АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОФОРМЛЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОД Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв’язок із науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади адміністративного оформлення дорожньо-транспортних пригод» складається з трьох підрозділів, в яких розкриваються основоположні засади оформлення дорожньо-транспортних пригод.

У підрозділі 1.1 «Поняття та зміст дорожньо-транспортної пригоди (адміністративно-правові аспекти)» виявлено, що суб’єктами ДТП як складової адміністративно-правових відносин є учасники дорожнього руху, причетні до скоєння ДТП, а також свідки; всі зазначені особи мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки й наділені специфічним адміністративно-правовим статусом.

Здобувач доводить, що об’єктами ДТП як складової адміністративно-правових відносин є життя і здоров’я учасників дорожнього руху, якісний стан, що характеризує стан транспортного засобу, дороги та діяння водіїв та інших учасників дорожнього руху, які призвели до ДТП, а також безпека дорожнього руху в цілому. Предметом ДТП є життя і здоров’я учасників дорожнього руху та транспортні засоби, інша власність і споруди шляхів, що зазнали пошкоджень під час ДТП.

Підрозділ 1.2 «Адміністративно-правові аспекти змісту і сутності оформлення дорожньо-транспортної пригоди» присвячено розкриттю зовнішніх і внутрішніх чинників юридичної природи оформлення дорожньо-транспортної пригоди.

Змістом оформлення ДТП є дії суб’єктів публічної адміністрації щодо таких адміністративних процедур: надання потерпілим первинної медичної допомоги; визволення учасників ДТП у випадку їх блокування; фіксація кінцевої картини ДТП; опитування свідків; опитування учасників; виявлення особи (осіб), які зі значною мірою ймовірності є винними в настанні ДТП (порушили конкретні норми правил дорожнього руху); складання на них протоколів про адміністративне правопорушення; організація евакуації транспортних засобів, які не можуть самостійно рухатись; передача їх на зберігання відповідальним особам.

Дисертантом установлено, що з погляду аксіології цінність оформлення ДТП полягає у здійсненні суб’єктами адміністративного права дій, направлених на захист життя і здоров’я учасників, створення підстав для відшкодування матеріальних збитків потерпілим, притягнення винних до юридичної відповідальності та попередження ДТП у майбутньому.

З погляду онтології оформлення ДТП має подвійну природу: з одного боку, це надання учасникам дорожнього руху адміністративних сервісних послуг як складової функції держави щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; з іншого боку, це адміністративна діяльність публічної адміністрації як складова правоохоронної функції держави, що має охоронний характер і є складовою охоронної функції адміністративного права.

Здобувачем доведено, що з погляду гносеології обстановкою оформлення ДТП є система різного роду взаємодіючих на момент правопорушення об’єктів (автомобілів, мотоциклів, пішоходів тощо), явищ і процесів, що характеризують місце, час, природно-кліматичні й інші умови навколишнього середовища, особливості поводження прямих і непрямих учасників ДТП.

Підрозділ 1.3 «Адміністративно-правовий статус осіб, які здійснюють оформлення дорожньо-транспортних пригод» присвячено розкриттю суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, правосуб’єктності та адміністративної відповідальності осіб, які здійснюють оформлення ДТП.

