ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ДЕВ’ЯТИКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПРАВОЗНАВСТВА Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження для сучасної методичної науки; визначено об’єкт і предмет дослідження, його мету, сформульовано завдання й методологічну основу дослідження; розкрито методи дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення роботи; наведено дані про апробацію та впровадження результатів у практику.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи дослідження» охарактеризовано процес формування ціннісних орієнтацій учнів як предмет методичного дослідження; висвітлено потенціал шкільного предмета «Основи правознавства» у формуванні ціннісних орієнтацій старших підлітків; розкрито методичні умови формування соціально-правових ціннісних орієнтацій дев’ятикласників на уроках правознавства.

Проведені дослідження свідчать, що у науковій літературі цінності визначаються як феномен, що як такий, переважно сам по собі не має буття, маючи тільки значущість для людини: цінність постає як вимога, що апелює до волі людини, як ціль, поставлена перед нею.

Аналіз та узагальнення результатів досліджень з проблеми дозволили визначити поняття «ціннісні орієнтації» як внутрішній компонент свідомості та самосвідомості людини; особливі психологічні утворення, які формуються шляхом інтеріоризації особистістю суспільних цінностей. Вони є внутрішньою основою суб’єктивних ціннісних ставлень особистості до різних сторін дійсності, які опредметнюються у потребах, інтересах і смаках людини, у значимих особистісних ідеалах та життєвих установках, переконаннях та інших проявах особистості. Вони є підставою для виникнення в особистості мотивації й вибору такого типу поведінки (вчинку), в основі якого лежать певні, з тою чи іншою глибиною усвідомлені (чи взагалі неусвідомлені) цінності. У процесі їх формування зовнішнє стає досягненням суб’єкта і переходить у його свідомість, щоб у процесі подальшого розвитку знайти відображення в результатах особистісно та соціально значущої діяльності.

В дисертаційній роботі обґрунтовується, що у будь-якому суспільстві ціннісні орієнтації є об’єктом виховання, цілеспрямованого впливу. Розвинена система ціннісних орієнтацій є ознакою зрілості особистості, показником рівня її соціальності. Високий рівень сформованості ціннісних орієнтацій дозволяє людині вибірково ставитися до явищ і предметів оточуючого світу, адекватно сприймати й оцінювати їхню значимість.

Однією із загальновизнаних цінностей сучасного суспільства є цінність права як суспільного явища, що має соціальний, інструментальний та особистісний аспекти. В основі права перебувають такі абсолютні цінності, як збереження життя, родини, власності, забезпечення безпеки, здобування знань, прийняття рішень і т. ін. Цільове призначення права в цьому зв’язку полягає в збереженні існуючих цінностей за такими напрямами як їх закріплення, ієрархізація, інформування про цінності, перерозподіл і захист цінностей. Власна ж цінність права потребує виокремлення специфічних правових цінностей (права людини, суб’єктивні права, юридичні обов’язки, правозаконність і т. ін.) - зафіксованих у позитивному праві його універсальних засад, об’єктивно зумовлених потребами і рівнем розвитку суспільства, що визначають сутність і спрямованість правового регулювання. Правові цінності існують для суспільства й індивіда у вигляді «готових формул», що орієнтують його в соціальному житті, впливаючи на вибір варіанта поведінки у сфері дії права. З правовими тісно пов’язані соціальні цінності, що характеризують напрям розвитку суспільного життя і включають групи цінностей, притаманні демократичним суспільствам, ринковій економіці, пов’язані з особистістю та її трудовою діяльністю.

Аналіз джерел з проблеми дослідження дозволив сформулювати робоче визначення вихідного поняття дослідження – ціннісні орієнтації учнів, що формуються у процесі вивчення правознавства - це складне особистісне утворення, що забезпечує вибіркову, відносно стійку спрямованість інтересів, мотивів, цілей, переконань, вчинків та поведінки особистості на соціально-правові цінності суспільства. Найбільш доцільним є виокремлення у структурі ціннісних орієнтацій таких компонентів: когнітивного (знання, уявлення); емотивного (емоційна складова, що виходить з оцінки); поведінкового (реалізація ціннісних орієнтацій у вчинках і поведінці особи).

