ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ Автореферат

У вступі розкрито актуальність теми, показано об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і задачі дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну цінність результатів дослідження.

Розділ 1. . У межах даного розділу з’ясовано роль інноваційного потенціалу для розвитку регіону, визначено особливості інноваційного розвитку регіону, узагальнено світовий досвід підвищення інноваційного потенціалу регіону.

Регіон, як система, поєднує виробничі й соціальні комплекси та відображає відповідні процеси відтворення, окреслені територіальними рамками соціально-економічного середовища. Соціально-економічна система регіону повинна продукувати певний територіальний оптимум найсприятливіших умов, які дають змогу найбільш ефективно використовувати природні, трудові ресурси, а також виробничу та соціальну інфраструктуру. Перманентні зміни внутрішнього та зовнішнього середовища змінюють детермінанти оптимуму і вимагають від регіону адаптації, яка реалізується через розвиток. Розвиток регіону слід розглядати як інтенсивне економічне зростання через зовнішній імпульс та раціональне використання внутрішніх чинників. Важливою передумовою розвитку регіону є інноваційна діяльність, комплексною характеристикою спроможності до якої та основним джерелом виступає інноваційний потенціал.

Існує три основних підходи, що трактують інноваційний потенціал як: а) наявність ресурсів для інноваційної діяльності; б) придатність ресурсів до інноваційної діяльності; в) готовність ресурсів до інноваційної діяльності. Структура інноваційного потенціалу регіону включає ресурсні елементи, які розподіляються між трьома основними секторами системи: науково-технічним, освітнім, інвестиційним (рис. 1), та характеризують кількісну достатність інноваційної сфери й інституційні елементи, що відображають можливість практичного застосування ресурсів.

Виходячи із структурно-функціонального підходу, інноваційну діяльність можна визначити як процес цілеспрямованого використання економічними суб’єктами інноваційного потенціалу регіону. Використання інноваційного потенціалу регіону відбувається у рамках інноваційної системи регіону – сукупності розташованих у межах певної субнаціональної території об’єктів, що відповідають за створення, комерціалізацію та практичне впровадження результатів НДДКР та зв’язків між цими об’єктами. Можливості використання та підвищення інноваційного потенціалу регіону визначаються раціональністю структури регіональної інноваційної системи.

У роботі визначено принаймні три концептуальні підходи щодо ролі держави в підвищенні інноваційного потенціалу регіону. Згідно до першої концепції, роль держави обмежена встановленням загальних правових норм і контролем над їх дотриманням. Друга концепція виходить із існування «провалів» ринку, тому державі відводиться ключова роль в ініціюванні, розробленні, інвестиційному й організаційному забезпеченні регіональної інноваційної системи. Третя, інтегративна концепція припускає поділ сфер впливу й відповідальності між державним і приватним секторами. Досвід використання цих концепцій можна поділити на 3 принципові моделі – американську, європейську та азійську.