ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ЗАСОБАМИ ІМІТАЦІЙНО-РОЛЬОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні та теоретичні основи дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну та практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні основи дослідження процесу формування професійної компетентності майбутніх економістів” – проаналізовано різні підходи до визначення поняття „професійна компетентність економіста” та її змісту; обґрунтовано імітаційно-рольове моделювання як засіб формування професійної компетентності фахівців; виділено критерії сформованості професійної компетентності майбутніх економістів; проведено констатувальний експеримент з проблеми дослідження.

Вивченню професійної компетентності та її видів приділено значну увагу не лише в педагогіці, але й в акмеології, психології та соціології. Теоретичний аналіз проблеми дослідження дозволив визначити, що багато вчених намагалися дати визначення професійної компетентності фахівця, і кожне з цих визначень має свої особливості:

- соціологи акцентують увагу на елементах професійної компетентності, до яких належать професійні цінності; професійне покликання; глибока мотивація до професійної діяльності фахівця; професійна підготовка; професійна культура; професійна спеціалізація (профілізація); кваліфікація;

- психологи й акмеологи приділяють увагу таким аспектам професійної компетентності працівника, як престижність професії; професійна майстерність; успішність професійної діяльності; динаміка, етапи, рівні розвитку професійної компетентності; знання, уміння й навички професійної діяльності; індивідуально-психологічні особливості спеціаліста;

- педагоги акцентують увагу на таких пріоритетних, на їхню думку, якостях, як мотиваційно-ціннісне ставлення до професії; професійно зумовлені якості особистості; готовність до професійної діяльності. Велику увагу педагоги приділяють дослідженню таких компонентів професійного розвитку спеціаліста, як „розвиток і саморозвиток”, „самопізнання і самопроектування”,  „самокорекція”.

Компетентність у працях І. Зимньої розглядається як „інтелектуально і особистісно зумовлена єдина соціально-професійна характеристика особистості, що проявляється в діях, діяльності, поведінці, в адекватності рішення стандартних і, особливо, нестандартних завдань, що потребують творчості”.

Н. Кузьміна розглядає професійну компетентність фахівця як сукупність: знань з науки, представником якої він є (її історії й теорії, методології й методів дослідження, володіння системою понять цієї науки); навичок і вмінь застосовувати наукові знання в тій галузі, яку досліджує ця наука.

У контексті нашого дослідження під професійною компетентністю економіста ми розуміємо характеристику особистості, виражену в сукупності знань, умінь та професійно важливих якостей, які дозволяють економістові проявляти готовність до професійної діяльності у сфері економіки та на високому рівні виконувати свої професійні обов’язки.

У процесі аналізу наукової літератури визначено, що професійна компетентність фахівців містить такі компоненти (Ю. Шапіро): концептуальний, інструментальний, інтеграційний, адаптивний, особистісний. У сучасних економічних умовах важливим є адаптивний компонент, за наявності якого економіст може передбачати зміни та підготуватися до них.

Теоретично обґрунтовано, що для ефективного формування професійної компетентності фахівця потрібно, перш за все, створити умови для розкриття його активної позиції, що забезпечується імітаційно-рольовим моделюванням. Імітаційно-рольове моделювання – це метод навчання на основі побудови об’єктів-моделей, що зберігають основні особливості об’єктів-оригіналів і за допомогою яких можна проводити заняття в умовах, найбільш близьких до реальних. У наукових працях відзначено важливі переваги імітаційних методів навчання порівняно з традиційними, що обумовлено основними принципами побудови й проведення навчання на базі імітаційних моделей.

Моделювання є заміщенням одного об’єкта іншим з метою отримання інформації про найважливіші властивості об’єкта-оригіналу за допомогою об’єкта-моделі. Моделювання постає як метод пізнання за допомогою природних або штучних систем, здатних у певних відносинах заміщувати об’єкт, який вивчають, і надавати про нього нові відомості. Під моделлю, у свою чергу, розуміють представлення об’єкта, системи або поняття в деякій формі, відмінній від форми їх реального існування. Таким чином, модель є засобом, який допомагає пояснити, зрозуміти або вдосконалити систему.

