Формування професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби у процесі фахової підготовки Автореферат

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено об’єкт, предмет, основні методи експериментального дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне й практичне значення, вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами та планами, подано відомості про впровадження й апробацію основних положень дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади проблеми дослідження ” – здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми; проаналізовано основні підходи до визначення поняття “професійна компетентність” і “професійні якості”; розглянуто теоретичні засади професійної діяльності працівників митної служби, визначено критерії та показники сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби.

У сучасних умовах провідними тенденціями в розвитку системи професійної освіти є демократизація, неперервність, інтегративність, стандартизація та індивідуалізація, що сприяють професійному становленню та самовдосконаленню в процесі фахової підготовки.

З’ясовано, що професіоналізація особистості студента пов’язана з дослідженням професійної придатності, виявленням відповідності між функціональним і змістовим наповненням процесу професійної діяльності та особистісними характеристиками. У процесі фахової підготовки індивідуальні особливості трансформуються у професійно значущі якості й зумовлюють успішну діяльність в обраній галузі. Тому перехід до ціннісної парадигми забезпечує можливість для повноцінного особистісно-професійного самовдосконалення, оволодіння засобами індивідуального зростання в умовах трансформації суспільних тенденцій (В. Сластьонін, Г. Чижакова). Цілісне становлення фахівця уособлюється у вищій формі вираження - особистісній компетентності, що розцінюється як чинник неперервного процесу самовдосконалення (О. Маркова).

На основі аналізу зарубіжних джерел можна констатувати зміщення акцентів з формальних факторів освіти і кваліфікації до соціальних цінностей і особистісних параметрів (Н. Банько). В американській моделі “компетентного працівника” виокремлено комплекс індивідуально-психологічних якостей, що забезпечують саморозвиток особистості на основі сформованої здатності швидко адаптуватися до конкретних умов праці (Дж. Мерілл, І. Стевік).

Підготовка майбутніх фахівців у межах компетентнісного підходу (В. Аніскін, Дж. Равен, О. Добудько, С. Вишнякова) передбачає неперервний самоосвітній процес, що реалізується на соціальному й особистісному рівні.

Наслідком професійного зростання особистості майбутнього фахівця є фахова компетентність, якої набуває студент у процесі навчання. Високий рівень оволодіння професією передбачає ґрунтовні знання із загальноосвітніх і фахових дисциплін і здатність успішно застосовувати їх у виробничих ситуаціях; системне і цілісне оцінювання професійної діяльності, виокремлюючи можливі утруднення і ризики; сформовані вміння налагоджувати контакти і ділові взаємостосунки у типових та нестандартних ситуаціях; уміння оперувати суперечливою інформацією, що надходить із різних джерел.

Успішність професійного становлення майбутніх фахівців митної служби залежить від професійної спрямованості, що є показником особистісної зрілості; від сформованого бажання реалізувати внутрішній потенціал у процесі оволодіння професією, удосконалюючи особистісні якості, які набувають ознак професійно значущих.

Успішність професійного становлення майбутніх менеджерів митної служби передбачає врахування специфіки професійної діяльності, в основі якої лежить регулювання зовнішньоекономічних зв’язків держави, – гарантія економічної безпеки України. Службовий обов’язок посадових осіб митної служби розглядається як зовнішній і внутрішній імператив (А. Паньков, С. Стременовський). На цій основі управлінська діяльність посадових осіб здійснюється у двох напрямах: організація та здійснення митного контролю та митного оформлення і взаємодія із зарубіжними громадянами та учасниками зовнішньоекономічної діяльності. Таким чином, митно-процесуальні норми регламентовані митним законодавством і реалізуються в процесі інтенсивного спілкування. Тому успішне виконання службових обов’язків пов’язане із пошуковою, реконструктивною, комунікативною, організаторською і посвідчувальною діяльністю (В. Васильєв, М. Дулов).

