ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРОБІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У роботі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об¢єкт. Предмет дослідження, а також визначено наукову новизну, практичне значення результатів одержаних автором, наведеноапробацію і публікації. окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Наукові  засади  інноваційного  розвитку  агробізнесу  та  механізму  його  формування» досліджено теоретичні основи функціонування інноваційної системи розвитку агробізнесу, обґрунтовано поняття «агроінновації», «агробізнес», «інноваційний механізм агробізнесу», уточнено характер інноваційного процесу з мотиваційної позиції суб’єктів інноваційної діяльності та визначено його квантово-статичну природу.

Аналіз існуючих сьогодні визначень агробізнесу довів їх зосередження на вузькому колі вирішуваних завдань та практичної відсутності самого сенсу ведення бізнесу як такого. Найбільш вдалим визначенням агробізнесу було визнано класичну позицію А. Хоскінга, який розглядає агробізнес не як сукупність галузей, підприємств чи сфер діяльності, що зосереджені навколо сільського господарства та співпрацюють з ним, а як діяльність, що здійснюється суб’єктами по використанню природних благ, виробництву чи купівлі-продажу товарів, наданню послуг в обмін на інші товари на основі взаємної вигоди зацікавлених осіб у сфері сільського господарства. В його визначенні нами знайдено мотиваційний момент взаємовигідних угод. Саме визначення А. Хоскінга було взято за основу й уточнено, в результаті чого отримане наступне: «агробізнес – це система ділових стосунків взаємопов’язаних суб’єктів у сферах ресурсопостачання, виробництва, збуту і розподілу сільськогосподарської продукції, що характеризується суспільним поділом праці і прискоренням відтворювальних процесів у сільському господарстві».

Виходячи з даного визначення, сформовано коло суб’єктів агробізнесу, які покладені в основу формування механізму його функціонування, зображеному на рис. 1. На відміну від відомих сьогодні структур механізму агробізнесу, його представлено як систему суб’єктів аграрної сфери, що взаємодіють на основі матеріально-грошових потоків та інтерпретують процеси ресурсопостачання, виробництва, збуту і розподілу продукції агровиробників.