960-1965 гг.
    28. Гидрологический ежегодник. Бассейн Чорного и Азовского морей (без Кавказа). Река Днепр и её бассейн ниже устья реки Припять. Л.: Гидрометеоиздат, 1965-1970 гг.
    29. Гидрологический ежегодник. Бассейн Чорного и Азовского морей (без Кавказа). Река Днепр и её бассейн ниже устья реки Припять. Л.: Гидрометеоиздат, 1970-1975 гг.
    30. Гидрохимический атлас СССР. М.: Главное управление геодезии и картографии при Совмине СССР, 1990. 110 с.
    31. Гидрохимический бюллетень. Материалы наблюдений за загрязненностью поверхностных вод на территории Украинской ССР. К.: Госкомгидромет УССР, 1974-1983 гг.
    32. Гопчак І.В. Аналіз динаміки змін якості води головних річок Волинської області. // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво: Зб. наук. пр. Рівне., 2005. Вип. 30. С. 64-69.
    33. Гопчак І.В. Встановлення категорій і абсолютних значень екологічних нормативів якості води для річок Волинської області. // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. Рівне., 2005. Вип. 5(33). С. 71-78.
    34. Гопчак І.В. До екологічних нормативів якості поверхневих вод Волинської області: встановлення величин інтегральних показників якості води. // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. Рівне., 2005. Вип. 3(31). С. 18-23.
    35. Гопчак І.В. Порівняння результатів екологічної оцінки сучасного стану якості води річок волинської області з екологічними нормативами // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. К.: ВГЛ Обрій, 2006.Т.9.С 148-156.
    36. Гопчак І.В. Результати екологічної оцінки та екологічного нормування поверхневих вод волинської області // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. К.: ВГЛ Обрій, 2006. Т.11. С. 370-374.
    37. Горев Л.Н., Никаноров А.М., Пелешенко В.И. Региональная гидрохимия. К.: Высшая школа, 1989. 276 с.
    38. Горев Л., Яцюк М. Теоретично методологічні аспекти гідрохімічного режиму в умовах техногенези // Водне господарство України. 1997. - №3. С. 2-4.
    39. ГОСТ 17.1.2.03-90. Охрана природы. Гидросфера. Критерии и показатели качества воды для орошения. М.: Госстандарт СССР. 14 с.
    40. ГОСТ 17.1.2.04-77. Показатели состояния и правила таксации рыбохозяйственных водных объектов. Введен с 01.07.1978 г. М.: Госстандарт СССР. 17 с.
    41. ГОСТ 17.1.3.07-82. Правила контроля качества воды водоемов и водотоков. М.: Госстандарт СССР. 12 с.
    42. ГОСТ 17.1.5.01-80. Охрана природы. Гидросфера. Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов. Введ. 01.07.1982. М.: Госстандарт СССР. 6 с.
    43. ГОСТ 2761-84. Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора. Введ. 01.01.1986. М.: Госстандарт СССР, 1984. 12 с.
    44. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. Введ. 01.01.1985 г. М.: Госстандарт СССР, 1982. 8 с.
    45. Государственный водный кадастр СССР. Украинская ССР. Ежегодные данные о качестве поверхностных вод суши. Бассейн Днепра. К.: Госкомгидромет УССР, 1984-1990 гг.
    46. Государственный водный кадастр Украины. Ежегодные данные о качестве поверхностных вод суши. Бассейн Днепра. К.: Госкомгидромет Украины, 1991-2003 гг.
    47. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління): В 2 т. Рівне,1999. Т.1. С. 18-20, С. 167-179.
    48. Гурарий В.И., Шайн А.С. Комплексная оценка качества воды // Проблемы охраны вод. Харьков, 1975. Вып. 6. С. 143-150.
    49. Гурман А.Х. Стандарты качества воды // Мониторинг состояния окружающей природной среды. Л., 1977. С. 203-215.
    50. ДБН А.2.2-1.95. Державні будівельні норми України: Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування. Київ, 1995.
    51. Директива 2000 Парламенту і Ради ЄС. Встановлення структури щодо дій ЄС в галузі водної політики. Брюссель, 30 липня 2000. 08-15РЕ CONS 3639/00 CS 0347/00 ENV 221 CBDES 513.
    52. Доклады семинара по некоторым водным проблемам в Европе проведенного комитетом по водным проблемам ЭЕК / ООН в сотрудничестве с органами Программы развития ООН. Загреб, 4-11 октября 1981 г.
    53. Документ Мирового банка (проект конфиденциального доклада № 12238-ИВ) Украины. Предлагаемые приоритеты в области защиты окружающей среды и управления использованием природных ресурсов. Т.1. (13 августа 1993 г.).
    54. Дополнительные перечни №1, №2, №3 к «Общественному перечню ПДС вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов». М.: Главрыбвод Минрыбхоз СССР, - 1990.
    55. Досвід використання „Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями”(пояснення, застереження, приклади) / А.В. Яцик, В.М. Жулинський, А.П. Чернявська, І.С. Єзловецька. К.: Оріони, 2006. 60 с.
    56. Драчев С.М. Борьба с загрязнением рек, озер и водохранилищ промышленными и бытовыми стоками. М.: Наука, 1964. 274 с.
    57. ДСаНПіН №383 від 23.12.1996 р. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання // Урядовий кур’єр. 27 вересня 1997 р. - №69 (257). 3 с.
    58. ДСТУ 2730-94. Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії. К.: Держстандарт України, 1994. 14 с.
    59. Единые критерии качества вод СЭВ // Совещание руководителей водохозяйственных органов стран-членов СЭВ. М., 1982. 60 с.