Вивчення наукових джерел з теми дослідження дозволило виявити два наукові підходи до визначення імітаційного моделювання: кібернетичний підхід – імітація можлива лише із застосуванням ЕОМ (Т. Нейлор, Б. Совєтов, С. Яковлєв, В. Ситник, Н. Орленко та ін.) і системний підхід – визначає імітаційне моделювання як метод опосередкованого оперування об’єктом, при якому досліджують не сам об’єкт, а допоміжну штучну або природну систему, що знаходиться з ним в об’єктивній відповідності та визначається істотними для мети пізнання сторонами, здатна заміщувати його на певних етапах пізнання й дає під час її дослідження інформацію, що однозначно перетворюється в інформацію про об’єкт і допускає експериментальну перевірку (С. Архангельський, Г. Фомін, В. Варфоломєєв, О. Федотов). У зв’язку з цим доходимо висновку, що імітаційне моделювання може бути застосоване як засіб навчання на базі моделі, що імітує реальні умови, у яких доведеться працювати майбутнім фахівцям.

Засоби моделювання – це способи застосування імітаційно-рольового моделювання в процесі підготовки майбутніх фахівців. На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що найбільш поширеними засобами імітаційно-рольового моделювання є: імітаційні вправи та ситуації, імітаційно-рольові ігри, тренінги та віртуальне проектування.

Визначено критерії та показники сформованості професійної компетентності економіста:

- концептуальний критерій – спеціальні знання майбутніх економістів (знання з економіки, обліку й аудиту, аналізу господарської та фінансової діяльності підприємства, контролю та ревізії, інформаційних систем);

- інструментальний критерій – здатність оволодіти основними професійними вміннями та навичками (уміння проводити економічні розрахунки, вести фінансовий облік на підприємстві, аналізувати господарську та фінансову діяльність, проводити ревізію діяльності підприємства, уміння використовувати інформаційні технології в роботі економіста);

- особистісно-професійний критерій – наявність професійно важливих якостей економіста (відповідальність, об’єктивність, професіоналізм, уважність, обачність).

Виділено чотири рівні сформованості професійної компетентності майбутніх економістів: низький, задовільний, середній та високий.

Програму констатувального експерименту складало: 1) виявлення рівня сформованості спеціальних знань, умінь та професійно важливих якостей майбутніх економістів; 2) вивчення ефективності форм і методів формування професійної компетентності економістів у вищій школі, 3) діагностику та визначення загального рівня сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців економічного профілю.

Під час проведення констатувального експерименту виявлено недостатню сформованість професійних знань, умінь та професійно важливих якостей майбутніх економістів. Значна частина студентів –
55,0 % експериментальної групи та 50,4 % контрольної групи – показала задовільний рівень розвитку професійної компетентності, і лише 4,2 % та 5,7 % відповідно – високий рівень, тобто, тільки дуже незначна частина студентів на початок експерименту володіла професійними знаннями, уміннями й навичками на високому рівні. За результатами дослідження визначено, що в процесі формування професійної компетентності у ВНЗ недостатньо використовуюся активні методи навчання.

У другому розділі – „Упровадження та перевірка ефективності імітаційно-рольового моделювання як засобу формування професійної компетентності майбутніх економістів” – визначено етапи впровадження імітаційно-рольових моделей формування професійної компетентності в навчальний процес майбутніх економістів; проведено педагогічний експеримент; здійснено аналіз та узагальнення його результатів.

Формувальний етап педагогічного експерименту було спрямовано на апробацію та експериментальну перевірку імітаційно-рольового моделювання як засобу формування професійної компетентності майбутніх економістів. Організація навчального процесу під час проведення експерименту вимагала створення умов для виникнення в студентів потреби в досягненні успіху й активізації власної навчальної діяльності. Для цього було розроблено імітаційно-рольові моделі формування професійної компетентності майбутніх економістів.

У процесі формування професійної компетентності студентів-економістів визначено такі етапи застосування імітаційно-рольового моделювання,  які  забезпечать  одночасне  формування  всіх  компонентів

професійної компетентності студентів-економістів (рис. 1):

- перший етап – застосування імітаційно-рольових ігор зі спеціальних дисциплін економічного циклу;

- другий етап – використання моделі віртуального підприємства як бази проведення практичних занять для студентів-економістів (у комп’ютерній версії);

- третій етап – проведення комплексної імітаційно-рольової гри в навчальному процесі майбутніх економістів.