ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ІНОЗЕМНОЮ ФАХОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист; висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів» – охарактеризовано базові поняття дослідження; проаналізовано стан дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів у педагогічній теорії; досліджено форми і методи організації самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у професійній підготовці майбутніх інженерів.

На основі теоретичного аналізу зроблено висновок, що поняття «самостійна робота студентів» розглядається як спосіб організації навчального пізнання; система, що включає в себе змістову, оперативну та результативну сторони; система організації педагогічних умов для забезпечення управління навчальною діяльністю; специфічний вид діяльності учіння, метою якого є формування самостійності; сукупність усіх видів самостійної діяльності; одна з форм педагогічної діяльності. У дисертації поняття «самостійна робота студентів» визначається як індивідуальна чи групова діяльність, що спрямована на досягнення певної мети, поставленої викладачем перед студентом чи самим студентом перед собою.

Аналіз психолого-педагогічної літератури щодо визначення суті понять «уміння» й «навички» свідчить про неоднозначність думки вчених з цього приводу. У дисертації за основу приймаються положення дослідників, які вважають уміння утворенням вищого порядку, ніж навички, тому останні визначаються як основа формування умінь. У визначенні умінь і навичок, необхідних для виконання самостійної роботи студентами автор спирається на науково-теоретичні положення щодо процесу виконання самостійної роботи студентами. Під поняттям «уміння самостійної роботи студентів» розуміється уміння самостійно здійснювати різні навчальні дії, спрямовані на засвоєння навчального матеріалу та уміння самостійно визначати, організовувати, контролювати та корегувати свою навчальну діяльність. Під поняттям «навички самостійної роботи студентів» розуміються автоматичні дії, необхідні для формування умінь самостійної роботи студентів.

Поняття «іноземна фахова література для майбутніх інженерів» у дисертації розглядається як професійно спрямована література іноземною мовою, що сприяє оволодінню теоретичними та практичними знаннями із спеціальних дисциплін професійної підготовки майбутніх інженерів, а також забезпечує їх самовдосконалення протягом життя. Під поняттям «самостійна робота майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою» розуміється пошук, читання, реферування та анотування іноземної фахової літератури для одержання професійно значущої інформації та самоосвіти упродовж життя.

У розділі поняття «технологія формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів» розглядається як раціональний спосіб формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою для підвищення рівня професійної підготовки майбутніх інженерів, їх адаптації до сучасних умов професійної діяльності та самовдосконалення впродовж життя.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури з проблем професійної підготовки фахівців зроблено висновок, що метою навчання майбутніх інженерів у вищому технічному навчальному закладі є формування професійної компетентності. Професійна компетентність майбутнього інженера розглядається як єдність інтелектуальних здібностей, особистісних якостей, соціальних і професійних знань, умінь, навичок та здатностей їх ефективно використовувати у процесі професійної діяльності та навчання протягом життя.

У ході дослідження визначено педагогічні умови ефективності самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою.

Визначено мету самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою, яка полягає у формуванні знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності майбутніх інженерів та навчання протягом життя. З огляду на визначену мету, сформульовано основні завдання організації самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою: формування професійної компетентності, самостійності і творчості як особистісної якості майбутнього інженера; розвиток умінь і навичок сприйняття, використання та систематизації інформації, що міститься в іноземній фаховій літературі; одержання знань за фахом; розвиток інтересу до самонавчання.

У другому розділі – «Сучасний стан та особливості формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів» – викладено результати дослідження сучасного стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів, виявлено особливості формування умінь і навичок самостійної роботи означеними джерелами з урахуванням професійної підготовки на кожному етапі; розроблено та обґрунтовано принципи відбору змісту самостійної роботи з іноземною фаховою літературою для майбутніх інженерів.

З метою визначення реального стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів проведено тестування та анкетування студентів четвертого (276 чол.) та п’ятого (212 чол.) курсів, які навчаються за напрямом підготовки «Електромеханіка», та анкетування викладачів спеціальних дисциплін та іноземних мов (125 чол.). Загальна кількість учасників констатувального експерименту – 613 осіб.