Екстремальні умови праці (монотонність, психологічна напруженість, тривалий розподіл уваги, підвищена відповідальність, дефіцит часу, протидія зацікавлених осіб, іншомовне оточення тощо) потребують високого рівня сформованості конфліктологічної культури та толерантності (О. Баєв). Тривале спілкування із правопорушниками може призвести до появи якостей професійної деформації (Г. Шиханцов). Тому в процесі професійного становлення важливим є формування професійних якостей як індивідуальних проявів суб’єкта діяльності (В. Шадріков); як сукупність найбільш стійких особистісних якостей, необхідних для реалізації професійних функцій (В. Андреєв); як реалізація природних здібностей (С. Козик); як показник сформованого рівня професійного розвитку (Н. Кузьміна); як “ключові кваліфікації” (Д. Мертенс); як взаємодіючі компоненти з компенсаторною здатністю (Є. Максимова), як основні професійні конструкти (комунікативні, організаторські) та забезпечуючі (професійно необхідні) (О. Корольов, Ю. Кунєв, Є. Каніна, А. Павлова та ін.).

На основі аналізу професійно важливих якостей у наукових джерелах і врахування особливостей професійної діяльності працівників митної служби нами було виокремлено шість груп професійних якостей:

- інтелектуально-гносеологічні (ерудованість, уважність, спостережливість, рефлективність, логічність, нестандартність, іншомовна обізнаність);

- соціальні (справедливість, обов’язковість, самостійність, службовий фанатизм, безкорисливість, неупередженість, товариськість, патріотизм, мужність, адаптивність);

- морально-вольові (сумлінність, рішучість, дисциплінованість, відповідальність, цілеспрямованість, гідність, принциповість, охайність, старанність, розсудливість, тактовність, турботливість, товариськість);

- конструктивно-організаційні (службовий прагматизм, гнучкість, динамізм, розпорядливість, прагнення до лідерства, організованість, послідовність, ініціативність, завзятість, системність, ретельність);

- комунікативні (конфіденційність, толерантність, урівноваженість, проникливість, переконливість, ораторство, злагідливість, тактовність, компромісність);

- емоційно-регулюючі (емоційна стійкість, рішучість, швидкість реагування, ризикованість, витривалість, привітність, урівноваженість, самоконтроль);

- окремою групою були виділені якості професійної деформації (квапливість, безвідповідальність, маніпулятивність, аморальність, правовий нігілізм, тенденційність, формалізм, упередженість, корисливість).

На основі врахування багатокомпонентної структури професійних якостей було виокремлено критерії, показники сформованості професійно важливих якостей майбутніх менеджерів митної служби: мотиваційно-ціннісний (усвідомлене формулювання цілей професійно-особистісного самовдосконалення; визначені наміри та окреслені параметри кар’єрного зростання; розвинута професійна рефлексія, що підсилює цілісне самооцінювання особистісних якостей; сподівання на успіх, домінування перспективного професійного зростання над чинниками зовнішнього контролю; чітко окреслені професійні установки, інтереси, наміри; системність цілепокладання як виявлення професійної спрямованості; конструктивна мотивація попередження і розв’язання професійних конфліктів); пізнавально-креативний (соціальна адекватність; швидкість актуалізації професійних знань; розвинутість пізнавальних процесів; самостійність, оригінальність мислення, здатність до оцінних суджень; здатність переносити набуті знання у нові ситуації; готовність виокремлювати сутність проблеми на основі широкої поінформованості щодо альтернативних варіантів; бачення нового ракурсу проблеми у традиційній професійній ситуації; адекватне самооцінювання власної фахової підготовки відповідно до процесу розв’язання виробничих завдань за оптимальними професійними зразками; готовність до виправданого ризику; здатність до компетентного, неупередженого аналізу й оцінки професійних дій інших); емоційно-вольовий (самоконтроль професійного самопочуття; визначення емоційного ставлення до джерела напруження; систематичне самоспостереження емоційного стану; емоційна стійкість, стресостабільність; володіння прийомами подолання емоційної перевтоми; візуальна виразність і довершеність); діяльнісно-практичний (уміння диференціювати професійні завдання за складністю; мобільна перебудова способів діяльності у випадках зміни умов праці; рівномірна працездатність навіть за умов дефіциту часу; здатність довільно керувати своєю поведінкою, зважаючи на монотонність та сувору регламентованість професійного середовища; володіння технологією ведення бесіди та переговорів рідною та іноземною мовами; володіння способами розв’язання професійних завдань із позиції третьої особи; використання прийомів конструктивного аналізу професійних ситуацій; володіння засобами протистояння професійним деформаціям, непідвладність професійному регресу).

