ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТИХ ГОСПОДАРСТВ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ : ОСОБЕННОСТИ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ личных хозяйств населения РЕГИОНА

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІЛЛІ МЕЧНИКОВА
На правах рукопису

Богадьорова Лариса Михайлівна

УДК 911.3:332.37+332.68

Особливості територіальної організації особистих господарств населення регіону

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Топчієв Олександр Григорович
доктор географічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Одеса 2006

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1
Теоретико-методичні основи суспільно-географічних досліджень особистих господарств населення

12

1.1 Суспільно-географічна сутність особистих господарств населення.
1.2 Особисті господарства населення в сучасному АПК України та регіонів: роль і місце у територіальній організації АПК.
1.3 Основи методики суспільно-географічного дослідження особистих господарств населення.

12

25

31

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

42

РОЗДІЛ 2
особливості Територіальної організації та спеціалізації особистих господарств населення

44

2.1 Передумови і фактори розвитку та розміщення особистих господарств населення.
2.2 Просторові закономірності виробничої спеціалізації та економічної ефективності особистих господарств населення.
2.3 Територіальна організація особистих господарств населення.

44

57

72

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

96

РОЗДІЛ 3
суспільно-географічні чинники удосконалення функціонування особистих господарств населення регіону

98

3.1 Забезпечення раціонального природокористування та екологічних пріоритетів розвитку.
3.2 Процеси кооперування, агропромислової інтеграції і формування агросервісної інфраструктури.
3.3 Підвищення ролі особистих господарств населення в територіальному плануванні та соціально-економічному розвитку сільської місцевості.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ........................................

98

110

124

134

ВИСНОВКИ ..........................................................

136

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................

142

ДОДАТКИ ............................................................

