МОРЕГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНСЬКОГО ПРИАЗОВ’Я: СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ : Морехозяйственный комплекс УКРАИНСКОГО ПРИАЗОВЬЯ: Географическое ИССЛЕДОВАНИЯ

Краткое описание

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Пилипенко Ігор Олегович

УДК 911.3:330 (262.54/477.62:64:72:75)

МОРЕГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНСЬКОГО ПРИАЗОВ’Я: СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Ігнатенко Микола Григорович
доктор географічних наук, професор

Херсон - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП ..............................................................

5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ...........

12

1.1. Суспільно-географічна сутність, закономірності та принципи розвитку ........................................................
1.2. Соціально-економічні та природно-екологічні умови і ресурси функціонування .................................................
1.3. Методичні засади дослідження ...................................

12

22
31

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ........................................

45

РОЗДІЛ 2
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНСЬКОГО ПРИАЗОВ’Я

47

2.1. Умови і ресурси приаквальних територій ......................
2.2. Умови і ресурси акваторіальної частини морегосподарського комплексу .......................................................

47
69

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ........................................

92

РОЗДІЛ 3
аКВАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ морегосподарського комплексу Українського ПРИАЗОВ’Я ...........................................................

95

3.1 Сучасна функціонально-галузева та аквально-територіальна структура .......................................................
3.2 Економіко-екологічні проблеми використання природно-ресурсного потенціалу .................................
3.3 Перспективні напрями раціонального ресурсокористування, організації та управління ...................................
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ........................................

95

142

158
170

ВИСНОВКИ ..........................................................

173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................

182

ДОДАТКИ ............................................................

