ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА КУКУРУДЗИ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ЗОНИ СТЕПУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію про їх апробацію та публікації здобувача.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади забезпечення підвищення ефективності виробництва зерна кукурудзи в ринкових умовах” розкрито теоретичну сутність категорії ефективності виробництва зерна кукурудзи, досліджено методичні основи оцінки показників ефективності застосування прогресивних технологій вирощування цієї культури і на цій основі визначено методичні підходи та здійснено розробку диференційованих нормативів виробничих витрат для найбільш вірогідних рівнів урожайності кукурудзи на зерно на богарних і поливних землях для підприємств з різним рівнем ресурсного забезпечення.

В загальному плані рівень економічної ефективності виробництва кукурудзи, як і інших сільськогосподарських культур, характеризується рядом таких показників як: урожайність, затрати праці, собівартість зерна, ціни його реалізації, прибутковість з одиниці земельної площі та в розрахунку на одиницю продукції. Концентрованим виразом економічної ефективності є рівень рентабельності.

Критерієм ефективності при впровадженні інтенсивних технологій вирощу-вання кукурудзи на зерно слід вважати максимізацію прибутку на одиницю витрат (ресурсів) при високому рівні якості, забезпеченні конкурентоспроможності продук-ції та раціонального використання ресурсів, а при впровадженні ресурсозберігаючих технологій – мінімізацію витрат (ресурсів) на одиницю кінцевого результату.

У процесі аналізу й оцінки ефективності прогресивних технологій вирощування кукурудзи при застосуванні різних варіантів систем обробітку ґрунту, добрив, засобів захисту рослин та інших агротехнологічних заходів також доцільно використовувати біоенергетичні показники. При цьому, доповнюючи традиційні вартісні показники, біоенергетична оцінка дозволяє здійснювати пошук шляхів енергозбереження на всіх етапах виробництва продукції.

Крім того, для оцінки рівня ефективності застосування новітніх агро-технологічних заходів використовують також і такий показник як землемісткість. Останній має велике науково-практичне значення з точки зору раціонального використання землі, як основного засобу виробництва.

У другому розділі "Стан та загальна характеристика виробництва зерна кукурудзи і його ефективності в аграрних підприємствах зони Степу України" досліджено територіальне розміщення посівів кукурудзи на зерно по природно-кліматичних підзонах та областях степової зони, проаналізовано сучасний стан та особливості її виробництва, визначено економічну ефективність виробництва зерна кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах зони Степу та проаналізовано основні фактори її формування.

Кукурудза визнана, як стратегічна культура. З позицій її пріоритету вона є базовим сегментом формування зернофуражного балансу. В історичному плані кукурудза поширена по всій території України і займала в середньому за період з 1990 по 2011 роки 1579,5 тис. га зібраних площ, з яких на долю степової зони припадає 42,3%. При цьому по роках цей показник значно варіює (від 27,8% в  2010 р. до 60,4% в 1997 р.). В 2011 р. площі кукурудзи на зерно зросли до 1067,4 тис. га, що в загальнодержавних посівах цієї культури становить 30,1%.