ЧИННИКИ, СТРУКТУРА І ДИНАМІКА ВИНОСУ РОЗЧИНЕНОГО ЦЕЗІЮ-137 З ВОДНИМ СТОКОМ У БАСЕЙНІ ПРИП’ЯТІ : ФАКТОРЫ, СТРУКТУРА И ДИНАМИКА вынос растворенных цезия-137 С водного стока В бассейне Припяти

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Горбачова Людмила Олександрівна

УДК(556.5+550.461):546.36.027

Чинники, структура і динаміка виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком у басейні Прип’яті

11.00.07 гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Самойленко В.М.,
д.геогр.н., професор

Київ - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................

4

Розділ 1. Основні чинники і умови процесів перерозподілу і виносу цезію-137 та особливості їх оцінки......................................................................................................

10

1.1. Зміни активності цезію-137 в ґрунтах забруднених водозборів..........................................................................................

10

1.2. Змив радіонуклідів з поверхні водозборів...........................

25

1.3. Методика і задачі досліджень ..............................................

34

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ БАСЕЙНУ ПРИП’ЯТІ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ.................................................................................................

41

2.1. Динаміка і склад аварійного викиду .......

41

2.2. Кількісний розподіл і специфіка чорнобильських
випадів в басейні...........................................................................

44

2.3. Первинне і вторинне радіоактивне забруднення цезієм-137 поверхневих і підземних вод басейну.............................................

47

2.4 Рівні забрудненості різних ділянок водозбору як джерел надходження цезію-137 в річкову мережу....................

65

Розділ 3. АНАЛІЗ ЧИННИКІВ І ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ВИНОСУ РОЗЧИНЕНОГО цезію-137 З ВОДНИМ СТОКОМ ПРИП’ЯТІ.

70

3.1. Фізико-географічні умови формування водного стоку..........

70

3.2. Гідрографія, живлення і внутрішньорічний розподіл стоку

72

3.3. Рівні і витрати води в постчорнобильський період...............

77

3.4. Кількісна характеристика складників водного стоку за генезисом живлення річки...........................................................

84

3.5. Розробка і реалізація балансового методу визначення структури і величин виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком.....

94

Розділ 4. МОДЕЛЮВАННЯ ЧАСОВОЇ ДИНАМІКИ ПИТОМОЇ АКТИВНОСТІ РОЗЧИНЕНОГО цезію-137 В ПРИП’ЯТІ З УРАХУВАННЯМ ГЕНЕЗИСУ ЇЇ ЖИВЛЕННЯ

114

4.1. Загальні підходи, деталізація і удосконалення вихідної моделі.............................................................

114

4.2. Верифікація удосконалених моделей....................................

121

Розділ 5. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ЗМИВУ РОЗЧИНЕНОГО цезію-137 В БАСЕЙНІ ПРИП’ЯТІ...........................................................

126

5.1. Чинники і фази часової динаміки коефіцієнтів змиву

цезію-137 для різних складників живлення річки....................

126

5.2. Визначення "ефективних" коефіцієнтів змиву цезію-137..

132

5.3. Розробка і застосування графоаналітичного методу визначення "вихідних" коефіцієнтів змиву цезію-137 для різногенезисного водного стоку..................................................

134

5.4. Розробка і реалізація методики розрахунку коефіцієнтів змиву цезію-137 з урахуванням активності його обмінних форм в ґрунтах водозбору..........................................................

141

ВИСНОВКИ..........

145

СПИСОК ВИКОРИСТАНих ДЖЕРЕЛ..............

149

ДОДАТОК.........