198

ВСТУП
Актуальність теми. Проблеми розвитку морських акваторій, прибережних зон та регіонів набули в останній період життєдіяльності суспільства особливої актуальності. Це пов’язано із структурними зрушеннями в територіальній організації господарства в різних країнах з одного боку, і з інтенсифікацією морегосподарської діяльності з іншого. Так, у глобальному вимірі морське господарство у 2-3 рази випереджає світове господарство в цілому за темпами розвитку. Універсальний, хоча й різновекторний, суперечливий процес зрушення до моря характерний для господарств більшості морських держав (концентрація у приморських населених пунктах виробництва та населення, створення спеціалізованих промислових, рекреаційних, транспортних і інфраструктурних зон і підкомплексів).
Повною мірою це стосується морегосподарського комплексу (МГК) Приазов’я України, який є регіоном взаємодії одного з найбільш розвинутих індустріально-аграрних регіонів країни і морської екосистеми. Це призводить до зростання антропогенного навантаження на МГК, ускладнення екологічних проблем, які супроводжують його розвиток. Тому перед наукою стоїть важливе завдання обґрунтування теорії та методики суспільно-географічного дослідження МГК, його ідентифікації у функціонально-галузевому та структурно-просторовому (аква- і територіальному) відношеннях з метою раціональної організації та ефективного управління розвитком.
Актуальність та практична значущість окресленого кола проблем в умовах нашої держави посилюється необхідністю розробки нових підходів до організації морського господарства на основі ринкових засад господарювання; встановлення державних кордонів, змін умов володіння та експлуатації ресурсів; принципів управління та фінансування морської та приморської діяльності. При цьому, якщо в суспільній географії є великий досвід і вагомі результати дослідження практично всіх територіальних господарських системних або комплексних утворень (Ф.Д. Заставний, М.Г. Ігнатенко, С.І. Іщук, В.П. Нагірна, Я.Б. Олійник, М.М. Паламарчук, М.Д. Пістун, Л.Г. Руденко, О.Г. Топчієв, О.І. Шаблій) [46, 99], то проблеми акваторіальних або приаквальних господарських комплексів розроблені вкрай недостатньо. Найбільш показовими в галузі дослідження приаквальних господарських комплексів є роботи О.Г. Топчієва, які стосуються приморсько-портового господарства Одеського регіону [97], важливі аспекти функціонування морських екосистем висвітлюються у роботах В.О. Дергачова, Ю.Д. Шуйського. Суспільно-географічні дослідження Азовського морського басейну та Приазов’я в плані розвитку в їх межах господарського комплексу, визначення його особливостей та відмінностей, структури, спеціалізації, закономірностей і тенденцій розвитку практично відсутні. Зауважимо, що провідну роль у раціоналізації морського ресурсокористування покликана зіграти, на наш погляд, саме соціально-економічна (суспільна) географія. Географи мають брати участь в економіко-географічній оцінці ПРП моря та прибережних територій і визначенні порядку залучення їх у господарство, в оцінці і прогнозі розвитку та розміщення матеріального виробництва і невиробничої сфери в межах МГК, у виробленні наукового підходу до збереження і раціонального ресурсокористування МГК тощо.
Актуальність, теоретична і практична значущість окресленого кола проблем зумовили вибір теми, предмета і об’єкта дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з тематикою наукових досліджень кафедри екології та географії Херсонського державного університету, зокрема виконується в рамках науково-дослідної теми, що розробляється кафедрою, Геоекологічні проблеми Півдня України” (виконавець), науково-дослідної теми Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” № державної реєстрації 0198U007532 (виконавець), проекту INTAS N 97-30778 Poikilotroph response of lichens and free living cyanobacteria and fungi on rocks in extreme environments as a clue for the search for biodeteriorative processes and extraterrestrial life”, from 30.09.1999 to 30.09.2001 (виконавець).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи обґрунтувати основні напрямки ефективного розвитку та формування раціональної структури МГК Українського Приазов’я в умовах ринкової економіки та транскордонного співробітництва з Російською Федерацією.
Досягнення мети передбачало постановку і вирішення у роботі комплексу взаємопов’язаних завдань:
- проаналізувати досвід суспільно-географічного дослідження МГК в світі та в Україні, визначити їх проблемні питання та обґрунтувати нові підходи дослідження в сучасних умовах;
- ідентифікувати структуру, визначити умови, ресурси, закономірності і принципи розвитку МГК;
- обґрунтувати методичні основи дослідження МГК;
- провести аналіз особливостей ресурсокористування, структури та спеціалізації МГК Українського Приазов’я;
- здійснити суспільно-географічну оцінку ПРП Азовського моря акваторії України;
- визначити основні складники функціонально-галузевої (ФГС) та акваторіально-територіальної структури (АТС);
- оцінити роль та значення екологічних чинників у функціонуванні МГК;
- обґрунтувати значення МГК Українського Приазов’я у системі транскордонного співробітництва;
- розробити та обґрунтувати перспективні напрямки раціонального ресурсокористування та ефективного розвитку МГК Українського Приазов’я, оптимальну модель його організації та управління.
