ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

Актуальність теми. Розвиток ринкової економіки неможливий без формування ефективного інституту запобігання банкрутству. Рівень ефективності інституту запобігання банкрутству в економіці країни визначається його здатністю забезпечувати розвиток вільної конкуренції, сприяти подоланню структурних та галузевих диспропорцій, активізувати інноваційні процеси, спонукати підприємства адекватно формувати елементи запобігання банкрутству, зумовлювати необхідність розробки загальнонаціональних стратегій підтримки вітчизняних виробників та становлення пріоритетів розвитку економіки, а найголовніше – бути основним індикатором у процесі природного відбору на ринкових засадах окремих видів продукції, підприємств, галузей економіки. Особливо актуальним питання банкрутства є для вітчизняної машинобудівної промисловості, більшість підприємств якої під час економічної кризи 90-х років минулого століття збанкрутували або опинилися на межі банкрутства.

Сучасний інститут запобігання банкрутству, як явище, в українській економіці не має глибокого коріння. В Україні відсутній достатній досвід для формування ефективних механізмів запобігання банкрутству, не накопичено підприємницької практики застосування інструментів запобігання банкрутству, що створює перешкоди для формування ефективного вітчизняного інституту запобігання банкрутству. Аналізуючи світову практику формування та розвитку інституту запобігання банкрутству, доцільно зазначити, що він є одним із найгнучкіших та найдинамічніших елементів як ринкової економіки, так і законодавства західних країн.

Ставлення до банкрутства в українському суспільстві, зокрема й у бізнес-середовищі, є переважно негативним. По-перше, через те, що він є новим і незнайомим для більшості людей. По-друге, банкрутство часто використовується в українських реаліях ведення бізнесу у приватних інтересах: для зміни форми власності, перерозподілу майна, обману партнерів по бізнесу, захоплення ресурсів тощо. Тому завдання розробки елементів вітчизняного інституту запобігання банкрутству є актуальним та потрібним. Особливо гостро стоїть потреба формування надійних та ефективних елементів запобігання банкрутству підприємств, зважаючи на високий рівень ризику та невизначеність підприємницької діяльності.

Проблематику формування та розвитку системи запобігання банкрутству підприємств розкривають у своїх працях такі вітчизняні та іноземні науковці, як Альтман Е.І., Бланк І., Бондар О.М., Брюховецька Н.Є, Булєєв І.П., Василенко В.А., Гальчинський А.С., Геєць В.М, Череп А.В., Грязнова А.Г., Іванова Г.П., Клебанова Т.С., Копилюк О.І., Кошкіна В.І., Кузьмін О.Є., Лігоненко Л.О., Мозенков О.В., Петрович Й.М., Семиноженко В.П., Слав’юк Р.А., Слісаренко О.О., Соколенко В.А., Тарасенко О.Г., Терещенко О.О., Чернявський А.М., Штангрет А.М. та інші. У роботах цих авторів розкрито сутність і значення інституту запобігання банкрутству для розвитку ринкової економіки, проаналізовано та класифіковано причини банкрутства, сформовано методичні підходи щодо оцінювання ймовірності банкрутств підприємств, а також щодо застосування заходів запобігання банкрутству тощо.

Разом з тим слід відзначити недостатність теоретичних напрацювань щодо розкриття сутності та особливостей управління системою запобігання банкрутству машинобудівних підприємств. Зокрема, подальших досліджень потребують питання ідентифікації та оцінювання рівня ризиків банкрутства, формування інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству. Крім того, в літературних джерелах існують розбіжності у тлумаченні основних понять, що розкривають зміст управління системою запобігання банкрутству підприємств, систематизації причин та ризиків банкрутства, а також недостатньо розкриті питання управління економічними ризиками, які спричинюють банкрутство підприємств.

Потреба наукової розробки окреслених проблем з урахуванням особливостей вітчизняної економіки зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження пов’язана з держбюджетною темою Національного університету “Львівська політехніка” “Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади” Національного університету “Львівська політехніка” (номер державної реєстрації 0107U000837), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.2006 р., № 732. Дисертаційне дослідження також виконано в рамках наукової тематики кафедри обліку та аналізу “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (номер державної реєстрації 0107U007840) та кафедри фінансів “Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації 0106U000027).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є розроблення теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо удосконалення системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

Для досягнення мети у роботі було поставлено такі завдання:

розробити методичні положення щодо ідентифікації ризиків банкрутства машинобудівних підприємств та їх кількісного оцінювання;

удосконалити метод кількісного оцінювання ризиків банкрутства підприємства на засадах використання кластерного аналізу;

підвищити результативність організаційно-економічного механізму інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємств;

доповнити та удосконалити класифікацію причин виникнення банкрутства;

науково обґрунтувати методичні рекомендації щодо формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

