РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРІВ ОРГАНІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами та темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі — «Професійна мотивація до оперативно-службової діяльності офіцерів органів охорони державного кордону як педагогічна проблема» — розглянуто теоретичні аспекти розвитку професійної мотивації, її сутність, особливості та стан сформованості в офіцерів ДПСУ.

Мотивація є однією з фундаментальних психолого-педагогічних проблем. Певні аспекти цієї наукової проблеми вирішували багато зарубіжних та вітчизняних учених (Д. Аширов, В. Ковальов, А. Леонтьев, К. Платонов, Л. Подимова, А. Реан, К. Роджерс, В. Сластьонін та ін.), які досліджували поняття «мотив» та «мотивація». Мотивація — це процес, який починається з фізіологічної або психологічної потреби, що активізує поведінку, створює спонукання, спрямоване на досягнення певної мети або винагороди (Д. Аширов, А. Реан). Мотив — це внутрішнє спонукання особистості до того або іншого виду активності, пов’язане із задоволенням певної потреби (Н. Бордовська, С. Розум). У літературі подана якісна характеристика мотивів, за якою мотиви поділяються на внутрішні, коли для особистості має значення діяльність, та зовнішні, за якої на перший план висуваються інші потреби людини (заробітна платня, повага, престиж, кар’єра тощо) (Л. Котнюк).

Професійні мотиви розподіляють за джерелом виникнення на соціальні, колективістські, процесуальні й стимулюючі (В. Ковальов). Професійна мотивація розглядається як сукупність чинників і процесів, які спонукають особистість до вивчення та ефективної реалізації майбутньої професійної діяльності (В. Мижериков, М. Єрмоленко). Під професійною мотивацією офіцера органів охорони державного кордону розуміємо інтегральну діяльність, яка спонукає до професійного самовдосконалення, саморозвитку, формування емоційних і вольових рис, набуття глибоких професійних знань, умінь і навичок.

Професійна мотивація розвивається на базі шести принципів мотивації: екологічності, технологічності, ресурсності або комфортності роботи, конгруентності, результативності, оперативності й мобільності (Н. Сарджввеладзе). Показниками сформованості професійної мотивації є: інформованість про структуру народного господарства, потреби ринку праці, зміст і умови праці з обраної професії; сформованість професійних інтересів і намірів; сформованість мотивації професійного успіху; наявність спеціальних здібностей; наявність практичного досвіду в обраній сфері діяльності; узгодження інтересів, здібностей і нахилів з вимогами професії; відповідний стан здоров’я, відсутність протипоказань щодо фаху (С. Єрьохін).

Методика формування професійної мотивації передбачає декілька етапів: мотиваційний (ціль, значимість навчання, вивчення матеріалу); операційно-пізнавальний (оволодіння прийомами професійної діяльності, змістом, усвідомлення логіки навчального матеріалу); рефлексивно-оціночний (аналіз своєї професійної діяльності, її оцінювання, співставлення з ціллю) (Є. Мандрик).

Розвиток професійної мотивації проводився у відповідності до компетенцій офіцера-прикордонника: здійснення організації охорони державного кордону на ділянці відповідальності та управління діями прикордонних підрозділів при проведенні спеціальних заходів щодо затримання правопорушників; аналіз кримінологічної характеристики злочинності та виявлення причин й умов, які призводять до скоєння злочинів; розроблення та реалізація різноманітних заходів їх попередження; робота з людьми, виховання підлеглих та виконання інших завдань, які вимагають творчого підходу.

Щодо особливостей професійної діяльності офіцерів органів охорони державного кордону виокремлюють два основних її напрями: професіоналізм і професійну готовність. Професіоналізм у сфері небезпечних професій, до яких належить і професія офіцера, є категорією, що являє собою системну сукупність особистісних, світоглядних, ділових, професійних і моральних якостей людини. Базисними підставами професіоналізму в сфері небезпечних професій є: прийняття на себе відповідальності за особисте рішення; найвища організованість; особиста мужність; самокритичність; соціальність мотивів учинків (В. Пономаренко). Професійна готовність офіцера до виконання посадових обов’язків передбачає здатність ефективно виконувати різні види професійної діяльності: службову, бойову, педагогічну (О. Маслій).

Оперативно-службова діяльність офіцерів органів охорони державного кордону здійснюється відповідно до основних принципів діяльності ДПСУ: законності; поваги й дотримання прав, свобод людини та громадянина; позапартійності; безперервності; поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності; єдиноначальності; колегіальності при розробці важливих рішень; взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями при здійсненні покладених на ДПСУ завдань; відкритості для демократичного цивільного контролю (Г. Аксьонова). Головний зміст оперативно-службової діяльності офіцера органів охорони державного кордону передбачає виконання суспільно-політичної, організаційно-керівної, прикордонно-соціальної, педагогічної та адміністративно-господарської функцій (Д. Іщенко, А. Філіпов).

Виділяють такі типи професійної мотивації офіцера: адекватний, ситуаційний, конформістський, компенсаторний, кримінальний (В. Васильєв), які формуються в декілька етапів (виховання у сім’ї та навчання у школі; навчання у вищому військовому навчальному закладі; безпосередньо під час професійної діяльності). Перший і другий етапи є передумовою ефективності розвитку професійної мотивації офіцера. Початковий етап залежить від зусиль сім’ї, громадських організацій, держави, від самого юнака, його національної та громадянської самосвідомості, національно-громадянської активності (О. Торічний). Наступним етапом формування професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону до оперативно-службової діяльності є навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ). Суб’єктивні ситуації професійної діяльності є регулятором професійної діяльності, формують бачення власної перспективи та напрямів розвитку в професійній діяльності, обумовлюють вирішальний вплив на здійснення діяльності, багато в чому впливають на ефективність професійної діяльності в цілому (Т. Мацевко).

Особливості професійної мотивації в контексті готовності офіцерів до службової діяльності обумовлені цілями та особливостями їх професійної діяльності, необхідністю здійснювати широкий спектр військово-професійних функцій у сучасних умовах охорони державного кордону України. (С. Будник, А. Гребенюк, Л. Дунець, О. Сафін).

Розвиток професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону до оперативно-службової діяльності відбувається під час проходження служби. Основними чинниками, які перешкоджають розвитку професійної мотивації молодих офіцерів, є: недостатня зорієнтованість навчально-виховного процесу на розвиток професійної мотивації у курсантів до оперативно-службової діяльності; відсутність узгодженості дій викладачів, керівництва військових вищих навчальних закладів і військових частин, органів виховання щодо розвитку професійної мотивації офіцерів до оперативно-службової діяльності; недостатня готовність командування та органів виховання до створення умов для прояву самостійності офіцерів у підрозділах; відсутність науково обґрунтованої методики стимулювання розвитку професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону у різних видах оперативно-службової діяльності; домінування авторитарного стилю керівництва діями офіцерів підрозділів, що знижує рівень їхньої самостійності (Т. Бунєєв). Для усунення перешкод було застосовано такі педагогічні підходи: концептуальний, індивідуальний, професіографічний, акмеологічний (І. Зимня).

На констатувальному етапі дослідження проведено спостереження за оперативно-службовою діяльністю офіцерів під час служби, проаналізовано їхні практичні вміння виконувати оперативно-службові завдання, вивчено рівень теоретичних фахових знань щодо виконання оперативно-службової діяльності, спроектовано модель розвитку професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону з урахуванням найуспішнішого виконання оперативно-службових завдань. За результатами проведених опитувань та анкетувань було виділено ціннісно-смисловий, когнітивний та операційно-діяльнісний компоненти. Ціннісно-смисловий компонент характеризує впевненість офіцерів органів охорони державного кордону в особистій та суспільній вагомості виконання оперативно-службової діяльності. Когнітивний компонент характеризує ступінь засвоєння системи фахових знань, що дозволяють офіцерам органів охорони державного кордону здійснювати оперативно-службову діяльність. Операційно-діяльнісний компонент характеризує здатність приймати рішення в різних службових ситуаціях, впевненість у своїй діяльності. Критеріями цих компонентів були: ціннісно-смисловий (навчальна мотивація, пізнавальний інтерес до оперативно-службової діяльності), когнітивний (повнота, глибина, конкретність, узагальненість та системність військово-організаторських знань), операційно-діяльнісний (повнота, правильність, усвідомленість дій при виконанні оперативно-службових завдань). На підставі визначених критеріїв і показників було виявлено вхідний рівень сформованості професійної мотивації. Більше 26 % опитаних офіцерів були недостатньо підготовлені до виконання оперативно-службових завдань, понад 39 % — визнали себе недостатньо підготовленими до розв’язання окремих завдань оперативно-службової діяльності в умовах створення інтегрованої системи охорони державного кордону України.

Забезпечити подальший розвиток професійної мотивації є можливим у системі післядипломної підготовки. Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації особового складу проводяться у навчальних закладах ДПСУ.

