Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукового опрацювання обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, його методолого-теоретичні засади, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дисертації, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні питання лідерства як науково-педагогічної проблеми» на основі аналізу філософської, соціальної та психолого-педагогічної літератури розкрито основні дефініції досліджуваної проблеми, виявлено особливості формування лідерських якостей майбутніх учителів, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу.

Як свідчить аналіз наукової літератури, до визначення лідерства існують різні підходи. Його розуміють як мету (Дж. А. Юкл), процес (Б. Басс, Р. Кеттел, Дж. Хоманс, В. Шеклтон), результат (О. Скрипніков), продукт (К. Х. Бланшард, В. Х. Врум, П. Херсі,), функцію (Р. Бейлз, Ф. Слеттер), засіб (І. Вешлер, Ф. Массарік), форму (Н. Жеребова, Б. Паригін, О. Петровський, Л. Уманський), систему (Р. Кричевський, М. Рижак), чинник (Л. Орбан-Лембрик, Ю. Луньов), фокус (Р. Стогдил), тип відносин (Р. Танненбаум, Р. Хаус), здатність впливати на індивідів та групу (Р. Веккіо, Р. Ділтс).

У дослідженні лідерство визначено як процес організації та управління колективом. У структурі лідерства виокремлено суб’єкта (лідера), його мету (організовувати та спонукати до змін послідовників, виконувати свою особливу місію), мотиви (інтерес до лідерства, влади, мотиви самоствердження, самореалізації, афіліації, досягнення, трансформації, допомоги іншим), зміст (знання про лідерство та способи його здійснення), способи (методи спільної взаємопов’язаної діяльності лідера та послідовників з метою вирішення колективних завдань), дії (організація, планування, експертування, зовнішнє представництво, контроль за внутрішніми стосунками у колективі тощо) та результат (високі результати колективної діяльності і позитивні зміни в послідовниках).

Суб’єктом лідерства є лідер як особистість, яка має цінний для групи потенціал, ініціює взаємодію членів групи, впливає на згуртування колективу.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що деякі вчені (С. Кіркпатрік, Г. Лактіонова, Т. Пітерс, Л. Продрому, Р. Стогдил) виділили такі лідерські якості особистості, як авторитетність, активність, вимогливість, витривалість, ініціативність, інтелект, компетентність, комунікативність, креативність, критичність, надійність, наполегливість, незалежність, оптимізм тощо. Інші дослідники (У. Беніс, О. Лозинський, Н. Семченко, О. Скрипніков, С. Шацький) структурували лідерські якості, об’єднавши їх за групами, наприклад, анатомо-типологічні, морально-психологічні, соціально-психологічні, творчі й особистісні якості.

У роботі лідерські якості вчителя визначено як інтегроване особистісне утворення, що сприяє якісному здійсненню педагогічної діяльності та включає мотиви, знання, лідерські вміння й стійку лідерську позицію.

Установлено, що важливе значення для формування лідерських якостей особистості має харизма. У психолого-педагогічній літературі харизма лідера розглядається як його особлива обдарованість (теорія «видатної людини»), здатність примушувати звичайних людей діяти неординарно в екстремальній ситуації (М. Вебер), а також створювати особливий тип відносин між лідером і послідовниками (Р. Хаус, Б. Шамір). Уведено до наукового обігу поняття «харизма вчителя» як його здатність за допомогою особистісних якостей здійснювати вплив на учнів та вести їх за собою. У результаті цього впливу учні персоніфікують власні ідеали в образі вчителя.

Обґрунтовано, що формування лідерських якостей майбутніх учителів

доцільно здійснювати в процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, до складу яких входять українознавство, фiлософiя, політологія, соціологія, історія України, всесвітня історія, правознавство, культурологія, релiгiєзнавство, етика й естетика, українська мова, іноземна мова.

Формування лідерських якостей майбутніх учителів залежить від певних умов. У роботі визначено, що зміст дисциплін гуманітарного циклу сприяє формуванню позитивної мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх учителів, тому що ці дисципліни передбачають розкриття природи людини і її зв’язку із суспільством, сенсу людського буття, норм соціальної взаємодії, надбань світової і української культури, закономірностей історичного розвитку світового товариства й батьківщини. Першою педагогічною умовою формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу визначено спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство в процесі навчання.

Доведено, що в процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу відбувається здобуття майбутніми вчителями системи знань про лідерство, яка є складовою загальної системи знань гуманітарних дисциплін. Тому другою педагогічною умовою формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу визначено здобуття майбутнім учителем сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності.

У роботі схарактеризовано групи лідерських умінь: організаторські (уміння згуртовувати колектив), комунікативні (уміння звертатися до іншої людини, привертати її увагу, ініціювати взаємодію в процесі спілкування), перцептивні (уміння сприймати, розуміти й оцінювати себе та інших), прогностичні (уміння передбачати поведінку іншої людини в процесі діалогу та визначати способи впливу на неї), креативні (уміння виявляти оригінальні ідеї, які ініціюють діалогічні форми взаємодії з іншою людиною), саморегуляції (уміння зберігати рівновагу між внутрішнім станом та зовнішніми обставинами).

