ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми та стан її дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідної роботи; розкрито теоретико-методологічні засади, методи дослідження; висвітлено наукову новизну й практичне значення дисертації; подано інформацію щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади формування професійно ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спе-ціальностей” здійснено історико-генетичний аналіз проблеми формування ціннісних та професійно ціннісних орієнтацій особистості, визначено сутність понять „цінності”, „ціннісні орієнтації” та „професійно ціннісні орієнтації сту-дентів мистецько-педагогічних спеціальностей”, розкрито особливості музич-но-виконавської діяльності як чинника формування професійно ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спеціальностей.

Історико-генетичний аналіз проблеми формування ціннісних орієнтацій особистості дозволяє зробити висновок, що цінності та ціннісні орієнтації належать до наскрізних питань духовного, соціокультурного розвитку су-спільства. Відзначено, що в епоху Відродження відбулося зміщення ціннісної домінанти в ієрархії особистісних ціннісних орієнтацій індивіда від Бога до людини, а потім – від цінностей дійсності до цінності як значущості дійсності.

Сучасні дослідження (О. Дробницький, А. Здравомислов, В. Тугаринов та ін.) дають підстави визначити, що цінності – це значущість об’єктів навколишньої дійсності для людини та суспільства. Вони мають складну психічну репрезентацію, є одночасно мотиваційними й когнітивними утвореннями світоглядного рівня, які інтегруються в єдину смислову сферу, надаючи особистості визначену цілісність. Цінності являють собою умовну ієрархію в структурі особистості і включають загальнолюдські, національні, професійні, особистісні цінності тощо.

У науковій літературі існують різні підходи до визначення поняття „ціннісні орієнтації особистості”, які розглядаються як: елемент системи диспозицій особистості, що знаходяться на вищому ієрархічному рівні (В. Ядов); потреби, мотиви особистості (А. Маслоу); особистісні смисли (В. Франкл); спрямованість особистості, установки, переконання, вірування (Г. Залеський, А. Здравомислов, Ф. Знанецький, У. Томас, В. Тугаринов); чин-ник мотивації поведінки, характеру та нахилів людини (Б. Ананьєв); механізм регуляції діяльності (В. Сержантов, В. Шадриков та ін.), соціально детерміно-вана та зафіксована в психіці індивіда спрямованість на цілі та засоби діяльності (Е. Днєпров); ціннісне ставлення до світу, професійної діяльності, до себе як суб’єкта життєтворчості (М. Каган, М. Казакіна, А. Кір’якова).

У межах нашого дослідження ціннісні орієнтації розглядаються як найважливіший елемент структури особистості, у яких у концентрованому вигляді виражено суб’єктивні ставлення особистості до об’єктивних умов її буття, що опосередковують спрямованість її поведінки. Важливою є здатність особистості до цілісного відчуття та усвідомлення явищ життя й культури, готовність до вибіркової оцінної діяльності.

Ціннісні орієнтації розглядаються як соціально фіксовані настанови на ті чи інші матеріальні або духовні цінності, що формуються в процесі опанування людиною природного та соціального світу й визначають її поведінку в конкретних життєвих ситуаціях, стратегію життєдіяльності. Ціннісні орієнтації суб’єктивні, характеризують духовний світ конкретної людини як істоти, яка мислить, шукає, страждає, діє, містять життєвий досвід конкретного індивіда, виступають результатом індивідуальної практики освоєння соціального та природного світу, який є унікальним та неповторним. Ціннісні орієнтації визначають загальну спрямованість інтересів та устремлінь особистості, ієрархію індивідуальних уподобань та взірців, цільову та мотиваційну програми, рівень домагань та престижних переваг. Провідними функціями ціннісних орієнтацій слід визнати такі: пізнавальну, розвивальну, спонукальну, оцінну, регулятивну, соціалізуючу, прогностичну.

Професійно ціннісні орієнтації опосередковуються особливостями професії, що відображають зміст та сутність професійної діяльності, визначають її мету та засоби, регулюють поведінку особистості в певному виді діяльності (Є. Климов).

Цінності професійної діяльності майбутніх фахівців мистецько-педагогічних спеціальностей (викладачі музичних дисциплін, концертні виконавці, артисти музичних колективів, диригенти, хормейстери та ін.) включають професійно-педагогічні цінності та цінності музичного виконавства. Особливого значення в процесі їх формування набувають соціокультурна ситуація в суспільстві, сучасні засоби масової комунікації, субкультурні вподобання студентської молоді, урахування специфіки студентського віку як періоду інтенсивного самоусвідомлення, професійного та морального становлення, утвердження життєвих орієнтирів та позицій.

Спираючись на поняття „ціннісні орієнтації” та враховуючи специфіку професійної діяльності майбутніх педагогів-музикантів, визначено поняття професійно ціннісні орієнтації студентів мистецько-педагогічних спеціальностей як системоутворювальні компоненти цілісності особистості, що детермінують її ставлення до професійно-педагогічних цінностей, цінностей музичного виконавства та сприяють професійно-особистісній усталеності й забезпечують продуктивну педагогічну та музично-виконавську діяльність. Вагомого значення набувають такі професійно-педагогічні цінності, як суб’єкти музично-педагогічного процесу, музика як засіб розвитку особистості та музично-виконавська діяльність. Професійно ціннісні орієнтації сприяють формуванню готовності до вибіркової оцінної діяльності педагога-музиканта, мотивації того чи іншого ставлення до цінностей, творчій самореалізації майбутнього фахівця.

Професійно ціннісні орієнтації мають яскраво виражений динамічний характер, що виявляється в прийнятті (або запереченні) та реалізації певних цінностей; посиленні (або зниженні) їх значущості; збереженні (або втраті) цих цінностей у часі. Професійні ціннісні орієнтації вибудовуються як за принципом ієрархічності, так і за принципом нелінійності.

Професійно ціннісні орієнтації студентів мистецько-педагогічних спеціальностей включають ставлення до: загальнолюдських та національних цінностей культури; цінностей, що характеризують професійну діяльність педагога-музиканта (цінності-знання, цінності-уміння та цінності-якості); цінностей, що характеризують особистісні якості педагога.

Музично-виконавська діяльність як чинник формування професійно ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спеціальностей передбачає використання найкращих зразків різних видів і жанрів світового та національного музичного мистецтва; постійне вдосконалення музично-виконавської майстерності та інтерпретації творів; включення майбутніх фахівців у концертну практику. Використання в процесі музично-виконавської діяльності найкращих зразків різних видів і жанрів світового та національного музичного мистецтва безпосередньо сприяє засвоєнню студентом знань у галузі музичного мистецтва і, зокрема, розумінню його видів, стилів і жанрів. Окрім того, відбувається засвоєння виконавського репертуару з фахових дисциплін. Систематичне вдосконалення виконавської майстерності та інтерпретації творів сприяє не тільки опануванню на високому рівні технологічних аспектів виконавської підготовки, але й глибокому розумінню концепції музичних творів; удосконалення організації концертної практики – творчому розвитку майбутнього педагога-музиканта: професійні знання та вміння студента, здобуті під час репетиційної діяльності, на концертному виступі мобілізуються й виявляються в технології виконання та інтерпретації музичного твору.

У другому розділі „Експериментальне дослідження педагогічних умов формування професійно ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі музично-виконавської діяльності” розроблено критерії, визначено рівні сформованості професійно ціннісних орієнтацій студентів у музичній сфері, обґрунтовано педагогічні умови формування професійно ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спеціальностей та розкрито процес їхнього впровадження, проаналізовано результати дослідження.

Констатувальний етап експерименту передбачав визначення критеріїв з відповідними показниками та рівнів сформованості професійно ціннісних орієнтацій студентів: пізнавально-оцінний (ставлення до цінностей музично-педагогічної діяльності; знання про форми та методи здійснення музично-педагогічної діяльності; інтерес до музичного виконавства; музичні смаки та вподобання; ціннісна зорієнтованість студентів у видах і жанрах музичного мистецтва); вибірково-практичний (відповідність виконавського репертуару смаковим установкам студентів; навички оцінки жанрово-стильової специфіки музичного твору; орієнтація студентів у виражальних засобах музичного виконавства); діяльнісно-творчий (якість музично-виконавської діяльності; ступінь креативності музично-педагогічної діяльності; володіння формами та методами музично-педагогічної діяльності; активність студентів у концертній діяльності). На підставі цих критеріїв визначено рівні сформованості професійно ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спеціальностей: низький (інтуїтивний), середній (репродуктивно-еталонний), високий (творчо-інтелектуальний).

У процесі експериментальної роботи були задіяні студенти Луган-ського національного університету імені Тараса Шевченка (88 осіб), Бер-дянського державного педагогічного університету (48 студентів), Республі-канського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний універ-ситет” (66 студентів) та Рівненського державного гуманітарного університету (56 студентів), які навчаються за спеціальностями „Музична педагогіка та виховання” (МПВ) і „Музичне мистецтво” (ММ), з яких було сформовано дві контрольні (КГ1, КГ2) та дві експериментальні групи (ЕГ1, ЕГ2).

Аналіз реальної практики формування професійно ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спеціальностей, зокрема навчально-мето-дичного забезпечення цього процесу, планів виховної роботи відповідних фа-культетів, діагностування рівня сформованості досліджуваної якості засвідчив домінування технічної складової в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців мистецько-педагогічного профілю, недостатність навчально-методичного забезпечення аксіологічної спрямованості професійного станов-лення студентів мистецько-педагогічних спеціальностей, орієнтацію на верба-лізацію ставлення особистості до тих чи інших цінностей, що певним чином збіднює діяльнісний аспект формування професійно ціннісних орієнтацій.

При визначенні рівнів сформованості професійно ціннісних орієнтацій з’ясовано, що низький рівень виявили 51,3 % студентів спеціальності „Музична педагогіка та виховання” і 43,2 % – спеціальності „Музичне мистецтво” від загальної кількості респондентів, середній – 27,8 % МПВ і 27,6 % ММ, високий – 20,9 % МПВ і 29,2 % ММ. Аналіз результатів конста-тувального етапу експерименту свідчить, що переважна більшість студентів мають низький рівень сформованості професійно ціннісних орієнтацій.

Аналіз науково-методичної літератури з проблем формування професій-но ціннісних орієнтацій майбутніх учителів, характеристика сутності та струк-тури професійно ціннісних орієнтацій студентів мистецько-педагогічних спе-ціальностей та особливостей музично-виконавської діяльності, результати констатувального етапу експерименту дали підстави для визначення педаго-гічних умов формування професійно ціннісних орієнтацій студентів мистець-ко-педагогічних спеціальностей у процесі музично-виконавської діяльності.

Перша педагогічна умова – посилення ціннісної спрямованості професійно орієнтованих дисциплін шляхом: включення аксіологічної складової в зміст професійно орієнтованих дисциплін, створення ціннісно- смислових навчальних ситуацій, використання в навчальному процесі творів музичного мистецтва, що відповідають індивідуальному рівню професійної підготовленості студентів – полягає в орієнтуванні студентів на засвоєння та відтворення кращих зразків різножанрового музичного мистецтва, спря-мованості на розуміння їхнього ціннісного змісту та можливості самостійно розробляти індивідуальний план – розподіл творів за ступенем їхньої склад-ності відповідно до курсу навчання та спеціалізації, ураховуючи при цьому не лише технічні, але й художньо-змістові особливості творів. Важливими постають такі принципи, як єдність художнього й технічного аспектів навчання, наочність, системність, наступність та систематичність, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самостійністю студентів.

З метою реалізації першої умови в процесі організації ціннісно-смислових навчальних ситуацій було застосовано практичні завдання щодо аналізу засобів музичної виразності, складання репертуарного плану, його обґрунтування та захист на основі аналізу виконаного музичного твору студентом, критичної оцінки якості репертуарних планів колег-студентів, прогнозування перебігу роботи над музичним твором. Зокрема, для засвоєння та відтворення студентами цінностей джазового виконавства нами розроблено та впроваджено в навчальний процес спецкурс „Історія становлення, розвиток та основи джазового виконавства”.