У другому розділі — «Обґрунтування і реалізація педагогічних умов розвитку професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону до оперативно-службової діяльності» — розглянуто питання про розвиток професійної мотивації офіцерів органів державного кордону, педагогічні умови та інноваційні форми й методи розвитку такої мотивації, організацію експерименту та його аналіз.

Найбільш актуальними проблемами розвитку професійної мотивації у системі післядипломної освіти є: орієнтація змісту курсової форми підвищення кваліфікації на перебудову психологічних настанов, професійних мотивів і ціннісних орієнтацій самої особистості керівника; підсилення загальнометодичної і світоглядної складової змісту підвищення професійної мотивації офіцерів; підсилення гуманітарної і загальнокультурної складової змісту підвищення кваліфікації з метою розвитку гуманістичних цінностей управління і його демократизації; запровадження андрагогічного підходу до організації навчального процесу; здійснення наступності між курсовим і міжкурсовим етапами підвищення кваліфікації у межах концепції безперервної освіти.

Створена нині в ДПСУ система підготовки персоналу є досить універсальною, гнучкою і забезпечує високий рівень професійної підготовки усіх категорій персоналу ДПСУ. На базі НАДПСУ здійснюється підготовка старшинського, офіцерського складу, керівних кадрів та підвищення кваліфікації офіцерського складу. Навчальні центри, регіональні управління та прикордонні підрозділи ДПСУ займаються підготовкою, допідготовкою та перепідготовкою старшинського складу. Їх діяльність спрямована на поточну підготовку персоналу у процесі повсякденної оперативно-службової діяльності. Усі служби взаємозв’язані між собою.

Ще одним видом навчання у післядипломній підготовці є стажування, яке проводиться за такими напрямами: збільшення практичної спрямованості підготовки офіцерів органів охорони державного кордону щодо організації і несення служби в різних видах прикордонних нарядів та при виконанні оперативно-службової діяльності; приділення більшої уваги під час проведення занять вивченню практичних дій зміни прикордонних нарядів при виникненні нестандартних і конфліктних ситуацій на державному кордоні; вироблення практичних навичок оформлення документів з адміністративного затримання порушників державного кордону, особливо на первинному етапі; навчання офіцерів органів охорони державного кордону порядку та правилам проведення службових розслідувань; більш детальний розгляд саме останніх нормативних документів стосовно здійснення прикордонного контролю з обов’язковим роз’ясненням їх практичного виконання й застосування; приділення більшої уваги практичному застосуванню приладів із технічного забезпечення охорони кордону, ПЕОМ, інформаційних та телекомунікаційних засобів і систем; підвищення рівня теоретичних і практичних занять зі складання інформаційно-аналітичних документів.
У процесі стажування в офіцерів органів охорони державного кордону розвивається стійка професійна мотивація позитивного ставлення до обраного фаху.

Наступною формою післядипломної підготовки офіцерів органів охорони державного кордону є професійна перепідготовка. Це система організаційних і навчальних заходів, спрямованих на вдосконалення знань, умінь і навичок персоналу за посадовим призначенням. Навчання за новим напрямом підготовки «Охорона та захист державного кордону» вимагає: поглибленого вивчення спеціальних дисциплін у системі спеціальної підготовки офіцерів; переходу на двоступеневе підвищення кваліфікації персоналу (перший ступінь — удосконалення фахової підготовки за займаною посадою; другий — навчання фахівців, які перебувають у резерві кандидатів для просування по службі, перед призначенням їх на вищі посади); удосконалення програм фахової підготовки та перепідготовки в системі навчальних центрів ДПСУ; організації дистанційного навчання персоналу ДПСУ.

Професійна підготовка офіцерів є складовою оперативної підготовки та спрямована на: подальше удосконалення практичних навичок офіцерів у виконанні своїх функціональних обов’язків в ході повсякденної діяльності; прищеплення офіцерському складу управлінської ланки професійних навичок з прийняття сміливих, ініціативних рішень у будь-яких умовах обстановки з урахуванням геополітичних особливостей регіону; розвиток в особового складу управлінської ланки загальної фізичної витривалості, сили й спритності (А. Кучеренко).

Основними формами навчання з професійної підготовки офіцерів органів охорони державного кордону є: самостійна робота; планові заняття; практична підготовка; зборова підготовка; виконання індивідуальних завдань; підготовка та проведення занять з особовим складом (А. Кучеренко). Значна роль відведена системі мультиплікації. Це короткотермінові курси підготовки персоналу, які проводяться в підрозділах позаштатними інструкторами — мультиплікаторами (Положення про мультиплікацію). Курс мультиплікації проводиться як семінар або практичне заняття у вигляді рольової (ділової) гри, рішення ситуаційних задач, тренінгів.

