ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ РОБОТИ СУЧАСНОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Автореферат

У вступі доведено актуальність теми, здійснено аналіз розробки проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію.

У першому розділі – „Науково-теоретичні засади управління в сучасних дошкільних закладах” – на основі аналізу теоретичних засад управління визначено підходи до оцінки діяльності закладів на різних етапах розвитку вітчизняної та зарубіжної дошкільної освіти, проаналізо-вано сутність ключових понять дослідження, охарактеризовано чинники впливу на якість роботи дошкільного закладу, обґрунтовано сукупність організаційно-педагогічних умов управління якістю роботи ДНЗ.

Вивчення теоретичних засад проблеми управління якістю роботи дошкільного навчального закладу дало змогу охарактеризувати наукові підходи до визначення сутності ключових понять дослідження, зокрема „якість дошкільної освіти”, „якість роботи навчального закладу”, „якість освітніх послуг”, „якість навчально-виховного процесу”, та простежити динаміку їхнього розвитку на різних етапах становлення дошкільної освіти. Так, якість роботи дошкільного закладу ми розуміємо як складну багатокомпонентну характеристику сукупних якостей процесу та результатів освіти дітей дошкільного віку, що відповідають прогнозованим цілям дошкільного навчального закладу, узгодженим з державними вимогами й стандартами, а також потребами та очікуваннями суб’єктів освітнього процесу (дітей, педагогів, батьків).

Результати аналізу розвитку змісту означених понять у різні історичні періоди становлення вітчизняної та зарубіжної системи дошкільної освіти засвідчили, що уявлення про якість дошкільної освіти в різні епохи мало специфічне наповнення. Існувало багато підходів до визначення сутності поняття. Так, якість дошкільної освіти частіше за все трактувалася або як досягнутий результат, або її сутність пов’язувалася з оцінкою виключно процесу функціонування (Н. Козирева, О. Комарова, О. Кононко, С. Ладивір, О. Сафонова). У сучасній педагогічній теорії та практиці найбільш поширеним є підхід, за якого оцінку якості дошкільної освіти вбачають у сукупності процесуальної та результативної складових.

На основі вивчення теоретичних засад управління дошкільною освітою було доведено необхідність розробки полікритеріальної структури оцінки якості роботи ДНЗ, що має враховувати управлінську та освітню складові. Це дає змогу визначити якісні характеристики управлінської діяльності керівництва дошкільного закладу та оцінити участь членів педагогічного колективу в управлінні якістю роботи дошкільного закладу, рівень і характер їхньої взаємодії, а також рівень професійної компетентності педагогів для забезпечення реалізації місії й завдань ДНЗ (О. Комарова, О. Сафонова, Н. Соловова, П. Третьяков).

Ураховуючи, що дошкільний освітній заклад функціонує в умовах постійно змінних чинників зовнішнього середовища, було проаналізовано макро-, мезо- та мікрофактори, які впливають на якість освітніх послуг. Визначальне значення при цьому має ефективність управлінської діяльності. Запропоновано характеристику понять „управління” в зіставленні з поняттям „керівництво”, „управлінська діяльність”, розглянуто психологічні механізми управлінської діяльності в дошкільному навчальному закладі, зокрема характер відносин, особливості взаєморозуміння, стилі керівництва, психологічний клімат у колективі тощо (К. Бєла, Л. Калуська, О. Комарова, К. Крутій, Н. Микляєва, Ю. Микляєва, Т. Пономаренко, П. Третьяков, А. Троян, Л. Фалюшина, Т. Шамова та ін.). Узагальнення наукових поглядів на основні вимоги до особистості та дій керівника ДНЗ дали підставу виділити серед них гуманістичні та демократичні засади керівництва, здатність адаптуватися у взаєминах з підлеглими, конфліктологічна грамотність, володіння інноваційними технологіями управління якістю навчально-виховного процесу.

Аналіз наукової літератури та вивчення досвіду роботи ДНЗ довів, що до чинників, які впливають на якість навчально-виховної роботи з дітьми, належить характер і рівень управлінської діяльності. Це дало змогу виокремити кілька підходів до визначення цього поняття, а саме: управління як керівництво педагогічним процесом, управління як система умов життєдіяльності працівників, управління як взаємодія суб’єктів навчально-виховної роботи; охарактеризувати структурний і функціо-нальний склад управлінської діяльності, загальний для широкого кола систем, у тому числі й для системи дошкільної освіти.