На підставі аналізу стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою зроблено висновок про досить низький рівень розвитку зазначених умінь і навичок у студентів вищих технічних навчальних закладів за напрямом підготовки «Електромеханіка».

Аналіз стану організації самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою у вищих технічних навчальних закладах III – IV рівнів акредитації свідчить, що мають місце певні проблеми, які стоять на заваді належній організації такого виду роботи. Серед них такі: низький рівень навчально-методичного забезпечення та недостатня кількість технічних засобів навчання; відсутність зв’язку з етапами професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків; низький рівень мотивації студентів до цього виду навчальної діяльності; необізнаність викладачів щодо педагогічних умов ефективності самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою; певна невідповідність цілей самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою у вищих технічних навчальних закладах реальним професійним потребам; недосконала організація контролю та самоконтролю цього виду навчальної діяльності.

У ході дослідження визначено особливості формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах, а саме: врахування особливостей професійної діяльності майбутнього інженера та вимог Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти Ради Європи (2003); врахування етапів професійної підготовки майбутніх інженерів; впровадження інтегрованих курсів.

Відбір і структурування змісту навчального матеріалу для самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою визначається, перш за все, загальними цілями професійної підготовки майбутніх інженерів у вищому технічному навчальному закладі III – Iv рівнів акредитації. Найбільш вдалим поєднанням зазначених цілей вважається інтегративний підхід до формування умінь і навичок самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою, що дає змогу сформувати цілісну систему знань, умінь і навичок студентів з іноземних мов та спеціальних дисциплін.

Визначено, що під час самостійної роботи з іноземним фаховим текстом студенти мають вирішувати наступні завдання, що впливають на професійно важливі якості: отримати інформацію та вміти застосувати її на практиці; використовувати свої іншомовні знання для розуміння й осмислення того, що читають, здобуваючи одночасно навички й уміння самостійної роботи з іноземною фаховою літературою.

З метою визначення принципів відбору й структурування змісту навчального матеріалу для самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою зроблено відбір загальнодидактичних принципів та обґрунтовано специфічні дидактичні принципи відбору навчального матеріалу: науковості й актуальності, систематичності й послідовності, розвивального навчання, творчої активності й самостійності, індивідуалізації й диференціації, цілісності професійної й іншомовної підготовки, спрямованості на професійний розвиток особистості упродовж життя, взаємодії суб’єктів навчальної діяльності.

У третьому розділі – «Проектування й експериментальна перевірка технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів» – висвітлено теоретичні засади проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів, а також визначено та обґрунтовано етапи, методику та аналіз результатів педагогічного експерименту щодо перевірки ефективності застосування запропонованої технології.

Метою технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів-електромеханіків є підвищення рівня професійної компетентності засобами формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою.

Завданнями технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів є вивчення теоретичного матеріалу із спеціальних дисциплін засобами самостійної роботи з іноземною фаховою літературою.

Структура технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів містить концептуальний (ідеологія, мета, завдання), змістово-процесуальний (принципи відбору й структурування змісту навчального матеріалу, форми самостійної роботи, навчально-методичне забезпечення й форми контролю) та професійний компоненти (взаємодія викладачів спеціальних дисциплін й іноземних мов).

У розділі визначено етапи проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів з урахуванням особливостей їх професійної діяльності.

Метою формувального етапу експерименту було визначити ефективність застосування розробленої технології у професійній підготовці майбутніх інженерів-електромеханіків.

Педагогічний експеримент проводився у трьох вищих технічних навчальних закладах (Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені Михайла Остроградського, Вінницькому національному технічному університеті, Дніпродзержинському державному технічному університеті).