169

вступ

Актуальність теми. Істотним негативним чинником впливу на сучасну життєдіяльність населення є радіоактивне забруднення навколишнього природного середовища, яке зумовлене як аварійними викидами, насамперед чорнобильським, так і «неаварійним» надходженням у довкілля радіоактивних речовин у процесі експлуатації атомних станцій та заводів із виробництва радіоактивних матеріалів. Все це і дало поштовх для розвитку наукових досліджень, присвячених поглибленому вивченню поводження антропогенних радіонуклідів у різних геосередовищах, зокрема їх міграції з водним стоком як однієї з найбільш мобільних та екологічно небезпечних міграцій забрудників у гідросфері.
За період, що пройшов після Чорнобильської катастрофи, виконані численні моніторингові дослідження динаміки активності радіонуклідів у природних водах, а також теоретично показано, що коефіцієнт їх змиву за своїм змістом може розглядатися як інтегральна оцінювальна, ландшафтно-геохімічно обумовлена характеристика радіоактивно забрудненого водозбору річки. Однак, у цих дослідженнях не враховувались гідрологічні особливості формування питомої активності радіонуклідів у річках, а запропоновані моделі змиву були недостатньо визначено параметризовані, що значно ускладнює їх використання з метою як прогнозування радіоактивного забруднення водних об’єктів, так і районування та категорування радіоактивно забруднених водозбірних територій. Це обумовлює необхідність додаткового аналізу чинників, що впливають на динаміку та структуру виносу радіонуклідів, а також на значення коефіцієнтів їх змиву з метою розробки нових методів опису та моделювання характеристик змиву, застосування яких більш повно відповідало б сутності цього складного процесу та забезпечувало б більш зважене обґрунтування контрзаходів з екологічної реабілітації забруднених водозборів. Саме такі підходи реалізовано у даних дослідженнях на прикладі басейну Прип’яті, істотно забрудненого випадами цезію-137 одного із основних довгоіснуючих дозотворних радіонуклідів. У роботі розглядається активність розчиненої форми цезію-137, оскільки саме ця форма виноситься як із поверхневими, так і з підземними складниками водного стоку, що і дозволяє здійснити комплексну оцінку зазначеного виносу в межах водозбору річки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за змістом дисертаційної роботи були виконані згідно з планами науково-дослідних робіт УкрНДГМІ Мінприроди України за участі автора як безпосереднього виконавця таких держбюджетних тем: «Оптимізація комплексного моніторингу водних систем зони впливу аварії на ЧАЕС, науковий супровід водоохоронної діяльності й керування водними об’єктами зони відчуження» (1999-2001 рр., № д.р. 0101U006588) Державної програми з проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи МНС України; «Комплексні дослідження проблеми радіоактивного забруднення поверхневих вод України» (2001-2002 рр., № д.р. 0101U003782) Державної програми розвитку гідрометеорологічної мережі спостережень за радіоактивним забрудненням оточуючого середовища Держкомгідромету.
Мета й задачі дослідження. Метою роботи є дослідження чинників, структури і динаміки виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком у басейні Прип’яті. Згідно з метою необхідно було вирішити такі задачі:
вивчити чинники та умови процесів перерозподілу і виносу активності радіонуклідів із забруднених річкових водозборів та проаналізувати особливості оцінки змиву розчинених радіонуклідів за натурними даними;
виконати територіально-часову кількісну оцінку радіоактивного забруднення басейну Прип’яті цезієм-137 та вибрати ділянку басейну, репрезентативну для мети дослідження;
проаналізувати особливості формування водного стоку в басейні Прип’яті та виконати кількісну оцінку складників цього стоку за генезисом живлення річки;
розробити метод визначення структури і величин виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком річки;
оцінити роль поверхневих і підземних складників стоку розчиненого цезію-137 у формуванні рівнів забруднення Прип’яті та удосконалити модель динаміки цих рівнів;
розробити та реалізувати взаємопов’язані методи і методику визначення коефіцієнтів змиву розчиненого цезію-137, що враховують різні складники живлення річки та активність обмінних форм цезію-137 в ґрунтах водозбору.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є водозбір річки Прип’ять. Предметом дослідження є чинники, структура і динаміка виносу розчиненого цезію-137 із водним стоком у басейні Прип’яті.
Методи досліджень і вихідна інформація. У роботі знайшли застосування: традиційні гідрологічні методи отримання й оцінки характеристик водного стоку річки та графоаналітичні методи розчленування гідрографів стоку за його генезисом тощо з використанням сучасного комп’ютерного програмного забезпечення; методи емпіричної, експертної і балансової оцінки стоку розчинених радіонуклідів; ймовірнісні математичні методи, теорії інформації, регресійного аналізу та прогнозної екстраполяції.
За вихідну інформацію для узагальнень і верифікації результатів роботи правили дані моніторингових спостережень Республіканського центру радіаційного контролю й моніторингу природного середовища Держкомгідромету Республіки Білорусь, Інституту геологічних наук Національної академії наук Білорусі, Державного спеціалізованого науково-виробничого підприємства «Чорнобильського радіоекологічного центру» МНС України, Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
поглиблено погляди на закономірності процесів перерозподілу й виносу розчиненого цезію-137 у транскордонних водозборах, радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи;
розроблено новий балансовий метод визначення структури і величин виносу розчиненого цезію-137 із різногенезисним водним стоком, застосовний і для інших техногенних забрудників;
