Формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об’єкт, предмет, гіпотезу, мету й завдання, методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення результатів, доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Теоретичні питання формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності» – на підставі аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури визначено суть поняття «творчі уміння», схарактеризовано інтелектуально-ігрову діяльність, розроблено й теоретично обґрунтовано технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя, визначено умови реалізації технології.

Проблема творчості завжди посідала чільне місце у філософській, психологічній, соціологічній науці. Античні мислителі (Арістотель, Сократ, Платон) пов’язували творчість зі сферою багатогранної людської діяльності, що постійно змінюється. Із позиції соціологічної науки творчість розглядалася як діяльність людини, яка створює нові матеріальні й духовні цінності, що мають суспільну значущість. У психологічному аспекті заслуговує на увагу розв’язання проблеми психології творчості в наукових працях О.Потебні, який розкрив основні проблеми теорії творчості, пов’язані з природою та критеріями діяльності, методами дослідження процесу творчості, якостями особистості та її творчими здібностями.

Проведений аналіз педагогічних досліджень дав підстави дійти висновку, що творчість є необхідною ланкою підготовки студента до професійної діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі.

Аналіз наукової літератури (В.Андреєв, Л.Бірюк, Є.Бойко, І.Ільясов, Н.Киричук, І.Лукаш, В.Малявко, В.Орлов, С.Сисоєва) дав підстави визначити поняття «творче вміння особистості» як таке, що виявляється в її творчій діяльності й відображає спроможність, прагнення та готовність особистості до нестандартного вирішення стандартних завдань. Творче вміння потенційно виражене в людині як готовність до творчої дії. У випадку виникнення того чи іншого інтелектуально-ігрового завдання відповідна система знань і навичок утілюється в необхідних для його вирішення творчих діях.

Творчі вміння вчителя, як певна система, обумовлена наявними задатками, здобутими знаннями й виробленими навичками, що забезпечують виконання конкретних дій або здійснення діяльності за нових для неї умов, у результаті якої створюється новий оригінальний продукт, розглядаємо як умови досягнення вершин у педагогічній діяльності, як стимулятор професійного вдосконалення вчителя.

Формування творчих умінь майбутніх учителів як процес якісних і кількісних змін, що забезпечують накопичення інтелектуального потенціалу особистості, перехід мислення на теоретичний рівень, а також розвиток здатності до самоврядування, посилення інтелектуально-творчої активності й позитивної мотивації інтелектуально-творчої діяльності (К.Недолякова), відбувається переважно в процесі безпосередньої творчої діяльності та спілкування в період професійної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі в різних видах діяльності (навчальній, трудовій, ігровій), досягаючи за сприятливих умов високого рівня сформованості.

Інтелектуально-ігрову діяльність студентів визначено як самостійний пошук та створення або конструювання певного «нового продукту» (в індивідуальному досвіді студентів – нового, не відомого для них наукового знання або методу, але відомого, зазвичай, у суспільному досвіді), що має такі основні характеристики: самостійність (повна або часткова); пошук та добір інтелектуально-ігрових варіантів поступу до творчої мети (у повному або частковому обсязі); створення у процесі поступу до творчої мети нового інтелектуально-ігрового продукту (у повному або частковому вигляді).

Схарактеризовано види професійної діяльності майбутнього вчителя, що обумовлюють формування творчих умінь в інтелектуально-ігровій діяльності: діагностична (установлення рівнів сформованості творчих умінь студентів, їхньої готовності до інтелектуально-ігрової діяльності); орієнтовно-прогностична (визначення напрямів проміжних і кінцевих результатів сформованості творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності); конструктивно-проектувальна (організація захопливої інтелектуально-ігрової діяльності, що сприяє формуванню творчих умінь); організаційна (стимулювання активності студентів до інтелектуально-ігрової діяльності, співвіднесення власних досягнень із досягненнями інших); комунікативно-стимулювальна (налагодження доброзичливих взаємин та залучення студентів до активної інтелектуально-ігрової діяльності); аналітико-оцінна (аналіз, перевірка, порівняння досягнутого в інтелектуально-ігровій діяльності з запланованим, пошук шляхів підвищення продуктивності роботи); дослідницько-творча (професійний підхід до інтелектуально-ігрових завдань, самореалізація, побудова плану подальшої інтелектуально-ігрової діяльності студента).

