ДОСЛІДЖЕННЯ МАЛОІНФОРМАТИВНИХ ПІДПИСІВ МЕТОДОМ СТРУКТУРНО-ГЕОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається зв’язок з науковими програмами, планами та темами, об’єкт і предмет, мета і задачі дисертації, її методологічна основа, наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх апробацію, структуру та обсяг роботи.

Розділ 1 «Теоретичні та методичні питання дослідження підписів» складається з трьох підрозділів, у яких розглядається характеристика підпису як посвідчувального знака, відмічені особливості формування підпису, в числі яких і фізіологічні основи письмово-рухової навички, наведено розширену систему ознак підписного почерку, проаналізовано загальнотеоретичну базу дослідження підписів та традиційну методику.

Систематизація такої інформації дає можливість сформулювати науковий підхід та належними чином підійти до вирішення проблемних питань дослідження малоінформативних підписів методом структурно-геометричних характеристик.

У підрозділі 1.1 «Підпис як посвідчувальний знак. Особливості формування підпису та його види» наведено етапи виникнення руського підпису та процес трансформації його структурної частини; детально розглянуто як зовнішні, так і внутрішні фактори, які впливають на формування підпису, але основну увагу було зосереджено на внутрішній стороні фізіологічного механізму письмово-рухового процесу, оскільки саме, використання методів дослідження та сучасної технічної бази, які застосовуються в психології та психофізіології, дають змогу вирішити низку питань, пов’язаних з проблемами судового почеркознавства, зокрема при дослідженні таких малооб’ємних почеркових об’єктів як підписи; наведено класифікацію підписів.

Відмічено основні етапи трансформації підпису, як посвідчувального знаку, та акцентовано увагу, що на сьогодні структурна частина підпису настільки змінилася, що лише 10 % громадян продовжують відображати у підписах своє прізвище. Серед інших 90 % лише 30 % громадян мають короткі та прості за будовою, переважно безбуквенні підписи.

Наголошено на тому, що формування підписного почерку має свої особливості, пов’язані з функціональним призначенням підпису – слугує посвідчувальним знаком конкретної особи. До якого входить: специфічність транскрипції підпису, більш висока швидкість виконання підпису, ніж звичайного почерку, більш висока координація рухів тощо. Крім того, процес формування підпису відбувається завжди на основі почеркового матеріалу, який умовно можна розділити на три основні періоди: 1) формування підпису під час навчання в школі; 2) формування підпису під час оволодіння спеціальністю (навчання в спеціальних навчальних закладах); 3) формування підпису під час трудової діяльності людини.

Встановлено, що письмо є складною саморегулюючою системою з притаманною їй рівневою ієрархічною організацією, що діє (як на кожному рівні, так і в цілому) за принципом рефлекторного кільця, який дозволяє коректувати поведінку системи залежно від результатів дії. Проаналізовано сучасні досягнення в галузі фізіології та психології, а також зосереджено увагу на експериментальних дослідженнях, які проводилися О.Р. Малхазовим для обґрунтування теорії управління рухами.

Дисертантом запропоновано комплексне використання досягнень інших галузей знань судового почеркознавства для дослідження підписів. Переваги використання досягнень в галузі фізіології та психології полягають у тому, що вони дають змогу надавати інформацію не лише про структурно-геометричні характеристики, але й про динамічні (натискні, швидкісні).

Наведено підстави класифікації підписів, а саме: інформативність, знаковий склад, умови виконання.

У підрозділі 1.2 «Система ознак, які характеризують підписний почерк» розглянуто та запропоновано класифікацію діагностичних та ідентифікаційних ознак підписів.

Надана характеристика ознак підписного почерку, що більш повно розкриває систему ідентифікаційних ознак підпису, зазначено у методиці дослідження підписів (схвалено координаційно-методичною радою Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України протокол від 30.10.2008 № 23). Зазначено критерії визначення та віднесення ознаки підпису до конкретного виду, що сприяє більш точному і однозначному розумінню ознаки та застосуванню її при проведенні експертизи підписів. Це дозволить експертам-почеркознавцям правильно оцінювати наявність (відсутність) конкретних проявів ознаки у взаємозв’язку з іншими ознаками, що дасть змогу висувати правильні ідентифікаційні чи діагностичні версії при вирішенні питань, пов’язаних з дослідженням підписів, у тому числі малоінформативних, на якісно-описовому рівні.

Наведено більш розширену класифікацію ознак у межах певного виду із зазначенням причин, які сприяють проявленню, або, навпаки, не проявленню конкретної ознаки, в тому числі, й у малоінформативних підписах. Запропоновано включити до системи загальних ознак таку ознаку, як ступінь досконалості системи рухів, оскільки зазначена ознака дозволяє диференціювати підписи, навіть при виконанні їх високим ступенем виробленості та співпадіння більшості загальних ознак.