Друга педагогічна умова – поетапне оволодіння музично-виконавською майстерністю як основи професійного становлення студентів з урахуванням їхніх особистісних професійно значущих якостей – передбачала опрацювання студентами більш складних як у технічному, так і в художньо-змістовому плані творів музичного мистецтва, унаслідок чого відбувалося неперервне та усвідомлене залучення студентів до цінностей музичного мистецтва. Якість процесу оволодіння музично-виконавською майстерністю зумовлюють принципи індивідуалізації процесу професійного становлення студентів, взаємозв’язку теоретичної (ознайомлення з музично-історичним аспектом, художньо-стилістичними особливостями тієї чи іншої епохи) та практичної підготовки студентів мистецько-педагогічних спеціальностей. Сформульовано й змістовно розкрито етапи оволодіння виконавською майстерністю: загальна виконавська підготовка студента; попереднє вивчення музичного твору; робота над музично-виконавською концепцією твору.

З метою реалізації другої умови в процесі музично-виконавської діяльності було застосовано індивідуальний підхід у виборі методик удосконалення виконавської підготовки кожного студента з урахуванням його особистісних професійно значущих якостей, а також засвоєння технологічних аспектів виконавської підготовки. Ужито комплекс методів для попереднього вивчення музичного твору, серед яких: пізнання від загального до конкретного, вибіркового опрацювання нотного тексту, багаторазового повторення, зміни темпу, використання художніх творів для технічного вдосконалення. Для роботи студентів над музично-виконавською концепцією твору було застосовано форми та методи, спрямовані на усвідомлення засобів музичної виразності, художнього ознайомлення з творами мистецтва, аналізу реального звучання. Це сприяє цілісному відчуттю та усвідомленню явищ музично-виконавської діяльності, професійному зростанню.

Третя умова – спрямованість самостійної роботи з музично-виконавських дисциплін на формування здатності студентів до творчої інтерпретації музичних творів, саморозвиток майбутніх фахівців – пов’язана з організацією самостійної роботи студентів, у процесі якої відбувається професійне зростання, підвищується рівень виконавської майстерності та вдосконалюється інтерпретація музичних творів, що сприяє засвоєнню цінностей музичної культури, музичного виконавства та музично-педагогічної діяльності. Якість самостійної роботи залежить від таких чинників: регулярність занять; послідовність засвоєння матеріалу від легкого до більш складного; свідоме засвоєння знань; наполеглива праця. З метою реалізації третьої педагогічної умови було розроблено навчально-методичний матеріал щодо організації самостійної роботи в класі основного (спеціального) інструмента, ансамблю та ін., організовано відкриті уроки та майстер-класи.

Четвертою педагогічною умовою є включення в активну ціннісно-орієнтаційну музично-виконавську діяльність у рамках концертної практики, спрямовану на закріплення позитивних особистісних професійно-значущих якостей, гуманістичного змісту професійно ціннісних орієнтацій. Установле-но, що публічні виступи, передбачені річними програмами з фахових дисциплін, не в змозі повною мірою сприяти якісному виконанню добре підготовлених у процесі навчання музичних творів. Цьому заважає відсутність емоційного контакту зі слухачем та надмірне хвилювання. З метою реалізації четвертої умови було застосовано низку заходів – тематичні концерти, концерти-лекції (з вербальною характеристикою художньо-образного змісту музичного твору), модуль „Повторного репертуару”, конкурси, відкрита форма індивідуальних занять, що спрямовані на систематичне залучення студентів до концертної діяльності.

Дослідно-експериментальна робота передбачала: використання ігрових ситуацій, проведення тематичних концертів-лекцій з метою активізації творчого підходу до музично-виконавської діяльності; упровадження спецкурсу „Історія становлення, розвиток та основи джазового виконавства” в навчальний процес та практична реалізація набутих знань у музично-виконавській діяльності; уточнення технологічних аспектів виконавської підготовки, пов’язаних з організацією самостійної роботи в класі основного (спеціального) інструмента та інших виконавських дисциплін; проведення порівняльного аналізу інтерпретаційних особливостей видатних музикантів та робота над власною інтерпретацією; удосконалення організації концертної практики. Відповідно до цього внесено корективи в навчальний матеріал професійно орієнтованих дисциплін з наданням їм ціннісної спрямованості.