деталізовано і удосконалено модель часової динаміки середньорічної питомої активності розчиненого цезію-137 у річках, включаючи використання окремих моделей за складниками їх живлення;
розроблено новий графоаналітичний метод визначення «вихідних» коефіцієнтів змиву розчиненого цезію-137 для різногенезисного водного стоку як сталих інтегральних параметрів при розрахунково-прогнозному моделюванні сформованих за інерційністю процесів змиву радіоактивності з водозборів;
запропоновано нову методику розрахунку коефіцієнтів змиву розчиненого цезію-137, що враховує динаміку співвідношення розподіленого за водно-стоковими генетичними компонентами виносу радіонуклідів, унормованого за відповідними шарами стоку, та активності обмінних форм цезію-137 у ґрунтах водозборів.
Практичне значення одержаних результатів полягає, по-перше, у створенні для державних органів керування надзвичайними ситуаціями природно-техногенного характеру і охорони довкілля та наукових і проектних організацій можливостей обґрунтування, планування й реалізації еколого-реабілітаційних заходів та природокористування у радіоактивно забруднених річкових басейнах, включаючи транскордонні, шляхом використання таких надбань роботи, як:
систематизований і комплексно проаналізований значний за обсягом інформаційний базис про чинники, умови і динаміку виносу розчиненого цезію-137 із водним стоком для одного з найбільш радіоактивно забруднених транскордонних водозборів;
структура і величини виносу розчиненого цезію-137 з річковим стоком різного генезису;
підходи до оцінювання і довготермінового прогнозування самоочищення радіоактивно забруднених річкових басейнів із перспективою розвитку комплексних моделей;
способи визначення коефіцієнтів змиву розчиненого цезію-137 і часових трендів їх зміни для диференційованих водно-стокових складників цього процесу з метою районування і категорування радіоактивно забруднених водозбірних територій.
По-друге, певні результати дисертації були впроваджені в навчальний процес на кафедрі фізичної географії та геоекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка для спецкурсів «Основи радіогеоекології» та «Математичне моделювання в геоекології».
Особистий внесок автора полягає у створенні систематизованого та комплексно проаналізованого інформаційного базису про чинники, умови й динаміку виносу розчиненого цезію-137 із водним стоком та в розробці методів визначення активності й коефіцієнтів змиву розчиненого цезію-137 для різних складників стоку з радіоактивно забрудненого водозбору річки. Узагальнення і аналіз результатів дисертації та розробка нових методів оцінки виконані автором самостійно під керівництвом доктора географічних наук, професора В.М.Самойленка. Крім того, автор користувався консультаціями з боку к.геогр.н. О.В.Войцеховича, к.т.н. А.І.Шерешевського. В цілому всі здобутки дисертації, що характеризуються науковою новизною, мають практичне значення і становлять предмет захисту, належать виключно авторові і є її особистим науковим доробком.
Апробація результатів дисертаційного дослідження й публікації. Основні положення та результати досліджень були оприлюднені на Міжнародній науково-технічній конференції «Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища - 2002» (Одеса, 2002 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» (Київ, 2003 р.); II Всеукраїнській науковій конференції «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія» (Київ, 2003 р.); IX з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004 р.); науково-практичних семінарах, що організовувалися УкрНДГМІ і кафедрою фізичної географії та геоекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2002-2004 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 9 наукових працях: 6 статтях, 1 матеріалах конференції та 2 тезах доповідей. З цього переліку 5 статей, у т.ч. 2 одноосібні, опубліковані у фахових виданнях, що рекомендовані ВАК України.
Автор висловлює глибоку подяку науковому керівникові д.геогр.н., проф. Самойленку Віктору Миколайовичу за всесторонню допомогу та увагу до роботи; а також д.геол-мінер.н., член-кореспонденту НАН Білорусі Кудельському Анатолію Вікторовичу (ІГН Білорусі, м.Мінськ); к.геол-мінер.н. Оніщенку Ігорю Петровичу (ІГН України, м.Київ), к.т.н. Шерешевському Анатолію Исаковичу (УкрНДГМІ, м.Київ), начальнику гідрологічної групи Христюку Борису Федоровичу (ВАТ «ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ», м.Київ) за консультативну допомогу; к.х.н. Булгакову Анатолію Олександровичу (НВО «Тайфун», м.Обнінськ, Росія), к.геогр.н. Войцеховичу Олегу Вадимовичу (УкрНДГМІ, м.Київ) за конструктивну критику.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На основі узагальнення та систематизації наявної інформації створено базу знань та даних для басейну Прип’яті про пріоритетні чинники і умови процесів перерозподілу і виносу розчиненого цезію-137 з водним стоком, враховуючи динаміку та склад викиду внаслідок Чорнобильської катастрофи, кількісний розподіл і специфіку чорнобильських випадів та їх розпаду, вторинне радіоактивне забруднення цезієм-137 поверхневих та підземних вод, зміну його активності в ґрунтах водозбору, стокові, водно-ерозійні та інші процеси, що безпосередньо зумовлюють змив радіонуклідів. Виконано кількісну оцінку надходження розчиненого цезію-137 у річкову мережу Прип'яті з різних ділянок водозбору за багатоліття і в результаті полікритеріального аналізу обрано репрезентативну для мети роботи ділянку басейну від витоку до створу Мозир, яка характеризує «водозбірно-обумовлене» джерело забруднення вод річки, що є агрегацією великих за площею полів, однорідних за рівнями і формами радіоактивної забрудненості ґрунту.
