ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ЯК СКЛАДОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ СЕЛА В УКРАЇНІ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами, мета і задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення, наводяться дані про їх апробацію та публікації автора за темою дисертації, її структуру та обсяг.

Розділ 1 «Загальна характеристика правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Історіографічний огляд правових проблем розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» здійснюється огляд літератури за темою дослідження, досліджуються передумови виникнення та становлення правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, визначається стан наукової розробки проблем правового регулювання даної сфери суспільних відносин та окреслюються пріоритетні напрями дисертаційної роботи. Автор встановлює, що на даний час комплексного дослідження правових проблем розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села здійснено не було.

У роботі визначається, що науковці досліджують окремі складові суспільних відносин розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, окреслюючи правові проблеми, які потребують детального дослідження, а також пошуку шляхів їх вирішення. Обґрунтовується, що вказана сфера суспільних відносин входить до складу суспільних відносин щодо соціального розвитку села, актуальність дослідження правового регулювання яких визнана провідними вченими у галузі аграрного права. Автор дійшла висновку, що метою дисертації має стати дослідження особливостей житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, доведення необхідності його відособленого правового регулювання від житлово-комунального господарства міста та пошуку нових способів розвитку вказаної галузі.

Підрозділ 1.2 «Суб’єкти та об’єкти правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» присвячений дослідженню суб’єктів та об’єктів правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

Автор досліджує правовий статус різних видів сільських населених пунктів, їх особливості та способи забезпечення ефективного державного протекціонізму.

В роботі дається характеристика суб’єктів правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, серед яких дисертантка виділяє: 1) аграрних суб’єктів у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села (фізичні особи, які постійно проживають на селі та ведуть сільськогосподарську діяльність, фермерські господарства, особисті селянські господарства, сільськогосподарські кооперативи); 2) суб’єктів, які наділені адміністративними повноваженнями у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села (суб’єкти загальної та спеціальної компетенції); 3) спеціальних суб’єктів обслуговуючої інфраструктури на селі. Автор пропонує вдосконалити діяльність спеціальних суб’єктів обслуговуючої інфраструктури на селі шляхом утворення житлово-комунальних господарств на засадах публічно-приватного партнерства та житлово-комунальних кооперативів.

На думку автора, об’єктом правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села необхідно вважати надання житлово-комунальних послуг на селі та послуг щодо благоустрою сіл, які мають специфічні ознаки порівняно з аналогічними послугами в місті та потребують відокремленого правового регулювання.

У роботі проводиться комплексне дослідження поняття «житлово-комунальне господарство як складова соціальної сфери села», розглядається його структура, характеризується сукупність галузей, що забезпечують роботу і життя виробників сільськогосподарської продукції в належних умовах та виступають об’єктом правовідносин даної сфери. Досліджується та розкривається суть складових – «житлового господарства на селі» та «комунального господарства на селі».

Автор дійшла висновку, що житлово-комунальне господарство на селі – це комплексна галузь соціальної сфери села, яка забезпечує виробників сільськогосподарської продукції комунальними послугами, а також послугами: з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з управління будинком, спорудою або групою будинків, з ремонту приміщень, будинків, споруд та створює на території села сприятливу для життєдіяльності інфраструктуру. Елементами житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села є: житлове господарство на селі; комунальне господарство на селі; сфера благоустрою сіл.

Висловлюється точка зору про необхідність реформування теплоенергетичного комплексу як складової соціальної сфери села. В основі реформування має бути перехід на альтернативні джерела енергії.

Автор вважає, що правовідносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, – це врегульований нормами аграрного права комплекс суспільних відносин, який виникає між суб’єктами аграрного права з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг на селі та послуг з благоустрою сіл.

У підрозділі 1.3 «Становлення та розвиток законодавства у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» здійснюється дослідження чинного законодавства у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

Автор дійшла висновку, що нормативно-правові акти у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села можна класифікувати за чотирма ознаками: за юридичною чинністю; за територіальним поширенням; за обсягом правового регулювання; за предметом правового регулювання. На думку автора, нині відсутня система законодавства у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, що зумовлює неможливість формування ефективного правового механізму регулювання суспільних відносин у цій сфері. Встановлено, що загальні нормативно-правові акти, спрямовані на регулювання широкого кола суспільних відносин, переважають над спеціальними, що призводить до прогалин у законодавстві, що регулює суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

Обґрунтовується, що норми права, які регулюють суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, становлять інститут аграрного права. Останній входить до складу такої підгалузі аграрного права, як соціальний розвиток села. Поряд з інститутом житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села існують такі родинні інститути: інститут медичного та інститут фізкультурно-спортивного обслуговування сільських жителів, інститут забезпечення культурно-побутових умов проживання у сільській місцевості, інститут надання освіти на селі, інститут будівництва та ремонту шляхів із твердим покриттям у сільській місцевості.

