ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ КОНФЛІКТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІЖЕТНІЧНИХ ВІДНОСИН В ПЕРЕХІДНИХ СУСПІЛЬСТВАХ

Короткий зміст

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІТА СПОРТУ УКРАЇНИ

      ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

      ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ПАРІЙЧУК – БРУХАЛЬ РОКСОЛАНА ІВАНІВНА

                                                                                      УДК 323.1.01: 316.3

ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ КОНФЛІКТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІЖЕТНІЧНИХ ВІДНОСИН В ПЕРЕХІДНИХ СУСПІЛЬСТВАХ

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Львів – 2012

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:            кандидат філософських наук, доцент

                                      Поліщук Микола Васильович,

                                      Львівський національний університет

                                     імені Івана Франка,

                                      завідувач кафедри політології

Офіційні опоненти:    доктор політичних наук, професор

                                       Мельник Ігор Андрійович,

                                              Українська академія друкарства,

                                       професор кафедри видавничої справи та  редагування

                                       кандидат політичних наук, доцент

                                      Остапець Юрій Олександрович,

                                               Державний вищий навчальний заклад

                                     "Ужгородський національний університет",

                                     декан факультету суспільних наук,

                                     завідувач кафедри політології

    Захист відбудеться 02 березня 2012 р. о 15:00 годині на засіданні спе­ціалізованої вченої ради Д 35.051.17 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська 1, а. 301.

    З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Дра­гоманова, 5).

    Автореферат розісланий “31” січня 2012 р.

Учений секретар

    спеціалізованої вченої ради                                                        О. М. Сорба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Внаслідок взаємодії різноманітних чинників, насамперед великих міграційних процесів, характерних для всіх періодів історії, у сучасному світі фактично не існує етнічно однорідних держав. Тому, проблема визначення цивілізованих форм співіснування етнонаціональних спільнот, у поліетнічних за складом населення країнах, віддавна є предметом дослідження багатьох науковців.

Невід'ємною функцією кожної держави є забезпечення сприятливих умов для розвитку та функціонування добросусідських міжетнічних відносин, оскільки вони є необхідним елементом суспільної злагоди, об’єктивною передумовою територіальної цілісності держави, важливою складовою її зовнішньополітичної діяльності.

Міжетнічні відносини характеризуються як відносини взаємодії між суб’єктами – народами, етнічними групами, особами, а також всередині певного етносу, які відображають конкретно-історичні умови його життя, етнічний статус, норми, традиції, пріоритети й цінності. Міжетнічні відносини можуть набувати ознак як співробітництва, так і конфлікту. У даній дисертаційній роботі зосереджено увагу на другій ознаці міжетнічних відносин, а саме, – на їх конфліктному потенціалі.

Конфліктний потенціал міжетнічних відносин визначається як можливе загострення відмінностей між етнічними та державними кордонами, відмінностей у державному та правовому статусі народів, етнічних груп, різне співвідношення чисельності етнічних груп в одному регіоні та нерівноправне ставлення до них титульного народу. Усе це може призвести до міжетнічного конфлікту – конфлікту вже з певним рівнем організованої політичної дії суспільних рухів, масових безладів, сепаратистських виступів, – аж до громадянської війни, у якій протистояння відбувається на межі етнічної спільноти.

 Проблематика конфліктного потенціалу міжетнічних відносин є надзвичайно актуальною з огляду на те, що з ускладненням міжнародного суспільно-політичного розвитку, посилення в ньому ролі етнічного фактора, з розширенням участі етнічних груп, зростають суспільні вимоги до рівня наукового аналізу цих проблем, до розуміння і усвідомлення політичної теорії та практики міжетнічних відносин широким загалом, до якості прийнятих  рішень і дій в етнополітичній сфері.

В умовах поліетнізму, властивого сучасному пострадянському простору, важливим залишається з’ясування таких актуальних етнополітичних аспектів: по-перше, меж і сфер взаємодії етнічного і політичного, впливу етнічності на політичний вибір та політичну поведінку, механізмів політизації етнічності; по-друге, роль етнічного чинника у формуванні конфлікту, причини виникнення конфліктного потенціалу міжетнічних відносин у СРСР та міжетнічних конфліктів на пострадянському просторі.