Об’єктом дослідження є процеси формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є економіко-організаційні чинники формування системи запобігання банкрутству машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: систематизації та узагальнення (формування класифікації причин банкрутства підприємств – п. 1.1, виділення основних проблем розвитку державного регулювання банкрутства – п. 1.2, групування та систематизація методів запобігання банкрутству – п.1.3, класифікація ризиків банкрутства – п. 2.1); економіко-статистичний (ідентифікація ризиків банкрутства підприємств – п. 2.2, удосконалення кількісного оцінювання ризиків банкрутства – п. 2.3, прогнозування банкрутства підприємств – п. 3.1); аналітичний і структурно-логічний (розроблення рекомендацій щодо застосування методів оптимізації економічного ризику залежно від етапу життєвого циклу підприємства – п. 3.2, формування організаційно-економічного механізму інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємств – п. 3.3); графічний (для наочного представлення результатів дослідження).

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, національні та іноземні законодавчі і нормативно-правові акти, Інтернет-джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

розроблено методичні положення щодо ідентифікації ризиків банкрутства машинобудівного підприємства, які дають змогу визначити відносну ймовірність виникнення ризиків банкрутства підприємства та їхню структуру за рівнем небезпеки виникнення і впливу цих ризиків;

удосконалено:

метод кількісного оцінювання ризиків банкрутства підприємства на засадах використання кластерного аналізу з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних показників, зокрема схильності менеджменту підприємства до ризиків;

організаційно-економічний механізм інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства, який базується на: розподілі функцій, обов’язків і повноважень між підрозділами підприємства щодо інформаційного забезпечення; чіткому виділенні двох етапів інформаційного забезпечення – етапу обліку інформації та обміну нею та етапу аналізу інформації для прийняття управлінських рішень і вироблення заходів запобігання банкрутству;

дістали подальшого розвитку:

класифікація причин банкрутства підприємства за такими ознаками: дотримання чинного законодавства, рівень керованості, чинники, які зумовлюють банкрутство, рівень охоплення, рівень управління, механізм впливу, етапи функціонування підприємства, масштаби прояву, вагомість, види ресурсів, які зумовлюють банкрутство, етапи діяльності підприємства у певній сфері. Сформовано карту ризиків банкрутства підприємства, що дає змогу чітко встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виявляти ризики банкрутства на етапі їх виникнення та підвищувати здатність підприємства запобігати банкрутству;

методичні рекомендації щодо формування системи запобігання банкрутству підприємства, які передбачають 3 етапи: виявлення найсуттєвіших елементів формування системи запобігання банкрутству; аналіз альтернативних рішень у разі виникнення ризиків банкрутства; прийняття управлінських рішень щодо способів збереження чи ліквідації підприємства. На кожному з етапів виділено основні елементи, що формують саму систему запобігання банкрутству підприємства та засадничі правила її функціонування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методичних рекомендацій щодо формування системи запобігання банкрутству машинобудівного підприємства, методичних положень щодо управління економічним ризиком машинобудівного підприємства, методичних положень щодо ідентифікації ризиків банкрутства підприємства, методу кількісного оцінювання ризиків банкрутства підприємства на засадах використання кластерного аналізу, розробленні організаційно-економічного механізму інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству підприємства, що дасть змогу завчасно уникнути банкрутства підприємства та виробити стійкі засоби для його уникнення за умов економічної кризи.

Розроблені методичні та науково-прикладні рекомендації використані у діяльності Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 1-1/1181-2 від 22.11.07), а також у діяльності таких підприємств: ТОВ “Львівські автобусні заводи” (довідка № 925/07 від 27.09.07), ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” (довідка № 2286-18 від 25.10.07), ТзОВ Виробничо-комерційна фірма “ПІК-Лтд” (довідка № 97 від 30.11.2007).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка”, зокрема у викладанні дисциплін “Фінансовий аналіз”, “Основи підприємництва”, “Економіка підприємства”, “Економічний аналіз” (довідка № 68-14-737 від 15.11.2007).

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано й опрацьовано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний внесок. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційного дослідження були розглянуті та схвалені на таких конференціях: перша міжнародна друга всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2001 р.); міжнародна науково-прикладна конференція “Менеджмент і міжнародне підприємництво” (м. Львів, 2001 р.); міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (м. Львів, 2002 р.); науково-практична конференція “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 2007 р.), а також на наукових семінарах кафедри обліку та аналізу Національного університету “Львівська політехніка”.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць, з них 8 – у фахових виданнях ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 4,22 др. ар., з яких особисто автору належать 3,82 др. ар.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок. Основний її зміст викладено на 178 сторінках. Робота містить 33 таблиці та 28 рисунків на 31 сторінці, 14 додатків, список використаних джерел із 180 найменувань.