Важлива роль у формуванні ціннісних орієнтацій молоді на соціально-правові цінності належить школі. Основним предметом, що переважно забезпечує формування соціально-правових цінностей та відповідних орієнтацій учнів, має бути шкільне правознавство, стрижнем якого є навчальний предмет «Основи правознавства» у 9-му класі одинадцятирічної школи (у дванадцятирічній школі – 10-му). Аналіз Державного стандарту освіти та навчальних програм з правознавства свідчить, що навчальний матеріал сучасного шкільного правознавства має високий потенціал для формування ціннісних орієнтацій учнів.

Проведені дослідження підводять до висновку, що у будь-якій освітній системі, спрямованій на формування цінностей особистості, це завдання розв’язується двома шляхами: через зміст навчання (за умови забезпечення його якісного засвоєння учнями) та через методичну організацію (технологію) навчання. Тому для формування в учнів соціально-правових цінностей та орієнтацій на них у зміст освіти мають бути включені сюжети, що розкривають такі цінності, а відбір та структурування всього змісту навчального матеріалу має проводитися з урахуванням психологічного механізму формування цінностей особистості (тобто учням треба надавати факти про те, якими були потреби, мотиви, інтереси людей, які створили такі цінності і прагнули втілити їх у життя, як вони ставилися до світу і як діяли в конкретному часі та просторі).

Педагоги мають також визначити арсенал засобів емоційного впливу на свідомість учнів через навчальні ситуації, пов’язані з повсякденним життям дитини та актуальними проблемами сьогодення, що розглядаються на уроці в контексті теми, що вивчається. Починаючи роботу над формуванням ціннісних орієнтацій на уроках правознавства, вчитель повинен відібрати ті прийоми і методи навчання, які найбільш адекватно відображають зміст навчальної роботи та дають можливість досягти запланованої мети.

Здійснений у дисертації аналіз положень педагогічної та методичної науки дозволяє стверджувати, що основними методичними умовами ефективного формування ціннісних орієнтацій дев’ятикласників у навчанні правознавства можна вважати: 1) визнання орієнтації учнів на соціально-правові цінності одним з важливих результатів навчання правознавства; 2) посилення ціннісного акценту у змісті правових знань через закріплення у свідомості й почуттях учнів норм, визначень, понять, висновків, що відіграють найбільш значиму роль у системі соціально-правових цінностей суспільства; 3) спеціальну організацію активної та творчої навчальної діяльності учнів на уроках правознавства за допомогою системи пізнавальних завдань, спрямованих на оперування аксіологічними знаннями і уміннями; 4) застосування активних та інтерактивних методів навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного та емоційно-ціннісного змісту правових феноменів.

У другому розділі «Експериментальне дослідження методики формування ціннісних орієнтацій дев’ятикласників на уроках правознавства» проаналізовано стан проблеми формування ціннісних орієнтацій дев’ятикласників на уроках правознавства у масовій практиці навчання; висвітлено авторську методику формування ціннісних орієнтацій дев’ятикласників у процесі навчання «Основ правознавства», описано хід і результати її експериментальної перевірки

Проведений за визначеними у відповідності до завдань дослідження аналіз чинних підручників і посібників з основ правознавства дав можливість зробити висновок, що їх використання створює лише обмежені можливості для формування правових ціннісних орієнтацій учнів. Але масова практика навчання правознавства «обминає» навіть ті обмежені можливості для ціннісної роботи, які надають навчальні програми і література. За об’єктивних причин (обмежена кількість навчальних годин на вивчення предмета, недостатній рівень професійної підготовки вчителів історії, які переважно викладають предмет, тощо) більшість педагогів концентрують увагу переважно на вивченні змісту програмного матеріалу. Опитування вчителів-практиків засвідчило, що практика навчання предмета спрямована на формуванні в учнів правових знань та, частково, правових навичок і вмінь. Емоційні ставлення, ціннісні орієнтації практично «випали» зі змісту навчальної роботи.