Виявлено взаємозв’язок лідерських і педагогічних умінь. Доведено, що набуття майбутнім учителем лідерських умінь сприяє якісному здійсненню ним педагогічної діяльності. На цій основі третьою педагогічною умовою формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу обґрунтовано забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя в процесі навчання.

Значний вплив на сформованість лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу має лідерська позиція. У роботі відзначено, що дотримання лідерської позиції майбутнім учителем здійснюється в процесі діалогічної взаємодії викладача і студентів, яка, з одного боку, є характерною ознакою дисциплін гуманітарного циклу, а з іншого − основною формою взаємодії лідера з послідовниками. Діалогічне спілкування забезпечує співробітництво між педагогом та студентом, яке сприяє розкриттю й реалізації їх лідерських якостей.

Учителеві важливо мати власну позицію, яку розуміємо як систему інтелектуальних, вольових і емоційно-оцінних ставлень до дитини, педагогічної діяльності, самовдосконалення себе як лідера педагогічного процесу. З одного боку, позиція зумовлюється дією внутрішніх джерел активності вчителя, а з іншого – вимогами, очікуваннями і можливостями, що висуваються суспільством. Лідерська позиція майбутнього вчителя відбиває сформованість його мотивів, знань та лідерських умінь. Для того, щоб зберегти стійку лідерську позицію, студент повинен набути практичний досвід педагогічної діяльності. Тому четвертою педагогічною умовою формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу визначено набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики.

Таким чином, процес навчання дисциплін гуманітарного циклу дозволяє формувати студента не як «вузького» спеціаліста, а багатогранну особистість, здатну розкрити і реалізувати власний потенціал, зокрема лідерський.

У дисертаційній роботі підкреслюється, що педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів є взаємопов’язаними та вимагають комплексної реалізації в процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу.

У другому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу» розкрито питання підготовки та проведення педагогічного експерименту щодо перевірки ефективності педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, проаналізовано результати дослідження.

Для проведення педагогічного експерименту було підібрано діагностичний інструментарій дослідження, визначено експериментальні групи, виявлено рівень сформованості лідерських якостей майбутніх учителів.

У дослідженні брали участь студенти, викладачі Маріупольського державного гуманітарного університету, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Української інженерно-педагогічної академії. Педагогічний експеримент проводився протягом 2003-2008 рр., до якого було залучено 215 студентів і 7 викладачів. Вибірку становили групи Е₁ (60 осіб), Е₂ (50 осіб), Е₃ (50 осіб), Е₄ (55 осіб). Упровадження науково-методичної системи здійснювалося на 1-5 курсах у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу таких напрямів: психолого-педагогічного, мовознавчого, філософського, політологічного, соціологічного, історичного, культурологічного.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту встановлено, що лише 42% студентів виявляють мотиви лідерства, 38% не встановлюють істотних зв'язків між знаннями про лідерство та професійними знаннями, 57% не набули лідерські вміння, 64% не дотримуються лідерської позиції внаслідок недостатньої сформованості лідерських якостей.

Основна мета формувального етапу педагогічного експерименту полягала в перевірці педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, які реалізовувалися комплексно в групі Е₁ за допомогою способу розробки індивідуального освітнього маршруту (ЮМ), у групі Е₂ – способом організації навчально-дослідницького проекту (НДП), у групі Е₃ – способом проведення професійно-педагогічного тренінгу (ППТ), у групі Е₄ – трьома названими вище способами.

У групі Е₁ розроблявся індивідуальний освітній маршрут як стратегія і тактика розвитку власного педагогічного і лідерського потенціалу майбутніми вчителями в самоосвітній діяльності та допомога їм у створенні навчальних продуктів. Реалізація першої умови – спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство в процесі навчання – забезпечувалася використанням студентами тесту SWOT (аналіз власних сильних та слабких сторін, які допомагають або заважають бути лідером, можливостей для вдосконалення лідерських якостей, зовнішніх загроз, що перешкоджають лідерству); надання майбутнім учителям освітньої автономії (самостійний вибір студентами теми дослідження з проблеми лідерства, складання плану, підготовка презентацій результатів і здійснення самоконтролю, самооцінки, самокорекції).

Забезпеченню другої умови – здобуття майбутнім учителем сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності – сприяло збагачення наявних професійно-педагогічних знань знаннями про лідерство, лідерські якості особистості із інших гуманітарних наук; доповнення змісту навчального матеріалу темами, пов'язаними з лідерством; створення студентами «мікробібліотек» з проблеми лідерства з метою підготовки доповідей для науково-практичних конференцій («мікробібліотека» містила картотеку книг, конспекти, знахідки, наочний матеріал); організація роботи студентських груп взаємопідтримки для обміну знаннями та досвідом їх здобуття.

