ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Марусик Тамара Володимирівна,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, проректор з

науково-педагогічної роботи з питань

навчально-виховного процесу

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Фісанов Володимор Петрович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри

міжнародної інформації

кандидат політичних наук

Петров Віктор Олександрович,

співробітник служби зовнішньої розвідки

України

Захист відбудеться “23”листопада 2012 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2 (корпус 14, ауд. 18).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий “ 19 ” жовтня 2012 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради П.М. Катеринчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із важливих факторів становлення та розвитку міждержавних взаємин є інтеграційні процеси, що відбуваються у розвинених країнах Європи. Європейська інтеграція – складний, багатоетапний процес, у ході якого країнам-учасницям доводиться розв'язувати гострі політико-правові, економічні та соціальні проблеми, відшукувати адекватні відповіді на виклики часу.

З огляду на досягнення Європейського Союзу більшість держав Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) обрали європейський шлях розвитку і європейські цінності, зокрема: демократичне суспільство, верховенство права, функціональна ринкова економіка, боротьба з корупцією, принципи добросусідства, захист прав національних меншин тощо. Варто зазначити, що серед країн ЦСЄ вагоме місце посідає Румунія, яка після кривавих подій 1989 р. приєдналася до держав ЦСЄ, що проголосили курс на ,,повернення до Європи”.

На відміну від інших країн ЦСЄ, Румунія мала певний досвід співпраці з ЄС, набутий у 60-80-ті роки ХХ ст., адже це єдина країна ЦСЄ, що налагодила регулярні дипломатичні відносини зі Співтовариством. І хоча цей фактор – важлива передумова визначення її культурно-цивілізаційного вибору, він не сприяв прискоренню вступу Румунії до ЄС, яка пройшла складний шлях реформ, низку переговорів й тривалі очікування і, нарешті, вступила до ЄС.

Європейська інтеграція надала Румунії чимало переваг: новий статус на міжнародній арені; набуття більш потужних гарантій безпеки; можливість реформування політичного сектору та спрямування його у бік єдиної європейської політики; надходження фінансової допомоги від Європейського Союзу з метою наближення Румунії до стандартів ЄС; інновацію державних структур; демократичну трансформацію відповідно до європейських цінностей та принципів; забезпечення зайнятості населення; можливість впливу на процеси, що відбуваються як в рамках ЄС, так і поза його межами та ін. Однак, вступ Румунії до ЄС остаточно не розв’язав такі проблеми як відносна слабкість економіки, відсутність консолідації політичних сил і нестабільність політичної ситуації, корупція, вразливість ситуації у соціальній сфері тощо. Отже, вступ до ЄС не став панацеєю від усіх внутрішніх проблем в державі.

Враховуючи позитивний процес інтеграції Румунії до Європейського Союзу, вивчення її досвіду особливо актуальне для України, котра задекларувала своє прагнення стати повноправним членом ЄС. Окрім того, важливу роль у процесі європейської інтеграції і розвитку Європи без внутрішніх кордонів відіграє транскордонне співробітництво, де вагоме місце посідають взаємини двох сусідніх держав – України і Румунії. Схожість стратегічних орієнтирів двох держав складає підґрунтя розбудови і зміцнення транскордонного співробітництва. Цей аспект має бути врахований під час розробки концепції інтеграції України до ЄС.

Розвиток та удосконалення геостратегічного, торговельно-економічного, людського і культурного потенціалу україно-румунського транскордонного співробітництва – вагомий чинник забезпечення та зміцнення стабільності, безпеки та співпраці у Європі на основі європейських демократичних пріоритетів.

