ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧО-ПРИРОДОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну й теоретичну та практичну значущість здобутих результатів, експерементальна база, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.
У першому розділі – "Підготовка майбутніх учителів до застосування інформаційних технологій у початковій школі як педагогічна проблема" проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій та методичній літературі; здійснено аналіз розвитку інформаційних технологій навчання та процесу підготовки майбутніх учителів до їх застосування на уроках у початковій школі; обґрунтовано педагогічні умови організації навчально-виховного процесу з використанням ІКТ на уроках суспільствознавчо-природознавчого спрямування. Аналіз упровадження ІКТ в навчально-виховний процес у різних країнах дозволив виокремити спільні для більшості систем освіти проблеми: дефіцит фахівців, котрі забезпечували б викладання дисциплін з використанням ІКТ; недостатній рівень забезпечення ЕЗНП тощо. Визначено роль і значення інформаційних технологій у професійній діяльності майбутніх учителів. Обґрунтовано авторське трактування понять "інформаційна культура вчителя", "комп’ютерно-інформаційна технологія навчання". Аналіз літературних джерел та результати пошукового експерименту дозволили дійти висновку, що головними причинами не досить широкого застосування ІКТ у навчально-виховному процесі початкової школи є певна консервативність педагогів, відсутність належного методичного та технічного забезпечення та недостатній рівень підготовки з ІКТ майбутніх вчителів початкових класів.
Показано, що на сучасному етапі розвитку ІКТ виникає нагальна потреба адекватної підготовки вчителів з ІКТ із метою підвищення ефективності навчання різних предметів, починаючи з початкової школи. У зв’язку з цим, визначено теоретичні основи впровадження ІКТ через конкретизацію таких питань: а) вивчення ІКТ розпочинається в рамках пропедевтики курсу інформатики; б) набуті вміння роботи з ПК, а також навички конструювання та керування об’єктами, уможливлюють використання ПК на уроках з різних навчальних предметів (математики, природознавства тощо) з метою навчання та контролю знань; в) комп’ютерні навчальні програми та курси передбачають кілька напрямів навчальної та розвивальної діяльності учнів: пізнавальний, прикладний, алгоритмічний, розвивальний; актуалізація, підтримка, корекція та пропедевтика знань, умінь і навичок навчальних предметів; г) технологія застосування інформаційних технологій у процесі вивчення різних дисциплін у початковій школі (зокрема суспільствознавчо-природознавчого спрямування) має специфічні мету, зміст, методи, засоби, форми, принципи, організацію і засоби управління навчальним процесом, контролю знань, умінь та навичок.
Проведений аналіз педагогічного досвіду засвідчив, що застосування ІКТ у початковій школі не повинно обмежуватись лише інформатикою та математикою, а має проникати у процес і суспільствознавчо-природознавчих дисциплін. Проте застосування ПК на уроках суспільствознавчо-природознавчих дисциплін у початковій школі як засобу навчання потребує розв’язання цілої низки проблем: визначення місця ПК та ІКТ в навчально-виховному процесі, вибору ЕЗНП та їх поєднання з традиційними для навчання суспільствознавчо-природознавчих дисциплін засобами, організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці, на якому застосовуються ПК.
Зазначене вище дозволяє сформулювати вимоги до вчителя початкових класів, який, в свою чергу, повинен: володіти основами користування поняттями (термінологією), засобами, програмами та методами ІКТ; вбачати в ІКТ складову професійної діяльності; знати цілі використання ІКТ в суспільствознавчо-природознавчих дисциплінах; використовувати ІКТ в якості дидактичного посередника, відповідно до предмету та етапу навчання – планування й проектування навчальної діяльності у сучасному навчальному середовищі, оцінювання рівня навчальних досягнень учнів; вміти визначати гуманістичні, етично-правові та суспільні аспекти, пов'язані з доступом до ІКТ та їх застосуванням. Все це викликає відповідні вимоги до підготовки майбутніх учителів до застосування інформаційних технологій у процесі вивчення суспільствознавчо-природознавчих дисциплін у початковій школі.
У другому розділі – "Методичні основи підготовки майбутніх учителів до впровадження комп’ютерно-інформаційних технологій у процесі вивчення суспільствознавчо-природничих дисциплін у початковій школі" розкрито модель та розроблено методичні рекомендації щодо змісту підготовки майбутніх учителів до застосування ІКТ у процесі навчання суспільствознавчо-природознавчих дисциплін у початковій школі; розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування ІКТ у процесі вивчення суспільствознавчо-природознавчих дисциплін у початковій школі.