Запропоновано в методиці дослідження підписів замінити формулювання таких загальних ознак, як переважний напрямок рухів при виконанні основних елементів підпису на переважний напрямок рухів при виконанні дугових елементів підпису, а також переважний нахил основних елементів підпису на переважний напрямок при виконанні основних елементів, які виконані згинальними рухами (нахил).

У підрозділі 1.3 «Традиційна методика дослідження підписів» проаналізовано історичний шлях розвитку загальнотеоретичної бази судового почеркознавства та її сучасний стан, а також розглянуто загальноприйняту методику дослідження підписів, і відмічено специфічні риси стадій методики, які, на відміну від дослідження почерку, притаманні саме дослідженню підписів.

Проаналізовано загальні теоретичні та методичні проблеми дослідження підписів як вітчизняних, так і зарубіжних криміналістів, на основі яких розвивалася специфіка дослідження підпису, як особливого об’єкта почеркознавчої експертизи. Встановлено, що на сьогоднішній день методика дослідження підписів побудована на якісно-описовому виділенні ознак почерку. Оскільки ще не вдалося створити таку формалізовану систему ознак й процесу їх виділення, яка б вирішила завдання щодо однозначного сприйняття всіх ознак будь-яким експертом і автоматизованого введення їх в ЕОМ. Хоча ступінь точності якісних характеристик не забезпечує однозначного підходу до виділення ознак, проте ця система є теоретично обґрунтованою й практично перевіреною базою, на основі якої може бути створено систему на більш високому математичному рівні.

Враховуючи своєрідність підпису як посвідчувального знаку, розглянуто особливості, пов’язані з вимогами, що пред’являються до порівняльного матеріалу. Наведено рекомендації з відбору, порівняння та оцінки ідентифікаційних ознак, чому було приділено основну увагу, оскільки ця стадія є найбільш складною та визначальною в процесі дослідження підписів.

Дисертантом акцентовано увагу на ознаках, які сприяють своєчасному виявленню фактів технічної підробки підписів, які з розвитком науки та техніки набирають великої актуальності, а також діагностичним ознакам з метою висунення правильних діагностичних версій.

Розділ 2 «Експериментальні дослідження з метою розробки методу вивчення структурно-геометричних характеристик у малоінформативних підписах» містить три підрозділи і присвячений загальній характеристиці підписів, які виконані з наслідуванням, теоретичним передумовам створення нового методу, формуванню експериментального масиву підписів, обрахунку відповідних параметрів підписів, створенню кількісного критерію, який знайшов відображення у методі дослідження структурно-геометричних характеристик у малоінформативних підписах.

У підрозділі 2.1 «Загальна характеристика несправжніх підписів, які виконані з наслідуванням» розглянуто підписи, виконані з наслідуванням, зокрема з попереднім тренуванням, оскільки такі підписи є найбільш несприятливими почерковими об’єктами.

Відмічено, що навмисне наслідування є складним психічним та фізіологічним процесом, який при виконанні підписів нагадує процес навчання письму, коли особа намагається відтворити результат чужого письма, та пов’язаний з необхідністю вироблення навичок письма у тих осіб, у яких вони відсутні. Виходячи з цього, дисертантом було розглянуто процес наслідування, виходячи з положень теорії побудови рухів М.О. Бернштейна, суть якої полягає в узгодженні кортикальних рівнів, що відповідають за вибір зразку конкретного підпису, та субкортикальних рівнів, що забезпечують розгорнуту структурно-геометричну, координаційну і часову картину рухів, функції яких здійснюються безсвідомо та автоматизовано на відміну від кортикальних. Охарактеризовано групи підписів, які виникають залежно від тривалості тренування.

Виходячи з того, що експерт при дослідженні підписів повинен знати міру можливого наслідування і фактори, що впливають на його якість, було наведено такі фактори, як: 1) вид наслідування; 2) вид транскрипції підпису-оригіналу (точніше конструктивна складність підпису-зразка); 3) ступінь виробленості підпису-оригіналу; 4) ступінь виробленості почерку особи, яка наслідує; 5) здібності особи до запам’ятовування і малювання; 6) тривалість спостереження, тренування, а також відмічені ознаки, що дозволяють диференціювати конкретний вид наслідування.

У підрозділі 2.2 «Методика експериментального вивчення механізму підробки коротких і простих підписів» наводяться узагальнюючі результати експертної практики та експертного експерименту, що підтверджують необхідність використання кількісних методів при дослідженні малоінформативних підписів. Даний підрозділ присвячений також аналізу кількісних методів, розроблених в судовому почеркознавстві, виявленню та шляхам усунення причин неефективності зазначених методів, відповідно до яких був створений експериментальний масив підписів для створення методу дослідження структурно-геометричних характеристик.