Реалізації третьої умови – забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя в процесі навчання – сприяло виконання студентами вправ у діадах для виявлення способів подолання бар'єрів лідерства, методики «Консультування» для вирішення проблем самоствердження в ролі лідера в тріадах (виконання студентами ролей консультанта, спостерігача, людини, котра звернулася за консультацією); проведення студентами семінарів, вікторин, творчих майстерень.

Набуттю майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики сприяло складання індивідуального освітнього маршруту з учнями та створення різних видів портфоліо (адміністративного, навчального, професійного, репрезентативного) як пакета матеріалів (документів, грамот, нагород, творчих робіт, дидактичних матеріалів), оформлення якого свідчило про лідерський досвід студентів.

У групі Е₂ організовувався навчально-дослідницький проект як засіб саморозкриття студентами педагогічного і лідерського потенціалу в груповій дослідницький діяльності. У процесі реалізації першої педагогічної умови під час організації НДП викладач формулював проблеми, пов'язані з лідерством, а студенти їх вирішували («Злі генії історії - лідери з негативною харизмою»), тлумачили й обговорювали афоризми, цитати, пов'язані із темою лідерства («У птахів, що високо літають, не тільки крила великі, а й дзьоби важчі»), які виховували моршіьні норми майбутніх учителів; студенти за власними інтересами об'єднувалися в пошукові групи для роботи над проектом, обирали лідерів, котрі координували роботу проектної групи.

Забезпечення реалізації другої умови відбувалося в процесі підготовки студентами різноманітних типів проектів, при цьому майбутні вчителі актуалізували наявні професійно-педагогічні знання в контексті вивчення проблеми лідерства («Лідерство в освіті», «Як стати видатною людиною?»), працювали в пошукових групах з різними джерелами інформації, брали участь у телекомунікаційних проектах із зарубіжними однолітками, використовували евристичні методи вирішення проблемних ситуацій, складали глосарії, які включали ключові поняття лідерства.

Залучення студентів до спілкування один з одним, колективних обговорень, дебатів, «мозкових штурмів», «конференцій ідей»; створення команди зі змінною лідерською позицією і почерговим виконанням групових ролей (організатора, миротворця, генератора ідей, дипломата, ерудита, виконавця, критика тощо); виконання вправи «Життєвий урок», під час якої студенти обговорювали те, чому вони навчилися, працюючи в пошуковій групі, сприяло реалізації третьої умови.

Забезпечення четвертої умови під час організації НДП здійснювалося в процесі проходження студентами педагогічної практики, під час якої вони керували підготовкою учнями навчально-дослідницьких проектів.

У групі Е₃ проводився професійно-педагогічний тренінг як система тренувальних вправ для набуття лідерських умінь, навичок та утвердження на лідерській позиції. Під час проведення ППТ реалізація першої умови відбувалася завдяки створенню ситуацій успіху, зміст яких відбивав акмеологічні ідеї, а саме: «прагнення до лідерства спрямовує людину на досягнення вершин особистісно-професійного розвитку, привнесення корисного, доброго в життя інших людей», «шлях до вершин складний, але відкритий для кожного», «у кожній людині закладений лідерський потенціал і, наполегливо працюючи, вона здатна його розкрити». Студенти заповнювали персональні карти досягнень, складали груповий «контракт» (норми і правила групи, дотримання яких контролює обраний лідер).

З метою реалізації другої педагогічної умови викладач та студенти доповнювали зміст навчального матеріалу цікавими фактами про взаємодію лідера з послідовниками (ораторське мистецтво Стародавньої Греції, взаємодія релігійних конфесій з паствою, публічні виступи політичних діячів тощо); використовували різні форми презентації нового матеріалу (інтерактивні, «сократичні» лекції), прийоми ейдетики (системи запам’ятовування за допомогою образної пам’яті, «малювання» в думках образів слів, понять, пов’язаних із темою лідерства). Студенти здобували знання в штучно створених напружених ситуаціях (вправа «Тридцять кілограмів книг»), які передбачали пошук та обробку великого обсягу інформації за обмежений період часу.

Проведення тренінгів умінь, досягнень, зустрічей, упевненої поведінки, сенситивності, «мішанін» та «криголамів» (комунікативних вправ, метою яких було подолати психологічні бар’єри в спілкуванні, навчитися легко входити в контакт з іншими людьми); моделювання й програвання у формі ділових та рольових ігор педагогічних ситуацій, що вимагають вирішення конфліктів між учасниками педагогічного процесу, у яких учитель виконує ролі як лідера, так і підлеглого; організація студентами аутотренінгів, виконання вправ на регуляцію та самоуправління емоціями сприяло реалізації третьої умови.

Реалізацію четвертої педагогічної умови уможливило поширення студентами досвіду проведення тренінгів серед учителів загальноосвітніх навчальних закладів та безпосереднє їх використання у процесі проходження педагогічної практики.

У групі Е₄ комплексна реалізація педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу забезпечувалася всіма трьома способами.