Визначено, що управління якістю роботи сучасного ДНЗ передбачає підвищення ефективності функціонування різних сфер діяль-ності дошкільного закладу на основі забезпечення матеріального благо-получчя, фінансової стабільності та створення сукупності організаційно-педагогічних умов. Організаційно-педагогічні умови розглядаються як спеціально створені чинники, що забезпечують ефективну взаємодію членів педагогічного колективу для якісної реалізації місії дошкільного навчального закладу на різних рівнях управлінської діяльності (стратегічному, тактичному, оперативному) та передбачають упорядкування ієрархічних, лінійних і функціональних зв’язків структурних компонентів цілісної системи управління (В. Андреєв, Г. Вергелес, Б. Дьяченко, Т. Сорочан, П. Торопов, О. Федорова).

На основі теоретичного аналізу було обґрунтовано сукупність визначених організаційно-педагогічних умов, серед яких: поширення управлінських повноважень на педагогічний колектив як єдину команду (стратегічний рівень управління); cтворення науково-методичного осередку для педагогів на інноваційних засадах (тактичний рівень управління); урізноманітнення моделей організації навчально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованої парадигми (оперативний рівень управління).

Аналіз наукових підходів в економічному та педагогічному менеджменті до визначення понять „команда”, „педагогічна команда”, „командне управління”, створення яких розглядалося в дослідженні як одна з ключових умов, дав змогу узагальнити параметри ознак команди, командної взаємодії, стадій розвитку команди, ролі керівника на різних етапах становлення командних відносин. Доведено, що педагогічній команді притаманні певні ознаки, які відрізняють її від групи співробітників: чітке уявлення кожним членом колективу мети спільної діяльності, зацікавленість усіх її процесом і результатом; висока якість міжособистісних взаємин; корпоративна культура, що стимулює творчий потенціал членів педагогічної команди; особистісна відповідальність кожного з членів за результат власної та спільної професійної діяльності; колегіальне ухвалення рішень.

У другому розділі дисертації – „Експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов управління якістю роботи дошкільних закладів” – розроблено критерії та показники оцінки ефективності управління якістю роботи ДНЗ на різних рівнях управлінської діяльності; представлено програму реалізації визначеної сукупності організаційно-педагогічних умов управління якістю роботи дошкільного навчального закладу; проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Проведення педагогічного експерименту потребувало розробки критеріїв та відповідних показників оцінки ефективності управління якістю роботи ДНЗ. Ураховуючи, що визначена та обґрунтована сукупність організаційно-педагогічних умов управління якістю роботи дошкільного навчального закладу реалізується відповідно на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях управлінської діяльності, було розроблено полікритеріальну структуру оцінки ефективності управління якістю роботи дошкільного закладу, основні критерії та показники якої наводяться нижче.

Так, на стратегічному рівні ефективність управління якістю роботи ДНЗ визначалася згідно з такими критеріями та показниками: якість цілепокладання (орієнтованість цілей управління на соціальні запити суспільства, очікування батьків, можливості дитини; реальність та конкретність цілей управління); ефективність управління (ступінь реалізації управлінських рішень; раціональний розподіл відповідальності між керівництвом і членами педагогічної команди; раціональне використання робочого часу; відповідність змісту й форми методичної роботи рівню професійної компетентності педагогів); сприятливий соціально-психологічний клімат (демократичний стиль взаємодії керівництва з підлеглими; позитивна психологічна атмосфера; стимулювання творчого потенціалу кожного члена колективу); на тактичному рівні: ціннісно-смислова єдність дій колективу педагогів (націленість на збереження самоцінності, розкриття вікового та особистісного потенціалу кожної дитини; прийняття педагогічним колективом соціокультурних норм і цінностей суспільства); оптималь-ність взаємодії членів колективу (згуртованість дій, мобільність, взаємозамінність членів колективу, професійна компетентність та інноваційність діяльності педагогів); на оперативному рівні: відповід-ність педагогічних зусиль досягнутим результатам (раціональна органі-зація життєдіяльності дітей; відповідність освітніх цілей віковим нормам розвитку дошкільнят); ціннісне ставлення до особистості вихованця (намагання підтримувати з дітьми довірливі стосунки; орієнтація на позитивні прояви в поведінці, терпимість до помилок); відповідність досягнень дітей державному стандарту дошкільної освіти (прогресивна динаміка змін у навчальних та особистісних досягненнях дітей; вияви особистісного самовираження в ігровій, мовленнєвій та зображувальній видах діяльності; рівень взаємодії дітей у різних видах діяльності).