Предмет, об’єкт і методологія дослідження.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні і практичні суспільно-географічні основи ресурсокористування, функціонування, організації та управління МГК, принципи, закономірності і тенденції його розвитку.
Об’єктом дослідження є МГК Українського Приазов’я.
Теоретико-методологічні засади дисертації склали положення теорії суспільної географії та географії природних ресурсів щодо оцінки природно-ресурсного потенціалу території (акваторії), комплексного розвитку, структури та організації складних господарських систем та екосистем, управління ними. У роботі використані законодавчі та нормативні акти Української держави стосовно використання природних ресурсів та водного басейну Азовського моря, соціального та екологічного захисту населення тощо.
Серед праць вчених-географів найбільше значення на формування наукового світогляду автора мали роботи Е.Б. Алаєва, Н.В. Багрова, О.О. Бейдика, О.М. Бронфмана, В.О. Дергачова, М.Г. Ігнатенка, С.І. Іщука, С.Б. Лаврова, М.Т. Мелешкіна, І.В. Никольського, М.Д. Пістуна., В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, С.Б. Слевича, В.М. Степанова, О.Г. Топчієва, Д.Я. Фащука, О.І. Шаблія, П.Г. Шищенко, Ю.Д. Шуйського. При розробці проблеми були використані окремі положення теорії регіонального розвитку, географічних оцінок, концепції сталого розвитку, комплексний та типологічний підходи.
Поставлені у дисертаційній роботі завдання вирішувались за допомогою такої сукупності методів дослідження: системно-структурного аналізу, статистичного аналізу, економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу території, районування, зонування, типології, картографічного і порівняльно-географічного методів. В теоретико-методологічному плані МГК досліджувався та аналізувався з точки зору трьох основних підходів: функціонально-галузевого, регіонального та екологічного.
Фактологічну базу дисертаційної роботи склали статистичні матеріали Херсонського, Донецького, Запорізького обласних управлінь статистики та управління статистики АР Крим, статистичні матеріали Ради по вивченню продуктивних сил НАН України, фондові матеріали Інституту геологічних наук, Азовського науково-дослідного інституту рибного господарства (м. Ростов-на-Дону), Південного науково-дослідного інституту риболовства та океанології (м. Керч), Азовського морського пароплавства.
Наукову новизну дисертації формулюють такі положення:
- поглиблення і конкретизація теоретико-методологічних засад щодо сутності і структури МГК, закономірностей його розвитку;
- обґрунтування переваг та можливостей суспільно-географічного підходу до аналізу і управління ефективним формуванням та розвитком МГК в ринкових умовах господарювання;
- виявлення суспільно-географічних особливостей та здійснення економічної оцінки ПРП морської екосистеми Азовського моря;
- визначення структури, спеціалізації, проблем і тенденцій розвитку МГК Приазов’я України;
- ідентифікація та оцінка функціонально-типологічних господарських підкомплексів МГК Українського Приазов’я та проведення його зонування;
- обґрунтування основних напрямків раціонального ресурсокористування та оптимізації екосистеми МГК Українського Приазов’я;
- створення перспективної моделі оптимального управління МГК Українського Приазов’я з врахуванням транскордонного співробітництва.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень і висновків, сформульованих у дисертаційній роботі, забезпечується великим обсягом проаналізованого фактичного і статистичного матеріалу, логічним застосуваннями комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних предмету, завданням і меті дисертаційної роботи. Всі висновки в роботі базуються на комплексному аналізі кількісних і якісних показників, які найбільш повно відображають процеси і тенденції в розвитку МГК та його ресурсної основи.
Наукове значення роботи. Розроблені теоретичні, методологічні і методичні засади, виявлені принципи та закономірності функціонування розвивають та поглиблюють суспільно-географічний напрям дослідження МГК. Вони можуть бути використані для поглиблення вивчення цієї проблематики або для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони використовуються для обґрунтування перспективних напрямків розвитку МГК Херсонською та Запорізькою обласними державними адміністраціями. Одержані в дисертації висновки та рекомендації сприятимуть організації раціонального ресурсокористування в Азовському МГК, активізації рекреаційної діяльності, розвитку рибогосподарських та транспортних підкомплексів на науковій основі. Основні положення дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Херсонського державного університету, зокрема при викладанні дисциплін Економічна і соціальна географія України”, Економічна і соціальна географія зарубіжних країн”, Соціальна екологія”, Економіка ресурсокористування”, Економіка регіонів і розміщення продуктивних сил”, Загальна гідрологія” при організації науково-дослідної роботи студентів, магістрантів і аспірантів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане автором особисто. Автором обґрунтовані теоретико-методологічні основи дослідження структури МГК та економічної оцінки ПРП морської екосистеми. Визначені кількісні показники системно-структурного аналізу та зонування МГК. Розроблено модель його перспективного ефективного розвитку, організації та управління. У спільних публікаціях автору належить 80% обсягу роботи.