Ще однією із форм післядипломної підготовки офіцерів органів охорони державного кордону є навчання на факультеті підготовки керівних кадрів, основному організаційно-штатному підрозділі академії, який готує фахівців з освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за напрямом підготовки «Охорона та захист державного кордону»: спеціальності «Охорона та захист державного кордону» й «Оперативно-службова діяльність та управління діями прикордонних підрозділів (частин, з’єднань)». Необхідними для цього є: забезпечення умов для формування соціально зрілої, творчої особистості; виховання морально свідомих громадян України; формування громадянської позиції, патріотизму, готовності до виконання завдань з охорони та захисту державного кордону на основі розвинутих професійно-важливих якостей.

Важливим напрямом підвищення професійної мотивації офіцерського складу є його участь у науковій роботі, яка здійснюється за всіма формами й методами, і полягає в дослідженні найважливіших питань мистецтва охорони державного кордону, підготовки доповідей (рефератів), участі у роботі наукових конференцій і підготовці статей для наукових видань та засобів масової інформації.

Розвиток професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону до оперативно-службової діяльності вимагає певних умов, серед яких було визначено педагогічні. Для виявлення педагогічних умов розвитку професійної мотивації до оперативно-службової діяльності офіцерів органів охорони державного кордону застосовувався метод групових експертних оцінок (метод «Дельфі»). Експертами були фахівці, які мають великий досвід роботи з офіцерами і курсантами. Серед них — три доктори наук та дванадцять кандидатів наук. Для ефективної діяльності експертів було відпрацьовано процедуру експертизи: постановка проблеми, визначення цілей, завдань і меж експертизи; складання листів експертного опитування; проведення опитування й узгодження оцінок; формалізація одержаної інформації, її обробка, аналіз та інтерпретація.

Першою педагогічною умовою є актуалізація мотивів професійного зростання офіцерів органів охорони державного кордону до виконання оперативно-службової діяльності. Професійне зростання офіцерів органів охорони державного кордону до виконання оперативно-службової діяльності відбувається більш ефективно, якщо створюється спеціально організоване середовище в системі післядипломної підготовки й виконуються основні вимоги до професійної підготовки офіцерів: відповідність її змісту й спрямованості прикордонній політиці України, Директивам та наказам Голови Державної прикордонної служби України, мистецтву теорії і практики охорони державного кордону України. Професійне зростання — це сукупність засобів, методів і способів розвитку особистості протягом його професійного життя, що забезпечує розвиток працівника як професіонала або як кваліфікованого фахівця певного виду діяльності (О. Кримська).

До форм забезпечення професійного зростання працівника, визначених діючим законодавством, належить професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації. Вони є загальними та державно встановленими.

Професійне зростання офіцерів органів охорони державного кордону забезпечувалося під час курсів підвищення кваліфікації, що проводилися для таких категорій: для офіцерів з резерву висунення на посади начальників відділів прикордонної служби, їх заступників, заступників начальників штабів прикордонних загонів; начальників відділів прикордонної служби; офіцерів інформаційно-аналітичних підрозділів регіональних управлінь, органів охорони державного кордону та інших. Курси мультиплікації також забезпечують професійне зростання офіцерів органів охорони державного кордону. Вони для них проводилися за такими проблемами: «Сучасне забезпечення захисту паспортних документів та можливі способи їх фальсифікації», «Особливості здійснення огляду транспортних засобів в забезпеченні безпекової складової держави», «Організація підготовки зміни прикордонних нарядів до несення служби», «Методика навчання застосування фізичного впливу та використання спеціальних засобів під час проведення занять з особистої безпеки та застосування сили» та інших.

