ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, основні завдання дослідження, об’єкт та предмет. Охарактеризовано методи дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, викладено відомості про апробацію та впровадження результатів проведеної роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників у процесі трудової підготовки" проаналізовано стан художньо-конструкторської підготовки старшокласників на уроках трудового навчання, розкрито необхідність формування художньо-конструкторських знань та умінь учнів, визначено та обґрунтовано зміст та структуру вище згаданих утворень.

На основі аналізу психологічної (Г. Айзенк, Г.С. Альтшуллер, Т.Н. Артем’єва, В.О. Моляко та ін.), педагогічної літератури (В.Е. Алексеєв, П.Н. Андріанов, І.І. Бака, В.І. Башта, І.П. Волков, В.А. Горский та ін.) та власного досвіду нами розглянуто структуру творчості та її прояви в учнів старших класів. Проаналізувавши різні версії структури творчого процесу, встановили, що один з підходів до вирішення проблеми формування творчої особистості пов’язаний з використанням можливостей художнього конструювання – специфічного виду діяльності, в процесі реалізації якого художня і технічна творчість акумулюється в єдиний процес перетворення, удосконалення дійсності.

Дослідження специфіки художнього конструювання (І.Т. Волкотруб, В.Я. Даниленко, П.Є. Шпара, І.П. Шпара та ін.), дозволили дійти висновку, що йому притаманні єдність утилітарного і естетичного (корисність, доцільність, ергономічність та художня виразність речей не існують ізольовано). Художнє конструювання полягає у створенні принципово нових конструктивних і композиційних підходів і рішень; воно включає особистість у предметно-перетворюючу діяльність щодо засвоєння об’єктів конструкторської творчості.

Встановлено, що процес практичного (виробничого) проектування й процес навчального проектування мають низку розходжень, пов’язаних, у першу чергу, із цілями та метою. Якщо мета виробничого проектування полягає в створенні проекту, як результату діяльності, то навчальне проектування спрямоване в першу чергу на оволодіння способами, що вивчались, і прийомами самостійного досягнення поставленого пізнавального завдання, задоволення пізнавальних потреб, самореалізацію й розвиток особистісних якостей учнів, при цьому сама новизна відкриттів і продукту проектування, в переважній більшості випадків, суб’єктивна.

Навчальне проектування учнів розглядається нами, як замкнутий цикл, в якому, у відповідності з динамікою і закономірностями творчого процесу, виокремлюються такі основні етапи (рис. 1):

– підготовчий по нагромадженню інформації, вивченню вихідних даних;

– етап творчого пошуку ідеї, концепції і задуму проектної моделі;

– етап творчої розробки у процесі якого відбуваються вибір найкращого варіанта, творчий задум одержує наочне вираження в матеріальному виконанні;

– заключний етап – коригування виконаного виробу порівняно із заплано­ваним, випробовування, оформлення, самооцінка, аналіз підсумків, захист.

Аналіз стану проблеми дозволив встановити причини недостатньо ефективної організації художньо-конструкторської діяльності старшокласників на уроках трудового навчання: