ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО СОЦІОЛОГА У ПРОЦЕСІ КОНТЕКСТНОГО НАВЧАННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу; охарактеризовано використані методи; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; висвітлено дані щодо впровадження та апробації результатів; подано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі – “Теоретичні основи формування професійних якостей майбутнього соціолога” – подано порівняльний аналіз професійної підготовки майбутнього соціолога у європейських та українських вищих навчальних закладах щодо формування професійних якостей; здійснено аналіз зарубіжних та вітчизняних загальнонаукових і спеціальних підходів до розуміння сутності професійних якостей фахівця в цілому та соціолога зокрема; визначено та обґрунтовано систему професійних якостей соціолога, охарактеризовано її складові.

Здійснений у дисертації порівняльний аналіз досвіду професійної підготовки майбутнього соціолога у провідних європейських та вітчизняних вищих навчальних закладах свідчить про те, що, незважаючи на існування різних моделей професійної підготовки в європейських закладах вищої освіти, формування професійних якостей є одним з головних завдань, що вирішується завдяки прикладній спрямованості змісту освіти, інтеграції навчальних дисциплін, великому обсягу практики, застосуванню активних методів навчання: тренінгів, навчальних майстерень, методів кооперативного навчання. Досвід професійної підготовки майбутнього соціолога в Україні висвітлює недостатню спрямованість навчальних планів та програм на формування професійних якостей, домінування традиційного навчання, орієнтованого передусім на опанування системи соціологічних знань, вмінь і навичок. Відтак, спрямування вітчизняної професійної підготовки майбутнього соціолога на формування професійних якостей є необхідною умовою інтеграції до європейського освітнього простору та конкурентоспроможності майбутніх фахівців.

У роботі визначено, що в сучасній науці не існує єдиного підходу до розуміння сутності професійних якостей. Під професійними якостями фахівця вчені розуміють: професійні здібності, професійні риси, професійні властивості, професійні дії, єдність професійних знань та вмінь тощо (Г. Акопов, М. Елькін, Н. Кузьміна, А. Субетто, М. Ткаченко, В. Шадриков). Це потребувало визначення сутності категорій “якість” (внутрішня визначеність предмета, яка становить його специфіку; об’єктивна й загальна характеристика об’єкта, що виявляється в сукупності її властивостей) та “якість особистості” (структурна одиниця внутрішнього світу особистості, що відображає єдність свідомості й поведінки; узагальнені властивості, які характеризуються стійкістю, суттєвістю, скінченністю та спостережуваністю).

У дослідженні зазначено, що відповідно до розуміння змісту професійної підготовки майбутнього соціолога та значення формування його професійних якостей доцільно виокремити культурологічний (В. Волович, А. Навроцький, Н. Побєда), діалогічний (І. Бех, І. Зязюн, Л. Кондрашова, М. Мануїльський, В. Паніотто), індивідуально-творчий (В. Добренькова, Г. Зборовський, В. Нечаєв, В. Подшивалкіна та ін.) та особистісно-діяльнісний підходи (Г. Іконнікова, М. Комарова, Ю. Рєщнік, Г. Саганенко та ін.).

Отже, здійснений у дисертації аналіз філософських, педагогічних, психологічних та соціологічних наукових доробків щодо визначення сутності професійних якостей дав підстави розуміти під професійними якостями соціолога сукупність діалектично взаємопов’язаних властивостей особистості як суб’єкта професійної діяльності, визначених вимогами суспільства до фахівців цієї професії, сформованих завдяки власній активності на основі біопсихологічних властивостей. Професійні якості соціолога зумовлюють ефективність його професійної діяльності та визначаються стійкістю (а не ситуативністю актуалізації), суттєвістю, скінченністю (їх не можна розкласти на інші властивості) і спостережуваністю (рівень їх сформованості може бути продіагностований).

На підставі здійсненого аналізу нормативних документів, що визначають вимоги до професійної підготовки майбутнього соціолога (Державний стандарт вищої освіти за спеціальністю “Соціологія”, освітньо-кваліфікаційна характеристика, професіограма), характеристики професійної діяльності соціолога та експертного опитування, в якому взяли участь 27 провідних учених-соціологів, у дисертації презентована авторська система професійних якостей, що ґрунтується на п’яти основних сферах самореалізації соціолога: 1) професійного (соціального) пізнання; 2) професійного спілкування; 3) професійної праці; 4) професійної творчості; 5) духовного розвитку.