Дисертантом визначено такі обов’язки посадових осіб ДАІ МВС України під час оформлення ДТП: 1) провадити невідкладні дії в місцях ДТП: а) невідкладно прибути на місце ДТП; б) забезпечити безпечні умови дорожнього руху в районі ДТП; в) надати першу медичну допомогу потерпілим; г) у разі необхідності викликати бійців аварійно-рятувальної служби Державної служби України з надзвичайних ситуацій та (або) карету швидкої медичної допомоги; 2) самостійно здійснювати оформлення ДТП відповідно до визначеної процедури та в стислі терміни, якщо в результаті ДТП немає загиблих і поранених, є водії, що перебувають у стані сп’яніння чи одна зі сторін наполягає на оформленні ДТП працівниками ДАІ; 3) якщо в ДТП є загиблі чи пораненні: а) виконувати вказівки слідчого; б) здійснити первинний огляд транспортних засобів; 4) здійснювати в межах своєї компетенції відповідно до законодавства заходи, спрямовані на встановлення транспортних засобів і осіб, які залишили місце ДТП; 5) після оформлення ДТП організувати відновлення дорожнього руху; 6) організувати евакуацію та охорону транспортних засобів, які не можуть безпечно самостійно рухатись; 7) забезпечити первинний захист права власності учасників ДТП, транспортних засобів і вантажів, які постраждали в результаті ДТП; 8) проаналізувати обставини і причини виникнення ДТП, забезпечити внесення відомостей про пригоди, загиблих і потерпілих у них осіб до єдиної централізованої бази даних; 9) розробити заходи щодо попередження ДТП у певному місці і певній типовій ситуації, внести до відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади та організацій подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню таких ДТП.

Розкрито місію бійців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що забезпечують аварійно-рятувальні роботи щодо вивільнення потерпілих із деформованих автомобілів, тим самим суттєво збільшуючи ймовірність порятунку життя та відновлення здоров’я потерпілих у результаті ДТП осіб.

Здобувач з’ясував, що адміністративно-правовий статус аварійного комісара полягає в тому, що той має право бути присутнім на місці оформлення ДТП, порушувати клопотання щодо обставин і причин настання страхового випадку, отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від сторін, причетних до настання страхового випадку, зобов’язаний кваліфіковано, неупереджено, об’єктивно і в зазначений строк виконувати свої обов’язки, не розголошувати будь-яку інформацію про об’єкт страхування без згоди на це страховика і страхувальника.

Розділ 2 «Адміністративні процедури оформлення дорожньо-транспортних пригод» складається з чотирьох підрозділів і присвячений розкриттю їх стадій, етапів та дій.

Підрозділ 2.1 «Поняття, зміст і класифікація адміністративних процедур у сфері оформлення дорожньо-транспортних пригод» присвячений формуванню змісту правового механізму в аналізованій сфері.

Здобувач доводить, що процедурна діяльність публічної адміністрації у сфері оформлення ДТП із використанням владних повноважень обов’язково здійснюється з метою забезпечення публічних інтересів: забезпечення права осіб, які постраждали в ДТП, на життя і здоров’я, охорону права власності та забезпечення публічного інтересу держави і суспільства в цілому (забезпечення безаварійного та безперешкодного руху транспортних засобів).

У більшості випадків суб’єкт публічної адміністрації, який здійснює оформлення ДТП, владно діяти щодо учасників ДТП (об’єктів публічного управління) не вправі – він є зобов’язаним перед ними і має здійснити всі передбачені його компетенцією заходи для вирішення законних інтересів учасників ДТП, хоча в цьому процесі є й виключення: так, працівники ДАІ під час оформлення ДТП зобов’язані скласти протокол про адміністративні правопорушення на осіб, які винні в порушенні правил дорожнього руху (далі – ПДР), що призвели до скоєння ДТП.

Процедури оформлення ДТП охоплюють правове регулювання, передусім, позитивної спрямованості, тобто діяльність, спрямовану на створення умов для ефективної реалізації прав і законних інтересів громадян і організацій: забезпечення права постраждалих на життя і здоров’я, охорону права власності, публічного інтересу держави та суспільства в цілому.

Адміністративні процедури у сфері оформлення ДТП не мають на меті застосування заходів адміністративного примусу: навіть коли працівник ДАІ складає на винного в порушенні конкретних ПДР, що призвело до ДТП, протокол про адміністративне правопорушення, він не застосовує заходів адміністративного примусу (санкцію), а лише фіксує в протоколі факт порушення.