У розділі зазначається, що отримання навичок роботи з комп’ютерною технікою та прикладним програмним забезпеченням здійснюється у вищому педагогічному навчальному закладі (ВПНЗ) у рамках курсу "Основи інформатики та обчислювальної техніки", в подальшому студентами ІІІ-го курсу вивчається методика застосування технічних засобів навчання. Крім того, специфіка сучасного навчального середовища розглядається під час навчання дисциплін "Математика", "Математична логіка" та "Логіка". Розгляд інформаційних технологій в освіті як дидактичного феномену введено в зміст педагогічних дисциплін: "Педагогіка", "Основи педагогічної майстерності", "Порівняльна педагогіка" та ін.. З віковими особливостями роботи з комп’ютером дітей шкільного (в тому числі й молодшого) віку студенти ознайомлюються під час вивчення навчальних тем з дисциплін: "Валеологія", "Основи охорони праці" тощо. Практичні заняття здійснюються за чотирма напрямами: використання ІКТ учителем початкової школи в професійній діяльності; вивчення елементів комп’ютерної грамотності та формування основ інформаційної культури; визначення рівня навчальних досягнень учнів засобами інформаційних технологій; створення електронних дидактичних матеріалів.
Для студентів, які навчаються за спеціальністю "Початкове навчання" підготовлено і запропоновано курс "Нові інформаційні технології в початковій школі". Цілі, методи та засоби дисципліни у ВПНЗ є максимально наближеними до реальних потреб і завдань використання ІКТ у початковій школі. Проте змістове наповнення дисципліни не повною мірою відображає специфіку викладання деяких навчальних предметів (у тому числі й курсу "Я і Україна"). У зв’язку з цим вбачається потреба розробки спеціалізованого навчального курсу "Застосування комп’ютерних програм на уроках з предмету "Я і Україна". Цілі спеціалізованого навчального курсу вбачаємо у формуванні системи знань, умінь та навичок з ІКТ майбутніх вчителів. Специфічні завдання полягають у демонстрації ефективності організації навчально-виховного процесу вивчення суспільствознавчо-природознавчих дисциплін з використанням ІКТ.
На основі аналізу навчальних планів і програм ВПНЗ, визначено, що професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи до ефективного використання ІКТ у процесі вивчення суспільствознавчо-природознавчих дисциплін передбачає єдність компонентів: комп’ютерна грамотність; готовність до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності; спрямованість на оволодіння ПК та іншими засобами ІКТ; урахування психолого-педагогічних особливостей використання комп’ютерної техніки та дидактичних особливостей викладання суспільствознавчо-природознавчих дисциплін. З використанням змістово-діяльнісного підходу до процесу формування компонентів моделі виокремлено такі етапи (ступені): мотиваційний, цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-коригуючий, оцінювально-результативний і рефлексивний(Рис.1).
На змістовому етапі здійснено відбір предметного наповнення навчання студентів за авторським спеціалізованим навчальним курсом "Застосування комп’ютерних програм на уроках з курсу "Я і Україна". Відображаючи процесуальну сутність формування підготовленості майбутніх учителів початкової школи до застосування ІКТ у вивченні суспільствознавчо-природознавчих дисциплін, операційно-діяльнісний етап передбачає зростання професіоналізму студентів у навчальній діяльності за такими рівнями (ступенями): елементарний; базовий; конструктивно-системний; транс-формаційний (пристосування до нових умов); творчий (авторський).
На елементарному ступені у студентів актуалізуються наявні елементарні знання про комп’ютерну техніку та первинні навички використання.
На базовому ступені у студентів формуються базові інформаційно-комп’ютерні і технологічні знання та вміння застосувати ІКТ за зразками та алгоритмами для вирішення професійних завдань. Шляхом усвідомлення студентами мети й мотивів майбутньої професійної діяльності, на основі багаторазового відтворення та відпрацювання практичних завдань, реалізується принцип наступності в оволодінні необхідними знаннями та формуванні вмінь використовувати комп’ютерну техніку.
На конструктивно-системному ступені в процесі вирішення стандартизованих та оригінальних завдань формується інтегративна система знань, спеціальних вмінь та навичок студентів. У майбутніх учителів початкових класів розвивається здатність самостійно створювати навчальні конструкції, розробляти методики застосування засобів ІТ.
На трансформаційному ступені – формується поліфункціональна система знань, умінь та навичок студентів використання сучасних ІКТ для вирішення професійних завдань. Цей ступінь характеризується науково-пошуковою діяльністю в процесі впровадження комп’ютерно-орієнтованих методів навчання в практику вивчення суспільствознавчо-природознавчих дисциплін у початковій школі.