Сфера професійного (соціального) пізнання представлена блоком інтелектуальних (дослідницьких та прогностичних) якостей соціолога, що забезпечують виконання ним інформаційно-аналітичної, науково-дослідної, прогнозувально-проектувальної діяльності.

Сфера професійного спілкування соціолога – блоком його комунікативних (перцептивних, інтеракційних та інформаційно-мовленнєвих) якостей, що визначають реалізацію експертно-консультативної, просвітницької та організаційно-виконавчої діяльності.

Сфера професійної праці соціолога в єдності її миследіяльнісного й організаційно-діяльнісного аспектів забезпечена блоком фахових, зокрема мотиваційних (професійна спрямованість), емоційно-вольових (професійна усталеність) та виконавчих (цілеспрямованість, відповідальність, упевненість, організованість, наполегливість), якостей соціолога.

Сфера професійної творчості соціолога забезпечується переліком креативних якостей.

Сфера духовного розвитку соціолога, охоплюючи акмеологічний період його життєдіяльності, тобто фази його входження, утвердження й самовираження в професійній діяльності, представлена відповідними морально-етичними якостями, серед яких виокремлено громадянську відповідальність, толерантність, принциповість, чесність, коректність.

Здійснений аналіз науково-теоретичних основ дослідження професійних якостей майбутнього соціолога створив підґрунтя для визначення організаційно-педагогічних умов, що забезпечують успішність їх формування в процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах.

У другому розділі – “Організаційно-педагогічні умови формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання” – послідовно розкрито зміст організаційно-педагогічних умов, подано концептуальну модель формування професійних якостей майбутнього соціолога, охарактеризовано її елементи.

Визначено, що організаційно-педагогічні умови є сукупністю заходів, які забезпечують досягнення мети професійної діяльності та професійного розвитку особистості (С. Архангельський, Ю. Бабанський та ін.); вони свідомо створюються в навчальному процесі й забезпечують ефективність вирішення професійно-педагогічних завдань.

У роботі обґрунтовано, що успішність формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання залежить від реалізації таких організаційно-педагогічних умов: по-перше, орієнтації професійної підготовки майбутнього соціолога у вищому навчальному закладі на авторську концептуальну модель формування його професійних якостей; по-друге, реалізації положень контекстного навчання в професійній підготовці майбутнього соціолога; по-третє, спрямованості змісту дисциплін гуманітарного циклу професійної підготовки на формування професійних якостей майбутнього соціолога.

Так, у дисертації встановлено, що першою визначальною умовою ефективного формування професійних якостей майбутнього соціолога у процесі контекстного навчання є орієнтація професійної підготовки у вищому навчальному закладі на відповідну авторську концептуальну модель, екстраполяція її основних положень. Розроблена концептуальна модель (рис. 1) подана як цілісна система, що має певні взаємопов’язані елементи (цільовий, мотиваційно-стимулювальний, змістовий, операційно-технологічний, результативний), які створюють стійку єдність.

Відповідно до поданої концептуальної моделі, професійна підготовка майбутнього соціолога має передбачати формування в нього професійних якостей під час вирішення сукупності завдань: 1) стимулювання пізнавальної мотивації майбутнього фахівця, забезпечення її трансформації у професійну мотивацію; 2) оволодіння майбутнім соціологом спеціальними знаннями, що дають цілісне уявлення як про зміст, структуру й функції професійної діяльності, так і про сутність професійних якостей; 3) актуалізація потреби в самопізнанні, самовизначенні та самовихованні, що є внутрішнім механізмом розвитку професійних якостей; 4) набуття майбутнім соціологом як предметного, так і соціального досвіду, що сприяє прояву професійних якостей у реальній професійній діяльності; 5) здійснення моніторингу сформованості професійних якостей майбутнього соціолога.

У дисертації визначено критерії сформованості професійних якостей майбутнього соціолога: 1) усвідомлення сутності професійних якостей, механізмів їх актуалізації; 2) розвиненість усіх підсистем професійних якостей соціолога: інтелектуальної, комунікативної, фахової, творчої та морально-етичної.

Зазначено, що відповідно до тривалості та динамічності, а також психологічних закономірностей розвитку властивостей особистості, процес формування професійних якостей майбутнього соціолога має включати три етапи: орієнтувальний, імітаційний та перетворювальний.