Проведений аналіз наукової літератури (В.Андреєв, В.Гриньова, В.Паламарчук) дав підстави визначити види творчих умінь майбутнього вчителя, що формуються саме в інтелектуально-ігровій діяльності:

· дослідницькі: уміння вирішувати поставлене інтелектуально-ігрове завдання, послідовно конструювати логічні операції, передбачати результати власної інтелектуально-ігрової діяльності;

· операційні: уміння оптимально витрачати час, ураховувати умови інтелектуально-ігрової діяльності, швидко приймати адекватне рішення стосовно виконуваного інтелектуально-ігрового завдання, насиченість виконуваних дій;

· конструктивні: уміння розробляти власний план рішення інтелектуально-ігрового завдання, створювати новий оригінальний продукт, розвивати уяву, пам’ять, діяти новими способами в незвичайних ситуаціях;

· рефлексивні: уміння оцінювати власну інтелектуально-ігрову діяльність, співставляти свої досягнення з досягненнями товаришів, самоаналіз, самооцінка, самоспостереження.

Технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності визначено як систему дій, способів, засобів, етапів та умов інтелектуально-ігрової діяльності, що забезпечує належний рівень сформованості творчих умінь для успішної реалізації в майбутній професійній діяльності й передбачає такі етапи: мотиваційний, організаційно-процесуальний, змістовий та контрольний.

На мотиваційному етапі відбувається формування в майбутніх учителів позитивних інтересів, мотивів до інтелектуально-ігрової діяльності, що активізує формування творчих умінь особистості, стає гарантом формування потреби в постійному пошуку, накопиченні знань, розуміння їх сенсу та значення, самостійної реалізації; вироблення мотиваційної настанови на оволодіння правилами й засобами інтелектуально-ігрової діяльності, мотивації студентів до активної участі у вирішенні інтелектуально-ігрових ситуацій.

На організаційно-процесуальному етапі провідна роль належить викладачеві, який має створювати творчу атмосферу в аудиторії, тобто таку обстановку, що сприяє виникненню нових, оригінальних ідей; урахувати індивідуальні особливості кожного студента, їхнє ставлення до творчої діяльності, особливості їхніх навичок, знань, умінь; визначити послідовність дій реалізації інтелектуально-ігрової діяльності для вирішення творчих завдань, забезпечувати теоретичну підготовку майбутніх учителів до реалізації процесу формування творчих умінь; урізноманітнювати запровадження активних форм і методів навчання, що підвищують рівень їхнього творчого розвитку.

На змістовому етапі технології формування творчих умінь майбутніх учителів забезпечується залученням студентів до інтелектуально-ігрової діяльності, що передбачає участь студентів у науковому пошуку й реалізації здобутих теоретичних знань на практиці: систематична постановка перед студентами нових інтелектуально-ігрових завдань, що створює атмосферу творчого тренінгу, який послідовно впливає на рівень їхньої активності й забезпечує формування інтересу й потреби у формуванні творчих умінь. В інтелектуально-ігровій ситуації студенти мають розробляти плани вирішення завдання, визначати етапи та цілі його виконання, проаналізувати всі можливі варіанти відповідей, давати повні правильні відповіді.

Контрольний етап технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності припускає демонстрацію кожним студентом своїх результатів сформованості творчих умінь, їх обговорення з педагогом та іншими студентами, аналіз, порівняння своїх досягнень із досягненнями товаришів, самоаналіз, самооцінка, самоспостереження (як прагнення перевірити свою діяльність, реалізувати свої творчі здібності, уяву, пам’ять, інтуїцію).

У другому розділі – «Експериментальна перевірка технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності» – розкриваються загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи й перебіг дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження в період з 2003 по 2008 рр. проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. В експериментальному дослідженні взяли участь студенти фізико-математичного та факультету фізичного виховання загальною кількістю 533 особи, із яких згідно з програмою нашого експерименту було створено дві експериментальні групи (загальною кількістю 265 осіб) і контрольна група (268 осіб).

Експеримент був організований у варіативний спосіб за різними напрямами: 1) упровадження розробленої технології формування творчих умінь через викладання розробленого спецкурсу «Гра в шашки» (варіант А);

2) упровадження розробленої технології формування творчих умінь шляхом організації інтелектуально-ігрової діяльності в процесі викладання загальноправових дисциплін, що забезпечувало максимальне наближення до умов майбутньої професійної діяльності студентів, і спецкурсу «Гра в шашки» (варіант В), за якими працювали групи Е₁ і Е₂ відповідно.

