ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО ПОРТАЛУ В СИСТЕМІ ЕКСТЕРНАТНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Короткий зміст

Основний зміст роботи

у вступі обґрунтовано вибір теми, аргументовано її актуальність і доцільність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, описано її наукову новизну, теоретичне і практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – «Організаційно-педагогічні умови впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у вищій технічній школі» — проаналізовано особливості формування вітчизняної системи безперервної освіти в контексті Болонського процесу та досвід використання новітніх інформаційних технологій в педагогічній практиці вищої школи (за матеріалами вітчизняних і закордонних публікацій). Розглянуто концепцію забезпечення дистанційного доступу до навчально-наукових ресурсів при екстернатній підготовці фахівців у технічному університеті.

До основних проблем організації навчання у вищих технічних навчальних закладах України можна віднести:

           – зменшення затребуваності потенціалу системи вищої технічної освіти, що частково є наслідком невідповідності якості освіти сучасним вимогам на технологічному ринку;

– зростання регіональної розшарованості системи вищої технічної освіти, що призводить до формування регіональних замкнених ринків праці та освітніх послуг, зниження мобільності в системі професійної освіти, збільшення розриву між елітарними (столичними) та регіональними навчальними закладами – подвійний стандарт до вільної конвертації дипломів.

          Ознакою сучасності є поняття «безперервна освіта», що визначає важливість навчання не тільки впродовж усього життя, але й різноманітність його форм: формальне, неформальне, інформальне. У процесі створення системи безперервних освітніх послуг, які орієнтуються на потреби особистості, вищі навчальні заклади поступово зіллються в єдину освітню мережу, що означає сумісність та взаємний зв’язок зазначених форм системи безперервної освіти. Прогрес у галузі інформаційних і комунікаційних технологій у багатьох випадках висуває перед суспільством у цілому й перед системою освіти, зокрема, нові завдання. Його вплив на окремих членів суспільства індивідуальний, універсальні методології «інформаційного суспільства» практично відсутні, а «супермагістралі», що забезпечують доступ до інформації та обмін нею, відкриті не для всіх, а тому збільшується розрив між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, у плані доступу до Інтернет-технологій та їх використання.

          Екстернатна форма навчання найбільшою мірою відповідає запитам тих, хто хоче поєднувати продовження навчання й професійну діяльність та сімейні обов’язки молоді та дорослих людей, які не можуть дозволити собі за різних обставин навчатися за денною формою. Отже, ми розглядаємо не традиційний екстернат як виняток для «обраних», а екстернат як інноваційну форму індивідуалізації освіти, як рівноправний спосіб набуття вищої освіти й рівноправного її визнання на державному рівні.

У другому розділі – «Методичні основи організації екстернатної форми підготовки фахівців у технічному університеті» – розроблено і детально проаналізовано інноваційну модель безперервної фахової освіти, досліджуються соціально-педагогічні проблеми, що впливають на якість освітніх послуг у системі екстернатної підготовки фахівців. Досліджено вплив інформаційно-комунікаційних технологій на організацію навчального процесу екстернів. Здійснено експериментальну перевірку гіпотези дослідження щодо спроможності системи екстернатної освіти у технічному університеті забезпечити підвищення ефективності та якості навчального процесу, поглиблення професійних знань студентів і фахового рівня викладачів на основі органічного поєднання традиційних педагогічних методик з новими можливостями, що надають новітні інформаційно-комунікаційні технології, тобто реалізації нових організаційних засад взаємодії учасників навчального процесу "викладач – доросла особа, яка навчається".

Структурна модель безперервної фахової освіти (рис. 1) опрацьована з урахуванням світових тенденцій розвитку освіти впродовж життя, соціально-економічних, технологічних та соціокультурних змін; безперервність освіти реалізується шляхом забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку громадян для можливого переходу на наступні ступені, формування потреби та здатності особистості до самоосвіти оптимізації системи перепідготовки працівників і підвищення їх кваліфікації.

Проблему безперервної освіти (насамперед дорослих) неможливо розглядати без спеціальної розробки її методологічних, психолого-педагогічних, організаційно-управлінських і економіко-правових аспектів. Буквальне розуміння безперервної освіти, коли вона визначається як процес, що не має перерв, спрощує саму ідею нового підходу до освітньої діяльності, зводить її зміст до заміни формули "освіта на все життя" формулою "освіта через усе життя". Важливість цього визначення має інтегральний характер. Використання в ньому таких понять, як єдність, координація, наступність, взаємозв'язок загальної і професійної освіти, дозволяє сформувати сучасне визначення системи безперервної освіти. Один із перспективних напрямів підвищення ефективності навчального процесу, орієнтованих на кінцеву мету – підвищення якості фахової освіти дорослих, – це індивідуалізація освіти за рахунок упровадження в навчальний процес сучасних інноваційних педагогічних методик, новітніх інформаційних технологій.

Екстернатна форма підготовки фахівців, що започаткована у Національному гірничому університеті (НГУ), починаючи з 1997 р., є однією з компонент безперервної фахової освіти дорослих та, на нашу думку, найбільше орієнтована на індивідуалізацію навчального процесу. Характерною особливістю екстернату є мінімальна кількість аудиторних занять і так званого контактного часу,  –  «фізичного», а не віртуального спілкування студентів з викладачами. Істотно, що в екстернів самостійна робота є основою всього навчального процесу. У Міжгалузевому інституті безперервної освіти (МІБО) НГУ проведено соціологічні дослідження з метою вивчення контингенту екстернів – потенційних користувачів освітніх послуг університету. Виявлено суттєві фактори, що впливають на мотивацію дорослих людей, які навчаються за екстернатною формою, а також їх очікування після завершення навчання й одержання диплому.