ЛЕГІТИМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ: ЦІННІСНИЙ ВИМІР Автореферат

Науковий керівник	кандидат філософських наук, доцент Губерський Станіслав Антонович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри політології.

Офіційні опоненти:	доктор політичних наук, доцент Малкіна Ганна Миколаївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри політичних наук;

	кандидат політичних наук Міщенко Алла Борисівна, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, старший викладач кафедри суспільних наук.

Захист відбудеться «20» лютого 2012 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.41 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий «16» січня 2012 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Ф. Постригань

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції розвитку політичного процесу на світовій та вітчизняній аренах показують, що легітимність політичної влади є невід’ємною умовою її успішного функціонування. Рівень легітимності влади показує рівень довіри до неї, є індикатором її авторитету, ефективності, правомірності, доцільності. Успішність владних ініціатив напряму залежить від того, наскільки вони знаходять свій відгук у свідомості громадян. Легітимність політичної влади – це одна із базових передумов стабільності політичної системи.

Незважаючи на те, що сьогодні проблема легітимності політичної влади належить до числа тих, що активно дискутуються у політології, філософії, соціології, юриспруденції, питання щодо ціннісних засад легітимації не отримує належного опрацювання. Таким чином, актуальність даної проблематики зумовлена, по-перше, потребою поглиблення наукового знання, що базується на відсутності належної розробки теоретичних аспектів ціннісного виміру легітимації політичної влади; по-друге, необхідністю дослідження практичних аспектів легітимації політичної влади на базі цінностей.

У сучасних реаліях українського політичного простору проблема легітимності влади є нaдзвичaйнo вaжливoю та aктyaльнoю, oскільки існує низка зaгрoзливих тенденцій щoдo ефективнoгo фyнкціoнувaння політичної системи. Політична апатія, правовий нігілізм, політичний абсентеїзм, що доповнюються постійним зменшенням «кредиту довіри» у відносинах між суспільством та владою свідчать про кризу легітимності.

Актуальність дослідження саме ціннісних основ легітимації політичної влади у вітчизняному вимірі пов’язана із трансформаційними процесами у політичній системі України. Подібна трансформація завжди супроводжується кризою легітимності старої політичної системи та необхідністю легітимації нової. В умовах політичної трансформації цінності набувають особливого значення, адже для успішного становлення демократичних інститутів необхідними є відповідні зміни в ціннісній сфері.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової роботи філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та виконане у межах науково-дослідної теми 06БФ041-01 “Філософія та політологія у структурі сучасного соціо-гуманітарного знання”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення місця та ролі ціннісної складової у процесі легітимації політичної влади.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних задач:

- проаналізувати зміст понять легітимності і легітимації політичної влади, а також суть легітимації політичної влади у ціннісному вимірі;

- визначити функції цінностей у владному легітимаційному процесі;

- виокремити основні групи цінностей, які є впливовими у процедурі владної легітимації;

- дослідити умови легітимації політичної влади у ціннісному вимірі та можливі механізми її забезпечення;

- проаналізувати процес делегітимації політичної влади у ціннісному вимірі;

- дослідити рівень легітимності політичної влади в Україні та визначити можливі причини зниження владної легітимності і умови її підвищення у ціннісному вимірі.

Об’єктом дисертаційного дослідження є легітимація політичної влади.

Предметом дисертаційного дослідження є ціннісний вимір легітимації політичної влади.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач у дисертаційній роботі використовується низка дослідницьких методів. Системний метод використовувався для з’ясування сутності легітимації політичної влади. Застосування структурно-функціонального методу сприяло розкриттю специфіки взаємодії суб’єктивного і об’єктивного рівнів легітимації, зокрема співвідношення цінностей суспільства і влади. Нормативно-ціннісний підхід застосовувався при аналізі різних рівнів легітимації політичної влади, самого феномену легітимації, а також визначенні умов владної легітимації, виокремленні політичних антицінностей, які підривають легітимність влади. Завдяки використанню історичного підходу було досліджено історичний розвиток ідеї владної легітимності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці проведено комплексне дослідження ціннісної складової легітимації політичної влади. Це дало можливість сформулювати наступні результати, які відзначаються науковою новизною, розкривають базову концепцію дисертації і виносяться на захист:

- запропоновано авторське визначення владної легітимації із врахуванням ролі ціннісної складової, а саме: легітимація політичної влади – це політичний процес, коли в ході оцінювання засобів і методів здійснення влади, результатів її діяльності, а також ідейних засад, принципів, цілей політики, суспільство сприймає політичну владу як таку, що відповідає його інтересам, потребам та цінностям. Обґрунтовано можливість використання поняття «ціннісна легітимація влади» для позначення процесу владної легітимації, що базується на цінностях;

