ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення дослідження, представлено відомості про впровадження й апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі – „Теоретико-методичні основи профілактики вживання психоактивних речовин підлітками” – здійснено аналіз профілактики вживання психоактивних речовин підлітками як соціально-педагогічної проблеми; визначено сутність і характеристики профілактики вживання психоактивних речовин підлітками; проведено аналіз стійкості до вживання ПАР підлітками та визначено її рівні, критерії, показники.

Аналіз теоретико-методичних засад з проблеми профілактики вживання психоактивних речовин підлітками засвідчив, що досліджувана проблема є складною та багатогранною, оскільки акумулює в собі фонд наукових знань з педагогіки, психології, соціології, соціальної педагогіки. Вивчення проблеми вживання психоактивних речовин підлітками здійснювалось В. Бітенським, Б. Братусем, Д. Колесовим, А. Лічко, Н. Максимовою, В. Оржеховською, О. Пилипенком, П. Сидоровим, Б. Херсонським, І. Шишовою та ін.; різні аспекти проблеми в контексті формування здорового способу життя розкрито в працях О. Вакуленко, В. Горащука, П. Гусака, Н. Зимівець, С. Кириленко, С. Омельченко, В. Оржеховської та ін; функціонування центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді як суб’єкту соціально-педагогічної діяльності та профілактики вживання ПАР аналізували О. Безпалько, І. Звєрєва, О. Кузьменко, Б. Лазоренко, О. Пилипенко, І. Пінчук, С. Толстоухова, І. Трубавіна, К. Шендеровський тощо.

Змістовний аналіз наукової літератури переконливо засвідчив, що, по-перше, вживання ПАР є психолого-педагогічною, а не тільки наркологічною проблемою, нерозривно пов’язане із процесом соціальної дезадаптації підлітка, завжди має груповий характер, пов’язане з труднощами в батьківсько-дитячих стосунках; по-друге, профілактику вживання ПАР треба розглядати не як окреме соціально-педагогічне явище, а як цілісну педагогічну систему; по-третє, ЦСССДМ є поліфункціональною системою, що здійснює соціально-педагогічну діяльність, та як суб’єкт профілактики вживання ПАР має такі сутнісні характеристики: пріоритетність профілактики серед напрямків діяльності, можливість залучення позаштатних кваліфікованих спеціалістів, наявність спеціальної фахової підготовки працівників, використання можливостей спеціалізованих формувань, територіальна наближеність до об’єктів профілактики.

На підставі аналізу досліджень (Г. Золотової, Т. Мартинюк, В. Оржеховської, О. Пилипенка, Н. Пихтіної, О. Тютюнник та ін.) визначено поняття „профілактика вживання психоактивних речовин підлітками”, під яким ми розуміємо превентивну діяльність спеціаліста, спрямовану на своєчасне виявлення й усунення факторів, які впливають на вживання ПАР підлітками, з метою створення умов для покращення їхньої соціальної ситуації розвитку та сприяння в позитивній самореалізації.

Зміст профілактики вживання ПАР підлітками відображається у її сутнісних характеристиках (принципи, напрямки, підходи, умови ефективності).

Профілактика вживання ПАР ґрунтується на принципах, що стосуються особливостей надання профілактичної інформації; вимог до спеціаліста, який проводить профілактичну роботу; організації профілактичних програм; принципах, які розкривають особливості залучення підлітків до профілактичної взаємодії та залучення держави та громадськості.

Основними напрямками профілактики вживання ПАР підлітками є інформаційно-просвітницький, особистісно-підтримуючий, середовище-підтримуючий, родинно-підтримуючий, організаційно-технологічний, партнерсько-координаційний, адміністративно-правовий.

У сучасній теорії та практиці профілактичної діяльності існує низка підходів, на яких спеціалісти ЦСССДМ будують свої превентивні програми: „інформаційний”, „залякування”, „емоційного навчання”, „соціального впливу”, „надання альтернативи”, „формування життєвих навичок”.

Ефективність профілактики вживання ПАР підлітками залежить від таких умов: співпраця суб’єктів профілактики, опора профілактичних програм на дані діагностики; активна участь самих підлітків у профілактичній діяльності; здійснення профілактики висококваліфікованими спеціалістами; підвищення антинаркотичної освіченості батьків.