2. З метою подальшої змістовно та генетично диференційованої оцінки виносу цезію-137 розглянуто фізико-географічні умови басейну, що впливають на формування водного стоку Прип’яті, характеристики річкової мережі та прип’ятської долини і заплави, особливості внутрішньорічного розподілу стоку, у т.ч. систематизовано багаторічні дані щодо коливань рівнів і витрат води у Прип’яті та зміни температури повітря і атмосферних опадів у постчорнобильський період. Все це дозволило оперувати з комплексним інформаційним базисом про щорічний розподіл водного стоку різного генезису та комбінаційні і часові особливості ситуацій у живленні річки, втіленим насамперед у комп’ютерний набір розчленованих гідрографів водного стоку Прип'яті за 1987-2002 рр. та тематичну кількісну оцінку основних поверхневих та підземних складників живлення річки.
3. Розроблено балансовий метод визначення структури і величин виносу розчиненого цезію-137 з різногенезисним водним стоком. Комплексність методу у цілому зумовлена тим, що він базується на певних систематизованих змістовних оцінках збалансованої структури виносу радіонукліда з водним стоком та математичних розрахунках, в основу яких покладено насамперед обґрунтоване і послідовне застосування принципу «виваження» значень загальної середньої питомої активності радіонукліда для заданих внутрішньорічних періодів за об’ємами обумовлених складників живлення річки, що при цьому розглядаються.
4. При реалізації балансового методу, по-перше, проведено кількісну оцінку щорічної середньої активності розчиненого цезію-137 у різних складниках внутрішньорічного стоку на досліджуваній ділянці прип'ятського басейну за період 1987-2002 рр. із задовільною за результатами перевіркою обґрунтованості отриманих закономірностей на додатково залучених матеріалах моніторингу забруднення підземних вод. По-друге, для цієї ж ділянки і періоду отримана структура і величини виносу цезію-137 з різногенезисним поверхневим і підземним водним стоком. Така структура залежить від гідрометеорологічних особливостей формування стоку кожного року та його водності і в середньому за багатоліття характеризується переважанням виносу радіонукліда з поверхневими складниками живлення у цілому 67%, у т.ч. із сніговим 49%, дощовим 14% та зимових паводків 4%, над виносом із підземним (за рахунок ґрунтового) стоком 33%, хоча для окремих років останній може бути більшим як за загальний «поверхневий» винос, так і за найістотніші за виносом компоненти останнього.
5. Деталізовано модель динаміки середньорічної питомої активності розчиненого цезію-137 у річках, що пропорційна функції середньої відносної активності обмінних його форм в поверхневому шарі ґрунту на водозборі, за рахунок розробки як окремих відповідних моделей за складниками живлення, так і моделі загальної питомої активності, що синтезує зазначені складники. При цьому удосконалено структуру та способи параметризації таких нових за змістом моделей внаслідок універсалізації застосування функції відносної активності обмінних форм у ґрунті, у т.ч. у запропонованому її емпіричному вигляді для досліджуваного водозбору, та використання рівнянь лінійних трендів для залежностей, що розглядаються, за заданими складниками водного стоку. Верифікація зазначених деталізованих і удосконалених моделей засвідчила правомірність засновків їх отримання та прийнятність моделей для розрахунків.
6. Проаналізовано чинники і фази часової динаміки коефіцієнтів змиву розчиненого цезію-137 для різних складників живлення річки з оцінкою можливості і способів їх врахування у розрахункових залежностях або моделях. Вирізнено «швидку» (1987-1990 рр.) та «повільну» (з 1990 р.) фази динаміки процесів змиву, які характеризують періоди, відповідно, з тією, що формується, інерційністю цих процесів, та з сформованою їх інерційністю. Запропоновано та реалізовано для досліджуваного водозбору новий графоаналітичний метод розрахунково-прогнозного моделювання коефіцієнтів змиву цезію-137 для річного стоку та його генетичних складників, який базується на відповідному диференційованому визначенні «вихідних» коефіцієнтів змиву та застосуванні їх як стійких параметрів у рівняннях трендів для періоду сформованої інерційності процесів змиву, що обумовлює і «універсальність» вигляду таких рівнянь для практичних задач моделювання.
7. Розроблено і реалізовано нову методику розрахунку коефіцієнтів змиву як відношення водно-стокового, розподіленого за генетичними компонентами, виносу розчиненого цезію-137, унормованого за адекватними шарами стоку, до активності обмінних форм радіонукліда у ґрунтах обраного водозбору. Доведено, що застосування саме таких відношень імітує чисельне відображення у часі процесів змиву, сформованих за їх інерційністю для будь-якого періоду. Це зумовлює стійкість параметрів відповідних зазначеним відношенням і запропонованих для використання розрахунково-прогнозних рівнянь експоненційних трендів, отриманих вже за весь досліджуваний період для різних складників живлення річки та річного стоку у цілому. Отже, параметри цих рівнянь, як і розраховані за графоаналітичним методом «вихідні» коефіцієнти змиву, можуть правити за сталі, ландшафтно-геохімічно обумовлені, інтегральні модельні показники процесів змиву цезію-137 з водозбору, що спільно з відповідними трендами визначають своєрідність часової динаміки таких процесів для річного стоку та його генетичних складників.
8. У цілому всі методично-прикладні здобутки роботи мають визначену перспективу їх подальшого розвитку і втілення, передусім в процесі оцінювання та прогнозування змін стану радіоактивно забруднених річкових басейнів при їх районуванні та категоруванні з метою вибору та імплементації довготермінових та оперативних заходів з екологічної реабілітації цих басейнів.