У підрозділі 2.2 «Адміністративна процедура оформлення дорожньо-транспортних пригод працівниками ДАІ МВС України» розкрито зміст проваджень, які мають визначені чотири стадії, поділені на етапи та множинності дій суб’єктів публічної адміністрації (головним чином позитивних), які здійснюють оформлення ДТП.

Дисертант виявив, що на стадії відкриття адміністративного провадження щодо оформлення ДТП працівники міліції здійснюють низку (в 5 етапів) почергових і паралельних дій щодо надання потерпілим ДТП невідкладної допомоги, забезпечення громадської безпеки в місці ДТП і проведення попередніх заходів, необхідних для порушення справи про адміністративне правопорушення.

Стадія порушення справи про адміністративне правопорушення є основою процедури оформлення ДТП: саме в її процесі фіксується місце, час, вид, обставини та наслідки ДТП, здійснюється оформлення матеріалів про порушення ПДР, що спричинили ушкодження транспортних засобів, вантажів, доріг, дорожніх споруд або іншого майна. Вона складається з чотирьох етапів: складання схеми ДТП; опитування свідків та учасників ДТП; складання протоколу про адміністративне правопорушення; вилучення посвідчення водія та надання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.

Стадія відновлення дорожнього руху полягає в здійсненні працівниками низки правових та організаційних заходів для повноцінного відновлення безпечного і безаварійного дорожнього руху, зокрема: забезпечення евакуації транспортних засобів, які не можуть самостійно безпечно покинути місце ДТП, на майданчики тимчасового зберігання; надання сервісних послуг учасникам ДТП.

Стадія підготовки адміністративної справи про ДТП до розгляду складається з трьох етапів, під час яких працівник ДАІ, на території обслуговування якого сталася ДТП, збирає додаткову інформацію; якщо на місці ДТП міліціонер ДПС не може визначити особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, або відсутні прямі докази її вини, інспектор в разі необхідності призначає проведення експертиз, а закінчується ця стадія і взагалі провадження переданням матеріалів, зібраних працівниками ДАІ, до відповідного суду та наданням їх копій учасникам ДТП і страховим компаніям, в яких здійснено страхування життя, здоров’я та транспортних засобів (далі – ТЗ) учасників ДТП.

Підрозділ 2.3 «Інші адміністративні процедури оформлення дорожньо-транспортних пригод» присвячено розкриттю процедури спрощеного адміністративного провадження оформлення ДТП (без працівників ДАІ МВС України) та адміністративно-правих аспектів оформлення ДТП, в яких є потерпілі чи загиблі.

Дисертант установив, що спрощене адміністративне провадження оформлення ДТП можливе лише за таких умов: відсутні травмовані (загиблі) люди; учасники ДТП мають поліси страхування цивільної відповідальності, європротоколи; майновий збиток від ДТП не перевищує встановленого законодавством розміру; серед водіїв є згода щодо обставин ДТП; у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують швидкість реакції; бланк протоколу водії мають заповнити спільно; скористатися європротоколом можна буде за наявності лише двох учасників автопригоди, як передбачено формою повідомлення про ДТП; також хоча б один із водіїв повинен визнати себе винним у пригоді (учасники ДТП повинні дійти згоди).

У підрозділі 2.4 «Адміністративна процедура оскарження матеріалів дорожньо-транспортних пригод» проаналізовано етапи оспорювання матеріалів ДТП.

Дисертант доводить, що провадження за скаргами постраждалих у ДТП мають такі особливості: адміністративно-правові відносини виникають на цій стадії тільки після подання особою, постраждалою в ДТП, заяви; заява розглядається у встановлені законодавством терміни вищестоящими суб’єктами публічної адміністрації в позасудовому порядку в процесі їх владної діяльності; посадові особи, які допустили порушення, притягуються до дисциплінарної відповідальності, а в разі виявлення в їх діяннях ознак злочину матеріали щодо них передаються в органи прокуратури України; у тих випадках, коли інформація в заяві, скарзі не підтвердилась, а пропозиція не може бути реалізована з об’єктивних причин, ініціатору подання документа надається лише мотивована відповідь.

