ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ ЗНАНЬ МАЙБУТНІХ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ ДІЛОВИХ ІГОР

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми дослідження, визначено мету, завдання, визначено його об’єкт, предмет, методи наукового пошуку, наукову новизну та практичне значення добутих результатів, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі – «Проблема застосування ділових ігор у навчальному процесі технікумів і коледжів будівельного профілю» – обґрунтовано потребу в створенні системи навчальних ділових ігор й методики їх застосування в технікумах і коледжах будівельного профілю.

Сучасний фахівець має не лише вміло застосовувати набуті знання, вміння та навички, а й інтегрувати їх у процесі прийняття рішень в умовах професійної діяльності. Одним із шляхів розв’язання цього завдання є активізація навчального процесу, що означає професійно-спрямовану діяльність викладача, котра проявляється у розробці й використанні такого змісту, форм, методів, прийомів і засобів навчання, що суттєво сприяють підвищенню інтересу, активності й творчої самостійності студентів у засвоєнні знань, формуванні вмінь і навичок, застосуванні їх на практиці.

Активні методи навчання у випадках умілого застосування дозволяють розв’язувати одночасно три навчально-організаційні завдання: 1) підпорядкувати навчальний процес керуючій дії викладача; 2) забезпечити активну участь у навчальному процесі як підготовлених студентів, так і не підготовлених; 3) установити неперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу.

Застосування тих або інших методів не є самоціллю. Для того, щоб визначити необхідність певних методів навчання, їх треба класифікувати. Будь-яка класифі­кація має практичний сенс у тій мірі, в якій допомагає викладачеві здійснювати цілеспрямований вибір відповідного методу навчання чи їх поєднання для розв’язання конкретних дидактичних завдань. Традиційна класифікація пропонує розглядати методи навчання за їх призначенням у навчальному процесі.

Проблема активізації навчального процесу в технікумах і коледжах достатньо давно знаходяться у центрі уваги наукової громадськості. Діапазон засобів інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що пропонується для їх розв’язання, досить широкий і різноманітний. До них, насамперед, відносяться проблемно-комунікативні завдання, пізнавально-дослідницькі проекти, навчальні дискусії, ділові ігри тощо.

Сучасні дидактика і методика викладання, звертаючись до ігрових форм навчання на заняттях, убачають у них можливості ефективної взаємодії педагогів і студентів, продуктивної форми їхнього спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. Ділова гра дозволяє яскраво реалізувати провідні функції навчання: освітню, виховну і розвивальну. Вони діють в органічній єдності.

Поняття «ігрові технології навчання» включає значну групу методів і прийомів організації навчального процесу у формі різноманітних навчальних ділових ігор. Вони характеризуються чітко поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, який є обґрунтованим, чітко окресленим і визначається навчально-пізнавальною спрямованістю.

У педагогічній і методичній літературі останніх років наведено значну кількість класифікацій активних методів навчання, до яких відносимо і ділові ігри. Ми взяли за основу для наступного аналізу класифікацію білоруських науковців О.І. Жука і Н.М. Кошель. Це дало можливість класифікувати сучасні методи нав­чання на неімітаційні й імітаційні, а в межах останніх виділити ігрові й неігрові. Як бачимо з табл. 1,  ділова гра є імітаційним ігровим активним методом навчання.

У ділових іграх рішення виробляються колективно. Колективна думка формується й у процесі захисту розв’язків учасників власної групи, а також під час критики розв’язків інших груп. Ділова гра є складно влаштованим методом навчання, оскільки може містити цілий комплекс активних методів навчання, наприклад: дискусію, мозковий штурм, аналіз конкретних ситуацій, дії за інструкцією, розбір пошти тощо.