МОТИВАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ДОСЯГНЕННЯ ПРИ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННІ ТА ВІДТВОРЕННІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ Автореферат

У вступі наведено актуальність теми дослідження мету та задачі дослідження, визначено об’єкт, предмет, представлено методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів.

У першому розділі «Мотиваційна спрямованість досягнення при мимовільному запам’ятовуванні та відтворенні» подано огляд результатів теоретичного аналізу літературних джерел за проблемою дослідження.

У радянській психології пам'яті склалася й затвердилася провідна теоретична концепція, генетичним ядром якої є ідея Л. С. Виготського й О. М. Леонтьєва про опосередкований характер людської психіки та про діяльність як фактор, що детермінує її виникнення та розвиток. Згідно з їх ідеями сутність розвитку пам'яті полягає не в кількісному рості ефективності пам'яті як вродженої біологічної функції, а в тому, що пам'ять здобуває особливу, якісно нову структуру.

Перше експериментальне дослідження з вивчення мимовільного запам'ятовування було проведено П. І. Зінченком, який вважав, що вивчення мимовільного запам'ятовуванні повинне привести до подолання існуючого в психології розриву, протиставлення вищих форм пам'яті нижчим і тим самим сприяти подальшій розробці проблеми розвитку пам'яті й загальній її теорії. Він дійшов висновку, що матеріал, який пов'язаний з метою дії, запам'ятовується більш ефективно, ніж той же матеріал, який пов'язаний зі способом - операцією. Вивчення даних мимовільного запам'ятовування різного матеріалу показало, що продуктивність мимовільного запам'ятовування змінюється залежно від того, наскільки активною і змістовною була та розумова робота випробуваних, усередині якої здійснювалося запам'ятовування.

У дослідженнях інших авторів (Т. В. Розанова, А. О. Смирнов та ін.) були отримані аналогічні факти, які не тільки повністю підтверджують, але й збагачують основне положення, висунуте в дослідженнях П. І. Зінченка. А. О. Смирновим було з'ясовано, що найважливішою умовою мимовільного запам'ятовування є причетність матеріалу до сфери значимих, стійких мотивів.

Принципово інші можливості й перспективи вивчення проблеми пам'яті відкрилися з розвитком інтенціонального підходу до розуміння психологічної природи пам'яті, який розглядає її насамперед як умову здійснення майбутньої діяльності (Г. К. Середа). Відповідно до цього підходу, пам'ять не просто фіксує те, що було, а відбирає з того, що було, те, що буде потрібно. Програма цієї фіксації задається мотиваційними утвореннями особистості, її орієнтацією на майбутнє, що виступає в якості центрального системоутворюючого фактора в системі «Пам'ять – особистість». У дослідженнях Г. К. Середи та його колег (Є. В. Заїка, І. М. Мельник, Т. В. Сергєєва , Б. І. Снопик) пам'ять вивчалася всередині системи взаємопов'язаних дій і центр ваги переносився на аналіз пам'яті не як продукту цієї дії, а як умови здійснення наступної дії. Визначальною умовою запам'ятовування є мотиваційна установка, яка спрямована в майбутнє.

Вивчення процесів мимовільного запам’ятовування та відтворення невід’ємне від вивчення компонентів особистості, зокрема мотиваційної сфери. Сучасні уявлення про мотивацію досягнення засновані на роботах Дж. Аткінсона й Д. Мак-Клелланда, Н. В. Афанасьєвої, І. О. Васильєва й М. Ш. Магомет - Емінова, В. Грабала, Л. П. Дмитрієнкової, М. В. Кондратьєвої, В. Ф. Моргуна, Ю. М. Орлова, Б. О. Сосновського, Х. Хекхаузена, Х. Шмальта та ін. У цих роботах вивчені особливості впливу мотивації досягнення на особливості результативності й регуляції діяльності, створені динамічні моделі мотивації досягнення й досліджені її складові компоненти та окремі аспекти розвитку мотивації досягнення. Мотивація досягнення, спрямована на можливо краще виконання будь-якого виду діяльності, орієнтована на досягнення результату, до якого може бути застосований критерій успішності. На мотивацію досягнення можуть впливати гендерні особливості, зокрема гендерні ролі людини, які, в свою чергу, також можуть впливати й на запам'ятовування. Гендер є однією з істотних детермінант, яка формує мотиви, цілі й ціннісні пріоритети особистості. Зв'язок пам'яті з гендером та мотиваційно - особистісними характеристиками пам'яті переважно проявляється при запам'ятовуванні смислової інформації й стосуються, насамперед, тих видів пам'яті, що тісно пов'язані з особистістю.

У другому розділі «Методи вивчення мотиваційної спрямованості досягнення при мимовільному запам’ятовуванні та відтворенні» обґрунтовано методи дослідження, подано розгорнуту характеристику процедури дослідження, загальну характеристику груп досліджуваних, наведено характеристику методів і методик дослідження.

Для вивчення мотиваційної спрямованості досягнення при мимовільному запам’ятовуванні та відтворенні була використана експериментальна методика запам’ятовування художніх текстів. Тексти для запам'ятовування містили моменти, пов'язані з мотивацією досягнення, і були гендернозабарвлені. Головні герої першого тексту (за мотивами оповідання В. Токарєвої «Перелом») - маскулінна жінка з вираженим мотивом прагнення до успіху та фемінні герої – чоловіки з невираженим мотиваційним полюсом, а головні герої другого тексту (за мотивами оповідання Н. Никішиної «Шоу продовжується»), навпаки, мали більш типові та традиційні характеристики - маскулінний чоловік з вираженим мотивом прагнення до успіху та фемінна героїня з вираженим мотивом уникнення невдачі.

Для аналізу відтворених художніх текстів застосовувались кількісно-якісні методи аналізу текстів: наративний і контент-аналіз. Для дослідження мотиваційної спрямованості досягнення використовувалися: тест-опитувальник для виміру мотивації досягнення (А. Мехрабіана), методика «Мотивація успіху і острах невдачі» (А. О. Реана), методика «Потреба в досягненні» (Ю. М. Орлова), опитувальник «Структура мотивації» (В. К. Горбачевського). Дослідження гендерних ролей проводилося за допомогою Анкети статевих ролей С. Бем (BRSІ). Для підвищення надійності та вірогідності результатів дослідження були використані методи математико-статистичної обробки: методи описової статистики (середнє, стандартне відхилення, асиметрія); методи перевірки достовірності відмінностей незв'язаних та зв’язаних вибірок (непараметричний критерій Вілкоксона Манна-Уітні, непараметричний критерій Вілкоксона); методи багатовимірної статистики (кореляційний аналіз та дискримінантний аналіз).

Дослідження проводилось в три етапи.

На першому етапі випробуваним пропонувалися для прочитання два художніх тексти (порядок прочитання текстів був вільним, змінювався у різних групах, для уникнення ефекту краю). На читання відводилося 20-25 хвилин, після чого випробуваним пропонувалося відтворити той текст, який їм більше сподобався. Таким чином, досліджувані мимовільно запам’ятовували текст.

На другому етапі через один тиждень випробуваних попросили згадати й письмово відтворити той текст, який їм був запропонований тиждень тому і який вони вже відтворювали, а потім пригадати той текст, який вони читали, але не відтворювали минулого разу.

На третьому етапі через місяць після першого відтворення досліджуваним знову запропонували згадати й письмово відтворити обидва тексти, які вони мимовільно запам'ятовували місяць тому.

У дослідженні взяли участь 180 осіб (115 дівчат, 65 юнаків) у віці 18-19 років студенти біологічного, геолого-географічного, економічного, історичного, механіко-математичного, фізико-технічного факультетів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Виходячи з цілей та завдань даного дослідження в загальній вибірці було виділено чотири групи: 1 група – юнаки, які для відтворення обрали перший текст (33 людини); 2 група - дівчата, які для відтворення обрали перший текст (63 людини); 3 група - юнаки, які для відтворення обрали другий текст (32 людини); 4 група - дівчата, які для відтворення обрали другий текст (52 людини).

У третьому розділі «Емпіричне дослідження мотиваційної спрямованості досягнення при мимовільному запам’ятовуванні та відтворенні художніх текстів» досліджено і встановлено взаємозв’язки мимовільного запам’ятовування та безпосереднього й відстроченого відтворень з мотивацією досягнення та гендерними ролями.