Список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автореабілітаційні процеси в екосистемах чорнобильської зони відчуження / За ред. Н.І.Дугіна, Н.К.Пишненко К.: 2001. 43-51с.
2. Атлас загрязнения Европы цезием после чернобыльской аварии (EUR 16733) / Под ред. М. Де Корт, Ш.Д.Фридман, Ю.А.Израэль и др. Люксембург, 1998. 65 с.
3. Бобовникова Ц.И., Вирченко Е.П., Сиверина А.А., Шкуратова И.Г. Химические формы нахождения долгоживущих радионуклидов и их трансформация в почвах зоны аварии на Чернобыльской АЭС // Метеорология и гидрология. 1991. № 10. С. 20-25.
4. Бобовникова Ц.И., Махонько К.П., Сиверина А.А и др. Физико-химические формы радионуклидов в атмосферных выпадениях после аварии на Чернобыльской АЭС и их трансформация в почве // Атомная энергия. 1991. Вып. 5. С. 449-454.
5. Бондаренко Г.И. Кононенко Л.В. Кинетика трансформации форм нахождения стронция-90 и цезия-137 в почвах // Минералогический журнал. 1996. Т.18, №3. С. 48-57.
6. Бондаренко Г.Н., Садолько I.В., Лункова Л.В. Динаміка вертикальної міграції 137Cs в грунтах зони відчуження (Новоселківський полігон) // Тези доповідей науково-практичної конференції «Наука. Чорнобиль-97». К.: 1998. С. 65-66.
7. Бондарь П.Ф., Лощилов Н.А., Озорнов А.Г. Динамика относительной биологической доступности цезия-137 в выпадениях и общей биологической его доступности в почвах, подвергшихся радиоактивному загрязнению // Проблемы сельскохозяйственной радиологии. 1993. Вып. 3. С. 93-97.
8. Борзилов В.А., Коноплев А.В., Ревина С.К. и др. Экспериментальное исследование смыва радионуклидов, выпавших в почву в результате аварии на Чернобыльской атомной электростанции // Метеорология и гидрология. 1988. № 11. С. 43-53.
9. Борзилов В.А., Седунов Ю.С., Новицкий М.А и др. Физико-математическое моделирование процессов, определяющих смыв долгоживущих радионуклидов с водосборов тридцатикилометровой зоны Чернобыльской АЭС // Метеорология и гидрология. 1989. №1. С. 5-13.
10. Брендаков В.Ф. Экспериментальный метод изучения вертикальной миграции радиоизотопов в почвах. Приборы и методы изучения внешней среды // Труды института экспериментальной метеорологии. Л.: Гидрометеоиздат. 1970. Вып. 2. С. 34-36.
11. Булгаков А.А. Разработка методов прогнозирования распределения 90Sr и 137Cs в природных системах почва-вода: Дисс... канд. хим. наук: 04.00.22. Обнинск, 1998. 192 c.
12. Булгаков А.А., Коноплев А.А. Диффузионная модель фиксации радионуклидов почвами. Сравнение с экспериментальными данными и другими моделями // Геохимия. 2002. № 2. С. 218-222.
13. Булгаков А.А., Коноплёв А.В. Моделирование долговременной динамики 137Cs в реках с различной структурой и типом загрязнения водосбора // Метеорология и гидрология. 2004. № 1. С. 34-45.
14. Булгаков А.А., Коноплев А.В., Попов В.Е. Прогноз поведения 90Sr и 137Cs в системе "почва-вода" после аварии на Чернобыльской АЭС // Эколого-геофизические аспекты ядерных аварий. М.: Гидрометеоиздат, 1992. С.21-42.
15. Булгаков А.А., Коноплев А.В., Попов В.Е., Щербак А.В. Динамика вымывания из почвы поверхностным стоком долгоживущих радионуклидов в районе Чернобыльской АЭС // Почвоведение. 1990. № 4. С. 47-54.
16. Ветров В.А., Алексеенко В.А. Модуль выноса некоторых радионуклидов в до- и послечернобыльский период и прогноз радиоактивного загрязнения речных вод // Метеорология и гидрология. 1992. № 11. С. 21-27.
17. Ветров В.А., Алексеенко В.А., Пословин А.Л. и др. Использование Чернобыльского 134Cs для изучения смыва атмосферной примеси с природных водосборов // Водные ресурсы. 1990. № 6. с. 79-84.
18. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання. К.: Віпол, 2000. С. 195-199.
19. Водообмен в гидрогеологических структурах и Чернобыльская катастрофа. Распространение чернобыльских радионуклидов в гидрогеологических структурах / Под ред. В.М.Шестопалова К.: 2001. Т.1. 394 с.