Дисертантом було вивчено та проаналізовано підписи з висновками у формі про неможливість вирішити питання (ПНВП) і причини, що унеможливлюють повноцінне вирішення ідентифікаційних завдань. Загальна кількість підписів, що підлягала вивченню становила 10 415, з яких 1 188 (11,4 %) з висновками у формі ПНВП. Основною причиною цих висновків були: короткість і простота досліджуваного підпису (574 з 1 188 підписів – 48,3 %).

Оскільки короткість і простота підписів є найбільш поширеною причиною неможливості вирішення ідентифікаційних завдань в категоричній і ймовірній формі, дисертантом було проведено експертний експеримент з метою вивчення суб’єктивних і об’єктивних можливостей вирішення ідентифікаційних, а за необхідності, діагностичних завдань щодо малоінформативних підписів на якісно-описовому рівні.

До участі у цій частині експерименту було залучено 24 експерти – працівників експертних підрозділів МВС України. Для експертного дослідження було відібрано 96 завдань (по чотири – для кожного експерта), з яких 32 – високоінформативні підписи, та 64 – малоінформативні підписи.

Встановлено, що високоінформативні підписи практично не створюють труднощів для експертів-почеркознавців при вирішенні питань, пов’язаних із встановленням справжності чи несправжності підписів. Як правило, для таких підписів властиві категоричні висновки. Стосовно малоінформативних підписів, необхідно зазначити, що їх малий обсяг графічної інформації не лише не дозволяє вирішити питання в категоричній чи ймовірній формах, але й призводить до високого відсотку помилковості таких висновків, навіть у експертів з великим досвідом роботи в галузі судового почеркознавства.

При подальшому дослідженні дисертантом було визначено причини, що призвели до помилковості висновків і неможливості вирішення питань, які полягають у тому, що попереднє тренування та прагнення наслідувача максимально відтворити підпис-оригінал призводить до того, що несправжній підпис стає максимально схожим до підпису-оригіналу з відсутністю ознак незвичності виконання. У таких підписах збіги відносяться або до розповсюджених ознак в підписних почерках різних осіб, або до ознак, які характеризуються непереважаючими і рідкісними варіантами в зразках. Однак, при наслідуванні відносна та дрібна метрика характеристик підпису не може бути точно відтворена, але візуально на традиційному рівні експерт не може сприйняти та оцінити межі її варіативності (розкид) у зразках і порівняти їх з досліджуваним підписом.

Встановлено причини неповного використання науково-дослідних розробок при проведенні судово-почеркознавчих експертиз: недоліки інформаційного забезпечення; складність методичних матеріалів для самостійного вивчення та застосування; трудомісткість ряду методик, брак часу для їх застосування при великому експертному навантаженні; відсутність необхідного обладнання та програмного забезпечення; недоліки методик, пов’язані з їх «моральним» старінням, недостатньою ефективністю та ненадійністю висновків, жорсткими умовами застосування тощо; суб’єктивні причини, пов’язані з особистими якостями кожного експерта.

Автором було проаналізовано нетрадиційні методи судово-почеркознавчої експертизи та встановлено, що упродовж 1979 – 1985 років було проведено масштабні експериментальні дослідження, спрямовані на оптимізацію традиційної методики підписів щодо їх диференціації на справжні, виконані в звичайних умовах, і несправжні, виконані з наслідуванням з попереднім тренуванням. У результаті було створено комплексну методику встановлення справжності (несправжності) коротких і простих підписів (1987), в якій поєдналися методи: структурно-геометричний (кінематичний); натискний (динамічний). Наведено ряд недоліків, які призвели до практичного невикористання зазначеної методики.

З метою створення нової методики дослідження коротких і простих підписів дисертантом було створено експериментальний масив, який включав у себе 611 справжніх підписів і 260 підписів, які виконані з їх наслідуванням з попереднім тренуванням.

У підрозділі 2.3 «Обробка, процедура співставлення, аналіз отриманої у результаті дослідження інформації» проведено вимірювання відповідних параметрів підписів і статистичний обрахунок з метою визначення абсолютних та відносних частот викидів як у справжніх, так і несправжніх підписах, а також значимості наявності та відсутності викидів, на підставі яких створено метод дослідження структурно-геометричних характеристик. Також наведено порівняльний аналіз параметрів існуючого та нового методу.

Проведено вимірювання та статистична обробка чотирьох інтегральних параметрів (різниця орієнтацій ланок, що розміщуються послідовно; різниця відстаней від середніх точок до базової лінії; відношення протяжностей рухів по горизонталі та вертикалі; відношення протяжностей згинальних і розгинальних рухів) та кривизни.