159

ВСТУП
Актуальність теми. У процесі здійснення аграрної реформи, запровадження приватної власності на землю, розширення площ землекористування населення, лібералізації господарської діяльності відбулися значні трансформації в соціально-економічних умовах функціонування особистих господарств населення (ОГН). На сьогодні вони забезпечують значні обсяги виробництва продовольчої продукції, відіграють значну роль у розвитку інших видів діяльності (зокрема, зеленого або аграрного туризму) та сільської місцевості в цілому, суттєво впливають на забезпечення зайнятості сільського населення та формування доходів і рівня життя сільських жителів.
Дослідженню соціально-економічних аспектів розвитку ОГН приділяється значна увага з боку економістів-аграрників, в їх працях аналізуються економічні інтереси селян та їх прояви, розвиток ОГН як малих форм підприємницьких структур, обґрунтовується організаційно-економічний механізм їх функціонування. Разом з тим, розвиток ОГН є певною мірою детермінованим територіально або географічно.
Підвищення ролі території у розвитку суспільства пояснюється значним ускладненням всіх сторін суспільного життя. Так, від розміщення залежать величина, спеціалізація, зв’язки ОГН, їх місце та функції в територіальному поділі праці агропромислового комплексу (АПК) та господарського комплексу регіону в цілому. Коло питань, які стосуються територіальної організації ОГН і потребують глибокого географічного обґрунтування, достатньо широке. Важливим науково-теоретичним та практичним завданням є уточнення суспільно-географічної сутності особистих господарств населення, визначення територіальних закономірностей, особливостей та ресурсів їх функціонування, обґрунтування місця в системі аграрних відносин і територіальної організації господарського комплексу регіону, оцінки місця в територіальному поділі праці. Практично поза увагою й економістів, і географів залишилися екологічні наслідки функціонування ОГН в сучасних масштабах. Важливе значення має й уточнення функцій (особливо соціальних) ОГН в цілому. Нарешті, у зв’язку зі змінами економічних реалій важливе значення має обґрунтування суспільно-економічних критеріїв та показників не тільки економічної, але й екологічної ефективності ОГН, моделей їх розвитку на перспективу.
Відзначимо, що поряд зі значними доробками економічного, соціального характеру, дослідження ОГН проводились М.Г.Ігнатенком, М.Д.Пістуном, В.П.Нагірною та іншими географами - суспільниками. Разом з тим, комплексне суспільно-географічне вивчення ОГН у розрізі регіонів та адміністративних областей країни не проводилися. Повною мірою це стосується і ОГН Херсонської області, розвиток яких характеризують і типові, і специфічні риси та проблеми. Вирішення останніх можливе тільки за умови об’єднання зусиль управлінців, вчених різних галузей науки, практиків на місцевому, регіональному та державному рівні. Актуальність та важливість зазначених проблем, їх недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Проведені дослідження по Херсонській області відповідають складовій підпрограми Розробка науково-прикладних основ соціальної політики в умовах трансформування АПК до соціально-орієнтованих ринкових умов” (реєстраційний номер 01.03.01) Програми Інституту аграрної економіки УААН на 2001 - 2005 роки Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК”. Дисертація пов’язана з тематикою наукових досліджень кафедри соціально-економічної географії Херсонського державного університету, зокрема виконується в рамках науково-дослідної теми, що розробляється кафедрою, Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” № державної реєстрації 0198U007532 (виконавець),
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є суспільно-географічне узагальнення сутності, функцій та нових пріоритетів розвитку ОГН, встановлення їх територіальної детермінованості і обґрунтування на цій основі перспективних напрямів розвитку у відповідності до умов та особливостей регіону розміщення.
Досягнення мети передбачало постановку і вирішення у роботі комплексу взаємопов’язаних завдань:
- визначити суспільно-географічну сутність ОГН;
- уточнити функції ОГН, завдання та пріоритети розвитку в умовах ринкової економіки;
- визначити географічні умови, ресурси та закономірності функціонування і територіальної організації ОГН на суб- та мікрорегіональному рівні;
- здійснити аналіз спеціалізації та особливостей територіальної організації стосовно конкретного регіону;
- виявити проблеми та тенденції розвитку ОГН, що зумовлюють трансформацію територіальної організації ОГН;
- обґрунтувати шляхи та резерви ефективного розвитку ОГН в соціальному, економічному та екологічному аспектах.
Предмет, об’єкт і методологія дослідження.
Об’єктом дослідження є особисті господарства населення обласного регіону (апробація запропонованих концепцій та встановлення закономірностей проводились на матеріалах Херсонської області).
Предметом дослідження є фактори формування і закономірності територіальної організації особистих господарств населення регіону.
Теоретико-методологічні засади дисертації склали положення теорії суспільної географії та географії природних ресурсів. У роботі використані законодавчі та нормативні акти Української держави стосовно соціальних аспектів життєдіяльності суспільства; використання, відтворення та охорони земельних ресурсів; розвитку землекористування і багатоукладного сільського господарства в нових умовах реформування.