Результатом профілактики вживання ПАР підлітками в діяльності ЦСССДМ є стійкість до вживання психоактивних речовин (певний рівень знань з проблеми, ставлення до вживання психоактивних речовин і частота вживання ПАР підлітками).

Діагностика рівнів стійкості до вживання психоактивних речовин підлітками на основі виділених нами критеріїв (когнітивного, релятивного, поведінкового) та рівнів (високого, середнього, низького, нульового) показала, що 40,5 % учнів КГ та 39,5 % ЕГ мають високий рівень, 20,2 % КГ та 19,7 % ЕГ – середній, 19,1 % КГ та 19,5 % ЕГ – низький рівень, 20,2 % КГ та 21,3 % ЕГ – нульовий рівні. Підлітки недостатньо знають про причини та наслідки вживання ПАР; достатньо добре розуміють єдину сутність легальних і нелегальних наркотиків і характеристики залежності, але при цьому заперечують адиктивний потенціал слабоалкогольних напоїв тощо.

Отже, зазначені теоретико-методичні основи проблеми дослідження та діагностика рівнів стійкості до вживання психоактивних речовин підлітками є визначальними орієнтирами в розробці соціально-педагогічної системи профілактики вживання ПАР підлітками в діяльності центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

У другому розділі – „Розробка та впровадження соціально-педагогічної системи профілактики вживання ПАР підлітками в діяльності ЦСССДМ” – теоретично обґрунтовано та розроблено соціально-педагогічну систему профілактики вживання ПАР підлітками, проаналізовано ефективність процесу її впровадження в діяльність центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Аналіз науково-методичної літератури з проблеми профілактики вживання психоактивних речовин підлітками, практичного досвіду роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, рівнів стійкості до вживання психоактивних речовин учнями, враховуючи сучасні соціально-психологічні характеристики підлітків, що вживають нікотин, алкоголь, нелегальні наркотичні речовини, надав нам підстави для визначення структури соціально-педагогічної системи профілактики вживання ПАР підлітками в діяльності ЦСССДМ.

Спираючись на роботи теоретиків системного підходу (В. Афанасьєв, М. Каган, В. Садовський, Е. Юдін) і дослідження, в яких цей підхід застосування до діяльності соціальної служби (І. Звєрєва, О. Кузьменко, С. Толстоухова), ми визначили такі компоненти нашої системи: мета, зміст, форми та методи, суб’єкти, об’єкт.

Метою системи є підвищення рівнів стійкості до вживання психоактивних речовин підлітками (через підвищення рівня знань щодо теоретичних аспектів ПАР, укріплення негативного ставлення до наркотичних речовин і зниження частоти їх вживання). Подальша розробка компоненту „мета” надала змогу конкретизувати завдання системи профілактики: сприяти зниженню попиту на психоактивні речовини серед підлітків; сприяти зниженню пропозиції вжити ПАР підліткам з боку тих, хто поширює ПАР; створити навколо підлітка середовище сприяння невживанню ПАР; здійснювати координацію діяльності інших суб’єктів профілактичної роботи з підлітками. Ці завдання реалізовувались через низку заходів у межах індивідуальної та групової просвітницької роботи з підлітками, залучення їх до реалізації соціальних проектів, волонтерства; масової роботи з пропаганди здорового способу життя; просвітницької роботи з населенням; партнерської взаємодії з органам державної влади та місцевого самоврядування у сфері попередження незаконного обігу та продажу наркотичних речовин; групової та індивідуальної просвітницької роботи з батьками; соціального супроводу сімей, які опинились в складних життєвих обставинах; групової та індивідуальної просвітницької роботи з педагогами; методичної та ресурсної допомоги іншим державним та недержавним суб’єктам профілактики вживання ПАР підлітками тощо.

Наступний компонент системи – зміст – реалізувався через напрямки профілактики вживання психоактивних речовин підлітками (інформаційно-просвітницький, особистісно-підтримуючий, середовище-підтримуючий, родинно-підтримуючий, організаційно-технологічний, партнерсько-координаційний).

Реалізація змісту системи передбачала включення такого компоненту, як індивідуальні, групові та масові форми роботи, що були пов’язані з видами роботи ЦСССДМ з іншими суб’єктами системи.

Важливим структурним компонентом були суб’єкти системи: спеціалісти центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, батьки, педагоги, громадські та державні організації, які займаються профілактикою, громада. Всі вони мали певні особливості, які обумовлювали характер взаємодії ЦСССДМ з ними.

Останнім компонентом системи був об’єкт – підлітки (учні загальноосвітніх шкіл). Спираючись на класифікації віку в роботах Л. Божович, Л. Виготського, Д. Ельконіна, І. Кона, Л. Міщик, А. Мудрика, ми виокремили вік підлітків, на яких була спрямована система (13-16 років), та спираючись на роботи О. Балакірєвої, Ю. Бєлоусова, С. Болтівця, В. Лазаренко, С. Максименко, Н. Максимової, О. Сердюка, О. Яременко, виявили, що підліткам властиві певні соціально-психологічні особливості вживання ПАР (ріст темпів залучення до наркотизації, переміщення вживання ПАР від підлітків груп соціального ризику до учнів з благополучних родин; зростання вживання ПАР у молодших вікових групах і молоддю жіночої статі; наявність моди на вживання ПАР, латентність наркотизму та його суб’єктивна легітимація), що зумовили зміни в практиці профілактичної діяльності ЦСССДМ.

Усі компоненти соціально-педагогічної системи тісно взаємопов’язані між собою, тому що тільки у своєму поєднанні вони здатні зробити профілактику вживання психоактивних речовин підлітками ефективною.

Упровадження розробленої соціально-педагогічної системи профілактики вживання ПАР підлітками в практику роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді здійснювалось через використання в роботі фахівців єдиного інформаційно-методичного пакету для спеціалістів ЦСССДМ (у вигляді методичних матеріалів „Єдиний інформаційно-методичний пакет з профілактики вживання ПАР підлітками”) та реалізовувалось через роботу з ЦСССДМ з суб’єктами й об’єктом системи.

Робота з педагогами полягала у проведенні навчальних семінарів „Принципи профілактики вживання ПАР серед учнів”, „Профілактика залежностей у підлітків”, поширенні авторської методичної брошури „Свій серед своїх. Учителю про профілактику наркоманії”, та п’яти тематичних ДВД-дисків („Профілактика вживання ПАР: як виступати перед підлітковою аудиторією”, „Я живу по-новому!”, „Профілактика куріння: проблема, наслідки, рішення”, „Профілактика вживання алкоголю: проблема, наслідки, рішення”, „Профілактика вживання нелегальних наркотиків: проблема, наслідки, рішення”); наданні консультаційних і методичних послуг, співорганізації масових заходів щодо пропаганди здорового способу життя та профілактики вживання ПАР, спільного виявлення проблемних сімей і підлітків „групи ризику” тощо. Ці форми роботи сприяли подальшій виваженій і науково обґрунтованій побудові педагогами профілактичних заходів із своїми класами та більш якісній роботі ЦСССДМ з родиною під час соціального супроводу.

Робота з батьками складалась із соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, проведення тематичних батьківських зборів „Особливості підліткового віку”, „Вплив поведінки батьків на поведінку дітей”, „Соціальні служби для родини”, зборів тат „Виховуй дитину здоровою”, надання індивідуальних консультацій тощо, що позначалось на покращенні атмосфери батьківсько-дитячих стосунків і контролі частоти вживання легальних наркотичних речовин підлітками з боку батьків.

У роботі з державними та громадськими організаціями, які займаються профілактикою вживання ПАР, організовувалась робота Координаційної ради з питань профілактики вживання психоактивних речовин підлітками та молоддю, методичні семінари „Профілактика негативних проявів: робота з дітьми та батьками”, використовувалось поширення роздаткового матеріалу „Методи неформальної освіти у профілактиці соціально небезпечних хвороб”, „Перелік реабілітаційних центрів області” тощо, завдяки чому, превентивна робота з підлітками набула більш організованого характеру, мала місце налагоджена взаємодія різних організацій та узгодження сфер діяльності.

Робота з громадою здійснювалась через просвітницькі кампанії, акції „Кидай курити заради коханої людини!”, „Я живу по-новому!” тощо, семінари з представниками профспілкових комітетів „Соціальні служби – родині”, матеріальну підтримку проектів та ініціатив підлітків, висвітлення заходів у ЗМІ, тематичні інформаційні вкладки в газетах, радіопередачі тощо. Це створювало умови для покращення інфраструктури корисного дозвілля підлітків, поширювало інформаційне поле стосовно діяльності соціальних служб та популяризації переваг здорового способу життя, обмежувало можливості придбання легальних наркотичних речовин.