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Республіканській науково-практичній конференції Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу причорноморського регіону і напрямки підвищення ефективності його розвитку” (Херсон, 1997), Міжнародній науково-практичній конференції Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя” (Херсон, 1998), The fourth dial symposium progress and problems in lichenology at the turn of the Millennium (Barcelona, 2000), VIII з’їзді Географічного товариства України (Луцьк, 2000), Всеукраїнській конференції Географічні проблеми Півдня України у ХХІ столітті” (Одеса - Мелітополь, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2003), Науковій конференції Вклад академика В.И. Вернадского в исследование проблем развития и размещения производительных сил” (Киев, 2003), Третій міжнародній конференції Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ та ХХІ століттях” (Вінниця, 2003), а також на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного університету (1998-2003 рр).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 10,3 д.а.: 10 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць (2 в співавторстві), 4 в матеріалах і тезах конференцій, 3 навчально-методичних посібника. Особисто автору належать 4,2 д.а..
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 164 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (173 найменування), 22 рисунки, 3 додатки. Загальний обсяг дисертації 209 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації визначено суспільно-географічну сутність та природно-антропогенні чинники формування та розвитку МГК Українського Приазов’я, розроблено методичні засади дослідження МГК, оцінки ПРП акваторії Азовського моря, аналізу ФГС та АТС. В результаті проведених досліджень сформульовано такі висновки:
1. Сучасний стан розвитку України як незалежної держави характеризується подальшим поглибленням процесів поділу праці як міжрайонного, так і міжнародного, наслідком чого є зростання ролі приморських регіонів як фасадів держави: в умовах берегової зони в цілому відзначається інтенсифікація ресурсокористування та збільшення ресурсоспоживання. Розвиток специфічних господарських ланок, що використовують ресурси моря та континенту в берегових зонах, призводить до формування морегосподарських комплексів.
2. Аналіз досвіду суспільно-географічного дослідження МГК дозволив визначити основні етапи та методичні підходи дослідження в сучасних умовах, які полягають у наступному:
- визначення принципів, закономірностей розвитку МГК та його структури, аквально-територіальна ідентифікація;
- дослідження суспільно-географічних та природно-екологічних чинників розвитку МГК, зокрема його акваторіальної частини та приаквальних територій;
- виявлення та характеристика функціонально-типологічних підкомплексів МГК (рибопродуктового, курортно-рекреаційного, хімічного, транспортного, підкомплексів видобутку та переробки мінеральних ресурсів);
- визначення аквально-територіальної структури МГК та проведення його зонування;
- аналіз комплексу еколого-економічних проблем розвитку з оцінкою конфліктності морегосподарської діяльності та проведенням еколого-географічного зонування;
- визначення перспективних напрямків раціонального ресурсокористування в МГК на основі сформованої моделі оптимального управління його функціонуванням і розвитком.
3. Морегосподарський комплекс ми визначаємо як складне, багатопрофільне, цілісне та компактне аквально-територіальне функціонально-виробниче і суспільно-екологічне формування, у складі якого виділяються: а) ресурси моря та приморської зони; б) галузі їх розвідки, освоєння, розробки (переробки), використання і охорони; в) морський транспорт; г) портове господарство та виробнича інфраструктура; д) господарська діяльність у приморській зоні, яка впливає на екологічний стан моря та узбережжя; е) рекреаційне ресурсокористування і рекреаційна діяльність; ж) соціально-екологічна діяльність.
На нашу думку, межами МГК слід визнати межі низових адміністративних районів, оскільки це дозволяє здійснювати управління господарським розвитком. З особливими властивостями морського середовища та господарської діяльності в межах МГК пов’язана вузлова проблема його функціонування та розвитку, яка включає три взаємопов’язані та суперечливі складові:
- величезна атрактивність та зручність для населення і багатьох галузей господарства та видів діяльності, що спричиняють високу інтенсивність та значне антропогенно-техногенне навантаження на аквальну та приаквальну зони;
- підвищена біосферна цінність контактної смуги суходіл -море”;
- значна екологічна вразливість морських та приморських геосистем.
Основними закономірностями та особливостями розвитку МГК є:
- нерівномірність розміщення морегосподарської діяльності, пов’язана з низькою просторовою концентрацією більшості ресурсів акваторії ;
- поєднання економічної та екологічної взаємодії морських (аквальних) і берегових (територіальних) систем;
- посилений вплив політичних процесів на розвиток та функціонування МГК;
- формування специфічної аквально-територіальної організації, з подальшим зміщенням соціально-економічних просторових систем як вглиб континенту, так і на нові ділянки акваторії (тобто розширення хінтерланду і форланду).
4. Аналіз ресурсокористування та функціонування МГК дозволяє відзначити специфічні відмінності ресурсокористування, які полягають, на наш погляд, у таких аспектах:
- особливою складовою МГК є акваторія це визначає специфіку господарської діяльності, яка спрямована насамперед на використання ресурсів моря;
- значна залежність морегосподарської діяльності від фізико-географічних умов і ресурсної бази МГК (більшість галузей МГК руральні та напівруральні);
- використання у виробничих циклах МГК ресурсів моря та суходолу;
- можливості одночасного використання різними функціональними ланками МГК ресурсів і умов берегової зони;
- значна економіко-екологічна та просторово-часова конфліктність, іноді несумісність значної кількості видів морегосподарської діяльності та ресурсокористування;
- складність інфраструктурного забезпечення морегосподарського ресурсокористування.
5. Такі специфічні риси акваторії Азовського моря як динамізм, сезонність використання деяких видів ресурсів, велика залежність використання ПРП від фізико-географічних умов зумовлюють значну складність та неоднозначність економічної (вартісної) оцінки. Зроблена нами спроба економічно оцінити ПРП басейну Азовського моря дозволяє зробити такі висновки:
- серед усіх видів ресурсів найбільша частка від загальної вартості ПРП (2769,4 млн.грн.) приходиться на рекреаційні (45,4%) та рибні (35,0%) ресурси, найменша на ресурси кормової бази (зокрема бентосу) 1,1%;
- в акваторіальному відношенні найбільшим багатством та різноманіттям ресурсів відрізняється Північне узбережжя (777,5 млн.грн. оцінка загального ПРП) та Керченська протока (452,9 млн.грн.), найменшу оцінку отримали ресурси Бейсузького лиману (113,1 млн.грн.).
Незважаючи на відносно невеликий від загальноукраїнського розмір ПРП Азовського моря (приблизно 3%), унікальні екологічні, соціальні й економічні властивості цієї морської акваторії для України вимагають не тільки економічних критеріїв оцінки, а комплексного підходу, адже окремі частини акваторії значно відрізняються за складом природних ресурсів, умовами їх використання та освоєння.
6. Аналіз суспільно-географічних особливостей розвитку та ресурсокористування МГК Українського Приазов’я дозволяє дійти висновку, що його територія являє собою певний виняток з загальносвітових тенденцій розвитку приморських територій, зокрема:
а) густота населення у приморських районах є найнижчою (навіть порівняно з приазовськими регіонами України в цілому 61,2 та 93,3 чол/км2 відповідно);
б) тенденції концентрації населення у приазовських районах позитивні, проте темпи концентрації дуже низькі з 1989 по 2001 рік частка населення, що мешкає у приморських районах приазовських регіонів, зросла лише з 13,4 до 15,6%;
в) територія характеризується вкрай недостатнім інфраструктурним (особливо транспортним) облаштуванням при середньому показнику коефіцієнта транспортного забезпечення 5,71 вісім з 15 приазовських районів мають значно менші показники.
Акваторіальна частина МГК (Азовське море) має унікальні фізико-географічні умови, які зумовлюють особливості морегосподарського ресурсокористування МГК Українського Приазов’я:
а) при незначній площі (37,8 тис.км2), малих глибинах (в середньому 7-8 м, максимальні до 14 м) та незначній солоності близько 13-14 ‰, - Азовське море є одним з найпродуктивніших морів світу (до 40 кг/га акваторії), зокрема у порівнянні з Чорним морем його продуктивність у 25 разів вища;
б) режим солоності і якісного складу солей Азовського моря майже цілком залежить від водного балансу, зокрема внаслідок цього для різних частин акваторії характерна значна територіальна диференціація показника солоності від 6‰ у Таганрозькій затоці до 16-17‰ поблизу Керченської протоки, що визначатиме особливості господарської діяльності в їх межах;
в) висока біопродуктивність, особливо рибопродуктивність (до 40 кг/га), а також структура рибних ресурсів (наявність високої частки особливо цінних порід риб) Азовського моря зумовлені його фізико-географічними особливостями, разом з тим дослідження динаміки рибопродуктивності свідчать про нестабільність відтворення рибних ресурсів та загальну тенденцію зниження продуктивності Азовського моря тільки зниження біомаси планктону склало 30-40%, а в окремі роки (кінець 1980-х) до 90%, що зумовило зниження виловів риби.
7. Аналіз умов експлуатації акваторії Азовського моря та виявлення частин, придатних для певних видів морегосподарської діяльності, дозволяє стверджувати про значні територіальні відмінності у можливостях використання ресурсів моря: найбільш різнопланово можуть експлуатуватись та вже використовуються акваторії Керченської протоки, західної та північно-східної частини, Таганрозької затоки, а умови затоки Сиваш та північно-західної частини акваторії визначають переважно однобічний характер морегосподарської діяльності в їх межах.
8. Дослідження функціонування та розвитку МГК Українського Приазов’я дозволяє визначити основні складники ФГС та АТС.
На нашу думку, як основні елементи функціонально-галузевої структури доцільно виділяти такі підкомплекси: рибогосподарський, курортно-рекреаційний, хімічний, транспортний, підкомплекси розвідки та видобутку мінеральних ресурсів. Серед них за обсягами виробництва виділяється насамперед рибогосподарський підкомплекс, що зумовлено високою біопродуктивність Азовського моря та сприятливими фізико-географічними умовами для його розвитку.
У аквально-територіальній організації МГК Українського Приазов’я доцільно виділяти такі елементи АТС як:
- аквально-територіальні регіони (Донецький, Запорізький, Херсонський, Кримський);
