ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ ЕКОНОМІЧНО АКТИВНОГО НАСЕЛЕННЯ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету та завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, викладено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів і їх апробацію, наведено кількість та обсяг публікацій за результатами дослідження.

У першому розділі “Теоретичні та методичні основи забезпечення ефективної зайнятості” розкрито сутність, визначено функції та принципи ефективної зайнятості, розроблено методику комплексної оцінки та виявлено проблеми її забезпечення.

На основі узагальнення трактувань ефективної зайнятості, автором обґрунтовано їх групування за такими підходами: інституціональним, мотиваційним, відтворювальним, результатним, продуктивним, збалансованим, соціально-орієнтованим і перерозподільчим. Запропоновано тлумачити “ефективну зайнятість економічно активного населення” як діяльність, яка забезпечує збалансованість інтересів працівників, роботодавців та держави, при якій держава та роботодавці досягають максимальних результатів соціально-економічного розвитку, а працівники отримують гідний дохід, умови праці та соціальний захист, повною мірою реалізувавши свій потенціал, на засадах ефективного територіального, міжгалузевого та професійно-кваліфікаційного поділу праці. Обґрунтовано функції ефективної зайнятості: перерозподільчу, відтворювальну, збалансовуючу, соціальну, результативну.

На основі вивчення та критичного аналізу підходів вчених до визначення принципів ефективної зайнятості, обґрунтовано власні: недопущення дискримінації працівників та роботодавців; мотивації досягнення високих результатів праці, професійного зростання і покращення добробуту; максимізації соціально-економічного ефекту у розрахунку на одиницю витрат праці; збалансованості попиту та пропозиції; соціальної та економічної відповідальності за своєчасність оплати праці; соціального партнерства; повноти використання робочого часу; паритетності в оплаті праці в галузевому та регіональному розрізах; рівноправності зайнятих у державному та недержавному секторах; державного гарантування зайнятості молоді та соціально незахищених верств населення; вільного вибору сфери зайнятості та виду професійної підготовки; вільного міжрегіонального руху працівників.

На основі авторського підходу, який передбачає відбір та групу­вання показників, що характеризують ступінь забезпечення ефективної зайнятості окремо з позицій дотримання інтересів працівників, робото­давців і держави, обґрунтовано критерії забезпечення ефективної зай­нятості, що дозволить комплексно вивчити переваги та недоліки існуючої системи регулювання зайнятості на рівні видів економічної діяльності, регіонів та національної економіки загалом.

Для комплексної оцінки рівня ефективної зайнятості передбачено групування показників-індикаторів, які відображатимуть вплив окремих чинників на забезпечення ефективної зайнятості з позицій кожної зі сторін. Запропоновано поетапно визначати індивідуальні, групові та інтегральний індекси ефективної зайнятості за кожним критерієм оцінки та здійснити групування регіонів і видів економічної діяльності. Для визначення рівня збалансованості інтересів сторін пропонується гео­метрична інтерпретація інтегральної оцінки (рис. 1).