ВИКОРИСТАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ Автореферат

У дисертаційній роботі розроблено та обґрунтовано теоретико-методичні засади та практичні рекомендації щодо в умовах стратегічного планування, що дозволяє здійснити якісні зміни у структурі та діяльності підприємств машинобудівного комплексу за рахунок активізації функції контролю його розвитку.

У першому розділі «Теоретичні основи управління економічним потенціалом підприємства» досліджено та систематизовано сучасні напрями розвитку теорії управління економічним потенціалом, визначено його роль та місце у стратегічному розвитку підприємства; обґрунтовано концептуальні засади управління економічним потенціалом з урахуванням ринкових трансформацій сутності, структури та методів оцінки потенціалу підприємства.

Систематизація та аналіз сучасних напрямів розвитку теорії управління економічним потенціалом підприємства свідчить про те, що дана економічна категорія набула широкого розповсюдження як комплексна характеристика ресурсів, можливостей їх використання, а також економічних і соціальних відносин на різних ієрархічних рівнях: світове економічне господарство, національна економіка, регіон, галузь, підприємство та його підрозділи. На основі положень економічної науки та засад розвитку економічного потенціалу рекомендовано виокремити основні концепції (ресурсну, результативну, функціональну і концепцію конкурентоспроможності), формування яких тісно пов’язано з відповідними етапами розвитку промислових підприємств. У дисертаційній роботі пропонується під економічним потенціалом підприємства розглядати складну динамічну систему, яка здатна мобілізувати ресурси та інтегрувати можливості для досягнення стану рівноваги та цілеспрямованого розвитку підприємства під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. Характеризуючи загальні особливості управління економічним потенціалом, слід відмітити таке: він складається з підсистем та відповідних елементів, між якими простежується причинно-наслідковий зв'язок і взаємозалежність; має динамічний характер, отже переходить із одного стану в інший. При цьому рівень використання економічного потенціалу підприємства змінюється від незначних впливів на його структурні елементи.

Роль економічного потенціалу у стратегічному розвитку підприємства визначається необхідністю своєчасного реагування на зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищах, його перевагами на шляху створення передумов формування інформаційної бази для прийняття стратегічних рішень. На основі процесного підходу визначено основні процеси, які пов’язані з управлінням ресурсами та можливостями підприємств машинобудування в умовах управління економічним потенціалом (розробка машинобудівної продукції; виробництво машинобудівної продукції за рахунок підготовки та організації виробничого процесу відповідно до ринкових вимог; реалізація машинобудівної продукції, надання послуг з гарантійного обслуговування машинобудівного обладнання, виконання робіт із капітального та поточного ремонту обладнання). Такий підхід дозволив визначити місце економічного потенціалу і кожного його елемента у стратегічному розвитку суб’єкта господарювання. Характеристику елементів економічного потенціалу підприємства машинобудування надана у табл. 1. Запропонована структура економічного потенціалу дозволяє виділити основні напрями використання можливостей підприємства, оптимізувати організаційну структуру управління, дає змогу суттєво підвищити ефективність реалізації стратегії розвитку підприємства та збільшити його ринкову вартість.