ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО МЕНЕДЖМЕНТУ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання, методологічну й теоретичну основу, методи дослідження, висвітлено наукову новизну й практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Методологічні основи професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту в соціальній роботі” здійснено аналіз теоретичних засад професійної підготовки студентів до менеджменту соціальної роботи, розглянуто різні підходи дослідників до цієї проблеми.

Змістовний аналіз різноманітних джерел засвідчив, що обрана нами тема дослідження містить складні й багатогранні проблеми, які акумулюють у собі знання різних напрямків.

Здійснене в першому розділі дисертаційної роботи вивчення методологічних основ професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту в соціальній роботі дозволяє зробити висновки щодо аналізу наукової літератури з досліджуваної тематики, вивчення професійної підготовки до менеджменту соціальної роботи як психолого-педагогічної проблеми, сутності менеджменту соціальної роботи як теоретичної основи для підготовки майбутніх спеціалістів із соціальної роботи.

Існує чимало наукових досліджень з питань підготовки менеджерів, разом з тим праці з питань підготовки фахівців цього напряму в соціальній роботі представлені невеликою кількістю науково-педагогічних джерел, які свідчать про те, що цей напрям соціальної роботи у вітчизняній науці тільки починає свій розвиток і має багато невирішених питань. Виокремлено такі ключові напрями для аналізу: по-перше, дослідження наукових праць, де розкривається зміст менеджменту як науки, та літератури з менеджменту в соціальній сфері; по-друге, дослідження праць, присвячених проблемам професійної підготовки у вищій школі; по-третє, аналіз праць, присвячених проблемам професійної підготовки соціальних працівників до різних видів діяльності, у тому числі й до менеджменту соціальної роботи.

У педагогічних працях відображаються різні наукові аспекти обраного дослідження. У контексті професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту соціальної роботи велику теоретичну цінність становлять виділені особливості менеджменту соціальної роботи (М. Лукашевич), поняття „професійна готовність до педагогічної діяльності”, запропоноване В. Сластьоніним, система підготовки менеджерів по кадрах (Г. Щокін), педагогічні умови підготовки менеджерів освіти (В. Крижко).

Здійснюючи підготовку менеджера соціальної роботи, особливої уваги потребує загальноекономічна підготовка, що передбачає формування особистості менеджера як професіонала, формування в нього понятійного апарату й базових економічних категорій. Знання законів економічного функціонування й розвитку допомагають реалізовувати принцип науковості під час вирішення управлінських завдань. У процесі загальноекономічної підготовки набуті знання перетворюються в економічне мислення, яке є одним з найважливіших критеріїв загальноекономічної підготовки майбутніх соціальних працівників.

Вивчення сутності й особливостей менеджменту соціальної роботи дозволяє на підставі аналізу різноманітних підходів до терміна „менеджмент соціальної роботи” розглядати його у формулюванні, яке запропонував В. Андрущенко, що трактується як самостійний вид професійної діяльності, яка спрямована на досягнення установою соціальної роботи, що діє в ринкових умовах, визначених цілей шляхом раціонального використання матеріальних, людських та інших ресурсів із застосуванням науково обґрунтованих форм, принципів, функцій і методів управління.

Ключовою характеристикою, яка становить основу сутності менеджменту соціальної роботи, є мета. Між поняттями „цілі соціальної роботи” й „цілі закладу соціальної роботи” є істотні розбіжності, адже соціальна робота як діяльність за своєю специфікою має творчий характер. Тому в керуванні цією діяльністю на перший план виходить не диктат і владні повноваження, а професійна підготовка соціальних працівників за допомогою різноманітних форм методичної роботи.

Головні особливості процесу менеджменту соціальної роботи виходять з головного призначення закладу соціальної роботи – надання допомоги клієнту для виходу зі складної життєвої ситуації. До таких особливостей відносять: 1) невідповідність точного прогнозування й вимірювання результатів управління; 2) важливість поточного й кінцевого результатів управління; 3) обмеженість використання директивних методів менеджменту на користь методів мотивації, створення зацікавленості в роботі; 4) значну вікову розбіжність учасників процесу управління (персонал і клієнти різного віку); 5) характер соціальної інформації в управлінських стосунках між працівниками закладу соціальної роботи; 6) обов’язкову компетентність керівника в галузі соціальної роботи.

При вивченні стану реальної управлінської практики й підготовки до неї майбутніх соціальних працівників установлено, що позитивне ставлення більшості соціальних працівників відображає їхню загальну позицію до менеджменту соціальної роботи. Виявлену оцінку рівня розвитку менеджменту соціальної роботи варто визнати недостатньою для закладів соціальної роботи, і задоволеність таким станом є нижчою за середні показники. Цю оцінку зумовлюють відсутність правового забезпечення, опір керівників демократичним змінам, неправильне розуміння нової ролі й методологічних можливостей менеджменту соціальної роботи.