В процесі дослідження використовувались теоретичні та методологічні розробки, викладені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених Е.Б.Алаєва, Г.В.Балабанова, О.А.Богуцького, П.П.Борщевського, В.С.Дієсперова, М.Г.Ігнатенка, З.І.Калугіної, О.О.Комліченко, Л.О.Мармуль, В.П.Нагірної, О.М.Онищенко, М.Д.Пістуна, А.М.Ракітнікова, В.П.Руденка, Л.Г.Руденка, П.Т.Саблука, В.Ф. Семенова, О.Г.Топчієва, П.Г.Шищенка, О.М.Шпичака.
Методологія і методи дослідження. При розробці проблеми були використані окремі положення теорії регіонального розвитку, географічних оцінок, комплексний та типологічний підходи. Поставлені у дисертаційній роботі завдання вирішувались за допомогою такої сукупності загальнонаукових, аналітичних і спеціальних методів дослідження: системно-структурного аналізу, статистичного і математичного аналізу, типології, картографічного і порівняльно-географічного методів.
Застосування системно-структурного аналізу дозволило здійснити теоретико-методичне узагальнення наукових концепцій і розробок провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених вивченню проблем розвитку і функціонування ОГН. Системно аналітичний метод було використано під час структурування функцій ОГН, проведення класифікації особистих господарств, розробки моделі раціонального землекористування і екологічно безпечного розвитку ОГН.
З метою виявлення тенденцій і закономірностей змін у просторовій організації, спеціалізації ОГН застосовувались статистичні і математичні методи (кореляційний, кластерний аналіз), типологічний підхід, а також методи комплексного і порівняльного аналізу. Для аналізу просторових змін необхідним стало застосування картографічного методу.
Використання наведених вище методів і методичних підходів дозволило здійснити комплексний аналіз проблем, розглянутих в дисертаційній роботі.
Фактологічну базу дисертаційної роботи склали статистичні матеріали Херсонського обласного управління статистики, первинні матеріали Херсонського обласного управління сільського господарства, державного управління екології та природних ресурсів України в Херсонській області, матеріали суцільних обстежень сільських населених пунктів, проведених Держкомстатом протягом 2000-2004 років, матеріали польових обстежень ключових районів і господарств.
Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі з позицій суспільно-географічної науки досліджено особливості формування та закономірності територіальної організації ОГН регіону в умовах реформування економіки.
Вперше:
- розкрито суспільно-географічну сутність відношень і зв’язків, що виникають з розвитком і функціонуванням ОГН;
- розширено наявні теоретичні доробки щодо систематики і функцій ОГН;
- запропоновано методологічну схему і методичні підходи суспільно-географічного дослідження ОГН регіону;
- проведено системний аналіз географічних факторів і закономірностей розміщення і функціонування ОГН конкретного регіону;
- проведено аналіз спеціалізації та особливостей територіальної організації ОГН Херсонського регіону з виділенням типів ОГН за територіальними особливостями їх розвитку та функціонування;
- розроблено модель раціонального природокористування та екологічно безпечного розвитку ОГН регіону.
- уточнено та доповнено роль кооперативної та інтегративної діяльності у вирішенні ключових проблем функціонування ОГН, обґрунтовані основні напрямки їх вирішення.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень і висновків, сформульованих у дисертаційній роботі, забезпечується великим обсягом логічно проаналізованого фактичного матеріалу стосовно діяльності особистих господарств, цілеспрямованим застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних предмету, завданням і меті дисертаційної роботи. Виявлення закономірностей та залежностей розвитку і функціонування ОГН в межах обласного регіону базується на комплексному вивченні і аналізі всіх природно- та суспільно-географічних факторів, що зумовлюють територіальну диференціацію основних показників діяльності ОГН, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу і побудови матриці кореляційних зв’язків. Типізація ОГН обласного регіону проводилась за допомогою кластерного аналізу, що дозволило зменшити суб’єктивізм, який виникає під час виділення типів на основі великої кількості фактичного матеріалу. З метою перевірки результатів проведеної типізації ОГН було застосовано порівняльний аналіз кількісних показників. Результати такого аналізу дають змогу говорити про однорідність спеціалізації і соціально-економічних умов в межах виділених типів та підтипів і, відповідно, про можливість використання представленої схеми в сфері управління сільського господарства обласного регіону.