У другому розділі – “Педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби” – розглянуто професійну підготовку майбутніх менеджерів митної служби в процесі вивчення фахових дисциплін; обґрунтовано педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх фахівців; педагогічні вимоги до організації самостійної навчальної діяльності майбутніх менеджерів митної служби; динаміку сформованості професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби в процесі фахової підготовки.

На основі теоретичного аналізу та вивчення практичного досвіду фахової підготовки майбутніх менеджерів митної служби визначені педагогічні умови ефективного формування професійних якостей майбутніх фахівців: орієнтація на професіоналізацію фахової підготовки з урахуванням особливостей поетапного професійного становлення майбутніх менеджерів митної служби; систематизація психолого-педагогічного забезпечення особистісної самореалізації майбутніх менеджерів митної служби в процесі організації самостійної навчальної діяльності на основі узагальнення та попередження типових комунікативних бар’єрів та утруднень; сприяння виробленню навичок рефлексивного аналізу сформованих професійних якостей через оперативний зворотний зв'язок.

У результаті наукового пошуку та використання праць В. Безпалька, С. Гончаренка, Р. Гуревича, Ю. Дьоміна, І. Зязюна, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, С. Стременовського було розроблено модель формування професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби у процесі фахової підготовки (див. рис. 1).

Структуру моделі складають цільовий, змістовий, технологічний та результативний компоненти, взаємодія яких є логічно обґрунтованою і забезпечує її цілісність. Цільовий компонент представлений її головною метою, що прогнозує кінцевий результат діяльності – сформованість професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби та запобігання формуванню якостей професійної деформації. Змістовий компонент пов'язаний з організацією засвоєння фахових знань, вироблення вмінь і навичок у спеціально змодельованому педагогічному середовищі впродовж усього періоду навчання у ВНЗ.

Установленим критеріям сформованості професійних якостей відповідають показники сформованості. Технологічний компонент включає послідовну зміну аналітико-діагностичного (початкового), рефлексивно-конструктивного (основного), корекційно-розвивального (підсумкового) етапів.

Поетапна реалізація моделі формування професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби розпочиналася аналітико-діагностичними процедурами, що спрямовувалися на виявлення інформаційної обізнаності щодо майбутньої професійної діяльності; мотивів вибору навчального закладу; рівня усвідомлення соціальної важливості професійної діяльності працівників митних органів; цілісного сприймання особистісних якостей, котрі є професійно значущими; готовності до самореалізації в умовах професійної діяльності.

Уся робота була організована за двома напрямами: суб’єктивація особистісних мотиваційно-ціннісних пріоритетів майбутніх фахівців та корекція ціннісних установок з метою запобігти формуванню якостей професійної деформації.

На рефлексивно-конструктивному (основному) етапі формування професійних якостей здійснювалося у контексті квазіпрофесійної діяльності. Комплексне дослідження можливостей фахових дисциплін, зокрема, “Вступ до спеціальності”, “Менеджмент”, “Маркетинг”, “Іноземна мова професійного спрямування” дало змогу інтегрувати зусилля педагогічних працівників та оптимізувати процес формування професійних якостей майбутніх менеджерів митної служби. Студенти зацікавлено виконували групові завдання, що потребують сформованості певних особистісних якостей, як от: рефлексивна здатність, нестандартність мислення, ерудованість, логічність, розпорядливість, ініціативність, комунікабельність. Наприклад, дві групи студентів працюють над розв’язанням комунікативної ситуації; одна використовує модель “ялинка”, інша – модель “матрьошка”. У процесі обговорення доводять переваги кожної, систематизують застереження щодо використання певної моделі. Подібні заняття сприяють формуванню креативності, інтелектуально-гносеологічної обізнаності; комунікативних, організаторських якостей, що є професійно значущими для менеджерів митної служби. Майбутні менеджери митної служби здійснюють пошук необхідної інформації,