- вперше визначено ряд функцій, які виконують цінності у владному легітимаційному процесі: функція зв’язку, оціночна, інтеграційна, конфліктна, маніпулятивна функція. З’ясовано, що встановлюючи зв’язок між владою і суспільством, будучи основою для позитивної оцінки влади, виступаючи підґрунтям соціальної інтеграції, цінності сприяють легітимації політичної влади. Разом із тим, наявність конфліктогенного потенціалу цінностей, можливість їх використання як засобу політичного маніпулювання свідчать про те, що цінності можуть ускладнювати легітимацію влади з боку суспільства;

- уточнено основні групи цінностей, які справляють найбільший вплив на владний легітимаційний процес: політичні, моральні, правові, релігійні, національно-культурні цінності. Разом із духовними цінностями суспільства важливу роль у процесі легітимації політичної влади відіграють матеріальні цінності, підвищена увага до яких зумовлена тісним зв’язком між економічною ефективністю і легітимністю влади;

- дістала подальшого розвитку теза про те, що ціннісний консенсус – важлива умова легітимації політичної влади. З’ясовано залежність між легітимністю влади і типом відношення громадян до політичних цінностей, які вона пропонує. Так, утриманню владної легітимності сприяють: активне ставлення, конформне відношення, індиферентність. Вказано на можливі механізми легітимації політичної влади на базі цінностей: політична соціалізація, політична участь, демонстрація ефективності влади;

- поглиблено розуміння процесу делегітимації влади із врахуванням ціннісної складової. Проаналізовано основні політичні антицінності, які справляють негативний вплив на процес владної легітимації з боку суспільства: політичний екстремізм, популізм у політиці, політиканство, політична корупція, політичне маніпулювання тощо. Вказано на те, що делегітимація політичної влади виражається у ряді негативних соціально-політичних явищ, які мають ціннісне підґрунтя: політичний абсентеїзм, політико-правовий нігілізм, політична аномія тощо;

- уточнено актуалізуючі чинники дослідження ціннісної складової у вітчизняному владно-легітимаційному процесі. Поглиблено розкриття основних причин низького рівня владної легітимності у ціннісному вимірі, серед яких: наявність залишків «радянської свідомості» в українському суспільстві, що ускладнює легітимацію демократичних інститутів і цінностей; розчарування в демократичних цінностях через неефективність їхнього впровадження; стихійне впровадження цінностей західного суспільства без урахування національних особливостей українського суспільства; невідповідність між декларованими ідеалами і реальними справами владної еліти; висока концентрація політичних антицінностей у діяльності політичної влади; суперечності між демократичною формою та недемократичною сутністю інститутів влади; ціннісний розкол у владі, а також у суспільстві, що обумовлює партикуляризацію владної легітимності; явище «продажної» легітимності влади, яка є короткотривалою тощо.

- запропоновано авторське бачення умов підвищення легітимності влади в Україні, до яких можна віднести: зміцнення демократичних цінностей у суспільстві та формування демократичної політичної культури; вироблення власної моделі побудови демократії із врахуванням цінностей, що є природними для політичної свідомості громадян України; реалізації на практиці декларованих демократичних цінностей; подолання корумпованості владної еліти та інших негативних явищ, які мають місце у політиці; подолання ціннісного розколу в суспільстві та створення умов для його консолідації; досягнення ціннісного консенсусу між представниками політичної еліти; формування політичної еліти, яка дійсно сповідує демократичні цінності; формування національного консенсусу щодо основних цілей внутрішньої і зовнішньої політики; покращення якості життя, матеріального благополуччя громадян, досягнення економічної стабільності у державі тощо. Обґрунтовано важливість ролі публічної політики у процесі легітимації політичної влади.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації основні теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані у діяльності українських владних структур для підвищення їхньої легітимності, подолання дефіциту довіри з боку суспільства, а також викладачами вищих навчальних закладів при підготовці лекцій, навчально-методичних посібників, створенні спеціальних курсів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були повідомлені й обговорені на Міжнародній науковій конференції «Людина. Світ. Суспільство (до 175-річчя філософського факультету). Дні науки філософського факультету – 2009» (Київ, 21-22 квітня 2009 р.), Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2010» (Київ, 21-22 квітня 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ціннісний вимір політичної діяльності: теорія і практика розвитку сучасного українського суспільства» (Херсон, 27-29 травня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції з соціології «Держава і глобальні соціальні зміни: історія, теорія, ідеологія» (Київ, 28-29 жовтня 2010 р.), Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2011» (Київ, 20-21 квітня 2011 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані автором у п’яти статтях у наукових фахових виданнях України та п’яти тезах – у матеріалах доповідей наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок. Список використаних джерел нараховує 220 найменувань на 22 сторінках.