Наукове значення роботи. Розроблені теоретичні і методологічні засади, виявлені закономірності територіальної організації та спеціалізації ОГН розвивають та поглиблюють суспільно-географічний напрям дослідження цього типу господарств. Вони можуть бути використані для поглиблення вивчення цієї проблематики або для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах країни.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони використовуються для обґрунтування перспективних напрямків розвитку особистих господарств населення Херсонським обласним управлінням сільського господарства. Одержані в дисертації висновки та рекомендації сприятимуть організації раціонального природокористування в ОГН Херсонщини, подальшому розвитку кооперативних зв’язків з суб’єктами АПК та підвищенню ролі особистих господарств у формуванні рівня життя сільських жителів. Основні положення дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Херсонського державного університету, зокрема при викладанні дисциплін Економічна і соціальна географія України”, Вступ до економічної географії”, Економіка природокористування”, Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів”, при організації науково-дослідної роботи студентів, магістрантів і аспірантів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійного наукового дослідження. Автором розроблені методологічні засади і запропоновані методичні підходи суспільно-географічного дослідження ОГН, визначені кількісні показники діяльності ОГН та проведена типізація адміністративно-територіальних одиниць Херсонської області за специфічними рисами функціонування ОГН. Здобувачем самостійно розроблена модель раціонального землекористування та екологічно-безпечного розвитку ОГН, виявлені причинно-наслідкові зв’язки комплексу проблем функціонування ОГН. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання. У спільних публікаціях автору належить 50% обсягу роботи.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на ІХ з’їзді Українського Географічного товариства (Чернівці, жовтень 2004) Всеукраїнській конференції Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення” (Херсон, 12-14 жовтня 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 28-29 жовтня 2005 року), а також на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного університету (2004 - 2006 рр).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них у провідних фахових виданнях 3.
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (175 найменувань), 15 рисунків, 4 додатків. Загальний обсяг дисертації 183 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретико-методологічне узагальнення і представлене нове розв’язання наукового завдання суспільно-географічного дослідження територіальної організації особистих господарств населення регіону. В результаті проведених досліджень сформульовано такі висновки:
1. ОГН найбільш масова, гнучка і динамічна форма в аграрному секторі АПК. На сучасному етапі ОГН є не тільки провідним, але й найстабільнішим типом виробників сільськогосподарської продукції в умовах загальної кризи у сільському господарстві країни. Разом з тим, на відміну від аграрних підприємств, ОГН не структуровані (не організовані), не мають координаційних органів і державної фінансової підтримки, є практично не захищеними у всіх відношеннях. З суспільно-географічної точки зору ОГН є елементарними виробничими ланками суспільства, функціональні зв’язки яких повністю відповідають відношенням і зв’язкам системи природа населення господарство”. ОГН, на нашу думку, відіграють роль можливих "ядер" стабілізації, прискорений розвиток яких надасть ймовірне подолання хоча би часткових труднощів і негараздів у сільському господарстві країни в цілому і окремих її регіонів.
2. В умовах масштабних процесів занепаду села, нагромадження цілої низки соціально-економічних, екологічних проблем розвитку сільської місцевості, ОГН відіграють значну позитивну роль у втриманні від різкого спаду рівня життя сільського населення і розбудови соціально-економічної сфери сільської місцевості. Основними функціями, що визначають роль ОГН у соціально-економічному розвитку і територіальній організації сільської місцевості, є:
- ОГН виступають основною ланкою формування справжнього господаря на землі і відіграють вирішальну роль для сталого розвиту селянства;
- ОГН мають велике значення у самозабезпеченні продуктами харчування, а також забезпеченні сільськогосподарською продукцією міського населення;
- разом із забезпеченням власних потреб у продуктах харчування, ОГН є виробниками значних обсягів товарної сільськогосподарської продукції, що уповільнює спад виробництва продукції в цілому в Україні;
- ОГН виступають відчутним компенсатором і стабілізуючим фактором зайнятості сільського населення, забезпечують додатковий заробіток переважній частині сільського населення;
- за допомогою діяльності в ОГН більшість селян самостійно забезпечують собі певний соціальний захист (зокрема, в плані освіти, лікування тощо) в перехідний період, поки на селі не розвинеться відповідна виробнича і обслуговуюча інфраструктура;
- ОГН виконують властиві лише їм економічні і соціальні функції щодо створення умов для продуктивної зайнятості, розширеного відтворення трудових ресурсів, задоволення матеріальних, духовних та інших потреб членів сім’ї та суспільства в цілому.
3. Природно-ресурсні (перш за все агровиробничі) та суспільно-географічні чинники визначають відмінності спеціалізації, територіальної організації і особливості функціонування ОГН. Аналіз кореляційних відношень між головними показниками діяльності ОГН та низкою природно- та суспільно-географічних факторів дозволив встановити закономірності і залежності географічної детермінованості функціонування ОГН.
Сукупність природних факторів виявляє наявність кореляційного зв’язку з одними й тими ж показниками функціонування ОГН, зокрема з показниками рослинництва (позитивний зв’язок - з зерновими культурами, негативний з овочевими і баштанними культурами), вплив природних факторів на тваринництво значно менший і опосередкований та пов’язаний, як правило, з наявністю кормової бази.
Домінуючим впливом характеризуються суспільно-географічні фактори, зокрема:
- виявлена кількість праціюючих” кореляційних показників розвитку ОГН із показником топологічної відстані від обласного центру свідчить про орієнтацію ОГН регіону на міського споживача і, перш за все на жителів м.Херсона;
- периферійність регіону певною мірою сприяє розвитку тваринництва та деякою мірою розвитку зернового сегмента спеціалізації особистих господарств;
- густота населення визначається нами як найбільш багатоаспектна складова і умова розвитку ОГН, вплив цього фактора є сильним і різновекторним і визначає зміни як спеціалізації рослинництва, так і тваринництва;
- зрошування не має визначального впливу на функціонування ОГН, але виступає певною мірою фоновим” фактором розвитку, впливаючи на більшість показників як рослинництва, так і тваринництва ОГН;
- сільськогосподарська освоєність та розораність території внаслідок специфіки землекористування в Херсонському регіоні значною мірою пов’язані і визначають в основному тенденції розвитку і територіальної організації рослинництва.
4. Виявлення суспільно-географічних та природно-екологічних чинників розвитку ОГН Херсонської області, аналіз галузевої структури, специфіки землекористування дозволили провести типологічне зонування території Херсонської області за особливостями територіальної організації ОГН. Виділені нами3 типи та 7 підтипів відрізняються:
- за часткою земель, сконцентрованих в ОГН (від 0,71 в підтипі 2.3 до 1,84 в підтипі 2.1 при середньо обласному рівні 1);
- за спеціалізацією рослинництва (від практично монозернової підтип 3.2 до моноовочевої підтип 1.2 з перехідними багатогалузевими підтипами);
- за розвитком тваринництва (від регіонів з незначним розвитком тваринництва молочного напрямку підтип 1.2 до районів з відносно високим рівнем розвитку м’ясо-молочного скотарства, свинарства і вирощування малої рогатої худоби підтип 3.2).
5. Аналіз особливостей спеціалізації та територіальної організації ОГН Херсонської області, проведений у просторовому та часовому аспектах, свідчить про такі характерні риси розвитку ОГН виділених типів:
- просторові зміни спеціалізації рослинництва ОГН Херсонської області знаходяться в межах трендової вісі північний схід південний захід” регіони півночі та північного сходу області мають, як правило, монокультурну зернову спеціалізацію, а у напрямку півдня і південного заходу відбувається диверсифікація виробництва рослинницької продукції в ОГН, а отже збільшення кількості галузей спеціалізації та їх якісні зміни (посилення спеціалізації на овочевих, баштанних культурах тощо);
- спеціалізація і інтенсивність виробництва продукції тваринництва господарствами населення змінюється у напрямку центр - периферія” від молочного скотарства з середнім рівнем забезпеченості худоби сільськогосподарськими угіддями до районів м’ясо-молочного скотарства і свинарства з високою чисельністю поголів’я сільськогосподарських тварин на одиницю площі сільськогосподарських угідь;
- загальною тенденцією динаміки коефіцієнтів територіальної локалізації головних сільськогосподарських культур ОГН Херсонської області є зменшення рівня спеціалізації в часі для всіх типів, що пов’язане на нашу думку з такими факторами: по-перше, успішні ОГН стають з часом фермерськими господарствами та є ядрами формування сільськогосподарських підприємств, що акумулюють землі інших ОГН (про це свідчить деяке скорочення площі ОГН); по-друге, для більшості сільського населення ОГН стають головним джерелом існування на фоні зламу традиційних форм господарювання та збільшення експлуатації в сільськогосподарських підприємствах, тому ОГН збільшують кількість вирощуваних культур, понижуючи частку товарних.
6. До ключових проблем розвитку ОГН, що значно знижують ефективність цієї форми господарювання, віднесено:
- збитковість або низька рентабельність виробництва в ОГН і, відповідно, низька товарність продукції внаслідок малої продуктивності праці і недостатнього розвитку агросервісної інфраструктури;
- незахищеність діяльності ОГН у всіх відношеннях в умовах фактично ізольованого та інституціонально нерегламентованого функціонування;
- нераціональна територіальна організація виробництва в ОГН з відсутністю науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо екологічно безпечної організації території та раціонального землекористування;
- відсутність стартового капіталу внаслідок низьких доходів селян і відсутності доступу до кредитних ресурсів;
- недосконалість матеріально-технічного, фінансово-кредитного та інформаційного забезпечення і технологічна відсталість виробництва.
Зважаючи на ці проблемні аспекти, на сучасному етапі функціонування дрібних форм господарювання на землі з точки зору еколого-економічної ефективності не може вважатися стратегічним напрямком формування в Україні прогресивної організаційної структури аграрного виробництва ринкового типу. Разом з тим, дрібні господарства найбільш готові до поглиблення спеціалізації щодо виробництва високоякісної, екологічно чистої продукції, і тому заслуговують на посилення гарантованої економічної і правової підтримки з боку держави.
7. Аналіз специфічних рис функціонування особистих господарств, особливостей їх діяльності у пореформений період дозволяє визначити сучасні тенденції розвитку ОГН, які полягають у таких аспектах їх діяльності:
- комерціалізація ОГН (ОГН не тільки забезпечують особисті потреби, але і частину продукції реалізують за різними каналами);