    60. Екологічні і водогосподарські проблеми в басейні Прип’яті на Волині та шляхи їх вирішення // Матеріали науково-практичної конференції „Екологічна і водогосподарська обстановка в басейні Прип’яті та шляхи їх оптимізації”. Київ-Луцьк, 2000. 105 с.
    61. Екологічна оцінка сучасного стану поверхневих вод України (методичні аспекти) / О.І. Денисова, А.П. Чернявська, Й.В. Гриб, Г.А. Верніченко // Український географічний журнал. 1996. №3. С. 3-11.
    62. Екологічна оцінка якості поверхневих вод Волинської області: Звіт про НДР (заключний) / УНДІВЕП. К., 2002. 171 с.
    63. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. КНД 211.1.4.010-94. Мінприроди України. К., 1994. 37 с.
    64. Емельянова В.П., Данилова Г.Н., Зенин А.А. К вопросу создания системы комплексной оценки загрязненности воды водотоков по гидрохимическим показателям в условиях режимного мониторинга // Тезисы сообщений Всесоюзной конференции «Оценка и классификация качества поверхностных вод для водопользования». Харьков, 1979. С.126-129.
    65. Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажніка. Луцьк: Ред.-вид. ввід. Волинського університету, 1997. 448с.
    66. Экологическая оценка воздействия гидротехнического строительства на водные объекты / В.Д. Романенко, О.П. Оксиюк, В.Н. Жукинский и др. К.: Наукова думка, 1990. 254 с.
    67. Электронный компактный атлас «Наша земля» / Геоинформационные и геоэкологические исследования в странах СНГ. М.: ГЕОС, 1999. с. 4-8.
    68. Жукинский В.Н., Вятчанина Л.Н., Щербуха А.Я. Формализованная характеристика ихтиофауны Украины для оценки ее состава и состояния популяции // Гидробиологический журнал. 1995. Т.31, №4. С. 17-41.
    69. Жукинський В.М., Оксіюк О.П., Верниченко Г.А. та ін. Методика встановлення екологічних нормативів якості поверхневих вод для управління станом водних екосистем України // Тези доповіді Другого з’їзду Гідро екологічного товариства України. Т.1. К., 1997. С. 11-12.
    70. Забокрицька М.Р. Гідрохімічний режим та оцінка якості річкових вод басейну Західного Бугу на території України: Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.07 / Київ. нац. університет ім. Т.Г. Шевченка. К., 2005. 22 с.
    71. Забокрицька М.Р., Хільчевський В.К., Манченко А.П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. К.: Ніка Центр, 2006. 184 с.
    72. Загальна гідрологія. Підручник / С.С. Левківський, В.К. Хільчевський, О.Г. Ободовський, В.В. Гребінь та. інш. К.: Фітосоціоцентр, 2000. 264 с.
    73. Закревский Д.В., Пелешенко В.И., Хильчевский В.К. Сток химических компонентов рек Украинской ССР // Водные ресурсы. 1988. №6. С.63-73.
    74. Закревський Д., Сніжко С. Формування хімічного складу води річок зони мішаних лісів // Водне господарство України. 1997. №5. С. 18-20.
    75. Закревский Д.В. Про вплив природних чинників на винос солей річками // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. К., 2001. С. 787-794.
    76. Кагановский А.М., Клименко Н.А., Левченко Г.А. Использование сточных вод в промышленном водоснабжении. К., 1975. 156 с.
    77. Кленус В.Г. Опыт использования экологической классификации и обоснование экологических нормативов качества поверхностных вод Украины по критериям специфических показателей радиационного действия // Гидробиологический журнал. 2002. 38, № 4. С. 93-72.
    78. Клименко О.А., Семенов И.В., Тарасов М.Н. Методологические основы исследований загрязненности рек // Труды IV Всесоюзного гидрологического съезда. Л., 1975. Т.1. С. 19-26.
    79. Ковальчук И.П., Ободовський А.Г. Гидроэкологический анализ русловых процессов на реках Украины // Эрозионные и русловые процессы. Вып. 4. Под ред. профессора Чалова Р.С. М.: МГУ, 2005. 349 с.
    80. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут українознавства, 1997. 440 с.
    81. Колесник И.А. Состояние химического загрязнения рек Украины и его динамика во второй половине ХХ столетия // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. К., 2000. Т.1. С. 72-77.
    82. Комплексная экологическая классификация качества поверхностных вод суши / О.П. Оксиюк, В.Н. Жукинский, Л.П. Брагинский и др. // Гидробиологический журнал. 1993. Т.29, №4. С. 62-72.
    83. Комплексные оценки качества поверхностных вод. Л.: Гидрометеоиздат, 1984. 130 с.
    84. Коненко А.Д. Гидрохимическая характеристика малых рек УССР. К.: АН УССР, 1952. 172 с.
    85. Коненко Г.Д. Гідрохімія ставків і малих водоймищ України. К.: Наукова думка, 1971. 311 с.
    86. Концепція екологічного нормування. К.: Мінекобезпеки України, 1997.-75с.
    87. Левич А.П., Терехин А.Т. Метод расчета экологически допустимых уровней воздействия на пресноводные экосистемы // Водные ресурсы. 1997. Т.24, №3. С. 328-335.
    88. Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах. Л.: Гидрометеоиздат, 1986. 270 с.
    89. Линник П.Н., Набиванец Ю.Б. Оценка физико-химического состояния тяжелых металлов в воде Дуная на различных его участках // Водные ресурсы. 1993. Т.20, №4. С. 449-454.
    90. Лозанский В.Р., Белогуров В.П., Песина С.А. Об очередности размещения автоматизированных систем управления водоохранными комплексами // Материалы V Всесоюзного научного симпозиума по современным проблемам самоочищения и регулирования качества воды. Талин, 1975. Т.4. &
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины