Оцінка впливу сульфатного карсту на хімічний склад природних вод (на прикладі південної частини Західно-Української лісостепової провінції) : Оценка влияния сульфатного карста на химический состав природных вод (на примере южной части Западно-Украинской лесостепной провинции)

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
географічний факультет

На правах рукопису

УДК 556.114:(551.448:546.226)](477)

Аксьом Сергій Дмитрович

Оцінка впливу сульфатного карсту
на хімічний склад природних вод
(на прикладі південної частини
Західно-Української лісостепової провінції)

спеціальність 11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія
дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Хільчевський Валентин Кирилович
доктор географічних наук, професор

Київ 2001

Зміст
Розділ 1. Огляд історії проблеми та постановка завдання. 9
1.1. Сульфатні породи в земній корі 9
1.2. Взаємодія сульфатних порід з природними водами. 11
1.3. Вплив карсту на стік річок. 23
Розділ 2. Методичні основи та фактичний матеріал роботи. 25
2.1. Методи вивчення агресивних властивостей природних вод щодо сульфатних порід та активності карстового процесу. 25
2.2. Польові та лабораторні дослідження. 43
2.3. Комп’ютерна геоінформаційна система "Гіпсовий Карст Західної України". 46
Розділ 3. Природні умови району розвитку сульфатного карсту. 49
3.1. Фізико-географічні умови. 49
3.2. Кліматичні умови. 52
3.3. Геолого-тектонічні умови. 55
3.4. Гідрогеологічні умови. 59
3.5. Карстові явища. 64
3.6. Гідрологічна характеристика. 72
Розділ 4. Натурне моделювання інтенсивності розчинення сульфатних порід у різних умовах взаємодії системи "вода-порода". 82
4.1. Вплив атмосферних факторів на інтенсивність розчинення сульфатних порід. 82
4.1.1. Умови прямого впливу атмосферних опадів. 82
4.1.2. Умови впливу конденсаційної вологи. 88
4.2. Метаморфізм хімічного складу природних вод у ненасиченій зоні 93
4.2.1. Умови зони аерації 103
4.2.2. Умови повного водонасичення. 106
4.2.3. Умови зони розвантаження. 113
4.3. Метаморфізм хімічного складу природних вод в умовах напірного водоносного горизонту. 121
4.3.1. Природно-історичні умови. 122
4.3.2. Техногенно порушені умови. 129
Розділ 5. Вплив карсту на водний та хімічний стік річок верхньої частини басейну Дністра. 145
5.1. Вплив карсту на водний стік. 146
5.2. Вплив карсту на хімічний стік. 159
Висновки. 169
Список використаних першоджерел. 171

Актуальність теми. Комплексний розвиток народного господарства вимагає всебічного вивчення та врахування місцевих природних умов. Особливо це відноситься до вивчення карсту[1] - процесу, який істотно впливає на ландшафтні особливості території, її рельєф, стік, підземні та поверхневі води, водний та хімічний стік, рослинний покрив тощо. Карстові процеси та форми, що виникають при цьому, справляють істотний, найчастіше негативний, вплив на господарську діяльність людини - водопостачання, будівництво, освоєння сільськогосподарських угідь. Необхідність дослідження карстових явищ для народного господарства та різних сторін практичної діяльності не викликає сумнівів, а значення такого дослідження надзвичайно велике.
Близько 7-10% території суходолу характеризуються активним розвитком карбонатного карсту, площа поширення гіпсо-ангідритів та галогенних порід становить приблизно 25%. Сульфати та галоліти виходять на поверхню на значно меншій площі, але карст у товщі цих порід розвинутий достатньо широко. В Україні карстовими процесами охоплено понад 35% території. Зокрема у Подільсько-Буковинській карстовій області карстом в сульфатних та карбонатних породах силурійського, девонського, верхньокрейдового і неогенового віку охоплено близько 28000 км2 площі [140].
Своєрідність гідрографії в карстових районах Поділля, часті втрати поверхневого стоку, значна площа незручних для сільськогосподарського використання закарстованих територій, наявність великих карстових печер у Придністров'ї, необхідність охорони гірничих виробок від можливих проривів карстових вод у Прикарпатті - усе це сприяло підвищенню інтересу до вивчення сульфатного карсту.
Завдяки хорошій розчинності та високій швидкості розчинення, сульфати зазвичай домінують у природних водах районів розвитку гіпсового карсту. Гідрохімічні дослідження карстових та суміжних водоносних горизонтів висвітлюють особливості водопровідних шляхів та поведінку природних вод у системі. Подібні дослідження особливо інформативні у районах, де джерело сульфатів розташоване компактно у геологічному розрізі, завдяки чому сульфати можуть використовуватися як індикатор гідравлічного зв’язку елементів системи, напрямку та інтенсивності руху вод.
Розчинення нерівномірно поширене у товщі закарстованих порід. Оцінка розчинюючої здатності вод, що ґрунтується на представницьких гідрохімічних даних, обов’язкова для перевірки спелеогенетичних концепцій, моделювання та прогнозу розвитку карсту. Найважливішою є визначення сучасної швидкості розчинення гіпсів.
Швидкість розчинення зазвичай визначається з рівняння балансу мас, одержаного з використанням гідрографа та хемографа, віднесеного до площі водозбірного басейну. Однак такий метод дає лише інтегровані, осереднені для всього басейну значення, чого недостатньо для детального аналізу завдяки великій просторовій та часовій нерівномірності інтенсивності розчинення у карстових системах. З цієї точки зору особливу цінність мають результати польових експериментів з натурного моделювання інтенсивності розчинення гіпсів, що були проведені на Західній Україні протягом ряду років. Одержані результати характеризують різні обстановки розвитку карсту, різні компоненти потоку, різні обстановки взаємодії води з породами та пов’язані з гідрохімічними даними. Це уможливлює узагальнення та порівняльну характеристику інтенсивності карстового процесу в різних обстановках.
Робота виконана на кафедрі гідрології та гідрохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У роботі використані дані, одержані в результаті проведення досліджень у рамках науково-дослідних тем ІГН НАН України і Дослідного підприємства Інституту, а також програм Наукової Ради НАН України по проблемі "Гідрогеологія і інженерна геологія" і Комісії по гідрогеології карсту і спелеогенезу Міжнародного спелеологічного Союзу.
Мета та задачі досліджень. Високий рівень сучасного техногенного наванта­ження на природну систему, зміна природнокліматичних умов Західного регіону України привели до активізації карстових процесів у міоценовій сульфатній товщі.
Об’єктом досліджень є особливості гідрологічних, гідрогеологічних, гідрохімічних умов розвитку карстових порожнин в сульфатних породах.
Предметом досліджень є оцінка впливу сульфатного карсту на хімічний склад природних вод та інтенсивності розчинення гіпсу в різних елементах потоку, різних умовах взаємодії води з породою, різних режимах функціонування водоносної системи.
Методи досліджень: узагальнення та систематизація існуючої інформації щодо умов взаємодії і методів термодинамічних розрахунків системи "вода сульфатні породи"; розробка та удосконалення комплексу експериментальних натурних методів вивчення інтенсивності карстового процесу в сульфатних породах; розробка комп'ютерної програми розрахунку індексу сульфатної насиченості природних вод; створення комп’ютерної бази гідрохімічної та еколого-карстологічної інформації; натурне моделювання інтенсивності розчинення сульфатних порід у різних умовах взаємодії системи "вода-порода"; оцінка впливу сульфатного карсту на водний та хімічний стік річок верхньої частини басейну Дністра.
Наукова новизна роботи. Удосконалений та адаптований стосовно умов розвитку сульфатного карсту Західної України комплекс натурних досліджень інтенсивності розвитку карсту в сульфатних породах, що складається з модифікованого в сульфатному” варіанті методу стандартних зразків та розрахунку індексу сульфатної насиченості природних вод на основі дослідження їх хімічного складу. Встановлені закономірності та величина інтенсивності розчинення сульфатних порід у різних умовах взаємодії води з породою. Створена автоматизована комп’ютерна геоінформаційна база "Гіпсовий карст Західної України", що містить фактографічну та картографічну інформацію, одержану автором досліджень, а також ретроспективні дані. Комп’ютерна база гідрохімічної та карстологічної інформації, завдяки використанню сучасних ГІС-технологій, дозволяє швидко й ефективно аналізувати різнопланову гідрохімічну, карстологічну, гідролого-гідрогеологічну і гідроекологічну інформацію та будувати карти, що наочно відбивають результати цього аналізу.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена комплексна методика оцінки інтенсивності розвитку карсту в сульфатних породах відрізняється від існуючих швидкістю та достовірністю отримання даних польових спостережень і обробки їх результатів, низькою вартістю робіт. Завдяки цим перевагам методика може бути застосована з метою одержання репрезентативні генералізованих вихідних даних для концептуального та математичного моделювання спелеогенезу в гіпсах, для наукових досліджень та для оперативного вирішення широкого кола завдань гідроекології та техногенної безпеки: прогнозування зон розвитку потенційно екологічно небезпечних сучасних карстових процесів, вибору ділянок природно-господарського та оптимізації наукового моніторингу, розробки природоохоронних заходів тощо.
Матеріали досліджень по темі дисертації та розроблена методика використані при організації та проведення регіонального моніторингу природного середовища (Львівська експедиція ВГО "Північукргеологія"), у здійсненні оперативного контролю за зміною гідрогеологічних умов і розробці заходів протикарстового захисту при експлуатації Язівського сірчаного родовища (ВНДіПІСірка, Яворівськое ВО "Сірка"), в обґрунтуванні геофільтраційної математичної моделі Яворівського родовища (Київська тематична експедиція КГУ "Укргеологія"), у режимних дослідженнях інтенсивності сульфатного карсту, які проводилися університетом Альмерії (Іспанія), у розробці проекту Європейського Співтовариства з оцінки провальної небезпеки районів гіпсового карсту, а також в 11 звітах по госпдоговірній тематиці ДП ІГН НАН України.
Фактичний матеріал: В основу роботи покладені матеріали вивчення автором хімічного складу вод та інтенсивності розвитку гіпсового карсту Заходу України. Проведені аналіз та узагальнення літературних і фондових матеріалів щодо підземних вод міоценових відкладів. Проведене режимне 8-річне дослідження хімічного складу підземних вод (близько 800 аналізів) та інтенсивності розчинення гіпсів (близько 500 вимірів) на 47 станціях, розташованих у різноманітних умовах взаємодії вода-порода”.
Вивчення особливостей водообміну на Язівському і Миколаївському родовищах здійснювалося з використанням удосконаленої методики трасування підземних вод (21 експеримент з 32 ін’єкціями індикаторів, близько 1500 проб-пасток).
Одержані матеріали лягли в основу комп’ютерної геоінформаційної системи "Гіпсовий Карст Західної України".
Особистий внесок здобувача. Дослідження входили складовою частиною до багаторічної різнопланової програми вивчення карсту і печер заходу України. Автор брав участь у всіх експедиційних дослідженнях, матеріали яких використані в роботі при плануванні і проведенні натурних експериментів, обробці та узагальненні наукових матеріалів. Результати робіт опубліковано в співавторстві з науковим керівником та колегами по роботі. Автору в цих роботах належить огляд і аналіз матеріалів по гідрології, гідрогеології та гідрохімії сульфатного карсту. Автор брав участь у розробці комплексної методики досліджень інтенсивності розчинення гіпсів, розробці методики інтерпретації хімічного складу природних вод, розробці автоматизованої комп’ютерної геоінформаційної бази даних, виконував аналіз впливу карсту на водний та іонний стік річок верхньої частини басейну Дністра.
При вирішенні науково-методичних задач автор спирався на наукові концепції та ідеї В.М.Дублянського, А.Б.Клімчука, Ю.І.Шутова, В.М.Андрійчука та ін.
Апробація основних положень дисертації: Результати досліджень по темі дисертації доповідалися на III-му (Алушта, 1982) і V-му (Київ, 1987) Всесоюзних карстово-спелеологічних нарадах, IV Всесоюзному симпозіумі Кінетика та динаміка геохімічних процесів” (Київ, 1983), Всесоюзній науково-технічній нараді Методика вивчення печер" (Перм, 1985), I-му Всесоюзному З'їзді гідрогеологів, інженерів-геологів та геокріологів (Київ, 1988), 10-му Міжнародному спелеологічному конгресі (Будапешт, 1989), Всеукраїнській науковій конференції Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя” (Київ, 1999), Ювілейній Всеукраїнській науковій конференції Гідрологія і гідрохімія на межі ХХ-ХХІ сторіч” (Київ, 1999), VIII З’їзді Українського географічного товариства Україна та глобальні процеси: географічний вимір” (Луцьк, 2000), І Всеукраїнській науковій конференції Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія” (Київ, 2001).
Публікації: По темі дисертації автором опубліковано 16 робіт (1 препринт, 7 статтей , 8 тез доповідей).
В роботі автор захищає наступні основні положення:
1. комплексна методика натурного моделювання інтенсивності розчинення сульфатних порід для оперативного вирішення широкого кола задач наукового та прикладного характеру;
2. автоматизована комп’ютерна геоінформаційна система накопичення, збереження та аналізу гідрохімічної, гідролого-гідрогеоло­гічної і гідроекологічної інформації;
3. аналіз результатів натурного моделювання інтенсивності розчинення сульфа

Список литературы

Висновки
У роботі наведене узагальнення та здійснене нове вирішення задачі, що полягає в дослідженні впливу хімічного складу природних вод на розвиток сульфатного карсту південної частини Західно-Української лісостепової провінції.
Головні наукові та практичні результати роботи:
· Систематизована існуюча інформація щодо умов взаємодії і методів термодинамічних розрахунків системи "вода сульфатні породи". Застосування єдиних уточнених значень константи рівноваги та уніфікованих методів розрахунку індексу сульфатного насичення дозволить коректно виконати порівняння агресивності природних вод різних карстових регіонів.
· Удосконалений та адаптований стосовно умов розвитку сульфатного карсту Західної України комплекс натурних досліджень та моделювання інтенсивності розвитку карсту в сульфатних породах, що складається з модифікованого в сульфатному” варіанті методу стандартних зразків та алгоритму розрахунку індексу сульфатної насиченості природних вод на основі дослідження їх хімічного складу, дозволяє на єдиній методичній основі вивчати та порівнювати інтенсивність розчинення сульфатних порід..
· Створена комп’ютерна база гідрохімічної та карстологічної інформації "Гіпсовий карст Західної України" містить фактографічну та картографічну інформацію щодо гідрохімічних та карстологічних умов території розвитку сульфатного карсту Західної України. Застосування сучасних ГІС-технологій дозволяє швидко й ефективно аналізувати різнопланову карстологічну, гідролого-гідрохімічну та гідроекологічну інформацію та наочно відображати результати цього аналізу на електронних та паперових носіях.
· Розроблена комплексна методика дослідження інтенсивності розвитку карсту в сульфатних породах відрізняється від існуючих швидкістю та достовірністю отримання матеріалів польових спостережень і обробки їх результатів, можливістю розробки як коротко-, так і довготермінових прогнозів, низькою вартістю робіт. Завдяки цим перевагам вона може бути застосована як для наукових досліджень, так і для оперативного вирішення широкого кола завдань геоекології та техногенної безпеки: прогнозування зон розвитку потенційно небезпечних сучасних геологічних процесів, вибору ділянок природно-господарського та оптимізації наукового моніторингу, розробки природоохоронних заходів, тощо.
· Встановлено, що інтенсивність розчинення гіпсів (0,65-1,15 мм/рік) у 30-70 разів перевищує таку у вапняків (0,010-0,035 мм/рік). Наявні результати польових спостережень відображають величезний діапазон інтенсивності розчинення, можливої у природних умовах.
Відслонення гіпсів зазнають значного розчинення, що підтверджує думку про те, що умовах достатнього зволоження поверхневі гіпсові відклади знищуються за сотні тисяч років.
Конденсаційні води виконують значну ерозійну роботу лише в вирівнюючій мікрокліматичній зоні і лише в теплий період.
В умовах зони аерації та безнапірного горизонту розчинення обмежене локальними провідними зонами та верхньою частиною горизонту підземних вод.
Дуже висока інтенсивність розчинення гіпсів в умовах неглибокого напірного водоносного комплексу спостерігається лише на вході потоку агресивних природних вод у гіпси, швидко зменшуючись в процесі руху води товщею гіпсів, залишаючись, однак, відчутною. Завдяки величезній площі контакту води з породою загальне винесення розчиненого гіпсу з підземної водоносної системи досягає значних величин. Денудаційна діяльність води обумовлюється не лише агресивними властивостями води, але і гідродинамічними умовами ділянки інтенсивність розчинення стандартних зразків значно зростає (при аналогічному складі природних вод) зі збільшенням інтенсивності водообміну.
· Виконані дослідження дозволили визначити, що підземними водами з товщі сульфатних порід щороку виноситься близько 390 тис.тонн гіпсу, а також розрахувати, що крізь цю товщу проходить 21% підземного стоку.
Застосування запропонованої комплексної методики польових карстологічних досліджень та наступної комп’ютерної обробки одержаних даних забезпечує одержання науково-технічного ефекту, який виражається у підвищенні достовірності і точності результатів досліджень та наступних прогнозів і оцінок. Економічний ефект у ряді випадків обумовлений скороченням обсягів трудомістких експериментальних досліджень.

Список використаних першоджерел
1. Аксьом С.Д. Трасування підземних вод як засіб геоекологічного моніторингу. //Вісн. Укр. будинку економ. та наук.-техн. знань, 1999. - № 3. - с. 59-67.
2. Аксём С.Д., Климчук А.Б. Изучение интенсивности и динамики растворения гипсов в пещерах запада Украины // Пещеры. Межвуз.сб.науч.трудов. - Пермь, Изд.Перм.ун-тета, 1988.- с. 75-86.
3. Аксём С.Д., Климчук А.Б. Исследование равновесия в системе "порода-вода" и некоторые другие проблемы гидрохимии сульфатного карста. - Киев: 1991. - 25 с. (Экспресс-публикации / Киевский карстолого-спелеологический центр, вып.1).
4. Аксьом С.Д., Хільчевський В.К. Застосування ГІС-технологій при дослідженні сульфатного карсту західних областей України. //Картографія та вища школа. - Київ: 2000. - Вип.4. - с. 42-45.
5. Аксьом С.Д., Хільчевський В.К. Особливості хімічного складу природних вод районів розвитку сульфатного карсту західних областей України. //Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія - Київ, 2000. т. 1. - с. 60-63.
6. Алекин О.А Общая гидрохимия (Химия природных вод). Л.:Гидрометеоиз­дат, 1948. 208 с.
7. Алекин О.А, Бражникова Л.В. Сток растворенных веществ с территории СССР. М.: Наука, 1964. 144 с.
8. Алексенко И.И. Сера Предкарпатья. - М.: Недра, 1967. - 303 с.
9. Бабинець A.E., Цапенко I.I. Про умови формування багатих сірководневих вод на межі південно-західної окраїни Російської платформи та Передкарпатського прогину // Геол. журн., 1960, XX, 6. с.33-49.
10. Балков В.А. Методика изучения влияния карста на сток рек (на примере кунгуро-иренского карстового района). //Методика изучения карста. Гидрология карста. вып.8. Пермь, 1963. с.66-83.
11. Балков В.А. Влияние карста на водный баланс и сток. // Уч.зап. Пермского ГУ, № 12. Пермь, 1964.
12. Балков В.А. Закономерности влияния карста на сток рек Русской равнины. // Уч.зап. Перм. ГУ. Гидрология и метеорология. Пермь, 1967, т. 169. с.13-44.
13. Балков В.А. Влияние карста на сток рек Европейской территории СССР. Л., Гидрометеоиздат, 1970. 216 с.