20. Водообмен в гидрогеологических структурах и Чернобыльская катастрофа. Моделирование водообмена и миграция радионуклидов в гидрогеологических структурах / Под. ред. В.М.Шестопалова К.: 2001. Т. 2. 630 с.
21. Войцехович О.В. Вивчення процесів міграції радіоактивних забруднень з поверхневим стоком та у водоймах зони відчуження ЧАЕС в рамках міжнародних радіоекологічних досліджень за період 1992-1998 рр. // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення. березень 1999. № 13. С. 29-43.
22. Войцехович О.В. Водопілля на р.Припять у 1999 р. і аналіз формування радіоактивного забруднення Дніпровської водної системи // Тр. УкрНИГМИ. 1993. Вып. 247. С. 159-170.
23. Войцехович О.В. Управление качеством поверхностных вод в зоне влияния аварии на Чернобыльской АЭС. К.: Віпол, 2001. 135 c.
24. Войцехович О.В., Горбачёва Л.А., Христюк Б.Ф. Оценка тенденций и генезиса источников формирования смыва радионуклидов постчернобыльского происхождения в бассейне реки Припять на основе данных многолетних наблюдений // Матеріали міждународної конференції «Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища 2002». Одеса. 2002. Ч.2. С. 224-229.
25. Войцехович О.В., Горбачова Л.О. Ефективні коефіцієнти змиву цезію-137 для басейну р.Прип’ять // Наук. праці УкрНДГМІ. 2002. Вип. 250. С.278-287.
26. Войцехович О.В., Канивец В.В., Лаптев Г.В. Анализ формирования радиоактивного загрязнения днепровской водной системы в течение пяти лет после Чернобыльской аварии // Тр. УкрНИГМИ. 1993. Вып.245. С. 106-127.
27. Войцехович О.В., Канивец В.В., Шерешевський А.И. Об эффективности русловых карьеров, созданных с целью перехвата загрязняющих веществ, переносимых взвешенными наносами // Тр. УкрНИГМИ. 1988. Вып. 228. С. 60-68.
28. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества: Справ. изд. / В.А.Баженов, Л.А.Булдаков, И.Я.Василенко и др. / Под. ред.В.А.Филова и др. Л.: Химия, 1990. 464 c.
29. Всесторонняя оценка рисков аварии на Чернобыльской АЭС / В.Г.Барьяхтар, В.Кухарь, И.П.Лось, В.В.Поярков / Под ред. В.И.Холоша, В.М.Шестопалов К.: Украинский научно-технический центр, 1998. 250с.
30. Гидроэкологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС / Под ред. Д.М.Гродзинского. К.: Наукова думка, 1992. 267 с.
31. Гідрохімія та радіогеохімія річок і боліт Житомирської області / Сніжко С.І., Орлов О.О., Шищенко П.Г., Самойленко В.М. та ін. Житомир: Волинь, 2002. 264 с.
32. Гоголь С.Б., Дадыкин С.В., Лагутин Г.Н. Результаты радиоэкологических исследований на полигонах «Деменка» и «Кожаны» в зоне радиоактивного загрязнения Брянской области // Геологический вестник центральных районов России. 2001. Т.2. С. 20-33.
33. Горбачёва Л.А. Влияние генезиса водного стока на самоочищение бассейна р.Припять от радионуклидов цезия-137 // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. Одеса. 2003. Вип. 47. С. 161-167.
34. Горбачёва Л.А. Детализация модели долговременной динамики содержания цезия-137 в реках с учетом генезиса питания // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. Одеса. 2004. Вип. 48. С. 322-328.
35. Горбачёва Л.А. Коэффициент смыва цезия-137 в бассейне реки Припять как универсальный водосборный параметр // Тези доповідей II Всеукраїнської наукової конференції «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія». К.: Ніка-Центр. 2003. С. 168.
36. Горбачёва Л.А. Оценка роли различных типов питания реки Припять в деконтаминации её бассейна от загрязнения радиоцезием // Тезисы докладов VI международная научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Экология. Человек. Общество». К.: 2003. С. 116.
37. Горбачёва Л.А., Христюк Б.Ф. О водном стоке реки Припять в постчернобыльский период // Наук. праці УкрНДГМІ. 2001. Вип. 249. С. 147-153.
38. Горбачова Л.О Особливості формування забруднення цезієм-137 грунтового складника водного стоку в басейні р.Прип'ять // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. пр. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т. 3. С. 285-287.