- функціональні територіальні райони (за відмінностями основної спеціалізації територій адміністративних районів);
- функціональні аквально-територіальні зони (прибережні зони з рекреаційними та природоохоронними функціями);
- функціональні аквальні райони та зони (за переважанням напрямків морегосподарської діяльності).
Виділені нами аквально-територіальні регіони істотно відрізняються:
- за площею (від 1,8 тис.км2 Донецький АТР до 10,6 тис.км2 Кримський АТР);
- за кількістю населення (від 154,8 тис чол. у Херсонському АТР до 587,8 тис. чол. у Кримському АТР) та густотою населення (від 22,8 чол/км2 Херсонський АТР до 320 чол/км2 Донецький АТР);
- за спеціалізацією (від чітко вираженої індустріально-аграрної Донецький АТР до аграрно-рекреаційної, з незначною часткою галузей, що використовують ресурси моря Херсонський АТР).
Виконане функціонально-типологічне зонування дозволяє зробити висновок про значні аквально-територіальні відмінності МГК Українського Приазов’я, причому найбільшою мірою характерні властивості розвитку берегової зони (демографічна, господарська атрактивність) проявили себе в Донецькому аквально-територіальному регіоні, що зумовлено зручним суспільно-географічним положенням та близькістю до потужних промислових центрів.
9. Характерною рисою функціонування екосистеми Азовського моря є те, що сучасне зниження економічної ефективності морегосподарської діяльності пов’язане з екологічними проблемами, які виникли внаслідок інтенсифікації господарювання в басейні та власне акваторії Азовського моря.
Аналіз комплексу еколого-економічних проблем розвитку МГК Українського Приазов’я та визначення основних причинно-наслідкових зв’язків дозволяє дійти висновку, що основні проблеми пов’язані зі зміною кількісно-якісних показників стоку річок басейну Азовського моря (скорочення обсягів стоку майже в 2 рази), господарською діяльністю на узбережжі, вселенням біологічного конкурента молюска - грибневика тощо. Ці чинники призвели до зменшення обсягів виловів цінних порід риб і змін у структурі виловів за останні роки підвищилась роль прохідних (замість приблизно 4% в 1936 р. майже до 17% у структурі вилову 2000 р.), одночасно приблизно на 10% зменшилась у виловах група морських та на 5-6% група напівпрохідних риб.
10. Оцінка конфліктності видів морегосподарської діяльності дозволила визначити, що конфліктні ситуації під час морегосподарського ресурсокористування в межах МГК Українського Приазов’я можуть виникнути в 78 випадках, причому в 7 з них вони будуть носити дуже серйозний характер (без врахування діяльності у береговій зоні в рамках військових програм, будівництва позаберегових споруд, що збільшує ризик виникнення конфліктів).
Еколого-географічне зонування МГК Українського Приазов’я, проведене на основі узагальнення матеріалів щодо екологічного становища окремих частин акваторії Азовського моря та визначення причин змін функціонування його екосистеми, дозволяє визначити аквально-територіальні особливості антропогенного навантаження на водні ресурси його басейну і проаналізувати якісні відмінності забруднювачів прилеглих частин акваторії.
Під час зонування виділено 7 еколого-географічних районів і визначено ступінь забруднення акваторії в їх межах з оцінкою критичності змін, викликаних антропогенними перетвореннями як власне у межах акваторії, так і у прилеглих територіях. За наведеними оцінками найбільш кризова ситуація склалась у Північно-Східному еколого-географічному районі, де поєднуються вплив зарегулювання річкового стоку, надмірне надходження речовин-забрудників з промисловими та побутовими стоками (м. Маріуполь займає друге місце в Україні за обсягами викидів забруднюючих речовин), забруднення акваторії нафтопродуктами в результаті розвитку нафтохімічних виробництв на узбережжі моря та розвитку інтенсивного портового господарства.
Запропоновані підходи оцінки еколого-економічних проблем функціонування МГК (виявлення причинно-наслідкових ланцюгів подій, еколого-географічне зонування МГК) є не тільки основою розробки стратегії екологобезпечного ресурсокористування в межах МГК, але й можуть успішно застосовуватись під час розробки моделі оптимального управління, організації та розвитку МГК, зокрема як основа комплексного регіонального (а не суто галузевого) підходу.
11. Визначені суспільно-географічні та природно-екологічні особливості МГК Українського Приазов’я, аналіз структури, спеціалізації, проблем і тенденцій розвитку його господарства свідчать про необхідність підвищення ефективності його економічного розвитку зі збереженням екологічних та соціальних пріоритетів, що в свою чергу потребує обґрунтування та розробки моделей комплексного регіонального та галузевого управління.
Оптимізація морегосподарського ресурсокористування, організації та управління МГК Українського Приазов’я передбачає, на нашу думку, такі заходи:
- вдосконалення аквально-територіальної організації комплексу на основі змін функціонально-галузевої структури (насамперед, збільшення частки курортно-рекреаційної діяльності у береговій зоні, активізація роботи морського транспорту та портових комплексів; створення нових підприємств хімічного підкомплексу небажане);
- поєднання економічних та природоохоронних заходів, які стимулюватимуть не тільки господарський розвиток, але й забезпечуватимуть збереження екосистеми Азовського моря.