На першому етапі оспорювання матеріалів ДТП у суді першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності (її захисник), може надати докази своєї невинності (клопотати про допит свідків обставин ДТП, інших учасників ДТП, працівників ДАІ МВС України, які здійснювали оформлення ДТП і складали протокол про адміністративне правопорушення, про призначення експертиз), відповідно суддя може перенести засідання в справі про адміністративне правопорушення до з’ясування результатів заявлених клопотань, у результаті чого, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя виносить постанову про закриття справи стосовно водія – учасника ДТП – або про накладення адміністративного стягнення на особу, яка винна в скоєнні ДТП.

На другому етапі опротестування матеріалів ДТП постанова суду першої інстанції в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора, в результаті чого суддя апеляційного суду під час розгляду скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни; скасовує її та надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Розділ 3 «Напрями вдосконалення адміністративно-правових засад оформлення дорожньо-транспортних пригод» складається з двох підрозділів, в яких проаналізовано міжнародний досвід і запропоновано шляхи розвитку законодавства в аналізованій сфері.

У підрозділі 3.1 «Зарубіжний досвід оформлення дорожньо-транспортних пригод» виявлено позитивні особливості оформлення ДТП, які можуть бути використані в Україні: посилення відповідальності за порушення ПДР; широке застосування спрощеної процедури оформлення ДТП без участі поліції та прямого відшкодування матеріальних збитків; якщо в ДТП постраждало більше двох машин, то це не є перешкодою для оформлення ДТП за спрощеною процедурою; за спрощеною процедурою можна оформлювати ДТП навіть у випадку заподіяння незначної шкоди здоров’ю; наявність значної граничної суми збитків, на яку може розраховувати постраждалий; наявність єдиних стандартів для оцінювання збитків, проведення експертизи, стандартів електронного документообігу, баз даних ДТП країн Європейського Союзу та ін.

У підрозділі 3.2 «Шляхи розвитку законодавства у сфері оформлення дорожньо-транспортних пригод» здобувачем запропоновано таке: з метою недопущення відволікання працівників ДАІ на незначні ДТП без загиблих і потерпілих збільшити санкцію за ст. 124 КУпАП до накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обґрунтовано необхідність уведення адміністративної відповідальності за порушення термінів оформлення ДТП водіями-учасниками, що стане чинником зменшення перешкод у русі ТЗ, шляхом доповнення КУпАП ст. 124-2 «Порушення термінів оформлення ДТП», виклавши її в такій редакції: «порушення водіями – учасниками ДТП – розумних термінів оформлення ДТП, якщо в процесі такого оформлення створюється затор або обмежується рух транспортних засобів, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Запропоновано адміністративне стимулювання страхових компаній щодо вчасного здійснення виплати компенсації за пошкоджений у результаті ДТП ТЗ. Відповідно до зазначеного до ст. 36 Закону України від 01 липня 2004 р. № 1961-ІV пропонується внести доповнення до п. 36.2-1 такого змісту: «термін виплати відшкодування страхувальнику у випадку здійснення ним спрощеного оформлення ДТП (без участі ДАІ) здійснюється протягом п’яти робочих днів після подачі відповідних документів». Потребує доповнення ст. 38-1 «Відповідальність за порушення умов страхування» Закону України від 01 липня 2004 р. № 1961-ІV пунктом 38-1-2 у такій редакції: «порушення страховиком терміну відшкодування шкоди, заподіяної в результаті оформлення дорожньо-транспортної пригоди за спрощеною процедурою (без участі працівників ДАІ МВС України), тягне за собою накладення штрафу від тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Штраф накладається судом за позовом і місцем проживання водія – учасника ДТП (його захисника), права якого страховиком порушені.