Вищезазначені обставини зумовили актуальність дослідження процесів інтеграції Румунії до Європейського Союзу. У науковому сенсі актуальність підсилюється й тим, що хоча п’яте розширення ЄС стало об’єктом наукових досліджень, у вітчизняній науці практично відсутні комплексні дослідження європейської інтеграції Румунії, а наявні, торкаються лише окремих аспектів цього процесу. Практичне значення дослідження обумовлюється не лише географічним сусідством Румунії з Україною, але й схожістю суспільно-політичних процесів, що відбуваються в обох державах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної наукової теми ,,Суспільно-політичні проблеми сучасних міжнародних відносин” (номер державної реєстрації 0112U000318), що розробляється кафедрою міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні політико-правових засад інтеграції Румунії до Європейського Союзу. Визначена мета зумовила постановку і вирішення таких завдань:

– проаналізувати основні теоретико-концептуальні підходи до вивчення європейської інтеграції;

– розкрити специфіку становлення відносин Румунії з Європейським Співтовариством;

– визначити особливості розвитку і характер взаємин Румунії та Євросоюзу на консультативному етапі європейської інтеграції;

– охарактеризувати динаміку взаємин та особливості співробітництва Румунії та ЄС під час оціночного етапу інтеграції;

– з’ясувати основні проблеми і проаналізувати перебіг переговорів щодо вступу Румунії до ЄС;

– простежити специфіку ратифікаційного періоду приєднання Румунії до Європейського Союзу;

– окреслити імплементаційний етап європейської інтеграції Румунії, наслідки і підсумки вступу Румунії до ЄС.

Об’єктом дослідження є п’яте розширення Європейського Союзу.

Предмет дослідження – інтеграція Румунії до Європейського Союзу.

Хронологічні рамки дослідження зумовлені характером внутрішньополітичного розвитку та зовнішньополітичного курсу Румунії та динамікою розвитку взаємовідносин з ЄС, що охоплюють період 60-х років ХХ ст. до сьогодення. Нижня межа визначається започаткуванням взаємин Румунії та Європейського Співтовариства, верхня – окреслює перші підсумки членства Румунії у Європейському Союзі.

Методи дослідження. Багатогранність досліджуваної проблеми зумовила необхідність застосування міждисциплінарного підходу. Головними методологічними принципами дослідження визначені наукова об’єктивність, плюралізм, комплексний підхід до вивчення проблеми.

Методологічною основою даного дослідження стали системний і структурно-функціональний підходи. Системний підхід орієнтує дослідження на розкриття цілісності об’єкта й тих механізмів, що її забезпечують, на виявлення багатоманітних типів зв’язків складного об’єкта і зведення їх у єдину теоретичну конструкцію. Застосування структурно-функціонального підходу в дослідженні інтеграції Румунії до ЄС дало можливість визначити структуру та форми європейської інтеграції Румунії і розглянути функціональне призначення кожного різновиду інтеграції як одного з взаємопов’язаних інструментів реалізації конкретних політичних цілей, що стояли перед Румунією та ЄС.

У межах зазначених підходів використано низку методів дослідження. Зокрема, метод аналізу допоміг опрацювати чимало інформації, що стосується розвитку інтеграційних процесів у Європі загалом та п’ятого розширення ЄС, зокрема, європейської інтеграції Румунії у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Метод синтезу, у свою чергу, сприяв поєднанню окремих фрагментів інформації у єдине ціле. Контент-аналіз був використаний з метою визначення основних питань і проблем євроінтеграції Румунії, що розглядалися у процесі переговорів шляхом виявлення у документах ключових політичних та економічних термінів. Дихронний та проблемно-хронологічний методи дали можливість розкрити уявлення щодо трансформації ЄС та європейської інтеграції Румунії як цілісного, але, водночас, і суперечливого процесу, що супроводжував формування сучасної системи міжнародних відносин, дозволили відтворити динаміку взаємин та виокремити основні напрями їх співробітництва. Інституційний метод дозволив з’ясувати позитивну тенденцію реального наближення Румунії до Європи в політичній сфері.

Наукова новизна результатів дослідження зумовлена сукупністю поставлених завдань. У межах здійсненого автором дослідження одержано результати, що мають наукову новизну та конкретизуються через такі положення.