Виявлення недоліків і проблем в організації менеджменту соціальної роботи таких, як недостатня професійна підготовка соціальних працівників до менеджменту соціальної роботи, відсутність правового поля в Україні для здійснення цієї діяльності, відбивають причини сучасного стану розвитку менеджменту соціальної роботи. Ці причини повинні бути враховані при конструюванні сучасного змісту професійної підготовки до менеджменту соціальної роботи.

Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до менеджменту в соціальній роботі повинна відповідати специфіці управлінської діяльності спеціаліста з соціальної роботи. На сьогоднішній день це завдання вирішує метод соціального проектування, який ми розглядаємо як дидактичну категорію, що сприяє оволодінню знань з менеджменту соціальної роботи й формуванню управлінської компетентності високого рівня.

Порівняльний аналіз сучасних педагогічних ідей у галузі підготовки менеджерів (М. Альберт, М. Вудкок, Л. Євенко, В. Зігерт, В. Крижко, Г. Кунц, М. Мескон, Є. Хриков, Л. Якокка) і праць з підготовки соціальних працівників (І. Звєрєва, Л. Коваль, О. Карпенко, Л. Міщик, С. Харченко, В. Поліщук) дозволяє нам обрати правильні орієнтири при конструюванні змісту професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту соціальної роботи.

Констатувальний етап експерименту дозволив виявити поточний рівень знань і вмінь студентів, оцінити їхній рівень спрямованості на цей вид діяльності. Аналіз отриманих даних довів, що рівень знань і вмінь у контрольній та експериментальній групах студентів – майбутніх соціальних працівників – нижчий за середні показники. Проте переважає позитивне ставлення до цього виду діяльності як у контрольній, так і в експериментальній групі.

Вивчення сутності та особливостей різноманітних видів управлінської діяльності в системі соціальної роботи дозволяє вважати, що зміст підготовки повинен спиратися на загальні управлінські ідеї, теорії, бути значною мірою універсальним і мати прогностичний характер на найближчу й на віддалену перспективу.

Проведений аналіз управлінських знань і вмінь за основну мету має змістовну розробку й корекцію необхідних соціальним працівникам знань і вмінь.

У другому розділі „Упровадження педагогічної системи професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту в соціальній роботі” обґрунтовано педагогічну систему професійної підготовки студентів до цього виду діяльності, представлено особливості перебігу та результативності дослідно-експериментальної роботи.

Характеристика сутності й змісту менеджменту в соціальній роботі як теоретичної основи для підготовки спеціалістів, інформація про реальний стан здійснення управлінської діяльності в закладах соціальної роботи надали нам вихідні передумови для визначення концептуальних положень професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту соціальної роботи, основні ідеї якої полягають у такому:

1) педагогічна система розроблена, виходячи з визначення менеджменту соціальної роботи як самостійного виду професійної діяльності, яка спрямована на досягнення закладом соціальної роботи, який працює в ринкових умовах, визначених цілей шляхом раціонального використання матеріальних, людських та інших ресурсів із застосуванням науково-обґрунтованих форм і методів, принципів, закономірностей управління;

2) система професійної підготовки базується, по-перше, на загальних засадах менеджменту й специфічних особливостях соціальної роботи; по-друге, на ідеях і працях з підготовки менеджерів та соціальних працівників; по-третє, на загальних засадах соціального управління, управління соціальною сферою;

3) зміст процесу професійної підготовки розуміється як педагогічно орієнтована система знань, умінь і навичок, понять, емоційно-ціннісне ставлення до професії, оволодіння якими забезпечує ефективне управління соціальною роботою;

4) орієнтація менеджменту соціальної роботи на економічні й соціально-педагогічні пріоритети в засобах управління, спрямованість на взаємодію з динамічним навколишнім середовищем, адаптація управління до змін у суспільстві;

5) ідея професійно орієнтованого навчання. Конкретні шляхи реалізації цієї ідеї – це врахування міжпредметних зв’язків, орієнтація на індивідуальні можливості студентів, тісний зв’язок теорії й практики, контроль і корекція аудиторної та самостійної роботи студентів; можливість змінювати співвідношення обсягу й послідовності виконання завдань.

Обґрунтування педагогічної системи професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту соціальної роботи передбачає обґрунтування всіх її компонентів, а саме: мети, змісту, форм і методів.