14. Блоцкий H.A. Карст Язовского месторождения и его техногенная активизация //Физическая география и геоморфология., 1985, вып.32. - с. 78-84.
15. Бобровник Д.П., Головченко Ю.К. К изучению карста в сероносных известняках и гипсах Предкарпатских серных месторождений самородной серы // Геология месторожд. самородной серы. - М.: Недра, 1969. - с. 238-245.
16. Булах А. Г., Кривовичев В. Г. Расчет минеральных равновесий. - Л. : Недра, 1985. - 183 с.
17. Бут Ю.С. Динаміка та режим підземних вод міоценових відкладів зони зчленування Галицько-Волинської синеклізи з Передкарпатським прогином // Питання гідрогеології України. - Київ: Видавн. АН УРСР, 1962. - с. 46-51.
18. Волошин И.И. К вопросу о формировании годового стока рек северо-западной части Украины. // Тр. УкрНИГМИ, - М.: Гидрометиздат. 1970. Вып. 83.
19. Волошин И.И. Особенности формирования стока рек северо-запада Украины под влиянием карста. Автореф.диссканд.геогр.наук: 11.00.07/ Ин-т минералогии, геохимии и кристаллохимии редких элементов. Киев, 1974. 26 с.
20. Вуд Б., Фрейзер Д. Основы термодинамики для геологов. - М. :Мир, 1981. 184 с.
21. Вялов О.С. Стратиграфия неогеновых моласс Предкарпатья. - Киев: Наукова думка, 1966. - 212 с.
22. Гайдин А.М. Изменение гидрогеологических условий серных месторождений под влиянием их отработки открытым способом и подземной выплавкой. //Изменение гидрогеологических условий под влиянием техногенных факторов. К., 1982. с.21-24. (Препр.АН УССР. Ин-т геологических наук, 82-7).
23. Гайдин А.М. Гидрогеология месторождений самородной серы // Сов.геол., 1983, №3. - с. 113-119.
24. Гайдин А.М., Климчук А.Б., Антропцев А.М., Осташ Л.И. Изменение водообмена под влиянием горных работ // Водообмен в гидрогеологических структурах Украины. Водообмен в нарушенных условиях (под ред. В.М.Шестопалова). - Киев: Наук.думка, 1991. - с. 208-228.
25. Гайдин А.М., Климчук А.Б., Ковшиков Н.М., Салюк И.В. Охрана геологической среды на серных месторождениях. - М.: НИИТЭХИМ, 1985. - 36 с.
26. Галущенко Н.Г. Водный баланс рек бассейна Днестра. // Вопросы расчетов и прогнозов речного стока. Тр.УкрНИГМИ. М.: Моск.отд.Гидрометеоиздат, 1977, вып. 153. с. 126-139.
27. Гаррелс Р.М., Крайст Ч.Л. Растворы, минералы, равновесия. - М. : Мир, 1968. - 368с.
28. Географічна енциклопедія. У 3 томах. К., УРЕ, 1989. т.1. - 416с. т.2. 480 с. т.3. 480 с.
29. Геология и геохимия серных месторождений Предкарпатья. - Киев, Наукова думка, 1966.- 103 с.
30. Геотектоника Волыно-Подолии. Чебаненко И.И., Вишняков И.Б., Власов Б.И. и др. // отв. ред. И.И.Чебаненко. - Киев: Наукова думка, 1990. - 244 с.
31. Геренчук К.И. Геоморфология Подолии // Уч. Зап. Черновицкого ун-та, сер. геол.-геогр. наук, 1950, т.8, вып.2. - с. 89-111.
32. Гидрогеология СССР. Том 5. Украинская ССР. - М.: Недра, 1971. - 614 с.
33. Гидрологический ежегодник. Том 2. Вып. 1. Бассейны Черного и Азовского морей. Л.: Гидрометеоиздат, 1948-1977.
34. Глубинный карст и характер водного стока в бассейнах Днестра и Западного Буга. (Авт. Иванов Б.Н. и др.) Отчет по НИР. ИМР, Симферополь. 1971. - 201 с.
35. Голева Г.А. Гидрогеологические особенности формирования серных месторождений Предкарпатья // Сов. геол., 1962, №2. - с.88-99.
36. Горбунова К.А. Карст гипса СССР. Пермь, 1977. 84с.
37. Горбунова К.А. Морфология и гидрогеология гипсового карста. Пермь, 1979. 95с.
38. Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Гидрохимические равновесия. Учебное пособие. - К.: Изд. КГУ, 1979. - 111 с.
39. Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Методика гидрохимических исследований. - К.: Вища школа, 1985. - 215 с.
40. Государственный водный кадастр. Ежегодные данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши. Том 2. Вып. 1. Киев. 1977-1985.
41. Государственный водный кадастр. Многолетние данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши. Т.II. Украинская ССР. Выпуск 1. Бассейны Западного Буга, Дуная, Днестра, Южного Буга. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 524 с.
42. Гуржий Д.В. Литология моласс Предкарпатья. - Киев: Наукова думка, 1969. - 201с.
43. Доманицкий А.П. Река Днестр. Материалы к военно-гидрологическому описанию западной пограничной зоны СССР и сопредельных стран.- Л., 1933. - 180 с.
