ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми дослідження: показано зв'язок роботи з науковими програмами і планами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, подано дані щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі – "Формування професійної відповідальності менеджера як педагогічна проблема" подано результати дослідження стану підготовки менеджерів у ВНЗ, які вказують на те, що підготовка цих фахівців потребує радикальних змін.

З’ясовано, що питання формування професійно значущих особистісних якостей майбутніх фахівців знайшли відображення в працях О. Абдулліної, В. Арюткіна, А. Губайдулліної, Л. Ігнатенко, Н. Кузьміної, М. Махмутова, Ф. Мухаметзянової, Н. Посталюк, Л. Свіріної, В. Сластьоніна, А. Спіріна, Л. Уманського, Г. Хромова та ін. Різні аспекти професійної підготовки студентів – майбутніх менеджерів висвітлено в працях Ф. Ахметшиної, Л. Емельянової, Ю. Красовського, В. Крижко, Е. Палютенкова, М. Рогова, І. Суслом, Л. Столяренко та ін. Посилення виховних впливів, зокрема професійно спрямованих, здійснюється шляхом гуманізації й гуманітаризації навчально-виховного процесу, що реалізується через уведення таких навчальних дисциплін, як культурологія, валеологія, практична психологія, економічна психологія, етика менеджменту та бізнесу (B. Автономов, Р. Ботавіна, А. Семенов, В. Соколінський, В. СпасеннІков).

Розглянуто питання саморозвитку особистості в процесі професійної підготовки школярів і студентів, формування соціально-значущих якостей і характеристик особистості (Г. Андрєєва, А. Марков, А. Мудрик, А. Петровський, М. Рожков, Д. Фельдштейн), удосконалення професійної підготовки майбутніх інженерів (Г. Бокарева, А. Громцева, К. Греля, Е. Кикоть, І. Кулікова, В. Подрейко), профорієнтації і профвідбору слухачів (С. Батишев, А. Клімов, Н. СамоукІна, С. Чистякова), активізації навчання у ВНЗ (Б. Бокуть, Н. Бордовська, А. Реан, С. Розум, І. Харламов), професійної підготовки майбутніх менеджерів (B. Алексєєвський, Б. Аникін, О. Віханський, B. Єфремов, В. Зазикін, Г. Зінченко, І.А. Кузьмін, Е. Коротков, А. Наумов, С. Різник, В. Румянцева, В. Тарасов, Р. Фатхудінов, В. Шепель, Л. Шипіліна).

З’ясовано, що фахівці виділяють у менеджменті три рівні: вищий, середній та нижчий. Передбачається, що менеджери вищого рівня повинні мати широкі знання щодо управлінських ролей та набуття відповідних навичок (Л. Даниленко, В. Луговий, Е.Лузік, В. Майборода, В. Маслов, Т. Кондрашова, Г. Козлакова, В. Кремень, В. Тронь, Г. Чорний, Г. Дмитренко, Й. Завадський, Л. Карамушка, Г. Осовська, Є. Павлютєнков, Г. Щокін, Г. Єльникова, В. Бондар, В. Олійник, К. Чернуха). Разом з тим, спільним для всіх рівнів менеджменту є потреба особистості бути готовою до прийняття управлінських рішень і відповідальності за них.

Виходячи з результатів здійснених досліджень, визначено, що істотною складовою характеристики особистості сучасного менеджера є його професійна відповідальність. Така характеристика особистості є, з одного боку, як вияв взаємодії людини, фахівця зі соціумом, а з іншого - як чинник особистісного розвитку та самовдосконалення.

Важливість проблеми формування професійної відповідальності як інтегративної складової професійної готовності майбутніх менеджерів обумовлює необхідність дослідження проблеми формування професійно значущих особистісних характеристик студентів – майбутніх менеджерів. У цьому контексті важливим є формування складової відповідальності, яка має професійне значення. Для зазначеної складової, на нашу думку, можливе застосування терміну "професійна відповідальність". Категорія "професійна відповідальність" є однією з ключових у характеристиці особистості менеджера, але її вплив на його успішність як фахівця і як особистості, члена соціуму, досліджено недостатньо.

Одним із показників професійної готовності виконувати або не виконувати певну дію та відповідати за її наслідки є рівні професійної відповідальності особистості.

У другому розділі – "Організація та методика формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів" теоретично обґрунтовано систему професійно необхідних якостей менеджера та факторів, які сприяють формуванню професійної відповідальності як важливої складової професійної готовності. Робочою гіпотезою дослідження було твердження щодо ефективності запропонованої моделі формування в майбутніх менеджерів професійної відповідальності як необхідної складової особистісних якостей, визначених профілем спеціальності.

Ґрунтуючись на аналізі передового педагогічного досвіду та на результатах пошукового експерименту, ми повністю поділяємо думку вчених щодо необхідності переосмислення змісту традиційних показників готовності випускника ВНЗ до професійної діяльності. Професійна готовність включає параметри не тільки суто професійної підготовки, але й особистісні якості студентів. При цьому професійна підготовка розкривається традиційно як результат оволодіння знаннями й уміннями, необхідними для вирішення типових професійних завдань, а особистісні якості - у формі компетентності.

Отже, під готовністю студентів до майбутньої професійної діяльності ми розуміємо стійку структурно-функціональну систему інтегративних якостей особистості, що забезпечує ефективну реалізацію функцій професійної діяльності.

Дослідно-експериментальною базою дослідження були: Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"; Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки; Кіровоградський національний технічний університет; Відокремлений підрозділ "Кіровоградський факультет Київського національного університету культури і мистецтв." Загальна кількість студентів, охоплених педагогічним експериментом, становила 448 осіб. Дослідно-експериментальна частина дослідження здійснювалась у кілька послідовних етапів.

На попередньому етапі (2003–2004 рр.) визначено актуальність проблеми, уточнено напрями дослідження, вивчено й узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід формування відповідальності як складової фахової підготовки менеджера, визначено методи дослідження, адекватні цілям дослідження і специфіці суб’єктів навчально-виховного процесу.

На теоретико-пошуковому етапі (2004–2005 рр.) розроблено програму і методику констатувального та формувального експериментів. Метою констатувального експерименту було діагностичне вивчення стану формування професійної відповідальності як складової готовності до виконання професійної діяльності.

На етапі формувального експерименту (2005–2007 рр.) з метою визначення ефективності моделі формування відповідальності як складової фахової підготовки менеджера, було розроблено та експериментально перевірено умови застосування запропонованої моделі, проаналізовано отримані результати. Статистично опрацьовано отримані експериментальні дані, причому співвіднесено результати дослідження з поставленою метою.

На заключному етапі (2007–2008 рр.) здійснено аналіз, систематизацію та узагальнення дисертаційного матеріалу, впроваджено в практику методичні рекомендації щодо формування відповідальності як необхідної складової професійної готовності менеджера.

Теоретичний аналіз, дані включеного спостереження й експериментального пошуку дозволили зробити висновок, що сучасного менеджера має характеризувати людинознавча компетентність, заснована на комплексі цінностей, фахових знань, досвіду управлінської діяльності і професійної відповідальності, орієнтованих на всебічний розвиток особистості в професійному середовищі тривалий період життя, особливого типу навички організатора й лідера відповідного колективу, високий рівень культури. Для цього у контексті дослідження визнано за доцільне використання таких форм активного навчання, в яких поєднуються групове виконання і персональне прийняття рішення.

Професійна відповідальність як багатокомпонентне (емоційно-вольова, особистісна, професійно-етична складові) особистісне утворення, як випливає з результатів проведених досліджень, є суттєвою складовою професійної готовності (рис.1). Виходячи з викладених вище уявлень щодо компонентного складу професійної готовності, вважаємо за доцільне виявити й виокремити у системі навчально-виховних впливів складові, що сприяють успішному формуванню професійної відповідальності, визначити їх як засоби досягнення цілей навчання та виховання.

Відповідно висновків про формування відповідальності як складової професійної готовності майбутніх менеджерів, які обґрунтовано в пп.1.1., 1.4, 2.1-2.3, дисертаційного дослідження запропоновано модель формування професійної відповідальності майбутніх менеджерів складові якої, істотні у контексті дослідження, відображено на рис. 1.