СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНТЕГРАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ З ВАДАМИ ЗОРУ В СОЦІУМ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретико-методологічні засади, методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення дослідження; наведено відомості щодо структури, обсягу дисертації та апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження процесу інтеграції в соціум старшокласників з вадами зору” проаналізовано інтеграцію в соціум молоді з вадами зору як соціально-педагогічну проблему, визначено сутність та особливості соціально-педагогічної діяльності зі забезпечення ефективності процесу інтеграції в соціум старшокласників з вадами зору, досліджено ефективність інтеграції в соціум старшокласників з вадами зору.

Визначено, що поняття „інтеграція” окреслюється багатоманіттям підходів до її аналізу. Науковими орієнтирами в аналізі проблеми інтеграції в соціум молоді з вадами зору саме як соціально-педагогічної стали фундаментальні розробки різних аспектів соціально-педагогічної роботи з дітьми і молоддю з обмеженими можливостями (Т. Аргунова, А. Батова, Н. Грабовенко, Т. Єгорова, І. Звєрєва, Т. Карандаєва, К. Логинова, В. Ляшенко, Н. Мирошніченко, Н. Морова, Т. Соловйова, В. Тесленко, М. Чайковський, Д. Шамсутдинова). Разом з цим виявлено існування дефіциту уваги науковців до інтеграції в суспільство молоді з інвалідністю та умов і засобів підвищення ефективності даного процесу.

На основі узагальнення теоретичних уявлень (філософських, соціологічних, психологічних, педагогічних), визначаємо поняття „соціальна інтеграція” як процес, що відображає якісні характеристики взаємодії людини із соціальним середовищем і передбачає взаємну зустрічну активність як людини, яка прагне соціального включення, так і суспільства. У свою чергу, поняття „інтеграція в соціум” відображає спрямованість досліджуваного процесу. У такому сенсі нами, по-перше, підкреслюється процесуальний характер включення молодої людини з вадами зору в соціум. По-друге, акцентується двосторонній характер цього процесу, що передбачає зустрічну активність як суспільства, так і людини, яка прагне включення в різні сфери його життєдіяльності. По-третє, обґрунтовується необхідність створення оптимальних умов для адекватної взаємодії молодих осіб з вадами зору з різними представниками соціального середовища, що є особливо важливим на етапі переходу до самостійного незалежного життя, - за допомогою комплексу соціально-педагогічних заходів.

Аналіз наукових праць, присвячених дослідженню інтеграції молоді з вадами зору в соціум, виявив певні її особливості. Перш за все, окреслена проблема має міждисциплінарний характер, з чого випливає необхідність консолідації ресурсів реалізації умов інтеграції в соціум старшокласників з вадами зору, а також аналізу впливу на досліджуваний процес різноманітних чинників соціально-виховного середовища. Обов’язковим є врахування біопсихосоціальних особливостей (глибина і час набуття порушення зору, наявність супутніх захворювань, обсяг досвіду і знань про навколишнє середовище, труднощі інформаційної взаємодії, характер ставлення до себе і світу) цієї групи молоді в соціально-педагогічній діяльності зі забезпечення її інтеграції в соціум. Нарешті, історичний аналіз особливостей інтеграції в соціум осіб з вадами зору, суспільних уявлень про цих людей, засоби забезпечення їх самореалізації в суспільстві довів важливість діяльності з подолання негативних стереотипів щодо них у суспільстві в цілому і серед молоді з вадами зору зокрема.

Якщо раніше пріоритетне місце посідала спеціальна освіта, то зараз саме соціальна педагогіка виходить на перші позиції в розробці засобів вирішення сукупності проблем інтеграції молоді з обмеженими фізичними можливостями в соціум. Соціально-педагогічна діяльність зі забезпечення ефективності інтеграції в соціум молоді з вадами зору на етапі переходу до самостійного життя, яким є старший шкільний вік, включає науково-дослідницьку, практичну і громадську, діяльність, міжнародне співробітництво. Вона спрямовується на створення умов, які актуалізують потребу молоді з вадами зору в розширенні відповідальності за своє життя, використанні внутрішніх ресурсів особистості для активної реалізації своїх потенційних можливостей участі в усіх видах і формах соціального життя нарівні і разом з іншими членами суспільства. Це передбачає забезпечення можливості підвищення соціального статусу молодої особи з вадами зору, консолідацію ресурсів суспільства, дотримання законодавчих норм задля подолання декларативності інтеграції, оптимізацію впливу чинників соціального середовища.