39. Горбачова Л.О., Самойленко В.М. Графоаналітичний метод визначення «вихідних» коєфіцієнтів змиву цезію-137 (на прикладі басейну річки Прип’ять) // Гідрологія, гідрохімия і гідроекологія. 2004. Т.6. С.240-245.
40. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Радіоактивність природних вод. К.: Вища школа, 1993. 174 с.
41. Гребінь В.В. Сучасні зміни стоку річок Прип’ятського Полісся // Гідрологія, гідрохімия і гідроекологія. 2004. Т. 6. С.74-84.
42. Гребінь В.В., Ободовський О.Г. Закономірності внутрірічного розподілу стоку та особливості живлення річок басейну верхньої Прип’яті // Гідрологія, гідрохімия і гідроекологія. 2003. Т. 5. С. 119-128.
43. Гребінь В.В., Ободовський О.Г., Царик М.О. Особливості багаторічних коливань стоку річок басейну Прип’яті (в межах України) // Картографія та вища школа. К.: Держ. Картфабрика, 2003. Вип.8. С. 98-103.
44. Гродзинский М.Д. Основы ландшафтной экологии. К.: Либідь, 1993. 224 с.
45. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. 244 с.
46. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233 с.
47. Гудзенко В.В. Опыт организации радиоэкологических полигонов на загрязненных территориях Украины // Геологический вестник центральных районов России. 2001. Т.2. С. 80-85.
48. Гудзенко В.В. Радиоцезий в подземных водах Киева // Журнал экологической химии. 1993. № 2. С. 81-86.
49. Гудзенко В.В., Шестопалов В.М О некоторых результатах исследования вертикальной миграции радионуклидов в зоне аэрации района ЧАЭС // Доклады I всесоюзного научно-технического совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Чернобыль. Т. 5. Ч. 1. 1989. С. 68-79.
50. Гульдин А.Н., Куклев В.Ф., Максименко Ю.Н. и др. Миграция радионуклидов в почвах 30-км зоны ЧАЭС // Доклады I всесоюзного научно-технического совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Чернобыль. Т. 5. Ч. 1. 1989. С.127-132.
51. Деревець В.В., Кірєєв С.І., Обрізан С.М. та ін. Радіаційний стан зони відчуження. 15 років після аварії // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. квітень 2000. № 17 С. 5-19.
52. Динамика перераспределения радионуклидов в профиле in site. Проблемы сельскохозяйственной радиологии / Ю.А.Иванов, В.А.Кашпаров, С.Е.Левчук, С.И.Зварич / Под ред. Б.С.Пристера. 1996. Вып. 4. С. 18-29.
53. Долин В.В., Бондаренко Г.Н. Влияние органических веществ на перераспределение радионуклидов по почвенному профилю // Тезисы докладов всесоюзного совещания «Принципы и методы ландшафтно-геохимических исследований миграции радионуклидов». Суздаль. 1989. 144 с.
54. Доманицкий А.П., Дубровина Р.Г., Исаева А.И. Реки и озера Советского Союза (справочные данные). Л.: Гидрометеоиздат, 1971. 48 с.
55. Дрозд В.В., Ревера О.З. Река Припять. Минск: Изд-во «Университетское», 1988. 80 с.
56. Дубинчук В.Т., Поляков В.А., Корниенко Н.Д. и др. Ядерно-геофизические методы в гидрогеологии и инженерной геологи.- М.: Недра, 1988. 223 с.
57. Жукова О.М., Матвеенко И.И., Шагалова Э.Д. и др. Вторичные эффекты радиоактивного загрязнения водных объектов Беларуси // Геологический вестник центральных районов России. 2001. Т.2. С. 74-79.
58. Иванов Ю.А. Радиоэкологическое обоснование долгосрочного прогноза радиационной обстановки на сельскохозяйственных угодьях в случае крупных ядерных аварий (на примере аварии на Чернобыльской АЭС): Дис. д-ра биол. наук. Обнинск, 1997. 258 с.
59. Израэль Ю.А. Чернобыль: радиоактивное загрязнение природных сред. Л.: Гидрометеоиздат, 1990. С. 181-195.
60. Іванов Ю.А., Лощилов Н.А., Орешич Н.А и др. Динамика мобильных форм цезия-137 выпадений аврийного выброса ЧАЭС в почвах // Проблемы сельскохозяйственной радиологии. К.: 1992. Вып. 2. С.43-56.
61. Кашпаров В.А. Вторичный ветровой перенос радионуклидов и их ингаляционное поступление в организм человека при проведении сельскохозяйственных работ // Гигиена населенных мест. 2000. Вып.36. Ч.1. С.124-135.
62. Кашпаров В.О. Забруднення 90Sr території зони відчуження // Бюл. екологічного стану Зони відчуження і Зони безумовного (обов’язкового) відселення. 1998. № 12. С. 41-43.