44. Дорогокупец И.И., Карпов И.К., Лашкевич В.В. и др. Изобарно-изотермические потенциалы минералов, газов и компонентов водного раствора в программном комплексе "Селектор". - //Физико-химическое моделирование в геохимии. - Новосибирск: Наука, 1988. - с. 124-147.
45. Дрозд Н.И. О влиянии карста на формирование и подземный сток вод в равнинной части водосбора Днестра. // Тр. УкрНИГМИ. - Л., 1966. Вып. 60. с.90-96.
46. Дрозд Н.И., Горецкая З.А. Сток наносов и формирование русел. Ресурсы поверхностных вод СССР. Т.6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия. Л.: Гидрометеоиздат, 1969. с.516-539.
47. Дублянский В.Н., Смольников Б.М. Карстолого-геофизические исследования карстовых полостей Приднестровской Подолии и Покутья. - Киев: Наук.думка, 1969. - 151с.
48. Дублянський В.М., Іванов Б.М. Карст Подільсько-Буковинської карстової області. // Фізична географія та геоморфологія, №4. вид.КДУ, К., 1970. с.29-47.
49. Дублянский В.Н., Ломаев A.A. Карстовые пещеры Украины. - Киев: Наук.думка, 1980. - 180 с.
50. Дублянський В.М., Шутов Ю.І., Савчин М.П., Дорохіна О.М., Севастянов С.М. Сезонні особливості розвитку гіпсового карсту Придністровського Поділля. // Доповіді АН УРСР, 1981, сер. Б”, № 6. с. 14-16.
51. Дублянский В.Н., Дублянская Г.Н. Картирование, районирование и инженерно-геологическая оценка закарстованных территорий Украины и Молдовы. Статья 1. Картирование и районирование. // Геол.журн. 1993. № 3. с. 96-101.
52. Зверев В.П. Гидрогеохимические исследования системы гипсы - подземные воды. - М. : Наука, 1967. - 99 с.
53. Зверев В.П. Роль подземных вод в миграции химических элементов. - М.: Недра, 1982. 186 с.
54. Здановский А.Б. Кинетика растворения природных солей в условиях вынужденной конвекции. - Л.: Госхимиздат, 1956. - 219с.
55. Иванов Б.Н. Карст. // Ресурсы поверхностных вод СССР. Т.6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия. Л.: Гидрометеоиздат, 1969. с.16-29.
56. Иванов Б.Н., Дрозд Н.И. Основные карстовые районы Украины и Молдавии и особенности формирования стока рек на их территории. // Труды совещания по вопросам комплексного изучения режима поверхностных и подземных вод в карстовых районах. 1969. - с.6-15.
57. Іванов Б.М., Шутов Ю.І. Особливості розвитку карсту в південній частині Подільско-Буковинської карстової області // Карст України, Фізична географія та геоморфологія, вип.4. - Киів: Вид. Київського ун-ту, 1970. - C.48-59.
58. Иванов Б.Н., Дублянский В.Н. Изучение карста Волыно-Подолии польскими и советскими учеными. // История русско-польских контактов в области геологии и географии. Изд. ГО СССР, Л., 1972. с. 31-32.
59. Изучение условий питания, транзита и разгрузки подземных вод закарстованного блока в междуречье Серет-Ничлава, предназначенного для организации карстового стационара. Отчет о научно-исследов. работе (Авт. Климчук А.Б. и др.). - Киев: Ин-т геол.наук АН УССР, 1983. - т.1- 114с., т.2. - 61 с.
60. Климчук А.Б. Артезианское происхождение крупных лабиринтовых пещер в миоценовых гипсах западных областей Украины // Докл.АН УССР, Сер.Б. Геол., хим. и биол. науки.-1990.- №7.- С. 28-32.
61. Климчук А.Б. О генезисе гипсовых пещер Подолии (О статье Л.Якуча, Г.Мезеши "Генетические особенности гипсовых пещер Подолии") // Геоморфология.-1998.- №1.- С. 120-123.
62. Климчук О.Б. Гідрогеологічні умови розвитку і генезис карстових порожнин в неогенових сульфатних відкладах Волино-Подільського артезіанського басейну. Автореф.диссканд.геол.наук: 04.00.06/ Ін-т геологічних наук НАН України. Київ, 1999. 25 с.
63. Климчук А.Б., Аксём С.Д. Изучение интенсивности и динамики растворения гипсов в пещерах запада Украины // Пещеры. Межвуз.сб.науч.трудов.- Пермь, 1988.- с. 75-86.
64. Климчук А.Б., Аксём С.Д. Методика изучения интенсивности и динамики локального растворения в сульфатных породах. - В кн.: Методика изучения карста: Тез.докл. Всес.научно-техн.совещания. - Пермь, 1985. - с..40-42.
65. Климчук А.Б., Аксём С.Д., Шестопалов В.М. и др. Изучение геолого-гидрогео­логических условий и особенностей развития карста Приднестровской Подолии в связи с организацией карстологического стационара. - Физ.география и геомор­фология, 1985, вып.32. - с.27-33.
