СУДОВИЙ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ І  "Теоретико-правові основи захисту інформаційних прав і свобод людини і громадянина в суді" складається з чотирьох підрозділів, в яких аналізується еволюція забезпечення інформаційних прав і свобод людини в суді як системи, що включає як вітчизняні здобутки, так і здобутки країн Євросоюзу та США.

У  підрозділі 1.1 "Історико-правові основи захисту інформаційних прав і свобод у суді" показано історію становлення та розвитку інституту судового захисту інформаційних прав і свобод людини і громадянина та її безпосередній зв’язок із становленням демократичного суспільства.

Здійснено історичний поділ інформації на види, характерні для різних етапів розвитку України, виділено законодавство кожного періоду та особливості захисту інформаційних прав і свобод в суді.  

Одночасне дослідження міжнародно-правових актів, визнаних Україною, визначило прояв двох тенденцій: постійне розширення прав і свобод людини (в тому числі – інформаційних) та поява нових шляхів забезпечення їх судового захисту. Показано власне бачення системи інформаційних прав і свобод людини і громадянина.

У підрозділі 1.2 "Модель судового захисту інформаційних прав і свобод людини і громадянина"  відмічається, що попри нагромадження значного масиву законів, пов’язаних із захистом інформаційних прав і свобод, останні не завжди надійно захищені. Для з’ясування труднощів захисту інформаційних прав і свобод людини і громадянина в судах було обрано дослідження думок суддів, адже саме судді найкраще знають проблему із середини. Встановлено як труднощі, які торкаються загальних проблем судочинства, так і ті, що безпосередньо стосуються захисту інформаційних прав і свобод людини і громадянина в суді.  

Для усунення встановлених труднощів внесено ряд пропозицій і запропоновано модель судового захисту інформаційних прав і свобод людини і громадянина (Рис. 1). Перевірка ефективності запропонованої моделі щодо можливості усунення згаданих труднощів здійснювалась методом експертних оцінок. Дослідження  статистично обґрунтоване з високою вірогідністю.