Особливо актуальні зазначені проблеми для України, з її поліетнічним складом населення та потребою, у зв’язку з цим, вибудувати таку систему заходів у сфері міжетнічних відносин, яка б сприяли безконфліктному, інтегративному розвитку українського суспільства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узгоджується з комплексною науковою темою, яку розробляє кафедра політології Львівського національного університету імені Івана Франка „Політичний процес в умовах трансформації: світовий досвід і Україна” (номер державної реєстрації 0108U008916).

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є: розкриття проблеми міжетнічних відносин, а також виявлення можливостей їх конфліктного потенціалу в країнах пострадянського простору.

Реалізація мети даної роботи передбачає розв’язання таких завдань:

– визначити методологічні моделі аналізу проблем міжетнічних відносин, на основі історіографічних досліджень;

– розкрити причини виникнення конфліктного потенціалу міжетнічних відносин в СРСР та переростання його в міжетнічні конфлікти на пострадянському просторі.

–охарактеризувати можливості застосування методу структурного аналізу соціального конфлікту, а також теорію конфлікту Р. Гара, для з'ясування причин виникнення та перебігу міжетнічних конфліктів в країнах пострадянського простору;

– дослідити та сформулювати комплекс заходів, що спрямовані на подолання міжетнічних конфліктів в країнах пострадянського простору;

– здійснити аналіз конфліктогенного потенціалу міжетнічних відносин  та виробити комплекс практичних рекомендацій щодо недопущення дизгармонізації міжетнічних відносин в Україні.

Об’єктом дослідження є міжетнічні відносини в соціально-політичному аспекті.

Предметом дослідження є внутрішні і зовнішні політичні чинники конфліктного потенціалу міжетнічних відносин.

Методи дослідження. Виділені в даному дослідженні, мета і завдання, передбачають використання комплексу загально- та спеціально наукових методів та підходів, які дозволили забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів. Системний підхід дав можливість розглянути процес формування етнополітичної доктрини в країнах пострадянського простору та в Україні зокрема, як цілісної організованої системи заходів держави, спрямованих на забезпечення рівноправних відносин і тісної взаємодії представників різних етносів, підтримку атмосфери толерантності, довіри і поваги у взаємовідносинах між ними. Також, за допомогою системного підходу, визначено індикатори міжетнічної напруженості в країнах пострадянського простору та в Україні.

Історичний метод дозволив розглянути проблеми етносів як у ретроспективі, так і в різні конкретно-історичні періоди існування суспільства, а також простежити еволюційний шлях становлення полі етнічного складу населення, виникнення і розвиток на території держав пострадянського простору титульних націй та національних меншин. Застосування даного методу дало можливість визначити проблеми й основні пріоритети в етнополітичному процесі на різних історичних етапах, простежити внутрішні тенденції і системні зв'язки між етнокомпонентами українського суспільства та держав пострадянського простору.

У межах соціологічного методу, здійснено дослідження взаємовідносин між етносами, співвідношення національної ідеї та ідеології, етнічної та суспільної свідомості, масової свідомості та етнічної психології, а також виокремлено чинники конфліктного потенціалу міжетнічних відносин.

Структурно-функціональний метод дозволив проаналізувати, на прикладі теорії соціального конфлікту Л. Козера, положення про те, що забезпечення стабільності існуючої соціальної системи не виключає, а, навпаки, допускає визнання соціальних сутичок, конфліктів, боротьби інтересів, визнаючи позитивну функцію міжетнічних конфліктів в країнах пострадянського простору, в тім числі і Україні.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена як сукупністю поставлених завдань, так і засобами їх розв’язання. У межах проведеного дослідження отримано результати, які мають таку наукову новизну:

вперше:

·           у роботі здійснено комплексний політологічний аналіз поняття „конфліктного потенціалу міжетнічних відносин”. Застосовано і апробовано можливості структурного аналізу соціальних конфліктів для дослідження конфліктного потенціалу міжетнічних відносин у країнах пострадянського простору;

·           систематизовано комплекс соціально-політичних функцій міжетнічних конфліктів (зокрема позитивної функції міжетнічних конфліктів), що виникли після розпаду СРСР на пострадянському просторі, на основі теорії соціального конфлікту Л. Козера та Р. Дарендорфа.