Дослідження ефективності інтеграції старшокласників з вадами зору в соціум відбувалося шляхом визначення особливостей факторів (зовнішніх і внутрішніх), що обумовлюють його результативність (факторна операціоналізація предмета дослідження – за В. Ядовим). Критеріями ефективності інтеграції старшокласників з вадами зору в соціум визначено такі: аксіологічний (характеризує здатність до ієрархізації життєвих цінностей, що визначають форми особистісної активності в духовному і соціальному становленні, ціннісні орієнтації старшокласників з вадами зору); конативний (від англійського conative - здібність до вольового акту) відображає готовність до соціальної комунікації, самокерування у взаємодії з різноманітними представниками суспільства, прийняття певної рольової позиції; особливості ставлення до оточення й до себе); операціональний, який визначає наявність теоретичних знань, необхідних для забезпечення ефективності інтеграції в суспільство, а також навичок їх практичного використання для самовдосконалення в процесі соціальної взаємодії. Змістове наповнення показників критеріїв ефективності інтеграції старшокласників з вадами зору в соціум відображає специфіку особистісного і соціального розвитку цієї категорії молоді. Ступінь відмінностей відображено чотирма рівнями сформованості показників за кожним із цих критеріїв, а саме: високим, вище середнього, середнім і низьким.

Дослідження ефективності інтеграції старшокласників з вадами зору в соціум, по-перше, представлено аналізом констатувального експерименту, а по-друге – аналізом факторів середовища, які безпосередньо впливають на інтеграцію молоді з вадами зору, і тому мають бути досліджені, але не можуть бути ґрунтовно змінені в межах даного дослідження, і тому не аналізуватимуться на контрольно-підсумковому етапі.

Констатувальний експеримент виявив у більшості опитаних старшокласників з вадами зору низький рівень розуміння потенційних соціальних ризиків, здібності до планування власного майбутнього. Інтенсивність їх мотивів прагнення до прийняття і страху відторгнення свідчить про наявність психологічної напруженості. Виявлена недовіра до фахівців, установка на «нічого доброго» в очікуваннях від суспільства, наявність обмежень комунікативного потенціалу, неадекватне оцінювання своїх можливостей, недостатній рівень формування соціальних навичок внаслідок обмежень у засвоєнні візуально сприйнятої поведінки, отриманні зворотного зв’язку при взаємодії з оточенням обмежують особистісні ресурси інтеграції цієї категорії молоді в соціум. Низьким є і рівень обізнаності щодо засобів захисту власних прав, сучасних тифлотехнічних засобів, можливості взаємодії з соціальними інституціями.

Отримані результати свідчать про необхідність діяльності з підвищення рівня мотиваційної, комунікативної готовності до соціальної взаємодії; упевненості у собі й власних можливостях інтеграції в життєдіяльність суспільства; усвідомлення основних проблемних зон майбутнього життя і засобів їх подолання; особистісного та професійного самовизначення; удосконалення знань і вмінь їх використання щодо можливостей взаємодії з соціальними інституціями, основ соціально-правового захисту та особливостей тифлотехнічних засобів для полегшення побутової, навчальної та професійної діяльності цієї категорії молоді.

Визначення особливостей сприйняття молодих осіб з вадами зору представниками соціального середовища (старшокласниками і вчителями загальноосвітніх шкіл, а також студентами ВНЗів) виявило неадекватність уявлень про таких людей, перспективи взаємовідносин з ними в професійному й особистому житті; тенденцію до їх окремого навчання, працевлаштування. в контексті регіонального інформаційного простору Недостатність уваги ЗМІ до виокремленої соціальної групи, домінування образу „пасивної інвалідності”, відсутність аналізу сучасних засобів вирішення наявних проблем й інформаційних ресурсів самореалізації негативно впливають як на самосприйняття молоді з вадами зору, так і на її сприйняття суспільством. Це обумовлює необхідність підготовки суспільства до адекватного сприйняття цих людей, усвідомлення необхідності оптимізації умов їх інтеграції в суспільство на основі принципу „рівних можливостей”.

У другому розділі „Обґрунтування та експериментальна перевірка соціально-педагогічних умов інтеграції старшокласників з вадами зору в соціум” представлено теоретичне обґрунтування соціально-педагогічних умов інтеграції старшокласників з вадами зору в соціум, розкрито процес їх апробації, систематизовано результати експериментальної діяльності.

Обґрунтовано погляд на соціально-педагогічні умови як сукупність обставин, створюваних під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, які забезпечують залучення до соціуму, взаємодію з різними соціальними інституціями для подолання негативних наслідків депривації, підвищення ефективності соціального становлення особистості, здатності до успішної самореалізації та гармонізацію впливу на цей процес засобами цілеспрямованої соціально-педагогічної діяльності.