- диверсифікація діяльності (перехід від власне сільськогосподарського виробництва до надання туристичних послуг, технологічного обслуговування, переробки сільськогосподарської сировини тощо);
- перехід від індивідуального виробництва до кооперативних форм діяльності;
- залучення ОГН до інтегрованого виробництва.
8. З позицій еколого-економічної доцільності ми вважаємо найбільш оптимальною концепцію двохвекторного розвитку” аграрних господарств, за якою доцільно підтримувати як велике товарне виробництво, так і дрібні господарства споживчо-товарного типу, якими і є особисті господарства. В умовах складної екологічної ситуації в сільському господарстві в Україні, тобто в умовах посилення процесів деградації ґрунтів, особисті господарства повинні і можуть відігравати особливу роль у вдосконаленні природокористування, відновленні родючості земель як ядра” впровадження нової моделі екологічно безпечного розвитку сільськогосподарського землекористування.
9. У організаційно-економічному аспекті найбільшу увагу, на наш погляд, слід приділити розвитку процесів кооперування, агропромислової інтеграції і формуванню агросервісної інфраструктури. Кооперативні та інтегративні формування, на нашу думку, можуть стати досить об’єктивним механізмом згуртування сільського населення, побудови громадянського суспільства на селі і розв’язання низки соціально-економічних проблем розвитку ОГН, зокрема:
- створять умови для широкого залучення до праці практично усіх верств сільського населення;
- знімуть проблеми щодо реалізації продукції та поліпшення діяльності дрібних сільських товаровиробників;
- мобілізують потенційні можливості щодо суттєвого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в усіх секторах сільської економіки;
- нададуть можливість спільно вирішувати основні засади сумісної діяльності і використання прибутків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна праця та соціальний розвиток села / БогуцькийО.А., КопаловаГ.І., Орлатий М.К. та ін. - К.: ВИПОЛ, 1996. -302 с.
2. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5) / за ред. П. Т. Саблука та ін. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - 647 с.
3. Адміністративно-територіальний устрій області та чисельність наявного населення. Статистичний збірник. Херсон: Херсонське обласне управління статистики, 2001. 53 с.
4. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
5. Аналітичний звіт про стан соціально-політичного і соціально-економічного розвитку Херсонської області / В.К.Коробов, І.О.Пилипенко, Д.В.Білий, М.А.Гоманюк. Херсон: Графіка, 2004. 78с.
6. Атлас типичных решений размещения линейных рубежей при почвозащитной контурно-мелиоративной организации территории склонов в хозяйствах Лесостепной, Степной и Степной Засушливой зонах Украинской ССР. К.: УкрНИИземпроект, 1990. 232 с.
7. Балабанов Г.В., Кавецький І.Й, Качаєв Ю.Д. та ін. Трансформація територіальної організації господарства України // Укр. геогр. журнал. 2001. № 3. С. 81-89
8. Белолипский В.А., Джос А.Н.. Милехин П.А., Плотников В.Т. Эколого-ландшафтная организация территории основа эффективного использования земель // Вісник ХДАУ. Сер. Економіка АПК і природокористування”. 1999. - №5. С. 182-187
9. Бітер О. Рівень життя сільського населення. -Львів: Піраміда, 1996. 184с.
10.Білий М.М. Розвиток особистих селянських господарств на Прикарпатті // Економіка АПК. - 2005. - № 5. - С. 44 - 51
11.Благодатний В.І., Мармуль Л.О. Основи підприємництва та агробізнесу: Навчальний посібник - Херсон: Айлант, 2002.- 274 с.
12.Богадьорова Л.М. Особливості та фактори розвитку особистих господарств населення Херсонської області // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К.: Вид-во Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова, 2005. Вип.14. С.147-154
13.Богадьорова Л.М. Основи методики суспільно-географічного дослідження особистих господарств населення // Культура народов Причерноморья. 2005. №68 С. 125 - 129
14.Богадьорова Л.М. Просторові та часові зміни спеціалізації особистих господарств населення в межах Херсонської області // Географія і сучасність. Зб. наук. праць націон. пед ун-ту ім. М.П.Драгоманова К.: Вид-во націон пед ун-ту ім.М.П. Драгоманова,2006. Вип.. 15.- С. 66-71
15.Богадьорова Л.М., Джуль К.І. Сучасний стан і проблеми розвитку та розміщення тваринництва Херсонської області // Наукові записки Херсонського відділу Українського географічного товариства. Зб. наук. праць. Вип.1. Херсон: ПП Віноградов Г.О., 2005. С.62-67
16.Богадьорова Л.М. Роль особистих господарств населення в сучасному АПК України та регіонів // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2005. С. 192-197
17.Богуш Л.Г. Розбудова соціальної сфери села в умовах реформування АПК // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан та перспективи вирішення. Матеріали ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 18-19 березня 2002 року). К.: Стафед-2”, 2002. С. 132-133
18.Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Екологія Херсонщини: Навч. посібник. Херсон: Терра, 2001. 156 с.
19.Борущак М.О Суть и цель агротуризма // Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія. Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції (18 - 19 жовтня 1999 р., м. Київ).- К.: Вид-во "КІТЕП", 1999. С. 275-278
20.Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г., Мармуль Л.О. Регіональні агропромислові комплекси України. - К.: Наук. думка, 1996.- 262с.