Дисертант дійшла висновку про необхідність розроблення та прийняття нових нормативно-правових актів щодо розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, які б склали відповідний інститут законодавства та забезпечили детальне правове регулювання кожної ланки суспільних відносин у даній сфері. Висловлюється точка зору, що закріплення законодавчого регулювання житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в Особливій частині Аграрного кодексу України надасть даним суспільним відносинам чіткої галузевої ознаки.

Підрозділ 1.4 «Принципи правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» присвячений визначенню принципів правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

Автор дійшла висновку про те, що під принципами правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села слід розуміти керівні засади правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, які забезпечують доступну та розвинену житлово-комунальну інфраструктуру села, що відповідає встановленим світовим стандартам та не завдає шкоди навколишньому середовищу.

На думку автора, здійснення правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села має відбуватися за такими принципами: принцип сталого розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип пропорційного фінансування громадянами, територіальними громадами та державою розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип державно-приватного (публічно-приватного) партнерства в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип забезпечення належної якості житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип запровадження політики енергозбереження в житлово-комунальному господарстві як складової соціальної сфери села.

Розділ 2 «Правове регулювання підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Поняття підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» на підставі дослідження категорії «сталий розвиток сільських територій» розкривається поняття «підтримка житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села».

Дисертант вважає, що під підтримкою житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села слід розуміти систему спеціальних організаційних, економічних, політичних засобів та засобів правового регулювання, які покликані сприяти розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села та підносити його до такого ступеня розвитку, на якому буде досягнуто самоокупність його об’єктів та забезпечено вищий від нормативного рівень життя виробників сільськогосподарської продукції.

Автором визначено ознаки, які мають бути притаманні правовому регулюванню підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Такими ознаками є: підтримка житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села має здійснюватися за допомогою системи спеціальних організаційних, економічних, політичних засобів та засобів правового регулювання; заходи підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села мають поширюватися на всі його елементи; заходи підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села мають передбачати розвиток та ефективне функціонування житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; в результаті застосування заходів підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села об'єкти, які входять до складу житлово-комунального господарства, мають не лише повною мірою задовольняти потреби споживачів своїх послуг, а й стати прибутковими. Прибуток має спрямовуватися на вдосконалення технічної бази (запровадження новітніх технологій, тощо).

Підрозділ 2.2 «Правове регулювання управлінської діяльності у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» присвячений дослідженню правового регулювання управлінської діяльності у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

Автор, за ознакою характеру діяльності суб’єктів управління, вважає за доцільне виділити такі види управління у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села: а) державне управління (суб’єкт управління – держава та її органи); б) самоврядне або муніципальне управління (суб’єкт управління – органи місцевого самоврядування); в) громадське управління (суб’єкт управління – органи громадських організацій, інших об’єднань громадян); г) корпоративне управління (суб’єкт управління – органи господарських товариств та об’єднань підприємств).

Автор вважає, що суб’єкти управлінської діяльності у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села здійснюють такі функції: 1) прогнозування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 2) забезпечення фінансовими, матеріально-технічними ресурсами діяльність з розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 3) планування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 4) ведення містобудівного кадастру в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 5) моніторинг у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 6) нормування та стандартизації у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 7) контроль у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

У підрозділі 2.3 «Правове забезпечення фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села» досліджується правове регулювання фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села через механізм інвестування соціальної сфери села. Аргументована позиція щодо недосконалості законодавства, яке регулює фінансування житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Обґрунтовується доцільність у державній підтримці села заходами «зеленої скриньки», якими передбачається підтримка інфраструктури у сільській місцевості.

У роботі дається характеристика інвестицій у житлово-комунальне господарство як складову соціальної сфери села, зокрема державних, комунальних, приватних, іноземних та змішаних інвестицій. Автор доходить до висновку, що існуюча модель фінансування не лише не забезпечує розвиток житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а й не спроможна зберегти в належному стані об’єкти житлово-комунального господарства. Пропонується застосовувати змішану форму інвестування у розвиток житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; інвестування мають здійснювати держава, територіальна громада та громадяни.