Мета педагогічної системи професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту в соціальній роботі – набуття необхідних теоретичних знань і вмінь у напрямку менеджменту соціальної роботи, розвиток необхідних якостей особистості, формування в майбутніх соціальних працівників спрямованості на працю в галузі менеджменту соціальної роботи.

Зміст професійної підготовки являє собою єдність науково-теоретичної, практичної, психологічної й психофізіологічної підготовки до менеджменту соціальної роботи.

Науково-теоретична підготовка передбачала засвоєння студентами 14 блоків знань, серед яких: історія становлення й розвитку менеджменту в соціальній роботі; сутність і зміст менеджменту соціальної роботи, методи й функції менеджменту соціальної роботи; управління персоналом закладу соціальної роботи, управління змінами в соціальній роботі, іноземний досвід з менеджменту соціальної роботи тощо.

Практична підготовка орієнтована на формування гностичних, проектувальних, конструктивних, організаторських і комунікативних умінь з менеджменту в соціальній роботі.

Психологічна підготовка спрямована на формування системи емоційно-оцінних ставлень до управлінської праці й навколишньої дійсності: сформована спрямованість на діяльність з менеджменту соціальної роботи, наявність інтересу до менеджменту соціальної роботи й потреба самоосвіти в цій галузі знання.

Психофізіологічна підготовка сприяє формуванню низки професійно важливих якостей, які суттєво впливають на ефективність праці менеджера соціальної роботи. Залежно від того, з яким аспектом управлінської праці пов’язаний прояв цих якостей, виділено три групи – комунікативні, діяльнісні й особистісні якості. До першої групи ввійшли якості, що характеризують професійне спілкування фахівця з підлеглими, клієнтами. До другої – якості, що виявляються при здійсненні професійної діяльності, виражаються в ставленні фахівця до неї. І, нарешті, до третьої – якості, що характеризують особистість професіонала як суб’єкта специфічної діяльності.

Найбільш оптимальною формою професійної підготовки до менеджменту соціальної роботи визначено діяльність у межах студентської академічної групи кількох мікрогруп. До того ж процес професійної підготовки здійснюється в три етапи, кожний з яких регламентований педагогічними умовами створення й функціонування таких мікрогруп. Дотримання цих умов суттєво впливає на хід та ефективність експерименту.

Педагогічні умови створення й функціонування мікрогруп для першого етапу роботи складають такі положення: а) склад групи повинен нараховувати 6 – 8 осіб; б) має бути забезпечена активність кожного учасника підгрупи; в) створення позитивного мікроклімату в колективі.

Педагогічні умови створення й функціонування мікрогруп для другого етапу роботи складають такі положення: а) кількісні зміни – збільшення вдвічі кількості тренінгових груп; б) постійний склад підгрупи, знання здібностей кожного з учасників підгрупи; в) у кожній групі повинен бути студент, здатний організувати роботу групи й виконувати роль лідера.

Педагогічні умови створення й функціонування мікрогруп для третього етапу роботи: а) індивідуальна самостійна робота; б) взаємо-допомога; в) колективне обговорення складних для розуміння тем і питань.

Поетапне проведення роботи в мікрогрупах вимагає спеціальних методів, які будуть забезпечувати ефективність експерименту на кожному з етапів. Серед вимог до організації й проведення експерименту ми виділяємо такі: орієнтацію на інтерактивні методи навчання; пошук і розробка нового змісту для методів експериментальної роботи за ступенем складності навчальних завдань; використання методів поточного контролю.

Методи професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту соціальної роботи представлені на першому, другому й третьому етапах роботи в мікрогрупах. На першому етапі застосовуються такі методи, як дискусія і кейс-метод. На другому – групова дискусія з мозковим штурмом, аналіз конкретних ситуацій, імітаційно-рольове моделювання. Під час третього етапу застосовано ділову гру, метод проекту й колоквіум.

У процесі дослідно-експериментальної роботи за допомогою спеціально розроблених методик простежувалася динаміка підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту в соціальній роботі. Експеримент проводився на Ровеньківському, Старобільському, історичному факультетах Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, а також в Інституті праці і соціальних технологій (м. Луганськ). Загальна вибіркова сукупність становить 253 особи і складалася з низки вибірок (контрольна група – 128 студентів, експериментальна – 125 студентів).

Загальний рівень професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до менеджменту соціальної роботи визначався за допомогою розроблених нами критеріїв (професійні знання, професійні вміння, професійні якості й професійна спрямованість), що відповідають визначеним чотирьом напрямам професійної підготовки до зазначеного виду діяльності, та трьох рівнів (високий, середній, низький), що оцінювалися за 5-бальною системою.