21.Борщевський П.П., Чернюк Л.Г. та ін. Підвищення ефективності використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону. К.: Аграрна наука, 1998. 240 с.
22.Бугуцький О.А., Дієсперов B.C. Проблеми сільськогосподарської праці в Україні // Економіка АПК. 1998. № 1. С.65-71.
23.Булигін С.Ю., Думін Ю.Д., Куценко М.В. Оцінка географічного середовища та оптимізація землекористування. Харків: ТОВ Світло зі Сходу”, 2002. 168 с.
24.Валькована О.В. Трансформаційні процеси та основні напрями розвитку сільського господарства Вінницької області (суспільно-географічний підхід) // Укр. геогр. журнал. 2001. № 4. С. 23-28
25.Вдовиченко М.Х., Якуба К.І., Орлатий М.К. та ін. Соціальне відродження і розвиток села в умовах становлення ринкової економіки. -К.: Урожай, 1993.-211 с.
26.ГайдуцькийП.І. Розвиток багатоукладного господарювання та конкурентоспроможного аграрного виробництва // Економіка АПК. 2001. - №4. С.19-23.
27.Галицкий В.И. Оптимизация природной среды. - К.: Наук. думка, 1989. - 170 с.
28.ГладійМ.В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (питання теорії, методології і практики). Львів.: ІРД НАНУ, 1998. 294 с.
29.ГогуляО.П. Інтеграційні процеси в сільськогосподарських формуваннях. Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука. К: ІАЄ, 2002. 754 с.
30.Горбунова Л.И. Задачи экономико-географического изучения сельскохозяйственного землепользования в условиях частной собственности на землю и рынка земли // Власністний статус і проблеми раціонального використання земель: Матеріали Міжнар. наук. конф.. Київ: РВПС України НАН України, 2000. Ч.1 С. 221-223
31.Горкавий В. К., Гончаренко Н. Г. Організаційно-економічні основи створення кооперативів // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. Ч. 2 Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. -С. 44-46
32.Грицку В.С. Суспільно-географічна оцінка структурних зрушень в АПК Чернівецької області ): Автореф. дис....канд. геогр. наук: 11.00.02 / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Київ, 2000. 16 с.
33.Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Либідь, 1995. 233 с.
34.Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ мелиоративного природопользования. - К.: Либідь, 1993. - 224 с.
35.Данилишин Б.М., Міщенко В.С. Рентна політика в Україні. К.: ЗАТ НІЧЛАВА”, 2004. 68 с.
36.Дегодюк Е.Г. Сучасний стан земельних ресурсів України і шляхи відновлення земле-і природокористування // Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми та шляхи вирішення. Зб. доп. Всеукр. наук.-практ. конф. К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. С. 37-42
37.Дієсперов В.С. Вигідність роботи в сільському господарстві: оцінка та перспективи // Економіка України. 2005. № 8. С. 62-67
38.Дорогунцов С.І., Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. К.: Урожай, 1992. 128 с.
39.Дорогунцов С.І., Новоторов О.С., Ніколаєнко Т.С. Оцінка земельно-ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання. К.: РВПС України НАН України, 1999. 82с.
40.Дудник И.Н. Комплексное развитие сельского района (Географические основы управления). Полтава: Астрея, 1993. 230 с.
41.Збарський В.К. Особисті селянські господарства в становленні малих форм господарювання // Економіка АПК. - 2004. -№ 1. - С. 48 - 53.
42.Збарський В.К. Проблеми кооперування селянських господарств у працях М.Д.Кондратьєва // Економіка АПК. - 2004. -№ 11. - С. 42 - 47.
43.Зиновьев Ф.В. Формирование эффективных механизмов хозяйствования в агропромышленном комплексе Крыма. - Симферополь: Таврия, 2001. 260 с.
44.Зиновьев Ф.В., Додонова М.В. Личные подсобные хозяйства сельских жителей Крыма. - Симф.: Таврия, 1999. - 84 с.
45.Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории: Географический анализ и синтез. Львов: Вища школа, 1986. 164 с.
46.Исаков Ю.А., Казанская Н.С., Панфилов Д.В. Классификация, география и антропогенная трансформация экосистем. М.: Наука, 1980. 228 с.
47.Ичитовкин Б. Н. Малые формы хозяйствования. - М.: Экономика, 1991.- 204 с.
48.Іванух Р.А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільського господарства. К.: Урожай, 1985. 128 с.
49.Ігнатенко М.Г., Богадьорова Л.М. Значення особистого підсобного господарства в сучасному забезпеченні населення продуктами харчування // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрій”. 2004. Т. 2. С.218-219
50.Ігнатенко М.Г., Малєєв В.О. Екологічна складова сталого розвитку сільськогосподарського виробництва // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан та перспективи вирішення. Матеріали ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 18-19 березня 2002 року). К.: Стафед-2”, 2002. С. 144-145
51.Ігнатенко М.Г., Малєєв В.О., Богадьорова Л.М. Проблеми особистих селянських господарств Херсонської області на сучасному етапі // Таврійський науковий вісник. Зб. наук. праць. Херсон: Айлант, 2005. Вип.40. С. 217-223
52.Ігнатенко М.Г., Стецишин М.М. Географічні аспекти раціонального природокористування в регіональному АПК (на прикладі Херсонської області). Мелітополь: Приазовск. район. типогр. Запорожского облуправл., 1994. 32 с.
53.Калугина З.И. Личное подсобное хозяйство в СССР: социальные регуляторы и результаты развития. - Новосибирск:Наука. Сиб. Отд-ние, 1991. - 240 с.
54.Каштанов А.Н., Лисецкий Ф.М., Швебс Г.И. Основы ландшафтно-экологического земледелия. К.: Колос, 1994. 127 с.
55.Коваль Н. В. Зайнятість і резерви виробництва продукції в господарствах населення // Економіка АПК. - 2003. -№ 3. - С. 135 - 138.