Зауважимо, що запропонована модель оптимального управління МГК дозволяє не тільки поєднати економічні та екологічні аспекти організації морегосподарської діяльності, але й запобігти однобічному галузевому підходу під час розвитку окремих підкомплексів і використання ресурсів МГК в цілому.
12. На сучасному етапі екосистема Азовського моря знаходиться в точці біфуркації”, тобто будь-які, навіть незначні, зміни можуть привести то суттєвих перетворень в структурі та енергетиці цього складного комплексу. Отже, саме від наукового обґрунтування (з економічної, екологічної та соціальної точки зору) управління режимом ресурсокористування залежить подальший розвиток екосистеми моря. Причому, якщо регулювання ресурсокористуванням за допомогою економічних заходів є можливим на рівні одного національного МГК, то управління природоохоронною діяльністю тільки за умов транскордонного співробітництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративно-територіальний устрій області та чисельність наявного населення. Статистичний збірник. Херсон: Херсонське обласне управління статистики, 2001. 53 с.
2. Аксенов А.А. Морфология и динамика северного берега Азовского моря // Труды ГОИН. 1956. Вып. 29. С. 123-131
3. Аксенов А.А. О заносимости подходных портовых каналов в Азовском море // Труды ГОИН. 1957. Вып. 34. С. 245-252
4. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
5. Алдакимова А.Я., Некрасова М.Я., Студеникина Е.И. Гидрологический режим Азовского моря и его изменения в связи с преобразованием речного стока // Вопросы биогеографии Азовского моря и его бассейна. Л.: Изд-во ГО СССР, 1977. С. 90-103
6. Александрова А.Ю. Рекреационное природопользование: проблемы и пути их решения. // Охрана природной среды в курортных зонах. М.: ВДНХ СССР, 1989. С. 82-88.
7. Алексеев А.П. Экономические зоны и изменение географии океанического рыболовства // Вопросы географии океана. Л., 1983. С. 92-93
8. Альтман Э.Н. Современный солевой баланс Азовского моря и его многолетняя изменчивость // Биология моря. 1972. Вып.27. С. 38-51
9. Арабаджі О.С., Пірогов І.А. Екологічні проблеми використання ресурсів Азовського моря // Екологія і освіта. Зб. наук. праць. Умань, 1994. Т.1. С.57-68
10. Артюхин Ю.В. Антропогенный фактор в развитии береговой зоны моря. Ростов-на-Дону, 1989. 144с.
11. Атлас Запорізької області. К.: Головне управління геодезії, картографії та кадастру, 1997. 48 с.
12. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: Главное управление геодезии и картографии, 1987. 184 с.
13. Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство / За ред. П.Г.Шищенка. К.: Либідь, 2000. 464 с.
14. Багров М.В. та ін. Транскордонні проблеми країн СНД у дослідженнях географів// Укр. геогр. журнал. 2002. № 4 (40). С. 75-76
15. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування. К.: ВПЦ Київ. ун-т”, 2001. 395 с.
16. Блага М.М. Рекреаційно-ресурсний потенціал і фактори його використання // Укр. геогр. журнал. 2000. № 2. С. 28-30
17. Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Екологія Херсонщини: Навч. посібник. Херсон: Терра, 2001. 156 с.
18. Борщевський П.П., Стасишен М.С. Рибний ринок України: проблеми і перспективи розвитку // Економіка України. 1996. - № 3. С.51-58
19. Бровко П.Ф. Основные аспекты управления природопользованием в береговой зоне Мирового океана // Исследование береговой зоны морей. К.: Карбон ЛТД, 2001. С. 285-296
20. Бронфман А.М. Альтернативные решения экономико-экологических проблем бассейна Азовского моря // Проблемы экономики моря. Одесса, 1976. Вып. 5. С. 33-45
21. Бронфман А.М. Современный гидрологический режим Азовского моря и возможные его изменения // Тр. АзНИИРХ. 1972. Вып.10. С.20-41
22. Бронфман А.М., Дубинина В.Г., Макарова Г.Д. Гидрологические и гидрохимические основы продуктивности Азовского моря. М.: Пищевая промышленность, 1979. 288 с.
23. Бронфман А.М., Харичков С.К., Долгушина Т.Е. Потенциал самоочищения морской среды и его экономическая оценка // Проблемы экономики моря. Киев, 1980. С. 63-73
24. Бронфман А.М., Хлебников Е.П. Азовское море: Основы реконструкции. Л.: Гидрометиздат, 1985. 272 с.
25. Василевский Л.И., Шлихтер С.Б., Колесников О.М., Сальников С.С. География Морского транспорта // Экономическая география Мирового океана. Л., 1979. С. 128-157
26. Виноградов М.Е., Шушкина Э.А., Николаева Г.Г. Массовое развитие гребневика мнемиопсиса как проявление антропогенного воздействия на экосистему Черного моря // Практическая экология морских регионов: Черное море. К.: Наук. думка, 1990. С. 94-102
27. Все о портах Украины 2001: Справочник. Одесса: Изд-во Порты Украины”, 2001. 584 с.
28. Ган Г.Н. Изменения гидрологического режима и руслового процесса в дельтах неприливных рек под влиянием водохозяйственных мероприятий: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук / Моск. гос. ун-т. Москва, 1973. 21 с.
29. Географічна енциклопедія України. К.: Українська енциклопедія, 1989-1993. Т.1-3.
30. Географія природно-ресурсного потенціалу України. К.: Вища школа, 1993. 186 с.
31. Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до соціальної та економічної географії. К.: Либідь, 1996. 320 с.
32. Горев Л.М., Пелешенко В.Г., Хільчевський В.К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. 306 с.
33. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.,1995. 233с.
34. Громов А.М. Проблемы управления НТП в рыбном хозяйстве // Рыбное хозяйство. Аналитическая и реферативная информация ВНИИЭРХ. 1998. С. 1-6
35. Губанов Е.П., Серобаба И.И. Экологические аспекты рыболовства в Азово-Черноморском бассейне // Рыбное хозяйство Украины. 1998. - №1 С. 3-7
