ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В УМОВАХ НОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ АГРОФОРМУВАНЬ Статья

Актуальність теми. Перспективність ефективного землекористування в Україні з огляду на його стратегічне значення не викликає сумніву. Основні питання ефективності використання землі знаходять своє відображення у землекористуванні виробника. Земельна реформа, як основна складова аграрної політики, виявила значну кількість багатогранних проблем, пов’язаних, зокрема, з нормативно-правовою базою земельних відносин, ефективністю використання землі новими господарськими агроформуваннями, дотриманням екологічних норм використання землі тощо. Головний вектор ринкової економіки держави зорієнтований на забезпечення рівноваги права власності юридичних осіб, територіальних громад та держави на землю. Результатом земельної реформи є визнання інституту приватної власності на неї.

Економічна ефективність землекористування продовжує привертати увагу багатьох дослідників. Чимало попередніх розробок у цьому плані мають високу наукову й практичну цінність. В основі сучасної української методології визначення економічної ефективності сільськогосподарської діяльності лежать праці українських науковців та економістів-аграріїв. Вагомий внесок у розробку проблемних питань зробили: В.Я. Амбросов, В.І. Бойко, О.А.Бугуцький, А.П. Вервейко, П.І. Гайдуцький, М.Я. Дем’яненко, С.І.Дем’яненко, Ю.С. Коваленко, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саблук, М.М.Федоров, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин. Завдяки дослідженням зазначених учених були узагальнені та вдосконалені існуючі методики визначення ефективності аграрного виробництва. Дослідженню питань підвищення економічної ефективності використання сільськогосподарських земель приурочили свої наукові праці: О.І. Гуторов, Д.С. Добряк, М.В.Калінчик, С.М. Кваша, А.В. Македонський, М.Й. Малік, І.Р. Михасюк, Л.Я. Новаковський, А.М. Третяк, О.В. Ульянченко, В.Й. Шиян та інші вчені. Їх роботи спрямовані, передусім, на розробку загальних теоретичних і практичних питань розвитку земельних відносин.

У сільськогосподарському виробництві, де земля виступає одночасно предметом і засобом праці, а також є його основою, у суспільних відносинах визначальними є земельні, в основі яких лежить категорія власності на землю. Рівноправність форм власності та господарювання в рівнозначному економічному середовищі є основою виявлення потенційних можливостей кожної з них. Необхідність підвищення рівня ефективності використання земельних ресурсів за нових умовах господарювання вимагає відповідного наукового забезпечення. Це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначило його спрямованість, структуру й актуальність. Зазначене вище вимагає розробки ефективних напрямів використання землі в нових господарських формуваннях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою тематичного плану Полтавської державної аграрної академії з проблеми „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретико-методологічних положень та методичних аспектів ефективного розвитку землекористування, вивчення тенденцій використання земельних ресурсів, обґрунтування напрямів підвищення економічної ефективності землекористування в нових господарських агроформуваннях. Для досягнення поставленої мети нами вирішувалися наступні завдання:

- узагальнити й систематизувати теоретичні та практичні засади ефективного використання сільськогосподарських земель в умовах нових агроформувань;

- дослідити зростання ефективності використання землі у сільськогосподарських підприємствах різних за виробничим напрямом та спеціалізацією;

- здійснити комплексний статистико-економічний аналіз закономірностей розвитку землекористування в аграрних підприємствах, виходячи з регіональних особливостей виробництва;

- визначити ефективні методи державного регулювання земельних відносин та результати земельної реформи в умовах трансформації форм власності;

- проаналізувати якісний стан земельного фонду з урахуванням специфіки нових організаційно-правових форм господарювання;

- обґрунтувати важливість альтернативних технологій як напрям ефективного використання сільськогосподарських угідь.

Об’єкт дослідження – процес використання земельних ресурсів аграрними підприємствами.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних аспектів економічної ефективності використання землі в нових агроформуваннях.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження послужили звітність сільськогосподарських підприємств, офіційні матеріали Державного комітету статистики та Міністерства аграрної політики України, розробки науково-дослідних установ, літературні джерела, особисті набутки автора.

Методи дослідження. Дослідження базується на: вимогах об'єктивних економічних законів; основних положеннях економічної теорії; теоретичних засадах аграрної економічної науки. Методика досліджень включає систему статистико-економічних методів у поєднанні з теоретичними підходами щодо визначення економічної ефективності землекористування. Дослідження ефективності використання сільськогосподарських угідь здійснювалося із застосуванням таких методів: структурно-логічного узагальнення (на етапі узагальнення теоретичних і методологічних положень аграрного землекористування); історико-економічний (при аналізі теоретико-методологічних аспектів аграрного землекористування); розрахунково-конструктивний і порівняння (аналіз сучасного стану і прогнозування основних тенденцій розвитку землекористування в досліджуваних підприємствах); монографічний (альтернативні технології ефективного використання землі); статистичних групувань і середніх величин (із метою виявлення особливостей використання земельних ресурсів у регіоні); графічного, кореляційно-регресійного та дисперсійного методів аналізу (кількісна та якісна оцінка впливу різних факторів на прибутковість діяльності підприємств).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному й методологічному обґрунтуванні основних напрямів підвищення ефективного використання землі в аграрному секторі з урахуванням регіональних та організаційно-виробничих особливостей підприємств Полтавської області, а саме:

вперше:

- запропоновано ввести на доповнення системи економічних показників ефективності використання землі сільськогосподарськими підприємствами коефіцієнт доцільності впровадження альтернативних технологій, розрахунки якого вказують на результативність використання землі, підвищення її родючості та якості;

удосконалено:

- методичний підхід щодо оцінки ефективності використання землі в нових організаційних агроформуваннях, відмінність якого полягає в доповненні методики оцінки результатами статистичного та математико-статистичного моделювання, що дозволяє виявити ступінь впливу на прибутковість підприємств наступних факторів: інтенсивності матеріальних і трудових вкладень, а також розораності землі та її якості;

- теоретичні принципи формування економічних взаємовідносин у системі землекористування та методичні підходи їх оцінки у напрямі планування землекористування з урахуванням пріоритетів у цій галузі. Відмінність від існуючих підходів полягає в обґрунтуванні положень, що стосується визначення економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь шляхом системного аналітичного підходу в оцінці стану земель; запропоновано рекомендації стосовно підвищення ефективності використання земельних ресурсів новими господарськими агроформуваннями;

- сутність поняття „енергетичне землеробство” з урахуванням особливостей вирощування так званих „енергетичних культур”;

набули подальшого розвитку:

- напрями забезпечення енергетичної безпеки сільського господарства досліджуваного регіону шляхом виробництва біодизеля, що передбачає оптимізацію структури посівів і вирощування в аграрних підприємствах ріпака та інших олійних сільськогосподарських культур;

- положення щодо підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів, екологізації аграрного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції автора, а також запропоновані підходи, спрямовані на підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів та зростання інтенсивності їх використання, удосконалення відносин власності на землю можуть бути використані в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств різних форм власності.

Розраховані на базі статистико-математичних методів економічні моделі стануть важливим методичним і практичним підґрунтям в аналітичних розрахунках при розв'язанні організаційно-економічних питань стосовно діяльності сільськогосподарських підприємств та створення на їх базі нових господарських формувань АПК.

Результати досліджень і пропозиції, що стосуються підвищення економічної ефективності використання землі, схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Полтавської області (довідка № 01-26/110 від 22.05.2008р.), товариством з обмеженою відповідальністю імені Воровського Полтавського району Полтавської області (довідка № 58 від 20.04.2007 р.), сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Говтва” Решетилівського району Полтавської області (довідка № 72 від 15.05.2007 р.), приватним сільськогосподарським підприємством „Промінь” Глобинського району Полтавської області (довідка № 19 від 12.06.2007 р.), товариством з обмеженою відповідальністю „Завод Укрбудмаш”, м. Полтава (довідка № 21 від 17.04.2007 р.). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії у процесі викладання економічних дисциплін (довідка № 1-01-30 від 29.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним дослідженням відповідно до поставленої мети і завдань на основі опрацьованих літературних джерел й обробки статистичних даних. Здійснено комплексне дослідження проблеми ефективного використання земельних ресурсів на сучасному етапі аграрної реформи. Результати дослідження, викладені у дисертаційній роботі, одержані автором особисто. З опублікованих наукових праць у дисертації використані положення, які є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дослідження. Підсумки наукового дослідження доповідались автором на міжнародних науково-практичних конференціях: Друга міжнародна науково-практична конференція „Науковий потенціал світу – '2005” (м. Дніпропетровськ, 19-30 вересня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Наука та інновації – '2005” (м.Дніпропетровськ, 17-31 жовтня 2005 р.); Друга міжнародна науково-практична конференція „Сучасні наукові дослідження – '2006” (м.Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.); Науково-практична конференція за підсумками науково-дослідної роботи за 2005 рік (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 26-27 квітня 2006 р.); Перша міжнародна науково-практична конференція „Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006” (м. Дніпропетровськ, 22-31 травня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств” (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 12-13 жовтня 2006 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція „Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі” (м.Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 27 березня 2007 р.); науково-практична конференція професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи за 2006 рік (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 18 квітня 2007 р.); Третя міжнародна науково-практична конференція „Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури” (м. Мелітополь, Таврійський державний агротехнологічний університет, 12-14 червня 2007 р.); Науково-практична конференція професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи за 2007 рік (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 24 квітня 2008 р.).

Публікації. Основні положення, ідеї та результати дисертаційного дослідження опубліковані в 20 наукових працях, у тому числі 7 статей – у журналах та збірниках наукових праць, що входять до переліку наукових видань ВАК України, 10 – у матеріалах і тезах доповідей конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 3,74 ум. друк. арк., із них у фахових виданнях – 2,52 ум. друк. арк. та інших публікаціях обсягом 1,02 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Результати дисертаційного дослідження викладені на 220 сторінках комп’ютерного тексту, з яких основна частина займає 168 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона містить 25 таблиць, 10 рисунків, 13 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 190 найменувань і міститься на 19 сторінках.