Застосований у ході констатувального етапу педагогічного експери-менту полікритеріальний підхід дав змогу різнобічно оцінити управління якістю роботи ДНЗ, результативність навчально-виховного процесу та ступінь ефективності взаємодії членів педагогічної команди в освітньому просторі дошкільного закладу, а також визначити та охарактеризувати типи дошкільних закладів за місцем і роллю педагогічних колективів в управлінні якістю роботи дошкільного закладу („Єдина команда”, „Керівник над колективом”, „Керівник і група співробітників”).

Дошкільні заклади типу „Єдина команда” відрізняють такі ознаки: керівник − загальновизнаний лідер, член єдиної команди, який діє на демократичних засадах; ключові управлінські рішення ухвалюються колегіально. Методична робота стимулює розвиток у педагогів творчого потенціалу. Ці колективи об’єднують спільна система професійних цінностей, насичений інноваційний клімат, що підтримується відповідними формами методичної роботи, ціннісним ставленням до особистісного розвитку дітей, єдністю цілей навчально-виховного процесу, який, у свою чергу, має гнучкий характер, забезпечує раціональну організацію життєдіяльності дітей.

У ДНЗ типу „Керівник над колективом” завідувач дошкільного закладу хоча й демонструє демократичний стиль управління, використовує в основному авторитарні методи; керівник і колектив у формуванні завдань орієнтуються передусім на задані зверху цілі, реалізація яких виявляється залежною від численних обставин. Педагогічні колективи зовні демонструють високий рівень професіоналізму, водночас успіхи в освітньому процесі нерідко є результатом надмірного тиску, „натаскування”.

Для роботи ДНЗ типу „Керівник і група співробітників” характер-ними є таке: керівник використовує переважно адміністративні методи управління; цілі роботи ДНЗ задаються директивами вищого керівництва, а працівниками майже не усвідомлюються; форми методичної роботи мають формальний характер; низький рівень результатів навчально-виховного процесу спричиняється ігноруванням педагогічних інновацій, нераціональною організацією життєдіяльності дітей.

Спираючись на теоретичне обґрунтування організаційно-педагогіч-них умов та вивчення реальної управлінської діяльності педагогічних колективів, було розроблено та впроваджено теоретичну модель реаліза-ції сукупності організаційно-педагогічних умов управління якістю роботи ДНЗ, що передбачало на різних рівнях управлінської діяльності: на стратегічному – делегування управлінських повноважень членам педаго-гічного колективу, який виступає єдиною командою; на тактичному – cтворення науково-методичного осередку для педагогів на інноваційних засадах; на оперативному – урізноманітнення моделей організації нав-чально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованої парадигми.

Структурними компонентами моделі визначено стратегічну мету й напрями роботи, організаційно-педагогічні умови управління якістю роботи дошкільного закладу, засоби та способи їх реалізації на різних рівнях управлінської діяльності.

Ключовим засобом реалізації першої організаційно-педагогічної умови – делегування управлінських повноважень членам педагогічного колективу, який виступає єдиною командою – обрано роботу методичного об’єднання „Керівник майбутнього” для завідувачів дошкільних освітніх закладів та їхніх заступників, у проведенні якого значне місце відводилося практичним заняттям, у тому числі інноваційного типу (модеративні семінари, семінари-тренінги, лекції-діалоги, консультації із застосуванням технологій коучингу тощо).