Для проведення даного етапу експерименту було розроблено тестові завдання щодо перевірки розуміння професійно орієнтованого тексту англійською мовою та інтегративний лабораторний практикум з дисципліни «Силові перетворювачі електропривода», який містить лабораторні роботи, завдання щодо їх виконання та оформлення письмового звіту. Навчальний матеріал лабораторного практикуму було розроблено у вигляді традиційного й електронного посібників. В електронному посібнику, на відміну від традиційного, навчальний матеріал мав чотири рівні складності, тобто текст теоретичної частини лабораторних робіт містив різну кількість термінів англійською мовою (перший рівень мав 30% іншомовних термінів, другий – 50%, третій – 80%, четвертий – цілком англомовний), мультимедійний англо-український словник, тести та статистичний блок для самоконтролю самостійної роботи студентів.

З метою визначення ефективності розробленої технології в експерименті брали участь дві експериментальні групи студентів четвертого курсу за напрямом підготовки «Електромеханіка». У ході експерименту порівнювалися результати тесту щодо розуміння професійно орієнтованого тексту англійською мовою до й після роботи з навчальними матеріалами лабораторного практикуму (найвища оцінка – 10 балів). Студенти першої експериментальної групи вивчали зміст теоретичної частини лабораторних робіт за традиційним посібником, другої – за електронним посібником.

Обробка результатів експерименту проводилася в середовищі універсального статистичного пакета STATGRAPHICS Centurion. Технологію комп’ютерної обробки статистичних даних було обрано з огляду на її переваги, серед яких аналіз даних за декількома критеріями, що дозволило переконатися в правильності результатів експерименту. При цьому всі трудомісткі математичні обчислення виконувалися автоматично, що усунуло виникнення механічних помилок під час обробки результатів, підвищило надійність аналізу, скоротило час обробки результатів експерименту.

Статистичні гіпотези дослідження перевірялися за допомогою одного параметричного (критерію Стьюдента) і двох непараметричних критеріїв (критерію знаків та знаково-рангового критерію Уілкоксона), що дало змогу зробити висновок про наявність позитивного ефекту в обох експериментальних групах. Цей висновок можна розповсюдити на генеральну сукупність з надійністю не меншою, ніж 95%.

У ході експерименту досліджувалося також питання ефективності використання комп’ютерних технологій для впровадження технології формування умінь і навичок самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою.

З цією метою порівнювалися результати контрольного тесту після роботи двох експериментальних груп з навчальними посібниками до лабораторного практикуму.

Перевірка статистичних гіпотез за допомогою критеріїв Стьюдента, Манна-Уітні та Колмогорова-Смірнова дозволила зробити висновок про неоднорідність вибірок, що зумовлено значною відмінністю між ексцесами та асиметріями, які відповідають за форму розподілу і свідчать про якісні відмінності між вибірками.

Зроблено висновок, що впровадження технології формування умінь і навичок самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою за допомогою інформаційних комп’ютерних технологій є більш ефективним у якісному відношенні, що має позитивний вплив на підвищення рівня професійної компетентності майбутнього інженера-електромеханіка.

Як видно з рис. 1, бали, що отримали студенти експериментальних груп під час заключного контролю, відрізняються за якісним складом. А саме: 10 балів отримали 4,11% студентів групи І і 7,7% – студентів групи ІІ; 9 балів – 9,6% студентів групи І і 13,5% студентів групи ІІ; 8 балів – 15% студентів групи І і 17,3% студентів групи ІІ; 7 балів – 20,5% студентів групи І і 23,1% студентів групи ІІ; 6 балів – 24,7% студентів групи І і 17,3% студентів групи ІІ; 5 балів – 9,6% студентів групи І і 13,5% студентів групи ІІ; 4 бали – 8,2% студентів групи І і 5,8% студентів групи ІІ; 3 бали – 5,5% студентів групи І і 1,9% студентів групи ІІ; 2 бали – 2,74% студентів групи І і 0% студентів групи ІІ.

Оскільки в якості одного з основних критеріїв оцінки ефективності використання інформаційних технологій навчання в педагогічних дослідженнях застосовується коефіцієнт оцінки К_0,його також було застосовано для підтвердження зроблених висновків. Враховуючи, що К₀> 1, слід вважати, що використання інформаційних технологій для впровадження педагогічної технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів є ефективнішим за традиційну форму навчання (навчальний посібник).