Виходячи зі статистичних даних, які отримані в результаті експериментального дослідження закономірностей розподілу інтегральних параметрів і кривизни у групі справжніх підписів, а також у групі підписів, виконаних з наслідуванням підпису іншої особи, встановлено розбіжність у кількості викидів-відхилень параметрів різних видів рухів. Загальна закономірність показників викидів-відхилень – їх збільшення в несправжніх підписах порівняно із справжніми.

Встановлено, що у групі несправжніх об’єктів спостерігається тенденція до зменшення кількості викидів за інтегральними характеристиками при збільшенні кількості викидів за кривизною, і навпаки. Тобто, якісне наслідування інтегральним характеристикам статистично викликає неякісне наслідування за кривизною.

Аналіз експериментальних даних з усією очевидністю виявив тенденцію: при збільшенні варіативності зразків значимість як розбіжної ознаки, так і збіжної знижується. Тому зазначений метод необхідно використовувати тільки для зразків з малою або середньою варіативністю.

Встановлено, що вирішальні функції (ВФ) існуючого методу, поступаються за ефективністю новим ВФ для інтегральних параметрів і кривизни. Для підвищення відповідності моделі та ефективності при розрахунку значимостей було видалено з вибірки несправжніх підписів найбільш погані наслідування.

Відмічено, що наслідувачі, які намагалися більш точно відтворити підписи, інтегральні параметри в початковій частині підпису відтворюють краще, ніж в середній, а в середній – краще, ніж в заключній.

На основі методу дослідження структурно-геометричних характеристик у малоінформативних підписах розроблено кількісну автоматизовану методику встановлення справжності (несправжності) малоінформативних підписів.

Розділ 3 «Кількісна автоматизована методика встановлення справжності (несправжності) малоінформативних підписів» містить два підрозділи і присвячений умовам використання даної методики, порядку визначення апріорної інформативності підписів та дослідженню структурно-геометричних характеристик. Наведено особливості комплексної оцінки експертного дослідження та оформлення висновку експерта, що проводилося з використання кількісної і традиційної методики.

У підрозділі 3.1 «Умови використання та порядок застосування кількісної автоматизованої методики» охарактеризовано вимоги, яких необхідно дотримуватися при використанні методики, та порядок дій при дослідженні структурно-геометричних характеристик малоінформативних підписів.

Акцентовано увагу на тому, що кількісна методика призначена для дослідження малоінформативних (коротких та простих) підписів. Зазначаються вимоги, що пред’являються до досліджуваних об’єктів, а саме: ступінь виробленості, координація, темп, зображення підпису тощо, алгоритмізовані правила деталізації почеркового об’єкта для визначення апріорної інформативності.

Розглянуто вимоги, які пред’являються до порівняльного матеріалу, від якого залежать результати подальшого дослідження. Відображений процес підготовки графічного матеріалу, компонування завдання, вимірювання інтегральних параметрів та кривизни, розрахунок вирішальних функцій тощо.

У підрозділі 3.2 «Комплексна оцінка результатів дослідження та особливості оформлення висновку експерта при дослідженні малоінформативних підписів» наведено порядок узгодження традиційної та кількісної автоматизованої методики встановлення справжності (несправжності) малоінформативних підписів, а також оформлення такого висновку.

Дисертантом акцентовано увагу на тому, що кількісна автоматизована методика встановлення справжності (несправжності) малоінформативних підписів, яка розроблена на базі спеціального статистичного експерименту, дозволяє експерту отримати більше корисної почеркової інформації, ніж при використанні традиційних методів, але не може замінити всю методику дослідження почеркового об’єкта. Вона повинна включатися в загальноприйняту, тобто традиційну методику, займати місце відповідного етапу чи етапів дослідження, залишаючи заключну оцінку всіх результатів дослідження експерту як суб’єкту дослідження. Лише при вирішенні досить простого завдання можуть виникнути сумніви щодо необхідності використання кількісної методики, наприклад, експерт вирішує позитивно ідентифікаційне завдання на основі значної кількості суттєвих збіжних ознак та відсутності розбіжних ознак у великому за інформативністю підписі. Проте, навіть, у таких випадках необхідно використовувати кількісну методику, у зв’язку з тим, що висновок експерта є джерелом доказів і важливе значення має обґрунтованість висновку експерта.

Наведені особливості комплексної оцінки експертного дослідження, що проводилося з використання традиційної і кількісної методики, зазначаються можливі експертні ситуації та основи для прийняття певних рішень.

Дисертантом відмічено особливості оформлення висновку експерта, в якому узгоджено традиційні та нетрадиційні компоненти, а також приклади синтезуючих частин висновку.