63. Кашпаров В.О., Хомутінін Ю.В., Глуховский О.С. та ін. Оцінка небезпечності вторинного вітрового переносу радіоактивних аерозолів після часткового осушення водойми-охолоджувача ЧАЕС // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення. травень 2003. №1(21). С.67-74.
64. Квасникова Е.В. Антропогенные радионуклиды и их картографирование в ландшафтах суши: Автореф. дисд-ра. геогр. наук: 25.00.36 / Институт глобального климата Росгидромета и РАН. М., 2002. 48с.
65. Киселев А.Н., Сурин А.И., Чечеров К.Р. Результаты исследования аварийного разрушения 4-го реакторного блока Чернобыльской АЭС // Атомная энергия. 1990. Т. 80. Вып.4. С. 240-247.
66. Кленус В.Г., Кузьменко М.И., Матвиенко Л.П. и др. Содержание радионуклидов в воде и взвесях р.Днепра и его водохранилищ // Гидробиол. журн. 1991. Т.27, №4. С. 82-87.
67. Ковальчук І.П. Водні ресурси, гідрологічний режим річок та озер регіонального ландшафтного парку Прип’ять-Стохід” // Гідрологія, гідрохімия і гідроекологія. 2001. Т. 2. С. 323-334.
68. Комплексні дослідження проблеми радіоактивного забруднення поверхневих вод України. Звіт про НДР (2002) // УкрНДГМІ; № д.р. 0101U003782; № інв. 0203U000782. К., 2002.- 230 с.
69. Коноплев А.В. Подвижность и биологическая доступность радиоцезия и радиостронция аварийного происхождения в системе почва-вода”: Автореф. дисс. ... д-ра биол. наук / ИЭМ НПО «Тайфун». Обнинск, 1998 48 c.
70. Коноплев А.В., Булгаков А.А. Кинетика выщелачивания 90Sr из топливных частиц в почве ближней зоны Чернобыльской АЭС // Атомная энергия. 1999. Т. 86. Вып. 2. С. 129-134.
71. Кудельский А.В., Гречко А.М., Кривецкая Т.Д. и др. Постмелиоративные изменения в структуре баланса и качества природных вод Белорусского Полесья // Водные ресурсы. 1992. № 1. С. 5-15.
72. Кудельский А.В., Смит Дж.Т., Жукова О.М. и др. Роль речного стока в естественной 137Cs-деконтаминации загрязненных территорий / Доклады Национальной академии наук Беларуси. Минск, 1998. Т. 42, № 6. С.90-94.
73. Лаптев Г.В., Войцехович О.В. Экспериментальные исследования вымывания радионуклидов из пойменных почв Припяти в условиях их затопления. // Труды УкрНИГМИ. 1993. Вип. 245. С. 127-143.
74. Линник П.Н., Набиванец Б.И. Формы миграции металлов в пресноводных поверхностных водах. Л.: Гидрометеоиздат, 1986. 270 с.
75. Лисиченко Г.В., Давыдчук В.С., Бартыш И.И. и др. Ландшафтно-геохимические особенности выноса радионуклидов с поймы р.Припять // Тезисы докладов Всесоюзного совещания «Принципы и методы ландшафтно-геохимических исследований миграции радионуклидов» (Суздаль, 13-17 ноября 1989). М.: 1989. С. 36.
76. Лучшева А.А. Практическая гидрометрия. Л.: Гидрометеоиздат, 1983. С. 423.
77. Маринич О.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Української РСР. Ландшафти і фізико-географічне районування. К.: Наукова думка, 1985. 224 с.
78. Махонько К.П., Авраменко А.С., Бобовникова Ц.И., Чумичев В.Б. Коэффициент стока стронция-90 и цезия-137 с поверхности почв речного басейна // Метеорология и гидрология. 1977. № 10. С. 32-40.
79. Мережко О.І., Величко І.М., Пасічний О.П. Радіоекологія річок. К.: Наукова думка, 1991. 112 с.
80. Молодых И.И. Грунты подов и степных блюдец субаэрального покрова Украины: гидрогеологические и инженерно-геологические особенности. К.: Наукова думка, 1982. 159 с.
81. Молодых И.И., Бублясь В.Н. О динамическом равновесии существования остаточно-полигональных геосистем блюдец и подов юга Восточно-европейской платформы. Палеогеографические и геоморфологические проблемы природопользования. К.: ИГН АН УССР. 1988. 53 с.
82. Молчанова И.В., Караваева Е.Н., Михайловская Л.Н. Влияние режима увлажнения на миграцию радионуклидов в почве аварийной зоны Чернобыльской АЭС // Тезисы докладов 4 конференции научного совета при ГЕОХИ АН СССР. Гомель. 1990. 50 с.
83. Мониторинг радиоактивного загрязнения поверхностных и подземных вод после Чернобыльской авар