66. Климчук А.Б., Аксём С.Д., Шестопалов В.М. и др. Режимное изучение активности гипсового карста западных областей Украины. Препринт ИГН АН УССР.- Киев, 1988.- 55 с.
67. Климчук А.Б., Андрейчук, В.Н., Турчинов И.И. Структурные предпосылки спелеогенеза в гипсах Западной Украины. - Укр. спелеол. Ассоц., Киев, 1995.-104 с.
68. Колтун B.I., Роскош Я.Т., Сеньковський Ю.М., Ясінська A.A. Літогенез сірчаних родовищ Прикарпаття. -Київ: Наук.думка, 1972. - 156 с.
69. Кононенко Н.И. Гидрогеологические и геоморфологические условия формирования годового стока рек бассейна Днестра. Тр. УкрНИГМИ, 1970 - вып. 88.
70. Константинов А.Р., Сакали Л.И., Гойса Н.И., Олейник Р.Н. Тепловой и водный режим Украины. Л., Гидрометиздат, 1966. 592 с.
71. Коротков А.И. Гидрогеохимический анализ при региональных геологических и гидрогеологических исследованиях.- Л.: Недра, 1983. - 231 с.
72. Кочарян А.Г., Эленбогена Р.Н., Эленбоген М.А. Определение степени насыщенности природных вод карбонатом и сульфатом кальция с помощью номограмм. //Вестн. МГУ, сер. геогр., 1972, № 2. - с. 112-115.
73. Крайнов С.Р., Швец В.М. Основы геохимии подземных вод. - М.: Недра, 1980. 285с.
74. Красунцева Н.М., Левченко В.М. К вопросу о растворимости сульфата кальция. //Гидрохимические материалы.- Л.: Гидрометеоиздат. 1969,т. LI.- с.157-160.
75. Краткий справочник химика, М.: Госхимиздат, 1954. - 559 с.
76. Кропачева С.К. Геологические и физико-химические условия формирования верхнетортонских сероносных гипсо-ангидритовых отложений Предкарпатья. Автореф.диссканд.геол.мин.наук: 04.121/ Ин-т минералогии, геохимии и кристаллохимии редких элементов. М., 1971. 27 с.
77. Куделин Б.И., Карпова В.П. Влияние карста на закономерности формирования подземного стока. // Вестн. МГУ, Геология, № 2, 1968. - с.19-24.
78. Кудрин Л.Н. Стратиграфия, фации и экологический анализ фауны палеогеновых и неогеновых отложений Предкарпатья. - Львов: Изд. Львовского ун-та, 1966. - 126 с.
79. Кузнецов А.М. О выщелачивании гипса и ангидрита. //Тез.докл. Пермской карстовой конференции. Пермь, 1947.
80. Кутепов В.М., Кожевникова В.Н. Устойчивость закарстованных территорий. - М.: Наука, 1989. - 150 с.
81. Кучерук А.Д. Общая инженерно-геологическая характеристика Подолья. Киев, 1974. 175 с.
82. Кучерук А.Д. Карст Подолья. - Киев: Наукова думка, 1976. - 196 с.
83. Кушнир C.B. Гидрогеохимия серных месторождений Предкарпатья. - Киев: Наук.думка, 1988. - с. 179.
84. Лаптев Ф.Ф. Агрессивное действие воды на карбонатные породы, гипс и бетон. - М. - Л. 1939. - 120 с.
85. Ласскій К.Э. Об изследованияхъ реки Днъстра. //Труды третьяго съезда русскихъ деятелей по водянымъ путямъ въ 1896 г. - СПб., 1896. продолжение ч.2. с.56-72.
86. Ласскій К.Э. Днъстръ и Приднестровье. //Труды третьяго съезда русскихъ деятелей по водянымъ путямъ въ 1896 г. - СПб., 1896. продолжение ч.2. с.73-304.
87. Лебедев А.Л. Методика лабораторного определения скорости растворения сульфатных пород. // Гидрогеологические исследования на застраиваемых территориях. 1988. - с.81-87.
88. Лебедев А.Л., Лехов А.В. Экспериментальное исследование скорости растворения гипса. // Мат-лы конф.молодых ученых МГУ. Рук.деп. в ВИНИТИ, 1983. - 8 с.
89. Лебедев А.Л., Лехов А.В. Кинетика растворения природного гипса в воде при 5-25 ˚С . // Геохимия, 1989, № 6. с.865-874.
90. Левченко В.М. О растворимости сульфата и карбоната кальция в зависимости от ионной силы раствора. // Гидрохим.мат-лы. 1961, т.ХХXI. с. 188-190.
91. Левченко В.М. О растворимости сульфата кальция. // Гидрохим.мат-лы. 1950, т.XVII. с. 69-73.
92. Легздинь М.Я. Изменение природной обстановки под влиянием добычи серы на Язовском карьере. //Изменение гидрогеологических условий под влиянием техногенных факторов. К., 1982. с.28-31. (Препр.АН УССР. Ин-т геологических наук, 82-7).