36. Губина Г.С. Влияние изменения некоторых абиотических факторов на фитопланктон Азовского моря // Тезисы докл. Симпозиума по химическим основам биологической продуктивности Мирового океана и морей СССР. М., 1976. С.54-56
37. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку в України. К.: РВПС України, 1999. 715 с.
38. Дергачев В., Живицкий А., Тараканов М., Хуторной А. Формирование зон свободного предпринимательства туристического и курортно-рекреационного назначения // Экономика Украины. 1992. №11. С.60-64.
39. Дергачов В.А. Проблемы территориальной организации морского хозяйства СССР // Вопросы географии океана. Л., 1983. С. 103-105
40. Дергачов В.А. Украинское Причерноморье. Одесса: Судоходство, 1996. 12 с.
41. Дмитревский Ю.Д. Роль типологических, региональных подходов в экономико- и социально-географическом анализе // Экономическая и социальная география: проблемы и перспективы. Л.: ГО СРСР. 1984. С. 5-10
42. Дорогунцов С.И., Федорищева А.Н. Устойчивость развития эколого-экономического потенциала Украины и ее регионов // Экономика Украины. 1996. №7. С. 4-17
43. Дорошенко І.А. Вплив можливих змін клімату на рівні Чорного та Азовського морів // Ерозія берегів Чорного та Азовського морів. К.: Карбон ЛТД, 1999. С. 78 - 81
44. Есин Н.В., Крыленко В.В. Разработка природоохранных мероприятий и комплексная природоохранная оценка проектов морских берегов (на примере Геленджикского морского порта) // Исследование береговой зоны морей. К.: Карбон ЛТД, 2001. С. 144 - 152
45. Жуков С.Г. Опыт экономического анализа разработки экологически равновесной структуры природопользования региона (на примере водных ресурсов Дона) // Вопросы географии. Сб. 108. Природопользование (географические аспекты). М.: Мысль, 1978. С.162-169.
46. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: Навч. посібник. Львів: Світ, 1997. 264 с.
47. Жученко В.І. Регіональна інвестеційна політика в сфері рекреаційного ресурсокористування // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Зб. матер. міжнар. наук.-прак. конф. К.: Знання, 1999. Ч.5. С. 29-31.
48. Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1994. 472 с.
49. Зворыкин К.В. Географическая концепция природопользования // Весн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. 1993. №3. С.3-16
50. Зенкович В.П. Берега Черного и Азовского морей. М.: Географгиз, 1958. 316 с.
51. Игнатенко Н.Г., Пилипенко И.О. Рекреационный потенциал Украинского Приазовья и пути его использования // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. Матер. міжнар. наук.-практ. конф.. Київ, 1998. С. 202-204
52. Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории: Географический анализ и синтез. Львов: Вища школа, 1986. 164 с.
53. Исаков Ю.А., Казанская Н.С., Панфилов Д.В. Классификация, география и антропогенная трансформация экосистем. М.: Наука, 1980. 228 с.
54. Ігнатенко М.Г., Малєєв В.О., Пилипенко І.О. Природно-ресурсний потенціал Азовського моря (економічна оцінка) // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. праць. Вип. 23 Херсон: Айлант, 2002. С.141-147
55. Ігнатенко М.Г., Мармуль Л.О. Питання розвитку рекреації півдня України // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матер. міжнар. наук.-прак. конф. К.: Вид-во”Реформа”, 1998. С.118-119
56. Ігнатенко М.Г., Мармуль Л.О., Білошкуренко Л.Д., Пилипенко І.О. Розміщення продуктивних сил: Учбов. посібн. Херсон: ВКФ Star”, 2001. 90 с.
57. Ігнатенко М.Г., Мармуль Л.О., Малєєв В.О., Пилипенко І.О. Інфраструктурне забезпечення морегосподарського комплексу (з використанням матеріалів по Азовському морю) // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. праць. Херсон, Айлант, 2002. Вип.24. С. 205-213
58. Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область / Касьяненко О.Є. та ін. Харків: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. 687с.
59. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (методологія, теорія). К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1996. 244 с.
60. Каплин П.А., Леонтьев О.К., Лукьянова С.А., Никифоров Л.Г. Берега. М.: Мысль, 1991. 480 с.
61. Колосов А. Инвестиционная привлекательность и экономическая характеристика регионов Украины // Бизнес-Информация, № 24 К., 1997. С. 37 39
62. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР. Теоретические и методические исследования / Маринич А.М., Горленко И.А., Руденко Л.Г. и др. Киев: Наукова думка, 1990. 200 с.
63. Коронкевич Н.И. Некоторые направления географо-гидрологических исследований // Географические направления в гидрологии. М., 1995. С.30-48
64. Котовский И.Н. Морфология и динамика морских берегов в пределах Херсонской области: Автореф. дис. канд. геогр. наук / Ин-т Географии АН Украины. К., 1991. 15 с.
65. Кузнецов М.В. Статистика: Курс лекций. Симферополь, 1998 132 с.
66. Кустов Э.Д. География рыбной промышленности. М.: Пищевая промышленность, 1968. 200 с.
67. Лавров С.Б. Портово-промышленные комплексы в проблеме взаимоотношений общества и природной среды в океане и региональное развитие приморских районов // Вопросы географии океана. Л., 1983. С. 25-31
68. Левасту Т., Ларкинз Г. Морская промысловая экосистема. М.: Агропромиздат, 1987. 165 с.
69. Липец Ю.Г., Пуляркин В.А., Шлихтер С.Б. География мирового хозяйства: Учеб. пособие для студентов. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. 400 с.
70.&nbs