Наступною педагогічною умовою є інформаційний супровід розвитку професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону у системі післядипломної підготовки. Вибір такої педагогічної умови зумовлений напрямами діяльності ДПСУ, яка спільно з Інститутом програмних систем Національної академії наук України в межах Національної програми інформатизації та державного оборонного замовлення здійснює розробку глобальної (на державному рівні) автоматизованої інформаційної системи (ГАІС) «Гарт» (В. Кущов). Це проводиться шляхом створення: єдиного інформаційного простору ДПСУ — сукупності взаємозалежних баз і банків даних, у яких ключову роль відіграє створення єдиної ГАІС; корпоративних автоматизованих інформаційних систем залежно від визначених завдань у межах ГАІС, які функціонують в єдиному інформаційному просторі ДПСУ; функціональних автоматизованих підсистем як корпоративних, так і глобальної систем; відомчої Інтранет-мережі (Інтранет-веб-портал, Інтранет-веб-сайти, Інтранет-пошта) як сполучної інформаційної ланки для територіально розподілених підрозділів; єдиних засобів адміністрування для всіх корпоративних систем, що входять у ГАІС як її інтегровані компоненти; єдиного інтерфейсу користувача для всіх складових ГАІС, що забезпечує високу надійність введення й обробки інформації користувачем за мінімальних вимог до комп’ютерної грамотності; засобів взаємодії із зовнішніми, стосовно ГАІС, інформаційними системами, розробленими відповідно до загальновизнаних стандартів і водночас із урахуванням рівня конфіденційності інформації (В. Кущов).

Застосування інформаційних технологій у процесі післядипломної підготовки офіцерів органів охорони державного кордону дозволило більш ефективно використовувати навчальний час, повно і точно моделювати обстановку та забезпечувало персоналу можливість оволодіння спроможностями з питань організації оперативно-службової діяльності на ділянках органів та підрозділів охорони державного кордону (моделювання ситуативних навчальних завдань «Організація взаємодії всередині прикордонного наряду під час руху по ділянці, що охороняється»).

Забезпечення високого рівня професійної готовності офіцерів органів охорони державного кордону до оперативно-службової діяльності є ще однією педагогічною умовою розвитку професійної мотивації офіцерів, яка спонукає й спрямовує діяльність суб’єкта на освоєння професії. Вивчення динаміки професійної мотивації офіцера на різних етапах професійної підготовки пов’язане з різними рівнями оволодіння професією, які були зведені до таких положень: мотивація професійної діяльності має багаторівневу структуру; вона змінюється в процесі професійної підготовки: мотивація стає усе більш адекватною професійній діяльності; особливі зміни в мотивації професійно-діяльнісного рівня; найбільш стійкі широкі соціальні мотиви; існує зворотний зв’язок між силою утилітарних мотивів й успішністю і прямий зв’язок між науково-пізнавальними й професійними мотивами; успішність діяльності залежить від сили й стійкості мотивів, їх множинності, структури й ієрархії мотивації (Ж. Карташова).

Виокремлені педагогічні умови розвитку професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону до оперативно-службової діяльності в процесі післядипломної підготовки зумовили необхідність зміни форм і методів розвитку професійної мотивації з урахуванням сучасних інноваційних процесів: спільна робота офіцерів органів охорони державного кордону у великих і малих групах; проведення управлінських тренінгів, ділових ігор, навчання у співробітництві з використанням комп’ютерних технологій Computer Supported collaborative Lea
ing — CSCL, яке поєднує найкращі здобутки традиційної освітньої системи й ІКТ, спілкування, дистанційне навчання. При використанні дистанційного навчання офіцер органів охорони державного кордону в зручний для нього час відповідно до індивідуального розкладу й уподобань вивчає навчальний матеріал і виконує пропоновані завдання, реалізовані на Web-сторінках. Водночас він отримує не лише статичний текст в електронному форматі, а й мультимедійні й відеоресурси, сервіси для колективного використання й спілкування як в он-лайн, так і в оф-лайн режимах на зразок Вікі, форумів, блогів, вебінарів, підкастів, що дає можливість поспілкуватися з викладачем або з іншими колегами (О. Ставицький). Засоби проведення вебінарів, які використовувались у процесі дослідження: Whiteboard (біла дошка, електронний аналог шкільної дошки); Breakout rooms (кімнати прориву) — віртуальні кімнати для роботи з групами, оснащені засобами для колективної роботи з текстом, відеоматеріалами й мультимедійними презентаціями; Інтерактивні опитувальники; Веб-тури; мультимедійні презентації (Н. Морзе).

Розроблено модель розвитку професійної мотивації офіцерів органів охорони державного кордону до оперативно-службової діяльності (рис. 1), яка включає наступні складові: мету, принципи (системності, оптимальності, проблемності, індивідуалізації), педагогічні підходи (суб’єктно-діяльнісний, компетентнісний, індивідуальний, професіографічний, акмеологічний), інноваційні форми і методи (робота у групах, вебінар, тренінги, дистанційне навчання), типи та види післядипломної підготовки, педагогічні умови, складові професійної мотивації (інтерес, мотиви, потреба, кар’єра,