93. Лехов А.В. Моделирование карстового процесса. I. Построение теоретической модели карстового процесса. // Инж.геология, 1981, № 1. - с. 89-96.
94. Лехов А.В. Моделирование карстового процесса. II. Теоретическое исследование моделей массоотдачи трещин карстующихся пород. //Инж.геология, 1981, № 4. -с.70-79
95. Ломаев А.А. Геология карста Волыно-Подолии. Киев: Наук.думка, 1979. 130 с.
96. Лохтин В.М. Речная область Днъстра (гидрологический очеркъ). Метеорологический вестникъ, СПб., 1891.т. 1. - с. 317-324, 365-370.
97. Максимович Г.А. Основы карстоведения. Том 1. - Пермь, 1963. - 440 с.
98. Манихин В.И. К вопросу о растворимости сульфата кальция при высоких давлениях. // Гидрохим.мат-лы. 1965, т.ХLI. с. 192-197.
99. Маслов Н.Н., Науменко В.Г. Условия устойчивости напорных сооружений на загипсованных породах. //Растворение и выщелачивание горных пород. - М.: Госстройиздат, 1957. с.
100. Методы геохимического моделирования и прогнозирования в гидрогеологии. /С.Р.Крайнов, Ю.В.Шваров, Д.В.Гринчук и др. М.: Недра, 1988. 256 с.
101. Мельник І.В., Почтаренко В.І. Застосування ГІС-технологій для еколого-геологічних досліджень на прикладі Київської області // Комп'ютерні технології в геології: Тез. доп. на семінарі "Комп'ютерні технології в регіональних геолого-знімальних, пошукових та розвідувальних роботах на тверді корисні копалини" (Київ, 30 березня 2 квітня 1998 р.). - Київ, 1998. - с. 26-28.
102. Наумов Г.Б., Ривенко В.Н., Ходаковский И.Л. Справочник термодинамических величин (для геологов). - М. : Атомиздат, 1971. - 240 с.
103. Орадовская А.Е. Фильтрационное выщелачивание дисперсно распределенного гипса из песчано-глинистых пород.// Растворение и выщелачивание горных пород. - М.: Госстройиздат, 1957. - с.46-70.
104. Орадовская А.Е. Определение растворяющей способности фильтрационного потока в гипсоносных породах по данным натурных наблюдений. // Тр.Лабор. инж.гидрогеологии,- М.: ВОДГЕО, 1962. в. 4.
105. Пересунько Д.И. Карст серных месторождений // Новости карстоведения и спелеологии, №.2. - М., 1961. - с. 63-64.
106. Перцович М.Г. К вопросу о возрасте карста в отложениях верхнего тортона Роздольского месторождения // Геология месторожд. самородной серы. - М.: Недра, 1969. - с. 246-250.
107. Печеркин, А.И. Геодинамика сульфатного карста. - Иркутск, Иркутск. Ун-т. 1986. -172 с.
108. Печеркин, И. А. Геодинамика побережий камских водохранилищ. Часть II. - Пермь, Пермск. ун-т. 1969.
109. Питьева К.Е. Гидрогеохимия. М.: Изд. МГУ, 1988. 316 с.
110. Підземні води західних областей України. - Київ, Наукова думка, 1968. - 316 с.
111. Полкунов В.Ф., Денисевич А.И., Костровская А.И. Карст на рудных полях и месторождениях (Предкарпатский сероносный бассейн) // Строение и закономерности размещения серных месторождений СССР (под ред.В.И.Китыка). - Киев: Наук.думка, 1979. - с. 185-192.
112. Порошин Ю.В. К вопросу о скорости растворения гипса подземными водами. //Ежемес.Горьковск.краев.упр.единой гидромет.службы СССР. 1934, вып. 2-3 (38-39). с.
113. Посохов Е.В. Сульфатные воды в природе. // Гидрохимические материалы, - Л.: Гидрометеоиздат, 1972, т. LVIII.- 167 с.
114. Посохов Е.В. Формирование химического состава подземных вод. Изд. 2-е. - Л.: Гидрометеоиздат, 1969. - 332 с.
115. Прочухан Д.П. Проблема растворимости гипса в гидротехническом строительстве. //Доклады на научн.совещ.по изучению карста. Вып.7. М.1956. с.
116. Пузыревскій Н.П. Матеріалы для описанія русскихъ рекъ и исторіи улучшенія ихъ судоходныхъ условій. Днъстр, его описаніе и предположенія об улучшеніи. СПб., 1902. Выпускъ 1. - с.
117. Ресурсы поверхностных вод СССР. Т.6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия. Л.: Гидрометеоиздат, 1969. 883 с.
118. Ресурсы поверхностных вод СССР. Т.6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 490 с.
119. Ромась Н.И. О формировании химического состава атмосферных осадков вразличных физико-географических зонах УССР. //Физ.геогр. и геоморфология. Киев, 1979, вып. 21. с.126-131.
120. Рудько Г.І. Техногенно-екологічна безпека геологічного середовища. - Львів: Видавн.центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001. - 359 с.
121. Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Екологічна безпека та раціональне природокористування в межах гірничопромислових і на