Уперше:

· у вітчизняній науці здійснено системний аналіз політико-правових засад інтеграції Румунії до Європейського Союзу;

· вироблено концепцію взаємообумовленості внутрішніх і зовнішніх факторів вступу Румунії до ЄС, що корелювалися у залежності від якісних змін суб’єктів взаємодії;

· обґрунтовано тези щодо вирішального впливу політичних чинників на процес європейської інтеграції Румунії.

Поглиблено:

· дослідження передумов та специфіку становлення відносин Румунії та ЄС;

· розкриття особливостей та встановлення характеру переговорів Румунії та ЄС щодо вступу, прогрес Румунії на шляху до членства в ЄС;

· виявлення основних проблем політичного діалогу Румунії та ЄС, їх вплив на поглиблення інтеграції до ЄС;

· оцінку суспільно-політичних трансформацій в Румунії на шляху та в перші роки членства у ЄС.

Одержали подальший розвиток:

· з’ясування та доповнення основних чинників, що впливали на характер співробітництва Румунії та ЄС у першій половині 1990-х рр.;

· узагальнення специфіки взаємин Румунії та ЄС у другій половині 1990-х рр. та причини включення її у процес переговорів щодо вступу;

· аналіз основних положень і особливостей Договору щодо членства Румунії в ЄС.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування їх у навчальній, науковій та політичній сферах.

Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при розробці програм курсів з історії міжнародних відносин та зовнішньої політики, політології, всесвітньої історії та історії України, а також дисциплін самостійного вибору студентів.

Висновки дисертаційного дослідження можуть стати у нагоді органам державного управління України у їх практичній діяльності, зокрема у подальшій розробці нормативно-правових актів щодо основних пріоритетів зовнішньої політики України та механізмів їх реалізації. Отримані результати можуть бути враховані політичними лідерами, партіями і рухами з метою розробки стратегій і програм впровадження євроінтеграційного курсу України. Теоретичні напрацювання будуть корисними для комплексного дослідження становлення та інтенсифікації відносин України та ЄС.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації видано шістнадцять наукових публікацій, серед яких одна стаття, присвячена дослідженню розвитку політичного життя Румунії після вступу до НАТО та Європейського Союзу написана у співавторстві із здобувачем Ю.С.Борісовим. Особисто дисертантці належить 50% роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї та окремі положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію та викладені у виступах на І, ІІ та ІІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів та молодих науковців ,,Зовнішня політика України: зародження, становлення, вектори розвитку” (Чернівці, 2008), ,,Актуальні проблеми зовнішньої політики України” (Чернівці, 2008 та 2009), IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених ,,Актуальні проблеми зовнішньої політики України”, присвяченій 70-й річниці факультету історії, політології та міжнародних відносин (Чернівці, 2010), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених ,,Актуальні проблеми зовнішньої політики України”, присвяченій 20-й річниці незалежності України (Чернівці, 2011), VIІ Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 140-річчю заснування першого українського культурно-освітнього товариства на Буковині ,,Руська бесіда” (1869-1940 рр.) (Чернівці, 2009), VI Міжнародній науковій конференції ,,Кайндлівські читання” (Чернівці, 2010) та науковій конференції ,,Dialogue between People and Culture. East European Cross Border Actors in the Dialogue” (м. Ясси, Румунія, 2012 р.).

Окремі положення оприлюднені на семінарах ,,New perspectives and challenges in the context of Wider Europe” (м. Чернівці, 2011 р.), ,,Current Issues in European Studies. European Identity and Cultural Diversity at the East Border of the European Union” (м. Чернівці, 2012 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлені у шістнадцяти наукових публікаціях, сім з яких опубліковані у фахових виданнях з політичних наук.

Структура дисертації. Структура роботи відповідає основним завданням дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків (разом 189 сторінок) та списку використаних джерел – 348 найменувань (56 сторінок). Загальний обсяг дисертації – 245 сторінок.