Визначено, що першою соціально-педагогічною умовою, впровадження якої сприятиме ефективному включенню даної категорії молоді в мікро-, мезо-, макрорівні соціальної взаємодії, є підвищення особистісної готовності старшокласників з вадами зору до самостійного життя й інтеграції в соціум на основі врахування їх біопсихосоціальних особливостей.

Старший шкільний вік підсумовує навчально-виховні впливи попередніх етапів розвитку, і є найбільш сприятливим для формування готовності до входження у доросле життя. Ефективність інтеграції молоді з вадами зору в соціум зумовлена впливом біологічних, психологічних, соціальних чинників, що передбачає врахування відповідних особливостей цієї категорії молоді. Звідси, соціально-педагогічна діяльність повинна спрямовуватися на основні сфери її розвитку, формування ініціативності, цілеспрямованості, адекватного відношення до себе і навколишнього світу; поглиблення спеціальних знань та розвиток умінь їх практичної реалізації для забезпечення самостійності й самореалізації у сфері висококваліфікованої праці з використанням сучасних тифлотехнологічних засобів, призначених для полегшення участі в суспільному інформаційному обміні.

Другою соціально-педагогічною умовою інтеграції старшокласників з вадами зору в соціум вважаємо налагодження взаємодії з різними соціальними інституціями, з метою вирішення проблем цієї соціальної групи на основі міждісциплінарності й міжвідомчості. Розробка означені умови базується на одній з провідних функцій соціально-педагогогічної діяльності – посередницький, яка полягає у формуванні громадянського суспільства через взаємодію з різноманітними його структурами, координацію їх дій з метою розширення можливостей повноцінної інтеграції в соціум молоді з вадами зору, яка потребує не жалю й опіки, а створення відповідних умов, у тому числі соціально-педагогічних. Установлено рівні (мікро-, мезо-, макро), функції, сфери реалізації, проблеми та напрямки оптимізації взаємодії з соціальними інституціями задля вирішення проблем цієї соціальної групи. Мікрорівень означає налагодження адекватної взаємодії з найближчим оточенням. Взаємодія на мезорівні (у регіональному інформаційному просторі) відбувається через ЗМІ, громадські заходи, спрямовані на активізацію додаткових ресурсів. Макрорівнь передбачає врахування особливостей державної соціальної політики та лобіювання інтересів молоді з вадами зору на різних рівнях державної влади. Мегарівень – стає можливим в обміні досвідом науковцями і громадськими діячами інших країн світу. Означена взаємодія надає виховного впливу соціальному середовищу, інтегруючи потенціал його структур у створенні сприятливих умов соціальної інтеграції.

Третя соціально-педагогічна умова спрямовує акцент на створення позитивного соціально-виховного середовища через сприяння формуванню позитивного образу молоді з вадами зору в суспільстві, поглиблення знань про цю соціальну групу, особливості її потреб, проблем і досягнень.

Сутність даної умови характеризується, перш за все, тим, що інтеграція передбачає взаємне й активне зближення старшокласників з вадами зору і суспільства. Доведено, що готовність створювати умови для інтеграції цієї категорії молоді зростає при орієнтації соціальної взаємодії на принципи гуманізму, максимізації соціальних ресурсів, опори на потенційні можливості, сприяння самореалізації в усіх сферах життєдіяльності, рівних можливостей. Звідси, існує нагальна необхідність пошуку засобів керування інформаційним полем, підготовки до взаємодії з людьми з вадами зору на основі врахування специфіки впливу наявних порушень на особливості потреб, проблем і способів їх вирішення.

Практична реалізація обґрунтованих соціально-педагогічних умов, які є взаємопов’язаними і взаємодоповнюючими, буде результативною при комплексному врахуванні сутнісних характеристик кожної з них задля підвищення ефективності інтеграції в суспільство цієї категорії молоді, неможливої без відповідного наукового, організаційного, методичного забезпечення. Це знайшло своє відображення в моделі соціально-педагогічної діяльності зі забезпечення ефективності інтеграції в соціум старшокласників з вадами зору, яка містить структурні компоненти: орієнтаційний (принципи реалізації соціально-педагогічної діяльності); цільовий (мета і завдання діяльності); змістовий (напрями діяльності); діяльнісний (форми і засоби реалізації поставленої мети - словесні, наочні, практичні, індивідуальні (консультації, бесіди); групові (тренінги, обговорення, фільмотека); масові (соціальна реклама, лобіювання, пабліситі, громадські заходи); оцінювальний (аналіз результативості діяльності на базі динаміки показників критеріїв ефективності інтеграції в соціум старшокласників з вадами зору. Здійснення соціально-педагогічної діяльності вимагає дотримання принципів: гуманізму; диференційованого й індивідуального підходів; опори на потенційні можливості людини; сприяння самореалізації молоді в усіх сферах життєдіяльності; міждисциплінарності, міжвідомчості й максимізації соціальних ресурсів.