56.Комліченко О.О. Принципи діяльності та перспективи розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів власників особистих селянських господарств. - Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 4 Стабілізація доходів сільських товаровиробників. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 203 - 205.
57.Комліченко О.О. Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення. К.: ІАЕ УААН, 2003. 118 с.
58.Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР. Теоретические и методические исследования / Маринич А.М., Горленко И.А., Руденко Л.Г. и др. Киев: Наукова думка, 1990. 200 с.
59. Котовський І.М., Бойко В.М., Пилипенко І.О. Польові практики з геоагрфічних дисциплін: Методичні рекомендації. Херсон: Видавництво ХДУ, 2004. 92 с.
60.Кривов В.М. Оптимізація структури агроландшафтів основа раціонального використання земельних ресурсів // Землевпорядний вісник. 1998. №3 С. 36-38
61.Крючков В.Г. Территориальная организация сельского хозяйства. Проблемы и методы экономико-географического исследования. М.: Мысль, 1978. 272 с.
62.Кузнецов В.В. Личные подсобные хозяйства: тенденции развития и перспективы их кооперации. // Сельское хозяйство в экономике юга России. - Ростов на Дону, 1997.-С.46-56.
63.Куліш М.Ю. Проблеми розвитку особистих селянських господарств // Економіка АПК. - 2004. - №7.- С. 144-146
64.Кушнір Л.А. Розвиток особистих господарств населення в умовах перехідної економіки: автореф. дис. канд. економ. наук. - Львівський державний аграрний університет, Львів. - 1999. -18с.
65.Левада О.В. Теоретична основа екологічного підходу аграрно-меліоративного природокористування Півдня України // Географічні проблеми розвитку півдня України у ХХІ столітті. Зб. наук. праць. Одеса-Мелітополь: Вид-во Мелітополь”, 2000. Ч. 1. С. 76-83
66.Личное подсобное хозяйство в условиях агропромышленной интеграции / Под ред. В.Б. Островского. - М.: Наука, 1988. -157с.
67.Лугина В.Ф. Еколого-економічні проблеми сільськогосподарського землекористування. Київ, 1998. 168 с.
68.Лужанська Т.Ю. Виробничо-територіальні типи сільськогосподарських підприємств Закарпатської області: суспільно-географічне дослідження ): Автореф. дис....канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львівськ. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2003. 16 с.
69.Макарова И.В. Резервы личного подсобного хозяйства. -М.: Россельхозиздат, 1986. 72 с.
70.Максаковский В.П. Географическая культура: учебное пособие для студентов вузов. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. 416 с.
71.Малік М.Й. Кредитне кооперування: проблеми та наслідки. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI столітті. -К.: ІАЕУААН, 2001.-638с.
72.Малік М.Й. Мотивація виробничої діяльності в аграрній сфері економіки. -К.: ІАЕ УААН , 1995. - 173 с.
73.Мальчикова Д.С. Соціально-економічні та екологічні аспекти організації території в межах зон впливу міських систем розселення Херсонської області // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрій”, 2004. Т. 2. С. 350-352
74.Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання. -К.: Парламентське видавництво, 1998. - 256 с.
75.Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. К.: Т-во Знання”, КОО, 2003. 479 с.
76.Мармуль Л.А. и др. Изучение личного подсобного хозяйства. - Черновцы, 1987. - 13 с.
77.Мармуль Л.А. Место личного подсобного хозяйства в обеспечении областной продовольственной программы. М.: Деп. в ВНИИТЭИ Агропром., 1986. - 17 с.
78.Мармуль Л.А. Типологический анализ личного подсобного хозяйства населения ЧИР // Использование рекреационного потенциала территории Северного Кавказа и география занятости населения. Сб. науч. трудов. Грозный: ЧИГУ, 1991. С.87-91
79.МармульЛ.О. Ефективність функціонування регіональних агропромислових комплексів в умовах ринкової економіки. К.: РВПС України, 1993. 230 с.
80.Мартин А.Г. Еколого-економічна оптимізація структури сільськогосподарського землекористування // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан та перспективи вирішення. Матеріали ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 18-19 березня 2002 року). К.: Стафед-2”, 2002. С.71-72
81.Мельник Л.Е., Макаренко А.П., Любович А.А. Подсобные хозяйства населения: реалии и перспективы. // Економіка АПК. - 1999. - №8. - С. 28 - 35.
82.Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Особистий сектор сільськогосподарського виробництва: стан, тенденції та перспективи. // Економіка АПК. - 2002. - №11. - С. 119 - 127.
83.Месель-Веселяк В.Я. Развитие форм хозяйствования в аграрном производстве: автореф. дисс. докт. экон. наук. — Киев, ИАЭ УААН. -1994. - 45 с.
84.Месель-Веселяк В.Я. Розвиток особистих селянських господарств в Україні // Економіка АПК. - 2005. - № 2. - С. 7 - 15
85.Методика разработки адаптивно-ландшафтных систем земледелия в хозяйствах Кировской области / Под ред. В.А.Сысуева. Киров: НИИСХ Северо-востока, 2000. 60 с.
86.Микитенко І. А. Формування сукупних доходів і витрат у сільських домогосподарствах // Економіка АПК. - 2002. - № 6. - С. 107 - 111.
87.Михайлова Л.І. Особисті підсобні господарства населення: сутність, класифікація, ефективність // Економіка АПК. - 2001.- №7.-С.113-119
88.Могильний О.М. До питання про багатоукладність сільського господарства // Економіка України. - 2005.- №6.- С.58-66
89.Молдаван Л.В. Роль сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у процесі реорганізації КСП. -К.: Тасіс, 2000. - 52 с.
90.Молодиченко В.В., Стецишин М.М. Природно-ресурсні передумови р