Робота з підлітками відбувалася в межах тематичних групових бесід і відеолекторіїв „Куріння: кому це вигідно”, „Алкоголь – легальний наркотик: міфи та факти” тощо, залучення до „Школи неформальних лідерів”, соціально корисної діяльності через мережу партнерських громадських організацій центрів СССДМ, волонтерство та масові заходи тощо, що сприяло підвищенню соціальної активності підлітків й у багатьох випадках перетворенню їх з об’єктів профілактичного впливу у суб’єкти, задля здійснення роботи з попередження вживання ПАР серед ровесників.

Для підвищення рівня професіоналізму спеціалістів центрів ЦСССДМ, які брали участь у впровадженні системи, поширювалися методичні матеріали „Єдиний інформаційно-методичний пакет з профілактики вживання ПАР підлітками” та в мережі Інтернет функціонував ресурсно-методичний канал „Перший профілактичний”.

За час проведення соціально-педагогічного експерименту відбулися позитивні зміни рівня сформованості теоретичних знань з різних аспектів проблеми вживання ПАР, а саме: підвищився рівень розуміння впливу „соціальних” і „сімейних” причин вживання ПАР, на 8% збільшилась кількість підлітків, які розуміють не лише фізичні, а й психічні наслідки вживання, на 7% стало менше старшокласників, які взагалі нічого не знають стосовно наслідків вживання наркотичних речовин, під час тематичних зустрічей „Куріння: кому це вигідно”, „Алкоголь – легальний наркотик: міфи та факти”, відеолекторіїв „Бережи себе”, „Гараж”, „Почуй мене”; на 6% збільшилась кількість підлітків, які повністю усвідомлюють єдину сутність легальних і нелегальних речовин й на 7% зменшилась кількість тих, хто взагалі не розуміє спільності, чому сприяло проведення як роботи з старшокласниками, так і семінарів для педагогів „Принципи профілактики вживання ПАР серед учнів”; на 4% збільшилась кількість підлітків, хто повністю розуміє сутність і характеристики залежності, тому доцільними та ефективними були дискусії „Легких наркотиків не буває!?”, відеолекторій „10 причин не пробувати наркотики” тощо;

Вагомим показником ефективності експериментальної роботи стала конструктивна динаміка щодо показників сформованості ставлення підлітків до наркотичних речовин, а саме: результативність занять „Школи неформальних лідерів”, дискусій і відеолекторіїв щодо несприйняття приводів і подій, за яких є необхідним вживання певних ПАР у ЕГ вища від КГ на 17 %; зміна кола спілкування членів ЕГ під час залучення їх до волонтерської роботи, групових бесід щодо переваг активного та здорового способу життя на 9% збільшила кількість підлітків, які засуджують вживання ПАР батьками та друзями, на 5% зменшила відсоток тих, хто раніше сформував для себе ставлення до різних видів ПАР.

Підтвердженням результативності експериментальної роботи є позитивна динаміка щодо змін показників рівня сформованості поведінкового критерію, який стосується частоти вживання ПАР підлітком та його найближчим оточенням, а саме: в ЕГ на 9% збільшено кількість старшокласників, які не вживають ПАР; на 8% зменшено кількість учнів, у чиєму оточенні більшість друзів вживають ПАР; на 7% менше підлітків пропонують друзям та однокласникам вживати якісь психоактивні речовини; на 14% зросла кількість підлітків, які спілкуються зі своїм найближчим оточення стосовно того, що вживання ПАР не є необхідністю. В цілому показник, який характеризує кількість підлітків з високим рівнем стійкості до вживання, збільшився в ЕГ на 8,75%. Ці зміни стали можливі завдяки впровадженню „Школи неформальних лідерів”, розвитку волонтерської та проектної діяльності й відповідної зміні кола спілкування підлітків.

У ході соціально-педагогічного експерименту всі отримані дані було оброблено для визначення достовірності розходжень за допомогою критерію Пірсона c².

Аналіз результатів проведеного дослідження, здійснений згідно розроблених критеріїв, підтвердив гіпотезу дослідження і довів ефективність розробленої і впровадженої соціально-педагогічної системи профілактики вживання психоактивних речовин підлітками в діяльності ЦСССДМ.