Друга організаційно-педагогічна умова – cтворення науково-методичного осередку для педагогів на інноваційних засадах – реалізовувалася в різних формах діяльності науково-методичного осередку і була спрямована на забезпечення інноваційного клімату, творчий розвиток педагогів, адресну допомогу окремим вихователям. Найефективнішими виявилися тематичні години професійного спілкування, робота дидактичної майстерні, виставки педагогічної творчості „Цікавинки з методичної скриньки”, застосування елементів бестингу, методу рефлексивної команди тощо.

Третя організаційно-педагогічна умова – урізноманітнення моде-лей організації навчально-виховного процесу на основі особистісно орієн-тованої парадигми. У практику роботи експериментальних ДНЗ упровад-жувались авторські програми та навчально-виховні технології, що сприяли підвищенню якості освітнього процесу ДНЗ, зокрема, технологія блочно-тематичної організації освітнього процесу на основі особистісно орієнтованого підходу; розроблялися та реалізовувалися соціально-педагогічні, навчальні, творчі проекти, організовувалися дитячі акції.

Результати формувального експерименту, який проводився на базі дошкільних навчальних закладів м. Стаханова (№№ 6, 8, 14, 16, 42), м. Свердловська (№№ 1, 2, 9, 11), м. Луганська (№№ 39, 117), м. Краматорська (ОК „Надійка”), відділу дошкільної освіти Головного управління освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації і спрямовувався на вивчення ефективності запропонованих організаційно-педагогічних умов, підтвердили позитивну динаміку щодо змін у показниках ефективності управління якістю роботи дошкільного навчального закладу. Це дало підстави стверджувати про педагогічну доцільність визначених організаційно-педагогічних умов. Зокрема, істотні позитивні зміни в управлінні якістю роботи ДНЗ відбулися передусім у тих дошкільних закладах, де була реалізована вся сукупність організаційно-педагогічних умов, що забезпечувалося роботою педагогічного колективу як єдиної команди („Єдина команда”). Частково позитивні зміни відбулися також і в дошкільних закладах типу „Керівник над колективом” та „Керівник і група співробітників”. Цьому сприяла переорієнтація управлінських позицій керівників дошкільних закладів, що стала результатом цілеспрямованої експериментальної роботи, яка проводилася із завідувачами та методистами. Надання адресної допомоги педагогічним колективам забезпечило підвищення рівня якості професійної діяльності та покращення результатів освітнього процесу.

Аналіз результатів проведеного дослідження, здійснений за розробленими критеріями, підтвердив гіпотезу дослідження й показав ефективність визначених та впроваджених організаційно-педагогічних умов управління якістю роботи дошкільного навчального закладу. Так, за результатами підсумкового контролю, проведеного в педагогічних колективах ДНЗ, дані засвідчили зростання показників високого рівня управлінської діяльності керівників: у колективах типу „Єдина команда” майже на 18 %, „Керівник над колективом” – зростання становило 8,7 %, а в колективах „Керівник і група співпрацівників” – лише на 3,9 %. За оцінками ефективності методичної роботи показник високого рівня в колективах типу „Єдина команда” виявився на 26,8 % вищим, ніж у групі ДНЗ „Керівник над колективом”, і на – 43,7 %, ніж у колективах „Керівник і група співробітників”. Позитивною виявилися також динаміка результатів освітнього процесу. Так, зростання цих показників становило відповідно: у колективах „Єдина команда” 18,3 %; „Керівник над колективом” – 10,3 %; „Керівник і група співробітників” – 3,4%.

Усі отримані в ході дослідно-експериментальної роботи статис-тичні дані було опрацьовано для визначення достовірності розходження за допомогою t-критерію Стьюдента. Зокрема, достовірність розбіж-ностей характеристик за всіма показниками в парах „Єдина команда” і „Керівник над колективом”, а також „Єдина команда” і „Керівник і група співробітників” після закінчення експерименту склала 95,0 % (розрахунковий t-критерій Стьюдента для пари „Єдина команда” і „Керів-ник над колективом” дорівнює 27,167 при критичному значенні 2,776; для пари „Єдина команда” і „Керівник і група співробітників” – 62,315 при критичному значенні 3,182; α=0,05). Усі розраховані статистичні дані переконливо підтверджують, що ефективність управління якістю роботи ДНЗ забезпечується лише сукупністю організаційно-педагогічних умов.