На констатувальному етапі експерименту було визначено критерії сформованості творчих умінь: швидкість (легкість, продуктивність, що характеризує оптимальний розподіл часу; урахування умов інтелектуально-ігрової діяльності, обмеження в часі стосовно виконуваного інтелектуально-ігрового завдання; насичення виконуваних дій); гнучкість (характеризує послідовність виконуваних інтелектуально-ігрових дій; розвиток аналітичного мислення /цілісне бачення поставленої проблеми, планування стратегії й тактики інтелектуально-ігрової діяльності, визначення логічних зв’язків між послідовністю виконуваних операцій/); точність характеризується запровадженням прийнятих прийомів і засобів в інтелектуально-ігровій діяльності для досягнення поставленої мети; правильність вибору оптимальних дій; стрункість інтелектуально-ігрової діяльності; логічність творчого мислення; вибір адекватного варіанта вирішення інтелектуально-ігрового завдання; узагальнення результатів виконуваної інтелектуально-ігрової діяльності; оригінальність характеризується ініціативністю, позитивною мотивацією, інтересом до інтелектуально-ігрової діяльності; нестандартним розв’язанням інтелектуально-ігрового завдання; творчим внеском; розвитком уяви, пам’яті, інтуїтивного мислення; новими способами дії; створенням нового оригінального продукту.

На підставі розроблених критеріїв та посиланням на методики Гілфорда і Торранса визначені та схарактеризовані рівні сформованості творчих умінь майбутнього вчителя: високий, достатній, елементарний рівень сформованості творчих умінь.

Формувальний експеримент був спрямований на впровадження розробленої технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності.

На мотиваційному етапі технології у студентів відбувалося формування мотиваційної настанови на інтелектуально-ігрову діяльність, її стимуляцію. Формування позитивної мотивації до інтелектуально-ігрової діяльності з метою вироблення творчих умінь забезпечувалося через бесіди, дискусії, постановою відкритих творчих запитань до студентів під час лекційних занять, розв’язуванням проблемних інтелектуально-ігрових завдань, наведенням прикладів під час практико-семінарських занять, у різних видах самостійної роботи студентів, конструюванні власних мотивів. Студенти залучалися до продуктивної творчої діяльності, активного засвоєння теоретичного матеріалу з методів, прийомів і засобів інтелектуально-ігрової діяльності, правил її організації та здійснення, самостійно формулювали мету, завдання власної інтелектуально-ігрової діяльності; аналізували й узагальнювали її результати. Здійснення таких мотиваційних заходів було спрямовано на формування готовності студентів до самостійної інтелектуально-ігрової діяльності з метою формування творчих умінь.

На організаційно-процесуальному етапі технології відбувалося залучення студентів до організації власної інтелектуально-ігрової діяльності. Робота викладача зосереджувалася на постановці різних інтелектуально-ігрових завдань, що спрямовувалися на досягнення поставленої мети щодо організації власної інтелектуально-ігрової діяльності студентів. Під керівництвом педагога студенти аналізували, узагальнювали, зіставляли інтелектуально-ігрові елементи, визначали послідовність інтелектуально-ігрових дій. Педагог спрямовував студентів на самостійне прогнозування результативності виконання та пошук нестандартних, цікавих рішень інтелектуально-ігрового завдання елементарного рівня, що сприяло розвитку у студентів пам’яті, уяви, логічного мислення. Така робота забезпечувала виконання перших двох стадій формування творчих умінь та організацію продуктивної розумової діяльності студентів.

На змістовому етапі технології формування творчих умінь майбутнього вчителя здійснювалося безпосереднє засвоєння та поглиблення студентами теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних творчих інтелектуально- ігрових завдань. Відбувалося подальше оволодіння способами та закономірностями інтелектуально-ігрової діяльності з акцентуванням на різнорівневих типах інтелектуально-ігрових завдань із різноманітними засобами, методами і прийомами. Різноманіття цікавих творчих завдань, комбінацій забезпечувало підвищення інтересу студентів до інтелектуально-ігрової діяльності. Студенти брали участь в інтелектуально-ігрових змаганнях, активно запроваджуючи засоби і прийоми інтелектуальної гри, аналізували результати власної діяльності. Для виконання творчих завдань студенти заздалегідь розробляли план їх вирішення, самостійно визначали етапи їх виконання, що стимулювали й розвивали пам’ять, увагу, логічне мислення, креативні задатки. Такі дії забезпечували реалізацію другої та третьої стадії формування творчих умінь в інтелектуально-ігровій діяльності.

На контрольно-оцінному етапі технології відбувалася педагогічна діагностика сформованості творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності. Ця діагностика здійснювалася як викладачами, так і самими студентами поетапно: перший етап – визначення рівня сформованості теоретичних знань із конкретного предмета шляхом відповідей на творчі запитання та вирішення завдань елементарного рівня; на другому етапі здійснювалася діагностика практичних навичок студентів, оскільки навички відіграють велику роль при вирішенні інтелектуально-ігрових завдань; третій етап передбачав безпосереднє виконання різнорівневих творчих інтелектуально-ігрових завдань з оригінальними рішеннями. Студенти демонстрували свої результати в інтелектуально-ігровій діяльності, зіставляли їх із досягненнями товаришів, доходили висновків та узагальнень щодо власної інтелектуально-ігрової діяльності.