·           розроблено вектори (соціально-економічне становище етнічних груп; сприйняття і переживання соціально-економічного, політико-правового та культурно-мовного власного статусу етнічної групи в порівнянні зі сприйняттям статусу інших етнічних груп; невдоволення рівнем представленості власної етнічної групи в органах влади різного рівня) конфліктного потенціалу міжетнічних відносин та методологічно обґрунтовано відсутність явних міжетнічних конфліктів в Україні, станом на сьогодні, за допомогою теорії соціального конфлікту та теорії конфлікту Р. Гара;

·           виявлено чинники (економічні чинники, чинники соціокультурних змін, чинники соціальних відносин) конфліктного потенціалу міжетнічних відносин у перехідних суспільствах, для відстеження динаміки та тенденцій їхніх змін у контексті міжетнічних відносин та їх вплив на формування й розвиток політичного процесу у країнах пострадянського простору та України;

удосконалено:

·           наукове розуміння поняття „конфліктного потенціалу міжетнічних відносин” як можливе загострення відмінностей між етнічними та державними кордонами, відмінностей у державному та правовому статусі народів, етнічних груп, різне співвідношення чисельності етнічних груп в одному регіоні та нерівноправне ставлення до них титульного народу. Розглянуто індикатори етнічної конфліктності та їх вплив на динаміку міжетнічних відносин;

·           вивчення критеріїв оцінки конфліктного потенціалу міжетнічних відносин в умовах: перехідного суспільства, зміни форми правління країн пострадянського простору, а також в умовах формування нового законодавства та недостатності правових норм, щодо регулювання інтересів етносів загалом;

уточнено:

·           наукове розуміння понять „перехідне суспільство”, „трансформація”, „модернізація”, „демократизаціії” як змінних процесів в країнах, що розвиваються та перейшли до нової соціально-економічної політики і ставлять першочерговим завданням перехід від старого традиційного устрою до нового, індустріального виробництва, при подальшому використанні ринкових механізмів через проблематику міжетнічних відносин в країнах пострадянського простору;

·           розкриття ролі етнічного чинника у формуванні конфліктів на пострадянському просторі, як ситуації, коли етнічне походження стає мобілізаційним чинником політичної інституціалізації груп населення у випадку, коли держава виявляється неспроможною задовольнити висунуті етнічними групами вимоги;

набули подальшого розвитку:

·           дослідження процесу розгортання етнічної деструктивності в країнах пострадянського простору, зокрема етнічне самоствердження, через посилення етноцентризму і формування етнонаціоналістичних політичних організацій, активне відторгнення всього чужого, створення „образу ворога” з представників іншого етносу, перетворення етноцентризму на шовінізм і перехід етнонаціоналізму в стадію радикалізму.

Теоретичне та практичне значення результатів роботи полягає у тому, що концепція та зібраний у дослідженні фактичний матеріал можуть бути використані в методологічному аспектів для подальшого вивчення проблем конфліктного потенціалу міжетнічних відносин, а також у процесі розробки  навчальних посібників та спецкурсів з етнополітології та теорії конфліктів. Запропоновані в дисертації, механізми подолання конфліктного потенціалу міжетнічних відносин, можуть лягти в основу вироблення державної програми подолання міжетнічної напруженості задля консолідації країни. Положення та висновки дисертації допоможуть, зокрема політикам та науковцям краще зрозуміти сутність політичних процесів, дотичних до міжетнічних відносин в країнах пострадянського простору.

Апробація результатів дослідження. Ряд наукових аспектів проблеми були апробовані автором у виступах на засіданнях та методологічних семінарах кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка, а також на таких міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-теоретичних конференціях, як міжнародна науково-теоретична конференція „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 16 квітня 2008 р.), міжнародна науково-теоретична конференція „Молода спортивна наука України” (м. Львів, 17 грудня 2007 р.), Всеукраїнська наукова конференція „Політична наука в Україні: стан та перспективи” (м. Львів, Львівський національний університет імені Івана Франка, 10 травня 2007 р.), міжнародна науково-теоретична конференція „Інтелект, особистість, цивілізація” (м. Донецьк, 12 березня 2009 р.)

  Публікації. Результати дисертації висвітлено в 7 наукових публікаціях, зокрема у трьох наукових фахових виданнях.

  Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків та списку використаних джерел (212 найменувань). Обсяг основного тексту дисертації – 189 сторінок.