Проведення опитування учнів дало можливість ранжувати їх ціннісні уподобання та виявило, що найменш значущими для випускників шкіл є орієнтації на суспільні правові цінності. Для визначення змісту та рівнів сформованості ціннісних орієнтацій учнів на уроках правознавства була запропонована авторська методика на основі опитувальника, розробленого з урахуванням ціннісного змісту десяти навчальних тем з «Основ правознавства» за програмою І. Усенка.

Відштовхуючись від визначеної у дослідженні структури ціннісних орієнтацій як складного особистісного утворення учня, на основі аналізу досліджень О..Пометун, О. Рудіної, Т. Смагіної, Ю. Стежка, О. Ціхоцької, С. Шандрук, охарактерізовано чотири рівні сформованості соціально-правових ціннісних орієнтацій в учнів 9-х класів загальноосвітніх шкіл. Причому аналіз результатів досліджень показав, що учні в межах «традиційної» практики навчання знаходяться переважно (81% опитаних) в межах низького і середнього рівнів сформованості ціннісних орієнтацій. Це підтвердило припущення про те, що існуюча практика навчання правознавства суттєво не впливає на формування складових соціально-правових ціннісних орієнтацій учнів та довело необхідність розробки нової моделі формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання правознавства.

Формувальний етап експерименту з впровадження авторської методики навчання було проведено протягом 2007–2008 н.р. у 6-ти загальноосвітніх навчальних закладах м. Луганська та Луганської області. Було обрано 6 паралелей з 12 класів, у яких навчалося 404 учні. В кожній школі було визначено експериментальний та контрольний класи. У контрольних класах навчання основ правознавства здійснювалося за звичною, переважно «знаннієвою» методикою, а в експериментальних класах - проходило за авторською методикою на основі розроблених уроків.

У процесі навчання правознавства вчителями здійснювалося:

- систематичне поурочне планування визначених очікуваних результатів формування компонентів ціннісних орієнтацій та контроль їх досягнення;

- відбір навчального матеріалу з максимальним ціннісним змістом;

- цілеспрямоване і систематичне застосування інтерактивних технологій навчання.

Формувальний етап експерименту підтвердив припущення, що когнітивний, емотивний та поведінковий компоненти ціннісних орієнтацій учнів необхідно формувати шляхом структурування навчального матеріалу навколо тих аксіологічних проблем, інформація про які емоційно сприймається учнями; шляхом включення школярів у творчу діяльність, засновану на активному сприйнятті правової інформації. Результати навчання мають спрямовуватися на формування ціннісних орієнтацій на соціально-правові цінності. Технологічною основою навчання є застосування активних та інтерактивних технологій навчання, спрямованих на актуалізацію особистісного змісту правових феноменів.

Дієвість запропонованої методики, апробованої в 6-ти експериментальних класах отримала статистичне підтвердження.

Так, значно зросла кількість учнів з високим рівнем сформованості ціннісних орієнтацій в експериментальних класах після завершення (16 % – 32 учнів на загальну кількість 202 учня) експерименту порівняно зі станом на початку експерименту (8,8 % – 18 учнів на загальну кількість 203 учня).

Після завершення експерименту в експериментальних класах зменшилася кількість учнів з низьким рівнем сформованості ціннісних орієнтацій (22% – 44 учня на загальну кількість 202 учня) порівняно зі станом на початку експерименту (29,5% – 60 учнів на загальну кількість 203 учня).

Причому показники учнів експериментальних класів значно перевищили контрольні (таблиця 1).