Отже, формувальний етап передбачав реалізацію комплексної програми, що має нижчеописані складові частини.

1. „Формування готовності старшокласників з вадами зору до інтеграції в соціум”. Зміст її складають: психолого-соціально-педагогічна підготовка (у мотиваційній, сенситивній, комунікативній, асертивній сферах та щодо життєвого й професійного самовизначення); спеціальні знання (соціально-психологічні, нормативно-правові, офтальмолого-гігієнічні, тифлотехнічні), які подані блоками: теоретичним, практичним, консультаційним, самостійної роботи. Акцентовано увагу на тому, що проведення тренінгової роботи з особами, які мають вади зору вимагає від фахівця знання їх біопсихосоціальних особливостей та наявності практичного досвіду організації подібної діяльності з урахуванням обмежень, що накладаються вадами зору. Важливою особливістю програми є те, що для найповнішого викладу деяких тем, а також розширення уявлень старшокласників з вадами зору про власні можливості, засоби повноцінної самореалізації у різних сферах життєдіяльності суспільства були залучені носії того ж соціального досвіду – фахівці, які самі не маючи зору, досягли високих результатів у професійній і громадській діяльності.

2. Програма „Соціально-психологічний та правовий супровід процесу соціальної інтеграції молоді з обмеженими фізичними можливостями” стала засобом налагодження взаємодії з різними соціальними інституціями для вирішення проблем цієї соціальної групи на основі міждисциплінарності, міжвідомчості. Її реалізація передбачала: створення Запорізького обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації інвалідів з вадами зору „Генерація успішної дії”; виготовлення і розміщення на телеканалах соціальної реклами; розробку методичних рекомендацій для батьків, молоді, фахівців соціальної сфери (друкованому вигляді й в аудіоформаті для осіб з глибокими вадами зору); проведення І обласного молодіжного інтегрованого Форуму для консолідації регіональних ресурсів (органів влади, державних і комерційних структур, навчальних закладів, громадських організацій, духовенства, ЗМІ) у забезпеченні умов інтеграції молоді з обмеженими фізичними можливостями в соціум; аналіз відповідей на звернення із резолюціями Форуму до органів влади різного рівня з метою отримання уявлення про їх бачення засобів вирішення досліджуваних проблем та визначення напрямків подальшої діяльності.

3. Програма „Формування позитивного образу осіб з вадами зору в суспільстві” стала засобом створення позитивного соціально-виховного середовища (на мікро- і мезорівнях). Мікросоціальний рівень уособили студенти-волонтери, які є потенційним оточенням старшокласників з вадами зору як: середовище однолітків, можливі студенти-одногрупники, майбутні соціальні педагоги. Діяльність включала: рефлексування щодо особливостей потреб і проблем осіб з вадами зору; ознайомлення зі світовим досвідом організації соціально-педагогічної діяльності з цими людьми; створення й обговорення фільмотеки, присвяченої життю людей із вадами зору та засобам вирішення ними наявних проблем; тренінгові заняття, спрямовані на розуміння проблем повсякденного життя людей з інвалідністю і способів допомоги ним; багатопланове спілкування зі старшокласниками з вадами зору; участь у громадських заходах (допомога в організації, супровід учасників, включене спостереження). Серед заходів, орієнтованих на мезорівень соціально-виховного середовища (регіональний інформаційний простір), є такі: проведення І обласного молодіжного інтегрованого Форуму і концерту „Крок у майбутнє”; розробка й розміщення соціальної реклами, спрямованої на привернення позитивної суспільної уваги до людей з вадами зору, ознайомлення з досвідом осіб, які набули соціальної успішності, маючи глибокі вади зору; пабліситі та заходи з лобіювання інтересів цієї категорії молоді у взаємодії з органами влади різного рівня та ЗМІ.

Кількісно-якісний аналіз виявив позитивну динаміку показників критеріїв ефективності інтеграції в соціум старшокласників з вадами зору експериментальної групи порівняно з їх стартовим рівнем і показниками контрольної групи (табл. 1).